Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування
Розглядаються проблеми перекладу та творення наукових термінів у галузі інженерії програмування, наводяться переклади сталих словосполучень російської мови, які повинні перекладатися кожне як одне ціле. Пропонується архітектура автоматичного перекладача, орієнтованого на переклад фахових текстів з р...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут програмних систем НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1483 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування / Н.М. Щоголева, Н.М. Міщенко, О.Д. Феліжанко // Пробл. програмув. — 2008. — N 2-3. — С. 261-269. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860250272935182336 |
|---|---|
| author | Щоголева, Н.М. Міщенко, Н.М. Феліжанко, О.Д. |
| author_facet | Щоголева, Н.М. Міщенко, Н.М. Феліжанко, О.Д. |
| citation_txt | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування / Н.М. Щоголева, Н.М. Міщенко, О.Д. Феліжанко // Пробл. програмув. — 2008. — N 2-3. — С. 261-269. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглядаються проблеми перекладу та творення наукових термінів у галузі інженерії програмування, наводяться переклади сталих словосполучень російської мови, які повинні перекладатися кожне як одне ціле. Пропонується архітектура автоматичного перекладача, орієнтованого на переклад фахових текстів з російської мови на українську.
The paper considers the problems for translation and construction of terms in the field of software engineering. Some set expressions of Russian language and their translations into Ukrainian are presented. An architecture of automatic translator from Russian into Ukrainian and vice versa of scientific texts is discussed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:42:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Методи та засоби програмної інженерії
© .М. Щоголева, Н.М. Міщенко, О.Д. Феліжанко, 2008
ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2008. № 2-3. Спеціальний випуск 261
УДК 81′322.2
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ НАУКОВИХ
ТЕКСТІВ З ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМУВАННЯ
Н.М. Щоголева, Н.М. Міщенко, О.Д. Феліжанко
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України,
03680, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40.
тел. (380)(044)526 0058, e-mail: nat@d100.icyb.kiev.ua
Розглядаються проблеми перекладу та творення наукових термінів у галузі інженерії програмування, наводяться переклади сталих
словосполучень російської мови, які повинні перекладатися кожне як одне ціле. Пропонується архітектура автоматичного
перекладача, орієнтованого на переклад фахових текстів з російської мови на українську.
The paper considers the problems for translation and construction of terms in the field of software engineering. Some set expressions of
Russian language and their translations into Ukrainian are presented. An architecture of automatic translator from Russian into Ukrainian and
vice versa of scientific texts is discussed.
Вступ
Редагування результатiв росiйсько-українського та англо-українського перекладів науково-технiчних
текстiв, зокрема, з iнформатики, виконаних широко розрекламованими автоматичними перекладачами,
свідчить, що поряд з помилками, пов'язаними з недосконалiстю алгоритмiв перекладу, часто трапляються
помилки словникового характеру.
Недосконалiсть будь-якого алгоритму перекладу природних мов пояснюється складнiстю завдання
формалiзацiї процесу перекладу таких мов, у тому числi й мов науково-технiчних текстiв. У зв'язку з цим
об'єктивно iснує певний вiдсоток неправильного перекладу. Щодо перекладу з російської мови, то близькiсть
морфологічних та синтаксичних структур цих мов значно спрощує алгоритм перекладу з однієї мови на іншу,
що дозволяє зменшити відсоток помилок. Завдання полягає у ефективному використаннi зазначених переваг в
алгоритмах перекладу. Так, збiг синтаксичних структур російської та української мов у бiльшостi випадкiв
дозволяє переносити синтаксичну структуру речення, що перекладається, на речення – результат перекладу. У
росiйсько-українському перекладi труднощі складають деякi вiддiєслiвнi форми росiйської мови, для яких
немає однослівних аналогiв в українськiй мовi. У таких випадках необхiдна трансформацiя тексту в межах
речення. Завдяки флективностi росiйської та української мов і тотожностi морфологiчних категорiй під час
морфологічного аналізу виконується розпiзнавання узгоджених сусiднiх словоформ російської мови, яке
використовується для усунення омонiмiї закiнчень. Отже, вiдпадає потреба у повному синтаксичному аналiзi
тексту, що перекладається. Флективність обох мов та подібність синтаксичних структур дозволяє
використовувати один і той же алгоритм і для оберненого перекладу – з української мови на російську.
З іншого боку, близькість морфологічних та синтаксичних структур російської і української мов та збіг
деяких лексичних одиниць цих мов спричиняють помилки у двомовних словниках автоматичних перекладачів з
російської мови, через що словникові помилки трапляються значно частіше, ніж алгоритмічні. Відтак у
результатах перекладу трапляються неправильно пiдiбрані еквiваленти українською мовою навіть для
загальновживаних лексем російської мови, усталені словосполуки і складні частини мови перекладаються
послівно тощо. Інша причина недосконалості автоматичних перекладачів полягає у відсутності в словниках
термінів, які неодмінно з'являються в результаті виникнення нових аспектів досліджень, зокрема, в інженерії
програмування.
