До 95-річчя Національної академії наук України

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2013
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149449
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До 95-річчя Національної академії наук України // Слово і час. — 2013. — № 11. — С. 12. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-149449
record_format dspace
fulltext Слово і Час. 2013 • №1112 ДО 95-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) – вища наукова установа України із самоврядною організацією, яка здійснює дослідження в галузі природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук. Заснована з ініціативи Українського наукового товариства в Києві: на пропозицію міністра освіти та мистецтва Миколи Василенка було створено спеціальну комісію, яка від 9 липня до 17 вересня 1918 р. виробила законопроект про заснування УАН, затверджений гетьманом Павлом Скоропадським 14 листопада 1918 р. Урочисте відкриття відбулося 24 листопада 1918 р. Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історично-філологічний, фізико- математичний, соціально-економічний. Видання Академії мали друкуватися українською мовою. Статут акцентував загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, а й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд. Першими академіками стали історики Д. Багалій та О. Левицький, економісти М. Туган- Барановський та В. Косинський, сходознавець А. Кримський, літературознавець М. Петров, лінгвіст С. Смаль-Стоцький, геологи В. Вернадський і П. Тутковський, біолог М. Кащенко, механік С. Тимошенко, правознавець Ф. Тарановський. Установче спільне зібрання 27 листопада 1918 р. обрало президентом УАН професора В. Вернадського, а неодмінним секретарем – А. Кримського. Згодом президентами Академії обиралися М. Василенко (1921–1922), О. Левицький (1922), В. Липський (1922–1928), Д. Заболотний (1928–1929), О. Богомолець (1930–1946), О. Палладін (1946–1962), Б. Патон (із 1962 р.). У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів – історико- філологічного, фізико-математичного й соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку. Зокрема, ефективно працювала постійна “Комісія для видання пам’яток новітнього українського письменства” під головуванням С. Єфремова. Була започаткована серія “Академічна бібліотека українських письменників”. 1919 р. А. Кримський очолив роботу над підготовкою до видання повних зібрань творів Т. Шевченка, І. Франка, В. Антоновича й М. Драгоманова. Водночас велася велика робота над збиранням творчої спадщини Т. Шевченка, яку готував до друку П. Зайцев. На засіданні науково-дослідної секції Укрголовнауки 30 січня 1926 р. був розглянутий проект статуту Інституту Тараса Шевченка, який підготували Д. Багалій, С. Пилипенко, М. Плевако, А. Річицький, О. Дорошкевич та І. Айзеншток. У листопаді 1926 р. академік Д. Багалій був призначений директором Інституту Тараса Шевченка. Керівництво установи активно залучало до співпраці відомих науковців, які працювали у вищій школі, у редакціях газет і журналів, літературних критиків. У вересні 1930 р. Інститут Тараса Шевченка перейменовано на Всеукраїнський літературознавчий науково-дослідчий Інститут ім. Т. Г. Шевченка. Набуває наукового авторитету й кадрового потенціалу Київський філіал інституту. Особлива увага зосереджується на підготовці кваліфікованих кадрів через аспірантуру. У 1933 р. Інститут було передано до Всеукраїнської академії наук, а 14 серпня 1933 р. його було реорганізовано під назвою Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка. 1936 р. обидва склади інституту – харківський і київський – було об’єднано, долучено до них Комісію Всеукраїнської асоціації марксистко-ленінських науково-дослідних інститутів (ВУАМЛІН), і на їхній основі 1936 р. постав Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Нині НАН України налічує 173 наукові інститути та установи, де працює більше 43 тисяч співробітників, з них понад 10 тисяч докторів і кандидатів наук. атиД
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1494492025-02-09T22:40:39Z До 95-річчя Національної академії наук України Сelebrating the 95th anniversary of the National Academy of Sciences of Ukraine Дати 2013 Article До 95-річчя Національної академії наук України // Слово і час. — 2013. — № 11. — С. 12. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149449 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Дати
Дати
spellingShingle Дати
Дати
До 95-річчя Національної академії наук України
Слово і Час
format Article
title До 95-річчя Національної академії наук України
title_short До 95-річчя Національної академії наук України
title_full До 95-річчя Національної академії наук України
title_fullStr До 95-річчя Національної академії наук України
title_full_unstemmed До 95-річчя Національної академії наук України
title_sort до 95-річчя національної академії наук україни
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2013
topic_facet Дати
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149449
citation_txt До 95-річчя Національної академії наук України // Слово і час. — 2013. — № 11. — С. 12. — укp.
series Слово і Час
first_indexed 2025-12-01T11:31:02Z
last_indexed 2025-12-01T11:31:02Z
_version_ 1850305323698487296