Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах
Методом вольтамперометрии с линейной разверткой потенциала исследовано электроокисление глицина, метионина и аспарагиновой кислот на платиновом электроде в щелочных растворах. Рассчитаны значения энергии активации электродного процесса, константы скорости и коэффициенты диффузии. Показано, что про...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14904 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах / О.А. Лут, О.В. Білий // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 4. — С. 97-100. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14904 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лут, О.А. Білий, О.В. 2010-12-29T16:24:01Z 2010-12-29T16:24:01Z 2008 Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах / О.А. Лут, О.В. Білий // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 4. — С. 97-100. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14904 541.138.3.539.193 Методом вольтамперометрии с линейной разверткой потенциала исследовано электроокисление глицина, метионина и аспарагиновой кислот на платиновом электроде в щелочных растворах. Рассчитаны значения энергии активации электродного процесса, константы скорости и коэффициенты диффузии. Показано, что процесс электроокисления необратим и сопровождается декарбоксилированием. Полуэмпирическим методом РМ3 установлены геометрические параметры аминокислот и потенциалы ионизации. Кинетические характеристики процесса электроокисления хорошо согласуются с рассчитанными квантово-химическими параметрами электронной структуры. This article focuses on glicin, metheonin and asparaginic acid electro oxidation in alkaline solutions received by voltamperometric method with linear development of potential. The article contains calculations of the activation energy, the electrode process speed constant, and the amonoacids diffusion coefficient. The authors claim that the elecctrooxidation process is irreversible and accompanied by decarbooxilation. Geometrical parameters and ionization potentials of amino acids under study were calculated by means of PM3 half-empirical method. The article proves that kinetic characteristics of electro oxidation process agree well with calculated quant-chemical parameters of electronic structure. Методом вольтамперометрії з лінійною розгорткою потенціалу досліджено електроокиснення гліцину, метіоніну та аспарагінової амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах. Розрахованo значення енергії активації, константи швидкості електродного процесу та коефіцієнти дифузії амінокислот. Показано, що процес електроокиснення необоротний і супроводжується декарбоксилюванням. Напівемпіричним методом РМ3 встановлено геометричні параметри досліджуваних амінокислот та потенціали йонізації. Кінетичні характеристики процесу електроокиснення добре узгоджуються з розрахованими квантово-хімічними параметрами електронної структури. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Электрохимия Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах |
| spellingShingle |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах Лут, О.А. Білий, О.В. Электрохимия |
| title_short |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах |
| title_full |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах |
| title_fullStr |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах |
| title_full_unstemmed |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах |
| title_sort |
електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах |
| author |
Лут, О.А. Білий, О.В. |
| author_facet |
Лут, О.А. Білий, О.В. |
| topic |
Электрохимия |
| topic_facet |
Электрохимия |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Методом вольтамперометрии с линейной разверткой потенциала исследовано электроокисление глицина, метионина и аспарагиновой кислот на
платиновом электроде в щелочных растворах. Рассчитаны значения энергии активации электродного процесса, константы скорости и коэффициенты диффузии.
Показано, что процесс электроокисления необратим
и сопровождается декарбоксилированием. Полуэмпирическим методом РМ3 установлены геометрические параметры аминокислот и потенциалы ионизации. Кинетические характеристики процесса электроокисления хорошо согласуются с рассчитанными квантово-химическими параметрами электронной структуры.
This article focuses on glicin, metheonin
and asparaginic acid electro oxidation in alkaline solutions
received by voltamperometric method with linear development
of potential. The article contains calculations of
the activation energy, the electrode process speed constant,
and the amonoacids diffusion coefficient. The authors
claim that the elecctrooxidation process is irreversible and
accompanied by decarbooxilation. Geometrical parameters
and ionization potentials of amino acids under study were
calculated by means of PM3 half-empirical method. The
article proves that kinetic characteristics of electro oxidation
process agree well with calculated quant-chemical parameters
of electronic structure.
