Влияние хронического нейрогенного стресса на поведение крыс и содержание сфинголипидов в мозгу и периферических тканях

• Опубліковано в: : Нейрофизиология
• Дата: 2016
• Автори: Бабенко, Н.А., Шеверева, В.М., Гарькавенко, В.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2016
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148394
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Влияние хронического нейрогенного стресса на поведение крыс и содержание сфинголипидов в мозгу и периферических тканях / Н.А. Бабенко, В.М. Шеверева, В.В. Гарькавенко // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 5. — С. 384-391. — Бібліогр.: 32 назв. — рос.

Изучали содержание церамида и сфингомиелина (СФМ) в гиппокампе, неокортексе и
 периферических тканях крыс и поведение этих животных в открытом поле в различные
 периоды после окончания действия хронического нейрогенного стресса. Эксперименты
 выполнялись на молодых крысах линии Вистар массой 180–220 г со средним уровнем
 подвижности. В условиях стресса и в постстрессорный период у животных снижались или существенно тормозились проявления двигательной и ориентировочно-исследовательской активности, усиливались вегетативные проявления страха и тревоги
 (с задержкой выхода из центра поля). Через сутки после окончания действия стресса
 содержание церамида в гиппокампе повышалось на фоне снижения уровня СФМ, но
 этого не происходило в неокортексе, печени и сыворотке крови. Содержание фосфатидилхолина и фосфатидилэтаноламина в мозгу животных, подвергнутых воздействию
 стресса, не изменялось. Через восемь суток после окончания действия стресса уровень
 церамида в изученных структурах мозга и сыворотке крови значительно увеличивался. Полученные данные позволяют полагать, что действие хронического нейрогенного
 стресса приводит к активации обмена сфинголипидов и усилению продукции церамида
 в мозгу и сыворотке крови. Накопление церамидов в сыворотке крови в отдаленный
 период после окончания действия стресса может служить маркером устойчивого развития состояния эмоционального напряжения с характерными признаками поведения,
 подобного депрессивному Вивчали вміст цераміду та сфінгомієліну (СФМ) у гіпокампі, неокортексі і периферичних тканинах щурів та поведінку
 цих тварин у відкритому полі в різні періоди після закінчення дії хронічного нейрогенного стресу. Експерименти виконувалися на молодих щурах лінії Вістар масою 180–220 г із
 середнім рівнем рухливості. В умовах стресу і в постстресорний період у тварин знижувались або істотно гальмувалися прояви рухової та орієнтувльно-досліджувальної активності, посилювалися вегетативні прояви страху і тривоги
 (із затримкою виходу із центра поля). Через добу після закінчення дії стресу вміст цераміду в гіпокампі підвищувався на тлі зниження рівня СФМ, проте цього не відбувалось
 у неокортексі, печінці та сироватці крові. Вміст фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну в мозку тварин, яких
 піддавали дії стресу, не змінювався. Через вісім діб після
 закінчення дії стресу рівень цераміду у вивчених структурах мозку та сироватці крові значно збільшувався. Отримані дані дозволяють вважати, що дія хронічного нейрогенного стресу призводить до активації обміну сфінголіпідів і
 посиленню продукції цераміду в мозку та сироватці крові.
 Накопичення церамідів у сироватці крові у віддалений період після закінчення дії стресу може слугувати маркером
 стійкого розвитку стану емоційної напруги з характерними
 ознаками поведінки, подібної до депресивної.