ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії
Проведено порівняльну оцінку характеристик ЕЕГ у 14 чоловіків та 32 жінок віком 18–
 21 рік під час перегляду нейтральних та емоційно забарвлених (негативних, позитивних
 і еротичних) зображень із бази даних IAPS; у жінок тестування виконували в перебігу
 різних фаз овуляційн...
Saved in:
| Published in: | Нейрофизиология |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2014
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148261 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії / К.Ю. Демидова, В.В. Дубовик, В.І. Кравченко, М.Ю. Макарчук // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 174-182.. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860262194495619072 |
|---|---|
| author | Демидова, К.Ю. Дубовик, В.В. Кравченко, В.І. Макарчук, М.Ю. |
| author_facet | Демидова, К.Ю. Дубовик, В.В. Кравченко, В.І. Макарчук, М.Ю. |
| citation_txt | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії / К.Ю. Демидова, В.В. Дубовик, В.І. Кравченко, М.Ю. Макарчук // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 174-182.. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нейрофизиология |
| description | Проведено порівняльну оцінку характеристик ЕЕГ у 14 чоловіків та 32 жінок віком 18–
21 рік під час перегляду нейтральних та емоційно забарвлених (негативних, позитивних
і еротичних) зображень із бази даних IAPS; у жінок тестування виконували в перебігу
різних фаз овуляційного циклу. Показано, що зміни зональних характеристик основних
ритмів ЕЕГ, пов’язані із сприйняттям зображень усіх типів, у представників різної
статі істотно відрізняються. Патерни ЕЕГ чоловіків при дії вказаних подразників були
найбільш подібними до таких у жінок протягом фолікулярної фази оваріального циклу.
Загалом у жінок порівняно з чоловіками зміни ЕЕГ при перегляді зображень усіх типів
були істотнішими. Для чоловіків найбільш активуючими були еротичні та негативні зображення. Виявлено певну специфіку ЕЕГ-патернів залежно від рівня емпатії. Високий
рівень емпатії у чоловіків і жінок був пов’язаний з вищою спектральною потужністю
бета- і тета-ритмів відповідно. Схильність до співпереживань по-різному проявлялася
залежно від рівня статевих гормонів у жінок; ті візуальні стимули, які у фолікулярній
фазі не викликали емоційного резонансу, ставали більш активуючими для емпатичних
жінок у лютеїновій фазі.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:56:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2174
УДК 612.821:612.82/83
К. Ю. ДЕМИДОВА1, В. В. ДУБОВИК1, В. І. КРАВЧЕНКО1,
М. Ю. МАКАРЧУК1
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ НЕЙТРАЛЬНИХ ТА ЕМОЦІОГЕННИХ
ЗОБРАЖЕНЬ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕМПАТІЇ
Надійшла 12.06.13
Проведено порівняльну оцінку характеристик ЕЕГ у 14 чоловіків та 32 жінок віком 18–
21 рік під час перегляду нейтральних та емоційно забарвлених (негативних, позитивних
і еротичних) зображень із бази даних IAPS; у жінок тестування виконували в перебігу
різних фаз овуляційного циклу. Показано, що зміни зональних характеристик основних
ритмів ЕЕГ, пов’язані із сприйняттям зображень усіх типів, у представників різної
статі істотно відрізняються. Патерни ЕЕГ чоловіків при дії вказаних подразників були
найбільш подібними до таких у жінок протягом фолікулярної фази оваріального циклу.
Загалом у жінок порівняно з чоловіками зміни ЕЕГ при перегляді зображень усіх типів
були істотнішими. Для чоловіків найбільш активуючими були еротичні та негативні зоб-
раження. Виявлено певну специфіку ЕЕГ-патернів залежно від рівня емпатії. Високий
рівень емпатії у чоловіків і жінок був пов’язаний з вищою спектральною потужністю
бета- і тета-ритмів відповідно. Схильність до співпереживань по-різному проявлялася
залежно від рівня статевих гормонів у жінок; ті візуальні стимули, які у фолікулярній
фазі не викликали емоційного резонансу, ставали більш активуючими для емпатичних
жінок у лютеїновій фазі.
КЛюЧОВІ СЛОВА: ЕЕГ, емоційні зображення, IAPS, овуляційний цикл, емпатія,
статеві відмінності.
1Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна).
Ел. пошта: maxykate@ukr.net (К. Ю. Максимович);
valentina.dubovik@gmail.com (В. В. Дубовик);
kvitkaz2@gmail.com (В. І. Кравченко);
mykola.makarchuk@gmail.com (М. Ю. Макарчук).
