Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром
Темплатним методом синтезовано кремнеземи з бі- та трифункціональним поверхневим шаром, що містять метильні (арильні), тіольні та амінні групи. Одержані матеріали характеризуються неупорядкованою гексагональною структурою мезопор та черв’якоподібними сорбційними каналами. Ксерогелі мають здебільшого...
Saved in:
| Published in: | Поверхность |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146377 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром / Ю.Л. Зуб, І.В. Мельник, Г.Р. Юрченко, О.К. Матковський, О.О. Чуйко // Поверхность. — 2004. — Вип. 10. — С. 23-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859684315686764544 |
|---|---|
| author | Зуб, Ю.Л. Мельник, І.В. Юрченко, Г.Р. Матковський, О.К. Чуйко, О.О. |
| author_facet | Зуб, Ю.Л. Мельник, І.В. Юрченко, Г.Р. Матковський, О.К. Чуйко, О.О. |
| citation_txt | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром / Ю.Л. Зуб, І.В. Мельник, Г.Р. Юрченко, О.К. Матковський, О.О. Чуйко // Поверхность. — 2004. — Вип. 10. — С. 23-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Поверхность |
| description | Темплатним методом синтезовано кремнеземи з бі- та трифункціональним поверхневим шаром, що містять метильні (арильні), тіольні та амінні групи. Одержані матеріали характеризуються неупорядкованою гексагональною структурою мезопор та черв’якоподібними сорбційними каналами. Ксерогелі мають здебільшого сферичну форму частинок завбільшки 0,5‑2,5 мкм. Виявлено вплив природи груп поверхневого шару на текстурні характеристики синтезованих матеріалів.
Silica samples with bi- and trifunctional surface layer containing methyl (aryl), thiol and amine groups have been prepared by template method. The materials obtained are characterized by disordered hexagonal structure of mesopores and worm-like sorption channels. Xerogels particles have as a rule spherical form and size of 0,5–2,5 mcm. The nature of surface layer groups has been found to effect on textural characteristics of materials synthesized.
|
| first_indexed | 2025-11-30T22:05:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Хімія, фізика та технологія поверхні. 2004. Вип. 10. С.23-27
69
ЗОЛЬ-ГЕЛЬ СИНТЕЗ ОКСИДНИХ СИСТЕМ
УДК 678.84
СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕЗОПОРУВАТИХ
КРЕМНЕЗЕМІВ З БІ- ТА ТРИФУНКЦІОНАЛЬНИМ
ПОВЕРХНЕВИМ ШАРОМ
Ю.Л. Зуб, І.В. Мельник, Г.Р. Юрченко, О.К. Матковський, О.О. Чуйко
Інститут хімії поверхні Національної академії наук України
вул. Ген. Наумова 17, 03164 Київ-164, e-mail: zub@public.icyb.kiev.ua
Темплатним методом синтезовано кремнеземи з бі- та трифункціональним
поверхневим шаром, що містять метильні (арильні), тіольні та амінні групи. Одержані
матеріали характеризуються неупорядкованою гексагональною структурою мезопор та
черв’якоподібними сорбційними каналами. Ксерогелі мають здебільшого сферичну форму
частинок завбільшки 0,5-2,5 мкм. Виявлено вплив природи груп поверхневого шару на
текстурні характеристики синтезованих матеріалів.
Silica samples with bi- and trifunctional surface layer containing methyl (aryl), thiol and
amine groups have been prepared by template method. The materials obtained are characterized
by disordered hexagonal structure of mesopores and worm-like sorption channels. Xerogels
particles have as a rule spherical form and size of 0,5–2,5 mcm. The nature of surface layer
groups has been found to effect on textural characteristics of materials synthesized.
