Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15012 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій / Г.О. Андрощук // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 3. — С. 72-88. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860179694977024000 |
|---|---|
| author | Андрощук, Г.О. |
| author_facet | Андрощук, Г.О. |
| citation_txt | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій / Г.О. Андрощук // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 3. — С. 72-88. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:01:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
72
Питання взаємодії промисловості та науки,
комерціалізації наукових ідей і результатів дос�
ліджень, створення механізмів, здатних приско�
рити їхню реалізацію, відповідальності держави
й ролі інституцій громадянського суспільства в
сфері національної інноваційної політики стали
на порядку денному у Німеччині ще в середині
70�х років минулого століття. За минулі роки бу�
ло реалізовано багато заходів, на основі яких у
країні сформувалася адекватна потребам німе�
цької промисловості система трансферу нових
знань та інноваційних розробок зі сфери акаде�
мічної й університетської науки в сферу приват�
ного підприємництва. Істотною її рисою стало
активне звернення бізнесу до науки, за якою бу�
ла визнана роль головного генератора інновацій�
них середньо� та довгострокових проектів. Саме
вони виявилися найбільш затребуваними в інте�
ресах зміцнення позицій німецької промисло�
вості на міжнародних ринках, особливо таких її
базових галузей, як автомобіле� і машинобуду�
вання. Рівень власних "заводських" розробок,
що вирішували головним чином завдання прик�
ладного характеру, пов'язані з поточним віднов�
ленням виробничих потужностей, уже не відпо�
відав новим технологічним викликам.
Підприємницький капітал пішов на істотне
збільшення витрат на наукові дослідження, що�
річний приріст яких у другій половині 1990�х
років досяг 4 %. Збільшилося традиційно силь�
не в Німеччині приватне фінансування універ�
ситетської науки (до 10 % всіх асигнувань), а
також академічної науки, сконцентрованої в та�
ких авторитетних центрах, як Товариство спри�
яння прикладним наукам ім. Фраунгофера, То�
вариство сприяння наукам ім. Макса Планка,
Товариство Гельмгольца, Науково�дослідне то�
вариство Лейбніца. На федеральному, земель�
ному й муніципальному рівнях сформувалася
розгалужена мережа посередницьких структур,
діяльність яких була спрямована на полегшен�
ня доступу приватним підприємствам до нових
знань і їх практичного освоєння.
Промисловість на цьому етапі зіграла роль
прискорювача інноваційних процесів, проте ні�
мецька держава займала вичікувальну позицію,
проводячи в основному бюджетне фінансуван�
ня вищої школи й академічної науки. При цьо�
му його динаміка, на відміну від більшості
інших промислово розвинених країн, мала до�
сить млявий характер. Починаючи з 2000 р.
позначилася тенденція уповільнення темпів
щорічного росту державних видатків за стат�
тею "дослідження й розробки" — з 0,9 % в
1994—2000 рр. до 0,2 % в 2001—2004 рр. За
цим показником Німеччина опинилася в числі
аутсайдерів серед інших членів ЄС. На відміну
від інших західноєвропейських країн німецька
Г.О. Андрощук
Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти, Київ
ПРОГРАМА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
НІМЕЧЧИНИ: СТРАТЕГІЯ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Наука та інновації. 2009. Т. 5. № 3. С. 72–88.
© Г.О. АНДРОЩУК, 2009
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 72
держава довгі роки відмовлялася розглядати
варіанти бюджетного субсидування інновацій�
ної діяльності через податкову політику. Як
результат, підприємства малого й середнього
бізнесу лише в рідкісних випадках могли роз�
раховувати на державну підтримку. Однак на
практиці більш інтенсивно стали фінансуватися
найбільш привабливі наукові ідеї та розробки.
Проте до початку нового тисячоліття рівень
інноваційної активності німецької промисло�
вості досяг вражаючого рівня: у виробництві
інноваційної продукції (товари й технологічні
процеси) брало участь майже 2/3 промислових
підприємств. До 39 % новостворюваної в краї�
ні вартості створювалося в інноваційно актив�
них галузях економіки. У 2004 р. Німеччина
стає найбільшим у світі експортером техноло�
гічних товарів з обсягом продажів в 428 млрд.
євро (14 % світового експорту), випереджаю�
чи США (13,2 %) і Японію (10,7 %), виходить
на почесне 6 місце за таким важливим індика�
тором інноваційної активності, як реєстрація
патентів на винаходи (288 зареєстрованих па�
тентів на 1 млн. зайнятого населення).
Слід зазначити, що сформована система мала
ряд слабких місць. Головне з них — фрагмен�
тарність, коли окремі інструменти інноваційної
політики — правові, організаційні й фінансові —
існували самі по собі, без ув'язування в цілісну
програму, що могла б сформулювати й узгодити
основні цілі й завдання інноваційного розвитку
й цілеспрямовано сконцентрувати в інтересах їх
реалізації наявні можливості науки й бізнесу.
Недоліки існуючої системи ставали усе бі�
льше очевидними на тлі стрімкого зростання
значення міжнародних ринків високотехноло�
гічних товарів, на яких упевнено заявила про
себе нова група країн, зокрема Китай, Індія,
Південна Корея, Тайвань, Туреччина, Бразилія
й Мексика. Ці країни послідовно нарощували
обсяги інвестицій у наукові дослідження й роз�
робки (так, частка Китаю у світових видатках
на ці цілі збільшилися з 4 % в 1996 р. до 11 % в
2004 р.), у науку й освіту, змогли зайняти важ�
ливі позиції в найбільш перспективних секто�
рах світової економіки, становлячи серйозну
конкуренцію "старим" країнам�лідерам. Хоча
ці успіхи, за оцінками експертів, поки що є не
стільки результатом посиленого інвестицій�
ного накачування, скільки низькими вироб�
ничими витратами в системі оплати праці, во�
ни створюють серйозні технологічні й кадрові
наробки для переходу від імітаційної іннова�
ційної діяльності до створення власної оригі�
нальної інноваційної продукції. Подальше
проходження Німеччини консервативним
курсом інноваційної політики означало б не�
минучу втрату лідерських позицій у світовому
експорті високотехнологічних товарів і послуг
і, в остаточному підсумку, ослаблення націо�
нального економічного потенціалу з важко пе�
редбачуваними соціальними наслідками.
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НІМЕЧЧИНИ —
"СТРАТЕГІЯ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
Від 2004 р. в економіці Німеччини спостері�
гається стійкий економічний підйом. В умо�
вах загального оздоровлення інвестиційного
клімату зросла готовність німецької промис�
ловості піти на істотне збільшення витрат на
дослідження й розробки. Так, у 2005 р. на на�
укові дослідження було виділено вже майже
39 млрд. євро, в 2006 р. — близько 40 млрд., у
цілому ж інноваційна діяльність на 2/3 фінан�
сується сьогодні за рахунок коштів німецької
промисловості. У громадськості країни сфор�
мувалося розуміння, що а) високий рівень
інвестицій в інновації, дослідження й розроб�
ки та в систему освіти є основним чинником
довгострокового економічного росту, б) ці
інвестиції тільки в тому випадку забезпечать
ефективну віддачу, якщо держава зуміє ство�
рити для них відповідні сприятливі умови. Це
завдання почав вирішувати новий федераль�
ний уряд, сформований за підсумками ви�
борів у Бундестаг ФРН у вересні 2005 р.
У серпні 2006 р. Уряд ФРН затвердив "Стра�
тегію високих технологій" (далі СВТ) — фак�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 73
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 73
тично комплексну програму інноваційного роз�
витку національної економіки на найближчі
роки (результати першого етапу будуть під�
ведені наприкінці легіслатурного періоду
діючого парламенту в 2009 р.). На державно�
му рівні була сформульована й представлена
суспільству амбіційна мета: на тривалу перс�
пективу закріпити місце Німеччини в групі
країн, що лідирують в області високих техно�
логій, що, на думку німецького політичного
керівництва, у сучасних світових реаліях є
визначальною передумовою стійкого довго�
строкового економічного росту й, отже, ус�
пішної реалізації невідкладних соціальних
програм.