Методом вольтамперометрії з лінійною розгорткою потенціалу досліджено електроокиснення гліцину, метіоніну та аспарагінової амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах. Розрахованo значення енергії активації, константи швидкості електродного процесу та коефіцієнти дифузії амінокислот. Показано, що процес електроокиснення необоротний і супроводжується декарбоксилюванням. Напівемпіричним методом РМ3 встановлено геометричні параметри досліджуваних амінокислот та потенціали йонізації. Кінетичні характеристики процесу електроокиснення добре узгоджуються з розрахованими квантово-хімічними параметрами електронної структури.
|
| issn |
0041–6045 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14904 |
| citation_txt |
Електроокиснення амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах / О.А. Лут, О.В. Білий // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 4. — С. 97-100. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lutoa elektrookisnennâamínokislotnaplatinovomuelektrodívlužnihrozčinah AT bíliiov elektrookisnennâamínokislotnaplatinovomuelektrodívlužnihrozčinah |
| first_indexed |
2025-11-26T01:42:58Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:42:58Z |
| _version_ |
1850605620626980864 |
| fulltext |
17. Антропов Л.И ., Горбачевская Л.А . Электрохимия
марганца. -Тбилиси: Мецниереба, 1967. -Т. III.
18. Trasatti S . // J. Electroanal. Chem. -1971. -33, №
2. -P. 351—378.
19. Козин Л.Ф., Волков С.В. Современная энергетика
и экология. Проблемы и перспективы. -Киев: Наук.
думка, 2006.
20. Трасатти С. // Электрохимия. -2005. -41, № 12.
-С. 1411—1424.
21. Молекулярные постоянные неорганических соеди-
нений. Справочник / Под ред. К .С. Краснова. -Л .:
Химия, 1979.
22. Городыский А .В. Вольтамперометрия. Кинетика ста-
ционарного электролиза. -Киев: Наук. думка, 1988.
Институт общей и неорганической химии Поступила 27.03.2007
им. В.И . Вернадского НАН Украины, Киев
УДК 541.138.3.539.193
О.А. Лут, О.В. Білий
ЕЛЕКТРООКИСНЕННЯ АМІНОКИСЛОТ НА ПЛАТИНОВОМУ ЕЛЕКТРОДІ
В ЛУЖНИХ РОЗЧИНАХ
Методом вольтамперометрії з лінійною розгорткою потенціалу досліджено електроокиснення гліцину,
метіоніну та аспарагінової амінокислот на платиновому електроді в лужних розчинах. Розрахованo значен-
ня енергії активації, константи швидкості електродного процесу та коефіцієнти дифузії амінокислот. Пока-
зано, що процес електроокиснення необоротний і супроводжується декарбоксилюванням. Напівемпіричним
методом РМ3 встановлено геометричні параметри досліджуваних амінокислот та потенціали йонізації.
Кінетичні характеристики процесу електроокиснення добре узгоджуються з розрахованими квантово-хіміч-
ними параметрами електронної структури.
Метаболізм у клітинах живих організмів, як
типовий редокс-процес, супроводжується перене-
сенням електронів. Контролювати електронне пе-
ренесення можна, оформлюючи процес електро-
хімічно в штучно створених умовах. Через це мето-
ди електрохімії не тільки корисні, але часто і єди-
но можливі для аналізу шляхів (марштрутів) і
механізму перенесення заряджених частинок у си-
стемах за участю біологічно активних компонен-
тів і, зокрема, амінокислот.