Вступ
Мезопоруваті кремнеземи, що містять в поверхневому шарі функціональні групи
органічного походження, одержують, як правило, двома шляхами - модифікацією поверхні
вихідного кремнезему, одержаного темплатним синтезом (при цьому як модифікатори
зазвичай використовуються хлор- або алкоксісилани) [1, 2] або функціоналізацією
поверхні кремнезему під час одностадійного темплатного синтезу [3, 4]. Перший підхід
широко використовувався для модифікації поверхні різних типів кремнеземів [5, 6] і його
застосування щодо мезопоруватих кремнеземів не викликає ускладнень. Другий підхід
вивчений недостатньо, однак є перспективним не лише через одностадійність, але й через
можливість одночасного введення в поверхневий шар функціональних груп різної
природи. В останньому випадку функціоналізовані мезопоруваті кремнеземи (ФМК)
одержують з використанням багатокомпонентних (за алкоксісиланами) систем, у яких
характер взаємодії силанів з темплатом у процесі структуроутворення може істотно
відрізнятися від такого в однокомпонентній системі. Врахування цього чинника дуже
важливе, тому що він може помітно впливати на структуру одержуваних матеріалів [7]. В
даній роботі досліджено вплив природи функціональних груп (R') алкоксисиланів
(RO)3SіR', що використовуються в темплатному синтезі, на деякі структурні
характеристики ФМК, які утворюються в таких складних системах.
Експериментальна частина
Синтез ФМК з моно- (ºSiСН3; ºSiС6Н5; ºSi(СН2)3SH), бі- (ºSi(CH2)3SH/[ºSi(CH2)3]2NH) та
трифункціональним (ºSi(CH2)3SH/ºSi(CH2)3NH2/ºSiСН3; ºSi(CH2)3SH/ºSi(CH2)3NH2/ºSiС6Н5;
mailto:zub@public.icyb.kiev.ua
70
ºSi(CH2)3SH/[ºSi(CH2)3]2NH/ºSiСН3; ºSi(CH2)3SH/[ºSi(CH2)3]2NH/ºSiС6Н5) поверхневим шаром описано
нами раніше [8]. Як темплат використовувався 1-додециламін CH3(CH2)11NH2 (ДДА).
Мольне співвідношення реагуючих компонентів було таким: 0,1 тетраетоксісилану
(ТЕОС):0,02 (RO)3SіR' (сумарна кількість силанів):0,03 ДДА:(2,2–2,8) Н2О. Екстракція
темплату здійснювалася киплячим метанолом [9]. Для порівняння синтезовано зразок з
використанням лише ТЕОС; з однієї частини цього зразка темплат видалявся екстракцією
метанолом, а з іншої – шляхом прожарювання зразка на повітрі (див. таблицю).
Дифрактограми зразків одержували на приладі Scіntag XDS2000 з CuКa
випромінюванням. Сканування проводилось в межах 2q 0,8–20,0° зі швидкістю 0,1°/хв.
Одержані результати оброблялися за допомогою пакету програм DMS200 v3.43.
Електронно-мікроскопічні фотографії одержували за допомогою мікроскопів JEOL
Superprobe 733 та JEOL JEM-2000 FXІІ (робоча напруга 350 кВ). В останньому випадку
досліджувані матеріали диспергувались в етанолі шляхом ультразвукової обробки, крапля
суспензії наносилася на тонку вуглецеву сітку і після висихання досліджувалася в режимі
просвічування.
Адсорбцію досліджували при 20°С у вакуумній установці [10], з використанням
пружинних ваг типу Мак-Бена-Бакра (чутливість 1,9–2,8 мг/мм). Перед вимірами зразки
вакуумувались при 150°С до постійної маси. Повітря, розчинене у н-гексані, видалялося
шляхом багаторазового заморожування-розморожування в процесі вакуумування. За
ізотермами адсорбції розраховувалися питома поверхня (за ВЕТ, в межах P/Ps 0,05-0,35), та
сорбційний об’єм і розмір пор (за BJH) зразків [11].
Результати та їхнє обговорення
Особливістю синтезу зразків ФМК є відсутність гідротермальної обробки осадів, що
утворилися в результаті реакції гідролітичної поліконденсації алкоксісиланів у
присутності темплатуючих міцел ДДА [9]. Використані умови синтезу не дозволяють
одержати ФМК у випадку дво- та трикомпонентних систем складу ТЕОС/AПTEC,
TEOC/ТМПЕД, ТЕОС/AПTEC/MПTMC і TEOC/ТМПЕД/MПTMC (AПTEC – 3-амінопро-
пілтриетоксісилан (C2H5O)3Sі(CH2)3NH2; ТМПЕД – N-[(3-триметоксісиліл)пропіл]етилен-
діамін (CH3O)3Sі(CH2)3NH(CH2)NH2; MПTMC – 3-меркаптопропілтриметоксісилан
(CH3O)3Sі(CH2)3SH). Використання замість AПTEC (або ТМПЕД)
біс[(3-триметоксісиліл)пропіл]аміну [(CH3O)3Sі(CH2)3]2NH (БТМПА) призводить до
одержання зразка ФМК [8].
