Окиснення спиртів сивушної олії
Вивчено окиснення спиртів сивушної олії до кисневмісних сполук — пропіонового, ізомасляного, метакрилового, ізовалеріанового альдегідів, окиснення пропіонового та ізомасляного альдегідів у відповідні кислоти
 і одержано метакрилати на основі ізобутилового спирту. Досліджено окиснювальне пере...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14879 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Окиснення спиртів сивушної олії / В.М. Жизневський, В.В. Гуменецький, І.І. Макарчук, О.О. Мацьків // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 4. — С. 122-126. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860032327335280640 |
|---|---|
| author | Жизневський, В.М. Гуменецький, В.В. Макарчук, І.І. Мацьків, О.О. |
| author_facet | Жизневський, В.М. Гуменецький, В.В. Макарчук, І.І. Мацьків, О.О. |
| citation_txt | Окиснення спиртів сивушної олії / В.М. Жизневський, В.В. Гуменецький, І.І. Макарчук, О.О. Мацьків // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 4. — С. 122-126. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Вивчено окиснення спиртів сивушної олії до кисневмісних сполук — пропіонового, ізомасляного, метакрилового, ізовалеріанового альдегідів, окиснення пропіонового та ізомасляного альдегідів у відповідні кислоти
і одержано метакрилати на основі ізобутилового спирту. Досліджено окиснювальне перетворення спиртів
сивушної олії (н-пропілового, ізобутилового, ізоамілового) та ізомасляного альдегіду на цінний продукт
хімічної промисловості— метилметакрилат. Обрано високоактивні каталізатори процесів та визначено оптимальні умови їх здійснення.
Изучено окисление спиртов сивушного
масла в кислородсодержащие соединения (пропионовый, изомасляный, метакриловый и изовалериановый
альдегиды), окисление пропионового и изомасляного альдегидов в соответствующие кислоты и получены метакрилаты на основе изобутилового спирта. Исследовано
окислительное преобразование спиртов сивушного масла (н-пропилового, изобутилового, изоамилового) в ценные продукты химической промышленности, а изомасляного альдегида — в метилметакрилат. Определены высокоактивные катализаторы процессов и оптимальные условия их осуществления.
The work is dedicated to the oxidation
of alcohols’ obtained from grain oils into valuable oxygencontaining
compounds, such as propione, isobutyl, methacryl
and isovaleriane aldehydes with further conversion
of aldehydes into corresponding acids and obtaining of
methacrylates based on isobutyl alcohol. The oxidative
conversion of alcohol from "grain oil" and isobutyl aldehyde
into methylmethacrylate has been examined. The highactive
catalysts have been founded and process optimal
conditions have been determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Синглет в области 1.12 м.д. обусловлен прото-
ном CH3-группы, присоединенной к четвертично-
му углеродному атому. Мультиплет с большим пи-
ком (δ=1.77 м.д.) 1.5 м.д. характерен для насыщен-
ного углеводородного кольца. OH-группа под-
тверждена синглетом в области 5—6 м.д., 1,4-заме-
щенное бензольное кольцо — мультиплетом, соот-
ветствующим спектру вида AA BB или прибли-
женному виду AB со средним химическим сдви-
гом в области 6.90 м.д. и константой спин-спино-
вого взаимодействия, равной 8.5 ± 0.5 Гц).
ИК-спектр поглощения пара-(1-метилцикло-
гексил)-фенола содержит полосы в области 1505,
1592—1610 см–1 (бензольное кольцо), 3010, 3030 см–1
(валентные колебания =CH2), 825 см–1 (неплоские
деформационные колебания =CH2); OH-группа
определяется полосой при 1240см–1 и в области 3100—
3500 см–1. Гемм-замещение циклогексанового коль-
ца подтверждено полосами валентных колебаний
C–H при 2920 и 2845 см–1, а также полосами при
1108, 1345 см–1, характеризующими δCH 2
в цикле.
Метильная группа характеризуется деформаци-
онными колебаниями при 1370 и 1460 см–1.
ИК- и ПМР-спектры п-(3-МЦГ)-фенола иден-
тичны спектрам п-(1-МЦГ)-фенола.
Как видно из табл. 2, найденные молекуляр-
ный вес, элементный состав синтезированных со-
единений соответствуют вычисленным.