Перші дослідження електролізу водних роз-
чинів амінокислот були проведені ще в 30-х роках
минулого століття [1, 2]. Амінокислоти вивчали різ-
ними електрохімічними методами [3—5]. Наприк-
лад, в роботі [5] за допомогою кондуктометрич-
них та потенціометричних вимірювань визначені
граничні рухливості аніонів аспарагінової кисло-
ти та гліцину. На підставі отриманих даних зро-
блені висновки про різні механізми йонного тран-
спорту в розчинах амінокислот. Біполярний ха-
рактер йонів амінокислот у водних розчинах зу-
мовлює можливість адсорбції їх як на позитивно,
так і на негативно зарядженій поверхнях елект-
рода. Схеми взаємодії амінокислот з поверхнею
електрода наведені в роботі [6]. Дослідження ад-
сорбції метіоніну на платині [7] показали, що ме-
ханізм адсорбції метіоніну суттєво залежить від
рН середовища: у кислих розчинах взаємодія з по-
верхнею платинового електрода здійснюється по
місцю атома сірки, а в лужних — через аміногру-
пу. Проведені поляризаційні вимірювання в роз-
чинах метіоніну вказують на специфічне електро-
окиснення метіоніну, що має місце в кислому, ней-
тральному і лужному середовищах. Стійкий анод-
ний струм окиснення вдалося зафіксувати лише
при концентраціях амінокислоти вище 5⋅10–4 М ,
тоді як при більш низьких концентраціях поляри-
заційна крива практично не відрізняється від фону.
Електрохімічні процеси з участю амінокислот
досліджували полярографічно, вольт-амперомет-
рично, спектрофотометрично та потенціометрич-
но [3—4, 8—10].
Не заперечуючи доцільність використання різ-
них методів, слід зазначити, що вольтамперомет-
рія з лінійною розгорткою потенціалу є найбільш
адекватним методом дослідження біоорганічних
сполук. Вивчення основних кінетичних характе-
ристик процесу, впливу адсорбції для з’ясування
механізму електрохімічного окиснення амінокис-
лот ще далеко не повне [11—14]. Нами вибрані різ-
ні за складом і структурою амінокислоти: най-
простіша — аміноетанова, двохосновна — аспа-
© О.А. Лут, О.В. Білий , 2008
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4 97
рагінова та метіонін, до складу молекул якого вхо-
дить гетероатом сульфур. За результатами нама-
гались знайти спільність та відмінність електро-
хімічної поведінки їх у лужному середовищі на
платиновому електроді, розрахувати основні кі-
нетичні характеристики таких процесів і запро-
понувати найбільш вірогідні механізми процесу
електроокиснення. Цій меті були підпорядковані
квантово-хімічні розрахунки електронної струк-
тури досліджуваних амінокислот.
Електроокиснення амінокислот вивчали мето-
дом вольтамперометрії з лінійною розгорткою по-
тенціалу з використанням потенціостату ПИ-50-1.
Потенціодинамічні криві записувались за допо-
могою спеціально розробленої комп’ютерної про-
грами Science Plotter. Програма дає можливість
реєстрації двоканального (X та Y) електричного
сигналу з потенціостату та експорту отриманих
даних у текстовий документ чи буфер обміну. Екс-
портовані дані знаходяться у форматі: потенціал
(В) та сила струму (мА). Розгортку потенціалу
задавали в межах 0—2.4 В. Швидкість зміни по-
тенціалу (V ) становила 0.02—0.1 В/с. Вольт-ампе-
рометричні дослідження проводили в триелектро-
дній чарунці. Робочим електродом слугувала пла-
тинова дротина площею 1.4⋅10–5 м2, допоміжним
— платинова платинована платівка з видимою по-
верхнею 7⋅10–4 м2. В якості електрода порівняння
використовували насичений аргент-хлоридний
електрод. Розчинений кисень з розчину видаляли,
пропускаючи високочистий аргон впродовж 15 хв.
На рис. 1 наведені найбільш характерні і до-
бре відтворювані вольтамперограми електрооки-
снення амінокислот, які отримували в розчинах з
рН 12. На кривих спостерігаються максимуми стру-
му, які вказують на розряд амінокислоти. Попе-
редні дослідження показали, що підвищення кон-
центрації амінокислоти веде до зростання вели-
чин максимуму струму при сталих значеннях по-
тенціалів [15, 16]. Отже, максимуми струму від-
повідають окисненню досліджуваних речовин.
