Нарушения периферической иннервации и регуляции вегетативных функций, вызванные профессиональным воздействием виброшумового фактора

• Опубліковано в: : Нейрофизиология
• Дата: 2014
• Автори: Парпалей, И.А., Сова, С.Г., Сомова, Т.Е.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2014
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148352
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Нарушения периферической иннервации и регуляции вегетативных функций, вызванные профессиональным воздействием виброшумового фактора / И.А. Парпалей, С.Г. Сова, Т.Е. Сомова // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 6. — С. 542-550. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.

Изучали изменения характеристик иннервации верхней конечности и особенности показателей регуляции сердечно-сосудистой системы у 53 рабочих-мужчин (клепальщиков и слесарей), длительное время подвергавшихся воздействию локальной вибрации и
 шума в ходе их профессиональной деятельности. Установлено, что средние по группе
 пороги вибрационной чувствительности пальца рабочей руки на различных частотах у
 таких обследованных существенно превышали (P < 0.001) как нормативные значения,
 так и соответствующие величины в группе контроля, причем негативные сдвиги нарастали с увеличением профессионального стажа. Средняя скорость проведения волны
 возбуждения по мышечным волокнам n. medianus и n. ulnaris рабочей руки в основной
 группе была снижена по сравнению с аналогичным показателем в группе контроля пример но на 9 % (P < 0.05), а проведение по сенсорным волокнам, иннервирующим соответствующие участки кисти, замедлено более чем на 20 % (P < 0.05). Резидуальная
 латентность при генерации М-ответов мышц кисти в основной группе была в среднем
 на 6 % больше, чем в группе контроля (P < 0.05). Средний латентный период вызванного кожного симпатического потенциала в условиях стимуляции пальца контралатеральной руки и отведения от ладонной и тыльной поверхностей кисти рабочей руки
 также достоверно (P < 0.05) превышал аналогичное значение контроля. Результаты
 пяти стандартных клинических кардиоваскулярных тестов (изменение систолического
 артериального давления в ортостатической пробе, изменение диастолического давления при создании изометрического усилия мышцами кисти, определение отношения
 длительности кардиоинтервалов 30/15 в ортостатической пробе и коэффициентов длительности этих интервалов в пробах Вальсальвы и с глубоким дыханием) показали, что
 патологические и пограничные значения данных индексов в указанных пробах в основной группе встречались у 60.3, 32.0, 26.0, 36.0 и 34.0 % обследованных; в контрольной
 группе аналогичные случаи были скорее исключением. Таким образом, длительное воздействие интенсивного виброшумового фактора, связанного с профессиональной деятельностью, приводит к формированию демиелинизирующей полиневропатии в нервах
 верхней конечности с вовлечением в патологический процесс терминалей моторных
 аксонов и симпатических постганглионарных волокон. Отклонения показателей кардиоваскулярных тестов свидетельствуют о нарушениях периферических и, возможно,
 центральных механизмов вегетативной регуляции функций сердечно-сосудистой системы у значительной части обследованных основной группы, что приводит к развитию
 синдрома прогрессирующей вегетативной недостаточности с превалированием недостаточности симпатических механизмов. Вивчали зміни характеристик іннервації верхньої кінцівки
 та особливості показників регуляції серцево-судинної системи у 53 робітників-чоловіків (клепальників і слюсарів),
 які тривалий час зазнавали дії локальної вібрації та шуму в
 процесі їх професійної діяльності. Встановлено, що середній по групі поріг вібраційної чутливості пальця робочої
 руки у таких обстежених істотно перевищував (P < 0.001)
 як нормативні значення, так і відповідну величину в групі
 контролю, причому негативні зрушення наростали зі збільшенням професійного стажу. Середня швидкість проведення хвилі збудження по м’язових волокнах n. medianus і
 n. ulnaris робочої руки в основній групі була зниженою порівняно з аналогічним показником у групі контролю приблизно
 на 9 % (P < 0.05), а проведення по сенсорних волокнам,
 які іннервують відповідні ділянки кисті, було сповільненим більш ніж на 20 % (P < 0.05). Резидуальна латентність
 при генерації М-відповідей м’язів кисті в основній групі
 була в середньому на 6 % більшою, ніж у групі контролю
 (P < 0.05). Середній латентний період викликаного шкірного симпатичного потенціалу в умовах стимуляції пальця
 контралатеральної руки та відведення від долонної і тильної
 поверхонь кисті робочої руки також вірогідно (P < 0.05) перевищував аналогічне значення контролю. Результати п’яти
 стандартних клінічних кардіоваскулярних тестів (зміна систолічного артеріального тиску в ортостатичній пробі, зміна
 діастолічного тиску при створенні ізометричного зусилля
 м’язами кисті, визначення відношення тривалостей кардіоінтервалів 30/15 в ортостатичній пробі та коефіцієнтів тривалості цих інтервалів у пробах Вальсальви і з глибоким
 диханням) показали, що патологічні і пограничні значення
 даних індексів у вказаних пробах в основній групі зустрічались у 60.3, 32.0, 26.0, 36.0 і 34.0 % обстежених; у контрольній групі аналогічні випадки були скоріше виключенням.
 Таким чином, тривала дія інтенсивного віброшумового фактора, пов’язаного з професійною діяльністю, призводить до
 формування демієлінізуючої поліневропатії в нервах верхньої кінцівки із залученням у патологічний процес терміналей моторних аксонів і симпатичних постгангліонарних
 волокон. Відхилення показників кардіоваскулярних тестів
 у значної частини обстежених основної групи свідчать про
 порушення в них периферичних і, можливо, центральних
 механізмів вегетативної регуляції функцій серцево-судинної
 системи, що призводить до розвитку синдрому прогресуючої вегетативної недостатності з превалюванням недостатності симпатичних механізмів.