ВСТУП
Натепер накопичено значну кількість фактичних
свідоцтв незаперечного існування суттєвих анато-
мічних і функціональних відмінностей між мозком
чоловіків і жінок [1, 2]. При розгляді значної час-
тини мозкових функцій необхідно обов’язково вра-
ховувати стать індивідуума [3]. Мозок чоловіків і
жінок, окрім суттєвих морфофункціональних від-
мінностей, характеризується ще й помітною специ-
фікою основних нейрохімічних систем. Крім того,
статеві гормони, впливаючи через геномні і неге-
номні механізми, здатні змінювати діяльність ба-
гатьох структур мозку, в яких присутні рецептори
до цих гормонів. Особливо багато таких рецепто-
рів виявлено в так званих емоціогенних структурах
мозку, таких як гіпоталамус, амігдалярний комп-
лекс, передня поясна звивина тощо [4–7]. Зрозу-
мілим є й те, що особливості гормонального фону
можуть певною мірою впливати на сприйняття й
оцінку однієї і тієї ж самої інформації, спрямо-
ваної до ЦНС [8, 9]. Підтвердженням цього були
і результати наших попередніх ЕЕГ-досліджень,
згідно з якими в різних фазах овуляційного (мен-
струального) циклу жінки неоднаково сприймають
одні і ті ж самі зорові подразники – зображення з
відмінними змістовим і емоційним навантаження-
ми [10]. Виходячи з даних обставин, цікавим є пи-
тання про порівняння реакцій мозку чоловіків і жі-
нок на пред’явлення нейтральних та емоціогенних
подразників згаданого типу та пошук тих періодів
овуляторного циклу, в яких зазначені реакції в об-
стежуваних обох статей є найбільш близькими або
розбіжними. Пов’язаним з цим є й питання про те,
яку роль у сприйнятті емоціогенних візуальних по-
дразників тією або іншою особою відіграє рівень
розвитку в неї здатності до співпереживання, або
емпатії. Адже емпатія – це здатність розуміти емо-
ції інших за допомогою співпереживання; даний
феномен відіграє фундаментальну соціальну роль,
забезпечуючи розділення почуттів, потреб і цілей
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 175
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ НЕЙТРАЛЬНИХ ТА ЕМОЦІОГЕННИХ ЗОБРАЖЕНЬ
особистостями, що контактують [11]. Вважаєть-
ся, що емпатія може бути пов’язана з внутрішньою
імітацією дій інших осіб і це модулює і формує ро-
зуміння людиною емоційного стану останніх [12].
Цікавим є й те, що адекватність оцінки емоційно-
го стану іншої особи та реакція на цей стан демон-
струють значну індивідуальну специфічність [13].
Незважаючи на очевидні спроби ідентифікувати
фізіологічний базис емпатії, питання про те, чи
різниться характер ЕЕГ-активності головного моз-
ку в стані спокою та при сприйнятті нейтральних
і емоційно забарвлених візуальних подразників
у осіб з різним рівнем емпатії, є мало вивченим.
Крім того, зв’язки між рівнем емпатії та особли-
востями реагування на афективні подразники у
жінок з різним станом гормонального фону досі не
досліджувалися.
МЕТОДИКА
Учасники дослідження. У тестах взяли участь
добровольці – 14 чоловіків та 32 жінки віком
18–21 рік, студенти Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка. Згідно з ре-
зультатами анамнестичного опитування та медич-
них карт, у всіх студенток спостерігалися регулярні
впродовж року менструальні цикли тривалістю 27–
35 днів. Усі обстежувані на момент дослідження
могли вважатися практично здоровими, не мали
в минулому неврологічних або психічних захво-
рювань і не вживали будь-яких фармакологічних
препаратів, включаючи прийом гормональних
протизаплідних засобів жінками.
Кожна обстежувана жінка брала участь у
дослідженні тричі – протягом фолікулярної фази
(другий–четвертий день циклу), фази овуляції (12–
16-й день) та лютеїнової фази менструального ци-
клу (21–25-й день циклу). Наявність і час овуляції
в кожної із обстежуваних оцінювали за характе-
ром кристалізації вмісту слини згідно з даними
експрес-тест-мікроскопії (реєстраційне свідоцтво
МОЗ України № 817/2002). Метод заснований
на тому, що під час овуляції (при максимальній
концентрації естрогенів у крові жінки) у висуше-
них зразках слини тестованих під мікроскопом
виявляється кристалізація у вигляді характерних
«листків папороті». Достатньо висока надійність
даного методу була неодноразово продемонстрова-
на.
Чоловіки також брали участь у дослідженні
тричі, через проміжки часу, аналогічні таким у
жінок. Отже, процедури тестування в межах групи
були синхронізовані.
Всього було зібрано 138 зразків ЕЕГ (96 у жінок
і 42 у чоловіків).
Процедура дослідження. У всіх учасників впро-
довж кожного обстеження реєстрували ЕЕГ за
схемою: стан спокою (при заплющених очах) –
3 хв, пред’явлення на екрані монітора комп’ютера
серії зображень, що здатні викликати позитивні
емоції, – 1.5 хв, пред’явлення емоційно нейтраль-
них стимулів – 1.5 хв, пред’явлення зображень
еротичного характеру – 1.5 хв, пред’явлення зоб-
ражень, що здатні викликати негативні емоції,
– 1.5 хв, стан спокою (заплющені очі) – 3 хв.
Між серіями пред’явлень зображень з позитив-
ним, негативним, еротичним чи нейтральним
змістом реєстрували ЕЕГ протягом 1.5 хв при
пред’явленні беззмістовних зображень сірого ко-
льору, які почергово змінювали одне одного. Як
зображення з відповідним змістом (нейтральні чи
емоціогенні) використовували фотографії з ката-
логу Міжнародної системи афективних зображень
(IAPS) [14]. Час пред’явлення окремого зображення
(фотографії) в серії становив 6 с.
Після закінчення реєстрації ЕЕГ обстежувані
оцінювали зображення при їх повторному
перегляді за двома дев’ятибальними шкалами:
рівня приємності (9 – максимально приємне, 5 –
нейтральне, 1 – максимально неприємне) і рівня
активації (9 – максимально активуюче, 5 – ней-
тральне, 1 – максимально заспокійливе).
Для визначення рівня емпатії використовува-
ли модифікований опитувальник Меграбяна та Еп-
штейна [15].