Інтенсивність електродних процесів для амі-
нокислот порівнювали за величинами енергій ак-
тивації процесу та потенціалами їх розряду. Енер-
гії активації (Еакт) визначали за кутом нахилу
прямих, отриманих в координатах lgi—1/T (рис.
2), їх значення наведені в таблиці.
Розраховані значення енергії активації добре
корелюють з потенціалами електроокиснення амі-
нокислот. Потенціал окиснення гліцину (рис. 1,
крива 1), складає 1.89 В; для аспарагінової кисло-
ти (рис. 1, крива 3) — 1.3 В, для метіоніну —
1.78 В (рис. 1, крива 2). Отже, процес електрохі-
мічного окиснення для досліджуваного ряду амі-
нокислот проходить найлегше для йона аспарагі-
нової кислоти. Це узгоджується з даними кванто-
во-хімічних розрахунків, зокрема, енергіями верх-
ньої зайнятої молекулярної орбіталі (ВЗМО) та
зарядами на атомах (таблиця).
Згідно з [17] потенціали напівхвилі (Е1/2) лі-
нійно залежать від ВЗМО. За теоремою Купменса
[18] йонізація молекули зводиться до видалення
електрона з ВЗМО. Енергія ВЗМО, яка береться
з протилежним знаком, відповідає значенню по-
тенціалу йонізації молекули. Проведені нами кван-
тово-хімічні розрахунки енергії йонізації відриву
Рис. 1. Вольт-амперометричні криві електроокиснення
амінокислот: 1 — 0.1 М розчин гліцину; 2 — 0.1 М
розчин метіоніну; 3 — 0.02 М розчин аспарагінової
кислоти. Тут і на рис. 2, 3 рН 12, V — 0.05 В/c, фон
— 0.5 М Na2SO4.
Експериментально визначені кінетичні параметри електроокиснення амінокислот
Амінокислоти Еакт,
кДж/моль К, с–1 D⋅106,
cм2/c X c X v
Довжина
зв’язку С–С, нм
ВЗМО,
еВ Е1/2, В
Гліцин 29.85 4.1⋅10–7 4.7 0.20 0.30 0.15580 4.31 1.6
Метіонін 20.4 7.6⋅10–7 1.2 0.43 0.27 0.15719 2.55 1.46
Аспарагінова кислота 15.68 3.6⋅10–5 1.3 0.50 0.20 0.15691 1.04 1.1
98 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4
електрона від аніонів амінокислот показали, що
найменшу енергію йонізації має аспарагінова кис-
лота, а найбільшу — гліцин. Значення Е1/2 взяті
з вольт-амперометричних кривих, а ВЗМО, дов-
жини зв’язків розраховані напівемпіричним ме-
тодом РМ3 (таблиця).
Форма потенціодинамічних кривих вказує
на те, що процеси електроокиснення досліджених
амінокислот є необоротними. Про це свідчить від-
сутність максимумів струму при однакових зна-
ченнях потенціалу на катодних ділянках циклі-
чних вольт-амперних кривих.
Згідно з теорією вольтамперометрії, необоро-
тність процесів підтверджується також розрахо-
ваними кутовими коефіцієнтами в координатах
lgIp/lgс (Xc) [19], які виявились меншими за оди-
ницю (рис. 3). Розрахована залежність lgIp/lgv—Xv
(критерій Семерано) також вказує на необорот-
ність процесу. Різна концентрація досліджуваних
амінокислот на розраховані кутові коефіцієнти
не впливає.
