Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів
Ми досліджували властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів (InsP₃ Rs) у мембранах ядерної оболонки нейронів ЦНС щурів. Було виявлено, що в клітинах з найвищим рівнем експресії InsP₃ Rs дані рецептори локалізовані переважно на внутрішній ядерній мембрані. Це дає можливість припустити за...
Saved in:
| Published in: | Нейрофизиология |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148284 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів / О.А. Федоренко, С.М. Марченко // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 293-296. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-148284 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Федоренко, О.А. Марченко, С.М. 2019-02-17T19:44:08Z 2019-02-17T19:44:08Z 2014 Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів / О.А. Федоренко, С.М. Марченко // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 293-296. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148284 577.352 Ми досліджували властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів (InsP₃ Rs) у мембранах ядерної оболонки нейронів ЦНС щурів. Було виявлено, що в клітинах з найвищим рівнем експресії InsP₃ Rs дані рецептори локалізовані переважно на внутрішній ядерній мембрані. Це дає можливість припустити залучення ядерного кальцієвого депо в регуляцію експресії кальційзалежних генів. Аплікації агоністів InsP₃ Rs інозитолтрифосфату (InsP₃ ) та Ca²⁺ у концентраціях, менших за 1.0 мкМ, викликали швидку активацію каналів InsP₃ Rs, після чого спостерігалась їх певна стаціонарна активність. Аплікація Ca²⁺ у концентраціях, більших за вищезгадану, істотно не впливала на характеристики пікових відповідей цих рецепторів, проте потім останні майже цілком втрачали чутливість протягом декількох секунд. Отже, кальцієва залежність стабільної активності InsP₃ Rs була дзвоноподібною. Пікова ж активність зазначених рецепторів у разі фізіологічних меж концентрацій внутрішньоклітинного Ca²⁺ не інгібувалась аплікаціями агоністів. Це спостереження вирішує основне протиріччя між даними, які були отримані різними дослідницькими групами раніше. У той же час сутність специфіки кінетичних властивостей InsP₃ Rs в умовах різних експериментальних моделей потребує подальших досліджень. Робота виконана при підтримці Державної ключової лабораторії молекулярної та клітинної біології НАН України (грант ДФФД F 46.2/001). uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів |
| spellingShingle |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів Федоренко, О.А. Марченко, С.М. Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| title_short |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів |
| title_full |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів |
| title_fullStr |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів |
| title_full_unstemmed |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів |
| title_sort |
властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів цнс щурів |
| author |
Федоренко, О.А. Марченко, С.М. |
| author_facet |
Федоренко, О.А. Марченко, С.М. |
| topic |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| topic_facet |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Нейрофизиология |
| publisher |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| format |
Article |
| description |
Ми досліджували властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів (InsP₃
Rs) у
мембранах ядерної оболонки нейронів ЦНС щурів. Було виявлено, що в клітинах з найвищим рівнем експресії InsP₃
Rs дані рецептори локалізовані переважно на внутрішній ядерній мембрані. Це дає можливість припустити залучення ядерного кальцієвого
депо в регуляцію експресії кальційзалежних генів. Аплікації агоністів InsP₃
Rs інозитолтрифосфату (InsP₃
) та Ca²⁺ у концентраціях, менших за 1.0 мкМ, викликали швидку
активацію каналів InsP₃
Rs, після чого спостерігалась їх певна стаціонарна активність.
Аплікація Ca²⁺ у концентраціях, більших за вищезгадану, істотно не впливала на характеристики пікових відповідей цих рецепторів, проте потім останні майже цілком
втрачали чутливість протягом декількох секунд. Отже, кальцієва залежність стабільної
активності InsP₃
Rs була дзвоноподібною. Пікова ж активність зазначених рецепторів у
разі фізіологічних меж концентрацій внутрішньоклітинного Ca²⁺ не інгібувалась аплікаціями агоністів. Це спостереження вирішує основне протиріччя між даними, які були
отримані різними дослідницькими групами раніше. У той же час сутність специфіки
кінетичних властивостей InsP₃
Rs в умовах різних експериментальних моделей потребує
подальших досліджень.