У даній роботі розглядаються проблеми перекладу українською мовою та творення наукових термінів з
інженерії програмування, наводяться приклади найчастіше вживаних сталих словосполучень російської мови та
переклад українською кожного з них як одного цілого. Пропонується архітектура автоматичного перекладача,
орієнтованого на переклад українською мовою фахових текстів з російської і навпаки з самонастроюванням на
різні фахові мови.
Переклад термінів
Результатом застосування iнженерних комп'ютерних методiв побудови програмних систем (ПС) є
формальнi специфiкацiї вимог, проекти, моделі, документацiя, алгоритми, програмні коди тощо. Як продукти,
Методи та засоби програмної інженерії
262
одержанi частково або повністю автоматично, вони мають певні властивості, що характеризують їхню якість.
Про важливість вирішення проблеми створення якісних програмних продуктів свідчить розвиток нового
наукового і практичного напрямку – інженерії якості у вигляді процесів, що забезпечують якість програмних
продуктів впродовж їхнього життєвого циклу, починаючи від специфікації вимог замовника та проектування до
супроводу під час використання. Звідси випливає актуальність творення термінів, потрібних для всебічної
характеристики ПС. Наразі використовують більше ста характеристик; серед них, зокрема, такі загальновідомі,
як швидкодія, надійність, ефективність тощо. Формуються моделі характеристик якості та їхні метрики.
Досягнення закордонних колективів у галузі інженерії якості викладено у фундаментальній оглядовій
праці [1]. Виконуються наукові та практичні роботи у цій галузі в Інституті програмних систем НАН України. З
2000 року в Україні набрав чинності ДСТУ 3966-2000 [2], що містить правила творення термінів для
позначення властивостей програмних продуктів.
У даній роботі буде розглядатися низка термінів-іменників для позначення лише тих властивостей, які
забезпечують здатність ПС піддаватися діянню, вираженому перехідними дієсловами доконаного та
недоконаного видів. Такі терміни відповідають англомовним іменникам, що мають суфікси -ability та -ibility,
наприклад, accessibility (доступність), applicability (застосовність), expressibility (виразність) тощо.
Англомовні терміни з наведеними суфіксами демонструють стислість англійської термінологічної лексики, що
спонукає до пошуку способів творення відповідних однослівних термінів українською мовою. Для переважної
більшості англомовних термінів можна створити однослівні відповідники, виражені питомими засобами
української мови. Наразі це робиться не завжди вдало через певні труднощі, зумовлені відсутністю досвіду
вживання цих термінів в україномовній науковій літературі та відсутністю правил їх творення. Через
багаторічне мовлення російською автори у більшості випадків і не здогадуються, що пишуть українською
неправильно. Наприклад, термін changeability, який означає здатність ПС до змін у процесі її використання,
іноді перекладається як змінюваність від дієприкметника змінюваний, тоді як здатність об'єктів до змін слід
позначати терміном змінність, утвореним від прикметника змінний, що походить від дієслова змінити (див.
Словник української мови (СУМ) [3] та Великий тлумачний словник української мови (ВТС) [4]).
Шкільні підручники й довідники з української мови не подають правил творення та прикладів
віддієслівних прикметників, тим більше утворених від них іменників. Найбагатшим на терміни-іменники, що
походять від віддієслівних прикметників, є англо-український словник [5], який, на жаль, вийшов малим
накладом.
ДСТУ 3966-2000 [2] подає правило творення віддієслівних прикметників, які означають здатність об'єкта
піддаватися діянню, вираженому дієсловом лише доконаного виду. Згідно з цим правилом мусимо творити
форму перехідного дієслова доконаного виду, за якою творити прикметник, а далі – іменник, який є назвою
властивості об'єкта. Проте, суворе дотримання правила, поданого у [2], іноді призводить до неприродних
словотворів – наприклад, з'їстівний замість їстівний, перенесний замість переносний тощо.
Наша мета полягає у тому, щоб довести справедливість двох тверджень: 1) від дієприкметників
неможливо творити такі прикметники, які б позначали сталу якість об'єкта (саме сталі якості мають
характеризувати ПС); 2) можна творити іменники від прикметників, які походять від дієслів як доконаного,
так і недоконаного видів і тим послабити імперативність твердження про необхідність творити віддієслівні
терміни, похідні від дієслів лише доконаного виду.
Щоб довести справедливість цих тверджень, звернемося до підручника з української мови для студентів
філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів [6], де на стор. 397 наводяться відмінності між
дієприкметниками та прикметниками.
Так, справедливість першого твердження випливає з того факту, що дієприкметник, як і прикметник,
хоча і вказує на певну ознаку, проте не сталу, а зумовлену конкретною дією, у той час як прикметник указує
на сталу ознаку. У словосполученні порізаний гриб дієприкметник порізаний не позначає сталої ознаки грибів
на відміну від прикметників їстівний, неїстівний, які позначають сталі ознаки (якість) грибів незалежно від
того, будуть їх смажити, чи ні. Знання саме сталих ознак грибів є необхідним для їх вживання.
Розглянемо ще один приклад. Дієслово переміщення переносити недоконаного виду дає форму
прикметника переносний з наголосом на останньому складі (СУМ, ВТС), а дієслово перенести доконаного виду
дає форму пасивного дієприкметника перенесений (дієприкметники переношений, переношуваний в інформатиці
непродуктивні). Неважко зрозуміти, що прикметник переносний указує на сталу якість об'єкта, яка дозволяє
перенести його в інше місце один раз, або переносити кілька разів. А можна й ні разу не скористатися цією
якістю.
