Динамика электрографических показателей у крыс и хомячков при выходе из искусственного и естественного гипометаболических состояний

• Published in: Нейрофизиология
• Date: 2015
• ISSN: 0028-2561
• Main Author: Шило, А.В.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2015
• Subjects: Матеріали VI Конгресу Українського товариства нейронаук, присвяченого 90-й річниці з дня народження академіка П. Г. Костюка (Київ, 4 – 8 червня 2014 р)
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148159
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Динамика электрографических показателей у крыс и хомячков при выходе из искусственного и естественного гипометаболических состояний / А.В. Шило // Нейрофизиология. — 2015. — Т. 47, № 1. — С. 95-103. — Бібліогр.: 43 назв. — рос.

У крыс и хомячков (незимне- и зимнеспящих грызунов соответственно) индуцировали
 искусственное гипометаболическое состояние (ГМС), подвергая их комплексному воздействию гипоксии, гиперкапнии, темноты и низкой температуры, а также индуцировали естественную зимнюю спячку у хомячков путем их содержания в темной холодовой
 камере. При выходе из искусственного и естественного ГМС у животных регистрировали ЭЭГ-активность (отведения от фронтальной и париетальной коры через вживленные
 электроды), ЭМГ мышц шеи и температуру тела. Начальный период саморазогрева после искусственного ГМС у животных обоих видов и после зимней спячки у хомячков
 характеризовался низкой амплитудой ЭЭГ- и ЭМГ-активности и выраженной депрессией ЭЭГ-осцилляций всех частотных диапазонов, но с относительным превалированием
 d-колебаний (что, возможно, частично обусловливалось наложением ЭКГ-активности
 на ЭЭГ). В ходе дальнейшего саморазогрева животных амплитуда ЭЭГ-активности увеличивалась, а ее спектральный состав изменялся. Мощность ряда ЭЭГ-ритмов достигала максимума и затем последовательно нормализовалась, начиная с d-, q-, a- и заканчивая b-диапазоном. Наблюдался известный параллелизм между изменениями мощности
 b-активности в составе ЭЭГ и увеличением интенсивности мышечной активности. Паттерны ЭЭГ-активности, соответствующие тому или иному функциональному состоянию (активное или пассивное бодрствование, медленноволновой или парадоксальный
 сон), нормализовались у хомячков примерно в два раза быстрее, чем у крыс. У щурів і хом’ячків (незимово- та зимовосплячих гризунів відповідно) індукували штучний гіпометаболічний стан
 (ГМС), піддаючи їх комплексній дії гіпоксії, гіперкапнії,
 темряви та низької температури, а також індукували природну зимову сплячку у хом’ячків за допомогою їх утримання в темній холодовій камері. При виході зі штучного та
 природного ГМС у тварин реєстрували ЕЕГ-активність (відведення від фронтальної та парієтальної кори через вживлені електроди), ЕМГ м’язів шиї, ЕКГ і температуру. Початковий період саморозігріву після штучного ГМС у тварин обох
 видів і після зимової сплячки в хом’ячків характеризувався
 низькою амплітудою ЕЕГ- та ЕМГ-активності і вираженою
 депресією ЕЕГ-осциляцій усіх частотних діапазонів, але з
 відносним домінуванням d-коливань (що, можливо, частково зумовлювалося накладанням ЕКГ-активності на ЕЕГ). У
 перебігу подальшого саморозігріву тварин амплітуда ЕЕГактивності збільшувалась, а її спектральний склад змінювався. Потужність низки ЕЕГ-ритмів досягала максимуму,
 згодом нормалізуючись послідовно починаючи з d-, потім
 q-, a- та закінчуючи b-діапазоном. Спостерігався певний
 паралелізм між змінами потужності b-активності в складі ЕЕГ і збільшенням інтенсивності м’язової активності.
 Патерни ЕЕГ-активності, що відповідали тому чи іншому
 функціональному стану (активне або пасивне неспання, повільнохвильовий або парадоксальний сон), нормалізувались
 у хом’ячків приблизно вдвічі швидше, ніж у щурів.