|
| issn |
0028-2561 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148284 |
| citation_txt |
Властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів в ядрах нейронів ЦНС щурів / О.А. Федоренко, С.М. Марченко // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 293-296. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT fedorenkooa vlastivostíínozitol145trifosfatnihreceptorívvâdrahneironívcnsŝurív AT marčenkosm vlastivostíínozitol145trifosfatnihreceptorívvâdrahneironívcnsŝurív |
| first_indexed |
2025-11-26T03:20:15Z |
| last_indexed |
2025-11-26T03:20:15Z |
| _version_ |
1850610033292738560 |
| fulltext |
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 3 293
УДК 577.352
О. А. ФЕДОРЕНКО1,2, С. М. МАРЧЕНКО1,2
ВЛАСТИВОСТІ ІНОЗИТОЛ-1,4,5-ТРИФОСФАТНИХ РЕЦЕПТОРІВ В ЯДРАХ
НЕЙРОНІВ ЦНС ЩУРІВ
Надійшла 05.05.14
Ми досліджували властивості інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів (InsP3Rs) у
мембранах ядерної оболонки нейронів ЦНС щурів. Було виявлено, що в клітинах з най-
вищим рівнем експресії InsP3Rs дані рецептори локалізовані переважно на внутріш-
ній ядерній мембрані. Це дає можливість припустити залучення ядерного кальцієвого
депо в регуляцію експресії кальційзалежних генів. Аплікації агоністів InsP3Rs інози-
толтрифосфату (InsP3) та Ca
2+ у концентраціях, менших за 1.0 мкМ, викликали швидку
активацію каналів InsP3Rs, після чого спостерігалась їх певна стаціонарна активність.
Аплікація Ca2+ у концентраціях, більших за вищезгадану, істотно не впливала на ха-
рактеристики пікових відповідей цих рецепторів, проте потім останні майже цілком
втрачали чутливість протягом декількох секунд. Отже, кальцієва залежність стабільної
активності InsP3Rs була дзвоноподібною. Пікова ж активність зазначених рецепторів у
разі фізіологічних меж концентрацій внутрішньоклітинного Ca2+ не інгібувалась апліка-
ціями агоністів. Це спостереження вирішує основне протиріччя між даними, які були
отримані різними дослідницькими групами раніше. У той же час сутність специфіки
кінетичних властивостей InsP3Rs в умовах різних експериментальних моделей потребує
подальших досліджень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: інозитол-1,4,5-трифосфатні рецептори, ядра нейронів,
кальцієва сигналізація.
1 Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ (Україна).
2 Державна ключова лабораторія молекулярної та клітинної біології НАН
України, Київ (Україна).
Ел. пошта: оlena.fedorenko@biph.kiev.ua (О. А. Федоренко).
ВСТУП
Інозитол-1,4,5-трифосфатні рецептори (InsP3Rs)
є основним типом внутрішньоклітинних кальцій-
звільнюючих каналів, які локалізовані переважно
в ендоплазматичному ретикулумі (ЕР). Незважаю-
чи на численні дослідження, існує значна розбіж-
ність поглядів щодо основних властивостей цих
рецепторів [1–5]. Істотні суперечки також стосу-
ються ролі ядерної оболонки в регуляції кальцієвої
сигналізації в нервовій клітині [6]. Для вирішення
цих проблем ми вивчали InsP3Rs в ядерній мемб-
рані нейронів гіпокампа та мозочка щурів. Ядер-
на оболонка, яка переходить у мембрани ЕР, є єди-
ною частиною даної внутрішньоклітинної системи,
відносно легко доступною для прямих петч-клемп-
досліджень.
Було показано, що в нейронах деяких типів рі-
вень експресії InsP3Rs є дуже високим. При цьому
слід мати на увазі, що нейрони досить різноманіт-
ні за своїми властивостями, а кількість нервових
клітин складає лише приблизно 10 % загальної
кількості всіх клітин мозку. Через відповідну гете-
рогенність однією з проблем при дослідженнях ізо-
льованих ядер нейронів ЦНС є ідентифікація зазна-
чених об’єктів. Ми розробили методики виділення
клітинних ядер із нейронів певних структур ЦНС
ссавців [3]. У цій роботі ми повідомляємо деякі
останні дані щодо властивостей InsP3Rs в ядерній
оболонці нейронів ЦНС щурів.
