Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні
Доказано, что международная экономическая интеграция происходит на
 основе международного экономического взаимодействия на микроуровне, что
 определяет необходимость использования отраслевого фактора международного сотрудничества и привлечения иностранных инвестиций через разработку&...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15032 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 109-112. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860061278470406144 |
|---|---|
| author | Наливайченко, К.В. |
| author_facet | Наливайченко, К.В. |
| citation_txt | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 109-112. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Доказано, что международная экономическая интеграция происходит на
основе международного экономического взаимодействия на микроуровне, что
определяет необходимость использования отраслевого фактора международного сотрудничества и привлечения иностранных инвестиций через разработку
соответствующего институционального обеспечения.
Доведено, що міжнародна економічна інтеграція відбувається на основі
міжнародної економічної взаємодії на мікрорівні, що визначає необхідність ви-користання галузевого чинника міжнародного співробітництва і залучення
іноземних інвестицій через розробку відповідного інституціонального забезпечення.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:04:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
109
днем заказа наиболее разумным было сделать понедельник - чтобы поставка была отслежена и получена в
течение одной рабочей недели. Не менее важным параметром модели является желательный максимальный
запас, который определяется (см. таблица 2, п. 10) на основе выбранного интервала времени между заказа-
ми. И в этом случае использование формулы Вильсона позволяет обеспечить максимальную экономиче-
скую целесообразность организации работы с запасом и интегрированность всех служб, связанных с запа-
сом (отдела закупок, складского хозяйства и департамента логистики).
Выводы исследования. Сравнение рассмотренных систем управления запасами приводит к выводу о
наличии у них взаимных недостатков и преимуществ. Система с фиксированным размером заказа требует
непрерывного учета текущего запаса на складе. Напротив, система с фиксированным интервалом времени
между заказами требует лишь периодического контроля количества запаса. Необходимость постоянного
учета запаса в системе с фиксированным размером заказа можно рассматривать как основной ее недоста-
ток. Напротив, отсутствие постоянного контроля за текущим запасом в системе с фиксированным интерва-
лом времени между заказами является ее основным преимуществом перед первой системой.
Следствием преимущества системы с фиксированным интервалом времени между заказами является
то, что в системе с фиксированным размером заказа максимальный желательный запас всегда имеет мень-
ший размер, чем в первой системе. Это приводит к экономии на затратах по содержанию запасов на складе
за счет сокращения площадей, занимаемых запасами, что, в свою очередь, составляет преимущество систе-
мы с фиксированным размером заказа перед системой с фиксированным интервалом времени между зака-
зами.
Источники и литература
1. Гаждинский А.М. Основы логистики. – М.: Информационно -внедренченский центр “Маркетинг", 2002.
2. Крикавський Є.М. Логістика підприємства. – Львів: Львівська політехніка, 2003.
3. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2001.
4. Пономарьов Ю.В, Логістика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.
5. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001.
Наливайченко К.В.
РОЛЬ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ
ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ
Вступ. Зовнішньоекономічна діяльність держав є важливим фактором міжнародних економічних відно-
син. Після здобуття Україною державної незалежності поступова інтеграція до світового господарства і на-
лагодження багатосторонньої кооперації з країнами інтеграційних угруповань стали головними пріорите-
тами зовнішньоекономічної діяльності держави.
Питання регіональних економічних відносин у світі завжди стояло дуже гостро, однак наприкінці ми-
нулого століття його актуальність посилилась як на рівні груп країн, так і на рівні внутрішніх територій, ре-
гіональна економічна інтеграція стала домінуючою тенденцією світового розвитку. Регіональні інтеграційні
процеси не тільки виступають фактором прискорення економічного розвитку країн, що входять до інтегра-
ційних угруповань, а й практичним засобом входження держав до світового господарства.
Функціонування міжнародних інституцій є умовою і невід’ємною складовою розвитку світової еконо-
міки. Серед основних внутрішніх обмежень держав щодо включення до світогосподарських процесів є не-
досконалість інституціонального забезпечення міжнародної економічної взаємодії.
Дослідженню питань міжнародних інтеграційних процесів у світовій економіці присвячено праці відомих
вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Крамаренко, А.Кредісова,
В.Новицького, А.Поручника, Є.Савельєва, Ю.Макогона, А.Філіпенка, Т.Циганкової, О.Шниркова, П.Кругмана.
