Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття

Рецензія на книгу: Хороб М. Б. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття (дослідження, статті, критичні етюди). – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 428 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2014
Main Author: Григорчук, Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149885
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття / Ю. Григорчук // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 109-111. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859626002671468544
author Григорчук, Ю.
author_facet Григорчук, Ю.
citation_txt Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття / Ю. Григорчук // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 109-111. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description Рецензія на книгу: Хороб М. Б. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття (дослідження, статті, критичні етюди). – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 428 с.
first_indexed 2025-11-29T10:47:36Z
format Article
fulltext 109Слово і Час. 2014 • №6 БАГАТОГРАННІСТЬ АНАЛІТИЧНОГО ОСЯГНЕННЯ ХУДОЖНЬОГО БУТТЯ Хороб М. Б. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття (дослідження, статті, критичні етюди). – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 428 с. Українська література ХХ ст. – складний, рельєфно контрастний і просторий материк, у якого є свої “білі плями” і “темні місця”, свої закони і принципи розвою, змінності і спадкоємності художніх систем, свій цілком самобутній світ творчих пошуків і звершень. Спробою висвітлити різні грані цього розмаїтого художнього буття крізь призму творчих індивідуальностей і їхніх мистецьких лабораторій і стала запропонована праця Марти Хороб. Зібрані у книжці наукові студії репрезентують актуальний, сучасний, незаангажований погляд авторки на різні періоди розвитку модерного вітчизняного письменства й намічають перспективні тенденції його розвитку. Книжка М. Хороб “Грані художнього буття…” – ґрунтовне аналітико-синтетичне дослідження українського літературного процесу ХХ ст. Уже сама назва праці імпліцитно вказує на широкий діапазон літературно-критичної думки авторки, її прагнення до поліаспектної рефлексії неодновимірного й багатогранного художнього світу. В основі книжки лежать літературознавчі статті, дослідження й рецензії, опубліковані впродовж 1983– 2013 рр. у наукових журналах, вісниках і збірниках всеукраїнських і міжнародних конференцій. Кожна з розвідок висвітлює самобутню грань літературно-естетичної реальності: від аналізу ідейно-змістових чи жанрово-стильових особливостей окремих творів до висвітлення специфіки художнього мислення осібних митців – як відомих (Р. Іваничука, В. Стефаника, Г. Тютюнника, І. Франка, Вал. Шевчука), так і ще не виявлених на творчому обрії вітчизняного письменства (М. Ірчана, Р. Єндика, В. Єрошенка, М. Козоріса, Ю. Шкрумеляка). В об’єктив наукового спостереження дослідниці найчаст іше потрапляє царина малої прози – той синтетичний текстовий простір, який на мікрорівні смислових і образних зчеплень дає змогу простежити глибинні імпульси т во рч о ї д ум к и , що в и з н ач ают ь своєрідність конкретного літературного явища. С п е к т р н а у к о в и х п р о б л е м , висвітлених у книжці, доволі широкий. Це питання традиції і новаторства, поетики епічних жанрів, психологізації характерів , модернізаці ї образних систем, синтезу мистецтв у художній творчості, взаємозв’язку літератури й екзистенціальної філософії, літератури й фольклору, виявлення архаїко - міфологічних засад художнього мислення та ін. Дослідження базоване на ґрунтовній теоретичній основі. Це праці з питань поетики й естетики (Ар істотеля , Ю. Борєва, Г. В’язовського, Х. Керлота, М. Кодака, О. Лосєва, В. Пахаренка, О. Потебні, В. Фащенка, І. Франка), і стор і ї літератури (Л . Білецького , Г. Грабовича, Р. Гром’яка, Т. Гундорової, М. Жулинського, Н. Зборовської, М. Ласло- Куцюк, М. Коцюбинської, М. Моклиці, Л. Мороз, Д. Наливайка, Р. Піхманця, В. Полєка, С. Павличко, Т. Салиги, В . Смілянської , Л . Тарнашинської , Д. Чижевського), психології (З. Фройда, К.-Г. Юнга) й етнопсихології (В. Яніва, О . Кульчицько го ) , герменевтики (Р. Барта, Г.