Тепер розглянемо різницю між віддієслівними прикметниками (іменниками) та пасивними
дієприкметниками, зумовлену дієслівними властивостями останніх. Так, якщо пасивні дієприкметники
доконаного виду характеризують результат діяння на предмет (зігнутий дріт), а дієприкметники недоконаного
виду засвідчують процес – стадію діяння (здійснюваний проект), то віддієслівні прикметники характезують
якості об'єктів (гнучкий, здійсненний), які піддаються діянню, вираженому дієсловами обох видів: зазвичай дріт
Методи та засоби програмної інженерії
263
гнучкий, отже, його можна гнути доти, доки він не набуде потрібної форми (стане зігнутим, розігнутим тощо,
але не втратить своєї сталої якості гнучкості); проект, який кваліфікується як здійсненний, проходить стадію,
коли він здійснюваний доти, доки не стане здійсненим.
Згідно з [6] найголовніша відмінність між дієприкметниками та прикметниками полягає у тому, що
дієприкметники мають дієслівні ознаки, а прикметники відповідно до їх означення дієслівних ознак не можуть
мати, тобто, дієприкметники стають прикметниками тоді, коли втрачають дієслівні ознаки, зокрема вид.
Наприклад: питна вода, гнучкий дріт. Віддієслівні прикметники мають невластиві для (пасивних)
дієприкметників суфікси; деякі з них мають наголошений суфікс -енн(ий) або -анн(ий): нескінченний,
невблаганний тощо. Про дієслівне походження прикметників свідчать лише спільні з дієприкметниками
основи, які іноді піддаються зміні у процесі творення прикметників.
Розглянуті відмінності між дієприкметниками і віддієслівними прикметниками дають підстави творити
останні від дієслів як доконаного, так і недоконаного видів та користуватися існуючими формами,
зафіксованими у національних словниках, що й доводить справедливість другого із вище наведених тверджень.
Наведемо кілька прикладів прикметників та іменників із СУМу, утворених від перехідних дієслів
недоконаного виду, на позначення якостей фізичних об'єктів. Паралельно подаємо й відповідні дієприкметники
з метою співставлення суфіксів.
гну-чк-ий (ім. – гнучкість, дієсл. – гну-ти, дієпр. – гну-т-ий);
їст-івн-ий (ім. – їстівність, дієсл. – їсти, дієпр. – їд-ен-ий);
крих-к-ий (ім. – крихкість, дієсл. – криши-ти, дієпр. – криш-ен-ий);
лам-к-ий (ім. – ламкість, дієсл. – лама-ти, дієпр. – лам-ан-ий);
плав-к-ий (ім. – плавкість, дієсл. – плави-ти, дієпр. – плав-л-ен-ий);
сип-к-ий, сип-уч-ий (ім. сипкість, сипучість, дієсл.– сипати, дієпр. – сип-ан-ий).
Усі наведені дієслова об'єднує спосіб творення форми доконаного виду за допомогою префіксів.
Творення прикметників від дієслів недоконаного виду з префіксальним способом творення форми доконаного
виду має певні переваги. Сталі якості об'єкта, виражені такими прикметниками, виразно указують на
можливість багаторазового діяння, можливо, з різними результатами (розкришити, накришити, покришити),
або без конкретного результату (кришити). А в окремих випадках знання сталих якостей слугує пересторогою
від діяння, вираженого будь-якою видовою формою дієслова (не варто їсти неїстівне, намагатися досягти
недосяжне).
Тож приймаємо за правило творити терміни від дієслів переважно недоконаного виду у тому разі, коли
дієслова мають спільну основу в обох видових формах.
Більшість дієслів мають різні видові форми, проте у разі відсутності префікса іноді важко визначити вид
дієслова, від якого походить прикметник (відділяти, відділити, віддільний). До речі, прикметник виліков-н-ий,
який часто наводять як приклад творення від дієслова доконаного виду вилік-ува-ти, за способом творення
стоїть ближче до дієслова недоконаного виду виліков-ува-ти.
Далі подаємо список іменників-термінів, що вживаються в наукових працях з інженерії якості ПС і
походять від перехідних дієслів. Слід зазначити, що значна частина цих термінів запозичена із
загальновживаної лексики, про що свідчать посилання на СУМ та ВТС. Кожен термін у списку супроводжують:
посилання на словники, якщо вони містять термін; еквівалент англійською мовою; дієслово (дієслова) з
указівкою виду; прикметник та дієприкметники. Синоніми одного й того ж терміна, взяті з різних джерел,
розділяються похилою лінією, а взяті з одного джерела розділяються комами. Терміни та/або пояснення без
посилання на джерела належать автору. Грубим шрифтом виділені спільні початкові частини тих дієслів і
відповідних віддієслівних прикметників, від яких творяться терміни.
– аналізовність, analyzability, аналізувати (недок.) – аналізовний (ВТС) – аналізований;
– багаторазова використовність (ВТС) [5], reusability, використати (док.), використовувати (недок.)