Анализируя экспериментальные данные, мож-
но заключить, что Цеолит-Р в сравнении с извест-
ными катализаторами [3, 8] является более эффек-
тивным для осуществления реакции циклоалки-
лирования фенола 1-МЦП , 1-МЦГ и 3-МЦГ.
РЕЗЮМЕ. Досліджено циклоалкілювання фенолу
п’яти- і шестичленними метилцикленами в присутності
каталізатора-цеоліта, просякнутого фосфорною кисло-
тою, на безперервно діючій установці. Застосування
такого каталізатора дозволяє отримувати продукти з
виходом в межах 71.4—76.5 % від теоретичного.
SUMMARY. The investigation of cycloalkylation
reactions of phenol with five- and six-chained methyl-
cyclens in the persistently operation unit in the presence
of zeoline-Y catalyst , saturated with orto-phosphatic
acid, and finding out of the influences of different para-
meters on the yield and selectivity of the purposed products
are studied in the article.
1. Пат . 2174506, Россия. -Опубл. РЖХим. -2001.
-19Н70П .
2. Пат . 2233262, Россия. -Опубл. РЖХим. -2003.
-19Н98П .
3. Садыхов Ш .Г., Бабиков А .Б., Зейналова Л.Б. и др.
// Нефтехимия. -1996. -36, № 2. -С. 158—168.
4. Расулов Ч.К., Набиев Ф.А ., Бабаева Р.К. и др. //
Процессы нефтехимии и нефтепереработки. -2001.
-№ 2. -С. 37—39.
5. Pat. 6448453, USA .
6. Коренев Д.К., Заворотный В.А ., Келарев В.И ., Лагу-
тина Т .А . // Химия и технол. топлив и масел.
-2003. -№ 1. -С. 61—64.
7. Фарзалиев В.М ., Аллахвердиев М .А ., Алиев Ш .Р.
и др. // Журн. прикл. химии. -2003. -76, вып. 8.
-С. 1321—1323.
8. Расулов Ч.К., Зейналова Л.Б ., Бабаева Р.К. и др.
// Азерб. хим. журн. -2006. -№ 3. -С. 114—117.
9. Пат. 1376511, Россия.
10. Дюбченко О.И ., Никулина В.В., Терах Е.И . и др.
// Нефтехимия. -2005. -45, № 5. -С. 1—5.
11. Марков А .Ф., Просенко А .Е., Шварц Я.Ш . и др.
// Хим.-фарм. журн. -2006. -40, № 4. -С. 117—121.
12. Расулов Ч.К., Азизов А .Г ., Зейналова Л.Б ., Ази-
мова Р .К. // Материалы VI международ. конф.
“Химия нефти и газа”. -Томск, сент. 2006. -С .
455, 456.
Институт нефтехимических процессов НАН Азербайджана, Баку Поступила 07.05.2007
УДК 541.128.13
В.М. Жизневський, В.В. Гуменецький, І.І. Макарчук, О.О. Мацьків
ОКИСНЕННЯ СПИРТІВ СИВУШНОЇ ОЛІЇ
Вивчено окиснення спиртів сивушної олії до кисневмісних сполук — пропіонового, ізомасляного, метакри-
лового, ізовалеріанового альдегідів, окиснення пропіонового та ізомасляного альдегідів у відповідні кислоти
і одержано метакрилати на основі ізобутилового спирту. Досліджено окиснювальне перетворення спиртів
сивушної олії (н-пропілового, ізобутилового, ізоамілового) та ізомасляного альдегіду на цінний продукт
хімічної промисловості — метилметакрилат. Обрано високоактивні каталізатори процесів та визначено опти-
мальні умови їх здійснення.
© В.М . Жизневський, В.В. Гуменецький, І.І. Макарчук, О.О. Мацьків , 2008
122 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4
Сивушна олія є відходом процесу одержання
етанолу зброджуванням крохмало- або цукровмі-
сної сировин і залежно від сировини в середньому
містить (% мас.): вода — 8; етанол — 14; н-пропа-
нол — 8; ізобутанол — 17; ізопентанол — решта.
На даний час спирти сивушної олії використову-
ють насамперед як розчинники, хоча їх можна пе-
реробляти на цінні хімічні продукти.
