Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу
У щурів із коразоліндукованим кіндлінг-синдромом у тесті з визначенням умов виникнення бійок на електрифікованій підлозі поріг ініціації агресивних реакцій був нижчим у середньому на 41.5 % порівняно з відповідним показником в інтактних тварин. Комбінація електричного подразнення (ЕП) палеоцеребел...
Saved in:
| Published in: | Нейрофизиология |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148300 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу / Т.М. Муратова, В.В. Годован, Л.С. Годлевський, Є.В. Коболєв // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 4. — С. 422-424. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-148300 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Муратова, Т.М. Годован, В.В. Годлевський, Л. С. Коболєв, Є.В. 2019-02-17T20:03:09Z 2019-02-17T20:03:09Z 2014 Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу / Т.М. Муратова, В.В. Годован, Л.С. Годлевський, Є.В. Коболєв // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 4. — С. 422-424. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148300 616.33-002.44-084 У щурів із коразоліндукованим кіндлінг-синдромом у тесті з визначенням умов виникнення бійок на електрифікованій підлозі поріг ініціації агресивних реакцій був нижчим у середньому на 41.5 % порівняно з відповідним показником в інтактних тварин. Комбінація електричного подразнення (ЕП) палеоцеребелярної кори (V–VII частки; 100 с⁻¹, усього 10 сеансів ЕП) та введення леветирацетаму (40.0 мг/кг, внутрішньоочеревинно), які самі по собі істотно не впливали на агресивну поведінку „кіндлінгових” щурів, призводила до підвищення порога виникнення бійок у середньому на 28.8 % (P < 0.05) порівняно з вихідним значенням у тестованих щурів, тобто до зниження рівня агресивності. uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу |
| spellingShingle |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу Муратова, Т.М. Годован, В.В. Годлевський, Л. С. Коболєв, Є.В. Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| title_short |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу |
| title_full |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу |
| title_fullStr |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу |
| title_full_unstemmed |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу |
| title_sort |
вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу |
| author |
Муратова, Т.М. Годован, В.В. Годлевський, Л. С. Коболєв, Є.В. |
| author_facet |
Муратова, Т.М. Годован, В.В. Годлевський, Л. С. Коболєв, Є.В. |
| topic |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| topic_facet |
Материалы VI Конгресса Украинского общества нейронаук, посвященного 90-летию со дня рождения академика П. Г. Костюка (Киев, 4 – 8 июня 2014 г.) |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Нейрофизиология |
| publisher |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| format |
Article |
| description |
У щурів із коразоліндукованим кіндлінг-синдромом у тесті з визначенням умов виникнення бійок на електрифікованій підлозі поріг ініціації агресивних реакцій був нижчим у середньому на 41.5 % порівняно з відповідним показником в інтактних тварин.
Комбінація електричного подразнення (ЕП) палеоцеребелярної кори (V–VII частки;
100 с⁻¹, усього 10 сеансів ЕП) та введення леветирацетаму (40.0 мг/кг, внутрішньоочеревинно), які самі по собі істотно не впливали на агресивну поведінку „кіндлінгових”
щурів, призводила до підвищення порога виникнення бійок у середньому на 28.8 %
(P < 0.05) порівняно з вихідним значенням у тестованих щурів, тобто до зниження рівня
агресивності.
|
| issn |
0028-2561 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148300 |
| citation_txt |
Вплив електричного подразнення мозочка та леветирацетаму на агресивну поведінку щурів, підданих кіндлінгу / Т.М. Муратова, В.В. Годован, Л.С. Годлевський, Є.В. Коболєв // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 4. — С. 422-424. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT muratovatm vplivelektričnogopodraznennâmozočkatalevetiracetamunaagresivnupovedínkuŝurívpíddanihkíndlíngu AT godovanvv vplivelektričnogopodraznennâmozočkatalevetiracetamunaagresivnupovedínkuŝurívpíddanihkíndlíngu AT godlevsʹkiils vplivelektričnogopodraznennâmozočkatalevetiracetamunaagresivnupovedínkuŝurívpíddanihkíndlíngu AT kobolêvêv vplivelektričnogopodraznennâmozočkatalevetiracetamunaagresivnupovedínkuŝurívpíddanihkíndlíngu |
| first_indexed |
2025-11-25T14:36:58Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:36:58Z |
| _version_ |
1850517490417795072 |
| fulltext |
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 4422
УДК 616.33-002.44-084
Т. М. МУРАТОВА1, В. В. ГОДОВАН1, Л. С. ГОДЛЕВСЬКИЙ1, Є. В. КОБОЛЄВ1
ВПЛИВ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОДРАЗНЕННЯ МОЗОЧКА ТА ЛЕВЕТИРАЦЕТАМУ НА
АГРЕСИВНУ ПОВЕДІНКУ ЩУРІВ, ПІДДАНИХ КІНДЛІНГУ
Надійшла 27.05.14
У щурів із коразоліндукованим кіндлінг-синдромом у тесті з визначенням умов виник-
нення бійок на електрифікованій підлозі поріг ініціації агресивних реакцій був ниж-
чим у середньому на 41.5 % порівняно з відповідним показником в інтактних тварин.