Стимульний матеріал. Ми вже зазначали, що
як візуальний стимульний матеріал використо-
вували фотографії з банку Міжнародної системи
афективних зображень (IAPS) [14]. З цього ряду
зображень були відібрані чотири групи стимулів:
нейтральні, позитивні, негативні та еротичні. Зоб-
раження перших трьох груп були відібрані за нор-
мативними значеннями оцінки емоцій у жінок за
дев’ятибальною шкалою рівня приємності. Для
нейтральних зображень такі оцінки становили 4.5–
5.5 бала, для позитивних – більше 7.6 бала, а для
негативних – менше 2.0 балів. Виділення еротич-
них зображень в окрему групу пояснювалося двома
причинами. По-перше, реагування на пред’явлення
стимулів такого типу, на нашу думку, має найбіль-
ше залежати від рівня статевих гормонів і відпо-
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2176
К. Ю. ДЕМИДОВА, В. В. ДУБОВИК, В. І. КРАВЧЕНКО, М. Ю. МАКАРЧУК
відно бути відмінним у чоловіків і жінок та відріз-
нятися в останніх у різних фазах менструального
циклу. По-друге, еротичні зображення, на відміну
від приємних стимулів інших категорій (дитинчата
тварин, діти, красиві пейзажі), забезпечують вищий
рівень активації індивідуума, що може зумовлюва-
ти значні особливості реагування на подразники
цього типу. З кожної групи було сформовано по три
різні набори стимулів (по 15 зображень) для послі-
довних етапів дослідження з однаковою кількістю
зображень певної тематики.
Реєстрація ЕЕГ. ЕЕГ-потенціали відводили мо-
нополярно за допомогою діагностичного комплек-
су «Нейрон-Спектр» (ООО «Нейрософт», РФ); як
референтний електрод використовували контакт на
іпсилатеральній мочці вуха. Електроди розміщува-
ли згідно з міжнародною системою „10–20” у 14
симетричних точках поверхні голови: середньо-
фронтальних (F3/F4), латерофронтальних (F7/F8),
центральних (C3/C4), передніх скроневих (T3/T4),
задніх скроневих (T5/T6), тім’яних (P3/P4) та по-
тиличних (O1/O2).
Для аналізу ЕЕГ-показників використовували
попередньо відібрані в перебігу візуального ана-
лізу безартефактні фрагменти запису. За допо-
могою швидкого перетворення Фур’є визначали
спектральну потужність – СП (мкВ2) – для таких
частотних діапазонів: тета- (4.0–7.9 Гц), альфа-
(8.0–12.9 Гц), а також низько- (13.0–19.9 Гц) та
високочастотного (20.0–35.0 Гц) субкомпонентів
бета-активності. Епоха аналізу становила 2.56 с,
сегменти перекриття – 1.28 с, смуга пропускання –
від 1.0 до 35 Гц. Крім того, розраховували коефіці-
єнт активації (КА) як відношення сумарної потуж-
ності коливань усього бета-діапазону до потужнос-
ті альфа-коливань.
Формування вибірок для статистичного аналізу.
Як вже зазначалося, кожна жінка брала участь
у дослідженні тричі – у фолікулярній фазі, фазі
овуляції та в лютеїновій фазі менструального ци-
клу. Відповідно було сформовано три групи для
статистичного аналізу. Придатними для аналізу ви-
явилися 93 зразки ЕЕГ (з них 32 – у фолікулярній
фазі, 31 – у фазі овуляції, 30 – у лютеїновій фазі).
У вибірці чоловіків також були проаналізовані
відмінності між зразками ЕЕГ, отриманими в ме-
жах послідовних етапів дослідження (1–3). При-
датними для аналізу у вибірці чоловіків виявилися
40 зразків ЕЕГ. У подальшому дані, отримані на
трьох послідовних етапах дослідження у чоловіків,
були об’єднані в одну групу, в межах якої вивча-
лися вимірювані показники при сприйнятті зобра-
жень.
Визначали динаміку вимірюваних показників
у межах кожної групи та порівнювали одні й ті ж
самі показники між цими групами. Для вивчення
зв’язку ЕЕГ-активності мозку в стані спокою та
при перегляді зображень з рівнем емпатії був ви-
користаний кореляційний аналіз.
Статистичний аналіз даних проводили за допо-
могою пакета „STATISTICA 7.0” („Statsoft”, США,
2004). Оскільки розподіли експериментальних да-
них, отриманих у цьому дослідженні, звичайно не
відповідали критерію нормальності (за Лілієфо-
ром), у порівнянні залежних вибірок застосовували
непараметричний критерій знакових рангів Вілкок-
сона. Критичний рівень вірогідності нульової гіпо-
тези Р при оцінці міжгрупових різниць приймався
рівним 0.05. Для характеристики зв’язків між зна-
ченнями СП та рівнем емпатії використовували об-
числення коефіцієнта кореляції r Спірмена.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Виходячи з логіки дослідження, аналіз результа-
тів ми розпочали з оцінки характеру ЕЕГ-актив-
ності мозку чоловіків і жінок при перегляді ней-
тральних зображень. За суб’єктивними оцінками
за шкалою приємності, ці зображення як у чоло-
віків, так і у жінок отримали вірогідно вищі кіль-
кості балів, ніж негативні зображення і вірогідно
нижчі – ніж позитивні та еротичні; це незаперечно
вказує на емоційну нейтральність згаданихі зобра-
жень. Як видно з рис. 1, перегляд емоційно ней-
тральних зображень викликав меншу активацію
тім’яно-потиличних ділянок мозку чоловіків по-
рівняно з такою при сприйнятті афективних зобра-
жень всіх трьох видів. Це підтверджує думку про
те, що мотиваційна релевантність стимулу забезпе-
чує залучення більшої уваги, а відповідна інфор-
мація підлягає ретельнішій обробці в екстрастрі-
арній корі [16]. Відзначимо, що у жінок перегляд
нейтральних зображень викликав сильніші зміни
ЕЕГ-активності порівняно з такими у чоловіків (за
кількістю як залучених ділянок, так і частотних ді-
апазонів, потужність яких змінювалася) і ефекти
ймовірно розрізнялися в різних фазах менструаль-
ного циклу. Як видно з рис. 1, у жінок найбільш зо-
нально поширена депресія альфа-ритму при пере-
гляді низки нейтральних зображень спостерігалась
у лютеїновій фазі. Фолікулярна та овуляційна фази
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 177
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ НЕЙТРАЛЬНИХ ТА ЕМОЦІОГЕННИХ ЗОБРАЖЕНЬ
характеризувалися також зростанням СП тета-діа-
пазону в лобних ділянках кори. Зростання потуж-
ності фронтального тета-ритму свідчить про те, що
у жінок нейтральні зображення проходять порівня-
но ретельнішу церебральну обробку при досить ви-
сокому рівні уваги до таких стимулів [17].
