Формування системи факторів вартості підприємства
Статья посвящена инновационной концепции управления предприятием на основе управления его стоимостью. Обосновано место факторов в системе управления, изложены принципы и подходы к формированию системы факторов, определяющих стоимость предприятия Статтю присвячено інноваційній концепції управління...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15031 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування системи факторів вартості підприємства / С.І. Тарасенко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 149-153. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15031 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тарасенко, С.І. 2011-01-10T10:57:21Z 2011-01-10T10:57:21Z 2006 Формування системи факторів вартості підприємства / С.І. Тарасенко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 149-153. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15031 Статья посвящена инновационной концепции управления предприятием на основе управления его стоимостью. Обосновано место факторов в системе управления, изложены принципы и подходы к формированию системы факторов, определяющих стоимость предприятия Статтю присвячено інноваційній концепції управління підприємством на основі управління його вартістю. Обґрунтовано місце факторів в системі управління, викладені принципи і підходи до формування системи факторів, що визначають вартість підприємства The article is devoted to innovative conception of management by an enterprise, which based on it's value's management. The place of factors in the management system is grounded, principles and approaches to forming the system of factors, which determining for the enterprise's value, are expounded uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Формування системи факторів вартості підприємства Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування системи факторів вартості підприємства |
| spellingShingle |
Формування системи факторів вартості підприємства Тарасенко, С.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Формування системи факторів вартості підприємства |
| title_full |
Формування системи факторів вартості підприємства |
| title_fullStr |
Формування системи факторів вартості підприємства |
| title_full_unstemmed |
Формування системи факторів вартості підприємства |
| title_sort |
формування системи факторів вартості підприємства |
| author |
Тарасенко, С.І. |
| author_facet |
Тарасенко, С.І. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Статья посвящена инновационной концепции управления предприятием
на основе управления его стоимостью. Обосновано место факторов в системе
управления, изложены принципы и подходы к формированию системы факторов, определяющих стоимость предприятия
Статтю присвячено інноваційній концепції управління підприємством на
основі управління його вартістю. Обґрунтовано місце факторів в системі
управління, викладені принципи і підходи до формування системи факторів, що
визначають вартість підприємства
The article is devoted to innovative conception of management by an enterprise,
which based on it's value's management. The place of factors in the management system is grounded, principles and approaches to forming the system of factors,
which determining for the enterprise's value, are expounded
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15031 |
| citation_txt |
Формування системи факторів вартості підприємства / С.І. Тарасенко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 149-153. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tarasenkosí formuvannâsistemifaktorívvartostípídpriêmstva |
| first_indexed |
2025-11-26T15:28:47Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:28:47Z |
| _version_ |
1850626515550601216 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
149
Белогорский р-н 0,40 0,46 0,06 0,49 0,46 0,73 0,57 0,50
Джанкойский р-н 0,55 0,48 0,10 0,53 0,44 0,75 0,68 0,50
Кировский р-н 0,42 0,43 0,11 0,54 0,60 0,75 0,68 0,50
Красногвардейский р-н 0,56 0,55 0,20 0,52 0,55 0,74 0,68 0,50
Красноперекопский р-н 0,49 0,46 0,12 0,30 0,56 0,75 0,76 0,50
Ленинский р-н 0,51 0,52 0,10 0,48 0,63 0,75 0,72 0,50
Нижнегорский р-н 0,59 0,43 0,09 0,55 0,51 0,74 0,73 0,50
Первомайский р-н 0,47 0,46 0,17 0,55 0,58 0,75 0,72 0,50
Раздольненский р-н 0,55 0,45 0,34 0,56 0,56 0,75 0,75 0,50
Сакский р-н 0,48 0,56 0,20 0,55 0,55 0,75 0,71 0,50
Симферопольский р-н 0,40 0,55 0,15 0,57 0,46 0,98 0,79 0,50
Советский р-н 0,47 0,46 0,25 0,50 0,56 0,75 0,66 0,50
Черноморский р-н 0,53 0,61 0,39 0,51 0,61 0,68 0,60 0,50
Сравнение критичных прогнозных показателей для региона с текущими позволяет адекватно прини-
мать решение по принятию мер (финансирование и т.п.) для этого региона.