використовний – використаний, використовуваний;
– виразність (СУМ, ВТС) expressibility, виразити (док.), виражати (недок.) – виразний – виражений;
– відокремність ([5], СУМ, ВТС), separability, відокремити (док.), відокремлювати (недок.) – відокремний
(СУМ) – відокремлений, відокремлюваний;
– відновність [5], recoverability, відновити (док.), відновлювати (недок.) – відновний (СУМ, ВТС) –
відновлений, відновлюваний;
– гнучкість ([5], СУМ, ВТС), flexibility, гнути (недок.) – гнучкий – гнутий;
– задовольненність, satisfiability, задовольнити (док.), задовольняти (недок.) –задовольненний –
задоволений.Щоб пояснити різницю між прикметниками задовольненний і задовільний, звернемося до означення
останнього у СУМі: "ЗАДОВІЛЬНИЙ, а, е. Який задовольняє визначені, потрібні і т. ін. вимоги, умови;...".
Отже, означений прикметник характеризує певний об'єкт чи подію. Натомість прикметник задовольненний
Методи та засоби програмної інженерії
264
характеризує не об’єкт, а умови, вимоги, чи є вони такими, які можна задовольнити, тобто, чи є вони
задовольненними.
– замінність (ВТС), reрlaceability, замінити (док.), замінювати (недок.) – замінний (СУМ) – замінений,
замінюваний;
– застосовність (СУМ, ВТС), applicability, застосувати (док.), застосовувати (недок.) – застосовний –
застосований, застосовуваний;
– здійсненність ([5], СУМ, ВТС), feasibility, здійснити(док.), здійснювати (недок.) – здійсненний –
здійснений, здійснюваний;
– змінність (СУМ, ВТС), changeability, змінити (док.), змінювати (недок.) – змінний – змінений, змінюваний;
– зрозумілість ([5], СУМ), understandability, зрозуміти (док.), розуміти (недок.) – зрозумілий;
– зручність супроводу [5] / супроводженність, maintainability, супроводити, супроводжувати (недок.) –
супроводженний – супроводжений, супроводжуваний;
– зручночитність, прочитність [5]/легкочитність, readability, прочитати (док.), читати (недок.) –
зручночитний, прочитний легкочитний – прочитаний, читаний;
– модифіковність [5] /змінність (СУМ, ВТС), modifiability, модифікувати (док. і недок.) – модифіковний –
модифікований;
– нарощенність, incrementability, наростити (док.), нарощувати (недок.) – нарощенний – нарощений,
нарощуваний;
– контрольовність [5], checkability, контролювати (недок.) – контрольовний – контрольований;
– перевірність, верифіковність [5], verifiability, перевірити (док), перевіряти (недок) – перевірний –
перевірений;
– переносність ([5], ВТС), portability, перенести (док.), переносити (недок.) – переносний – перенесений;
– пізнаванність (СУМ, ВТС), learnability, пізнати (док.), пізнавати (недок.) – пізнаванний – пізнаний,
пізнаваний;
– пристосовність, адаптовність ([5], ВТС), adaptability, пристосувати (док.), пристосовувати (недок.) –
пристосовний – пристосований, пристосовуваний, адаптувати (недок.) – адаптовний – адаптований;
– передбачність, predictability, передбачити (док.), передбачати (недок.) – передбачний – передбачений,
передбачуваний. Звертаємо увагу на різницю між прикметниками передбачний і передбачливий. Останній
характеризує того, хто здатен передбачати певну подію чи ситуацію, а прикметник передбачний характеризує
таку подію чи ситуацію, яку можна передбачити.
– реалізовність (ВТС), implementability, реалізувати (недок.) – реалізовний – реалізований
– розширність, scalability, розширити (док.), розширювати (недок.) – розширний – розширений. У цьому
випадку властивість системи розширність означає її здатність бути застосовною в організаціях різної
складності.
– розширність [5] / доповненність, augmentability, extendibility, extensibility, розширити (док.), розширювати
(недок.) – розширний – розширений, розширюваний / доповнити(док.), доповнювати (недок.) – доповненний –
доповнений, доповнюваний.
– стабілізовність [5], stability, стабілізувати (недок.) – стабілізовний – стабілізований.
– сумісність ([5], СУМ, ВТС) / узгідність, compatibility, сумістити (док.), суміщати (недок.) – сумісний –
суміщений, суміщуваний / узгодити (док.), узгоджувати (недок.) – узгідний – узгоджений, узгоджуваний.
– тестовність, ([5], ВТС), testability, тестувати (недок.) – тестовний – тестований.
– трасовність, traceability, трасувати (недок.) ([5], ВТС) – трасовний – трасований.
– установність, installability, установити (док.), установлювати (недок.) – установленний – установлений,
установлюваний.
На закінчення розділу зазначимо, що наведений нами список властивостей ПС не є повним. Основна
мета публікації полягає у тому, щоб привернути увагу до проблеми творення розглянутих та аналогічних за
походженням термінів, оскільки навіть професійні редактори-філологи виправляють у наукових текстах
сформовані з віддієслівних прикметників терміни-іменники на іменники, побудовані від дієприкметників.