Перегляд зображень, що були здатні викликати
позитивні емоції, супроводжувався характерним
для стимулів лише цього виду зростанням потуж-
ності високочастотних компонентів ЕЕГ у передніх
лобних ділянках обстежуваних обох статей. Відо-
мо, що збільшення частки (нормованої СП) бета-
ритму розглядається як прояв оцінки значущос-
ті стимулу та уваги до нього [17, 18]; анатомічним
субстратом таких вищих когнітивних функцій є пе-
редні відділи лобних ділянок [19]. В обстежених
нами чоловіків відповідні зміни були більш локаль-
ними порівняно зі змінами ЕЕГ-показників у разі
перегляду приємних зображень у жінок. В остан-
ніх у цих умовах спостерігалася досить масштаб-
на активація всього неокортексу з підвищенням СП
бета-ритму в симетричних відведеннях від лобних,
передньоскроневих та центральних кортикальних
ділянок. У даному випадку такі зміни у жінок були
найбільш вираженими у фолікулярній фазі менстру-
ального циклу (з мінімальним вмістом естрогенів
в організмі); в інших фазах характер змін ЕЕГ-по-
казників істотно відрізнявся від таких у чоловіків.
Крім того, у фолікулярній фазі зростала потужність
коливань тета-діапазону в лівій потиличній та лоб-
них ділянках (F3, F7, F8). Дана особливість, оче-
видно, пов’язана з емоційною складовою сприйнят-
тя вказаних вище зображень. У чоловіків зростання
СП тета-ритму при перегляді позитивних стимулів
F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8
F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8
Чоловіки (n=40)
Чоловіки (n=40)
Жінки (n=32)
Жінки (n=32)
фолікулярна фаза
фолікулярна фаза
овуляція
овуляція
лютеїнова фаза
лютеїнова фаза
Р и с. 1. Топокарти відмінностей між значеннями медіан спектральних потужностей (СП) частотних компонентів ЕЕГ, що
спостерігалися в групах чоловіків та жінок (останніх – у різних фазах овуляційного циклу, вказані вгорі) при перегляді нейтральних
зображень IAPS, та величинами СП при демонстрації беззмістовних зображень.
Відсутність символів над горизонтальною лінією або під нею означає відсутність вірогідних різниць між значеннями СП у
відповідних відведеннях. Символами над лінією позначено істотне зростання показника, символами під лінією – зниження
останнього; білими та чорними прямокутниками позначені зміни СП тета- та альфа-діапазонів відповідно, білими та чорними
трикутниками – зміни СП низько- та високочастотного субкомпонентів бета-ритму ЕЕГ.
F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8
F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8
Р и с. 2. Топокарти відмінностей між значеннями медіан спектральних потужностей (СП) частотних компонентів ЕЕГ, що
спостерігалися в групах чоловіків та жінок при перегляді емоційно приємних зображень IAPS, та величинами СП при демонстрації
беззмістовних зображень. Позначення ті ж самі, що й на рис. 1.
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2178
К. Ю. ДЕМИДОВА, В. В. ДУБОВИК, В. І. КРАВЧЕНКО, М. Ю. МАКАРЧУК
(характерний «ЕЕГ-маркер» емоційного пережи-
вання) відбувалося лише в правій лобній зоні. По-
дібна особливість свідчить про те, що ці зображен-
ня не викликали надто сильних емоційних реакцій
в обстежуваних, особливо порівняно з реакціями на
негативні зображення (рис. 3).
Під час демонстрації емоційно неприємних зоб-
ражень у чоловіків, як видно з рис. 3, найбільш
характерними ЕЕГ-корелятами перегляду стимулів
цього виду було збільшення СП тета-ритму в
передніх центральних і задніх ділянках неокортек-
су із деякою перевагою в лівій півкулі. Оскільки
зростання потужності тета-ритму традиційно
розглядається як корелят емоційного напруження,
можна зробити висновок, що неприємні зображен-
ня найбільше залучали емоціогенні системи мозку.
Не виключено, що це відбувалося через активацію
так званих дзеркальних нейронів, розташованих
переважно в премоторній та тім’яній корі (лобно-
тім’яна та лімбічна дзеркальні системи) [20]. У да-
ному випадку знижувалася потужність альфа-рит-
му в симетричних тім’яно-потиличних ділянках та
правій задньоскроневій зоні, що відображує більш
потужне активаційне забезпечення ефектів дії не-
гативних стимулів порівняно з таким при перегляді
приємних картин. Заслуговує на увагу те, що пе-
регляд чоловіками неприємних зображень не су-
проводжувався зростанням потужності високоча-
стотних ЕЕГ-компонентів у лобних зонах. Іншими
словами, можна думати, що для таких стимулів
когнітивні системи оцінювання «вмикалися» до-
сить обмежено. Можливо, це пов’язано з тим, що
неприємні емоції є дуже потужними і виникають
майже миттєво з появою «загрожуючих» стимулів.