Таблица 5. Сравнительная характеристика интегральных показателей по городам
и районам АР Крым на 01.01.2005 г.
Разница между наибольшим и наи-
меньшим значением интегрального
показателя
Уровень соответствия среднего зна-
чения по городам среднему значению
по районам
Водопроводное хозяйство 63% 0,93
Жилищное хозяйство 80% 1,35
Инвестиционная деятельность 2475% 1,32
Канализационное хозяйство 162% 1,15
Оплата услуг ЖКХ 48% 0,99
Теплоснабжение 51% 0,95
Финансовое состояние 4566% 0,89
Газовое хозяйство 1123% 0,86
Задача ранжирования интегральных показателей, и тем самым ранжирование приоритетных регионов
для принятия решения по финансированию (или проведение других неотложных, чрезвычайных мероприя-
тий и т.п.) не может иметь однозначного решения. Существенным является формирование критериев оцен-
ки принятых решений на основе полученных и однозначных оценок показателей, а также сформулирован-
ных приоритетных целей для данной отрасли.
Выводы и направления дальнейших исследований. Полученные результаты позволяют получить
количественно-качественную характеристику отрасли, на основании которой управление развитием отрас-
ли получит качественно новую основу.
Источники и литература
1. Сидорова А.В. Комплексна оцінка розвитку сектора послуг на регіональному рівні // Статистика Украї-
ни, 2002. – С. 46 – 51.
2. Социально-экономическая статистика // Под ред. М.Г. Назарова. – М.: Инфра, 2000. – 438 с.
3. Чумаченко Н.Г., Сидорова А.В., Пикалова Л.Г., Плотников П.В. Методические рекомендации по разра-
ботке долгосрочной комплексной целевой программы развития города. – Донецк: ИЭП АН УССР, 1982.
– 57 с.
4. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. Посібник – К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.
5. Наказ Голови Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства от 15.1204
«Методичні рекомендації щодо розроблення та реалізації регіональних, районних, міських та селищних
програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства територіальних громад».
6. Статистический сборник ''Коммунальное хозяйство АРК в 1999-2004 гг.''// Главное управление стати-
стики в АРК, Симферополь, 2005. – 109 с.
7. Статистический сборник ''Жилой фонд АРК в 1999-2004 гг.''// Главное управление статистики в АРК,
Симферополь, 2005. – 103 с.
Тарасенко С.І.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФАКТОРІВ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
В сучасному швидкоплинному світі, коли ринкова конкуренція стає все жорстокішою, виживання під-
приємств все більше залежить від факторів довгострокового порядку. Одна з найсучасніших концепцій ме-
неджменту сьогодні – управління вартістю підприємства – дозволяє досягти її стабільного руху у напрямку
зростання, узгодити всі інші цілі управління підприємством та забезпечити його довгострокові перспекти-
ви.
Ділова періодика сьогодні присвячує питанням управління вартістю значну увагу, що свідчить про
спроби використання зарубіжного досвіду в практиці управління вартістю без необхідної його адаптації для
Тарасенко С.І.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФАКТОРІВ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
150
вітчизняних умов. В той же час, українська наука відстає від практики.
Управління вартістю як метод стратегічного управління було започатковано в роботах зарубіжних вче-
них, найбільш відомою з яких є праця авторів Т. Коупленда, Т. Колера та Д.Мурріна [1]. Окремі аспекти те-
орії управління вартістю розроблялись вітчизняними вченими в межах досліджень проблем конкурентосп-
роможності, реформування власності, корпоративного управління, управління виробничим потенціалом,
теорій вартості. Останніми роками проблемам управління вартістю в цілому було присвячено і ряд робіт
дослідників країн пострадянського простору [2,3,4].
