Декомпозиція геогонічного радонового потенціалу за допомогою логнормального кригінгу

• Datum: 2017
• Hauptverfasser: Вижва, С.А., Шабатура, О.В., Онищук, В.І., Онищук, Д.І., Онищук, І.І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2017
• Schriftenreihe: Геоінформатика
• Schlagworte: Геоінформаційні аспекти природокористування
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150138
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Декомпозиція геогонічного радонового потенціалу за допомогою логнормального кригінгу / С.А. Вижва, О.В. Шабатура, В.І. Онищук, Д.І. Онищук, І.І. Онищук // Геоінформатика. — 2017. — № 1. — С. 42-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Уперше для території помірного екологічного ризику та зануреної частини кристалічного фундаменту отримано дані щодо структурного і функціонального розподілу радонового геогенного потенціалу. Результати досліджень можуть бути покладені в основу під час планування подальших радонових програм, у тому числі моніторингу за спостереженнями еквівалентної рівноважної об’ємної активності радону. Аналіз факторно- просторової компоненти геогенного радонового потенціалу показує її відповідність лінійній моделі, що має декілька вкладених моделей з відмінними просторовими розмірами. Найбільші просторові кластери розмірністю понад 150 км найімовірніше пов’язані з кліматичним чинником, кластери понад 5 км — з поширенням різних типів ґрунту. Дрібніші просторові кластери співвідносяться з характеристиками геоморфологічно-ландшафтної будови території. Універсальність моделі відповідає речовинній складовій геогенного радонового потенціалу — автохтонному вмісту радію в часточках ґрунту. Застосування геогенного прогнозування, яке виконано за допомогою геостатистичних методів, дає змогу коректніше виконувати масові вимірювання рівнів радону в повітрі приміщень і ґрунті, закладати моніторингові точки спостережень на територіях з високими дозовими навантаженнями, планувати ресурси для проведення радіологічних вимірювань і захисних заходів.