Таблиця. Структурно-адсорбційні характеристики синтезованих ФМК
Зразок Склад поверхневого шару Sпит, м2/г Vс, см3/г dеф, нм
1 -ОН 246 0,17 2,8
2 -ОН (Тпрож.=540°С) 1891 (550) 0,74 (0,36) 1,6 (2,5)
3 -СН3 1370 (650) 0,78 (0,52) 2,3 (2,6)
4 -С6Н5 812 (670) 0,55 (0,38) 2,7 (2,1)
5 -(СН2)3SH 287 (660) 0,20 (0,31) 2,8 (1,8)
6 =[(CH2)3]2NH/-(СН2)3SH 542 (490) 0,43 (0,48) 3,2 (3,0)
7 -(CH2)3NH2/-(СН2)3SH/-СН3 (450) (0,24) (2,1)
8 -(CH2)3NH2/-(СН2)3SH/-С6Н5 (520) (0,24) (1,8)
9 =[(CH2)3]2NH/-(СН2)3SH/-СН3 516 (620) 0,33 (0,37) 2,6 (2,3)
10 =[(CH2)3]2NH/-(СН2)3SH/-С6Н5 516 (610) 0,34 (0,34) 2,6 (2,2)
Примітка: в дужках наведені значення, розраховані з ізотерм адсорбціїї азоту [8].
71
На рис. 1 представлені дифрактограми зразка з біфункціональним поверхневим шаром
(до екстракції і після екстракції темплату), та зразків з трифункціональним шаром. Усі
вони мають один рефлекс, що може свідчити про існування неупорядкованої
гексагональної фази [12]. Особливістю дифрактограм деяких зразків, у більшості випадків
– до екстракції темплату, є наявність в області 2q 10-15° широкого розмитого рефлексу,
пов’язаного з незначною домішкою аморфного кремнезему [13]. Відносна інтенсивність
цього гало стає, як правило, меншою у випадку зразків, оброблених киплячим метанолом
для видалення ДДА.
Мікрофотографії зразків 2, 6 та 10 (рис. 2), одержані за допомогою просвічуючої
електронної мікроскопії (ПЕМ), підтверджують існування в цих зразках неупорядкованої
мезопоруватої структури, близької до гексагональної. При цьому найбільша структурна
упорядкованість спостерігається для зразка 2, що був одержаний прожарюванням при
540°С [8]. Ці мікрофотографії відповідають поруватим матеріалів з черв’якоподібними
каналами [14–17]. Частинки синтезованих ФМК мають сферичну форму; для зразка 2 їхній
діаметр складає 1,4–1,5 мкм, а для зразків 6 і 10 - в межах 0,5–1,0 мкм. Зразки 6 і 10 містять
також частинки іншої форми, які можна віднести до аморфного кремнезему. Утворення
сферичних частинок взагалі характерне для ФМК, що підтверджується
мікрофотографіями, одержаними за допомогою скануючої електронної мікроскопії (СЕМ)
(рис. 3); при цьому розміри частинок, визначені за допомогою СЕМ та ПЕМ, практично
збігаються. Погано сформовані сферичні частинки спостерігаються лише для зразка 6
(рис. 3). Можливо, це пов’язано з напругами, що виникають у цій системі при формуванні
мезофаз у процесі темплатного синтезу і (або) відмиванні темплату метанолом, а також із
здатністю аміновмісного силану [(CH3O)3Sі(CH2)3]2NH до утворення арочних структур.
Рис. 1. Дифрактограми зразків 6, 7 та 9 до (Д) та після (П) видалення темплату.