Метою роботи є утилізація спиртів сивушної
олії окиснювальним перетворенням на відповід-
них каталізаторах.
Методика приготування каталізаторів, вико-
нання експериментів та аналізів продуктів наведена
в роботі [1]. Дослідження виконані у проточній
системі зі стаціонарним шаром каталізатора (Кт),
імпульсною подачею реакційної суміші та повним
хроматографічним аналізом продуктів реакції.
Окиснення етанолу до оцтового альдегіду (ОА),
останнього — до оцтової кислоти та дегідратація
спирту в етилен добре описані в літературі, зокре-
ма, окиснення на каталізаторі Fe–Te–Mo (1:0.85:1)
[2]. Встановлено, що при 673 К, тривалості контак-
ту τк=0.4 с, відношенні О2/спирт = 0.66 у спиртопо-
вітряній суміші конверсія спирту становить 72 %,
селективність за ОА — 80 %, продуктивність за ОА
— 5.7 кг/лКт⋅год.
Окиснення н-пропанолу на оксидному Кт Fe–
Te–Mo (1:0.85:1), промотованому BaCl2 (BaCl2 :
Мо = 0.1:1), який мав кращі каталітичні властивос-
ті у цьому процесі, наведені на рис. 1.
Видно, що за умов досліджень н-пропанол пов-
ністю реагує при 573 К. Продуктом реакції є про-
піоновий альдегід (ПА), максимум концентрації
якого (75⋅10–5 моль/дм3) отримано при 523 К і во-
на поступово зменшується з підвищенням темпе-
ратури. При максимальній температурі дослід-
жень (723 К) ПА зникає в інших продуктах реакції.
Утворення пропілену, акролеїну і продуктів повно-
го окиснення (СО+СО2+Н2О) починається при 523 К.
Максимальна кількість пропілену (40⋅10–5 моль/дм3)
утворюється при 623—653 К, при подальшому під-
вищенні температури його вихід зменшується до
30⋅10–5 моль/дм3 внаслідок, очевидно, окиснення до
акролеїну, який починає утворюватись при 573 К,
а при 723 К його максимальна концентрації стано-
вить 6⋅10–5 моль/дм3. Концентрація продуктів пов-
ного окиснення СО+СО2 при 723 К дорівнює 25⋅10–5
моль/дм3. Оптимальними умовами одержання ПА
є Т=532 К, τк=2.4 с, при яких конверсія спирту —
89 %, селективність за ПА — 98 %, вихід ПА —
87.2 %, решта — пропілен та СО2 (разом 2 % мол.).
Одержаний ПА можна окиснити до пропіоно-
вої кислоти (ПК).
Ми досліджували окиснення ПА у ПК на ката-
лізаторі Мо12As0.6Р1Cu0.25Ох, який за нашими да-
ними [3] мав високу ефективність при окисненні
метакролеїну (МА) до метакрилової кислоти
(МАК). Вплив температури на реакцію окиснення
ПА при τк=3.6 с наведений у табл. 1. Видно, що
основними продуктами реакції є ПК і СО2. Селек-
тивність за ПК поступово зменшується з підвищен-
ням температури реакції і при 643 К утворюється
25 % СО2 та 74 % ПК, решта — неідентифіковані
продукти. Оптимальними за виходом ПК умовами
реакції є: Т=613 К і τк=3.6 с, при яких конверсія
ПА становить 95 %, а вихід ПК — 83.6 % на пода-
ний альдегід; селективність за ПК — 88 %.
Отже, виконані дослідження показують, що
Рис. 1. Окиснення н-пропанолу (2 % мол. спирту в по-
вітрі) на каталізаторі Fe–Te–Mo–Ох , промотованому
BaCl2 (Ba : Мо = 0.2): 1 — н-пропанол; 2 — ПА; 3 —
пропілен; 4 — акролеїн; 5 — СО; 6 — СО2. Імпульсна
установка: V імп=0.5 см3; Vп=0.56 см3/с; τк=2.4 с.