Подібні реакції на дію даних стимулів (сцен кро-
вопролиття, гниття, людських облич із виразом
жаху чи відрази тощо) є генетично закарбовани-
ми, тому вони одразу розпізнаються і «вмикають»
у діяльність емоціогенні структури мозку (що і
відбивається в посиленні потужності тета-рит-
му). Надзвичайно цікавим є те, що у жінок пере-
гляд негативних зображень супроводжувався тільки
активаційними змінами без зростання СП тета-
ритму. Виключенням була фолікулярна фаза мен-
струального циклу, коли відзначалося зростання
потужності тета-ритму в лівих лобній і потиличній
зонах. Ці факти підтверджують відмінність ре-
агування на пред’явлення емоційних стимулів у
представників різної статі і дозволяють зробити
припущення, що найбільш подібно до чоловічого
мозку мозок жінки реагує протягом фолікулярної
фази, коли концентрація естрогенів у крові є
мінімальною.
Еротичні зображення , як вже згадувало-
ся, були виділені нами в окрему категорію, вра-
ховуючи специфіку нашого дослідження, хоча
за класифікацією IAPS вони належать до зоб-
ражень, здатних викликати приємні емоції .
При створенні бази зображень IAPS стимули
цих видів найбільше відрізнялися за шкальнми
суб’єктивними оцінками, що давалися чоловіками
і жінками [14]. Так, представники „сильної статі”
оцінювали їх як більш приємні та активуючі, ніж
„прекрасна половина”, тоді як останні описува-
ли свої відчуття при перегляді таких фотографій
як такі, що викликають ніяковість та збентежен-
ня. У нашій виборці середні суб’єктивні оцінки
еротичних зображень у представників різної статі
вірогідно не розрізнялися (рівень збудження:
жінки М = 6.47 ± 0.35, чоловіки М = 6.49 ± 0.28,
F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8
Р и с. 3. Топокарти відмінностей між значеннями медіан спектральних потужностей (СП) частотних компонентів ЕЕГ,
що спостерігалися в групах чоловіків та жінок при перегляді неприємних зображень IAPS, величинами СП при демон-
страції беззмістовних зображень. Позначення ті ж самі, що й на рис. 1.
Чоловіки (n=40)
Жінки (n=32)
фолікулярна фаза овуляція лютеїнова фаза
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 179
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ НЕЙТРАЛЬНИХ ТА ЕМОЦІОГЕННИХ ЗОБРАЖЕНЬ
Р = 0.92; рівень суб’єктивної приємності: жінки
М = 6.86 ± 0.27, чоловіки М = 6.64 ± 0.27, Р = 0.19).
Аналіз основних ЕЕГ-ритмів показав, що мозкова
нейродинаміка при спогляданні еротичних зобра-
жень у чоловіків не подібна до такої при перегляді
інших видів емоційно забарвлених стимулів
(рис. 1–3). Пред’явлення еротичних стимулів ак-
тивувало потилично-тім’яно-центральні зони моз-
ку у чоловіків (що проявлялося в депресії аль-
фа- та низькочастотних бета-коливань і зростанні
потужностей високочастотного бета-субрит-
му); вірогідно, це відображує обробку зорової
інформації в екстрастріарній зоровій корі на
тлі потужної неспецифічної активації. Тільки
для стимулів зазначеного типу було характер-
ним підвищення потужності бета-ритму в лівій
передньоскроневій зоні кори. Дана особливість,
ймовірно, пов’язана з посиленою обробкою
інформації з таких стимулів у лівій мигдалині.
Структури останньої, за даними томографічного
дослідження [21], є найбільш активними в
чоловіків при перегляді саме стимулів еротично-
го характеру. Прикметно, що таке ж саме зростан-
ня потужності бета-ритму в зоні Т3 відмічалося
нами у жінок у разі перегляду приємних зобра-
жень, тоді як у жінок, що переглядали еротичні
сцени, спостерігалися тільки потужна активація
в симетричних задньоскроневих і потиличних
ділянках, а також зменшення потужності альфа- і
тета-ритмів у правій скроневій зоні (Т4). Слід за-
значити, що у чоловіків суб’єктивні оцінки ступе-
ня приємності еротичних і позитивних зображень
не розрізнялися (еротичні – М = 6.64 ± 0.27 бала,
позитивні – М = 6.66 ± 0.27, Р = 0.79). А от у жінок,
хоч стимули обох типів були віднесені до приємних,
середні бальні оцінки, що давали таким зображен-
ням, статистично значуще розрізнялися (позитивні –
М = 7.40 ± 0.23 бала, еротичні – М = 6.86 ± 0.27;
Р = 0.000064). Іншими словами, перегляд тих зобра-
жень, котрі жінки оцінювали як найбільш приємні,
супроводжувався ЕЕГ-змінами, подібними до таких
у разі перегляду чоловіками еротичних зображень.
Таким чином, порівняння мозкової нейродинаміки
дає підстави припустити, що еротичні зображен-
ня активують мозок чоловіків порівняно з іншими
видами стимулів у найбільшій мірі, але при цьому
когнітивна оцінка таких зображень здійснюється
в тих самих ділянках кори, що й оцінка приємних
картин нееротичного змісту у жінок.
Таким чином, найбільша перебудова ЕЕГ-ритміки
в умовах сприйняття і еротичних, і емоційно пози-
тивних нееротичних зображень у жінок відбувалась
у перебігу фолікулярної фази. Перегляд приємних
зображень, проте, супроводжувався зростан-
ням потужності низько- та високочастотних бета-
осциляцій, а перегляд еротичних зображень викли-
кав здебільшого зниження потужності альфа-ритму.