МЕТОДИКА
Виділення ядер із нейронів мозкових структур. З
мозку щурів-самців лінії Вістар віком три тижні
виділяли мозочок та гіпокамп. Виготовляли зрі-
зи тканин мозочка та гіпокампа (нарізка вручну);
їх зберігали в пробірках об’ємом 1.5 мл при 0 °С
в розчині, що вміщував (у мілімолях на 1 л): ка-
лію глюконат – 150, HEPES-КОН – 10 (рН 7.2). До
розчину додавали „коктейль” інгібіторів протеїназ
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 3294
О. А. ФЕДОРЕНКО, С. М. МАРЧЕНКО
(„Roche Diagnostics”, Велика Британія); концентра-
ції інгібіторів відповідали тим, що були зазначені
виробником. Зрізи в пробірках зберігались у хо-
лодильнику та могли використовуватися протягом
трьох днів. Пірамідний шар ділянок СА1 та СА3, а
також гранулярний шар зубчастої звивини в зрізах
гіпокампа відокремлювали за допомогою мікрохі-
рургічної техніки. Отримані препарати гомогенізу-
вали, пропускаючи через сталеву ін’єкційну голку
(діаметр 0.6 мм). Гомогенат центрифугували; осад,
що вміщував ядра нейронів, ресуспендували в роз-
чині вказаного вище складу та переносили в робо-
чу камеру інвертованого мікроскопа („Leica Micro-
systems”, ФРН). Після седиментації ядер на скляну
поверхню дна робочої камери отримані препарати
промивали розчином KCl (KCl – 150 мМ, HEPES-
КОН – 5 мМ; рН 7.2). Ядра візуалізували за допо-
могою Pixelfly CCD-камери („Kelheim”, ФРН). Для
отримання доступу до внутрішньої ядерної мемб-
рани препарати інкубували у 1 %-вому розчині ци-
трату натрію протягом 15–20 хв (при обережному
помішуванні розчину) [7].
Електрофізіологічні дослідження. Дослідження
струмів через поодинокі кальцієві канали ІnsР3R
проводили з використаням методу петч-клемп
у конфігурації „nucleus-attached” або „excised
patches” у режимі фіксації потенціалу. Не було по-
мічено жодної різниці в результатах, отриманих у
цих двох конфігураціях, тому дані були проаналі-
зовані спільно. Петч-піпетки виготовляли з боро-
силікатного скла („Sutter Instruments”, США); їх
опір варіював від 8 до 12 МОм. Піпетки заповню-
вали розчином KCl. Сигнали з виходу підсилювача
Visual Patch VP-500 („Bio-Logic”, Франція) пропус-
кали через низькочастотний фільтр Бессела (часто-
та зрізу 2 кГц), оцифровували з частотою 104 с–1
і зберігали на жорсткому диску комп’ютера. Всі
досліди виконували при температурі 18–20 °C. На
рисунках дані представлені як середні значення ±
± похибка середнього; вказана також кількість спо-
стережень (n).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Ми вивчали InsP3Rs в ядерних мембранах клі-
тин Пуркін’є мозочка та пірамідних нейронів ді-
лянок СА1 і СА3 гіпокампа щурів. Численні InsP3-
активовані канали були виявлені у внутрішній
ядерній мембрані нейронів Пуркін’є і пірамідних
нейронів зони СА1. У зовнішній ядерній мембра-
ні нейронів Пуркін’є не було знайдено жодного
InsP3Rs, а в аналогічних мембранах пірамідних не-
йронів СА1 таких рецепторів було дуже мало. На
відміну від цього, тільки два InsP3R було виявлено
в зовнішній ядерній мембрані пірамідних нейро-
нів зони СА3, і жодного InsP3R не спостерігалось у
внутрішній ядерній мембрані таких нервових клі-
тин. Також InsP3Rs не були ідентифіковані в ядер-
ній мембрані гранулярних нейронів мозочка [3] та
зубчастої звивини гіпокампа.
Наведені дані свідчать про те, що, по-перше,
експресія InsP3Rs в ядерній оболонці корелює із
загальним рівнем експресії вказаних рецепторів у
певних клітинах. По-друге, у нейронах з інтенсив-
ною експресією InsP3Rs (клітини Пуркін’є та піра-
мідні нейрони зони СА1 гіпокампа) зазначені ре-
цептори локалізуються переважно у внутрішній
ядерній мембрані. На підставі цього слід припус-
тити активну роль ядерного кальцієвого депо в ре-
гуляції ядерної кальцієвої сигналізації в згаданих
нейронах [6, 8]. У клітинах з низьким рівнем екс-
пресії InsP3Rs (пірамідні нейрони зони СА3 гіпо-
кампа, гранулярні клітини мозочка та нейрони зуб-
частої звивини гіпокампа) роль ядерної оболонки як
істотного кальцієвого депо залишається під питан-
ням. Таким чином, механізм регуляції ядерної каль-
цієвої сигналізації в різних клітинах ЦНС може
суттєво розрізнятися.
InsP3Rs-активовані канали ядерної мембрани різ-
них нейронів мали подібні властивості. Всі вони,
мабуть, відносяться до InsP3Rs типу 1 – основної
ізоформи цих рецепторів у нейронах. Вони всі
функціонували як малоселективні кальцієві канали
з майже аналогічними провідністю (у середньому
близько 356 пСм у симетричному розчині KCl) та
кінетикою. InsP3Rs демонстрували чітку потенціал-
залежність, інгібуючись за негативних потенціалів
у люмені ядерної оболонки. Остання властивість
InsP3Rs дозволяла нам легко визначати їх локаліза-
цію у внутрішній або зовнішній ядерній мембрані.