Управління будь-яким об’єктом в цілому можна охарактеризувати як цілеспрямований вплив на факто-
ри і умови формування самого об’єкту. Тому дослідження саме факторів вартості підприємства є однією з
найважливіших складових розробки теорії управління вартістю, що визначає можливості реалізації теоре-
тичних принципів в практиці. Втім, сьогодні як фактори вартості розглядають головним чином її фінансові
важелі. Для цього за основу беруть факторний аналіз рентабельності інвестованого капіталу. Такий аналіз
не дає повної уяви щодо факторів створення вартості, оскільки менеджери не в змозі безпосередньо вплива-
ти на фінансові коефіцієнти. Впливати вони можуть лише на операційні фактори.
Мета статті – з’ясування місця, принципів та підходів до формування системи факторів, які впли-
вають на вартість підприємства, що створює обґрунтовані підстави для організації управління вартістю на
підприємстві.
Фактор, за визначенням А.Устенка, викладеним в „Економічній енциклопедії” – „істотне об’єктивне
причинне явище або процес у виробництві, під впливом якого змінюється рівень його ефективності” [5,
с.781]. Це визначення безпосередньо стосується факторів створення вартості, тим більше, що спосіб оцінки
ефективності бізнесу з точки зору його вартості в сучасних умовах знаходить все більш широке застосуван-
ня.
З’ясування, які елементи повсякденних операцій підприємства і його найважливіших рішень сильніше
за все впливають на величину створюваної вартості, допомагає менеджерам у трьох аспектах:
1) керівники і персонал бізнес-підрозділів усвідомлюють. за рахунок яких факторів їх підприємства
створюють і максимізують вартість;
2) сприяє встановленню пріоритетності даних факторів і визначенню тих напрямів, які слід в першу
чергу забезпечити ресурсами (або навпаки, з яких ресурси необхідно вилучити);
3) з’являється можливість об’єднати керівників підрозділів і їх персонал на основі загального розуміння
найважливіших пріоритетів підприємства.
З погляду управління вартістю важливо побудувати всю систему факторів, впливаючи на які можна до-
биватися зростання вартості. Система представляє сукупність показників діяльності підприємства, окремих
його підрозділів і відділів. Показники деталізують для кожного рівня управління, що призводить до того,
що вища ланка керівництва часто контролює фінансові показники, тоді як нижні ланки менеджменту відпо-
відають за кількісні і якісні результати роботи.
Але які б фактори не включала в себе система факторів створення вартості, повинні дотримуватись на-
ступні принципи:
1. Фактори повинні бути напряму прив’язані до створення вартості і з необхідною деталізацією доведе-
ні до всіх рівнів організації. Це є необхідним, по-перше, для забезпечення об’єднання різних організацій-
них рівнів у досягненні єдиної мети. По-друге, це дозволяє утримувати необхідну рівновагу та співвідно-
шення пріоритетів між різними факторами та різностроковими цілями. Крім того, мета управління вартістю
не суперечить іншим цілям, наприклад, таким як забезпечення безпеки виробництва або охорона навколи-
шнього середовища, та дозволяє їх узгодити.
2. Фактори створення вартості слід встановлювати та вимірювати як показники, за якими здійснюється
моніторинг вартості. При цьому обрані показники повинні охоплювати не лише стадію безпосереднього
формування фінансових результатів та вартості (фінансові показники). На увагу заслуговують і операційні
показники більш глибоких рівнів ієрархії. Наприклад, витрати на доставку можна виразити як результат
трьох факторів: кількості відряджень на одну угоду, витрат на одну угоду та кількості угод. Такий ступінь
деталізації дозволяє менеджерам аналізувати конкретні заходи підвищення ефективності функціонування
бізнесу.
3. Фактори створення вартості мають відображати як досягнутий на даний момент рівень ефективності,
так і довгострокові перспективи зростання.
Дотримання викладених принципів забезпечує якісне виконання етапу аналізу вартісних факторів.