Одним із важливих завдань нашої роботи була
оцінка наявності зв’язку між такою індивідуаль-
ною рисою особистості, як емпатія, та потужністю
основних ЕЕГ-діапазонів при сприйнятті афектив-
них зображень. Саме рівень емпатії тієї або іншої
людини характеризує її здатність до розуміння і
співпереживання емоційних станів інших людей;
очевидно, що ця здатність базується на можливос-
ті швидкої оцінки емоційного стану людини. Як на
сьогодні вважалося, такий «скринінг» емоційного
стану іншої особи може здійснюватися за допомо-
гою так званих дзеркальних нейронів, котрі вияв-
лені в ділянках кори, пов’язаних з керуванням мо-
F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8 F7
T3 C3
P3 P4
C4
T5
O1 O2
T4
T6
F3 F4 F8
Р и с. 4. Топокарти відмінностей між значеннями медіан спектральних потужностей (СП) частотних компонентів ЕЕГ, що
спостерігалися в групах чоловіків та жінок при перегляді еротичних зображень IAPS, та величинами СП при демонстрації
беззмістовних зображень. Позначення ті ж самі, що й на рис. 1.
Чоловіки (n=40)
Жінки (n=32)
фолікулярна фаза овуляція лютеїнова фаза
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2180
К. Ю. ДЕМИДОВА, В. В. ДУБОВИК, В. І. КРАВЧЕНКО, М. Ю. МАКАРЧУК
торними функціями, і котрі активуються не тільки
при виконанні певних рухів, а й при спостережен-
ні за такими ж самими рухами іншої особи [12].
Аналогічні нейрони знайдені і в зонах кори, котрі
безпосередньо пов’язані з формуванням емоційних
станів і суб’єктивною оцінкою будь-яких емоціо-
генних стимулів [11].
Проведений нами кореляційний аналіз виявив,
що характер кортикальної активації при перегляді
зображень IAPS у високоемпатичних представників
різної статі істотно розрізняється (див. таблицю).
Зокрема, з’ясувалося, що у чоловіків рівень
емпатії є найбільше пов’язаним із потужністю бе-
та-ритму, причому всі коефіцієнти кореляцій між
двома даними показниками були негативними. Це
вказує на обернену залежність між рівнем емпатії
та потужністю коливань бета-діапазону. Як видно
з таблиці, у високоемпатичних чоловіків під час
перегляду і нейтральних, і афективних зображень
різного типу потужність осциляцій бета-діапазону
в лобноцентральних зонах була нижчою порівняно
з такою у низькоемпатичних чоловіків. При цьо-
му кількість зв’язків між рівнем емпатії та СП була
найменшою в разі негативних стимулів, більшою
в разі позитивних та еротичних, і найбільше
зв’язків було виявлено під час перегляду нейтраль-
них стимулів. Відомо, що потужність бета-ритму
зростає в умовах реалізації когнітивного аналізу та
посилення уваги до стимулу.
На нашу думку, зменшення частки бета-коли-
вань при перегляді емоціогенних зображень у ви-
сокоемпатичних осіб може відображувати здатність
останніх до інтуїтивного «осягнення» емоційних
знаків зображення. Високоемпатичні особи не
потребують свідомого аналізу, вони миттєво
оцінюють стан іншої людини на основі сукупності
невербальних ознак, що забезпечують емоційне
вираження. На відміну від цього, низькоемпатичні
особи намагаються оцінити емоційний стан іншої
людини на основі логічного аналізу причинно-
наслідкових зв’язків, що викликає в них певні
труднощі та потребує більших зусиль і уваги.
Подібна ситуація може відображуватись у більшій
потужності осциляцій бета-діапазону.
Аналіз зв’язків між рівнем емпатії та мозковою
нейродинамікою у жінок виявив незначну кількість
кореляцій відповідних показників під час перегля-
ду ними нейтральних, позитивних і еротичних зо-
бражень (див. таблицю). Виявилося проте, що
найбільше із вказаною індивідуально-типологічною
рисою особистості у жінок пов’язана потужність
ЕЕГ-коливань під час перегляду неприємних зобра-
жень. Надзвичайно цікавим нам здалося те, що ха-
рактер цих зв’язків був суттєво відмінним у різних
фазах менструального циклу. Як видно з таблиці,
у фолікулярній фазі рівень емпатії знаходиться в
негативній кореляції з потужністю коливань тета-
та бета-діапазонів лобноцентральних зон переваж-
но правої півкулі, і характер зв’язків у даній фазі
був найбільш подібним до такого у чоловіків.
Коефіцієнти кореляції (r) між рівнями емпатії обстежуваних та значеннями спектральної потужності (СП) ритмів/субритмів
ЕЕГ під час перегляду зображень IAPS різного типу (Р < 0.05)
Обстежувані
Нейтральні стимули Приємні стимули Неприємні стимули Еротичні стимули
СП ритмів/
субритмів
ЕЕГ
відве-
дення
коефіцієнт
кореляції
СП ритмів/
субритмів
ЕЕГ
відве-
дення
коефіцієнт
кореляції
СП ритмів/
субритмів
ЕЕГ
відве-
дення
коефіцієнт
кореляції
СП ритмів/
субритмів
ЕЕГ
відве-
дення
коефіцієнт
кореляції
Чоловіки,
n = 40
β1 F3 –0.53 β1 F3 –0.53 β1 F7 –0.58 β1 F3 –0.61
β1 F4 –0.69 β1 F4 –0.65 β2 F4 –0.64 β1 F4 –0.61
β1 F7 –0.58 β1 F7 –0.55 β1 С3 –0.63
β1 С3 –0.54 β1 Р4 –0.55 β2 F3 –0.70
β2 F3 –0.76 β2 F3 –0.70 β2 F4 –0.71
β2 F4 –0.79 δ F4 –0.54 δ Р4 –0.55
β2 F7 –0.65 δ P3 –0.57
δ F3 –0.54
α С3 –0.57
Жінки
(n =32)
фази
фолікулярна
β1 Т3 0.46 – – – β1 F8 –0.55 δ F3 0.47
β1 С4 –0.59
β2 F8 –0.51
θ С3 –0.55
θ С4 –0.56
овуляція α F8 0.52 – – – θ О1 0.45 – – –
лютеїнова – – – θ F3 0.44 θ F4 0.53 – – –
θ T3 0.47
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 181
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ ПРИ ПЕРЕГЛЯДІ НЕЙТРАЛЬНИХ ТА ЕМОЦІОГЕННИХ ЗОБРАЖЕНЬ
отримана письмова згода.