Приклади такого поводження з термінами знаходимо у праці [7], де професійним редактором видавництва
"Знання" було замінено терміни аналізовність (від аналізовний) на аналізованість, відновність – на
відновлюваність. Беручи до уваги, що не всім фахівцям природничих галузей науки та техніки щастить
користуватися університетськими підручниками української мови для фахівців-філологів, вважаємо за
необхідне рекомендувати авторам шкільних підручників та довідників з української мови звернути особливу
увагу на творення віддієслівних прикметників та іменників, оскільки розповсюдження віртуальних
комп'ютерних продуктів буде й надалі супроводжуватися творенням нових термінів, подібних за будовою до
представлених у даному розділі.
Методи та засоби програмної інженерії
265
Переклад загальновживаної лексики
У результатах перекладу, а також у наукових текстах українською мовою трапляються неправильно
пiдiбрані українські еквiваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладаються послівно усталені
словосполуки і складні частини мови. Постiйне тиражування одних і тих же помилок у наукових текстах може
свiдчити про те, що автори не вважають їх за помилки.
Переходимо до перегляду спискiв слiв i словосполучень загальновживаної лексики науково-технiчних
текстiв росiйської мови, якi часто перекладаються неправильно. Списки складенi на основi редагованих одним
із авторів наукових праць українською мовою. Деякi слова та словосполучення подаються у контекстi речень
або фрагментiв речень. У списках подаються лише правильнi переклади.
У науковiй лiтературi останнім часом зустрiчається неправильний переклад iменника росiйської мови
определение, який у всiх контекстах перекладається українською мовою як визначення, тодi як в українськiй
мовi можливi два варiанти перекладу: означення як дефiнiцiя та визначення як знаходження чогось за певним
алгоритмом, наприклад, знаходження коренiв квадратного рiвняння. Пишемо "були можливi" тому, що
неправильний переклад зафiксовано у державному стандартi, тодi як вся класична математика українською
мовою подається з термiном означення. Так одним розчерком пера iз української наукової мови вилучено
термiн, яким позначалися вирази – преамбули до всiх теорiй всiх роздiлiв математики, натомiсть термiн для
позначення процессу одержання певного результату за певним алгоритмом тепер став омонiмiчним, як у
росiйськiй мовi. Процес зближення мов продовжується. У такому випадку не варто апелювати до зросійщення
української мови за допомогою словників, бо тритомний "Русско-украинский словарь" 1968 року видання подає
кілька перекладів українською російського слова определение, у тому числі і вище названі означення та
визначення.
Іменник жiночого роду росiйської мови степень, що теж має омонiми, помилково перекладається
українською степiнь або ступiнь незалежно вiд контексту, хоча степiнь використовується в математицi
(степiнь многочлена), а ступiнь – пiд час порiвняння для фiксацiї рiвня (ступiнь кандидата наук). Обидва
iменники – чоловiчого роду. Іменник з прийменником в качестве (примера) навіть з вуст філологів віднедавна
звучить українською в якості (прикладу) замість як (приклад).
Прикметник російської мови верный часто перекладається в наукових текстах українською вірний.
Дiйсно, верный друг – це вiрний товариш, але верный результат – це правильний результат, теорема верна –
теорема справедлива тощо.
Кілька перекладів прикметників подаємо без коментарів:
всемерный – всебічний
другой (случай) – інший (випадок)
единственный – лише один, єдиний
любой – довільний, будь-який
оставшийся – той, що залишився
прочие, остальные – решта (тільки в однині), всі інші
исходный – початковий
первичный – первинний
пунктирная (линия) – штрихова (лінія)
удобный случай – нагода.
У росiйськiй мовi вищий та найвищий ступенi порiвняння бiльшостi прикметникiв виражаються
складною формою за допомогою слiв более, наиболее, самый.
удобный – зручний, более удобный – зручнiший, наиболее удобный – найзручнiший
детальный – детальний, более детальный – детальнiший;
более эффективным в плане применения является метод резолюций – ефективнiшим щодо застосування
є метод резолюцiй.
Те ж саме застереження стосується перекладу прислівників російської мови:
важно, важнее, важнее всего – важливо, важливіше, найважливіше.
У наукових текстах переклад дiєслiв часто залежить вiд безпосереднього контексту:
автомат находится в начальном состоянии – автомат перебуває у початковому стані
архитектуру системы представим в виде четверки – архітектуру системи подамо як четвірку
должен быть – має бути
иногда встречаются ошибки – інколи трапляються помилки
к таким понятиям относятся… – до таких понять належать…
оказать влияние – вплинути
принимать участие – брати участь
присутствовать – бути присутнiм
считать необходимым присутствовать – вважати за необхiдне бути присутнiм;
Методи та засоби програмної інженерії
266
следовать примеру – брати за приклад
следует выполнить – належить виконати
следует отметить – слiд зауважити
из теоремы следует – з теореми випливає
поезд следует до … – потяг прямує до…
представляет собой – являє собою, є
сделать возможным – уможливити
сделать невозможным – унеможливити
совпадать – збігатися
терминами являются слова …– термінами є слова…
требуются специальные приемы – необхідні спеціальні заходи
удовлетворять условию – задовольняти умову
включая пользователей – включно з користувачами
учитывая то что – з огляду на те що.