Т а б л и ц я 1
Окиснення пропіонового альдегіду на оксидному ката-
лізаторі Мо12As0.6Р1Cu0.25 у проточній установці зі ста-
ціонарним шаром Кт *
Тр, К ХПА**, %
Селективність при, % Вихід
ПК , %
ПК СО2
493 18.0 98.0 2.0 17.6
523 32.0 95.5 4.5 30.6
553 51.0 93.5 6.5 47.7
583 75.0 92.0 8.0 69.0
613 95.0 88.0 12.0 83.6
643 100.0 74.0*** 25.0 74.0
* Vп=0.56 см3/с; τк=3.6 с; концентрація пропіонового
альдегіду — 5 % мол. у повітрі; ** ХПА — конверсія
ПА; *** решта до 100 % — неідентифіковані продукти.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4 123
н-пропанол на запропонованих каталізаторах мо-
жна перетворити на пропіонову кислоту з виходом
87.2 % ПА на стадії окиснення спирту та на стадії
окиснення ПА до ПК — 83.6 %. Загальний вихід
ПК на поданий спирт — 72.9 %.
Результати окиснення ізобутанолу (ІБС) наве-
дено на рис. 2. Видно, що повне перетворення ІБС
у досліджуваних умовах відбувається при 523 К.
Продуктами реакції при 523 К є ізомасляний альде-
гід (ІМА) — 68 %, ізобутилен — 30 % та СО2 —
близько 2 %. Підвищення температури процесу
спричиняє зменшення селективності за ІМА. Якщо
цільовим продуктом реакції є МА, то оптимальною
температурою окиснення є Тр=643—653 К, при якій
утворюється максимальна кількість цього альдегіду.
Надалі його на інших Кт можна окиснити до МАК.
З літературних джерел відомо, що ця друга стадія
процесу одержання МАК з ізобутилену є найменш
селективною, тому вихід МАК у розрахунку на оле-
фін не перевищує 70 %.
На нашу думку, використовувати ізобутанол
для одержання МАК та її естерів, зокрема метил-
метакрилату, можна в інший спосіб, а саме: спершу
— одержання ІМА окисненням ІБС; надалі ІМА
окиснюють до ізомасляної кислоти (ІМК), а остан-
ню піддають окиснювальному дегідруванню до
МАК. Правда, остання стадія також є недостатньо
селективною. Кращі результати за селективністю
одержують у випадку окиснювального дегідруван-
ня метилізобутирату (МІБ), який синтезують есте-
рифікацією ІМК метанолом у присутності Кт –
паратолуолсульфокислоти. Загальна схема цього
процесу така:
Згідно з нашими дослідженнями [4], кра-
щим каталізатором для другої і останньої стадій
є Мо12Р1As0.6Cu0.25Ох, на якому повне перетво-
рення МІБ (при τк=2.4 с, концентрації МІБ у
повітрі — 5 % мол.) досягнуто при 513 К з селек-
тивністю за метилметакрилатом (ММА) 88 %.
Окиснення ІМА до ІМК здійснювали також
на каталізаторі Мо12Р1As0,6Cu0,25Ох. Результати до-
сліджень зведені до табл. 2. Видно, що оптималь-
ними умовами процесу є: Тр=613 К, τк=2.4 с, за яких
вихід ІМА дорівнює 84.6 %, конверсія альдегіду
— 92 %, селективність — 92 %. Як вже згадувалося,
одержану ІМК естерифікують метанолом та отриму-
ють метилізобутират, останній піддають окиснюва-
льному дегідруванню до ММА, який є цінним мо-
номером для синтезу різних полімерних продуктів.
Окиснювальне дегідрування метилізобутирату
(МІБ) на деяких оксидних каталізаторах, дослід-
жених нами, наведено у табл. 3. З одержаних резуль-
татів видно, що максимальну активність за конвер-
сією МІБ проявляє каталізатор К3. За цим параме-
тром каталізатори утворюють ряд К3>К1>К2. За
селективністю утворення ММА при Х=100 % (у дуж-Рис. 2. Залежність селективності утворення продуктів
окиснення ІБС на вихідному (непромотованому) ка-
талізаторі F e–Te–Mo–Ох від температури окиснення
при τк=1.2 с: 1 — ІБС; 2 — IБ; 3 — ІМА; 4 — МА;
5 — СО2. Проточна установка з нерухомим шаром Кт
та імпульсною подачею реакційної суміші складу 4 % мол.
ІБС у повітрі: V імп=12.5 см3; Vп=0.56 см3/с.
