Влияние тиотриазолина и милдроната на культуру клеток нейробластомы при токсическом воздействии ртути хлорида

• Published in: Нейрофизиология
• Date: 2016
• Main Authors: Сокуренко, Л.М., Чайковский, Ю.Б.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2016
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148312
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Влияние тиотриазолина и милдроната на культуру клеток нейробластомы при токсическом воздействии ртути хлорида / Л.М. Сокуренко, Ю.Б. Чайковский // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 3. — С. 191-196. — Бібліогр.: 10 назв. — рос.

Исследовали токсическое влияние ртути (ІІ) хлорида (10.9 мкМ) на культуру клеток нейробластомы IMR-32 и возможные протективные эффекты антиоксиданта тиотриазолина
 и кардиопротектора милдроната (концентрации в культуральной среде 0.01–10.0 мг/мл).
 Изолированное добавление тиотриазолина и комбинации тиотриазолин + милдронат к
 среде не вызывало значительных негативных эффектов (количество погибших клеток
 при всех указанных концентрациях не превышало 7–10 % популяции в контрольных
 условиях). Тиотриазолин в концентрациях 0.1 и 0.01 мг/мл демонстрировал существенную нейропротекторную активность в условиях токсического действия ртути (II) хлорида: среднее количество живых клеток в таких условиях культивирования составляло
 порядка 83 % по сравнению с 54.7 % в случае изолированного действия HgCl₂
 . Среднее
 количество живых морфологически не измененных клеток, культивируемых в среде с
 10.9 мкМ HgCl₂
 с добавлением комбинации милдроната с тиотриазолином, достигало
 90.7% контрольного значения, принятого за 100 %. Таким образом, в условиях токсического действия HgCl₂
 на культуру клеток нейробластомы IMR-32 комбинация милдроната с тиотриазолином продемонстрировала существенный протективный эффект, более
 интенсивный, чем таковой у тиотриазолина, применяемого изолированно. Тиотриазолин в концентрациях 0.001–0.1 мг/мл не оказывал значительного негативного воздействия на исследуемую культуру клеток нейробластомы. Досліджували токсичний вплив ртуті (ІІ) хлориду
 (10.9 мкМ) на культуру клітин нейробластоми IMR-32 і
 можливі протективні ефекти антиоксиданту тіотриазоліну та кардіопротектора мілдронату (концентрації в культуральному середовищі 0.01–10.0 мг/мл). Ізольоване додавання тіотриазоліну та комбінації тіотриазолін + мілдронат
 до середовища не викликало значних негативних ефектів
 (кількість загиблих клітин при всіх вказаних концентраціях
 не перевищувала 7–10 % популяції в контрольних умовах).
 Тіотриазолін у концентраціях 0.1 і 0.01 мг/мл демонстрував
 істотну нейропротекторну активність в умовах токсичної дії
 ртуті (II) хлориду: середня кількість живих клітин у таких
 умовах культивування складала порядку 83 % порівняно з
 54.7 % у разі ізольованої дії HgCl₂
 . Середня кількість живих
 морфологічно незмінених клітин, культивованих у середовищі з 10.9 мкМ HgCl₂
 з додаванням комбінації мілдронату з тіотриазоліном, сягала 90.7 % контрольного значення,
 прийнятого за 100 %. Таким чином, в умовах токсичної дії
 HgCl₂
 на культуру клітин нейробластоми IMR-32 комбінація мілдронату з тіотриазоліном продемонструвала істотний
 протективний ефект, більш інтенсивний, ніж такий у тіотриазоліну, застосованого ізольовано. Тіотриазолін у концентраціях 0.001–0.1 мг/мл не справляв значної негативної дії
 на досліджувану культуру клітин нейробластоми.