Безсумнівно, введення в реакційну суміш додатково алкоксісиланів, що містять
метильну або фенільну групи, створює сприятливі умови для утворення мезофаз.
Підтвердженням цього є утворення і збереження після екстракції темплату мезопоруватої
структури у зразків, одержаних із чотирикомпонентних систем (рис. 1, зразки 7 і 9).
Введення алкоксісилану з гідрофобною метильною (чи фенільною) функціональною
групою впливає на взаємодію темплату з іншими функціональними групами (R’)
триалкоксісиланів та на взаємодію триалкоксісиланів між собою.
72
На рис. 4 наведено ізотерми адсорбції і десорбції н-гексану для ряду одержаних зразків.
Як видно, для більшості зразків вони належать до І типу за класифікацією ІЮПАК [11] і
мають зворотній характер. Таким чином, використання ДДА як темплату та описаних у [8]
умов синтезу не веде до утворення класичних мезопоруватих кремнеземів типу МСМ-41 –
ізотерми адсорбції синтезованих зразків належать до ленгмюрівського типу й в області
відносних тисків 0,35–0,45 не мають сходинки, характерної для упорядкованих
мезопоруватих структур; лише для зразка 6 ізотерма близька до ІV типу [11]. Аналогічний
характер мають ізотерми адсорбції азоту [8].
Рис. 2. Мікрофотографії зразків 2 ,6 та 10, записані у просвічуючому режимі (ПЕМ).
Рис. 3. Мікрофотографії зразків 3, 5, 6 та 9, записані у скануючому режимі (СЕМ).
73
Обчислення з ізотерм адсорбції н-гексану на зразках 2-4 величин питомої поверхні дає
аномально високі значення – вони, як правило, вище (іноді – у декілька разів), від величин,
обчислених з ізотерм адсорбції азоту (таблиця). Якщо взяти до уваги появу гідрофобності
у мезопоруватого кремнезему, з якого темплат вилучено термічним шляхом (зразок 2), то
можна припустити, що саме гідрофобність поверхневого шару веде до полімолекулярної
адсорбції н-гексану вже при низьких відносних тисках. Можна очікувати, що протилежний
ефект – підвищення гідрофільності поверхневого шару в результаті появи в ньому
тіольних груп (зразок 5) – призведе до меншого значення питомої поверхні в порівнянні з
обчисленим за ізотермою адсорбції азоту. У випадку зразків 6, 9 і 10 текстурні
характеристики, одержані з використанням ізотерм адсорбції азоту і н-гексану, досить
близькі. Таким чином, структурно-адсорбційні характеристики ФМК, обчислені з ізотерм
адсорбції н-гексану, вимагають критичного ставлення: їх необхідно порівнювати з
текстурними характеристиками, одержаними з ізотерм адсорбції азоту або аргону.
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
0
1
2
3
4
5
6 2
1
a,
м
мо
ль
/г
P/Ps
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
1
2
3
4
5
6
5
4
3
a,
м
мо
ль
/г
P/Ps
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
0
1
2
3
4
9
10
6
a,
м
мо
ль
/г
P/Ps
Рис. 4. Ізотерми адсорбціїї н-гексану на зразках 1-6 та 9, 10.
Аналіз структурно-адсорбційних параметрів дозволяє зробити такі висновки. ФМК з
монофункціональним поверхневим шаром практично завжди мають дещо більшу питому
поверхню, ніж з бі- та трифункціональним. За тих самих умов синтезу введення більших за
розмірами функціональних груп (наприклад, фенільних замість метильних) веде, як
правило, до зменшення сорбційного об’єму пор і їхнього ефективного розміру при
збереженні величини питомої поверхні. Аналогічна ситуація спостерігається при зростанні
функціональності поверхневого шару. Так, введення як метильної, так і фенільної групи
викликає – при незначному зростанні питомої поверхні – зменшення сорбційного об’єму
пор і їхніх розмірів у зразків 9 і 10, що мають трифункціональний поверхневий шар, у
порівнянні зі зразком 6, що має біфункціональний поверхневий шар. Таким чином, при
синтезі мезопоруватих кремнеземів з складним поверхневим шаром необхідно брати до
уваги, що сорбційний об’єм пор і їхній розмір буде визначатися не лише природою і
геометричними розмірами темплатів, а також геометричними розмірами функціональних
груп.
