Квантовохімічне моделювання міжмолекулярної взаємодії фулереноподібних молекул діоксиду силіцію (SiO₂)n(H₂O)n/₂

• Опубліковано в: : Поверхность
• Дата: 2014
• Автори: Філоненко, О.В., Теребінська, М.І., Лобанов, В.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України 2014
• Теми: Теорія хімічної будови і реакційної здатності поверхні
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148012
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Квантовохімічне моделювання міжмолекулярної взаємодії фулереноподібних молекул діоксиду силіцію (SiO₂)n(H₂O)n/₂ / О.В. Філоненко, М.І. Теребінська, В.В. Лобанов // Поверхность. — 2014. — Вип. 6 (21). — С. 3-10. — Бібліогр.: 14 назв. —укр.

Подані результати квантовохімічних розрахунків (ТФГ, B3LYP, 3-21G) просторової структури та енергії утворення димерів сферичної фулереноподібної молекули діоксиду силіцію (SiO₂)₂₀(H₂O)₁₀. Показано, що найбільш стійким є комплекс, існування якого обумовлено 10 водневими зв’язками між силанольними групами мономерних молекул. Кожна силанольна група діє як донор електронної густини і протона. Утворення ковалентних зв’язків між мономерними молекулами (одного чи п’яти) з відщепленням відповідної кількості молекул води є ендотермічним процесом. The results has been presented of quantum-chemical calculations (DFT, B3LYP, 3‑21G) of the spatial structure and formation energy of dimers of fullerene-like spherical silicon dioxide molecules (SiO₂)₂₀(H₂O)₁₀. It has been shown that the most stable is complex with 10 hydrogen bonds between the silanol groups of the monomer molecules. Each silanol group acts as a donor of electron density and proton. The formation of covalent bonds between monomer molecules (one or five) with removal of appropriate number of water molecules is endothermic process. Представлены результаты квантовохимических расчетов (ТФП, B3LYP, 3-21G) пространственной структуры и энергии образования димеров сферической фуллереноподобной молекулы диоксида кремния (SiO₂)₂₀(H₂O)₁₀. Показано, что наиболее устойчивым является комплекс, существование которого обусловлено 10 водородными связями между силанольными группами мономерных молекул. Каждая силанольная группа действует как донор электронной плотности и протона. Образование ковалентных связей между мономерными молекулами (одной или пяти) с отщеплением соответствующего количества молекул воды является эндотермическим процессом.