Для встановлення кінетичних характеристик
та механізму електрохімічного окиснення аміно-
кислот, окрім енергії активації [20], нами були роз-
раховані константи швидкості (К), коефіцієнти
дифузії амінокислот (D) (таблиця). За тангенсом ку-
та нахилу лінійної залежності lnI/(Iгр – I) від E
розрахували кількість електронів, які приймають
участь в електродному процесі. Виявилось, що в
електроокисненні приймають участь два електро-
на (для гліцину і метіоніну) та чотири електрона
для аніона аспарагінової кислоти. Це узгоджує-
ться з даними квантово-хімічних розрахунків, згід-
но з якими електронна густина ВЗМО локалізує-
ться на атомі кисню карбоксильної групи. Частка
електронної густини ВЗМО там складає 0.6, а на
атомах N і С — 0.25 від заряду електрона. Отже,
з більшою імовірністю має проходити реакція оки-
снення з наступним декарбоксилюванням через
утворення проміжної сполуки карбокатіону, який
є нестійким і відразу вступає у взаємодію з гід-
роксогрупами середовища з утворенням кінцевих
продуктів реакції.
Для електрохімічних процесів у розчинах амі-
нокислот, які відбуваються на платиновому елек-
троді, лімітуючою стадією є або власне електрохі-
мічна реакція, або доставка деполяризатора до по-
верхні електрода [21]. Розраховані нами констан-
ти швидкості мають досить малі значення, що
вказує на низьку швидкість електрохімічного оки-
снення амінокислот. Лімітуватиме процес елект-
роокиснення, швидше всього, відрив першого елек-
трона, як і було відмічено в роботі [22].
Частинки амінокислот у нейтральних розчи-
нах є цвітер-йонами, отже, можна було б припус-
тити, що в таких розчинах відбувається асоціація
молекул з утворенням димерів:
Наявність таких асоціатів у розчині мала б
впливати як на швидкість дифузії деполяризатора
до поверхні електрода, так і на сам електродний
процес. Для того, щоб переконатись, чи має місце
таке явище в розчині, ми визначили кріоско-
пічним методом молекулярну масу амінокислот.
Рис. 3. Логарифмічна залежність максимуму сили стру-
му електроокиснення амінокислот від концентрації:
1 — розчин гліцину; 2 — розчин аспарагінової кислоти;
3 — розчин метіоніну.
Рис. 2. Напівлогарифмічна залежність густини струму
від оберненого значення температури для реакцій елек-
троокиснення амінокислот: 1 — 0.02 М розчин аспара-
гінової кислоти; 2 — 0.1 М розчин гліцину; 3 — 0.1 М
розчин метіоніну.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4 99
Отримані дані, наприклад, для гліцину (М експ =
= 73.8 г/моль, М теор = 74.5 г/моль), вказують на
відсутність такої асоціації в розчинах. Про це
свідчать також близькі значення коефіцієнтів ди-
фузії, які розраховані за отриманими нами вольт-
амперометричними кривими.
На підставі проведених досліджень можна зро-
бити висновок про те, що різні за складом і за
структурою амінокислоти в лужних розчинах на
платиновому електроді електроокиснюються шля-
хом декарбоксилювання, і цей процес є необорот-
ним. Отримані кінетичні характеристики процесу
електроокиснення добре корелюють з даними кван-
тово-хімічних розрахунків.
РЕЗЮМЕ. Методом вольтамперометрии с линей-
ной разверткой потенциала исследовано электроокис-
ление глицина , метионина и аспарагиновой кислот на
платиновом электроде в щелочных растворах. Рассчи-
таны значения энергии активации электродного про-
цесса, константы скорости и коэффициенты диффузии.
Показано, что процесс электроокисления необратим
и сопровождается декарбоксилированием. Полуэмпири-
ческим методом РМ3 установлены геометрические па-
раметры аминокислот и потенциалы ионизации. Кине-
тические характеристики процесса электроокисления хо-
рошо согласуются с рассчитанными квантово-хими-
ческими параметрами электронной структуры.