У розробці СВТ взяли участь всі основні фе�
деральні міністерства й відомства. При цьому
її автори дотримувалися загальної міжнарод�
ної тенденції створення інтегрованих концеп�
цій розвитку для потреб інноваційної політики:
пропоновані заходи мають чітко виражений
міжгалузевий і міждисциплінарний характер і
спрямовані на визначення загальних концеп�
цій, які дозволяли б погодити воєдино на дер�
жавному рівні всі складові частини національ�
ної інноваційної системи — наукові досліджен�
ня й розробки, освіту, фінансування, механізми
ринкової комерціалізації інновацій, засоби за�
конодавчого регулювання, мережні структури
взаємодії держави, промисловості й громадян�
ського суспільства.
СВТ складається із двох великих, взаємоза�
лежних між собою тематичних блоків. У пер�
шому блоці федеральний уряд виклав своє ба�
чення найбільш важливих передумов реаліза�
ції стратегії. Їх п'ять:
1) новий рівень взаємодій науки й промис�
ловості, які повинні будуватися як відносини
стратегічного партнерства;
2) економічно більш привабливі рамкові умо�
ви для інноваційної діяльності промисловості,
насамперед підприємств малого й середнього
бізнесу;
3) прискорення процесу поширення нових
технологій;
4) широке міжнародне співробітництво Ні�
меччини з метою збільшення власного науко�
вого інноваційного потенціалу;
5) достатня кількість кваліфікованих фахів�
ців, здатних вирішувати на всіх рівнях завдан�
ня інноваційного розвитку.
Федеральний уряд заявив, що в рамках своєї
компетенції бере відповідальність за їхнє ство�
рення, використовуючи весь набір засобів і мето�
дів державного регулювання й підтримки. Крім
того, він залишає за собою важливу функцію по�
середника між бізнесом, наукою й громадянсь�
кими інститутами по всьому комплексу питань
інноваційного розвитку. Тому стратегія — це не
тільки набір конкретних і докладно прописа�
них державних заходів, програм і зобов'язань,
але й цілий ряд ініціативних ідей і пропози�
цій, остаточне вирішення яких може бути до�
сягнуте тільки на основі широкого суспільно�
го діалогу всіх зацікавлених учасників.
У другому блоці федеральний уряд форму�
лює 17 більш "прикладних" стратегій розвит�
ку, розроблених стосовно до окремих секторів
інноваційної діяльності (національна безпека,
нано� і біотехнології, медицина й т.п.).
Серйозність своїх стратегічних інноваційних
намірів уряд підкріпив додатковими бюджетни�
ми асигнуваннями: видатки на дослідження й
розробки на 2006—2009 рр. були збільшені з 9 до
15 млрд. євро. Цей рівень розглядається німець�
ким керівництвом як серйозна заявка на те, щоб
досягти мети, сформульованої в "Лісабонському
договорі" ЄС, тобто довести до 2010 р. частку
видатків на наукові дослідження й розробки
до 3 % ВВП країн�членів союзу (у Німеччині
вона становить близько 2,5 %).
НОВИЙ РІВЕНЬ ВІДНОСИН
МІЖ НАУКОЮ Й ПРОМИСЛОВІСТЮ
Вивести на новий рівень взаємодію науки й
промисловості федеральний уряд планує в ос�
новному трьома шляхами.
По�перше, через усіляке заохочення клас�
терів як найбільш удалої форми поєднання
інтересів сторін, що беруть участь. "Кластер�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200974
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 74
ний" рух і до останнього часу розвивалося в
Німеччині досить успішно, проте федеральні
уряди вважають, що більша увага з боку дер�
жави, насамперед через збільшення фінансо�
вої підтримки, дасть можливість підвищити
ефективність руху і, найголовніше, додасть
йому більш масового характеру. Зважаючи на
це, три групи кластерів розглядаються як
пріоритетні: 1) кластери, створені під проекти
на стику декількох технологій, 2) кластери в
рамках проектів, що охоплюють весь інно�
ваційний ланцюжок від фундаментальних
досліджень до нових готових продуктів, а та�
кож 3) кластери, створювані на самих передо�
вих напрямках інноваційної діяльності (нап�
риклад, "біла" біотехнологія, репродуктивна
медицина). Щоб підвищити престижність
кластерних проектів, під егідою федерального
міністерства освіти й досліджень від 2007 р.
проводиться національний конкурс "Кращі
кластери Німеччини: більше інновацій, біль�
ше росту, більше зайнятості". За його підсум�
ками 15 кращих кластерів одержать бюджетне
фінансування на строк до 5 років, із загаль�
ним обсягом в 600 млн. євро.
По�друге, через посилення мотивації науки
як академічної, так і університетської, до про�
ведення науково�дослідних розробок в інтере�
сах промисловості. Маючи на увазі академіч�
ну науку, федеральний уряд разом із земель�
ними урядами в середині 2005 р. підписав "Пакт
підтримки досліджень і інновацій". За цим
пактом в період від 2006 до 2010 р. бюджетне
фінансування п'яти найбільш великих науко�
во�дослідних організацій академічної науки
(Товариство сприяння прикладним наукам
ім. Фраунгофера, Товариство сприяння нау�
кам ім. Макса Планка, Товариство Гельмголь�
ца, Науково�дослідне товариство Лейбніца й
Німецьке дослідницьке співтовариство) буде
щорічно, понад поточне, збільшуватися на 3 %,
або приблизно на 150 млн. євро. з метою під�
вищити міжнародну конкурентоспроможність
німецьких інноваційних розробок за рахунок
кращого використання наявного потенціалу.
У свою чергу, наукове академічне співтова�
риство взяло на себе зобов'язання активізувати
практичний діалог із промисловістю (кластерні
проекти), більше уваги приділяти прогнозова�
ним напрямкам досліджень (метод форсайта),
розширити наукове співробітництво з наукою
у вищій школі, більш цілеспрямовано вести
роботу по підготовці молодих наукових кад�
рів, особливо із числа жінок.
На підвищення внеску в інноваційну діяль�
ність університетської науки спрямована ініціа�
тива "Бути найкращими", проект федерального
уряду з метою підтримки кращих науково�
дослідних колективів у вищій школі. Загальний
обсяг бюджетних асигнувань — 1,9 млрд. євро
до 2011 р. Ініціатива передбачає два загально�
національних конкурси серед університетів.
У ході першого будуть відібрані 30 кращих
кластерів, у рамках яких університетські нау�
ково�дослідні колективи з числа студентів і
викладачів найбільш успішно взаємодіють з
іншими науковими установами, інститутами
й промисловими підприємствами. Кожний
кластер�переможець одержить бюджетну суб�
сидію в розмірі до 6,5 млн. євро в рік.
У рамках іншого конкурсу "Перспективні
стратегії розвитку університетської науки" бу�
дуть визначені 10 кращих вищих навчальних
закладів з найкраще поставленою системою на�
укових досліджень. Кожний з них одержить на
період до 2011 р. додаткове щорічне бюджетне
фінансування в розмірі 21 млн. євро. Ці кошти
підуть насамперед на відновлення матеріальної
науково�дослідної бази переможців конкурсу.
Щоб спонукати академічну й університет�
ську науку звернути більше уваги на іннова�
ційні потреби дрібного й середнього бізнесу,
федеральний і земельний уряди спільно зас�
нували в 2007 р. "дослідницьку премію" — бюд�
жетну субвенцію в розмірі 25 % від вартості
кожної наукової розробки за замовленням не�
великих промислових підприємств. Субвен�
ція може бути використана відповідними нау�
ковими установами в інтересах власного роз�
витку без яких�небудь зовнішніх обмежень.
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 75
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 75
Федеральний уряд вважає, що інноваційна
науково�дослідна інфраструктура може бути
поліпшена також на основі різних моделей
державно�підприємницького партнерства, на�
самперед у вигляді інноваційних центрів, які
спільно фінансуються промисловістю й бюд�
жетом. Уряд готує відповідні рекомендації й
запрошує наукове й бізнес�співтовариство до
широкого обговорення цієї теми з виходом на
конкретні рішення.
По�третє, федеральний уряд уживе заходів
по створенню гнучкої системи взаємного об�
міну науковими кадрами між промисловими
підприємствами й науковими установами, ос�
кільки новий рівень взаємодії науки й промис�
ловості неможливий без постійного інтенсив�
ного обміну знаннями й досвідом. У повсяк�
денну практику повинні ввійти відрядження
вчених�дослідників на виробництво для пере�
дачі своїх знань фахівцям промисловості, а та�
кож стажування співробітників науково�дос�
лідних підрозділів приватних кампаній у сті�
нах академічних і університетських наукових
центрів. Такий вид партнерства поки ще рідко
зустрічається в Німеччині, але федеральний
уряд розглядає його як досить перспективний
і готує пропозиції щодо його реалізації.