Основні положення сучасної теорії міжнародної торгівлі та методи аналізу міжнародних торговельних відносин
викладені у наукових працях Б.Беласси, В.Кордена, В.Леонтьєва, П.Ліндерта, М.Портера, П.Самуельсона,
Л.Скотта та ін.
Незважаючи на численні наукові дослідження щодо різних аспектів включення держав в процеси між-
народної економічної взаємодії, питання розбудови інституціональної складової регіонального економічно-
го співробітництва залишаються недостатньо дослідженими.
Постанова задачі. На сучасному етапі розвитку економіки, коли в різних регіонах світу поглиблюють-
ся інтеграційні процеси, а перед Україною гостро постає питання щодо форм її участі у світовому госпо-
дарстві, надзвичайно важливо дослідити, як розвивається інтернаціоналізація економіки в цілому і як спів-
відноситься з цим входження України в процеси, що відбуваються в світовій економіці.
В умовах дуалістичної парадигми зовнішньоекономічного розвитку України можна виділити два осно-
вних варіанта регіональної інтеграційної стратегії: вектор європейської інтеграції, що має за стратегічну
мету членство України в ЄС; вектор, спрямований на співробітництво з країнам Співдружності Незалежних
Держав, Єдиного Економічного Простору, Організації Чорноморського Економічного Співробітництва,
ГУАМ.
Результати. Необхідною передумовою розвитку регіональних інтеграційних процесів для України є
вступ до ГАТТ/Світової Організації Торгівлі (СОТ). Як показали проведені дослідження, на даному етапі
внаслідок того, що Україна не є членом даної організації, українські експортери не можуть користуватися
перевагами, які дає членство в ГАТТ/СОТ. Також це призводить до стримування розвитку бездискриміна-
ційних торговельно-економічних відносин. В результаті товаропотоки в країну знижено, а українські това-
Наливайченко К.В.
РОЛЬ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ
110
ри не мають можливості зайняти відповідне місце на світовому ринку.
Автором виявлено тенденцію до посилення розвитку процесу економічної інтеграції, яка відбувається у різ-
них регіонах. Найбільш ефективною формою регіональної економічної інтеграції є Європейський Союз; най-
більш значним об’єднанням є Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), основна мета якої – при-
скорити процес формування найбільшого на Північноамериканському континенті регіонального господарського
комплексу; у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні розвиваються субрегіональні ринки товарів і капіталів (Пів-
денно-китайська економічна зона - КНР, Гонконг, Тайвань, «золотий трикутник зростання» - Індонезія, Малай-
зія, Сінгапур, економічна зона країн басейну Японського моря - Корея, Тайвань, Індокитайська економічна зона).
Україна входить до складу таких регіональних об’єднань, як СНД, ОЧЕС, ГУАМ, ЄЕП та інших, сприяє розвит-
ку інтеграційних процесів у Балто-Чорноморському регіоні.
На нашу думку, регіональні інтеграційні процеси у міжнародній економіці мають низку позитивних на-
слідків. По-перше, створюється можливість вирішити проблеми торговельної політики. Інтеграційні
об’єднання дають змогу створити більш стабільне і передбачу вальне середовище для взаємної торгівлі та
взаємодії у рамках таких інституцій, як Світова організація торгівлі. По-друге, з’являються передумови ви-
користання переваг економії масштабу. Це досягається завдяки розширенню ринку, зменшенню трансак-
ційних витрат тощо. По-третє, виникає обмін досвідом структурної перебудови економіки в трансформа-
ційні періоди. Більш розвинені країни залучають сусідні країни до здійснення глибоких економічних ре-
форм. По-четверте, стає можливою підтримка молодих галузей виробництва, оскільки інтеграційні
об’єднання є водночас і широким регіональним ринком, на якому можуть знайти попит товари цих галузей.
Процес регіональної і міжрегіональної інтеграції, що посилюється, свідчить про нову якість світового
господарства – глобалізовану економіку. Головними суб’єктами процесу глобалізації, що створюють інсти-
туціональну систему світової економіки, виступають національні господарства, міжнародні і регіональні
організації, транснаціональні корпорації і банки.
