Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование

На компьютерной модели гладкомышечной клетки (ГМК) детрузора мочевого пузыря
 (ДМП) с соответствующим набором ионных каналов и внутриклеточных сигнальных
 механизмов исследовали влияния ионотропного пуринового (Р-) и метаботропного мускаринового (М-) компонентов парасимпатического ст...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Нейрофизиология
Дата:2016
Автори: Коченов, А.В., Корогод, С.М.
Формат: Стаття
Мова:Російська
Опубліковано: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2016
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148152
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование / А. В. Коченов, С. М. Корогод // Нейрофизиология. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 3-13. — Бібліогр.: 21 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862669441361248256
author Коченов, А.В.
Корогод, С.М.
author_facet Коченов, А.В.
Корогод, С.М.
citation_txt Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование / А. В. Коченов, С. М. Корогод // Нейрофизиология. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 3-13. — Бібліогр.: 21 назв. — рос.
collection DSpace DC
container_title Нейрофизиология
description На компьютерной модели гладкомышечной клетки (ГМК) детрузора мочевого пузыря
 (ДМП) с соответствующим набором ионных каналов и внутриклеточных сигнальных
 механизмов исследовали влияния ионотропного пуринового (Р-) и метаботропного мускаринового (М-) компонентов парасимпатического стимула на мембранный потенциал
 клетки и концентрацию Са²⁺ в ней ([Са²⁺]i
 ). Р- и М-компоненты стимула имитировались
 соответственно увеличением проводимости Р2Х-рецепторных каналов мембраны ГМК
 (GP2X) и проницаемости кальциевых каналов саркоплазматического ретикулума, активируемых инозитолтрифосфатом (PIP3); учитывалось, что IP3 является конечным звеном
 метаботропной цепи, идущей от М3-холинорецепторов. Величины GP2X и PIP3, латентные периоды (ЛП) их активации и соотношения этих параметров были подобраны так,
 чтобы приложение одиночного стимула вызывало в ГМК ответ с Р- и М-компонентами,
 близкими к таковым у прототипа. Величина и ЛП М-компонента концентрационного
 ответа (кальциевого транзиента) в норме были значительно больше, чем аналогичные
 параметры Р-компонента; М-компонент сопровождался генерацией потенциала действия (ПД) с характерными для прототипа следовыми процессами. Уменьшение PIP3,
 имитировавшее дефицит М3-рецепторов в ряде патологических состояний, приводило
 к уменьшению электрического и концентрационного ответов ГМК вплоть до прекращения генерации ПД и изменений [Са²⁺]i
 . В таком состоянии значительное увеличение GP2X
 могло обеспечивать увеличение [Са²⁺]i
 до значений, близких к нормальным. Использование парной парасимпатической стимуляции с разными межстимульными интервалами ∆Т позволяло получать ситуации, когда М-ответу на действие первого стимула
 (М1) предшествовал Р-ответ на предъявление второго стимула (Р2) с коротким варьируемым интервалом. Применение такой стимуляции при определенных значениях ∆Т
 и проводимости пуринергических каналов GP2X позволяло компенсировать ослабление
 М-компонента за счет его взаимодействия с Р-компонентом, вызванным нанесением
 второго стимула. Таким образом, в клинической практике патологическое ослабление
 М-компонента эффекта парасимпатической стимуляции может быть компенсировано
 (по крайней мере частично) путем применения пуриномиметиков и использования парных раздражений. На комп’ютерній моделі гладеньком’язової клітини (ГМК)
 детрузора сечового міхура (ДСМ) із відповідним набором
 іонних каналів та внутрішньоклітинних сигнальних механізмів досліджували впливи іонотропного пуринового (Р-)
 і метаботропного мускаринового (М-) компонентів парасимпатичного стимулу на мембранний потенціал клітини і
 концентрацію Са²⁺ у ній ([Са²⁺]i
 ). Р- і М-компоненти стимулу імітувалися відповідно збільшенням провідності Р2Хрецепторних каналів мембрани ГМК (GP2X) і проникності
 кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума, які активуються інозитолтрифосфатом (PIP3); враховувалося, що
 IP3 є кінцевою ланкою метаботропного ланцюга, котрий іде
 від М3-холінорецепторів. Величини GP2X і PIP3, латентні періоди (ЛП) їх активації та співвідношення цих параметрів
 були підібрані так, щоби прикладання поодинокого стимулу
 викликало в ГМК відповідь із Р- і М-компонентами, близькими до таких у прототипу. Величина і ЛП М-компонента
 концентраційної відповіді (кальцієвого транзієнта) в нормі були значно більшими, ніж аналогічні параметри
 Р-компонента; М-компонент супроводжувався генерацією потенціалу дії (ПД) із характерними для прототипу слідовими процесами. Зменшення PIP3, що імітувало дефіцит
 М3-рецепторів у низці патологічних станів, призводило до зменшення електричної і концентраційної відповідей ГМК аж до припинення генерації ПД і змін [Са²⁺]i
 . У
 такому стані значне збільшення GP2X могло забезпечувати
 збільшення [Са²⁺]i
 до значень, близьких до нормальних. Застосування парної парасимпатичної стимуляції з різними
 міжстимульними інтервалами ∆Т дозволяло отримувати ситуації, коли М-відповіді на дію першого стимулу (М1) передувала Р-відповідь на прикладання другого стимулу (Р2) з
 коротким змінюваним інтервалом. Використання такої стимуляції при певних значеннях ∆Т і провідності пуринергічних каналів GP2X дозволяло компенсувати послаблення
 М-компонента за рахунок його взаємодії із Р-компонентом,
 що був викликаний дією другого стимулу. Таким чином, у
 клінічній практиці патологічне послаблення М-компонента
 ефекту парасимпатичної стимуляції може бути компенсовано (принаймні частково) за рахунок застосування пуриноміметиків та використання парних подразнень. On a computer model of a smooth muscle cell (SMC) of the urinary bladder detrusor (UBD) having a corresponding set of ion channels and intracellular signaling mechanisms, we investigated the influence of ionotropic (purine, P) and metabotropic (muscarinic, M) components of the parasympathetic stimulus on the membrane potential of the cell and Ca²⁺ concentration inside it ([Ca²⁺]i).