БІЛЬШ ПРИВАБЛИВІ РАМКОВІ УМОВИ
ДЛЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОСТІ,
НАСАМПЕРЕД ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО
Й СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ
Уряд Німеччини розуміє, що нові вимоги
до інноваційної діяльності спричинять необ�
хідність створення нових більш гнучких ме�
ханізмів її фінансового забезпечення. Таких
традиційних, як проектне фінансування й
державне фінансування установ академічної й
університетської науки, уже не достатньо. З
цієї причини у СВТ серйозно розглядаються
питання стимулювання інноваційної актив�
ності промисловості за допомогою важелів
податкового регулювання, а також за рахунок
створення додаткових державних гарантій
приватним інвесторам інноваційних проектів.
Вважається, що цій стороні фіскальної політи�
ки німецької держави до останнього часу при�
ділялася недостатня увага. Це стосується, зок�
рема, умов залучення коштів венчурного ка�
піталу, частка якого становить лише 0,014 %
внутрішнього валового продукту (для порів�
няння — в 2007 р. у США частка ризикового
капіталу була на рівні 0,16 % національного
ВВП).
Більш пільгові умови фінансової діяльності
й доступу до зовнішніх джерел інвестиційних
запозичень повинні в рамках СВТ одержати в
першу чергу дві групи підприємств: підприєм�
ства дрібного й середнього бізнесу й нові під�
приємства, створювані в наукомістких галу�
зях промисловості й сфери послуг. У цей час у
Німеччині налічується близько 2,7 млн. підп�
риємств дрібного й середнього бізнесу (з чис�
лом зайнятих до 500 чол.), але тільки третина
з них займається інноваційною діяльністю на
постійній основі. Розроблювачі СВТ бачать
значний потенціал у створенні інноваційних
фірм на базі установ вищої школи й дослідни�
цьких центрів академічної науки.
Конкретні механізми надання податкових
пільг визначені в податковій реформі підпри�
ємницької системи, що введена в дію від 1 лип�
ня 2008 р. Один з її принципів — "податкова
політика є одночасно інноваційною політи�
кою". На базі чотирьох профільних федераль�
них міністерств створена міжвідомча робоча
група, яка вивчає досвід пільгового оподатку�
вання інноваційної діяльності в 21�й найбільш
економічно розвиненій країні, що є членом
Організації економічного співробітництва і
розвитку. Рекомендації робочої групи будуть
враховані при доробці тексту податкового за�
кону. Крім того, держава збільшить співфінан�
сування грюндерських фондів, головне приз�
начення яких — надання капіталу для новост�
ворюваних високотехнологічних підприємств.
При цьому необхідний мінімальний статут�
ний капітал буде зменшений з 25 тис. до 10 тис.
євро. Держава бере на себе зобов'язання ак�
тивізувати діалог з банківським сектором, на�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200976
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 76
самперед з питань прийнятних для фінансових
установ гарантій при кредитуванні ризикових
інноваційних проектів. Одне із пропонованих
рішень проблеми — підвищити значення нема�
теріальної вартості майна підприємства�пози�
чальника при визначенні його кредитоспро�
можності.
До недоліків німецької інноваційної систе�
ми міжнародні експерти відносять її надмірно
забюрократизований характер, від чого в пер�
шу чергу страждають невеликі підприємства.
За деякими оцінками виконання різного роду
державних приписів обходиться їм в 4—5 %
свого обороту. Передбачається, що створюва�
на у Німеччині Національна рада з контролю
нормотворчості, котра як незалежна інстанція
буде давати оцінку новим законам і підзакон�
ним актам, допоможе вирішити цю проблему.
БІЛЬШ ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ
НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Створення умов для більш швидкого поши�
рення нових технологій федеральний уряд
розглядає у двох аспектах — міжнародному й
внутрішньому. У міжнародному аспекті мова
йде, головним чином, про додаткові заходи по
захисту інтелектуальної власності в сфері ви�
соких технологій, у якій за останні роки також
спостерігається збільшення обсягу пропозицій
контрафактних продуктів. Федеральний уряд
бачить головне завдання цієї роботи в спіль�
ному з іншими країнами поступовому ство�
ренні універсальної міжнародної юрисдикції
в боротьбі проти порушення прав на товарні
знаки й патенти. Відповідні конкретні ініціа�
тиви Німеччина буде ініціювати по лінії Всес�
вітньої організації інтелектуальної власності,
Європейського співтовариства й у рамках
участі в діяльності "великої вісімки".
Сильні позиції німецьких високотехноло�
гічних продуктів планується додатково закрі�
пити за рахунок проведення більш наступаль�
ної стратегії в питаннях нормування й стан�
дартизації. Облік вимог стандартизації на
ранніх етапах інноваційних розробок і при їх�
ній комерціалізації створює, на думку авторів
стратегії, додаткові конкурентні переваги. Про
це, зокрема, свідчить успіх німецьких компа�
ній�виробників лазерної техніки наприкінці
90�х років минулого століття, що був досягну�
тий саме завдяки інтеграції процесів досліджень
та розробок і їхньої стандартизації. Федераль�
ний уряд виділить додаткові кошти Німецькому
інституту нормування (DIN) — офіційної націо�
нальної організації з питань нормування, щоб
додати експертній роботі з технічного норму�
вання й стандартизації в нових високотехноло�
гічних областях промисловості більш систем�
ний і послідовний характер.
На національному рівні більш швидке по�
ширення нових технологій погоджується, в
основному, з підвищенням ефективності ро�
боти так званих патентних впроваджувальних
агентств. У 2001—2002 рр. у Німеччині в пате�
нтному законодавстві були проведені істотні
зміни. Одна з них полягала в тому, що було
скасовано так званий "привілей викладача ви�
щої школи", тобто право викладача на влас�
ний винахід, що існував із середини 50�х років
минулого століття. Власником усіх розробок і
винаходів своїх співробітників став відповід�
ний вищий навчальний заклад. Щоб не пере�
вантажувати університетський і інститутський
управлінський апарат обтяжними завданнями
по обліку патентів і, що більш важливо, по їх�
ньому впровадженню, у Німеччині була ство�
рена мережа організацій�посередників у виг�
ляді патентних впроваджувальних агентств.
Наразі — це 21 агентство, що фінансуються за
рахунок федерального бюджету, а також бюд�
жетів окремих земель і вищих навчальних зак�
ладів. Вони зайняті обслуговуванням близько
200 німецьких університетів і інститутів з
найбільш високим рівнем постановки науко�
во�дослідної роботи. Автори стратегії вважа�
ють, що за минулі кілька років ці агентства в
цілому довели своє право на існування.
Серед інших заходів, що мають створити
більш сприятливі рамкові умови для прискорен�
ня процесу поширення нових технологій і які
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 77
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 77
перебувають у сфері компетенції федерально�
го уряду, варто виділити два.
По�перше, федеральний уряд в особі відпо�
відних міністерств і відомств зорієнтує всю
систему державних закупівель, щорічний об�
сяг яких становить близько 260 млрд. євро,
або майже 12 % ВВП, на придбання в першо�
черговому порядку наукомісткої продукції.
Очікується, що цей приклад буде стимулюва�
ти аналогічні кроки в інших секторах еконо�
міки.
По�друге, найбільш важливі послуги, нада�
вані органами державного управління всіх
рівнів підприємствам промисловості, устано�
вам науки й освіти, окремим громадянам і т.п.,
повинні здійснюватися на базі самих передо�
вих і економічних інформаційних технологій.
Це дасть змогу розширити можливості інте�
рактивного діалогу між владою й суспільством,
радикально скоротити час реалізації управ�
лінських рішень в інтересах громадян, зробити
процес прийняття рішень більш прозорим.
Впровадження інноваційних технологій у цій
сфері розглядається федеральним урядом як
засіб радикальної модернізації всього процесу
державного управління. Підготовка відповід�
них конкретних пропозицій покладена в рам�
ках СВТ на федеральне міністерство внутріш�
ніх справ.