Т а б л и ц я 2
Окиснення ІМА в ІМК на каталізаторі Мо12Р1As0.6Cu0.25
у проточній установці зі стаціонарним шаром Кт *
Т р, К
Х ІМА**,
%
Селективність за, % Вихід
ІМК , %
ІМК СО2
463 6.0 100.0 — 6.0
493 15.0 99.0 1.0 14.8
523 25.0 97.0 3.0 24.2
553 40.0 96.0 4.0 38.4
583 66.0 95.0 5.0 62.8
613 92.0 92.0 8.0 84.6
643 100.0 80.0 20.0 80.0
* Концентрація ІМА у повітрі — 5 % мол., τк=2.4 с;
** Х ІМА — конверсія ізомасляного альдегіду.
124 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4
ках SММА) ряд виглядає так: К1 (95.0)>К3 (91.4)>К2
(89.0). Отже, кращим за виходом ММА при повній
конверсії МІБ є каталізатор К1, який і пропонує-
ться для здійснення цього процесу в промисловості.
Також встановлено, що окиснювальне дегідру-
вання ІМК до МАК у присутності Кт, наведених
у табл. 3, відбувається з меншою селективністю.
Так, на К1 при Т=613 К конверсія ІМК становить
82 %, селективність за МАК — 53 %, утворюються
також оцтова кислота, ацетон, невелика кількість
пропілену (~ 5 %) та значна кількість СО+СО2
(>30 %). При нижчих температурах конверсія ІМК
є малою — при 523 К вона становить 35 %.
Досліджено також окиснювальне дегідрування
ІМА на Fe : Te : Mo (1:0.85:1) Кт та на цьому ка-
талізаторі, промотованому магнієм. Отримані ре-
зультати зведені до табл. 4, з якої видно, що основ-
ними продуктами окиснювального дегідрування
ІМА є МА і метилвінілкетон (МВК). Додатковими
експериментами встановлено, що МВК утворює-
ться конденсацією ацетону з формальдегідом. Неве-
лика кількість останнього (<1 %) зафіксована у
продуктах реакції. На непромотованому Кт утво-
рюється більше МА, ніж МВК, а на промотовано-
му Mg, навпаки, при Т ≤ 593 К — більше МВК.
Видно, що промотор зменшує вихід продуктів пов-
ного окиснення, проте, якщо не-
обхідно отримати більше МА, то
процес потрібно проводити на не-
промотованому Кт. У цьому випа-
дку оптимальною є Т=593 К , за
якої конверсія ІМА становить 97 %,
а селективність за сумою продук-
тів неповного окиснення (ΣПНО)
— 82 %.
Досліджено окиснення сивуш-
ної олії на Кт Fe–Te–Mo–Ox, про-
мотованому BaCl2 (BaCl2/Мо=0.1).
Результати наведені на рис. 3.
Встановлено, що всі спирти в
досліджуваних умовах реагують
повністю. Повне перетворення ізо-
бутилену відбулося при 523 К. За
цих умов утворюється максима-
льна кількість МА (30 % мол. на си-
вушну олію). Селективність за ІМА
становить 23 %, оцтовим альдегі-
дом — 13 %, ізовалеріановим аль-
дегідом (ІВА) — 34 %, (СО+СО2)
— 2.1 %, решта — неідентифіко-
вані продукти.
Таким чином, встановлено, що
Т а б л и ц я 3
Окиснювальне дегідрування МІБ на деяких оксидних Кт у проточній
установці з імпульсною подачею реакційної суміші 5 % мол. МІБ у повітрі
Кт Склад Кт, атом. та Sп,
м2/г Т , К
ХМІБ,
%
Селективність
ОК Ац ММА СО+СО2
К1 Мо12Р1.2Sb0.5W0.6K0.7Cu0.15Ох 463 50.0 — 3.0 97.0 —
Sп=5.2 483 70.0 — 3.5 96.0 0.4
503 90.0 0.1 3.6 95.7 0.6
513 100.0 0.15 3.8 95.0 0.9
523 100.0 0.3 4.5 94.0 1.1
К2 Мо12Р1As0.6Cu0.25Ох 473 37.0 — 4.0 95.0 1.0
Sп=5.3 493 60.0 — 3.5 95.0 1.5
513 74.0 0.15 7.5 89.0 2.5
523 100.0 0.2 7.0 89.0 3.8
533 100.0 0.3 8.5 86.0 5.1
К3 Мо12Р1Cr1As0.6Cu0.25Ох 453 49.5 — 3.5 95.0 1.5
Sп=4.9 473 63.0 — 4.0 94.0 2.0
483 100.0 0.15 5.8 91.4 2.5
493 100.0 0.25 6.0 90.3 3.5
503 100.0 0.4 5.8 89.8 4.0
П р и м і т к а. Х — конверсія, ОК — оцтова кислота, Ац — ацетон,
Sп — питома поверхня; V імп=9.1 см3, Vп=0.56 см3/с, τк=2.4 с.