Службові словосполучення слід перекладати як єдине ціле. Ми не проводимо їх класифікацію за
частинами мови, оскільки в різних контекстах вони можуть виконувати різні ролі.
благодаря тому что – завдяки тому що
более всего – понад усе
в – у на початку речення, пiсля коми, пiсля слова, що закiнчується на приголосний, або якщо наступне
слово починається на в , у рештi випадкiв – в
в дальнейшем – надалi, далi
в зависимости – залежно
в значительной (мере, степени) – значною мiрою
в качестве – як
в конце концов – врештi-решт
в крайнем случае – у крайньому разi
в настоящее время – зараз, нинi, наразi
в основном – здебiльшого
в отличие – на вiдмiну
в плане – щодо
в продолжение – протягом
в результате – внаслiдок, як наслiдок
в самом деле, действительно – дiйсно, справдi, насправдi
в связи с тем что, поскольку – позаяк, оскiльки
в силу обстоятельств – через обставини
в силу теоремы – за теоремою, згідно з теоремою
в силу того что – оскiльки
в силу равенства – внаслiдок рiвностi
в силу условий – згiдно з умовами
в случае успеха – у разi успiху
в таком случае – у такому разi
в то время как – тодi як
в то же время – водночас
в частности – зокрема
во время – пiд час
во многом – багато в чому
во всяком случае – у всякому разi
ввиду того что – оскiльки, з огляду на те що
вместо этого – натомiсть
впрочем – а втiм, зрештою
все же – все таки
вследствие того что – як наслiдок того що
до тех пор пока – доти доки
до яких пiр – доки
как будто – нiбито
как минимум – щонайменше
как правило – зазвичай
между тем как – тодi як
на протяжении – протягом
Методи та засоби програмної інженерії
267
наконец – нарештi, зрештою
насчет – щодо
не более чем – щонайбiльше
не менее чем – щонайменше
несколько ниже – трохи нижче
ни в какой из – у жоднiй з
ни в коем случае – у жодному разi
ни в одной – в жоднiй
ни один (одна) – жодний (жодна)
один и тот же – той самий
относительно – щодо
по крайней мере – принаймнi
по отношению к – щодо
по части – щодо
подобно тому как – на зразок того як
прежде чем – перед тим як
при этом используются... – водночас використовуються
при анализе – пiд час аналiзу
при таких обстоятельствах (условиях) – за таких обставин (умов)
при условии – за умови
с помощью – за допомогою
с тех пор как – вiдтодi як
с точки зрения – з погляду
таким образом – отже, отож, вiдтак, таким чином
тем более когда – надто коли, i поготiв
тем временем как – тодi як
в связи с тем что – позаяк, оскiльки
учитывая то что – з огляду на те що
что касается – що ж до
что (же) касается того, как нам дальше поступить в этом случае – що (ж) до того як нам далi
вчинити у даному випадку
ясно – зрозумiло, очевидно.
У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають
перекладатися як одне ціле.
в заключение – на закiнчення, пiдсумовуючи
другими словами – iнакше кажучи
прежде всего – насамперед
с другой стороны – з iншого боку
с одной стороны – з одного боку
Наведений список не вичерпує всіх сталих словосполучень, які потребують уваги перекладача.
Очевидно, укладання двомовних словників для перекладу загальновживаної лексики науково-технічних
текстів повинно виконуватися фахівцями, що досконало володіють обома мовами, або особами, які уміють
працювати з існуючими тлумачними і граматичними словниками цих мов та довідниками. Адже причина
недосконалості існуючих словників полягає у недооцінюванні їх авторами відмінностей між двома мовами та
переоцінюванні власних знань з цих мов.
Автоматичний перекладач
У рекламах автоматичних перекладачів зазвичай анонсується великий об'єм словникiв як найбiльша їх
перевага. Проте бiльшiсть з них нагадує "чорнi скриньки", які не мiстять засобiв їх пристосування до потреб
користувачiв конкретного фаху. І якщо для фахівців-лінгвістів потужні лінгвістичні системи є
найефективнішим засобом дослідження мови, то у фаховій діяльності користувача-нелінгвіста автоматичний
перекладач відіграє допоміжну роль. Через те для нього важливішою є зручність у користуванні та наявність
фахової лексики, а не обсяг загальновживаної лексики. Зауважимо принагідно, що для перекладу науково-
технiчних текстiв немає необхiдностi у великих словниках загальновживаної лексики, досить невеликого
словника – бiля 20 тисяч статей, де кожна стаття – це незмінне слово, або основа змінної лексеми, яка
представляє кілька словоформ, або усталена словосполука.
Фахова лексика певної галузі знань, що становить вiд 20 до 35 вiдсоткiв входжень у науково-технічний
текст, як правило, вiдсутня у словниках, що поширюються на комерційній основі. Тому для перекладу науково-
Методи та засоби програмної інженерії
268
технічного тексту потрібна конфігурація з двох словників з рiзними прiоритетами щодо пошуку: спочатку
пошук словоформи ведеться у фаховому словнику, оскiльки: а) фахова лексика має найбiльшу частоту вживань
пiсля службових слiв – сполучникiв та прийменникiв; б) лексеми загальновживаної лексики можуть бути
термінами або складовими терміносполук фахової лексики і тому перекладатися по-іншому. Якщо словоформа
не знайдена у фаховому словнику, то пошук її ведеться у словнику загальновживаної лексики. В окремих
випадках можливий також інший варіант: фаховий словник об'єднується з словником загальновживаної
лексики з виключенням з останнього лексем, що збігаються з лексемами фахового словника.
