Изменения функционального состояния сетчатки крыс со стрептозотоцининдуцированным диабетом: возможности коррекции с применением дельта-сониндуцирующего пептида

• Published in: Нейрофизиология
• Date: 2014
• Main Authors: Кресюн, Н.В., Годлевский, Л.С., Полясный, В.А.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2014
• Subjects: Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.)
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148287
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Изменения функционального состояния сетчатки крыс со стрептозотоцининдуцированным диабетом: возможности коррекции с применением дельта-сониндуцирующего пептида / Н.В. Кресюн, Л.С. Годлевский, В.А. Полясный // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 3. — С. 304-307. — Бібліогр.: 9 назв. — рос.

Через три месяца после однократного введения стрептозотоцина (50.0 мг/кг, внутрибрюшинно) у крыс линии Вистар активности супероксиддисмутазы (СОД) и глутатионредуктазы (ГТР) в ткани сетчатки глаза были меньше в среднем на 47.5 и 42.2 % соответственно, а содержание малонового диальдегида (МДА) – в 3.3 раза бóльшим, чем в норме. Отведения электроретинограммы (ЭРГ) показали, что у этих животных амплитуда волны а была существенно сниженной (на 57.3 %), а латентные периоды волн a и b превышали нормальные значения (на 27.5 и 11.8 % соответственно; P < 0.05). После применения дельта-сониндуцирующего пептида (ДСИП; 0.05 мг/кг, внутрибрюшинно, один раз в три дня в течение двух месяцев) активности СОД и ГТР не отличались достоверно от нормальных величин, а уровень МДА был бóльшим на 53.7 % (P < 0.05). Амплитуда волны а в составе ЭРГ не отличалась от таковой в норме, в то время как латентные периоды волн а и b все же превышали контрольные значения (на 13.2 и 10.4 % соответственно). Таким образом, под воздействием ДСИП негативные изменения функционального состояния сетчатки, связанные с развитием диабетической ретинопатии, в заметной степени уменьшаются. Через три місяці після одноразового введення стрептозотоцину (50.0 мг/кг, внутрішньоочеревинно) у щурів лінії Вістар активності супероксиддисмутази (СОД) і глутатіонредуктази (ГТР) у тканині сітківки ока були меншими у середньому на 47.5 і 42.2 % відповідно, вміст малонового діальдегіду (МДА) – в 3.3 разу більшим, ніж у нормі. Відведення електроретинограми (ЕРГ) показали, що в цих тварин амплітуда хвилі а було істотно зниженою (на 57.3 %), а латентні періоди хвиль a та b перевищували нормальні значення (на 27.5 і 11.8 % відповідно; P < 0.05). Після застосування дельта-соніндукуючого пептиду (ДСІП; 0.05 мг/кг, внутрішньоочеревинно один раз на три дні протягом двох місяців) активності СОД і ГТР не відрізнялися вірогідно від нормальних величин, а рівень МДА був більшим на 53.7 % (P < 0.05). Амплітуда хвилі а в складі ЕРГ не відрізнялася від такої в нормі, в той час як латентні періоди хвиль а та b все ж перевищували контрольні значення (на 13.2 і 10.4 % відповідно). Таким чином, під дією ДСІП негативні зміни функціонального стану сітківки, пов̓ язані з розвитком діабетичної ретинопатії, помітно зменшуються.