У тіні імперії
Рецензія на книгу: Юрчук О. У тіні імперії: українська література у світлі постколоніальної теорії: Монографія. – К.: ВЦ “Академія”, 2013. – 224 с. – (Серія “Монограф”)....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146268 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | У тіні імперії / С. Чернюк // Слово і час. — 2013. — № 5. — С. 118-119. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-146268 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чернюк, С. 2019-02-08T17:32:08Z 2019-02-08T17:32:08Z 2013 У тіні імперії / С. Чернюк // Слово і час. — 2013. — № 5. — С. 118-119. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146268 Рецензія на книгу: Юрчук О. У тіні імперії: українська література у світлі постколоніальної теорії: Монографія. – К.: ВЦ “Академія”, 2013. – 224 с. – (Серія “Монограф”). uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії У тіні імперії In the shadow of empires Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
У тіні імперії |
| spellingShingle |
У тіні імперії Чернюк, С. Рецензії |
| title_short |
У тіні імперії |
| title_full |
У тіні імперії |
| title_fullStr |
У тіні імперії |
| title_full_unstemmed |
У тіні імперії |
| title_sort |
у тіні імперії |
| author |
Чернюк, С. |
| author_facet |
Чернюк, С. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
In the shadow of empires |
| description |
Рецензія на книгу: Юрчук О. У тіні імперії: українська література у світлі
постколоніальної теорії: Монографія. – К.: ВЦ “Академія”, 2013. –
224 с. – (Серія “Монограф”).
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146268 |
| citation_txt |
У тіні імперії / С. Чернюк // Слово і час. — 2013. — № 5. — С. 118-119. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT černûks utíníímperíí AT černûks intheshadowofempires |
| first_indexed |
2025-11-25T22:08:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:08:32Z |
| _version_ |
1850557590633709568 |
| fulltext |
Слово і Час. 2013 • №5118
У ТІНІ ІМПЕРІЇ
Юрчук О. У тіні імперії: українська література у світлі
постколоніальної теорії: Монографія. – К.: ВЦ “Академія”, 2013. –
224 с. – (Серія “Монограф”)
Монографія Олени Юрчук покликана необхідністю в українському
літературознавстві постколоніальних студій, зокрема праці дослідника, “який
не є носієм “колоніального багажу” і здатний уникнути поділу елементів
культури на “чужі” і “свої”, “зайві” і потрібні”, створити простір інтерпретації
без обмежень у “прочитанні” текстів, явищ, знакових постатей”. Унаслідок
цього, переконана авторка, “прийде усвідомлення, що будь-який центр
(в т. ч. й імперський) існує лише як функція, від нього не конче боронитися,
побоюючись реінтерпретувати елементи власної культури”. Актуальність
монографії безсумнівна також через потужність малоросійського комплексу
українців і неоколоніальної ситуації, що склалася й посилюється в Україні в
останні роки та потребує негайного й адекватного реагування.
Дослідження характеризує прозоро
виписана методолог ічна основа ,
запропонована Е. Саїдом у двох методах:
стратегічного розташування та стратегічного
впорядкування, послідовно застосованих
авторкою в інтерпретації текстів, а також
встановлення координат методологічного
простору дослідження, розгорнутого з
урахуванням досвіду як постколоніальних
студій, так і деконструкції Ж. Дерріди,
структурного психоаналізу Ж. Лакана,
постструктуралізму, феміністичної критики.
М о н о г р а ф і я с к л а д а є т ь с я з і
вступної частини “Постколоніалізм як
інтерпретаційна стратегія”, п’яти розділів –
“Постколоніальні студії”, “Українська
література та російський імперіалізм:
конфлікт висловлювання”, “Зародження
антиколон і ально го і вторинно го
колоніального дискурсів в українській
літературі”, “Український чоловічний текст
і колоніалізм: крутій-пророк-блазень”,
“Український жіночий текст у межах
колоніального і постколоніального
просторів” і “Висновків”.
Для прак тично го застосування
обраної методики інтерпретовано
літературознавч і статт і й “маску ”
Ю. Шереха, вирізнено антиколоніальну
й постколоніальну моделі української
культури та моделі взаємодії чоловічого й
жіночого в українській літературі, чоловічі
й жіночі стратегії опору-захисту від
імперських структур. Як чоловічі тексти
інтерпретовано в обраному зрізі твори
Івана Вишенського, козацькі літописи,
а особливо докладно й переконливо
“Історію Русів”, “Енеїду” й “Москаля-
чарівника” І. Котляревського, “Художника”
Т. Шевченка, публіцистику П. Куліша,
“Мойсея ” І . Франка , публіцистику
В. Винниченка, публіцистику і “сценарій
смерті” М. Хвильового, поезію й життєву
позицію В. Стуса, П. Тичини, “Собор”
О. Гончара, “Козацькому роду нема
переводу…” О. Ільченка, “Інфекцію”
С. Процюка, “Рекреацію”, “Московіаду”,
“Перверзію” Ю. Андруховича, “У пащу
дракона” В. Шевчука, літературознавчі
есеї , “Місто Тіровіван”, оповідання
В . Даниленк а , “Щоденний жезл ”
Є. Пашковського, “Героя нашого часу”
та п´єс Леся Подерв’янського, “Пельце” й
“Бурдика” В. Діброви, новели Б. Жолдака,
“Депеш Мод ” С . Жадана , побіжно
згадано інші твори . Як український
жіночий текст розглянуто “Бояриню” Лесі
Українки, життєву позицію й публіцистику
Олени Теліги, “Марусю Чурай” Ліни
Костенко, твори Марії Матіос, “Польові
дослідження…” Оксани Забужко.