Для побудови системи факторів вартості слід окреслити підходи до її формування. За одним з підходів
до вартості підприємства, який використовує оцінювач, до уваги приймаються наступні мікро- та макро-
економічні фактори [6]:
1) попит: визначається перевагами споживачів, які залежать від того, які доходи приносить підприємст-
во власнику, протягом якого часу, з якими ризиками це пов’язано, які можливості контролю і перепродажу
даного підприємства;
2) доход, який може отримати власник: його сума залежить від характеру операційної діяльності і мо-
жливості отримати доход від продажу об’єкту після використання;
3) час отримання доходів: тривалість проміжку часу, який відокремлює момент інвестування та повер-
нення капіталу;
4) ризик як вірогідність отримання очікуваних в майбутньому доходів;
5) ступінь контролю, який одержує новий власник: визначається розміром пакету акцій, що придбава-
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
151
ється (контрольний або неконтрольний пакет акцій);
6) ступінь ліквідності майна. Ринок готовий виплатити премію за активи, які можуть бути швидко кон-
вертовані в гроші з мінімальним ризиком втрати частини їх вартості;
7) обмеження, які має бізнес (наприклад, обмеження державою цін на продукцію підприємства) впли-
вають на його вартість;
8) співвідношення попиту і пропозиції: визначається в свою чергу платоспроможністю потенційних ін-
весторів, цінністю грошей, а також можливістю залучати додатковий капітал, наявністю альтернативних
можливостей для інвестицій.
Викладений комплекс факторів безумовно впливає на вартість підприємства, але його не можна вважа-
ти достатнім, тим більше в системі управління вартістю підприємства. Це пояснюється відсутністю можли-
востей впливу на більшість з них.
За іншим підходом, який перетинається з вищевикладеним, для побудови дерева факторів, завдяки
впливу на які можна досягти росту вартості, їх пропонують розділити на дві умовні групи: зовнішні факто-
ри, що виникають незалежно від волевиявлення менеджменту підприємства, та внутрішні фактори,
пов’язані з діями менеджменту, галузевою специфікою самого підприємства. До зовнішніх факторів відно-
сять рівень конкуренції в галузі, надійність постачальників, нормативні акти, що видаються державою, за-
гальноекономічну ситуацію в країні. Внутрішні фактори включають, зокрема, цінову політику підприємст-
ва, стан виробничих потужностей і т.і. [7].
Урахування факторів у такому розрізі необхідне для визначення рівня ризиків зниження вартості, що
виникають в процесі діяльності підприємства та впливу на нього зовнішнього середовища, розробки та реа-
лізації заходів щодо мінімізації негативних наслідків.
В той же час, для визначення факторів вартості як інструментів внутрішнього впливу важливим є вра-
хування алгоритму її оцінки, з’ясування елементів, що складають цю вартість, тобто розгляд факторів за
видами вартості та методами оцінки.
В літературі щодо питань оцінки вартості майна описано багато методів та способів виконання цієї ро-
боти. Окремі методи мають ряд модифікацій та різновидів, що створює додаткові труднощі щодо їх іденти-
фікації та використання [6,8]. Крім того, в літературних джерелах та нормативних актах використовуються
різні назви одного й того ж методу оцінки.
На сьогодні можна виділити три групи основних методів оцінки вартості підприємства. По-перше, це
майнові (балансові, витратні) методи, які базуються на визначенні чистої вартості майна за даними бухгал-
терського обліку.
На майновий підхід спирається будь-який власник, що намагається підключити логіку до процесу оцін-
ки вартості свого бізнесу. Крім того, цей методичний підхід до оцінки вартості підприємств є основним в
умовах економічної трансформації. Він покладений в основу методики оцінки майна, що приватизується.
Основна формула розрахунку вартості бізнесу для витратного підходу: „Власний капітал = Активи – Зо-
бов’язання”. Вважається, що такий підхід дає найнижчу, песимістичну оцінку бізнесу. Хоча зустрічаються і
такі ситуації, коли використання витратного підходу дає найточнішу оцінку [9].
