Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи

В статті обговорюється актуальна проблема правового забезпечення інноваційного розвитку України, до якої віднесені питання правового режиму державної власності, кодексів, становлення держави та підприємницької діяльності, захисту прав інвесторів, новаторів, власників, а також завдання щодо підвищенн...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Author:	Тацій, В.Я.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Subjects:	До 90-річчя Національної Академії наук України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14765
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи / В.Я. Тацій// Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 5. — С. 33-38. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860239986514722816
author	Тацій, В.Я.
author_facet	Тацій, В.Я.
citation_txt	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи / В.Я. Тацій// Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 5. — С. 33-38. — укр.
collection	DSpace DC
description	В статті обговорюється актуальна проблема правового забезпечення інноваційного розвитку України, до якої віднесені питання правового режиму державної власності, кодексів, становлення держави та підприємницької діяльності, захисту прав інвесторів, новаторів, власників, а також завдання щодо підвищення рівня конкурентоздатності знань та наукових надбань, певних виробництв і галузей, товарів і технологій. Наведено рекомендації та заходи по вирішенню означених стратегічних завдань.
first_indexed	2025-12-07T18:28:56Z
format	Article
fulltext	33 Темпи інновацій в світі останнім часом над� звичайно зросли і продовжують зростати. Це об'єктивний процес, до якого слід пристосува� тися й нашій країні. На численних нарадах, форумах, конференціях з цих питань, а також у концепціях і програмах інноваційного роз� витку України, Актах Президента і Уряду вказується на проблеми, які спіткали Україну на цьому шляху, що свідчить про усвідомлен� ня їх глибини як владою, так і українським суспільством. Актуальність цієї проблемати� ки відмічається і у Рішенні Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України від 16 квітня 2008 р. (протокол №14) "Про стан дер� жавного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелек� туальної власності та інноваційної діяльності в Україні" (в контексті парламентських слу� хань "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечен� ня та правозастосування" (21 березня 2007 р.), слухань у Комітеті з питань науки і освіти "Ін� новаційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення" (29 листопада 2006 р.), парламентських слухань "Національна інно� ваційна система України: проблеми форму� вання та реалізації" (20 червня 2007 р.)). В зазначеному документі підкреслюється, що більша частина заходів, передбачених реко� мендаціями комітетських та парламентських слухань, не виконана і термін контролю за їх виконанням продовжено до 1 листопада 2008 р. В даному Рішенні акцентуються негативні яви� В.Я. Тацій Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Харків ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ © В.Я. ТАЦІЙ, 2008 Наука та інновації. 2008. Т 4. № 5. С. 33–38. В статті обговорюється актуальна проблема правового забезпечення інноваційного розвитку України, до якої віднесені питання правового режиму державної власності, кодексів, становлення держави та підприємницької діяльності, захисту прав інвесторів, новаторів, власників, а також завдання щодо підвищення рівня конкурентоздатності знань та наукових над# бань, певних виробництв і галузей, товарів і технологій. Наведено рекомендації та заходи по вирішенню означених стра# тегічних завдань. N 5-08.qxd 05.11.2008 17:23 Page 33 ща у сфері інноваційної діяльності, правової охорони та захисту інтелектуальної власності в Україні. Це стосується насамперед відста� вання України від розвинених країн в області технологій, стримування розвитку внутрішнь� ого ринку високотехнологічної продукції, зни� ження конкурентоздатності вітчизняної еко� номіки. Ці негативні явища є показовими. Їх наслідком виступає зумовленість названими чинниками значущості та місця нашої країни в світовому співтоваристві. Як кажуть, "країна без грошей і