Per aspera ad astra

Рецензія на книгу: Наєнко М. К. Філологічний семінар – школа наших традицій. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2012. – 280 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Слово і Час
Дата:2013
Автор: Пуніна, О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146949
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Per aspera ad astra / О. Пуніна // Слово і час. — 2013. — № 6. — С. 117-118. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859478301115940864
author Пуніна, О.
author_facet Пуніна, О.
citation_txt Per aspera ad astra / О. Пуніна // Слово і час. — 2013. — № 6. — С. 117-118. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description Рецензія на книгу: Наєнко М. К. Філологічний семінар – школа наших традицій. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2012. – 280 с.
first_indexed 2025-11-24T11:44:39Z
format Article
fulltext 117Слово і Час. 2013 • №6 PER ASPERA AD ASTRA Наєнко М. К. Філологічний семінар – школа наших традицій. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2012. – 280 с. Основне призначення праці, у котрій зібрано матеріали “Філологічного семінару” Київського національного університету імені Тараса Шевченка – відомого серед літературознавчих кіл від 1995 р. осереддя фахівців у галузі теорії й історії літератури, прочитуємо в категоріях, якими дихає теперішня наука про літературу і які вона прагне вдосконалити в майбутньому. Ідеться про сьогочасну фрагментарність, що бачиться прийдешньою цілісністю, недостатність – вичерпністю, одиничність – множинністю тощо. Зрештою, важливі кроки в реалізації подібної категоріальності і зробив Михайло Кузьмович Наєнко – продовжувач філологічних традицій професора В. Перетца, автор упорядкованого видання “Філологічний семінар – школа наших традицій” (Київ, 2012). Пропоновані ним упродовж 1995 – 2012 рр. проблемні питання єдиної теми “Теоретичні й методологічні проблеми літературознавства” чітко спрямовували дослідників художнього літературного процесу до реалізації спільної мети – формування теоретичних засад методології. Своєрідний пролог до них і презентує коментована праця, перший розділ якої – “Школа наших традицій: п’ятнадцять семінарських миттєвостей” – уміщує матеріали, виголошені М. Наєнком як “вступне слово”-доповідь на щорічному семінарі-симпозіумі. Проблеми наукових методолог ій укра їнсько го л і тературознавчого дискурсу, інтерпретації художнього тексту, типології творчості (реалістичний тип творчості, типи художньої творчості в епоху постмодернізму), національної ідентичності літератури, зв’язку історії літератури та стилю, художньої форми, компаративістики, понятійного апарату, теорії літератури у вищій школі, літературної Слово і Час. 2013 • №6118 критики й художності, паралітератури, реанімації досліджень С. Єфремова, Д. Чижевського та ін., заявлені М. Наєнком, запропоновано вирішувати в контексті показу окремих суперечностей на межі літературознавства й літератури; автор “натякає” на ймовірний шлях вирішення. Приміром, у процесі викладу думок на початку третього семінару-симпозіуму “Наука про літературу на межі століть: тема вільна” щодо специфіки завдань літератури та методологічних кроків уперед за низкою доводів науковець доходить такого висновку-пропозиції: “В літературознавстві методологічний прорив стане можливим тоді , коли відповімо на питання: “Чому література твориться?!!” Невже тільки ради “Як?” (25). Привертає увагу й (у більшості виступ ів ) методична акцентуац ія М. Наєнка на провідних концептах, на яких ґрунтується виправданий підхід до твору художньої літератури та спроба- заклик обґрунтувати недоречність сліпого наслідування формалістських західних методологій, що випускають з уваги подібну теоретичну базу. Маю на увазі категорії художності, стилю, естетики, котрі втрачають серйозність у студіях феміністичної критики чи постмодернізму. Такі закиди автора цілком слушні. Крім того , працю М . Наєнка слід сприймати і як певне запрошення до діалогу із зацікавленим читачем- фахівцем. Відповідно, діалог передбачає реакцію, формулювання реплік щодо дискусійних, на думку того ж таки читача, висловлювань автора “Філологічного семінару”. Таких дискусійних питань прочитуємо кілька. По-перше, складно погодитися з М. Наєнком щодо вписування в літературознавчу критику явища есеїстики (хоча, погоджусь, частково це може бути так) і малопривабливої оцінки її в такому контексті. Есеїстика – специфічний різновид літератури, який частково допасовується не так до критики, як до епічної літератури, фігурує насамперед у мемуаристиці . Саме есеїстика здатна викликати окремого ґатунку зацікавленість читача. Чому шаленої популярності свого часу набула есеїстика Генрі Міллера чи Мішеля Уельбека? І подібних випадків у світовій літературі чимало . А відтак невже українська література сьогодні не має права на розвиток цієї царини, активно поповнюваної есеїстичними набутками? Варто лише пригадати “Дуби і Леви” Івана Андрусяка , “Тіні з ’являються на світанку” Степана Процюка, “Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу” Богдана Рубчака… По-друге, певну незгоду викликають кілька другорядних міркувань, зокрема про стан сучасної української лірики, у якій М. Наєнко завважує “спад суто поетичної напруги” (99) й за низкою справді першокласних теперішніх поетів Т. Федюка, П. Гірника й іще кількох не бачить, метафорично висловлюючись, просвіту. Саме із цією думкою погодитися складно , бо низку імен достойних (кваліфікованих у поетичному мисленні- слові) авторів можна продовжувати: це й Маріанна Кіяновська, і Галина Крук, і Мар’яна Савка, й Олег Соловей, й Олена Пашук, й Іван Андрусяк, і Павло Вольвач… Усі ті, хто не вдається до постмодерних маскарадів і маскувань, а відчуває слово й реалізується в ньому. Діалог і з упорядником видання “Філологічний семінар – школа наших традицій” може тривати . І тривати досить довго, якщо вдатися до розділів, поданих у додатках, а саме: “Додаток І. Бібліографічна мапа: зміст п’ятнадцяти випусків “Філологічних семінарів” (1998 – 2012)”, де наявний основний зміст-корпус проведених семінарів-симпозіумів, що відсилає до справді цінних матеріалів. Недаремно у “вступному слові” до десятого семінару “Понятійний апарат сучасного літературознавства: “своє” й “чуже” М. Наєнко висловлює думку: “Може, й через сто років знайдеться читач- дослідник, який поцікавиться нашими літературознавчими міркуваннями на рубежі ХХ – ХХІ століть. Адже ми згадали майже через сто років, що був у нашому університеті подібний семінар під керівництвом професора В. Перетца…” (52) . Тому не випадково заклики упорядника пропоную афористично озвучити як “per aspera ad astra”… Ольга Пуніна Отримано 18 лютого 2013 р. м. Донецьк
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-146949
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T11:44:39Z
publishDate 2013
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Пуніна, О.
2019-02-12T16:20:38Z
2019-02-12T16:20:38Z
2013
Per aspera ad astra / О. Пуніна // Слово і час. — 2013. — № 6. — С. 117-118. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146949
Рецензія на книгу: Наєнко М. К. Філологічний семінар – школа наших традицій. – К.: ВЦ “Просвіта”, 2012. – 280 с.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Рецензії
Per aspera ad astra
Article
published earlier
spellingShingle Per aspera ad astra
Пуніна, О.
Рецензії
title Per aspera ad astra
title_full Per aspera ad astra
title_fullStr Per aspera ad astra
title_full_unstemmed Per aspera ad astra
title_short Per aspera ad astra
title_sort per aspera ad astra
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/146949
work_keys_str_mv AT punínao perasperaadastra