За умови використання майнового підходу перелік факторів складається зі всіх активів, що є у розпо-
рядженні підприємства, та створених ним зобов’язань. В число пріоритетних з погляду менеджменту фак-
торів повинні потрапити ті активи і зобов’язання, які найбільш істотно можуть вплинути на підсумкову ва-
ртість підприємства.
Ряд складнощів у використанні майнового підходу в управлінні вартістю підприємства пов’язаний з
тим, що необхідно знати вартості як стандартних, так і нестандартних активів і зобов’язань. До числа стан-
дартних з повним правом можна зарахувати такі активи, як нерухомість, транспорт, товарно-матеріальні
цінності, акції, облігації. У свою чергу нестандартні активи і зобов’язання – це капітальні вкладення, орен-
да, лізинг, кредити. Присутність в балансі підприємства нестандартних активів і зобов’язань в значній мірі
ускладнює застосування майнового підходу до управління вартістю, що, проте, не робить його менш ре-
зультативним при вирішенні задачі приросту вартості підприємства для власників.
Найбільш надійним та точним, але і трудомістким за думкою більшості експертів, є прибутковий (до-
ходний) підхід до оцінки вартості бізнесу. Такий підхід містить цілу групу схожих між собою методів і мо-
делей оцінювання і пов’язаний з дисконтуванням майбутньої вигоди (дивідендів, прибутку, грошових пото-
ків і т.і.). Основний метод, що застосовується в межах цього підходу – дисконтованих грошових потоків –
базується на постулатах сучасної фінансової теорії. Логічним обґрунтуванням цього є умова: потенційний
покупець не заплатить за бізнес більшу суму, ніж поточна вартість майбутніх доходів компанії. Для її ви-
значення використовується дисконтування за нормою доходності, яка відображає притаманні бізнесу ризи-
ки.
Вважається, що очікувані вигоди (дивіденди, прибуток, грошові потоки і т.і.) в кожному періоді, вар-
тість підприємства, що прогнозується на кінець періоду, та необхідна для компенсації ризиків бізнесу дохо-
дність (ставка дисконтування) повною мірою відповідають визначенню фактора вартості [4, с.84]. Крім то-
го, за умови використання прибуткового підходу як фактори можна розглядати: тривалість періоду отри-
мання можливого доходу, ступінь і вид ризиків, що супроводжують даний процес. На наступних рівнях іє-
рархії такими факторами є технології, якість і стан факторів виробництва, система внутрішньогосподарсь-
кого управління тощо.
Втім, використання на практиці методів прибуткового підходу в Україні пов’язано з рядом обмежень та
труднощів. Це пояснюється такими характеристиками перехідної економіки: неліквідний фондовий ринок,
нестійка національна валюта, постійно змінна облікова ставка НБУ, що часто помилково приймається за
Тарасенко С.І.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФАКТОРІВ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
152
безризикову, інформаційна непрозорість емітентів, зміни в бухгалтерській звітності і т.і.
Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки бізнесу не має собі рівних, що пояснюється його простотою
на перший погляд. Він передбачає, що цінність активів визначається тим, за скільки вони можуть бути про-
дані за наявності детально сформованого фінансового ринку, стан розвитку якого в Україні сьогодні не від-
повідає цьому визначенню.
Можливість та необхідність використання методів даного підходу виникне в процесі подальшого роз-
витку ринкової економіки, з появою достатньої кількості біржових структур, укладанням великої кількості
операцій з цінними паперами, і, як наслідок, виникненням реальних котирувань фондових інструментів.
За умови використання порівняльного підходу головними факторами є механізм ціноутворення фондо-
вого ринку та співвідношення попиту і пропозиції на ринку бізнесу.
Таким чином, використання наведених підходів дозволяє сформувати систему факторів вартості на рі-
вні підприємства (рис.1). За оцінками фахівців реальна вартість підприємства знаходиться в інтервалі між
мінімальним та максимальним значеннями, отриманими з використанням методів різних підходів. Тому в
систему факторів вартості пропонується включати основні фактори всіх трьох підходів (майнового, прибу-
ткового та порівняльного).