Комбінація електричного подразнення (ЕП) палеоцеребелярної кори (V–VII частки;
100 с–1, усього 10 сеансів ЕП) та введення леветирацетаму (40.0 мг/кг, внутрішньооче-
ревинно), які самі по собі істотно не впливали на агресивну поведінку „кіндлінгових”
щурів, призводила до підвищення порога виникнення бійок у середньому на 28.8 %
(P < 0.05) порівняно з вихідним значенням у тестованих щурів, тобто до зниження рівня
агресивності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: хімічний кіндлінг, агресивна поведінка, електричне подраз-
нення (ЕП) мозочка, леветирацетам.
1Одеський національний медичний університет МОЗ України (Україна).
Ел. пошта: godlevsky@odmu.edu.ua (Л. С. Годлевський).
ВСТУП
Агресивна поведінка тварин посилюється в умо-
вах формування кіндлінгу – моделі епілептичного
синдрому [1, 2]. Це, зокрема, виявляється в
зниженні порога виникнення бійок між тваринами
в умовах тестування їх пари в камері, обладнаній
електрифікованою підлогою [2]. Транскраніальна
магнітна стимуляція мозку здатна зменшувати
агресивність у поведінці, що може бути пов’язано
з активацією структур антиепілептичної системи
[2, 3].
У нашій роботі ми вивчали вплив електрично-
го подразнення (ЕП) старої кори мозочка на про-
яви агресивної поведінки інтактних щурів та
щурів із фармакологічним кіндлінгом. Крім того,
досліджували показники агресивної поведінки
в умовах сумісного застосування ЕП та введення
леветирацетаму. Дія останнього відрізняється від
такої інших антиепілептичних препаратів (зокре-
ма, відсутністю пригнічення когнітивних функцій);
спектр застосування даного агента при різних фор-
мах захворювання є досить широким [4].
МЕТОДИКА
Під нембуталовим наркозом (40.0 мг/кг, внутріш-
ньоочеревинно) щурам-самцям лінії Вістар (маса
тіла 170–240 г) імплантували біполярні ніхромові
електроди (міжелектродна відстань 0.25–0.3 мм) у
частки V–VII палеоцеребелярної кори, фіксуючи їх
до поверхні черепа за допомогою пластмаси типу
«Норакрил». Поведінку щурів спостерігали почи-
наючи із сьомої–10-ї доби з моменту імплантації.
Кіндлінг у щурів формували згідно з описаною
методикою [2], щоденно вводячи коразол у підпоро-
говій щодо виникнення судом дозі (25.0 мг/кг, вну-
трішньоочеревинно). У дослідженнях використову-
вали тих щурів, які протягом останніх трьох діб з
уведеннями епілептогена демонстрували генералі-
зовані судомні реакції. Щурам групи контролю за
аналогічною схемою вводили фізіологічний розчин
NaCl.
Агресивність тварин досліджували у щурів, яких
уміщували парами в камеру 25 × 45 × 30 см із стру-
мопровідною підлогою [2]. Через 10–15 с кінців-
ки тварин піддавали подразненням електричним
струмом із початковою інтенсивністю 0.2 мА. Силу
струму повільно збільшували до виникнення чітких
ознак агресивної поведінки (початку бійок).
Для ЕП кори мозочка використовували прямокут-
ні поштовхи струму 50–100 мкА з частотою 100 с–1.
