Электрические и силовые ответы мышц голени крысы после односторонней компрессии седалищного нерва и системного введения гамма-гидроксибутирата

• Опубліковано в: : Нейрофизиология
• Дата: 2013
• Автори: Родинский, А.Г., Сердюченко, И.Я., Демченко, Т.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2013
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148074
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Электрические и силовые ответы мышц голени крысы после односторонней компрессии седалищного нерва и системного введения гамма-гидроксибутирата / А.Г. Родинский, И.Я. Сердюченко, Т.В. Демченко // Нейрофизиология. — 2013. — Т. 45, № 2. — С. 175-186. — Бібліогр.: 38 назв. — рос.

В острых экспериментах на крысах исследовали влияние курсового системного введения натрия гамма­гидроксибутирата (ГГОБ, 100 мг/кг, внутрибрюшинно, ежедневно в 
 течение трех недель) на последствия передавливания правого седалищного нерва (СН).
 В контрольной группе животным передавливали нерв, но ГГОБ не вводили. Регистрировали электрические и силовые ответы m. gastrocnemius+soleus (GS) и m. tibialis anterior
 (TA), вызываемые стимуляцией n. tibialis comm. и n. peroneus comm. на стороне повреждения СН и противоположной интактной стороне. Компрессия СН обусловливала у животных контрольной группы (которым ГГОБ не вводили) значительное увеличение порога и хронаксии при раздражении нервов, уменьшение амплитуды ЭМГ­ответов мышц
 и увеличение латентных периодов (ЛП) этих реакций, а также уменьшение величины
 усилий, развиваемых при одиночных и тетанических изометрических сокращениях указанных мышц. На стороне компрессии кривые восстановления вторых ответов мышц в 
 условиях парной стимуляции нервов сдвигались в сторону бóльших межстимульных
 интервалов. Курсовое введение ГГОБ вызывало более чем двукратное возрастание
 порогов при раздражении нервов по сравнению с контролем; значения же хронаксии
 уменьшались. Амплитуды ЭМГ­ответов мышц после инъекций ГГОБ были меньше, чем
 в контроле, а ЛП таких реакций – продолжительнее. Кривые восстановления вторых
 ответов в этих условиях смещались в сторону более коротких межстимульных интервалов. Влияние ГГОБ обусловливало заметное увеличение силовых ответов тестируемых
 мышц. Такие изменения наблюдались билатерально, причем относительная интенсивность соответствующих сдвигов на стороне компрессии СН и на противоположной стороне была близкой. Обсуждаются возможные механизмы влияния ГГОБ на состояние
 нервно­мышечного аппарата конечности при компрессионном повреждении крупного
 нервного ствола, приводящем к развитию травматической нейропатии. У гострих експериментах на щурах лінії Вістар досліджували вплив курсового системного введення натрію гаммагідроксибутирату (ГГОБ, 100 мг/кг, внутрішньоочеревинно,
 щоденно протягом трьох тижнів) на наслідки передавлювання правого сідничного нерва. У контрольній групі тваринам передавлювали нерв, але ГГОБ не вводили. Реєстрували електричні відповіді m.gastrocnemius+soleus (GS)
 і m.tibialis anterior (TA) викликані стимуляцією n. tibialis
 comm. і n. peroneus comm., на боці ушкодження СН і протилежному інтактному боці. Компресія СН зумовлювала у 
 тварин контралатеральної групи (котрим ГГОБ не вводили)
 значне збільшення порога і хронаксії в умовах подразнення нервів, зменшення амплітуди ЕМГ­відповідей м’язів та
 збільшення латентних періодів (ЛП) цих реакцій, а також
 зменшення величини зусиль, що розвивалися при поодиноких і тетанічних ізометричних скороченнях відповідей
 м’язів. На боці компресії криві відновлення других відповідей м’язів в умовах парної стимуляції нервів зміщувались
 у бік більших міжстимульних інтервалів. Курсове введення ГГОБ викликало більш ніж дворазове зростання порогів
 при подразненні нервів у порівнянні з контролем; значення ж хронаксії зменшувались. Амплітуди ЕМГ­відповідей
 м’язів після ін’єкцій ГГОБ ставали меншими, ніж у контролі, а ЛП таких реакцій – тривалішими. Криві відновлення
 других відповідей у цих умовах зміщувались у бік коротших міжстимульних інтервалів. Вплив ГГОБ зумовлював
 помітне збільшення силових відповідей тестованих м’язів.
 Такі зміни спостерігалися білатерального, причому відносна інтенсивність відповідних зміщень на боці компресії СН
 і протилежному боці була близькою. Обговорюються можливі механізми впливу ГГОБ на стан нервово­м’язового
 апарату кінцівки при компресійному ушкодженні великого
 нервового стовбура. Яке призводить до розвитку траматичної нейропатії.