Частотная зависимость параметров М-ответа переднеберцовой мышцы крыс в норме и при экспериментальных гипертиреоидизме и гиперкортицизме

• Опубліковано в: : Нейрофизиология
• Дата: 2015
• Автори: Соболев, В.И., Труш, В.В., Литвяк, К.А., Морозова, И.Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2015
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148142
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Частотная зависимость параметров М-ответа переднеберцовой мышцы крыс в норме и при экспериментальных гипертиреоидизме и гиперкортицизме / В.И. Соболев, В.В. Труш, К.А. Литвяк, И.Н. Морозова // Нейрофизиология. — 2015. — Т. 47, № 1. — С. 62-70. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

В экспериментах на крысах изучено влияние экспериментальных гипертиреоидизма (подкожные введения L-тироксина, 50 мкг/кг в сутки на протяжении семи дней) и гиперкортицизма (ежедневные внутрибрюшинные введения гидрокортизона, 3 мг/кг в сутки на протяжении 30 дней) на параметры М-ответов переднеберцовой мышцы при раздражении малоберцового нерва одиночными стимулами и их сериями с нарастанием частоты от 4 до 74 с⁻¹.В состоянии гиперкортицизма латентный период одиночных М-ответов был больше в среднем на 30 %, а амплитуда – меньше на 29 %, чем в контроле. Многокомпонентные М-потенциалы наблюдались чаще (в 37.5 % случаев); существенных изменений длительности этих ответов не отмечалось. Гипертиреоидизм обусловливал укорочение латентного периода М-ответов (на 15 %) и уменьшение их длительности (на 25 %); средняя амплитуда ответов превышала контрольную на 70 %, а значительных изменений их формы не наблюдалось. Экспериментальные гипертиреоидизм и гиперкортицизм сопровождались более выраженным (по сравнению с контролем) снижением амплитуды М-ответов по мере увеличения частоты стимуляции малоберцового нерва и уменьшением стабильности их генерации. Частота стимуляции нерва, по достижении которой начинала отчетливо проявляться обратная зависимость между амплитудой М-ответов и частотой раздражения нерва, снижалась. Обсуждаются возможные причины особенностей частотной зависимости параметров М-ответа при гипертиреоидизме и гиперкортицизме. В експериментах на щурах вивчено вплив експериментальних гіпертиреоїдизму (підшкірне введення L-тироксину, 50 мкг/кг на добу протягом семи днів) і гіперкортицизму (щоденне внутрішньоочеревинне введення гідрокортизону 3 мг/кг на добу протягом 30 днів) на параметри М-відповідей передньогомілкового м'яза при подразненні малогомілкового нерва поодинокими стимулами та їх серіями з наростанням частоти від 4 до 74 с⁻¹.У стані гіперкортицизму латентний період поодиноких М-відповідей був більшим у середньому на 30 %, а амплітуда – меншою на 29 %, ніж у контролі. Багатокомпонентні М-потенціали спостерігалися частіше (у 37.5 % випадків); істотних змін тривалості цих відповідей не відмічалося. Гіпертиреоїдизм зумовлював скорочення латентного періоду М-відповідей (на 15 %) і зменшення їх тривалості (на 25 %); середня амплітуда відповідей перевищувала контрольну на 70 %, а значних змін їх форми не спостерігалось. Експериментальні гіпертиреоїдизм і гіперкортицизм супроводжувалися більш вираженим (порівняно з контролем) зниженням амплітуди М-відповідей у міру збільшення частоти стимуляції малогомілкового нерва та зменшення стабільності їх генерації. Частота стимуляції нерва, з досягненням якої починала чіткіше виявлятися зворотна залежність між амплітудою М-відповідей і частотою подразнення нерва, знижувалась. Обговорюються можливі причини особливостей частотної залежності параметрів М-відповіді при гіпертиреоїдизмі і гіперкортицизмі.