Т а б л и ц я 4
Окиснювальне дегідрування ІМА (2 % мол. у повітрі) на
Кт Fe–Te–Mo–Ox
Т р, К
Х ІМА,
%
Селективність за, %
МА МВК Ац ΣПНО СО+СО2
Fe : Te : Mo (1:0.85:1), S n=1.5 м2/г
533 72.0 48.3 38.0 9.5 96.8 3.2
553 83.0 46.2 39.0 7.5 93.7 5.0
573 93.0 45.0 35.0 6.3 89.0 11.0
593 97.0 45.0 31.0 6.0 82.0 18.0
613 100.0 43.0 28.0 4.0 75.0 25.0
Fe : Te : Mo : Mg (1:0.85:1:0.1), S n=0.6 м2/г
533 38.0 31.0 57.0 10.0 98.0 1.7
553 48.0 32.0 55.0 9.0 96.0 3.0
573 70.0 35.0 50.0 8.0 93.0 6.5
593 90.0 37.0 42.0 7.0 86.0 14.0
613 95.0 40.0 30.0 6.0 76.0 24.0
П р и м і т к а. МА, МВК, Ац — метакролеїн, метил-
вінілкетон, ацетон відповідно; ΣПНО — сума продуктів
неповного окиснення; Sп — питома поверхня каталі-
затора. Проточна установка з імпульсною подачею
реакційної суміші: V імп=9.1 см3; Vп=0.56 см3/с. τк=1.6 с.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4 125
спирти сивушної олії (відходу виробництва ета-
нолу зброджуванням крохмалистої сировини) мо-
жна переробляти на важливі хімічні продукти та
метакрилати різними методами, зокрема, етанол
окиснювати в оцтовий альдегід, н-пропанол — у
пропіонову кислоту, ізобутанол можна перетво-
рювати двома способами: окиснювати ІБС до
ІМА, потім до ІМК , останню — естерифікувати
метанолом до МІБ і надалі піддавати окисню-
вальному дегідруванню в ММА; окиснювати ІБС
до ІМА і останній перетворювати у МА і МВК
окиснювальним дегідруванням, отриманий МА
окиснювати до метакрилової кислоти, а МВК
використовувати як мономер для одержання по-
лімерних продуктів. Ізоаміловий спирт можна
окиснювати до ізовалеріанового альдегіду, який
має великий попит у парфумерній та фармацев-
тичній промисловості.
РЕЗЮМЕ. Изучено окисление спиртов сивушного
масла в кислородсодержащие соединения (пропионо-
вый, изомасляный, метакриловый и изовалериановый
альдегиды), окисление пропионового и изомасляного аль-
дегидов в соответствующие кислоты и получены метак-
рилаты на основе изобутилового спирта. Исследовано
окислительное преобразование спиртов сивушного мас-
ла (н-пропилового, изобутилового, изоамилового) в цен-
ные продукты химической промышленности, а изомасля-
ного альдегида — в метилметакрилат. Определены высо-
коактивные катализаторы процессов и оптимальные ус-
ловия их осуществления.
SUMMARY. The work is dedicated to the oxidation
of alcohols’ obtained from grain oils into valuable oxygen-
containing compounds, such as propione, isobutyl, meth-
acryl and isovaleriane aldehydes with further conversion
of aldehydes into corresponding acids and obtaining of
methacrylates based on isobutyl alcohol. The oxidative
conversion of alcohol from "grain oil" and isobutyl aldehyde
into methylmethacrylate has been examined. The high-
active catalysts have been founded and process optimal
conditions have been determined.
1. Жизневский В.М ., Гуменецкий В.В., Бажан Л.В. //
Журн. физ. химии. -1999. -73, № 8. -С. 1366—1370.