патентів — це не кpaїнa". Поряд із визначенням проблем в інновацій� ній сфері робиться спроба виявити їх причини, головними серед яких вважаються відсутність чіткої стратегії науково�технічного й інно� ваційного розвитку держави, різке скорочення державного фінансування науково�техно� логічної сфери, часті зміни та суперечливий характер чинного вітчизняного законодавства й відомчих актів, фізичне і моральне старіння науково�дослідницької бази, істотне погіршен� ня матеріального забезпечення науки, фактич� не скорочення наукового потенціалу, відсут� ність необхідної реорганізації мережі науко� вих організацій та ін. Слід зазначити, що вказані та інші проблеми лежать у площині різних явищ і процесів, а са� ме: у сферах відносин власності, в тому числі трансформації державної власності з перетво� ренням її на приватну і корпоративну (проце� си приватизації), а також захисту прав власни� ка; інвестування; законодавчого забезпечення цих процесів; реальної діяльності держави як суспільного владного утворення та як підп� риємця у підприємницькому ринковому сере� довищі. Все це впливає на інноваційний роз� виток в Україні. І, незважаючи на відмінність понять інновацій та інвестицій, інновацій і продуктів інтелектуальної власності та влас� ності взагалі, вони пов'язані між собою нас� тільки, наскільки в цілому всі вони стають складовою одного й того ж самого процесу — руху нашої країни до статусу сучасної розви� неної країни світу. Звичайно, ці проблеми потребують більш глибокого аналізу для виявлення їх витоків та впливу на сучасну ситуацію, завдяки якому можна розпочати її виправлення. Зазначу основні злободенні питання. Проблематика правового режиму держав� ної власності. Відомо, що українська еконо� міка походить від радянської економіки. Крім труднощів, які виникли при розірванні еко� номічних стосунків в 1991 р. між суб'єктами господарської діяльності, тісно пов'язаних між собою, й екстремальному оновленні зако� нодавства, яким це супроводжувалося, слід враховувати й те, що найважливішу роль на той час відігравала державна власність. Вона й донині зберігає своє значення. Ось що ми маємо в законодавчому полі регулювання пи� тань правового режиму державної власності: a) кілька законів про приватизацію та дер� жавні програми приватизації, які, до речі, пос� тійно не приймалися своєчасно: остання прог� рама була розрахована на 2000—2002 рр., а діє й донині; б) відсутність до 2006 р. закону про регулю� вання управління об'єктами права державної власності; в) відсутність закону про Фонд державного майна України, який нині діє на підставі Тим� часового положення про нього (1993 р.). Отже, в ході поступового скорочення обсягів державної власності внаслідок приватизації нормативно�правове регулювання цього проце� су відбувалося не на рівні закону, було супереч� ливим і недосконалим. Тому не дивно, що ви� никали "приватизаційні скандали", які, до речі, мають безвихідний характер, бо за умов сучасно� го законодавства України їх розв'язання немож� ливе. Все це говорить про низький рівень захис� ту прав власності, ризики інвесторів і, як нас� лідок, несприятливий інвестиційний клімат. Проте комплексне розв'язання проблем пра� вового регулювання інвестиційної діяльності можливе за умови прийняття Закону України "Про нормативно�правові акти", який чітко встановлював би та розподіляв нормотворчу До 90-річчя Національної академії наук України Наука та інновації. № 5, 200834 N 5-08.qxd 05.11.2008 17:23 Page 34 компетенцію різних органів державної влади у різних сферах суспільних відносин, зокрема до запровадження інвестицій. Позитивну роль у налагодженні сприятливого законодав� чого клімату для інвестиційної діяльності має відіграти й прийняття закону про обов'язкову кримінологічну експертизу законопроектів та проектів інших нормативно�правових актів. Проблема кодексів. Зазначені процеси від� бувалися на фоні відсутності нового Цивіль� ного кодексу (ЦК), який було прийнято лише у 2004 р. Утім його прийняття не вирішило проблем у сфері регулювання майнових від� носин, а загострило їх, оскільки разом із ЦК було прийнято Господарський кодекс. Існу� вання двох кодексів викликало безліч супе� речностей, які не були усунені протягом трьох років. Це свідчить про відсутність