Внутрішня ядерна мембрана також вміщує числен-
ні катіонні канали великої провідності. Щільність
і локалізація цих каналів тісно корелюють із таки-
ми InsP3Rs.
InsP3Rs активуються в умовах одночасного
зв’язування двох агоністів – InsP3 і Ca
2+. Механізми
регулювання рецепторів кальцієм викликають ба-
гато суперечок. Раніше повідомлялося, що в ста-
ціонарних умовах і при насичуючій концентрації
InsP3 згадані рецептори, отримані з клітин мозочка
та інкорпоровані в штучні ліпідні бішари, активу-
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 3 295
ВЛАСТИВОСТІ ІНОЗИТОЛ-1,4,5-ТРИФОСФАТНИХ РЕЦЕПТОРІВ В ЯДРАХ НЕЙРОНІВ
ються іонами Ca2+ у низьких концентраціях та ін-
гібуються в разі підвищення концентрації цих іо-
нів [1]. На відміну від згаданих результатів, під час
дослідження InsP3Rs зовнішньої ядерної мембрани
ооцитів Xenopus виявилося, що Ca2+ у фізіологіч-
ному діапазоні внутрішньоклітинних концентрацій
не пригнічував активності даних рецепторів у разі
[InsP3] > 33 нМ [4]. Причина цього протиріччя була
незрозумілою.
У внутрішній ядерній мембрані агоніст-
зв’язуючий локус InsP3Rs спрямований у бік нукле-
оплазми (або, відповідно, розчину у робочій каме-
рі при конфігурації „excised patches”). Це дозволяє
використовувати метод концентраційного клемпу
(„concentration-clamp technique”) для дослідження
нестаціонарної кінетики InsP3-активованих каналів
у внутрішній ядерній мембрані.
Швидка (<1 мс) аплікація Ca2+ у присутності
InsP3 у насичуючих концентраціях (2–10 мкМ) ви-
кликала швидку активацію InsP3Rs (рис. 1). Коли
ж концентрація Ca2+ була нижчою за 1 мкМ, почат-
ковий „сплеск” активності каналів супроводжував-
ся помірною стаціонарною активацією останніх
(рис. 1, А). Імовірність відкритого стану (Po) каналу
на початку запису була вищою, ніж у стаціонарній
фазі відповіді. Так, наприклад, коли концентрація
Ca2+ дорівнювала 0.3 мкМ, середня Po InsP3Rs про-
тягом перших 100 мс після аплікації агоніста ста-
новила 0.49 ± 0.07, але після 4 с значення цього
параметра знижувалося до 0.02 ± 0.01 (рис. 2, А).
При концентрації Ca2+, вищій за 1 мкМ, InsP3Rs по-
вністю десенситизувалися протягом декількох се-
кунд після аплікації агоністів, але початковий пік
їх активності був досить високим (рис. 1, Б; 2, Б).
Тому дозозалежність стаціонарної активності InsP3-
активованих каналів має дзвоноподібну форму. В
той же час пікова активність згаданих каналів не
гальмувалася в умовах високих (до 50 мкМ) кон-
центрацій Ca2+.
Ці дані дозволяють пояснити суперечності між
гіпотезами щодо регулювання InsP3Rs у разі змін
концентрацій Ca2+ – «дзвоноподібною» [1] та
Р и с. 1. Активність інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів
(InsP3Rs) у внутрішній ядерній мембрані нейронів Пуркін’є
мозочка.
Канали активувались швидкою (<1 мс) аплікацією розчинів, що
вміщували 0.3 (А) або 10 (Б) мкМ Ca2+ тa 10 мкМ інозитолтри-
фосфату. Пік активності InsP3Rs істотно не блокувався після
аплікації Ca2+ у високих концентраціях, проте аплікація Ca2+ у
концентрації ≥1 мкМ призводила до наступної повної десенси-
тизації каналів, залежної від часу.
[Ca2+] = 0,3 мкМ
[Ca2+] = 0,3 мкМ
[Ca2+] = 10 мкМ
[Ca2+] = 10 мкМ
А
А
Б
Б
10 пА
10 пА
1 с
0 01 12 23 34 с с4
0 0
0.2 0.2
0.4 0.4
0.6 0.6
0.8 0.8
Р и с. 2. Залежність активності інозитол-1,4,5-трифосфатних рецепторів від часу та концентрації Ca2+.