Інституціональні перетворення міжнародних економічних відносин визначались багатьма факторами, найважли-
вішими серед яких є перебудова соціально-економічної структури, масова приватизація, створення фінансової інфра-
структури, виникнення і розвиток фінансових ринків, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків. Відомі вчені-
інституціоналісти Г.Саймон, М.Спенс та О.Вільямсон вважають, що в основі інституціональних перетворень в ЗЕД
держав лежить конкуренція.
Перехід України до нових форм господарювання і прийняття відповідного законодавства відкриває можли-
вості використання нових форм міжнародного співробітництва держав: Україна повинна ширше використовува-
ти такі інститути, як зони вільної торгівлі, єдиний митний і економічний простір, а також співробітництво в інве-
стиційній сфері, як передумови повноцінної регіональної інтеграції.
Важливість міжнародного співробітництва на мікрорівні визначається також розвитком взаємовідносин
з Європейським Союзом. Як показало дослідження, Україна на даному етапі розвитку відповідає критеріям
ЄС, проблема вступу міститься, скоріше, у політичний площині. З 2002р. проти України з боку ЄС було іні-
ційовано більше 20 антидемпінгових розслідувань. Станом на березень 2005р. ЄС встановила 8 антидемпін-
гових мит на ввезення товарів українського походження, що призвело до погіршення сальдо торгівлі това-
рами України з країнами ЄС у 2002-2005рр. (рис. 1).
Окрім європейського напрямку інтеграційної взаємодії, про що мова йшла вище, Україна є членом спі-
льноти, яка утворилась на теренах СРСР – Співдружності незалежних держав.
В 1993р. держави-члени СНД підписали угоду про створення Економічного Союзу, який передбачав
вільний рух товарів і послуг. Однак СНД на сьогодні відповідає рівню зони преференційної торгівлі. Про-
позиції уряду України щодо побудови механізму зони вільної торгівлі одержали підтримку в 2002р. уряда-
ми Росії, Білорусі і Казахстану в рамках так званого Єдиного економічного простору (ЄЕП). Але це рішення
поки що реально не втілюється в життя.
Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами України з країнами ЄС у 2002-2005 рр., млрд. дол. США.
6,515
9,156
11,764
10,892
5,751
8,166
9,994
12,67
0
2
4
6
8
10
12
14
2002р. 2003р. 2004р. 2005р.
Роки
Млрд. дол. США
Експорт
Імпорт
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
111
В межах СНД утворюються локальні об’єднання з більш тісними зв’язками, членом яких є Україна, зо-
крема – ГУАМ. Потенціал взаємного доповнення економік країн всередині ГУАМ є надзвичайно високим.
Однією з головних особливостей зазначеної групи країн є їх потужний транзитний потенціал. Це країни, які
усвідомлюють необхідність ефективного використання переваг свого географічного і геополітичного роз-
ташування. І перш за все, як потенційної найбільш потужної пов’язуючої ланки між Європою і Азіатсько-
Тихоокеанським регіоном.
Співробітництво з країнами СНД і Європейським Союзом супроводжується розвитком відносин України з інши-
ми субрегіональними інтеграційними утвореннями – ОЧЕС, ГУАМ, ЄЕП, ЄврАзЕС. Співробітництво в рамках ОЧЕС
відповідає встановленому рівню інституціонального забезпечення й зосереджено на створенні умов взаємодії за ви-
значеними напрямками. Беззаперечною перевагою ЧЕС є активна політична і організаційно-управлінська взаємодія
країн. Однією з головних особливостей ГУАМ є потужний транзитний потенціал. Однак інтенсивність взаємної інтег-
рації й активність співробітництва країн-учасниць залишаються на низькому рівні, незважаючи на високий потенціал
взаємного доповнення економік, і поступаються іншим геополітичним напрямам. Так, питома вага ГУАМ у загально-
му обсязі зовнішньої торгівлі України товарами складала в 2004р. 2,14%. В ЄврАзЕС, в рамках якого здійснюється
близько 80% обсягів торгівлі країн СНД, Україна бере участь як спостерігач.