єдності під� ходу українських законодавців у регулюванні економічних питань на рівні основоположних законів, якими є кодекси. Якщо два кодекси, прийняті одночасно, суперечать один одному, то що казати про закони? Це не сприяє прип� ливу інвестицій і переорієнтації економічної інфраструктури країни. Кілька років йдеться про прийняття Трудового кодексу, якого і досі немає, загострюється проблема із Земель� ним кодексом, який так само не відповідає су� часним економічним умовам. А в екологічній сфері ми взагалі виходимо на вищий рівень проблем, бо, як відомо, правове регулювання використання природних ресурсів має непе� ревершене значення. Проблема ставлення держави до підпри� ємницької діяльності. Розглядаючи цю проб� лему, необхідно мати на увазі два статуси дер� жави: держава як підприємець та держава, котра має контролювати здійснення підпри� ємницької діяльності. Ані в першому, ані в другому напрямку між законодавцями поро� зуміння немає. Залишатиме держава ті об'єк� ти, на яких здійснюється підприємницька діяльність, чи буде їх всі приватизувати — це питання концептуально не вирішується ще від початку приватизації. Щодо контролю держави, то його ефектив� ність низька, а методи та способи здійснення викликають стільки нарікань, що це вже стало критичним для підприємців. За таких обста� вин вкладати кошти у розвиток виробництва, налагоджувати нове виробництво, тобто роз� вивати інноваційну діяльність, стає практич� но неможливо. Проблема інвестицій пов'язана з вирішен� ням питань припливу капіталу в українську економіку, що дасть можливість не просто оно� вити основні фонди, а й оновлювати їх, засто� совуючи інноваційні технології. Слід урахо� вувати, що цей процес є циклічним і постій� ним. Вкладаючи капітал, інвестор прагне одержати прибуток, а це можливо лише у разі ефективної діяльності компанії, що, в свою чергу, неможливо без виготовлення конкурен� тоздатної продукції. Її ж виготовлення сьогод� ні даремно очікувати на застарілому облад� нанні і з використанням старих технологій. Наведу приклад для порівняння: у Німеччині кожні півроку продукція компаній оновлю� ється, а стара знімається з виробництва. Всти� гати за таким темпом відновлення нам поки що явно не під силу. Цьому заважають чис� ленні проблеми, в тому числі це стосується за� конодавчого забезпечення інвестиційної та ін� новаційної діяльності. Для розв'язання проблеми інвестицій не треба перейматися тим, як це краще зробити. Відповідь лежить на поверхні: достатньо опра� цювати інвестиційне законодавство і зробити його стабільним. Всі інші питання вирішува� тимуться за допомогою ринкових механізмів. Інвестор сам знатиме, куди йому вкладати кошти і як реінвестувати прибуток. З метою позитивних змін у цій сфері треба доопрацю� вати законодавство про інвестиційну діяль� ність, іноземні інвестиції, фінансові послуги, похідні цінні папери, іпотечне кредитування, інвестиційні фонди і компанії тощо. Кожен із цих напрямків складається з декількох зако� нів і численних підзаконних нормативно�пра� вових актів, які потребують узгодження. До 90-річчя Національної академії наук України Наука та інновації. № 5, 2008 35 N 5-08.qxd 05.11.2008 17:23 Page 35 Інвестиційне законодавство є досить розга� луженим і для його модернізації слід: — підняти рівень оціночної діяльності (для механізмів оцінки інвестицій, особливо у виг� ляді інтелектуальних продуктів); — привести бухгалтерський облік та звітність у відповідність із світовими стандартами, а та� кож гармонізувати бухгалтерське та податко� ве законодавство; — налагодити аудиторську, страхову, депо� зитарну діяльність, механізм надання фінан� сових послуг тощо. Захист прав інвесторів, новаторів, влас� ників був і залишається в Україні проблем� ним. Для налагодження його дієвості важливе значення мають декілька аспектів. Це і дер� жавні гарантії, і відповідальність держави та її органів, і, звичайно, реорганізація української судової системи, а також виконання судових рішень, визначення механізмів виконання рішень Міжнародного комерційного арбіт� ражного суду при Торгово�промисловій пала� ті України. Не меншого значення надається в цьому ас� пекті і страхуванню, зокрема ризиків та відпо� відальності. Для досягнення цієї мети треба опрацювати й форми діяльності організацій захисту прав інвесторів на ринку, та й взагалі інститутів громадянського суспільства, які стосуються широкого кола відносин. Зазначені "больові вузли" української дійс� ності потребують негайного реагування. Важ� ливим стало усвідомлення значущості підйо� му конкурентоздатності української економі� ки. Аби вийти на рівень здатності конкурувати на світових ринках, нам потрібно визначати і підвищувати рівень 1) конкурентності наших знань та наукових надбань; 2) певних вироб� ництв і галузей; 3) товарів і технологій. 