Міжнародне співробітництво в сфері науки й
розробок федеральний уряд розглядає винят�
ково з погляду його корисності для конкурент�
них позицій Німеччини на світових ринках ви�
соких технологій. У документі "Стратегія феде�
рального уряду в питаннях інтернаціоналізації
знань і наукових розробок", затвердженому у
лютому 2008 р., ця думка представлена як
обов'язкова політична директива. Виявлення
нових перспективних знань і розробок та ви�
користання їх для зміцнення національного
інноваційного потенціалу названо в цьому до�
кументі постійним пріоритетним завданням у
рамках будь�яких інтернаціональних проектів
німецьких наукових, дослідницьких і посе�
редницьких організацій. Федеральний уряд
підтримає вирішення цієї проблеми своїми
специфічними коштами й методами, насампе�
ред за рахунок забезпечення більш високого
рівня координації дій і обміну інформацією
між всіма учасниками німецької інноваційної
системи, створення для них додаткових ма�
теріальних стимулів.
Міжнародні партнери — чи то окремі нау�
ково�дослідні колективи, чи то цілі країни —
повинні відбиратися тільки за єдиним крите�
рієм: найпередовіший рівень інноваційних
розробок з напрямку, що цікавить Німеччину.
Місцем прикладання найбільших зусиль Ні�
меччини на найближчі роки визначаються дві
групи країн.
По�перше, це країни�партнери по ЄС. За ос�
танні 15—20 років у руслі загальної науково�
технічної політики ЄС удалося створити роз�
галужену мережу транскордонного співробіт�
ництва, котра якщо поки й не зв'язала воєдино
окремі національні інноваційні системи, але, в
усякому разі, усунула багато бюрократичних
перепон на шляху взаємного перетікання
знань і технологій. Щорічно в рамках числен�
них постійно діючих програм і ініціатив ре�
алізуються сотні науково�дослідних програм.
Бюджет 7�ої рамкової програми досліджень
ЄС на 2007—2013 рр. становить 54 млрд. євро.
Німеччина не без підстав вважає себе двигуном
інноваційного розвитку об'єднаної Європи. Бу�
дучи основним донором загальноєвропейських
програм інноваційного розвитку, вона одночас�
но є і їх основним реципієнтом: її дослідники не
тільки одержують найширший доступ до твор�
чих лабораторій інших країн ЄС (80 % всіх про�
ектів здійснюється за участю Німеччини), але й
у вигляді грантів повертають назад більшу час�
тину внеску Німеччини в бюджет союзу за стат�
тею "наука й розробки".
По�друге, це країни, що наблизилися до гру�
пи світових інноваційних лідерів. Найбільш
"опікуваними" по лінії відповідних німецьких
міністерств і відомств є Китай, Індія й Півден�
на Корея. Наприклад, у співробітництві з Ки�
таєм здійснюється робота з ряду перспектив�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200978
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 78
них напрямків лазерних, оптичних, комуніка�
ційних, біо� і нанотехнологій; з Індією про�
робляється питання про створення спільного
науково�дослідного й технологічного центру.
Федеральному міністерству освіти й дослі�
джень доручено координувати всі міжнародні
проекти й заходи за участю німецьких органі�
зацій, у програмі яких так чи інакше відобра�
жена проблематика високих технологій: кон�
ференції, семінари, ярмарки, виставки й т. ін.
При цьому переслідується двояка мета: з одно�
го боку, полегшити доступ німецьким підпри�
ємствам на ринки високотехнологічної про�
дукції інших країн, а, з іншого — у вигідному
світлі представити Німеччину як країну ши�
роких можливостей для занять науковими
дослідженнями й високотехнологічним бізне�
сом і тим самим сприяти залученню закордон�
них інвестицій і припливу висококласних фа�
хівців.
З метою контролю за ефективним викорис�
танням чималих бюджетних коштів, що виді�
ляються з метою міжнародного співробітницт�
ва по лінії СВТ, федеральне міністерство науки
й досліджень раз в 3—5 років буде представля�
ти в уряд офіційний звіт, підготовлений за
участі незалежних, у тому числі іноземних,
експертів.
ПІДГОТОВКА КАДРІВ
Починаючи від 2001 р. у Німеччині спосте�
рігається тенденція розриву, що збільшуєть�
ся, між попитом та пропозицією на ринку ви�
сококваліфікованих фахівців. Стали давати
збої системи як середньої професійно�техніч�
ної освіти, так і вищої школи. Підсилився від�
тік талановитої наукової молоді на навчання й
у дослідницькі центри інших країн, причому не
тільки в такі традиційні, як, наприклад, США.
Країни Південно�Східної Азії, Китай, Індія різ�
ко активізували роботу із залучення іноземних
вчених і студентів, пропонуючи високий рі�
вень матеріального забезпечення й можливос�
ті наукової діяльності в лабораторіях з найсу�
часнішим рівнем устаткування. Кадровий де�
фіцит міг серйозно ускладнити реалізацію пла�
нів національного інноваційного розвитку.
Заходи, прийняті у зв'язку з цим федераль�
ним урядом в рамках СВТ, можна розділити
на три групи.
По�перше, заходи щодо лінії професійно�тех�
нічного навчання. У березні 2007 р. федераль�
ний уряд в особі трьох міністерств (освіти й
досліджень, праці й соціальних питань, а та�
кож у справах промисловості й технологій)
уклав з керівництвом 5�и провідних об'єднань
німецької промисловості (Німецька торгово�
промислова палата, Федеральне об'єднання ні�
мецьких спілок роботодавців, Федеральна спіл�
ка німецької промисловості, Центральна спілка
німецьких ремесел, Федеральна спілка вільних
професій) так званий "Національний пакт із
питань професійно�технічної підготовки мо�
лоді в Німеччині".
Основний зміст цього документа: німецька
промисловість бере на себе зобов'язання а) на�
дати можливість опанувати робочою спеціаль�
ністю будь�кому бажаючому; б) з цією метою
на трирічний період збільшити щорічну квоту
прийому до професійних училищ на 60 тисяч
місць. Крім того, на той же трирічний період
на 40 тисяч додаткових вакансій будуть роз�
ширені короткострокові (6—12 місяців) внут�
рішньозаводські курси початкової професій�
ної підготовки для юнаків і дівчат з обмежени�
ми можливостями. Фінансування цих заходів
буде забезпечено як за рахунок коштів про�
мисловості (насамперед, матеріальна части�
на), так і бюджету (головним чином, виплата
стипендій).
По�друге, заходи щодо лінії вищої школи,
спрямовані на збільшення кількості студен�
тів, насамперед за рахунок полегшення досту�
пу до вищої освіти випускників середньої
школи, поліпшення умов навчання й побуто�
вого забезпечення студентської молоді. Пакет
відповідних заходів був погоджений у травні
2007 р. між федеральним та земельним уряда�
ми, з одного боку, і керівництвом більш ніж
300 вищих навчальних закладів у пакті "Вища
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 79
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 79
школа—2020", з іншого. Він передбачає на пер�
шому етапі (до 2010 р.) збільшення кількості
місць у вищій школі на 91 тис. до рівня 2005 р.
Додаткові бюджетні асигнування на ці цілі
складуть майже 600 млн. євро. З свого боку,
ректорати зобов'язуються максимально зву�
зити коло специфічних обмежень при відборі
абітурієнтів, що існують у ряді вищих навча�
льних закладів, які, на думку уряду, "можна
зрозуміти, але навряд чи виправдати, коли
йдеться про пріоритети загальноекономічного
розвитку".
По�третє, заходи щодо залучення фахівців
з�за кордону. Очевидно, що результати захо�
дів, прийнятих державою із стимулювання
підготовки кадрів усередині країни, виявлять�
ся в найкращому випадку в середньостро�
ковій перспективі. Федеральний уряд вважає,
що тимчасово покращити становище на ринку
праці кваліфікованих фахівців можна за раху�
нок закордонних кадрів. У цей час питома ва�
га іноземних викладачів на німецьких універ�
ситетських кафедрах становить близько 8 % ,
а іноземних вчених і дослідників у наукових
центрах і лабораторіях — 15 %. Кожен десятий
студент — іноземець. Німецький уряд вивчає
питання щодо створення додаткових стимулів
для того, щоб здатні іноземні студенти після
завершення навчання залишалися на постійну
роботу в Німеччині. Це стосується й таланови�
тих молодих вчених�стажистів. Передбачаєть�
ся вжити заходи по подальшій лібералізації
міграційного законодавства стосовно цієї гру�
пи іноземних громадян.
ГАЛУЗЕВІ ІННОВАЦІЙНІ
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ
Крім заходів загального "наскрізного" харак�
теру СВТ містить у собі ряд більш конкретних
галузевих стратегій інноваційного розвитку.
