Effect of Activation of the GLT-1 Transporter by a Beta-Lactam Antibiotic on Serotonin-Induced Scratching Behavior in Mice

• Опубліковано в: : Нейрофизиология
• Дата: 2015
• Автори: Gunduz, O., Topuz, R.D., Todurga, Z.G., Duvan, K., Karadag, C.H., Ulugol, A.
• Формат: Стаття
• Мова: Англійська
• Опубліковано: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2015
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148157
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Effect of Activation of the GLT-1 Transporter by a Beta-Lactam Antibiotic on Serotonin-Induced Scratching Behavior in Mice / O. Gunduz, R.D. Topuz, Z.G. Todurga, K. Duvan, C.H. Karadag, A. Ulugol // Нейрофизиология. — 2015. — Т. 47, № 1. — С. 45-48. — Бібліогр.: 21 назв. — англ.

Glutamate is believed to be the predominant excitatory neurotransmitter in the networks
 responsible for itch-related behavior. Beta-lactam antibiotics were shown to exert
 neuroprotective effects by increasing expression of the glutamate transporter GLT-1. We
 observed whether repeated administration of the beta-lactam antibiotic ceftriaxone suppresses
 serotonin-induced itch-related behavior (similarly to its effect on pain transmission) in mice.
 Chronic, but not acute, ceftriaxone introductions reduced the number of serotonin-induced
 scratches; dihydrokainic acid, a selective GLT-1 transporter inhibitor, partly but significantly
 abolished this effect of ceftriaxone. Our findings suggest that GLT-1 activation by beta-lactam
 antibiotics looks promising for the treatment of chronic itch. Як вважають, глутамат є основним збуджуючим нейротрансмітером у нейронних мережах, відповідальних за поведінкові моторні прояви при почутті свербіжу. β-лактамні антибіотики мають нейропротективні властивості, оскільки
 забезпечують посилену експресію глутаматного транспортера GLT-1. Ми з’ясовували, чи здатне повторне введення
 β-лактамного антибіотика цефтриаксону пригнічувати викликані ін’єкціями серотоніну поведінкові моторні прояви (чухальні рухи), пов’язані з індукцією почуття свербіжу (подібно до впливу цього агента на біль) у мишей. Хронічні (але не поодинокі) введення цефтриаксону викликали
 зменшення кількості рухів чухання. Селективний блокатор
 транспортера GLT-1 дигідрокаїнова кислота частково, але
 істотно перешкоджала цьому ефекту цефтриаксону. Наші
 спостереження дають підстави вважати, що активація GLT-1
 β-лактамними антибіотиками є перспективним підходом у
 лікуванні хронічного свербіжу.