"Епіграф долі": паратекстуальність роману М. Продановича "Сад у Венеції"

На матеріалі роману сучасного сербського прозаїка Мілети Продановича “Сад у Венеції”
 висвітлено досвід паратекстуального моделювання семантики твору, притаманний сербській
 постмодерністській літературі. Ідеться про функціональність епіграфа і практику її реалізації у
 смисл...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2014
ISSN:0236-1477
Main Author: Білик, Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149834
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:"Епіграф долі": паратекстуальність роману М. Продановича "Сад у Венеції" / Н. Білик // Слово і час. — 2014. — № 5. — С. 90-96. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:На матеріалі роману сучасного сербського прозаїка Мілети Продановича “Сад у Венеції”
 висвітлено досвід паратекстуального моделювання семантики твору, притаманний сербській
 постмодерністській літературі. Ідеться про функціональність епіграфа і практику її реалізації у
 смисловій реконструкції на матеріалі міжтекстових зв'язків із використанням, зокрема, “текстів”
 культурологічного дискурсу. Basing on the novel “Garden in Venice” by a modern Serbian writer Mileta Prodanović, the paper
 explores the experience of paratextual semantic modeling typical of Serbian postmodernist literature.
 The author touches upon the functionality of the epigraph and its role in the reconstruction of meaning
 through the intertextual relations and, in particular, with the use of “texts” from the discourse of cultural
 studies. На материале романа современного сербского прозаика
 Милеты Продановича “Сад в Венеции” в статье освещается
 опыт паратекстуального моделирования семантики
 произведения, свойственный сербской постмодернистской
 литературе. Речь идет о функциональности эпиграфа и
 практике ее отображения в материале межтекстовых связей
 при участии, в частности, “текстов” культурологического
 дискурса, представленных в процессе смысловой
 реконструкции.
ISSN:0236-1477