Федеральний уряд визначив 17 пріоритетних
напрямків інноваційної політики (національ�
на безпека, нанотехнологія, біотехнологія, мік�
роелектроніка, інформатика й комунікації, оп�
тика, енергетика, охорона навколишнього се�
редовища, матеріалознавство, охорона здо�
ров'я, космонавтика, авіабудування, наземний
транспорт і логістика, суднобудування, рос�
линництво, виробничі технології, послуги),
по кожному з яких була розроблена своя стра�
тегія більш прикладного характеру з такими
критеріями відбору:
об'єктивно центральна роль у народному гос�
подарстві будь�якої держави, що поставило
перед собою ціль зайняти лідируючі міжна�
родні позиції в сфері високих технологій;
важливість пріоритетного розвитку цих нап�
рямків (у першу чергу це стосується нано� і
біотехнології, оптики, мікроелектроніки, ін�
форматики й комунікації) в інтересах зміц�
нення таких національних базових галузей,
як автомобіле� і машинобудування, які ста�
новлять основу експортного потенціалу Ні�
меччини, а також стійкого розвитку енерге�
тичного господарства й сфери охорони нав�
колишнього середовища, від яких значною
мірою залежить довгостроковий стійкий
розвиток країни.
На основі аналізу сильних і слабких сторін
по кожному з напрямків (strengths, weaknesses,
opportunities and threates) федеральний уряд
представив перелік заходів, зведених воєдино в
рамках ряду федеральних програм підтримки
й розвитку, які відображають специфіку кож�
ного інноваційного сектора розвитку й повинні
бути реалізовані протягом 3—4 років. Феде�
ральний уряд розглядає федеральні програми
як найбільш ефективний інструмент реаліза�
ції: вони гнучко, практично в режимі оn�line,
реагують на новітні технологічні тренди, да�
ють можливість у стислий термін налагоджу�
вати взаємодію між наукою й промисловістю
й, в остаточному підсумку, забезпечують швид�
ку віддачу вкладених коштів.
Найбільшою мірою виправдовує себе феде�
ральна підтримка "об'єднаних" проектів, де
партнерами виступають представники науки
й промисловості. У таких проектах дуже силь�
на установка на досягнення конкретного кін�
цевого результату, до них залучаються необ�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200980
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 80
хідні учасники всіх ланок інноваційного лан�
цюжка — від ідеї проекту до його комерційної
реалізації. Важливим є те, що такі "об'єднані"
проекти особливо привабливі для малого й се�
реднього бізнесу: з одного боку, вони відкри�
вають їм шлях до прямих контактів з високоп�
рофесійними дослідницькими колективами й з
іншого — через механізми співробітництва з
великими підприємствами�учасниками одер�
жують реальний шанс на участь в інноваційно�
му бізнесі (як підприємства субпостачальники
елементної бази інноваційного продукту) і,
тим самим, доступ до високорентабельних гло�
бальних ринків.
Передбачається, що по окремих напрямках
федеральні програми сприяння можуть бути
перетворені в рамкові програми державної
підтримки терміном дії до 10 років, що дасть
можливість забезпечити стійке фінансування
найбільш перспективних, але часозатратних
інноваційних проектів. Інструментом коорди�
нації таких довгострокових програм стануть
"дорожні карти", складання яких повинне
входити в коло спільних обов'язків промисло�
вості й науки.
МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ Й КОНТРОЛЮ
Завдання по оперативному управлінню СВТ
федеральний уряд поклав на профільні мініс�
терства, в першу чергу — міністерство освіти й
досліджень і міністерство економіки й техно�
логій. Усередині окремих міністерств і на
міжміністерському рівні діють робочі групи,
що відслідковують і координують заходи СВТ.
Міністерству освіти й науки доручено щоріч�
но представляти в уряд і парламент докладний
звіт про хід виконання стратегії. Неуперед�
женість утримування готових звітів повинна
бути забезпечена за рахунок участі в їхньому
складанні незалежних експертних організацій,
а також іноземних фахівців.
Важливим інструментом суспільного управ�
ління (особливо контролю) є "Дослідницький
союз промисловості й науки", створений у
червні 2006 р. Одне з його завдань — це вияв�
лення проблем, що заважають реалізації націо�
нальної стратегії високих технологій, форму�
лювання основних завдань науково�дослідної
роботи, підготовка конкретних рекомендацій
структурам політичного управління країни.
Кожен член союзу одночасно є "особистим" ку�
ратором одного або декількох "наскрізних" і
галузевих напрямків СВТ. Сам союз, за заду�
мом його творців, повинен стати постійно дію�
чою інстанцією для поглиблення діалогу між
державою, промисловістю й наукою.
"Дослідницький союз промисловості й нау�
ки" доповнює інший суспільний інститут уз�
годження основних цілей і напрямків науково�
промислової політики — "Рада по інноваціях і
росту", — заснований у травні 2006 р. як дорад�
чий орган при федеральному канцлері. Хоча за
минулі два роки в німецькій пресі було чимало
скептичних висловлень відносно ефективності
цих органів, проте в громадськості домінує по�
зитивна оцінка їхньої діяльності: уже тільки
одним фактом свого існування вони доводять
серйозність намірів політичного керівництва
країни в постійному діалозі із суспільством
вирішувати найбільш значимі завдання націо�
нального розвитку.
НАНОТЕХНОЛОГІЇ
ЯК ФУНДАМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ
Термін "нанотехнологія" придумав і в 1974 р.
увів в обіг професор Токійського наукового
університету Норіо Танігучі. На його думку, на�
нотехнологія включає обробку, поділ, об'єд�
нання й деформацію окремих атомів і моле�
кул речовини, при цьому розмір наномеханіз�
му не повинен перевищувати одного мікрона,
або тисячі нанометрів.
Ще в 1959 р. американський фізик, лауреат
Нобелівської премії Річард Фейнман висловив
припущення, що незабаром багато матеріалів і
устроїв будуть виготовляти на атомарному або
молекулярному рівні, і що це допоможе одер�
жувати матеріали з небаченими досі власти�
востями. Однак лише в 1980�х роках з'явила�
ся вимірювальна й робоча апаратура, необхід�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 81
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 81
на для обігу з нанорозмірними об'єктами — ска�
нуючи зондові мікроскопи.
Нанотехнології являють собою сферу знан�
ня, пов'язану з матеріалами й системами, струк�
тури й окремі компоненти яких є феноменаль�
ними явищами й процесами, мають абсолютно
нові або істотно поліпшені властивості, обу�
мовлені їх нанотехнологічними розмірами.
Специфічна риса нанотехнологій — їх міждис�
циплінарний, комплексний характер, тобто
можливість використання того самого вина�
ходу в багатьох областях: хімії, біології, елект�
роніці, медицині, сільському господарстві, про�
мисловості, екології.
На думку багатьох експертів, XXI ст. буде
століттям нанонауки й нанотехнологій, які й
визначать його особливість. Вплив нанотех�
нологій на суспільне життя обіцяє мати зага�
льний характер, змінити економіку й торкну�
тися всіх сторони побуту, роботи, соціальних
відносин. По суті, нанотехнології дають по�
чаток третій, небаченій за своїм розмахом, на�
уково�технічнїй революції (НТР�3). Відпо�
відно частка інтелектуального внеску в будь�
який кінцевий продукт різко зросте. Якщо в
індустріальному суспільстві, у якому ми жи�
вемо, частка НДДКР у кінцевому продукті не
перевищує 15—20 %, то в постіндустріально�
му вона має бути не менше 60 %. Тобто дослі�
дження й розробки НДДКР стають усе більше
істотною частиною високотехнологічного про�
дукту.
Нанотехнології — це єдиний надгалузевий
фундамент розвитку всіх без винятку галузей
нової наукомісткої економіки постіндустріа�
льного суспільства. Наразі нанотехнології —
це найбільш фінансований науковий напря�
мок. Обсяг ринку наноматеріалів сьогодні оці�
нюється в 2,5 млрд. євро. За деякими оцінка�
ми обсяг світового ринку технологій, заснова�
них на застосуванні наноматеріалів, до 2010 р.
досягне 100 млрд. євро. До 2015 р. світовий
ринок продукції нанотехнологій, за оцінками
експертів, складе трильйон доларів США при
потребі у фахівцях більше 2 млн. чоловік.
