Влияние окситоцина на формирование пищевого рефлекса у крыс

• Veröffentlicht in: Нейрофизиология
• Datum: 2013
• Hauptverfasser: Букия, Н.Г., Буцхрикидзе, М.П., Сванидзе, М.Д., Мачавариани, Л.И., Mониава, Э.С.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2013
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148242
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Вплив окситоцину на формування харчового
 рефлексу у щурів / Н.Г. Букия, М.П. Буцхрикидзе, М.Д. Сванидзе, Л.И. Мачавариани, Э.С. Mониава // Нейрофизиология. — 2013. — Т. 45, № 6. — С. 525-528. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.

В экспериментах на белых крысах исследовали процесс формирования пищевого условного рефлекса (получение пищевого вознаграждения из одной из двух кормушек, обозначаемой визуальным условным сигналом) и характеристики поведения в условиях
 «открытого поля». Установлено, что курсовое введение окситоцина (по 4 мкг ежедневно
 за 15 мин до тестирования в течение 12 дней) относительно слабо влияет на сам процесс выработки пищевой условной реакции (животные достигали критического уровня 80 % правильных дифференциаций практически одновременно), но крысы, которым
 вводили окситоцин, демонстрировали меньшие проявления тревожности, более «быструю» пищедобывательную активность и бóльшую интенсивность моторно-исследовательских проявлений в «открытом поле». В целом пищедобывательное поведение при
 воздействии окситоцина становится более эффективным за счет формирования более
 благоприятного эмоционально-вегетативного фона. В експериментах на білих щурах досліджували процес формування харчового умовного рефлексу (отримання харчової
 винагороди з однієї з двох годівниць, позначеної візуальним
 умовним сигналом) і характеристики поведінки в умовах
 «відкритого поля». Встановлено, що курсове введення окситоцину (по 4 мкг щоденно за 15 хв до тестування протягом
 12 днів) відносно слабо впливає на сам процес вироблення
 харчової умовної реакції (тварини досягали критеріального рівня 80 % вірних диференціацій практично одночасно),
 але щури, яким уводили окситоцин, демонстрували менші
 прояви тривожності, більш «швидку» харчодобувну активність і більшу інтенсивність моторно-досліджувальних проявів у «відкритому полі». У цілому харчодобувна поведінка
 при дії окситоцину стає більш ефективною за рахунок формування більш сприятливого емоційно-вегетативного фону.