Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект
Актуальність. Дослідження тенденцій розвитку вітчизняної економіки з урахуванням інноваційного вектору впливу на господарські процеси свідчить про те, що її характерною рисою є розірваність інноваційного циклу технологічного підприємництва, коли спостерігається організаційна неузгодженість між марке...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150518 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект / А.І. Бутенко, Т.В. Уманець, Л.С. Шаталова // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 2 (35). — С. 36–43. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150518 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бутенко, А.І. Уманець, Т.В. Шаталова, Л.С. 2019-04-08T17:09:26Z 2019-04-08T17:09:26Z 2018 Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект / А.І. Бутенко, Т.В. Уманець, Л.С. Шаталова // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 2 (35). — С. 36–43. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150518 Актуальність. Дослідження тенденцій розвитку вітчизняної економіки з урахуванням інноваційного вектору впливу на господарські процеси свідчить про те, що її характерною рисою є розірваність інноваційного циклу технологічного підприємництва, коли спостерігається організаційна неузгодженість між маркетинговими дослідженнями і безпосередньою комерціалізацією інновацій. Це значно перешкоджає формуванню інноваційних моделей управління економікою регіону з урахуванням інноваційного вектору розвит¬ку, веде до необхідності оперативних коригувань інноваційного процесу або формування специфічних механізмів управління, які дозволяють прогнозувати майбутні інноваційні зміни. Однією з причин вищезазначеної ситуації є відсутність інформації щодо інноваційної продукції, яка б відповідала вимогам як технологічних підприємців, так і її кінцевих споживачів. Метою статті є розробка методичного підходу до формування класифікатора інноваційних товарів в контексті розвитку технологічного підприємництва. Результати. Розвинено понятійно-категоріальний апарат теорії національної економіки в частині надання визначення таких понять, як: «загальноукраїнський класифікатор інноваційних товарів» (як систематизований перелік класифікаційних угрупувань, найменувань та кодів видів інноваційних товарів на основі найбільш характерних ознак ринку інноваційних товарів) (далі – ЗУКІТ), «класифікаційна ознака інноваційного товару» (як якість або властивість об’єкту, за яким здійснюється класифікація), «інноваційні товари» (як нові вироби, які створено технологічними підприємцями на основі нових ідей з метою задоволення вимог споживачів цих продуктів). Запропоновано методичний підхід до визначення основних груп інноваційних товарів за такими класифікаційними ознаками, як: рівень новизни, джерело фінансування, масштаб впровадження, вимоги технологічних підприємців, вимоги кінцевих споживачів, які дозволяють прискорити процес визначення рівня інноваційних товарів в залежності від новизни до результативності їх втілення; визначено основні етапи побудови ЗУКІТ, його потенційних споживачів, сфери використання. Висновки. Однією з причин того, що інноваційна модель соціально-економічного розвитку України не працює є відсутність інформації щодо інноваційної продукції, яка б відповідала вимогам як технологічних підприємців, так і її кінцевих споживачів. Джерелом для накопичення такої інформації є класифікатор інноваційних товарів, але він в Україні відсутній. Пропонується: а) рекомендувати Державній службі статистики України запровадити звітність інноваційних товарів на регіональному рівні та за видами економічної діяльності за такими ознаками, як: рівень новизни інноваційної продукції, джерело фінансування, масштаб впровадження, вимоги технологічних підприємців, вимоги кінцевих споживачів; б) розробити структурну модель мотивації до розвитку внутрішнього ринку інноваційних товарів на базі запропонованого класифікатора інноваційних товарів. Актуальность. Исследование тенденций развития отечественной экономики с учетом инновационного вектора влияния на хозяйственные процессы свидетельствует о том, что ее характерной чертой является разорванность инновационного цикла технологического предпринимательства, когда наблюдается организационная несогласованность между маркетинговыми исследованиями и непосредственной коммерциализацией инноваций. Это значительно препятствует формированию инновационных моделей управления экономикой региона с учетом инновационного вектора развития, ведет к необходимости оперативных корректировок инновационного процесса или формирования специфических механизмов управления, которые позволяют прогнозировать будущие инновационные изменения. Одной из причин вышеупомянутой ситуации является отсутствие информации об инновационной продукции, соответствующей требованиям как технологических предпринимателей, так и ее конечных потребителей. Целью статьи является разработка методического подхода к формированию классификатора инновационных товаров в контексте развития технологического предпринимательства. Результаты. Развит понятийно-категориальный аппарат теории национальной экономики в части предоставления определения таких понятий, как «всеукраинский классификатор инновационных товаров» (как систематизированный перечень классификационных группировок, наименований и кодов видов инновационных товаров на основе наиболее характерных признаков рынке инновационных товаров) (далее – ВУКИТ), «классификационный признак инновационного товара» (как качество или свойство объекта, по которому осуществляется классификация), «инновационные товары» (как новые изделия, созданные технологичными предпринимателями на основе новых идей с целью удовлетворения требований потребителей этих продуктов). Предложен методический подход к определению основных групп инновационных товаров по таким классификационным признакам, как: уровень новизны, источник финансирования, масш¬таб внедрения, требования технологических предпринимателей, требования конечных потребителей, которые позволяют ускорить процесс определения уровня инновационных товаров в зависимости от новизны к результативности их воплощения; определены основные этапы построения ВУКИТ, его потенциальных потребителей, сферы использования. Выводы. Одной из причин того, что инновационная модель социально-экономического развития Украины не работает является отсутствие информации об инновационной продукции, соответствующей требованиям как технологических предпринимателей, так и ее конечных потребителей. Источником для накопления такой информации является классификатор инновационных товаров, но он в Украине отсутствует. Предлагается: а) рекомендовать Государственной службе статистики Украины ввести отчетность инновационных товаров на региональном уровне и по видам экономической деятельности по таким признакам, как: уровень новизны инновационной продукции, источник финансирования, масштаб внедрения, требования технологических предпринимателей, требования конечных потребителей; б) разработать структурную