first_indexed 2025-12-07T15:28:47Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-148152
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0028-2561
language Russian
last_indexed 2025-12-07T15:28:47Z
publishDate 2016
publisher Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
record_format dspace
spelling Коченов, А.В.
Корогод, С.М.
2019-02-17T12:21:48Z
2019-02-17T12:21:48Z
2016
Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование / А. В. Коченов, С. М. Корогод // Нейрофизиология. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 3-13. — Бібліогр.: 21 назв. — рос.
0028-2561
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148152
577.3: 51-76
На компьютерной модели гладкомышечной клетки (ГМК) детрузора мочевого пузыря
 (ДМП) с соответствующим набором ионных каналов и внутриклеточных сигнальных
 механизмов исследовали влияния ионотропного пуринового (Р-) и метаботропного мускаринового (М-) компонентов парасимпатического стимула на мембранный потенциал
 клетки и концентрацию Са²⁺ в ней ([Са²⁺]i
 ). Р- и М-компоненты стимула имитировались
 соответственно увеличением проводимости Р2Х-рецепторных каналов мембраны ГМК
 (GP2X) и проницаемости кальциевых каналов саркоплазматического ретикулума, активируемых инозитолтрифосфатом (PIP3); учитывалось, что IP3 является конечным звеном
 метаботропной цепи, идущей от М3-холинорецепторов. Величины GP2X и PIP3, латентные периоды (ЛП) их активации и соотношения этих параметров были подобраны так,
 чтобы приложение одиночного стимула вызывало в ГМК ответ с Р- и М-компонентами,
 близкими к таковым у прототипа. Величина и ЛП М-компонента концентрационного
 ответа (кальциевого транзиента) в норме были значительно больше, чем аналогичные
 параметры Р-компонента; М-компонент сопровождался генерацией потенциала действия (ПД) с характерными для прототипа следовыми процессами. Уменьшение PIP3,
 имитировавшее дефицит М3-рецепторов в ряде патологических состояний, приводило
 к уменьшению электрического и концентрационного ответов ГМК вплоть до прекращения генерации ПД и изменений [Са²⁺]i
 . В таком состоянии значительное увеличение GP2X
 могло обеспечивать увеличение [Са²⁺]i
 до значений, близких к нормальным. Использование парной парасимпатической стимуляции с разными межстимульными интервалами ∆Т позволяло получать ситуации, когда М-ответу на действие первого стимула
 (М1) предшествовал Р-ответ на предъявление второго стимула (Р2) с коротким варьируемым интервалом. Применение такой стимуляции при определенных значениях ∆Т
 и проводимости пуринергических каналов GP2X позволяло компенсировать ослабление
 М-компонента за счет его взаимодействия с Р-компонентом, вызванным нанесением
 второго стимула. Таким образом, в клинической практике патологическое ослабление
 М-компонента эффекта парасимпатической стимуляции может быть компенсировано
 (по крайней мере частично) путем применения пуриномиметиков и использования парных раздражений.