Необхідність конфігурації з двох словників випливає також і з проблеми ефективного налаштування
існуючих автоматичних перекладачів на переклад галузевих текстів або конкретного фаху певної галузі.
Лінгвістичну систему, що містить автоматичний перекладач (АП) та словник загальновживаної лексики, можна
реалізувати як універсальну із засобами розширення словника шляхом його доповнення термінами тієї чи
іншої науково-технічної галузі (спеціалізація АП). Засоби розширення – це формальна мова специфікацій
морфології і перекладу та генератор структур даних: морфологічних таблиць та двомовних машинних
словників.
Отже, поділ словника на дві частини, що містять загальновживану і фахову лексику, та універсальність
АП пропонується нами як ефективний підхід до створення спеціалізованих АП. Зміст підходу полягає у
тиражуванні програмної універсальної частини АП, кожен примірник якої, доповнений словником лексики
конкретного фаху, стає спеціалізованим АП текстів цього фаху. Спеціалізацію АП за умови відсутності
паперового чи електронного фахового словника та опис адекватного перекладу фахової лексики iншою мовою
найефективніше виконувати за участю користувача – фахiвця у відповідній галузі знань. Немає сумніву в тому,
що фахівець-математик переклав би українською іменник російської мови определение двома словами:
означення (дефініція) і визначення (дія).
Основною вимогою до побудови спеціалізованого чи навіть персонального АП за участю користувачів у
процесі експлуатації АП є забезпечення доступних користувачевi засобiв для специфікації правил перекладу
термінів вхідної мови, у яких, окрiм лексем – еквiвалентiв iншою мовою, мiстилася б граматична iнформацiя,
необхiдна для аналiзу вхiдних словоформ та синтезу вихiдних. Джерелом термiнiв для описування їх перекладу
можуть бути паперові або електронні словники, а за їх відсутності можна скористатися частотними списками
лексем, одержаних шляхом статистичного обробляння певної кiлькостi (корпусу) фахових текстiв. Третім
джерелом може бути частотний список лексем вхідної мови, не знайдених пiд час перекладу фахових текстiв. У
частотних списках повнозначної лексики фахова лексика зазвичай має найвищу частоту входжень.
Реалізація запропонованого підходу була виконана в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН
України у складі лінгвістичної системи LIS у вигляді автоматичного перекладача (АП) DUET. DUET – це і
назва основної програми АП, яка виконує морфологічний аналіз (МА) словоформ вхідних текстів,
розпізнавання узгоджених словосполук, синтез вихідних словоформ, формування списку невідомих (не
знайдених у словнику) словоформ; GENm – генератор морфологічних таблиць за формальними описами
морфології флективних мов метамовою morf; GENlex – генератор словника D за формальними специфікаціями
правил перекладу лексем загальновживаної та фахової лексики метамовою lex. В системі DUET у словнику D
об'єднана лексика обох типів за умови, що першим генерується словник загальновживаної лексики, потім він
розширюється фаховою лексикою з виключенням загальновживаних лексем, що збігаються з фаховими; FRlist –
програма-укладач частотного списку лексем флективної мови за списком основ словоформ, не знайдених у
словнику під час перекладу тексту.
Основну роль в АП DUET виконує МА, з проблемами якого одній із авторок пощастило ознайомитися
під час програмування універсального алгоритму МА на прикладі російської мови [8] під керівництвом
відомого вченого-лінгвіста Мельчука I.О. на одній з перших ЕОМ, яка була збудована у Києві. Особливістю
алгоритму МА Мельчука І.О. [9], яку збережено в МА DUET, є його незалежність від мови, що аналізується.
Алгоритм незалежного МА орієнтований на певну стандартну структуру у пам'яті ЕОМ, призначену для
заповнення даними про морфологію тієї чи іншої флективної мови. Ідея незалежного морфологічного аналізу
актуальна й нині, у час масового застосування ЕОМ для обробляння текстової інформації.
АП DUET використовувався для перекладу звітів, статей, авторефератів з інформатики у період
активного переходу на подання наукових текстів українською мовою [10]. Порівняння результатів перекладу
текстів АП DUET з результатами перекладу тих ж текстів комерційними перекладачами виявили в результатах
перекладу співмірну кількість помилок, викликаних недосконалістю алгоритмів, у вихідному тексті
комерційного АП у два рази більше словникових помилок, ніж алгоритмічних, та відсутність словникових
помилок у вихідному тексті АП DUET, що є результатом ретельної роботи над текстовими специфікаціями
перекладу, які до того ж наочні, зручні для виправлення і внесення доповнень та змін.
Складання текстових специфікацій перекладу – це творча робота з словниками та довідниками, оскільки
декларативні метамови специфікацій лексики та морфології вимагають детального розгляду особливостей
перекладу на стадії описування правил перекладу, що забезпечує коректність згенерованих на основі цих
правил двомовних словників і, відповідно, підвищення якості результатів перекладу.