Тривалість епізоду ЕП складала 2.5 с, перерва
між епізодами – 2.5–3.5 хв. Леветирацетам («UСB
Pharma», Бельгія) застосовували в дозах 40.0 або
80.0 мг/кг, внутрішньоочеревинно, за 10 хв до по-
чатку ЕП. У групі контролю тваринам замість леве-
тирацетаму вводили фізіологічний розчин та здій-
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 4 423
ВПЛИВ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОДРАЗНЕННЯ МОЗОЧКА ТА ЛЕВЕТИРАЦЕТАМУ НА АГРЕСИВНУ ПОВЕДІНКУ ЩУРІВ
снювали всі маніпуляції, пов’язані з ЕП, але без
подразнення як такого.
По закінченні спостереження тварин піддавали
евтаназії та декапітували; локалізацію електродів у
корі мозочка контролювали на фронтальних зрізах.
При статистичній обробці чисельних даних за-
стосовували дисперсійний аналіз (ANOVA) та тест
Ньюмена–Кеулса.
РЕЗУЛЬТАТИ
Поріг виникнення бійок при ноцицептивному по-
дразненні кінцівок у контрольних хибнооперова-
них щурів складав у середньому 1.7 ± 0.2 мА. У
разі проведення 20 сеансів ЕП палеоцеребелярної
кори у щурів групи контролю поріг виникнення бі-
йок ставав вищим на 5.7 % (P > 0.05). Значніше,
але теж невірогідне зростання (на 11.4 %, P > 0.05)
спостерігалося в умовах проведення 10 сеансів
ЕП паралельно з використанням леветирацетаму
(40.0 мг/кг, внутрішньоочеревинно).
У щурів зі сформованим кіндлінгом поріг виник-
нення бійок на електрифікованій підлозі складав у
середньому 1.0 ± 0.1 мА, тобто був істотно мен-
шим порівняно з показником в інтактних щурів (на
41.5 %; P < 0.05) (див. рисунок, 1). Після 10 сеан-
сів ЕП палеоцеребелярної кори досліджуваний по-
казник збільшувався, але все ж залишався нижчим
порівняно з таким у групі інтактних (хибнооперо-
ваних) щурів на 32.8 % (P < 0.05) (2). Поріг ви-
никнення бійок у „кіндлінгових” щурів після 20 ЕП
палеоцеребелярної кори був меншим, ніж даний по-
казник в інтактних щурів, на 16.4 % (P < 0.05), але
перевищував поріг бійок у „кіндлінгових” щурів на
25.1 % (Р < 0.05) (3).
У разі застосування леветирацетаму (40.0 мг/кг,
внутрішньоочеревинно) досліджуваний показник
залишався нижчим, ніж у групі контролю (інтакт-
них щурів), на 28.9 % (P < 0.05), а при використан-
ні вдвічі більшої дози – на 23.7 % (P < 0.05) (див.
рисунок, 4, 5). У той же час певне зниження агре-
сивності порівняно з таким у «кіндлінгових» щурів
без використання даного агенту було очевидним.
На тлі комбінованого застосування 40.0 мг/кг ле-
ветирацетаму та ЕП палеоцеребелярної кори (10 се-
ансів) поріг виникнення бійок залишався меншим,
ніж у групі контролю, на 12.7 % (P > 0.05), але при
цьому він вірогідно (на 28.8 %, P < 0.05) перевищу-
вав відповідний показник у „кіндлінгових” щурів
(визначення на максимумі формування кіндлінго-
вого синдрому) (див. рисунок, 6). При застосуван-
ні леветирацетаму в більшій дозі (80.0 мг/кг) та
проведенні 10 сеансів ЕП кори мозочка поріг ви-
никнення агресивних реакцій майже досягав кон-
трольних значень у інтактних щурів (був меншим
від такого у тварин згаданої групи лише на 7.6 %;
P > 0.05), перевищуючи вихідне значення у „кінд-
лінгових” щурів на 33.9 % (P < 0.05) (7).
ОБГОВОРЕННЯ
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що за-
стосування ЕП палеоцеребелярної кори у щурів,
підданих процедурі кіндлінгу, призводить до пев-
ного пригнічення агресивної поведінки тварин, яка
визначалась за величиною порога розвитку бійок у
парах тварин на електрифікованій підлозі. Вказаний
вплив ЕП палеоцеребелума посилюється під впли-
вом леветирацетаму. Механізм реалізації подібного
впливу палеоцеребелума може пояснюватися залу-
ченням структур мозочка у формування афектив-
них розладів, порушень когнітивної функції та
виникнення депресії [1, 5]. Атрофія старої кори
мозочка людей сприяє посиленню агресивності
пацієнтів, а також виникненню депресії [5]. У цьо-
му контексті важливо зазначити, що підвищення
щільності альфа-2-адренорецепторів у корі мозоч-
ка пацієнтів із хворобою Альцгеймера корелює з їх
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
*
*
* +
* *
+
+
1 2 3 4 5 6 7
%
Поріг виникнення агресивної поведінки на електрифікованій
підлозі в парах щурів; впливи електричного подразнення (ЕП)
мозочка та застосування леветирацетаму.