1. Для визначення рівня конкурентності наших знань та наукових надбань необхідно: — провести інвентеризацію результатів ін� телектуальної діяльності в Україні; — розпочати реформування вузівської осві� ти та академічних установ; — запровадити систему заходів для заохо� чення інтелектуалів працювати на українське суспільство; — створити ефективну систему патентуван� ня, оцінки та обліку наукових результатів. 2. Для визначення рівня конкурентності пев� них виробництв і галузей потрібно: — виявити ті з них, які посилюють переваги нашої країни та забезпечують реалізацію на� ціональних інтересів; — виявити недоліки державного управління у сферах науки, інновацій, інвестицій і вироб� ництва та запропонувати вивірену, взаємоуз� годжену інфраструктуру; — опрацювати державні цільові програми й оцінити їх дієвість, узгодженість та ефек� тивність механізмів їх впровадження для ви� рішення завдань інноваційного розвитку України. Це дасть можливість встановити пріоритети і віднайти способи досягнення цілей, що були зазначені в цих програмах, а також стан їх виконання. В свою чергу такий підхід надасть можливості зробити відповід� ні висновки на предмет дієвості таких під� ходів і допустимості їх існування в майбут� ньому; — визначити напрямки та опрацювати засо� би підвищення рівня корпоративного управ� ління, менеджменту такими кадрами, які не тільки усвідомлюють значущість і складність поставлених завдань, а є фахівцями в цій сфе� рі і до того ж ініціативними; — забезпечити конкретні правові заходи що� до привабливості інвестування в українську економіку; — вирішити питання про фінансування ін� новаційної діяльності з урахуванням немину� чості об'єднання зусиль державного та приват� ного капіталів для цієї сфери; — впорядкувати проблематику фінансуван� ня інноваційного розвитку держави з бюджет� ним процесом, оподаткуванням та реформу� ванням науки й освіти; — запропонувати способи стимулювання створення інноваційних центрів, інвестицій� До 90-річчя Національної академії наук України Наука та інновації. № 5, 200836 N 5-08.qxd 05.11.2008 17:23 Page 36 них бізнес�інкубаторів, технологічних парків за спеціалізацією. 3. Для визначення рівня конкурентності товарів і технологій потрібні: — повсюдне запровадження у виробництво винаходів і нових технологій; — забезпечення переходу до додержання прав у сфері інтелектуальної власності; — покладення основних важелів на ринкові механізми (ринок патентів і товарів), тільки які й спроможні об'єктивно виявити рівень конкурентності українських товарів і техно� логій. Таке стане можливим за умов дієвості бірж (товарних та фондових), налагодження діяль� ності яких має бути одним із пріоритетних завдань. Це шлях до цивілізованого обороту товарів і технологій, який виведе нашу країну на світові ринки відповідних векторів еко� номіки. Названі стратегічні завдання слід вирішу� вати в такий спосіб. По�перше, треба опрацю� вати наше законодавство на предмет його гар� монізації: надати висновок щодо існуючих у ньому вад та пропозицій по їх усуненню; зап� ропонувати конкретні заходи щодо вдоскона� лення та взаємоузгодженості законів України з подальшим поступовим приведенням зако� нодавства у відповідність до тих основопо� ложних засад, які мають бути покладені для досягнення цієї мети. Без врахування всіх ас� пектів становища нашого сучасного законода� вства і конкретних заходів його реформуван� ня (на стратегічному й практичному рівнях) не можна вирішити жодного питання з онов� лення підходів щодо досягнення конкурен� тоздатності української економіки, бо ми бу� демо постійно натикатися на проблеми зако� нодавства, які заважатимуть зробити той чи інший крок, оскільки на сьогодні