Як ми вже зазначали, в програмі німецько�
го уряду "Стратегії високих технологій" крім
створення загальних базових передумов успіш�
ної реалізації національної інноваційної політи�
ки значне місце приділяється конкретним галу�
зевим програмам розвитку. Однієї з найважли�
віших серед них названі нанотехнології.
Політичне керівництво Німеччини аргу�
ментувало пріоритетність державної підтрим�
ки цього напрямку насамперед значимістю
нанотехнологічних розробок для зміцнення в
довгостроковому плані конкурентоспромож�
ності найбільш розвинених галузей німецької
економіки — автомобілебудівної, хімічної,
приладобудівної, оптичної та інформаційної.
Вважається, що саме результати нанотехно�
логічних досліджень дадуть можливість не
тільки виробляти високотехнологічні товари
з новими споживчими властивостями, але й
значно зменшити їхню вагу й габарити, забез�
печивши тим самим багаторазову економію
вихідної сировини й енергоресурсів, різко
прискорити весь виробничий цикл. За оцінка�
ми зарубіжних експертів, до 2015 р. ємність
світового ринку такого роду товарів може до�
сягти 1 трлн. євро.
Варто підкреслити, що "нанотехнологічна
ініціатива" приймалася не спонтанно, не під
впливом модних політичних і технологічних
трендів і не на порожньому місці. Її окремі еле�
менти й механізми крок за кроком, методом
проб і помилок відпрацьовувалися протягом
майже 20 років взаємодії німецьких держав�
них інститутів з установами науки й промис�
ловістю в нанотехнологічній сфері.
Федеральне міністерство освіти й дослі�
джень — головний урядовий куратор більшос�
ті інноваційних програм у Німеччині — ще з
кінця 80�х років минулого століття в рамках
програм "Нові матеріали" і "Фізичні техноло�
гії" стало виділяти кошти на проведення дослі�
джень з нанотематики, пов'язаної на той пе�
ріод, головним чином, з виробництвом нанопо�
рошків, виготовленням латеральних структур
на основі кремнієвих матеріалів і розробкою
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200982
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 82
методик для проведення нанотехнологічних
досліджень.
Визначальним для наступного розвитку на�
нотехнологій у Німеччині став 1998 р., коли
нанотехнологічні дослідження одержали ста�
тус окремої федеральної програми із самос�
тійною інфраструктурою й власним бюджет�
ним фінансуванням. Тим самим Німеччина
майже на три роки випередила США, де ана�
логічні рішення (Національна нанотехноло�
гічна ініціатива — National Nanotechnology Ini�
tiative) були прийняті тільки влітку 2001 р., і
на чотири роки Європейський Союз з його
шостою рамковою програмою підтримки нау�
ково�дослідних робіт (2002 р.).
ФОРМУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ
ЯК БАЗОВА УМОВА СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ
Всі експерти погоджуються в тому, що до се�
редини першого десятиліття XХІ ст. німецько�
му уряду вдалося вирішити завдання створен�
ня стійкої інфраструктури як необхідної базо�
вої умови успішного розвитку нанотехнологій.
Її основу на початковому етапі склали шість
технологічних центрів, створених під егідою мі�
ністерства освіти й досліджень як загальнофе�
деральні мережні структури з регіональними
кластерами. В 2003 р. до них додалися ще три.
На сьогоднішній день ці мережі контролюють
такі напрямки науково�практичної роботи:
надтонкі функціональні прошарки (Дрезден);
наноматеріали (Саарбрюккен);
надточна обробка зовнішніх поверхонь (Бра�
уншвейг);
нанобіоаналітика (Мюнстер);
нанотехнології (Гамбург);
наноаналітика (Мюнхен);
наноструктури для оптичної електроніки
(Берлін);
нанобіотехнології (Кайзерслаутерн);
наноматематичне моделювання (Карлсруэ).
Технологічні центри створювалися для то�
го, щоб:
об'єднати в одну команду всіх потенційних
учасників створення нових інноваційних про�
дуктів (вчених зі сфери фундаментальних
досліджень, вчених�прикладников, розроб�
лювачів, інженерів�розроблювачів, організа�
торів�виробничників, фінансистів, фахівців,
реалізаторів і т.ін.)
завчасно виявляти перешкоди й проблемні
місця в процесі створення інновацій, а та�
кож аналізувати можливі соціально�еко�
номічні й екологічні наслідки їхнього засто�
сування;
запобігати дублюванню і розпорошенню
коштів при проведенні досліджень;
залучати з метою інвестування приватні й
бюджетні фінансові ресурси;
активізувати розробку й впровадження но�
вих норм і стандартів;
підтримати створення комерційних струк�
тур;
вести інформаційно�роз'яснювальну роботу
із громадськістю.
Наразі постійними учасниками мереж є
близько 500 організацій, з яких 29 % — вищі
навчальні заклади (університети й інститу�
ти), 23 % — установи науки, 12 % — великі ви�
робничі об'єднання, 31 % — малі й середні під�
приємства й 3 % — фінансові інститути, кон�
сультаційні фірми й різного роду об'єднання
по інтересах. Фінансування мереж здійснюєть�
ся міністерством освіти й науки за рахунок фе�
дерального бюджету з розрахунку 2 млн. євро в
рік на кожний з діючих центрів. У найближчі
роки до фінансування в таких же розмірах під�
ключаться регіональні (земельні) бюджети.
У цілому слід зазначити, що, починаючи від
1998 р., німецька держава взяла курс на послі�
довне нарощування фінансової підтримки нано�
технологічних досліджень і розробок: з 30 млн.
євро до 210 млн. в 2001 р., 250 млн. в 2003 р. і
310 млн. в 2005 р.
Аналіз сильних і слабких сторін як мето�
дологічна основа розробки програми "Нано�
технологічна ініціатива�2010" як єдина міжга�
лузева програма була затверджена Урядом
ФРН у червні 2006 р. Сім федеральних мініс�
терств (науки й освіти, праці й соціальної по�
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 83
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 83
літики, охорони здоров'я, оборони, економіки
й технологій, захисту навколишнього середо�
вища, сільського господарства) узгоджено за�
явили, що на її основі й у тісній взаємодії бу�
дуть працювати на досягнення таких цілей:
прискорення процесу матеріалізації резуль�
татів нанодосліджень у готових інновацій�
них продуктах широкої номенклатури;
розширення кола промислових галузей і підп�
риємств, що застосовують нанотехнології;
усунення перешкод і бар'єрів, що заважають
впровадженню нанотехнологічних інновацій,
шляхом оптимізації процедури погоджень
між різними адміністративними й політич�
ними інстанціями;
розгортання інтенсивного інтерактивного
діалогу із громадськістю про наслідки про�
мислового застосування нанотехнологій —
як позитивних, так і можливих негативних.
В основі "Нанотехнологічної ініціативи�
2010", як і всіх інших галузевих інноваційних
програм "Стратегії високих технологій", ле�
жить аналіз сильних і слабких сторін галузі.
До сильних сторін автори "ініціативи" відно�
сять:
1) високий рівень фундаментальних дослі�
джень у сфері нанотехнологій, про що свід�
чить 3�є місце у світі (після США і Японії) по
кількості виданих патентів і 4�є (після США,
Японії й Китаю) по наукових публікаціях. Не
в останню чергу це пов'язано зі стійким бюд�
жетним фінансуванням нанотехнологічних
досліджень і розробок: в 2006 р. федеральний
уряд виділив на ці цілі 340 млн. євро і перед�
бачив подальше збільшення обсягів держав�
ної підтримки;
2) сильний науково�дослідний потенціал: по
окремих перспективних напрямках розвитку
нанотехнологій. У Німеччині сьогодні працю�
ють:
установи академічної науки: Товариство
сприяння прикладним наукам ім. Фраунго�
фера, Товариство сприяння наукам ім. Мак�
са Планка, Товариство Гельмгольца, Науко�
во�дослідне товариство Лейбница;
дослідницькі групи в більшості університе�
тів;
науково�дослідні підрозділи промислових
підприємств, головним чином у складі таких
великих, як Сіменс, БАСФ, Хенкель, Карл�
Цейс, Осрам і багатьох інших;
незалежні приватні центри й лабораторії.
3) промислова база, що розвивається: вироб�
ництвом продуктів з використанням нанотех�
нологічних наробіток у Німеччині прямо або
побічно зайняті близько 600 підприємств, у
тому числі майже 500 малих і середніх, із за�
гальним числом 50 тис. чол.;
4) підвищений інтерес до нанотехнологічної
проблематики серед молоді, що проявляється
в зростаючому конкурсі по відповідних дис�
циплінах при прийнятті на навчання в техніч�
ні професійно�технічні училища та в інститу�
ти/університети.