Методи та засоби програмної інженерії
269
Висновки
У роботі докладно розглянуто переклад та творення українською мовою термінів для позначення якостей
програмних систем, завдяки яким системи можуть піддаватися діянням, вираженим перехідними дієсловами.
Творення таких термінів українською складає певну проблему через відсутність у граматиках української мови
чітких правил творення віддієслівних прикметників, а відтак і іменників, якими позначають сталі якості
програмних систем. Розглянуто також переклад усталених словосполучень загальновживаної лексики
російської мови, які в поширених автоматичних перекладачах перекладаються послівно. Ця ж проблема
стосується написання статей, звітів та доповідей особами, які довгий час користувалися в науковій діяльності
російською мовою. Пропонується архітектура автоматичного перекладача, у якій закладена можливість
спеціалізувати перекладач до тієї чи іншої флективної мови, а у межах однієї мови – до того чи іншого фаху.
Використання автоматичного перекладача запропонованої архітектури підтвердило важливість творчої роботи
над словниками, результатом якої є врахування всіх необхідних граматичних категорій лексики наукових
текстів.
1. Андон Ф.И., Коваль Г.И., Коротун Т.М., Суслов В.Ю. Основы инженерии качества программных систем . – Киев. Изд. дом
"Академпериодика", 2002. – 502 с.
2. ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять.
3. Словник української мови (в 11-ти томах). – К.: Наук. думка, 1970–1980.
4. Великий словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с.
5. Англійсько-український словник з програмування і математики. Понад 22000 термінів / Уклад.: М.Кратко, М. Кікець, Є. Мейнарович
та ін. – Луцьк: "Надстир'я", 1998. – 639 с.
6. Ющук І.П. Українська мова. Підручник. – К.: "Либідь", 2005. – 639 с.
7. Бабенко Л.П., Лавріщева К.М. Основи програмної інженерії. Навч. посібник. – К.: Знання, 2001. – 270 с.
8. Грищенко (Мищенко) Н.М. Особенности кодирования и программирования алгоритма морфологического анализа для русского языка
на ЭВМ "Киев" // Проблемы кибернетики. – М.: Гос. издат. физ.-мат. лит, 1961. – Вып. 6. – С. 289–297.
9. Мельчук И.А. Морфологический анализ при машинном переводе (преимущественно на материале русского языка) // Проблемы
кибернетики. – М.: Гос.издат. физ.-мат. лит., 1961. – Вып. 6. – С. 207–276.
10. Мищенко Н.М. Из опыта машинного перевода научно-технических текстов // Тр. Межд. семинара ДИАЛОГ'2001 по компьютерной
лингвистике и ее приложениям. В 2-х томах. Прикладные проблемы / Под ред. А.С. Нариньяни. – Аксаково Моск. обл. РФ, 30 мая – 5
июня 2001. – Аксаково: 2001. – Т. 2. – С. 299–302.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1483 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1727-4907 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:42:31Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут програмних систем НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щоголева, Н.М. Міщенко, Н.М. Феліжанко, О.Д. 2008-07-31T14:17:55Z 2008-07-31T14:17:55Z 2008 Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування / Н.М. Щоголева, Н.М. Міщенко, О.Д. Феліжанко // Пробл. програмув. — 2008. — N 2-3. — С. 261-269. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1483 81'322.2 Розглядаються проблеми перекладу та творення наукових термінів у галузі інженерії програмування, наводяться переклади сталих словосполучень російської мови, які повинні перекладатися кожне як одне ціле. Пропонується архітектура автоматичного перекладача, орієнтованого на переклад фахових текстів з російської мови на українську. The paper considers the problems for translation and construction of terms in the field of software engineering. Some set expressions of Russian language and their translations into Ukrainian are presented. An architecture of automatic translator from Russian into Ukrainian and vice versa of scientific texts is discussed. uk Інститут програмних систем НАН України Методи та засоби програмної інженерії Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування Some peculiarities of software engineering texts translation into Ukrainian Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування Щоголева, Н.М. Міщенко, Н.М. Феліжанко, О.Д. Методи та засоби програмної інженерії |
| title | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування |
| title_alt | Some peculiarities of software engineering texts translation into Ukrainian |
| title_full | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування |
| title_fullStr | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування |
| title_full_unstemmed | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування |
| title_short | Особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування |
| title_sort | особливості перекладу українською наукових текстів з інженерії програмування |
| topic | Методи та засоби програмної інженерії |
| topic_facet | Методи та засоби програмної інженерії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1483 |
| work_keys_str_mv | AT ŝogolevanm osoblivostíperekladuukraínsʹkoûnaukovihtekstívzínženerííprogramuvannâ AT míŝenkonm osoblivostíperekladuukraínsʹkoûnaukovihtekstívzínženerííprogramuvannâ AT felížankood osoblivostíperekladuukraínsʹkoûnaukovihtekstívzínženerííprogramuvannâ AT ŝogolevanm somepeculiaritiesofsoftwareengineeringtextstranslationintoukrainian AT míŝenkonm somepeculiaritiesofsoftwareengineeringtextstranslationintoukrainian AT felížankood somepeculiaritiesofsoftwareengineeringtextstranslationintoukrainian |