додержання вимог одного закону суперечить іншому. По�друге, після зрушення у бік вирішення такої глобальної проблеми можна розпочина� ти реформування конкретних законодавчих актів у сфері науки, освіти, економічної кон� куренції, підприємницької діяльності. Ця ро� бота пов'язана з опрацюванням і взаємоузгод� женням кодексів — Цивільного, Господарсь� кого, Земельного, Трудового тощо. Можливо, ще доцільно поставити питання про розробку Інноваційного кодексу. По�третє, слід реформувати наступний рі� вень законодавства — спеціального, яким ма� ють деталізуватися законодавчі механізми вирішення тих шляхів і засад, що містяться у відповідних кодексах. Це законодавство в бюджетній, фінансовій, податковій сферах, у сфері управління державним майном, закони про біржі та ринки з їх механізмами й струк� турами. Для такої діяльності необхідно запро� вадити автоматизовану аналітично�інфор� маційну систему оброблення й аналізу як чин� ного, так і нового законодавства. Однією із значних проблем у сфері розвит� ку інноваційної діяльності є кошти, яких вона потребує. Не секрет, що держава не може за� безпечити ці процеси необхідними коштами, та й не повинна цього робити. Видається до� цільним залучення приватного капіталу, для чого також треба запропонувати законодавчі механізми. Законодавче забезпечення участі корпора� тивного капіталу у великих соціальних проек� тах має стосуватися насамперед таких нагаль� них проблем: залучення інвестицій для венчурного бізнесу; запровадження механізмів стимулювання вкладання приватними компаніями коштів у інноваційну інфраструктуру; створення структури для проходження ін� новації від розробки інтелектуального продук� ту до його впровадження у виробництво; підтримка певних верств населення; оптимізація стану "депресивних" регіонів. Очевидно, що масштаби такої діяльності ма� ють бути різними — від всеукраїнських до об� ласних або міських чи районних. Слід розроби� ти і запропонувати модельну схему співпраці загальнодержавних, регіональних, комунальних і приватних установ та організацій. До 90-річчя Національної академії наук України Наука та інновації. № 5, 2008 37 N 5-08.qxd 05.11.2008 17:23 Page 37 До 90-річчя Національної академії наук України Наука та інновації. № 5, 200838 На мою думку, цю роботу слід проводити з єдиного центра, котрий, можливо, не слід ство� рювати заново, як це часто робиться, бо струк� тур, які займаються проблемами у сфері нау� ки, інвестицій та інновацій, занадто багато, а результату немає, незважаючи на численні дер� жавні програми різного рівня. Можливо, слід так організувати цю роботу, щоб її здійснювала комплексна структура, до складу якої входили б різні органи, установи та організації. Але не� обхідно домогтися, щоб ця структура не стала розмитою, а була дієвою, щоб кожен з її учас� ників міг запропонувати свої послуги для розв'язання означених проблем в інноваційній сфері. Наприклад, Інститут законодавства Верховної Ради України міг би забезпечити налагодження автоматизованої аналітично� інформаційної системи обробки законодавст� ва. Результати її діяльності аналізувалися б Ака� демією правових наук України з її інститутами (зокрема, НДІ інтелектуальної власності, який сьогодні набув відповідного наукового рівня в сфері інтелектуальної власності, НДІ приват� ного права та підприємництва), Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН Ук� раїни, Інститутом економіки і права та, можли� во, декількома юридичними вищими навчаль� ними закладами. Очевидно, треба вирішити питання щодо форм домовленості цих та інших організацій про формування груп із своїх представників, які б надали конкурсні пропозиції з реформу� вання українського законодавства у сфері еко� номіки, що дозволило б розв'язати інноваційні проблеми. Для цього доцільно створити зусил� лями зазначених установ та закладів Інститут державно�правового забезпечення інновацій або відповідну наукову лабораторію в струк� турі Академії правових наук України, де б зай� малися вирішенням цих питань. Організацію ж діяльності з надання пропо� зицій щодо реформування законодавства слід здійснювати на конкурсній основі. Треба при� пинити практику створення груп розробників концепцій, законопроектів тощо без ураху� вання тих основоположних