Поряд з наведеними факторами необхіднім вважається виділення факторів створення вартості на рівні
бізнес-одиниць [1,4]. В якості бізнес-одиниць пропонують виділяти відділ закупівель, виробничий відділ та
відділ продажів. В кінцевому рахунку, для ефективної організації системи управління вартістю фактори
створення вартості конкретизуються в показниках діяльності окремих бізнес-одиниць. Так, для відділу за-
купівель такими факторами є: суми і терміни кредиторської заборгованості; обсяг, ціна та швидкість оборо-
ту запасів; вартість боргу перед відділом фінансування; чисельність персоналу; потреба в нерухомості та
транспорті.
Рис.1. Система факторів вартості підприємства
Головна частка операційних процесів припадає на виробничий відділ, на рівні якого факторами вартос-
ті є: ціни придбання матеріалів; тривалість виробничого циклу; чисельність і заробітна плата персоналу;
майно відділу.
Останнім за логістикою підрозділом в ланцюгу є відділ продажів, для якого необхідно звертати увагу
на: ціни продажу на ринку; управління поверненням та обсягами дебіторської заборгованості; суму аван-
сів, що залучається під майбутні поставки; чисельність і заробітну плата персоналу; управління майном.
Найбільша увага в процесі розробки рішень повинна приділятись тим факторам, які істотніше за інших
здатні вплинути на величину вартості підприємства, і є найбільш ризикованими з точки зору досягнення
кінцевого значення вартості. Для з’ясування цього має бути виконаний аналіз рівня чутливості вартості до
кожного з факторів, побудована факторна модель вартості підприємства, а фактори формування вартості на
підставі аналізу чутливості вартості до їх зміни мають бути класифіковані: за характером і способом впли-
ву на вартість; за спрямованістю і терміном дії; за місцем прояву; за ступенем (абсолютною величиною)
Ціновий механізм фон-
дового ринку
Вартість підприємства
Грошовий потік
Обсяг виробниц-
тва
Якість продук-
ції
Цінова політика підпри-
ємства
Вартість активів підпри-
ємства
Вартість зобов’язань
підприємства
Попит на ринку
продукції
Співвідношення попиту
та пропозиції на ринку
бізнесу
Загальна еко-
номічна ситуа-
ція в країні
Рівень застосову-
ваних технологій
Якість і стан фак-
торів виробницт-
ва
Інвестиції в осно-
вний і оборотний
капітал Стан корпоратив-
ного управління
Якість внутріш-
ньогосподарсько-
го управління
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
153
впливу на вартість бізнесу.
Таким чином, виділення та класифікація факторів формування вартості дозволяє обґрунтувати пріори-
тетні об’єкти управління з точки зору прирощення вартості підприємства та забезпечити його ефективне
довгострокове функціонування.
Джерела та література
1. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Д. Стоимость компаний: оценка и управление. – М.: Олимп-бизнес,
1999.
2. Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємств. Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 272 с.
3. Панков В.А. Управление стоимостью наукоемкого машиностроительного предприятия: теория и прак-
тика. – К.: Наук. думка, 2003. – 424 с.
4. Егерев И.А. Стоимость бизнеса: Искусство управления: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2003. – 480 с.
5. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: ... С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видав-
ничий центр „Академія”, 2002. – 952 с.
6. Круш П.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навч. посібн. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 264 с.
7. Маренков В.Н., Демшин В.В. Концепция управления стоимостью // Управление компанией. – 2001. –
№4 // http:// www.cfin.ru
8. Гавва В.Н., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навч. посібн..- К.: Центр
навчальної літератури, 2004. – 224 с.
9. Кашин С. Три цены бизнеса // Секрет фирмы. – 2004. – №12 (51).
Толмачев А.
СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ РАЗВИТИЯ КРЫМА: ДОНУЗЛАВ
Актуальность разработки программ стратегического развития Автономной Республики Крым особенно
возросла в связи с новыми открытиями запасов нефти и газа на шельфе Черного моря и выбором дальней-
шего пути: быть Крыму рекреационным регионом или промышленно-транспортным. Устойчивое разви-
тие Крыма как уникального рекреационного района предполагает проведение экономических и социальных
реформ таким образом, чтобы достижение поставленных экономических и социальных целей не осуществ-
лялось за счет безвозвратного уничтожения природных экосистем и ресурсов, а наоборот, содействовало бы
восстановлению и воспроизводству природного ресурсного потенциала, а также улучшению состояния эко-
логической ситуации в регионе. Проблема представляет собой стратегию устойчивого развития региона, а
именно рекреационной зоны АРК. Решению данной проблемы посвящались работы В.Ф. Сутулы,
П.И.Акименко, А.В.Верченко, И.В.Бережной и других. Однако особенно остро данная проблема встала по-
сле подписания Президентом Украины Указа о мерах по созданию Крымского морского транспортно-
промышленного комплекса «Донузлав».
Цель данного исследования заключается в эколого-экономическом анализе проекта построения Крым-
ского морского транспортно-промышленного комплекса «Донузлав» и последствиях его внедрения.
До 1994 года на озере Донузлав располагалась Крымская военно-морская база Черноморского флота
Российской Федерации, в состав которой входили подразделения противолодочной морской авиации и ко-
раблей-истребителей. После ее ликвидации был создан Южный военно-морской район военно-морских сил
Украины, который занимал лишь небольшую часть предыдущего объектов в районе поселка Новоозерный.
В 2003 году Кабинет Министров Украины передал порт на озере Донузлав в распоряжение государственно-
го объединения "Укрморпорт", а Министерство транспорта начало разработку проекта по строительству
здесь торгового морского порта и терминала для перевалки нефти. Для сохранения статуса морской держа-
вы Украине необходима хорошо развитая транспортная инфраструктура, включающая современные мор-
ские порты. Из существующих 19 морских портов в Украине две трети не имеют перспектив развития. Сре-
ди бесперспективных портов президент Украины отмечает порты Одессы, Ялты и Феодосии.
Мощность существующих портов Украины (по данным института „ЧерноморНИИпроект”) оценивается
в 120 млн. т/год, общий грузооборот в 2004 году достиг 110 млн. т/год. При сформированных темпах роста
товаропотоков грузооборот портов достигнет их пропускной способности уже через несколько лет, а воз-
можности развития в границах отведенных территорий и акваторий будут исчерпаны до 2010 года. Чтобы
ускорить процесс интеграции в мировую торговлю Украине нужен большой современный глубоководный
порт.
Концепция строительства Крымского морского транспортно-промышленного комплекса “Донузлав”,
утвержденная 16 июня 2004 года на сессии Верховной Рады Автономной Республики Крым, предполагает
размещение порта и производственных объектов, имеющих к нему отношение, на северной стороне озера
Донузлав. В южной стороне озера намечено размещение санаторно-курортных учреждений, объектов от-
дыха и туризма, морского вокзала, паромной переправы и др. [1]
В состав проектируемого транспортно-промышленного комплекса войдут: 1) морской порт, который
будет состоять из специализированных и универсальных комплексов: контейнерного терминала, комплекса
генеральных и лесных грузов, навалочных грузов (угля, удобрений, цемента, зерновых, сахара), рефрижера-
торных грузов, автопаромов, ролкеров; 2) нефтяная гавань, которая будет включать такие специализиро-
ванные подразделения и комплексы, как ПК сырой нефти, ПК нефтепродуктов, бункеровочная база; 3) неф-
теперерабатывающий завод, мощностью на 8 млн. тонн в год; 4) судоразделочная база; 5) предприятия по
обработке и предпродажной подготовке грузов (цех расфасовки упаковки цемента, минеральных удобре-
ний, лесоперерабатывающий комплекс); 6) аэропорт, построенный на базе существующего аэродромного
|