Автори даної статті – К. Ю. Демидова, В. В. Дубовик,
В. І. Кравченко та М. Ю. Макарчук – декларують, що в них
відсутній конфлікт інтересів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. J. M. Goldstein, L. J. Seidman, N. J. Horton, et al., “Normal
sexual dimorphism of the adult human brain assessed by in
vivo magnetic resonance imaging,” Cerebr. Cortex, 11, 490-
497 (2001).
2. S. E. Baran, C. E. Armstrong, D. C. Niren, et al., “Chronic
stress and sex differences on the recall of fear conditioning and
extinction,” Neurobiol. Learn. Memory, 91, 323-332 (2009).
3. L. Cahill, “Sex- and hemisphere-related influences on the
neurobiology of emotionally influenced memory,” Prog.
Neuropsychopharmacol. Biol. Psychiat., 27, 1235-1241 (2003).
4. B. Myers, K. Dittmeyer, and B. Greenwood-van Meerveld,
“Involvement of amygdaloid corticosterone in altered visceral
and somatic sensation,” Behav. Brain Res., 181, 163-167
(2007).
5. M. J. Weiser, C. D. Foradori, and R. J. Handa, “Estrogen
receptor beta in the brain: from form to function,” Brain Res.
Rev., 57, 309-320 (2008).
6. D. Montague, C. S. Weickert, E. Tomaskovic-Crook, et al.,
“Oestrogen receptor alpha localization in the prefrontal cortex
of three mammalian species,” J. Neuroendocrinol., 20, 893-
903 (2008).
7. A. A. Walf and C. A. Frye, “A review and update of
mechanisms of estrogen in the hippocampus and amygdala for
anxiety and depression behavior,” Neuropsychopharmacology,
31, 1097-1111 (2006).
8. J. M. Goldstein, M. Jerram, R. Poldrack, et al., “Hormonal
cycle modulates arousal circuitry in women using functional
magnetic resonance imaging,” J. Neurosci., 25, 9309-9316
(2005).
9. M. R. Milad, M. A. Zeidan, A. Contero, et al., “The influence
of gonadal hormones on conditioned fear extinction in healthy
humans,” Neuroscience, 168, 652-658 (2010).
10. N. E. Makarchuk, K. Yu. Maksimovich, V. I. Kravchenko, and
S. A. Kryzhanovskii, “Modifications of EEG activity related to
perception of emotionally colored, erotic, and neutral pictures
in women during different phases of the ovulatory (menstrual)
cycle,” Neurophysiology, 42, No. 5, 362-370 (2011).
11. T. Singer, B. Seymur, J. O’doherty, et al., “Empathy for pain
involves the affective but not the sensory components of pain,”
Science, 303, 1157-1162 (2004).
12. G. Rizzolatti, “Neurophysiological mechanisms under-
lying action understanding and imitation,” Nat. Rev.
Neurosci., 9, No. 2, 661-670 (2001).
13. С. Sinigaglia and G. Rizzolatti, “Through the looking glass:
Self and others,” Conscion. Cognit., 20, 64-74 (2011).
14. M. M. Bradley and P. J. Lang, “The international affective
picture system (IAPS) in the study of emotion and attention,”
in: Handbook of Emotion Elicitation and Assessment ,
J. A. Coan and J. J. B. Allen (eds.), Oxford Univ. Press,
Oxford, New York (2007), pp. 29-46.
15. А. Меграбян, Н. Эпштейн, “Определение уровня эмпатии
при помощи опросника”, в кн.: Практикум по общей,
экспериментальной и прикладной психологии, под ред.
Суттєвою відмінністю в характері ЕЕГ-
активності високоемпатичних жінок під час дії
емоційних негативних стимулів є те, що у таких
осіб, на відміну від чоловіків, з дією подібних
стимулів пов’язана потужність тета-ритму. Ця
потужність є високою під час овуляції та лютеїнової
фази, а у фолікулярній фазі стає відносно низькою.
Іншими словами, логічним є припущення, що
схильність до співпереживань як така може по-
різному проявлятися залежно від рівня статевих
гормонів. Ті стимули, котрі в жінок у фолікулярній
фазі не викликають емоційного резонансу, ста-
ють більш активуючими для емпатичних осіб у
лютеїновій фазі, для якої характерний високий
рівень прогестерону.
В наших попередніх дослідженнях [22], а також
у роботах інших авторів [23] було показано, що
лютеїновій фазі притаманні вища активність сим-
патичного відділу автономної нервової системи в
стані спокою та підвищена загальна емоційна ре-
активність, і це може ще посилюватися на тлі пе-
редменструального синдрому. Вірогідно, саме тому
в даний період пред’явлення негативних стимулів
викликало найбільше посилення потужності тета-
ритму в осіб з високим рівнем емпатії.
Звертає увагу на себе те, що у жінок зв’язки
СП ЕЕГ-коливань з емпатією виявлялися фак-
тично лише в разі сприйняття неприємних зоб-
ражень, причому переважно в лобно-централь-
них ділянках правої півкулі. Ця півкуля вміщує
нейронні мережі, що забезпечують поведінку,
пов’язану з уникненням [24]. У чоловіків же рівень
емпатії був найбільш пов’язаним із СП бета-рит-
му при перегляді приємних зображень (еротичні
також відносяться до цієї категорії). Таким чином,
кореляційний аналіз у цілому підтвердив ідею про
більшу чутливість жінок до негативних емоцій, а
чоловіків – до позитивних. Крім того, ми може-
мо припустити, що емпатія може по-різному вира-
жатись у представників різної статі: у жінок вона
виявляється через активацію емоціогенних струк-
тур мозку (більша потужність тета-ритму) і, як ре-
зультат, співпереживання побаченому. У чоловіків
же емпатія виявляється в меншому залученні
когнітивних систем (менша потужність бета-рит-
му) для оцінки емоційного контексту зображення.