У числі слабких сторін "ініціативи" назива�
ють:
помітне відставання від США й країн Пів�
денно�Східної Азії (не зважаючи на передо�
ві позиції в Європі) за кількістю реєструє�
мих патентів на винаходи та за кількістю
фірм, що беруть участь у нанотехнологічно�
му бізнесі;
труднощі при створенні стартапів, пов'яза�
ні, головним чином, з нестачею ризикового
капіталу й перешкодами адміністративно�
бюрократичного характеру;
значні прогалини в інформованості бізнесу
й потенційних інвесторів щодо перспектив
застосування нанотехнологій.
"ГОЛОВНІ ІННОВАЦІЇ"
ЯК ОСНОВНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Як основний інструмент реалізації "Нано�
технологічної ініціативи—2010" (як і ряду ін�
ших програм інноваційного розвитку) федера�
льне міністерство освіти й науки використо�
вує механізм так званих "головних інновацій"
(Leitinnovationen). Фактично мова йде про се�
редньострокові, зазвичай на п'ять років, ціль�
ові проекти по тих напрямках нанотехнологій,
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200984
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 84
де а) уже сьогодні є серйозні наукові наробки
й б) застосування яких у ключових галузях ні�
мецької економіки може дати швидку прак�
тичну віддачу, а саме прискорити їхній ріст,
підсилити позиції на існуючих ринках, допо�
могти більш ефективно освоїти нові.
Вихідна ідея "головної інновації" визначає�
ться не директивним порядком, а в ході трива�
лих консультацій і дискусій між представника�
ми бізнесу, науки й держави. Серед критеріїв,
яким ідея "головної інновації" повинна відпо�
відати, — об'єднання учасників всього ланцюж�
ка створення інноваційного продукту, почина�
ючи з фундаментальних досліджень і аж до
етапу збуту готових товарів, послуг і техноло�
гій; готовність отриманих результатів до за�
пуску в серійне виробництво й на комерційній
основі; їхнє закріплення в патентах на винахо�
ди, нових технологічних нормах і стандартах;
можливість використання в суміжних галузях;
узагальнення нових науково�практичних знань
і досвіду в навчальних програмах для підго�
товки фахівців відповідного профілю й квалі�
фікації.
По кожній із "головних інновацій" склада�
ється своя "дорожня карта" — у ній за часом і
поетапно розписуються конкретні робочі зав�
дання і їхні виконавці, а також умови фінан�
сування.
На сьогодні в Німеччині реалізуються шість
"головних інновацій":
1. Електроніка (місткість ринку елемент�
ної бази тільки в Німеччині — 20 млрд. євро;
число зайнятих — 70 тис. чол.): у рамках прог�
рами "НаноФаб" (кошти держпідтримки —
323 млн. євро) іде розробка технологій і устат�
кування для виробництва мікросхем нового
покоління з використанням літографування
твердим ультрафіолетовим випромінюван�
ням ( EUV�Літографія).
2. Автомобілебудування (оборот галузі біль�
ше 200 млрд. євро; число зайнятих — 770 тис.
чол.): програма "НаноМобіль" спрямована на
створення надлегких наноматеріалів, нанодат�
чиков і лаків, стійких до зовнішніх механіч�
них впливів. Обсяг бюджетних асигнувань на
програму — 37 млн. євро.
3. Оптична промисловість (щорічний оборот
підприємств, зайнятих виробництвом оптичних
виробів у Німеччині, становить більше 30 млрд.
євро; на них працює понад 200 тис. чол.): прог�
рама "НаноЛюкс" передбачає різке підвищення
якісних параметрів енергозберігаючих білих
світодіодів і створення технологічних основ для
виробництва в Німеччині світодіодів на орга�
нічній основі. Держава бере участь у фінансу�
ванні програми в обсязі 156 млн. євро.
4. Медицина й біотехнології. Програма "На�
ноФорлайф" має своєю метою розробку на ба�
зі нанотехнологій нових високоточних і більш
дешевих методів діагностики й терапії, насам�
перед важких захворювань. Державна підтрим�
ка становить близько 24 млн. євро.
5. Хімія. Головна ініціатива "Наномікрохім"
з обсягом держфінансування 31 млн. євро спря�
мована на створення нових матеріалів і пок�
риттів, які могли б знайти застосування в різ�
них секторах економіки.
6. Енергетика. Розробка й серійне виробни�
цтво мініатюрних високотемпературних палив�
них елементів як високоекономічних перенос�
них джерел електроенергії. Програма стартува�
ла в 2005 р. за фінансової підтримки уряду на
дослідження й розробки в розмірі 20 млн. євро.
Щорічні бюджетні асигнування на вищепе�
рераховані інноваційні проекти тільки по лінії
міністерства освіти й науки становлять більше
100 млн. євро. Цю суму планується збільшити
як мінімум удвічі за рахунок співфінансування
досліджень промисловими підприємствами.
"Головні інновації" розцінюються сьогодні ні�
мецькими експертами як досить успішна орга�
нізаційно�фінансова форма реалізації страте�
гічних інноваційних проектів. Сфера її засто�
сування в Німеччині постійно розширюється.
ВИКОРИСТАННЯ ШИРОКОГО
НАБОРУ ІНСТРУМЕНТІВ
Щоб налагодити всю національну систему
"нанотехнологій" для роботи в автономному
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 85
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 85
режимі й у перспективі вивести з�під постій�
ної державної опіки, німецький уряд викорис�
товує або припускає використовувати досить
широкий набір інструментів. От деякі з них.
Галузеві діалоги як засоби інформування й
"освіти" мають на меті проаналізувати стосов�
но до окремих галузей потенційні потреби в
нанотехнологіях і на цій основі відповісти на
запитання про те, які конкретні наукові й тех�
нологічні заділи повинні бути створені для їх�
нього задоволення. На сьогодні такі діалоги у
формі семінарів, круглих столів і конференцій
організовані під егідою міністерства освіти і
досліджень у семи галузях: автомобілебудів�
ній, хімічній, оптичній, інформаційній, текс�
тильній, будівельній і охорони здоров'я. Зна�
чення галузевих діалогів полягає в тому, що
вони дають можливість державі більш квалі�
фіковано провадити відбір найбільш перспек�
тивних нанопроектів при розподілі бюджет�
них коштів державної підтримки.
Мережні структури. Крім уже згаданих
дев'яти загальнофедеральних за останні роки
в Німеччині виникла велика кількість мереж
регіонального й ще більш вузького характеру.
Мережі розглядаються як один з функціо�
нально найбільш удалих механізмів взаємодії
зацікавлених сторін, особливо в тих випадках,
коли мова йде про нові технології, які можуть
бути одночасно використані в інтересах інно�
ваційного розвитку відразу кількох галузей.
Федеральний уряд і надалі буде надавати їм
допомогу й підтримку, насамперед по таких
напрямках:
— розширення віртуального спілкування за
рахунок створення нових наносайтів і спеціа�
лізованих нанопорталів в Інтернеті;
— виявлення пріоритетів досліджень і розро�
бок на основі технологічних "дорожніх карт";
— розробка спільних рекомендацій щодо нап�
рямків нанодосліджень і оптимізації рамкових
умов для їхнього проведення;
— координація програм бюджетної підтрим�
ки різного рівня — федерального, регіонально�
го (землі) і по лінії Європейського Союзу (7�а
рамкова програма фінансування науково�дос�
лідних робіт).
Форум "Майбутнє нанотехнологій". Почи�
наючи від 2002 р. у Німеччині з інтервалом у два
роки проходять загальнонімецькі конгреси "На�
нотехнології в Німеччині" як форма підведення
проміжних підсумків науково�дослідної роботи
й у цій галузі. У найближчих планах федераль�
ного уряду передбачається створення постійно
діючого форуму "Майбутнє нанотехнологій" як
майданчика для міждисциплінарного діалогу
представників природних і гуманітарних на�
ук, політиків, підприємців і журналістів. Його
результатом повинні бути експертні оцінки
"плюсів" і можливих "мінусів" промислового
застосування нанотехнологій, рекомендацій
щодо утримування й напрямку політики дер�
жавної підтримки в цій сфері на майбутнє.