Для оцінки відповідності створення інтеграційного угруповання інтересам міжнародної економіки мо-
жуть використовуватись ряд критеріїв: регіональні торговельні угоди мають охоплювати всі без винятку
галузі економіки; лібералізація торгівлі на умовах режиму найбільшого сприяння має передувати утворен-
ню будь-якого нового інтеграційного угруповання або супроводжувати його, особливо якщо початкові та-
рифи є високими; перехідний період не повинен перевищувати 10 років і включати чіткий графік лібералі-
зації торгівлі в окремих галузях; загальний митний тариф, що впроваджується в межах митного союзу, не
повинен перевищувати найнижчий тариф, що діє в країнах, щодо яких застосовується режим найбільшого
сприяння; правила вступу нових членів в інтеграційне угруповання мають бути досить ліберальними і не
перешкоджати його розширенню; правила визначення країни походження товару мають бути прозорими і
не використовуватись для протекціонізму всередині угруповання; необхідним є швидкий перехід до більш
розвинених форм інтеграції, які є більш привабливими порівняно з менш розвиненими, оскільки забезпе-
чують більш раціональний розподіл і використання факторів виробництва; після створення інтеграційного
угруповання антидемпінгові правила не повинні використовуватись у відносинах з її членами, а щодо тре-
тіх країн мають бути встановлені прозорі правила їх використання.
Особлива роль у процесі міжнародного економічного співробітництва належить стану взаємовідносин держави з
міжнародними фінансовими організаціями: з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським бан-
ком реконструкції та розвитку. Як свідчать результати дослідження, політика реформування економіки у відповідності
до рекомендацій зарубіжних інституцій негативно вплинула на вітчизняне виробництво: більшість закордонних позик
виділялась лише на закупівлю українською стороною іноземних товарів і послуг, що обумовлювало невиробництво
рівної за вартістю товарної маси в Україні. Монетарний протекціонізм іноземної валюти гальмував вітчизняного това-
ровиробника. Фактичне позбавлення вітчизняних підприємств доступних кредитних ресурсів не дозволяє їм позбути-
ся боргів. Це призвело до того, що в Україні створено значно сприятливіші умови для імпорту продукції, ніж для екс-
порту.
З урахуванням вищевикладеного, у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі за раху-
нок залучення іноземних інвестицій (рис. 2) і співробітництва з міжнародними інституціями, основну увагу
Україні слід приділяти підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.
Рис. 2. Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку України і прямих інвестицій
з України у 1999-2005рр., млн. дол. США
0
5000
10000
15000
20000
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
0
50
100
150
200
250
Прямі іноземні
інвестиції
в Україну
Прямі
інвестиції
з України
Наливайченко К.В.
РОЛЬ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ
112
Висновки. Дослідження теоретико-методологічних та організаційних основ інституціональних змін у
світовому господарстві дозволило встановити, що на економічних ринках існують «інкрементні процеси» –
інституціональні зміни, які мають плавний, недискретний характер переходу старих інститутів у нові, утво-
рюючи підґрунтя стабільності інституціональної системи.
Аналіз розвитку регіональної економічної інтеграції свідчить , що самостійний і непідготовлений вихід регіонів
на світові ринки може завдавати значних економічних збитків країні. Неузгоджені дії регіонів часто погіршують зага-
льну зовнішню кон’юнктуру і можуть завдати значних збитків експортерам та імпортерам.
Співробітництво з країнами СНД і Європейським Союзом супроводжується розвитком відносин Укра-
їни з іншими субрегіональними інтеграційними утвореннями – ОЧЕС, ГУАМ, ЄЕП, ЄврАзЕС.
У вирішенні питань, пов’язаних з регіональним розвитком, основна увага повинна приділятися ство-
ренню в Україні єврорегіонів та територій зі спеціальним режимом господарювання, що виступали б неза-
лежним сегментом у територіальній структурі світового ринку і виконували б функцію своєрідного інтегра-
тора економічних процесів.
Доведено, що міжнародна економічна інтеграція відбувається на основі міжнародної економічної взаємодії
на мікрорівні, що визначає необхідність використання галузевого чинника міжнародного співробітництва і залу-
чення іноземних інвестицій через розробку відповідного інституціонального забезпечення.
Джерела та література
1. Буркинский Б. В., Степанов В. Н. ГУУАМ: проблемы и перспективы развития в контексте национальных
интересов Украины. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. – 140 с.
2. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер.авт.кол. і
наук.ред. Т. М. Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – 660 с.
3. Медведева Н. Многовекторность – это хорошо // Експерт. – № 5 (10). – 14-20 февраля 2005 г. – С. 50.
4. Україна в процесах міжнародної інтеграції/за ред. д.е.н. В. Р. Сіденка. – Х.: Форт, 2003. – 280 с.
Наливайченко С.П.
РЕГУЛИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ ЧАСТНОГО СЕКТОРА НА УКРАИНЕ
Введение.
Дальнейшее развитие малого предпринимательства без активного положительного вмешательства го-
сударства может привести к свертыванию данного сектора экономики с соответствующим обострением
экономических проблем и усилением социального напряжения. Возникает необходимость в эффективном
внедрении механизмов государственного регулирования малого предпринимательства.
Постановка задачи.
Результативность государственного регулирования предпринимательства будет возрастать в зависимо-
сти от того, насколько системно, исходя из долгосрочных целей и текущих задач социально-
экономического развития страны и отдельного региона применяются отдельные экономические рычаги и
инструменты управления [1÷5]. При этом методы государственного регулирования предпринимательства -
это способы влияния государства через законодательные и исполнительные органы на сферу предпринима-
тельства. За формами влияния данные методы делят на методы прямого и опосредствованного влияния, а в
зависимости от средств влияния можно выделить правовые, административные, экономические и пропа-
гандистские методы.
Результаты.
Одной из задач государства трансформационного периода является задача формирования конкурентной
среды. Поэтому первые шаги украинского государства в данном направлении были, прежде всего, сопря-
жены с демонополизацией экономики и формированием механизма обеспечения добросовестной конкурен-
ции.
Одним из направлений государственного контроля за развитием добросовестной конкуренции стало
создание специального реестра хозяйствующих субъектов, имеющих долю на рынке определённого товара
более 35%.
При этом основой формирования реестра были два критерия – доминирующее положение хозяйствую-
щего субъекта на соответствующем рынке и наличие нарушений антимонопольного законодательства. На
основе этих перечней в рамках общей либерализации цен осуществлялось регулирование цен на конкрет-
ные товары путём установления предельных фиксированных цен.
Эти новые правила, с одной стороны, должны в достаточной мере соответствовать требованиям зако-
номерностей функционирования рыночного хозяйства, а с другой, учитывать специфику исторического
развития страны, менталитет её населения, но в то же время не иметь, как экономика и общество переход-
ный характер, т.е. обладать достаточной стабильностью.
Обеспечение стабильности этих правил, очевидно, следует рассматривать и как самостоятельную зада-
чу в трансформационный период экономики, поскольку от этого в решающей мере, как скорость протека-
ния самого трансформационного процесса, так и его результативность. И, прежде всего, с этим связано сте-
пень активизации предпринимательской деятельности.
Основу качественно новых правил образуют рыночно-ориентированные, Конституция страны и детали-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15032 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:04:24Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Наливайченко, К.В. 2011-01-10T12:27:16Z 2011-01-10T12:27:16Z 2006 Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 109-112. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15032 Доказано, что международная экономическая интеграция происходит на
 основе международного экономического взаимодействия на микроуровне, что
 определяет необходимость использования отраслевого фактора международного сотрудничества и привлечения иностранных инвестиций через разработку
 соответствующего институционального обеспечения. Доведено, що міжнародна економічна інтеграція відбувається на основі
 міжнародної економічної взаємодії на мікрорівні, що визначає необхідність ви-користання галузевого чинника міжнародного співробітництва і залучення
 іноземних інвестицій через розробку відповідного інституціонального забезпечення. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні Article published earlier |
| spellingShingle | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні Наливайченко, К.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні |
| title_full | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні |
| title_fullStr | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні |
| title_full_unstemmed | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні |
| title_short | Роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в Україні |
| title_sort | роль інституціональних перетворень для розвитку регіональних інтеграційних процесів в україні |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15032 |
| work_keys_str_mv | AT nalivaičenkokv rolʹínstitucíonalʹnihperetvorenʹdlârozvitkuregíonalʹnihíntegracíinihprocesívvukraíní |