Автори вдячні H. Honda (Tsukuba Research Laboratory, Sumitomo Chemical Co.) за
допомогу в проведенні досліджень методом ПЕМ. Робота частково підтримана грантом
НАТО за програмою „Наука заради миру” (SfP-978006).
Література
1. Stein A., Melde B.J. and Schroder R.C. Hybrid inorganic-organic mesoporous silicates –
nanoscopic reactors coming of age // Adv. Mater. – 2000. – V. 12, N 19. – P.1403-1419.
2. Moller K. and Bein T. Inclusion chemistry in periodic mesoporous hosts // Chem. Mater. –
1998. – V. 10. – P.2950-2963.
74
3. Fowler C.E., Burkett S.L., and Mann S. Synthesis and characterization of ordered
organosilica-surfactant mesophases with functionalized MCM-41-type architecture // Chem.
Commun. – 1997. – P.1769-1770.
4. Organically modified hexagonal mesoporous silicas (HMS) – remarkable effect of
preparation solvent on physical and chemical properties / D.J. Macquarrie, D.B. Jackson,
S. Tailland and K.A. Utting // J. Mater. Chem. – 2001. – V. 11. – P.1843 – 1849.
5. Vansant E.F., Van Der Voort P., Vrancken K.C. Characterization and Chemical Modification
of the Silica Surface. - Amsterdam: Elsevier, 1995. - 550 p.
6. Холин Ю.В., Зайцев В.Н. Комплексы на поверхности химически модифицированных
кремнеземов. - Харьков: Фолио, 1997. – 136 с.
7. Molecular Assembly in Ordered Mesoporosity: A new class of highly functional nanoscale
materials/ J. Liu, Y. Shin, Z. Nie, J.H. Chang, L.-Q. Wang, G.E. Fryxell, W.D. Samuels,
G.J. Exarhos // J. Phys. Chem. – 2000. – V. 104. – P.8328–8339.
8. Polyfunctionalized silica adsorbents obtained by using dodecylamine as template / Mel'nyk
(Seredyuk) I.V., Zub Yu.L., Chuiko A.A., Jaroniec M., Mann S. // Nanoporous Materials III
(A. Sayari, M. Jaroniec, Eds.). – Amsterdam: Elsevier, 2002. – P.205–212.
9. Polyfunctionalised surfactant-templated adsorbents with high specific surface areas /
Zub Y.L., Seredyuk I.V., Chuiko A.A., Jaroniec M., Jones M.O., Parish R.V. and Mann S. //
Mendeleev Commun. – 2001. – V. 11, N 6. – P.208-210.
10. Экспериментальные методы в адсорбции и молекулярной хроматографии /Под ред.
Ю.С. Никитина, Р.С. Петровой. - М.: Изд-во МГУ. – 1990. – 318 с.
11. Rouquerol F., Rouquerol J., Sing K. Adsorption by Powders and Porous Solids. Principles,
Methodology, and Application. - Academic Press, 1999. – 467 p.
12. Chen C.-Y., Xiao S.-Q. and Davis M.E. / Studies on ordered mesoporous materials III.
Comparision of MCM-41 to mesoporous materials derived from kanemite // Microporous
Mater. – 1995. – V. 4. – P.1–20.
13. De Juan F. and Ruiz-Hitzky E. / Selective functionalization of mesoporous silica // Adv.
Mater. – 2000. – V. 20. – P.430–432.
14. Brown J., Mercier L., Pinnavaia T.J. Selective adsorption of Hg2+ by thiolfunctionalized
nanoporous silica // Chem. Commun. – 1999. – Р.67–70.
15. Mercier L. and Pinnavaia T.J. Direct synthesis of hybrid organic-inorganic nanoporous silica
by a neutral amine assembly route: structure-function control by stoichiometric incorporation
of organosiloxane molecules // Chem. Mater. – 2000. – V. 12. – P.188–196.
16. Mesoporous sieves with unified hybrid inorganic/organic frameworks / B.J. Melde,
B.T. Holland, C.F. Blanford, and A. Stein // Chem. Mater. – 1999. - V. 11. – P.3302–3308.