На комп’ютерній моделі гладеньком’язової клітини (ГМК)
 детрузора сечового міхура (ДСМ) із відповідним набором
 іонних каналів та внутрішньоклітинних сигнальних механізмів досліджували впливи іонотропного пуринового (Р-)
 і метаботропного мускаринового (М-) компонентів парасимпатичного стимулу на мембранний потенціал клітини і
 концентрацію Са²⁺ у ній ([Са²⁺]i
 ). Р- і М-компоненти стимулу імітувалися відповідно збільшенням провідності Р2Хрецепторних каналів мембрани ГМК (GP2X) і проникності
 кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума, які активуються інозитолтрифосфатом (PIP3); враховувалося, що
 IP3 є кінцевою ланкою метаботропного ланцюга, котрий іде
 від М3-холінорецепторів. Величини GP2X і PIP3, латентні періоди (ЛП) їх активації та співвідношення цих параметрів
 були підібрані так, щоби прикладання поодинокого стимулу
 викликало в ГМК відповідь із Р- і М-компонентами, близькими до таких у прототипу. Величина і ЛП М-компонента
 концентраційної відповіді (кальцієвого транзієнта) в нормі були значно більшими, ніж аналогічні параметри
 Р-компонента; М-компонент супроводжувався генерацією потенціалу дії (ПД) із характерними для прототипу слідовими процесами. Зменшення PIP3, що імітувало дефіцит
 М3-рецепторів у низці патологічних станів, призводило до зменшення електричної і концентраційної відповідей ГМК аж до припинення генерації ПД і змін [Са²⁺]i
 . У
 такому стані значне збільшення GP2X могло забезпечувати
 збільшення [Са²⁺]i
 до значень, близьких до нормальних. Застосування парної парасимпатичної стимуляції з різними
 міжстимульними інтервалами ∆Т дозволяло отримувати ситуації, коли М-відповіді на дію першого стимулу (М1) передувала Р-відповідь на прикладання другого стимулу (Р2) з
 коротким змінюваним інтервалом. Використання такої стимуляції при певних значеннях ∆Т і провідності пуринергічних каналів GP2X дозволяло компенсувати послаблення
 М-компонента за рахунок його взаємодії із Р-компонентом,
 що був викликаний дією другого стимулу. Таким чином, у
 клінічній практиці патологічне послаблення М-компонента
 ефекту парасимпатичної стимуляції може бути компенсовано (принаймні частково) за рахунок застосування пуриноміметиків та використання парних подразнень.
On a computer model of a smooth muscle cell (SMC) of the urinary bladder detrusor (UBD) having a corresponding set of ion channels and intracellular signaling mechanisms, we investigated the influence of ionotropic (purine, P) and metabotropic (muscarinic, M) components of the parasympathetic stimulus on the membrane potential of the cell and Ca²⁺ concentration inside it ([Ca²⁺]i).
ru
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
Нейрофизиология
Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
Вплив співвідношення метаботропного та іонотропного компонентів парасимпатичної дії на збудливість гладеньком’язової клітини детрузора сечового міхура: модельне дослідження
Impact of the Ratio of Metabotropic and Ionotropic Components of Parasympathetic Action on the Excitability of a Urinary Bladder Smooth Muscle Cell: a Simulation Study
Article
published earlier
spellingShingle Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
Коченов, А.В.
Корогод, С.М.
title Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
title_alt Вплив співвідношення метаботропного та іонотропного компонентів парасимпатичної дії на збудливість гладеньком’язової клітини детрузора сечового міхура: модельне дослідження
Impact of the Ratio of Metabotropic and Ionotropic Components of Parasympathetic Action on the Excitability of a Urinary Bladder Smooth Muscle Cell: a Simulation Study
title_full Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
title_fullStr Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
title_full_unstemmed Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
title_short Влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
title_sort влияние соотношения метаботропного и ионотропного компонентов парасимпатического действия на возбудимость гладкомышечной клетки детрузора мочевого пузыря: модельное исследование
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148152
work_keys_str_mv AT kočenovav vliâniesootnošeniâmetabotropnogoiionotropnogokomponentovparasimpatičeskogodeistviânavozbudimostʹgladkomyšečnoikletkidetruzoramočevogopuzyrâmodelʹnoeissledovanie
AT korogodsm vliâniesootnošeniâmetabotropnogoiionotropnogokomponentovparasimpatičeskogodeistviânavozbudimostʹgladkomyšečnoikletkidetruzoramočevogopuzyrâmodelʹnoeissledovanie
AT kočenovav vplivspívvídnošennâmetabotropnogotaíonotropnogokomponentívparasimpatičnoídíínazbudlivístʹgladenʹkomâzovoíklítinidetruzorasečovogomíhuramodelʹnedoslídžennâ
AT korogodsm vplivspívvídnošennâmetabotropnogotaíonotropnogokomponentívparasimpatičnoídíínazbudlivístʹgladenʹkomâzovoíklítinidetruzorasečovogomíhuramodelʹnedoslídžennâ
AT kočenovav impactoftheratioofmetabotropicandionotropiccomponentsofparasympatheticactionontheexcitabilityofaurinarybladdersmoothmusclecellasimulationstudy
AT korogodsm impactoftheratioofmetabotropicandionotropiccomponentsofparasympatheticactionontheexcitabilityofaurinarybladdersmoothmusclecellasimulationstudy