Добір текстів має презентативний
характер , покликаний підтвердити
закладену авторкою дослідження
оцінкову матрицю. Підпорядкування
методологічній тенденції призводить
місцями до невиправданого змішування
категорій “автор-персонаж” або “автор-
ліричний суб ´єкт ” , як у випадку з
М. Хвильовим, В. Стусом, О. Гончаром
(43, 76, 131). Вступають у суперечливість
тези про “мазохізм” і “прихований суїцид”
українців (72-73 та ін.), зрештою, якщо
прийняти таку “вкорінену самогубчу”
версію української ментальності, то
доведеться зарахувати до українців і
американських письменниць-феміністок,
француза Жіля Дельоза , японця
Акутагаву Рюноске й багатьох інших.
До письменниць авторка монографії
119Слово і Час. 2013 • №5
справедливіша , визнаючи за ними
право на гру, скажімо, в “архетипну
українку (її інваріант – жінка-мати як
берегиня роду)” (61). До ризикованих
належать і заяви про чиюсь “першість”
або абсолютні узагальнені твердження
без зазначення хронологічних рамок
(Іван Вишенський “уперше звертається
до ідеї слова-зброї” (70), “Материнство
для української інтелігентки – табуйована
тема… Виняток становить роман
О.Забужко “Польові дослідження…”
( 4 9 ) “ О б р а з ж і н к и - ш л ь о н д р и
з ’являється в епоху постмодерного
постколоніалізму” (53). Утім окремі
втрати в конкретиці й ризиковані
твердження неминучі в такому розлогому
щодо предмета й об’єкта дослідження
та цілковито заступаються глибокими
методологічними спостереженнями й
відкритими науковими перспективами.
Праці заруб іжних учених Аруна
П . Мукґерджі , Аяза Ахмада , Гомі
К . Бгабги , Гаятри Ч . Співак , Еви
М. Томпсон, П. Баррі та вітчизняних
В . М о р е н ц я , М . П а в л и ш и н а ,
П. Іванишина, О. Гнатюк, Т. Гундорової,
М . Шкандрія , В . Хархун дозволили
авторці монографії не лише розглядати
українські постколоніальні проблеми
в загальносвітовому контексті , а й
зробити низку важливих методологічних
спостережень і висновків. Так, дослідниця
наголошує на невходженні специфічного
українського досвіду до світового
наукового постколоніального дискурсу й
“непомічанні” постійних імперських зусиль
Росії стосовно України, привласнення
Рос і єю укра їнських і с торичних і
культурних цінностей; наголошує на
строгому розрізненні колоніального,
неоколоніального, антиколоніального,
н е о а н т и к о л о н і а л ь н о г о ,
пос т к олон і ально го і вторинно го
к о л о н і а л ь н о г о д и с к у р с і в в
українськ ій культур і й літератур і ,
через що актуалізується проблема
колабораціонізму, зокрема автора-
колабораціоніста, украй важлива для
української літератури, та необхідність
дослідження взаємодії та взаємовпливів
імперського й колонізованого дискурсів.
Серед інших методологічних знахідок
і наукових узагальнень монографії
з ве ртают ь н а с ебе у ва г у т а к і :
“Послуговуючись постколоніальною
теорією, варто чітко усвідомлювати
минулий колоніальний статус України
як “аморальне інше”, без чого неможливо
позбутися амбівалентної свідомості
й виробити розуміння колоніального
минулого як такого , що потребує
реконструкції та реінтерпретації” (18);
“Українська постколоніальна теорія
покликана переконати, що українська
культура була не завойована як тубільна,
нижча, а “викрадена”, привласнена для
підняття престижу імперії. Російська
імперія, привласнивши більш розвинуту
у к ра ї н с ь к у к ул ьт уру, позбулася
азіатського, орієнтального статусу в очах
європейських культур” (20); “Виринання
глибинної і часто не усвідомлюваної
інтелігенцією її одірваності від нації,
на захист якої вона стає , веде до
створення трагічної ситуації української
“непотрібності”, коли харизмат-лідер
усвідомлюється народом як тимчасова
персона, якою можна буде пожертвувати
в разі поразки, а пізніше вписати його
в іконостас шанованих, але “чужих”
українських месій…” (70-71); “конфлікт
рецепції українцями свого європейського
єства… нагадує айсберг, на поверхні
яко го натав і с тичне заперечення
європейського Я, що іноді дублюється з
ідеєю української європейської іншості,
а під водою приховане бажання бути
дотичними до західноєвропейського
простору” (72); узагальнення думок
про те, що романтична акцентуація
української свідомості фіксує українську
сит уац ію на анти к олон і альному
рівні, перешкоджаючи утвердженню
постколоніального (40 та ін.).
Монографія, поза сумнівом, викличе
і н терес у науковц ів і студент і в -
г уман і тар і ї в не лише новим для
укра їнсько го л і тературознавства
методологічним підходом, а й вагомими
загальними висновками , цікавими
інтерпретаціями літературних явищ,
яскравою драматургією викладу, тонкою
авторською іронією.
Сніжана Чернюк
Отримано 24 січня 2013 р. м. Житомир
|