Читач-адресат поезії Шевченка

• Опубліковано в: Слово і Час
• Дата: 2014
• ISSN: 0236-1477
• Автор: Смілянська, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
• Теми: Питання теоретичні
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149719
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Читач-адресат поезії Шевченка / В. Смілянська // Слово і час. — 2014. — № 3. — С. 35-50. — Бібліогр.: 28 назв. — укp.

У статті зроблено спробу висвітлити контактний характер Шевченкової поезії, її відкритість і
 зверненість до читача, спираючись на уявлення теоретичної поетики про читача-адресата як про
 закодованого в тексті співтворця естетичного феномену – поетичного твору. Суб’єктно-системний
 підхід до аналізу текстів дав змогу простежити залежність експлікації адресатів від родово-
 жанрового складу певних суб'єктних сфер, зокрема ліричних “власне автора”, розповідача,
 героя, персонажа та епічних розповідача й оповідача. Basing on the concepts of literary theory concerning the implied reader as a co-author of the aesthetic
 phenomenon of any poetic work, the paper focuses on the openness of Shevchenko’s poetry and
 its reader-oriented nature. The subject-centered systematic approach to the analysis of literary texts
 allows to trace the relations between the textual explication of addressees and the genre-determined
 subjective spheres, specifically, of the author’s lyrical self, the narrator, the lyrical hero, the character,
 as well as of epic homo- and heterodiegetic narrators. В статье автор исследует открытый, контактный
 характер поэзии Т. Шевченко, ее обращенность к
 читателю, опираясь на представление теоретической
 поэтики о читателе-адресате как о закодированном
 в тексте сотворце эстетического феномена – поэтического произведения. Субъектно-системный подход к анализу текстов позволил проследить зависимость экспликации адресатов от родово-жанрового состава определенных субъектных сфер, в частности лирических “собственно автора”, повествователя, героя, персонажа, а также эпических
 повествователя и рассказчика.