Тестування проводилося з дотриманням національних
норм біоетики та положень Хельсинкської декларації 1975
р. (у редакції 2000 р.); всі учасники були докладно інфор-
мованні про цілі та процедуру дослідження, та від них була
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2182
К. Ю. ДЕМИДОВА, В. В. ДУБОВИК, В. І. КРАВЧЕНКО, М. Ю. МАКАРЧУК
А. А. Крыловa, С. А. Маничева, Питер, СПб. (2004), с. 289-
299.
16. S. Han, Y. Fan, and L. Mao, “Gender difference in empathy for
pain: An electrophysiological investigation,” Brain Res., 1196,
85-93 (2008).
17. О. М. Разумникова, “Функциональное значение частотных
диапазонов ЭЭГ”, в кн.: Мышление и функциональная
асимметрия мозга, СОРАМН, Новосибирск (2004), с. 97-
106.
18. D. Sabatinelli, T. Flaisch, M. M. Bradley, et al., “Affective
picture perception: gender differences in visual cortex?”
NeuroReport, 15, No. 7, 1109-1112 (2004).
19. K. M. Heilman, “The neurobiology of emotional experience,”
J. Neuropsychiat. Clin. Neurosci., 9, No. 3, 439-448 (1997).
20. L. Cattaneo and G. Rizzolatti, “The mirror neuron system,”
Arch. Neurol., 66, No. 5, 557-560 (2009).
21. S. Hamann, R. A. Herman, C. L. Nolan, and K. Wallen, “Men
and women differ in amygdala response to visual sexual
stimuli,” Nat. Neurosci., 7, No. 4, 411-416 (2004).
22. В. І. Кравченко, Ю. С. Демченко, К. Ю. Максимович,
M. Ю. Макарчук, “Варіативність серцевого ритму у жінок
в різні фази менструального циклу”, Вісн. КНУ ім. Тараса
Шевченка. Сер. Біологія, 52/53, 52-55 (2008).
23. T. Matsumoto, T. Ushiroyama, M. Morimura, et al. ,
“Autonomic nervous system activity in the late luteal phase
of eumenorrheic women with premenstrual symptomatology,”
J. Psychosom. Obstet. Gynaecol., 27, 131-139 (2006).
24. R. J. Davidson, “Affective style and affective disorders:
Perspectives from affective neuroscience,” Cognition Emotion,
12, 307-330 (1998).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-148261 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0028-2561 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:56:52Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Демидова, К.Ю. Дубовик, В.В. Кравченко, В.І. Макарчук, М.Ю. 2019-02-17T19:21:37Z 2019-02-17T19:21:37Z 2014 ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії / К.Ю. Демидова, В.В. Дубовик, В.І. Кравченко, М.Ю. Макарчук // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 174-182.. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148261 612.821:612.82/83 Проведено порівняльну оцінку характеристик ЕЕГ у 14 чоловіків та 32 жінок віком 18–
 21 рік під час перегляду нейтральних та емоційно забарвлених (негативних, позитивних
 і еротичних) зображень із бази даних IAPS; у жінок тестування виконували в перебігу
 різних фаз овуляційного циклу. Показано, що зміни зональних характеристик основних
 ритмів ЕЕГ, пов’язані із сприйняттям зображень усіх типів, у представників різної
 статі істотно відрізняються. Патерни ЕЕГ чоловіків при дії вказаних подразників були
 найбільш подібними до таких у жінок протягом фолікулярної фази оваріального циклу.
 Загалом у жінок порівняно з чоловіками зміни ЕЕГ при перегляді зображень усіх типів
 були істотнішими. Для чоловіків найбільш активуючими були еротичні та негативні зображення. Виявлено певну специфіку ЕЕГ-патернів залежно від рівня емпатії. Високий
 рівень емпатії у чоловіків і жінок був пов’язаний з вищою спектральною потужністю
 бета- і тета-ритмів відповідно. Схильність до співпереживань по-різному проявлялася
 залежно від рівня статевих гормонів у жінок; ті візуальні стимули, які у фолікулярній
 фазі не викликали емоційного резонансу, ставали більш активуючими для емпатичних
 жінок у лютеїновій фазі. uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії Article published earlier |
| spellingShingle | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії Демидова, К.Ю. Дубовик, В.В. Кравченко, В.І. Макарчук, М.Ю. |
| title | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії |
| title_full | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії |
| title_fullStr | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії |
| title_full_unstemmed | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії |
| title_short | ЕЕГ-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії |
| title_sort | еег-активність при перегляді нейтральних та емоціогенних зображень у чоловіків і жінок з різним рівнем емпатії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148261 |
| work_keys_str_mv | AT demidovakû eegaktivnístʹpripereglâdíneitralʹnihtaemocíogennihzobraženʹučolovíkívížínokzríznimrívnemempatíí AT dubovikvv eegaktivnístʹpripereglâdíneitralʹnihtaemocíogennihzobraženʹučolovíkívížínokzríznimrívnemempatíí AT kravčenkoví eegaktivnístʹpripereglâdíneitralʹnihtaemocíogennihzobraženʹučolovíkívížínokzríznimrívnemempatíí AT makarčukmû eegaktivnístʹpripereglâdíneitralʹnihtaemocíogennihzobraženʹučolovíkívížínokzríznimrívnemempatíí |