По горизонталі: 1 – контроль (кіндлінгові хибнооперовані
щури); 2 – 10, 3 – 20 сеансів ЕП кори мозочка; 4, 5 –
застосування леветирацетаму (40 і 80.0 мг/кг відповідно);
6, 7 – 10 сеансів + застосування леветирацетаму (40.0 і
80.0 мг/кг відповідно); по вертикалі – відносна величина порога
реакцій, % (за 100 % прийнята величина порога в інтактних
щурів). *P < 0.05 щодо показника в групі інтактних щурів;
+P < 0.05 щодо „кіндлінгових” щурів.
NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 4424
Т. М. МУРАТОВА, В. В. ГОДОВАН, Л. С. ГОДЛЕВСЬКИЙ, Є. В. КОБОЛЄВ
підвищеною агресивністю [6].
У той же час посилення агресивної поведінки є
одним із ускладнень, котрі спостерігаються в умо-
вах використання леветирацетаму [4]. Необхідно
підкреслити, що формування агресивної поведін-
ки у „кіндлінгових” щурів пов’язане з активацією
дофамінергічних механізмів мозку [7]. Можливо,
саме завдяки тому, що ЕП мозочка, а також уведен-
ня леветирацетаму активують катехоламінергічні
механізми [1, 4], при сумісній дії цих факторів спо-
стерігається посилення коригуючих ефектів щодо
проявів агресивної поведінки.
Слід також зазначити, що в інтактних щурів як
ЕП мозочка, так і застосування леветирацетаму не
супроводжувалися драматичними змінами дослід-
жуваних показників, у той час як у „кіндлінгових”
щурів ефекти були значно більш виразними. Подіб-
на підвищена чутливість до дії певних препаратів,
а також ендогенних метаболітів є характерною для
стану кіндлінгу і може бути пов’язана з ефектами
функціональної деаферентації відповідних пулів
нейронів на тлі підвищення тонусу гальмівних сис-
тем мозку в інтеріктальний період [1, 2].
Дослідження здійснювали відповідно до вимог GLP та
комісії з біоетики Одеського національного медичного уні-
верситету (протокол № 84 від 10 жовтня 2008 р.).
Автори даної роботи – Т. М. Муратова, В. В. Годован,
Л. С. Годлевський та Є. В. Коболєв – підтверджують, що в
них немає конфлікту інтересів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Л. С. Годлевский, Е. В. Коболев, В. Ф. Мустяца,
Г. А. Дроздова, Моделирование и механизмы подавления
экспериментального эпилептического синдрома, КГТ,
Одесса (2010).
2. А. А. Шандра, Л. С. Годлевский, А. И. Бруснецов, Киндлинг
и эпилептическая активность, Астропринт, Одесса (1999).
3. L. S. Godlevsky, E. V. Kobolev, E. L. J. M. van Luijtelaar, et
al., “Influence of transcranial magnetic stimulation on spike-
wave discharges in a genetic model of absence epilepsy,” Ind.
J. Exp. Biol., 44, No. 12, 949-954 (2006).
4. C. Helmstaedter, Y. Mihov, M. R. Toliat, et al., “Genetic
variation in dopaminergic activity is associated with the risk
for psychiatric side effects of levetiracetam,” Epilepsia, 54,
No. 1, 36-44 (2013).
5. J. H. Kim, T. H. Kim, Y. C. Choi, et al., “Impulsive behavior
and recurrent major depression associated with Dandy-Walker
variant,” Psychiat. Investig., 10, 303-305 (2013).
6. A. Russo-Neustadt and C. W. Cotman, “Adrenergic receptors in
Alzheimer’s disease brain: selective increases in the cerebella
of aggressive patients,” J. Neurosci., 17, No. 14, 5573-5580
(1997).
7. A. Siegel and K. Schubert, “Neurotransmitters regulating
feline aggressive behavior,” Rev. Neurosci., 6, No. 1, 47-61
(1995).
|