Підвищення концентрації Ca2+ зумовлювало збільшення піку активності, але при концентраціях >0.2 мкМ стаціонарна Po
активованих інозитолтрифосфатазою каналів зменшувалась. При більш високих концентраціях Ca2+ кінетика десенсибілізації
InsP3Rs прискорювалась.
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 3296
О. А. ФЕДОРЕНКО, С. М. МАРЧЕНКО
гіпотезою «настройки лігандом» [4]. В експеримен-
тах групи Фоскета агоністи аплікувалися до InsP3Rs
через петч-піпетку після формування гігаомного
контакту із зовнішньою ядерною мембраною ооци-
тів Xenopus. Було повідомлено, що InsP3Rs необо-
ротно десенсибілізувалися після короткого періоду
активності. Дане явище в наших експериментах не
спостерігалося; слід вважати, що воно не є влас-
тивістю, притаманною InsP3Rs in situ. У згаданих
вище експериментах не було представлено записів
стаціонарної активності каналів; отже, виявлена
Маком та його співавт. кальцієва залежність відно-
ситься до транзієнтної активності після застосуван-
ня агоністів. Це узгоджується з нашими спостере-
женнями, згідно з якими Ca2+ при концентраціях,
вищих за 1 мкМ, не пригнічував пікової активності
каналів. Водночас InsP3Rs демонстрували залежну
від часу десенсибілізацію.
Рівень десенсибілізації зростав зі збільшеннями
концентрації Ca2+, що при перевищенні значення
1 мкМ призводило до повного блокування InsP3Rs
(рис. 1, Б; 2, Б). Це відповідає дзвоноподібній фор-
мі кальцієвої залежності стаціонарної активності
InsP3Rs. Взаємодія впливів Ca
2+ та десенсибілізації
InsP3Rs може бути основним механізмом формуван-
ня транзієнтних кальцієвих сигналів, таких як каль-
цієві “пафи”, спайки та осциляції.
Робота виконана при підтримці Державної ключової ла-
бораторії молекулярної та клітинної біології НАН України
(грант ДФФД F 46.2/001).
Дослідження були проведені згідно з положеннями
Міжнародної конвенції щодо захисту тварин, які викорис-
товуються в експериментах (Страсбург, 1985), а також по-
ложеннями Комітету з біоетики Інституту фізіології ім.
О. О. Богомольця НАН України.
Автори даної роботи – О. А. Федоренко та С. М. Марчен-
ко – підтверджують відсутність у них конфлікту інтересів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. I. Bezprozvanny, J. Watras, and B. E. Ehrlich, “Bell-shaped
calcium-response curves of Ins(1,4,5)P3 and calcium
gated channels from endoplasmic reticulum of cerebellum,”
Nature, 351, 751-754 (1991).
2. H. Tu, Z. Wang, and I. Bezprozvanny, “Modulation
of mammalian inositol 1,4,5-trisphosphate receptor iso-
forms by calcium: a role of calcium sensor region,” Biophys. J.,
88, No. 2, 1056-1069 (2005).
3. S. M. Marchenko, V. V. Yarotskyy, T. N. Kovalenko, et al.,
“Spontaneously active and InsP3-activated ion channels in
cell nuclei from rat cerebellar Purkinje and granule neurons,”
J. Physiol., 565, 897-910 (2005).
4. D. O. D. Mak, S. McBride, and J. K. Foskett, “Inositol
1,4,5-trisphosphate activation of inositol tris-phosphate
receptor Ca2+ channel by ligand tuning of Ca2+ inhibition,”
Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 95, 15821-15825 (1998).
5. J. K. Foskett, C. White, K. H. Cheung, and D. O. D. Mak,
“Inositol trisphosphate receptor Ca2+ release channels,”
Physiol. Rev., 87, 593-658 (2007).
6. S. M. Marchenko and R. C. Thomas, “Nuclear Ca2+ signalling
in cerebellar Purkinje neurons,” Cerebellum, 5, 36-42 (2006).
7. J. P. Humbert, N. Matter, J. C. Artault, et al., “Inositol
1,4,5-trisphosphate receptor is located to the inner nuclear
membrane vindicating regulation of nuclear calcium signaling
by inositol 1,4,5-trisphosphate,” J. Biol. Chem., 271, No. 1,
478-485 (1996).
8. S.-J. Zhang, M. Zou, L. Lu, et al., “Nuclear calcium signal-
ing controls expression of a large gene pool: identi-
fication of a gene program for acquired neuroprotection
induced by synaptic activity,” PLoS Gen., 5, No. 8, e1000604
(2009).
|