-Ґ. Ґадамера), фольклористики (В. Гнатюка, І. Денисюка, С. Мишанича, С. Пушика), філософії (М. Бердяєва, Ю . Габерма с а , М . Га йде ґ ґ е р а , Ф. Ніцше, Г. Сковороди, М. Шеллера, А. Шопенгауера, Д. Юма, Х. Янараса, К. Ясперса), історії (В. Антоновича, Слово і Час. 2014 • №6110 О. Апанович, П. Арсенича, Д. Багалія, М . Грушевського , М . Костомарова , Д. Яворницького). Авторка майстерно володіє словом, досконало оперує термінологічним інструментарієм і сучасною методологією літературно-критичного аналізу (зосібна, активно застосовує міждисциплінарні п ідходи , принципи герменевтики , психоаналізу, архетипної критики) , уводить в і с торико -л і тературний контекст малознані твори й оприявнює оригінальний спосіб перепрочитання вже відомих художніх текстів, що в комплексі визначає безперечну актуальність рецензованої праці. Видання складається з чотирьох розділів, розміщених за хронологічним принципом (в і д 1 9 1 0 – 1 9 2 0 -х до 1990-х рр. – початку ХХІ ст.). Кожний і з розд іл ів репрезентує “мікро - й макроаналіз як осібного твору, так і окремого письменника… сприяє з’ясуванню своєрідності розвитку епічних жанрів в українському письменстві означеного періоду” (10), а водночас експлікує глибокий фаховий рівень дослідниці , ї ї панорамне бачення художньої реальності. Перший розділ праці “У світлі традицій” присвячено висв ітленню тяглост і літературного процесу, з ’ясуванню в з а ємо з в ’ я з к у і в з а ємо в п л и в і в між художніми системами окремих письменників. У центрі уваги авторки – три знакові в українській літературі постаті: Іван Франко, Василь Стефаник і Лесь Мартович. Незважаючи на чималу кількість розвідок, присвячених цим письменникам, М. Хороб із притаманною їй науковою пильністю висвітлює ще не виявлені сторінки їхніх біографій, уводить в аналітичний контекст малознані твори, здійснює оригінальні типологічні зіставлення. Зокрема, проводить цікаві паралелі між художньою інтерпретацією образу пророка в поемі І. Франка “Мойсей” та в однойменній поезії Д. Павличка, простежує поетикальне в ідлуння індивідуального голосу В. Стефаника в епічній творчості Г. Косинки й модерній прозі “дев’ятдесятників”, акцентує на інкарнації гумористично-сатиричного слова Леся Мартовича в романах М. Козоріса. Д р у г и й р о зд і л “Пи с ь м е н н и к и у кра ї н сь к о ї д і а спори : по гляд і з сьогодення” висвітлює художній доробок донедавна незнаних чи замовчуваних митців, виводить його на авансцену літературознавчих досліджень. Цьому сприяють і стислі біографічні екскурси, і обов’язкова компаративна складова (що свідчить про широку ерудицію авторки не тільки в корпусі вітчизняного, а й світового письменства), і скрупульозно дібрана бібліографія до кожної зі статей. Авторка простежує історіософію повістей К . Гриневичевої , екзистенціально - філософську маркованість твор ів В . Домонтовича й Н . Королево ї , фольклорно-міфологічні засади прози Р. Єндика, оригінальний синтез мистецтв (живопису й поетичного слова) у ліриці С. Гординського та самобутнє поєднання культур (українського фольклору й епосу народів Сходу) у прозі В. Єрошенка. В об’єктив дослідницької уваги зазвичай потрапляють конкретні твори, під час аналізу яких авторка майстерно огранює поетикальні риси і специфіку художнього мислення того чи того письменника. Третій розділ “Українська проза у вимірах часу” – найбільший за обсягом. У ньому подається панорамна картина літературного процесу ХХ ст., огранена темпоральними відрізками 1920–1930-х, 1950–1980-х і 1980–1990-х рок ів . Кожна хронологічна ніша репрезентує ориг інальне бачення дослідницею конкретного літературного періоду, уміння заакцентувати притаманні саме йому ідейно-естетичні особливості. Так, у рубриці “20–30-і рр. ХХ ст.” авторка вводить у науковий ужиток десятиліттями табуйований доробок представників “ р о з с т р і л я н о г о в і д р одж е н н я ” і ще не вивчену художню спадщину письменників січового стрілецтва . Об’єктом осібного аналізу стають твори західноукраїнських прозаїків М. Ірчана, М. Козоріса, Ю. Шкрумеляка. Аналізуючи художні тексти цих авторів, дослідниця зосереджує увагу на особливостях характеротворення героїв, специфіці формування гуцульського колориту, філософській і національно-світоглядній спрямованості прози письменників , висвітлює “білі плями” їхніх життєвих і творчих біографій. У рубриці “50–80-ті рр. 111Слово і Час. 2014 • №6 ХХ ст.” у фокусі літературознавчого аналізу опиняється простір малих епічних форм, у царині яких найадекватніше в іддзеркалилися духовн і пошуки тогочасного літературного покоління. Авторк а апелює до новел і с ти ки Є. Гуцала, О. Гончара, Р. Іваничука, повістей Григора Тютюнника. Особливий акцент поставлено на поетику творів (зокрема на поетику художньої деталі), їх філософську (екзистенціальну ) спрямованість. Наступна рубрика “80– 90-ті рр . ХХ ст.” увиразнює новітні тенденції в українській художній прозі, її рух від модернізму до постмодернізму. Дослідниця простежує як загальну генезу інноваційних процесів у сучасній белетристиці (трансформацію характеру героя, еволюцію