Протонактивируемые ионные токи в нейронах спинальных ганглиев крыс и действие на них кетанова

• Veröffentlicht in: Нейрофизиология
• Datum: 2013
• 1. Verfasser: Петрушенко, Е.А.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2013
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148030
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Протонактивируемые ионные токи в нейронах спинальных ганглиев крыс и действие на них кетанова / Е.А. Петрушенко // Нейрофизиология. — 2013. — Т. 45, № 1. — С. 9-15. — Бібліогр.: 24 назв. — рос.

В условиях первичной культуры с использованием метода фиксации потенциала в
 конфигурации “целая клетка” и внутриклеточной перфузии были исследованы кинетика десенситизации токов, активируемых в нейронах дорсальнокорешковых ганглиев (ДКГ) крыс кратковременным смещением внеклеточного рН до 6.0, и изменения
 этих токов под действием кетанова. Все наблюдаемые протонактивируемые токи соответственно временны´м характеристикам затухания можно было разделить на три
 группы: с моноэкспоненциальной быстрой, моноэкспоненциальной медленной и биэкспоненциальной кинетиками десенситизации. Нейроны с быстрой моноэкспоненциальной кинетикой, в свою очередь, разделялись на две подгруппы. В подгруппе нейронов 1А постоянная времени десенситизации t варьировала в пределах 160–250 мс
 (n = 32), а в подгруппе 1Б – 250–1500 мс (n = 26). Нейроны с постоянной времени десенситизации 1500–5000 мс были отнесены к подгруппе 2А (n = 11), а клетки с наиболее
 медленным затуханием токов сформировали подгруппу 2Б (t > 5000 мс, n =7). Клетки
 группы 3, у которых токи демонстрировали биэкспоненциальную кинетику десенситизации, имели постоянную времени спада «быстрой» экспоненты 200–600 мс (n = 21).
 В условиях аппликации кетанова в концентрации 100 мкМ постоянная времени десенситизации рН-индуцированных токов в большинстве исследованных нейронов ДКГ
 уменьшалась на 15–20 %. В нейронах подгруппы 2А (затухание «моноэкспоненциальных» токов с t = 1500–5000 мс) токи под влиянием 100 мкМ кетанова демонстрировали
 не только ускорение десенситизации на 10–20 %, но и снижение амплитуды на 12–22 % В умовах первинної культури з використанням методу фіксації
 потенціалу в конфігурації “ціла клітина” та внутрішньоклітинної
 перфузії були досліджені кінетика десенситизації
 струмів, активованих у нейронах дорсальнокорінцевих
 гангліїв (ДКГ) щурів короткочасним зміщенням позаклітинного
 рН до 6.0, і зміни цих струмів під впливом кетанова.
 Всі спостережені протонактивовані струми відповідно часових
 характеристик можна було поділити на три групи: з
 моноекспоненціальною швидкою, моноекспоненціальною
 повільною та біекспоненціальною кінетиками десенситизації.
 Нейрони із швидкою моноекспоненціальною кінетикою,
 в свою чергу, розділялися на дві підгрупи. У підгрупі
 нейронів 1А стала часу десенситизації τ варіювала в межах
 160–250 мс (n = 32), а в підгрупі 1Б – 250–1500 мс (n =
 = 26). Нейрони із сталою часу десенситизації 1500–5000 мс
 були віднесені до підгрупи 2А (n = 11), а клітини з найповільнішим
 згасанням струмів сформували підгрупу 2Б
 (τ > 5000 мс, n =7). Клітини, в яких струми демонстрували
 біекспоненціальну кінетику десенситизації, утворювали
 групу 3 зі сталою часу спаду „швидкої” експоненти 200–
 600 мс (n = 21). В умовах аплікації кетанова в концентрації
 100 мкМ стала часу десенситизації рН-індукованих струмів
 у більшості досліджених нейронів ДКГ зменшувалася
 на 15–20 %. У нейронах підгрупи 2А (із згасанням „моноекспоненціальних”
 струмів з τ = 1500–5000 мс) струми під
 впливом 100 мкМ кетанова демонстрували не тільки прискорення
 десенситизації на 10–20 %, але й зниження амплітуди
 на 12–22 %.