SUMMARY. This article focuses on glicin, metheonin
and asparaginic acid electro oxidation in alkaline solutions
received by voltamperometric method with linear deve-
lopment of potential. The article contains calculations of
the activation energy, the electrode process speed constant,
and the amonoacids diffusion coefficient. The authors
claim that the elecctrooxidation process is irreversible and
accompanied by decarbooxilation. Geometrical parameters
and ionization potentials of amino acids under study were
calculated by means of PM3 half-empirical method. The
article proves that kinetic characteristics of electro oxidation
process agree well with calculated quant-chemical para-
meters of electronic structure.
1. Takayana Y ., Harada N., M iduno Bull S . // Chem.
Soc. Jpn. -1937. -12. -P. 342.
2. W einberg N.L ., W einberg H.R . // Chem. Rev. -1968.
-68. -P. 449.
3. Лыткин А .И ., Чернявская Н .В., Румянцева И .А . и
др. // Журн. физ. химии. -2006. -80, № 4. -C. 583—587.
4. Шапошник В.А ., Елисеева Т .В., Текучев А .Ю.,
Лущик И .Г. // Электрохимия. -2001. -37, № 2. -С.
195—201.
5. Стрельникова О.Ю., Аристов И .В., Бобрешова О.В.
и др. // Вестн. ВГУ. Сер. Химия, биология. -2001.
-№ 1. -С. 182—186.
6. Богдановская В.А . // Электрохимия. -1993. -29, №
4. -С. 441.
7. Туманова Е.А ., Сафронов А .Ю. // Там же. -1998.
-34, № 2. -С. 170.
8. Карташова Т .В., Бобринская Е.В., Введенский А .В.,
Морозова Н .Б . // Тез. докл. Всерос. совещ. с межд.
уч. “ЭХОС–2006”, Новочеркасск, Россия, сент.
2006. -С. 23—26.
9. Даниэльс Ф., Олберти Р. Физическая химия / Под.
ред. К .В. Топчиевой. -М .: Мир, 1978.
10. Vodraska J., S tibor J., Janda M . // Chemike lysty.
-1984. -78. -P. 803.
11. Громова В.Ф., Шаповал Г.С., Миронюк И .Е. // Тез.
докл. Всерос. совещ. с межд. уч. “ЭХОС–2006”,
Новочеркасск, Россия, сент. 2006. -С. 146—148.
12 Годжаев Н ., Алиев И . // Журн. ун-та Кавказ. Сер.
Естествознания и техника. -2006. -№ 17. -С. 99—106.
13. Dogan A lev, Sakiyan Iffet, Kihc Esma. // J. Solut.
Chem. -2004. -№ 12. -P. 1539—1547.
14. Аристов И .В., Бобрешова О.В., Елисеев С.Я., Кулинцов
П.И. // Электрохимия. -2000. -36, № 3. -С. 365.
15. Білий О.В., Лут О.А . // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.
xім. -2006. -Вип. 47. -C. 295—301.
16. Лут О.А ., Білий О.В. // Наук. записки
Тернопільського націон. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.
Хім. -2007. -№ 11. -С. 36—40.
17. Hoijtink G.J. // Rec. trav. Chim. -1958. -77. -P. 555—561.
18. Бурштейн К.Я., Шорыгин П .П . Квантово-химичес-
кие расчеты в органической химии и молекулярной
спектроскопии. -М :. Наука, 1989. -С. 75—104.
19. Гороховская В.И ., Гороховский В.М . Практикум
по осциллографической полярографии. -М .: Высш.
шк. -1973. -С. 35—37, 44, 45, 94—101.
20. Делахей П . Двойной слой и кинетика электродных
процессов. -М .: Мир, 1967. -С. 278—285.
21. Электрохимия органических соединений: Пер. с
англ. / Под ред. А.П . Томилова, Л .Г. Феоктистова.
-М .: Мир, 1976. -С. 64, 84—107.
22. Органическая электрохимия: В 2-х кн. -Кн. 1 /
Под ред. М . Бейзера и Х. Лунда. -Пер. с англ. /
Под ред. В.А. Петросяна, Л .Г. Феоктистова. -М .:
Химия, 1988.
Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького Надійшла 19.12.2007
100 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 4
|