17. Bagshaw S.A., Prouzet E. and Pinnavaia T.J. Templating of mesoporous molecular sieves by
nonionic polyethylene oxide surfactants // Science. – 1995. – V. 269. – P.1242–1244.
УДК 678.84
Вступ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-146377 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2617-5975 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:05:38Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Зуб, Ю.Л. Мельник, І.В. Юрченко, Г.Р. Матковський, О.К. Чуйко, О.О. 2019-02-09T10:06:53Z 2019-02-09T10:06:53Z 2004 Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром / Ю.Л. Зуб, І.В. Мельник, Г.Р. Юрченко, О.К. Матковський, О.О. Чуйко // Поверхность. — 2004. — Вип. 10. — С. 23-27. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2617-5975 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146377 678.84 Темплатним методом синтезовано кремнеземи з бі- та трифункціональним поверхневим шаром, що містять метильні (арильні), тіольні та амінні групи. Одержані матеріали характеризуються неупорядкованою гексагональною структурою мезопор та черв’якоподібними сорбційними каналами. Ксерогелі мають здебільшого сферичну форму частинок завбільшки 0,5‑2,5 мкм. Виявлено вплив природи груп поверхневого шару на текстурні характеристики синтезованих матеріалів. Silica samples with bi- and trifunctional surface layer containing methyl (aryl), thiol and amine groups have been prepared by template method. The materials obtained are characterized by disordered hexagonal structure of mesopores and worm-like sorption channels. Xerogels particles have as a rule spherical form and size of 0,5–2,5 mcm. The nature of surface layer groups has been found to effect on textural characteristics of materials synthesized. Автори вдячні H. Honda (Tsukuba Research Laboratory, Sumitomo Chemical Co.) задопомогу в проведенні досліджень методом ПЕМ. Робота частково підтримана грантомНАТО за програмою „Наука заради миру” (SfP-978006). uk Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України Поверхность Золь-гез синтез оксидних систем Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром Structural characteristics of mesoporous silicas with di- and trifunctional surface layer Article published earlier |
| spellingShingle | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром Зуб, Ю.Л. Мельник, І.В. Юрченко, Г.Р. Матковський, О.К. Чуйко, О.О. Золь-гез синтез оксидних систем |
| title | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром |
| title_alt | Structural characteristics of mesoporous silicas with di- and trifunctional surface layer |
| title_full | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром |
| title_fullStr | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром |
| title_full_unstemmed | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром |
| title_short | Структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром |
| title_sort | структурні характеристики мезопоруватих кремнеземів з бі- та трифункціональним поверхневим шаром |
| topic | Золь-гез синтез оксидних систем |
| topic_facet | Золь-гез синтез оксидних систем |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146377 |
| work_keys_str_mv | AT zubûl strukturníharakteristikimezoporuvatihkremnezemívzbítatrifunkcíonalʹnimpoverhnevimšarom AT melʹnikív strukturníharakteristikimezoporuvatihkremnezemívzbítatrifunkcíonalʹnimpoverhnevimšarom AT ûrčenkogr strukturníharakteristikimezoporuvatihkremnezemívzbítatrifunkcíonalʹnimpoverhnevimšarom AT matkovsʹkiiok strukturníharakteristikimezoporuvatihkremnezemívzbítatrifunkcíonalʹnimpoverhnevimšarom AT čuikooo strukturníharakteristikimezoporuvatihkremnezemívzbítatrifunkcíonalʹnimpoverhnevimšarom AT zubûl structuralcharacteristicsofmesoporoussilicaswithdiandtrifunctionalsurfacelayer AT melʹnikív structuralcharacteristicsofmesoporoussilicaswithdiandtrifunctionalsurfacelayer AT ûrčenkogr structuralcharacteristicsofmesoporoussilicaswithdiandtrifunctionalsurfacelayer AT matkovsʹkiiok structuralcharacteristicsofmesoporoussilicaswithdiandtrifunctionalsurfacelayer AT čuikooo structuralcharacteristicsofmesoporoussilicaswithdiandtrifunctionalsurfacelayer |