Нарушения баланса сфинголипидов в тканях и модификации поведения крыс под действием нейрогенного стресса: роль изменений активности сфингомиелиназ

• Published in: Нейрофизиология
• Date: 2016
• Main Authors: Бабенко, Н.А., Шеверева, В.М., Гарькавенко, В.В.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2016
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148436
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Нарушения баланса сфинголипидов в тканях и модификации поведения крыс под действием нейрогенного стресса: роль изменений активности сфингомиелиназ / Н.А. Бабенко, В.М. Шеверева, В.В. Гарькавенко // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 6. — С. 437-445. — Бібліогр.: 40 назв. — рос.

Исследовали изменения содержания церамида и сфингомиелина (СФМ) в неокортексе и
 периферических тканях крыс после действия длительного нейрогенного стресса (семь
 ежедневных сеансов ноцицептивной стимуляции в клетке с электрифицированным полом) и после подобного стресса, индуцируемого на фоне курсового (14-дневного) введения трициклического антидепрессанта имипрамина (функционального ингибитора
 кислой сфингомиелиназы – кСФМазы). Влияние имипрамина в существенной степени
 препятствовало развитию депрессияподобного состояния (ДПС): ослаблялось угнетение поисково-двигательной активности, уменьшались проявления «эмоциональных»
 феноменов (актов дефекации и уринации), становился меньшим латентный период выхода из центра поля. Введение стрессированным животным имипрамина обусловливало
 снижение отношения церамид/СФМ и уровней церамида в неокортексе, печени и сыворотке крови; содержание СФМ в сыворотке крови несколько повышалось по сравнению
 с соответствующими показателями у крыс, подвергнутых изолированному воздействию
 стресса. Сходные изменения содержания сфинголипидов происходили и при непосредственном воздействии имипрамина на изолированные срезы неокортекса стрессированных крыс. Полученные результаты свидетельствуют о важной роли уровня активности
 кСФМазы в изменениях отношения церамид/СФМ в неокортексе крыс и соответствующих модификациях их поведения. Уровни сфинголипидов в сыворотке крови могут
 являться важным показателем эффективности действия антидепрессантов в условиях
 хронического стресса и развития ДПС. Досліджували зміни вмісту цераміду та сфінгомієліну
 (СФМ) у неокортексі та периферичних тканинах щурів після
 ізольованої дії тривалого нейрогенного стресу (сім щоденних сеансів ноцицептивної стимуляції в клітці з електрифікованою підлогою) та після подібного стресу, індукованого
 на тлі курсового (14-денного) введення трициклічного антидепресанта іміпраміну (функціонального інгібітора кислої
 сфінгомієлінази – кСФМази). Вплив іміпраміну в істотній
 мірі перешкоджав розвитку депресіяподібного стану (ДПС):
 послаблювалося пригнічення пошуково-рухової активності,
 зменшувалися прояви «емоційних» феноменів (актів дефекації та уринації), ставав меншим латентний період виходу з
 центра поля. Введення стресованим тваринам іміпраміну зумовлювало зниження відношення церамід/СФМ і рівнів цераміду в неокортексі, печінці та сироватці крові; вміст СФМ
 у сироватці крові дещо підвищувався порівняно з відповідними показниками у щурів, підданих ізольованій дії стресу.
 Подібні зміни вмісту сфінголіпідів відбувались і при безпосередній дії іміпраміну на ізольовані зрізи неокортексу
 стресованих щурів. Отримані результати свідчать про важливу роль рівня активності кСФМази в змінах відношення
 церамід/СФМ у неокортексі щурів і відповідні модифікації
 їх поведінки. Рівні сфінголіпідів у сироватці крові можуть
 бути важливим показником ефективності дії антидепресантів в умовах хронічного стресу та розвитку ДПС.