"Усі кути Трикутника" В. Єшкілєва як квазібіографія Г. Сковороди

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2014
• 1. Verfasser: Галич, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2014
• Schlagworte: Час теперішній
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149914
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: "Усі кути Трикутника" В. Єшкілєва як квазібіографія Г. Сковороди / О. Галич // Слово і час. — 2014. — № 7. — С. 59-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Квазібіографія Г. Сковороди має чимало ознак постмодерного роману з елітарним характером
 образу головного героя. Аморфність, розпливчастість, незрозумілість та ірреальність світу в
 романі В. Єшкілєва органічно поєднується із прагненням занурити читача в написане іншими,
 переосмислюючи цитати з Біблії, древніх і сучасних учених, письменників. Проглядає явна
 провокативна деканонізація традиції зображення Сковороди в біографічній літературі, яка
 виявляється в потужних еротичних мотивах роману, експериментуванні із формою, що явно
 виходить за межі канонічного жанру. The quasi-biography of Hryhoriy Skovoroda has quite a few features of the postmodern novel, most
 notably the figure of an elitist protagonist. In V. Yeshkilev’s novel, the amorphousness, vagueness,
 incomprehensibility and irrationality of the world is being combined with an attempt to immerse the
 reader in the writings of the others by rethinking the quotations from the Bible, the texts of ancient
 and modern scholars and writers. An explicitly provocative decanonization of traditional Skovoroda
 depictions in biographical literature manifests itself in erotic motifs, as well as in the experiments with
 form which go far beyond the canon of this genre. Квазибиография Г. Сковороды имеет немало признаков
 постмодерного романа с элитарным характером образа
 главного героя в нем. Аморфность, расплывчатость,
 непонятность и ирреальность мира в романе В. Ешкилева
 органически соединяется со стремлением погрузить
 читателя в написанное другими, переосмысливая цитаты
 с Библии, древних и современных ученых, писателей.
 Просматривается явная провокационная деканонизация
 традиции изображения Сковороды в биографической
 литературе, которая проявляется в сильных эротических
 мотивах романа, экспериментировании с формой, что явно
 выходит за пределы канонического жанра.