жанрів), так і конкретні особливості їхнього художнього вияву у творах вітчизняних письменників – Вал. Шевчука і С. Пушика, доробок яких репрезентує “органічний сплав класичного , традиційно високого й глибоко і ндив ідуального в русл і новаторських дискурсів” (287). Четвертий розділ “Критичні етюди: л і тературн і особистост і ” містить рецензії на сучасну літературознавчу й художню прозу. Контекстуально він продовжує попередні й засвідчує широку ерудицію дослідниці в літературних новаціях ХХІ ст., багатогранність її наукових зацікавлень, об ’єктивність і аргументованість суджень, високу теоретичну компетентність , уміння дати адекватну й виважену оцінку як різноплановому літературознавчо - критичному дискурсу (студіям Є. Барана, Н. Мафтин, О. Нахлік, Т. Салиги), так і новітній художній прозі. Із незмінною доброзичливістю авторка, зокрема , аналізує художні тексти Л. Тарнашинської, Г. Гусейнова чи С. Процюка, кількома словами вміє передати сутнісний зміст, квінтесенцію прочитаного, надзвичайно тонко відтворює настроєву тональність і стильову манеру письменника . Як зазначає сама дослідниця , цей розділ становить “окремий (однак не відокремлений) погляд” (10) на ідейно- естетичну палітру сучасної української літератури, що виявляє одну із граней її художнього буття. Завершують книжку тематично впорядкована бібліографія статей, що лягли в її основу, післямова, коротка і нформац ія про авторку, детальний іменний покажчик. Рецензована праця яскраво засвічує високий професійний рівень дослідниці, опертий на більш як тридцятилітній досвід наукових спостережень над розвоєм л і терат урно го процесу, плинністю і спадкоємністю творчих практик. М. Хороб виявляє самобутнє вміння помічати нове, нестандартне, свіже, оригінальне як на вже знаних, так і на ще не розгаданих теренах літературного світу. Неабияка роль у дослідженні відводиться висвітленню творчого доробку малознаних митців. Цікаво, що більшість із них (зокрема Лесь Мартович, М. Козоріс, Р. Єндик, М. Ірчан, Ю. Шкрумеляк) – уродженці Прикарпаття, рідного авторці культурно- географічного простору, що зумовлює її глибоке й тонке “входження” в художній світ кожного з письменників, своєрідне “відчуття автора з півслова”. На окрему увагу заслуговують стиль викладу й наукова мова дослідниці. Віртуозне володіння словом і мистецькою палітрою стилістичних засобів рідної мови, помножені на інтелектуально- філософський заряд думки й педагогічний талант, формують універсальну легкість письма , з якою авторка вибудовує власну візію складного й багатогранного літературного процесу ХХ ст. Глибокий професіоналізм , широка ерудиція і висо к а самост і йн і с т ь нау к ово го мислення М. Хороб ставлять її працю в ранг актуальних студій сучасного історико-літературного процесу й дають усі підстави вважати, що книжка “Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття” посяде гідне місце в інтелектуальному просторі сучасного літературознавства й буде однаковою мірою цікавою і для науковців- філологів, і для широкого загалу читачів. Юлія Григорчук Отримано 5 лютого 2014 р. м. Київ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-149885
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-29T10:47:36Z
publishDate 2014
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Григорчук, Ю.
2019-03-11T12:21:20Z
2019-03-11T12:21:20Z
2014
Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття / Ю. Григорчук // Слово і час. — 2014. — № 6. — С. 109-111. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149885
Рецензія на книгу: Хороб М. Б. Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття (дослідження, статті, критичні етюди). – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 428 с.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Рецензії
Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
Grasping the artistic being in a multifaceted way
Article
published earlier
spellingShingle Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
Григорчук, Ю.
Рецензії
title Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
title_alt Grasping the artistic being in a multifaceted way
title_full Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
title_fullStr Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
title_full_unstemmed Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
title_short Багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
title_sort багатогранність аналітичного осягнення художнього буття
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149885
work_keys_str_mv AT grigorčukû bagatogrannístʹanalítičnogoosâgnennâhudožnʹogobuttâ
AT grigorčukû graspingtheartisticbeinginamultifacetedway