Оптимізація механізмів адміністрування
програмами держпідтримки. У даний час дер�
жавні засоби підтримки нанотехнологічних
проектів розкидані по різних міністерствах і
відомствах. Відбувається дублювання окремих
тем і напрямків досліджень; процедури одер�
жання грантів надмірно забюрократизовані,
що обмежує доступ до них потенційних корис�
тувачів. Уряд Німеччини вживає заходів щодо
уніфікації й спрощення пропонованих вимог;
уже розроблена єдина для всіх відомств "абет�
ка" відповідних програм, що зробить їх більш
зрозумілими й прозорими.
Підготовка кваліфікованих наукових кадрів.
Розвиток нанотехнологій як нової сфери ін�
новаційної діяльності на стику ряду наукових
дисциплін і напрямків ставить нові вимоги до
підготовки наукових кадрів. Це завдання феде�
ральний уряд вирішує, зокрема, такими нестан�
дартними методами, як конкурс "НаноМай�
бутнє". Протягом 2006—2007 рр. на конкурсній
основі були відібрані 11 молодих вчених, кож�
ний з яких одержав грант на виконання самос�
тійного науково�дослідного проекту в складі
ними ж створюваних творчих колективів з
фахівців різного профілю. Кожен проект роз�
рахований на строк до п'яти років. Загальна
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200986
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 86
бюджетна підтримка цієї програми по лінії
міністерства утворення й досліджень складає
близько 20 млн. євро.
Охорона навколишнього середовища й здо�
ров'я споживачів. Федеральний уряд вихо�
дить із того, що сьогоднішній рівень наукових
знань не дає можливості зробити остаточні
висновки щодо можливого довгострокового
впливу наночастин на навколишнє середови�
ще й здоров'я людини. Для цього потрібні до�
даткові численні комплексні дослідження й
експертизи. У першу чергу мова йде про това�
ри повсякденного попиту — продовольчі, лі�
карські, косметологічні. З цією метою міністер�
ство освіти й досліджень заснувало проектний
кластер "НаноЗдоров'я" з бюджетом 8 млн.
євро, у рамках якого до 2009 р. повинні бути
вивчені потенційні ризики нових наномате�
ріалів. Додатково під керівництвом міністерст�
ва охорони навколишнього середовища ство�
рені дві постійно діючі робочі групи — "Без�
пека й завдання досліджень" та "Державна
підтримка інновацій і шанси для охорони нав�
колишнього середовища". Робочі групи відкри�
ті для участі представників промисловості, нау�
ки, управлінських структур, громадських об'єд�
нань і спілок (екологічних, профспілкових,
релігійних і т.ін.).
Всебічне інформування громадськості про
досягнутий рівень і тенденції розвитку нано�
техногій, шанси і потенційні загрози їхнього
застосування розглядається федеральним уря�
дом з погляду формування в громадській
думці об'єктивного й відповідального ставлен�
ня до цієї соціально важливої сфери техно�
логічного розвитку суспільства. Уряд виділяє
на ці цілі значні кошти, які витрачаються на
проведення заходів просвітницького характе�
ру — конференції і семінари, видання попу�
лярних брошур, підтримка спеціалізованих
Інтернет�порталів.
Серед важливих елементів цієї інформацій�
ної кампанії можна назвати такі:
спеціально обладнаний автобус "НаноВис�
тавка на колесах" (як мобільний виставко�
вий і комунікаційний центр) пропонує від�
відувачам "подорож у нанокосмос — світ дріб�
них розмірів". Цілий рік автобус переїздить
по містах і населених пунктах Німеччини,
інформуючи в наочній і дохідливій формі
про основи, сфери застосування й можли�
вості нанотехнологій. Більшим успіхом вис�
тавка користується в школах, щорічно її від�
відують до 100 тис. чоловік;
науково�популярна брошура міністерства ос�
віти і науки "Нанотехнології — інновації для
завтрашнього світу", випущена масовим ти�
ражем на всіх офіційних мовах країн�членів
ЕС і додатково перекладена арабською і ки�
тайською;
створення найближчим часом єдиного фе�
дерального Інтернет�порталу "Нанопортал
федерального уряду", на якому буде предс�
тавлена максимально повна інформація про
те, що відбувається в сфері нанотехнологій
у Німеччині й за її межами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Официальные документы Федерального министерства
образования и исследований Германии (www.bmbf.de).
2. Exzellenz in Bildung und Forschung — mehr Wachstum
durch Innovation. Leitlinien der Bildungs� und Fors�
chungspolitik (www.bmbf.de/pub/bildungs_und_fors�
chungspolitik.pdf).
3. Neue Impulse fur Innovation und Wachstum. 6 Milliar�
den Euro�Programm fur Forschung und Entwicklung
(www.bmbf.de/pub/6mrd�programm.pdf).
4. Bericht zur technologischen Leistungsfahigkeit Deuts�
chlands 2006 (www.bmbf.de/pub/tlf_2006_aussagen_
breg.pdf).
5. Innovationskreis berufliche Bildung (www.bmbf.de/
de/6190.php).
6. Hochschulpakt 2020 (www.bmbf.de/de/6142.php).
7. Ausbildungsoffensive (www.bmbf.de/de/ausbildungsof�
fensive.php).
8. Андрощук А.Г., Андрощук Г.О. Система освіти у
ФРН. — К.: Рідна школа, 2000. — № 12. С. 71—76.
9. Андрощук Г.А. Коммерциализация результатов ис�
следовательской деятельности: зарубежный опыт го�
сударственной поддержки // 13�я Международная
научно�практическая конференция "Актуальные
проблемы интеллектуальной собственности" / Ма�
териалы выступлений. Ялта, 1—5 сентября 2008. —
С. 47—60.
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 2009 87
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 87
Світ інновацій
Наука та інновації. № 3, 200988
10. Орлов Б.Е. Германия на пороге XXI века. — М.: Рос�
сия и современный мир, 2000. — № 1. — С. 64—77.
11. Тенденции в экономике ФРГ // Экономика и управ�
ление в зарубежных странах: (По материалам иност�
ранной печати): Информационный бюллетень /
ВИНИТИ. — 2000. — № 6. — С. 21—25.
12. Старокадомский Д.Л., Малышев А.С. Инновацион�
ная политика Германии: достижения и проблемы ли�
дера Европы // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4,
№ 1. — С. 107—114.
13. Стан і перспективи розвитку нанотехнологій в Ук�
раїні та світі: аналітичний огляд // Задорожна Г.П.,
Кваша Т.К., Березняк Н.В. — К.: УкрІНТЕІ, 2007. —
37 с.
14. Ринкові підходи до розвитку нанотехнологій: аналі�
тичний огляд // Березняк Н.В. — К.: УкрІНТЕІ,
2008. — (Част. —1). — 41 с.
15. Ринкові підходи до розвитку нанотехнологій: аналі�
тичний огляд // Березняк Н.В. — К.: УкрІНТЕІ,
2008. — (Част. 2). — 44 с.
16. Нанотехнологии — фундамент новой наукоемкой эко�
номики. Новые возможности СНГ в XXI веке // На�
ука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 1. — С. 5—28.
17. Воинов А.И. Практические аспекты правовой защиты
интеллектуальной собственности в сфере нанотехно�
логий // Изобретатальство. — 2008. — № 6. — С. 11—
14.
Надійшла до редакції 30.03.09.
N 3-09.qxd 04.06.2009 14:04 Page 88
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15012 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:01:41Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андрощук, Г.О. 2011-01-03T15:10:20Z 2011-01-03T15:10:20Z 2009 Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій / Г.О. Андрощук // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 3. — С. 72-88. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15012 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Світ інновацій Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій The program of the Innovation Development of the Economy of Germany: the Strategy of High Technologies Article published earlier |
| spellingShingle | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій Андрощук, Г.О. Світ інновацій |
| title | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій |
| title_alt | The program of the Innovation Development of the Economy of Germany: the Strategy of High Technologies |
| title_full | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій |
| title_fullStr | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій |
| title_full_unstemmed | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій |
| title_short | Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій |
| title_sort | програма інноваційного розвитку економіки німеччини: стратегія високих технологій |
| topic | Світ інновацій |
| topic_facet | Світ інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15012 |
| work_keys_str_mv | AT androŝukgo programaínnovacíinogorozvitkuekonomíkinímeččinistrategíâvisokihtehnologíi AT androŝukgo theprogramoftheinnovationdevelopmentoftheeconomyofgermanythestrategyofhightechnologies |