засад, які вони пропонують для своїх розробок. Має бути конкурс тих установ, закладів або колективів, від яких обиратимуться розробники, що зап� ропонують найприйнятніші умови та резуль� тати своєї праці. Це можуть бути не тільки ок� ремі установи, а й їх консорціуми. Має бути сформований пакет пропозицій для запровад� ження процесу їх розгляду, проведення кон� курсу, відбору переможців та початку втілен� ня їх пропозицій у конкретні проекти кон� цепцій, законів та ін. Для цього важливим є, хто оцінюватиме ці пропозиції і остаточно вирішуватиме питання про напрямок руху України до конкурентного суспільства. Вва� жаю, що це також слід робити за допомогою декількох суспільних інституцій: комітетів Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Національного банку Украї� ни, НАН України, громадських організацій, міжнародних організацій, Національної ради з інноваційного розвитку України, Державно� го агентства України з інвестицій та інно� вацій, Українського міжнародного комітету з питань науки і культури НАН України. Звичайно, пропоновані заходи мають бути обговорені науковим загалом і фахівцями. Ми всі прагнемо до розв'язання того складного становища, в якому перебуває наша держава, і намагаємося спільними зусиллями цього до� сягти. Є впевненість у тому, що це в наших си� лах. Від того, які ми запропонуємо заходи та як здійснюватимемо їх, багато в чому зале� жить успіх на інноваційному шляху, яким пря� муватиме Україна. N 5-08.qxd 05.11.2008 17:23 Page 38
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14765
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1815-2066
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:28:56Z
publishDate	2008
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Тацій, В.Я. 2010-12-28T13:30:57Z 2010-12-28T13:30:57Z 2008 Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи / В.Я. Тацій// Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 5. — С. 33-38. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin4.05.033 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14765 В статті обговорюється актуальна проблема правового забезпечення інноваційного розвитку України, до якої віднесені питання правового режиму державної власності, кодексів, становлення держави та підприємницької діяльності, захисту прав інвесторів, новаторів, власників, а також завдання щодо підвищення рівня конкурентоздатності знань та наукових надбань, певних виробництв і галузей, товарів і технологій. Наведено рекомендації та заходи по вирішенню означених стратегічних завдань. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України До 90-річчя Національної Академії наук України Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи Проблемы правового обеспечения инновационного развития Украины: состояние и перспективы Problems of Legal Maintenance of Innovation Development of Ukraine: State and Prospects Article published earlier
spellingShingle	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи Тацій, В.Я. До 90-річчя Національної Академії наук України
title	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи
title_alt	Проблемы правового обеспечения инновационного развития Украины: состояние и перспективы Problems of Legal Maintenance of Innovation Development of Ukraine: State and Prospects
title_full	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи
title_fullStr	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи
title_full_unstemmed	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи
title_short	Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи
title_sort	проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку україни: стан і перспективи
topic	До 90-річчя Національної Академії наук України
topic_facet	До 90-річчя Національної Академії наук України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14765
work_keys_str_mv	AT tacíivâ problemipravovogozabezpečennâínnovacíinogorozvitkuukraínistaníperspektivi AT tacíivâ problemypravovogoobespečeniâinnovacionnogorazvitiâukrainysostoânieiperspektivy AT tacíivâ problemsoflegalmaintenanceofinnovationdevelopmentofukrainestateandprospects

Проблеми правового забезпечення інноваційного розвитку України: стан і перспективи

Institution

Similar Items