2. Федевич Є.В., Жизневський В.М ., Мокрий Є.М . //
Вісн. Львів. політехн. ін-ту. Хім. та технол. орган.
речовин. -1969. -№ 36. -С. 32—40.
3. Бажан Л.В., Жизневський В.М ., Кхан М .Р. // Вісн.
ДУ "Львівська політехніка". Хім. та технол. речовин
та їх застосування. -1997. -№ 316. -С. 111, 112.
4. Жизневський В.М ., Гуменецький В.В., Майкова С.В.
та ін. // Вопросы химии и хим. технологии. -2002.
№ 2. -С. 56—59.
Національний університет "Львівська політехніка" Надійшла 12.04.2007
Рис. 3. Вплив температури на окиснення сивушної олії
з використанням каталізатора Fe–Te–Mo–Ох , промото-
ваного BaCl2 (Ba/Мо = 0.1): 1 — ІМА; 2 — МА; 3 —
іС4Н8; 5 — ІВА; 6 — СО+СО2. Проточна установка
з імпульсною подачею реакційної суміші 5 % мол. у
повітрі: V імп=9.1 см3; Vп=0.56 см3/с; τк=3.6 с.
126 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14879 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:32Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жизневський, В.М. Гуменецький, В.В. Макарчук, І.І. Мацьків, О.О. 2010-12-29T15:43:17Z 2010-12-29T15:43:17Z 2008 Окиснення спиртів сивушної олії / В.М. Жизневський, В.В. Гуменецький, І.І. Макарчук, О.О. Мацьків // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 4. — С. 122-126. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14879 541.128.13 Вивчено окиснення спиртів сивушної олії до кисневмісних сполук — пропіонового, ізомасляного, метакрилового, ізовалеріанового альдегідів, окиснення пропіонового та ізомасляного альдегідів у відповідні кислоти
 і одержано метакрилати на основі ізобутилового спирту. Досліджено окиснювальне перетворення спиртів
 сивушної олії (н-пропілового, ізобутилового, ізоамілового) та ізомасляного альдегіду на цінний продукт
 хімічної промисловості— метилметакрилат. Обрано високоактивні каталізатори процесів та визначено оптимальні умови їх здійснення. Изучено окисление спиртов сивушного
 масла в кислородсодержащие соединения (пропионовый, изомасляный, метакриловый и изовалериановый
 альдегиды), окисление пропионового и изомасляного альдегидов в соответствующие кислоты и получены метакрилаты на основе изобутилового спирта. Исследовано
 окислительное преобразование спиртов сивушного масла (н-пропилового, изобутилового, изоамилового) в ценные продукты химической промышленности, а изомасляного альдегида — в метилметакрилат. Определены высокоактивные катализаторы процессов и оптимальные условия их осуществления. The work is dedicated to the oxidation
 of alcohols’ obtained from grain oils into valuable oxygencontaining
 compounds, such as propione, isobutyl, methacryl
 and isovaleriane aldehydes with further conversion
 of aldehydes into corresponding acids and obtaining of
 methacrylates based on isobutyl alcohol. The oxidative
 conversion of alcohol from "grain oil" and isobutyl aldehyde
 into methylmethacrylate has been examined. The highactive
 catalysts have been founded and process optimal
 conditions have been determined. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Органическая химия Окиснення спиртів сивушної олії Article published earlier |
| spellingShingle | Окиснення спиртів сивушної олії Жизневський, В.М. Гуменецький, В.В. Макарчук, І.І. Мацьків, О.О. Органическая химия |
| title | Окиснення спиртів сивушної олії |
| title_full | Окиснення спиртів сивушної олії |
| title_fullStr | Окиснення спиртів сивушної олії |
| title_full_unstemmed | Окиснення спиртів сивушної олії |
| title_short | Окиснення спиртів сивушної олії |
| title_sort | окиснення спиртів сивушної олії |
| topic | Органическая химия |
| topic_facet | Органическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14879 |
| work_keys_str_mv | AT žiznevsʹkiivm okisnennâspirtívsivušnoíolíí AT gumenecʹkiivv okisnennâspirtívsivušnoíolíí AT makarčukíí okisnennâspirtívsivušnoíolíí AT macʹkívoo okisnennâspirtívsivušnoíolíí |