"Ми бідні і страшенно глупі, але ми не "мізерні азіяти"...": українське і чуже у щоденнику Юрія Луцького

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2014
• Автор: Колошук, Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
• Теми: ХХ століття
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149910
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "Ми бідні і страшенно глупі, але ми не "мізерні азіяти"...": українське і чуже у щоденнику Юрія Луцького / Н. Колошук // Слово і час. — 2014. — № 7. — С. 26-34. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

Ідеться про головну проблемно-конфліктну лінію в мемуарній книжці Юрія Луцького
 “Роки сподівань і втрат. Щоденникові записи 1986–1999 років” – визначення українства в
 зіставленні з іншими народами; самовизначення себе як “космополіта” у протиставленні
 націоналістам, традиційно “патріотично” налаштованій еміграції, у відносинах із далекою
 батьківщиною та новою країною, що стала місцем не лише проживання, а й самореалізації.
 Вияв цих конфліктних опозицій у сповідальній книжці знаного й авторитетного в колах світової
 славістики вченого-українця дає можливість зробити висновки про ідентифікацію українців
 у ХХ ст. The article deals with the major problems posed in Yuriy Lutsky’s memoirs “The years of expectations
 and losses. Diary notes, 1986-1999”, that is, with the self-definition of Ukrainians among other nations,
 the positioning of “cosmopolitans” in contrast with the nationalists and “patriotic” emigration, in relations
 with the distant motherland and with a new country which became not only the place of residence,
 but also the place of self-actualization. The analysis of these contentious oppositions allows for some
 substantial conclusions as to the self-identification of Ukrainians in the 20th century. Речь идёт о главной проблемно-конфликтной линии в
 мемуарной книге Юрия Луцкого “Годы ожиданий и утрат.
 Дневниковые записи 1986–1999 годов” – определение
 украинского в сопоставлении с другими народами;
 самоопределение себя как “космополита” в противопоставлении
 националистам, традиционно “патриотически” настроенной
 эмиграции, в отношениях с далёкой отчизной и новой страной,
 которая стала не только местом проживания, но и местом
 самореализации. Выявление этих конфликтных оппозиций
 в исповедальной книге известного и авторитетного в кругах
 мировой славистики учёного-украинца позволяет сделать
 выводы об идентификации украинцев в ХХ веке.