модель мотивации к развитию внутреннего рынка инновационных товаров на базе предложенного классификатора инновационных продуктов. Topicality. The study of trends in the development of the domestic economy, taking into account the innovative vector of influence on economic processes, shows that the characteristic feature of the domestic economy is the breakdown of the innovation cycle of technological entrepreneurship, when there is an organizational mismatch between marketing research and direct commercialization of innovations, which significantly impedes the formation of innovative management models of the region's economy taking into account the innovative development vector, leads to the need for operational adjustments of the innovation process or the formation of specific management mechanisms that allow predicting future innovation changes. One of the reasons for the above-mentioned situation is the lack of information on innovative products that would meet the requirements of both technology entrepreneurs and their end-users. The purpose of the article is to develop a methodical approach to the formation of a classifier of innovative goods in the context of the development of technological entrepreneurship. Research results. The conceptual-categorical apparatus of the theory of the national economy is developed in terms of the definition of such concepts as: "All-Ukrainian Classifier of Innovative Goods" (as a systematized list of classification groups, names and codes of types of innovative goods on the basis of the most characteristic features of the market of innovative goods) (hereinafter referred to as the ZUKIT), "Classification characteristic of an innovative product" (as a quality or a property of the object, according to which the classification is carried out), "Innovative products" (as new products created by technological entrepreneurs on the basis of new ideas in order to meet the requirements of consumers of these products). The methodical approach to determining the main groups of innovative products based on such classification features as: novelty level, source of financing, scale of implementation, requirements of technological entrepreneurs, requirements of end users, which allow to accelerate the process of determining the level of innovative products, depending on novelty and the effectiveness of their implementation; the basic stages of construction of the ZUKIT, its potential consumers, sphere of use are defined. Conclusions. One of the reasons why the innovative model of Ukraine's socio-economic development is not working is the lack of information on innovative products that meets the requirements of both technology entrepreneurs and their end-users. The source for the accumulation of such information is the classifier of innovative goods, but it is absent in Ukraine. Therefore, it is proposed to: a) recommend the State Statistics Service of Ukraine to introduce the reporting of innovative products at the regional level and by economic activity based on such features as: the level of novelty of innovative products, source of funding, scale of implementation, requirements of technological entrepreneurs, requirements of end users; b) to develop a structural model for motivating the development of the domestic market for innovative products based on the proposed classifier of innovative products. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект Классификатор инновационных товаров: методический аспект Classifier of Innovative Goods: Methodological Aspect Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект |
| spellingShingle |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект Бутенко, А.І. Уманець, Т.В. Шаталова, Л.С. Наукові статті |
| title_short |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект |
| title_full |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект |
| title_fullStr |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект |
| title_full_unstemmed |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект |
| title_sort |
класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект |
| author |
Бутенко, А.І. Уманець, Т.В. Шаталова, Л.С. |
| author_facet |
Бутенко, А.І. Уманець, Т.В. Шаталова, Л.С. |
| topic |
Наукові статті |
| topic_facet |
Наукові статті |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Классификатор инновационных товаров: методический аспект Classifier of Innovative Goods: Methodological Aspect |
| description |
Актуальність. Дослідження тенденцій розвитку вітчизняної економіки з урахуванням інноваційного вектору впливу на господарські процеси свідчить про те, що її характерною рисою є розірваність інноваційного циклу технологічного підприємництва, коли спостерігається організаційна неузгодженість між маркетинговими дослідженнями і безпосередньою комерціалізацією інновацій. Це значно перешкоджає формуванню інноваційних моделей управління економікою регіону з урахуванням інноваційного вектору розвит¬ку, веде до необхідності оперативних коригувань інноваційного процесу або формування специфічних механізмів управління, які дозволяють прогнозувати майбутні інноваційні зміни. Однією з причин вищезазначеної ситуації є відсутність інформації щодо інноваційної продукції, яка б відповідала вимогам як технологічних підприємців, так і її кінцевих споживачів.
Метою статті є розробка методичного підходу до формування класифікатора інноваційних товарів в контексті розвитку технологічного підприємництва.
Результати. Розвинено понятійно-категоріальний апарат теорії національної економіки в частині надання визначення таких понять, як: «загальноукраїнський класифікатор інноваційних товарів» (як систематизований перелік класифікаційних угрупувань, найменувань та кодів видів інноваційних товарів на основі найбільш характерних ознак ринку інноваційних товарів) (далі – ЗУКІТ), «класифікаційна ознака інноваційного товару» (як якість або властивість об’єкту, за яким здійснюється класифікація), «інноваційні товари» (як нові вироби, які створено технологічними підприємцями на основі нових ідей з метою задоволення вимог споживачів цих продуктів). Запропоновано методичний підхід до визначення основних груп інноваційних товарів за такими класифікаційними ознаками, як: рівень новизни, джерело фінансування, масштаб впровадження, вимоги технологічних підприємців, вимоги кінцевих споживачів, які дозволяють прискорити процес визначення рівня інноваційних товарів в залежності від новизни до результативності їх втілення; визначено основні етапи побудови ЗУКІТ, його потенційних споживачів, сфери використання.
Висновки. Однією з причин того, що інноваційна модель соціально-економічного розвитку України не працює є відсутність інформації щодо інноваційної продукції, яка б відповідала вимогам як технологічних підприємців, так і її кінцевих споживачів. Джерелом для накопичення такої інформації є класифікатор інноваційних товарів, але він в Україні відсутній. Пропонується: а) рекомендувати Державній службі статистики України запровадити звітність інноваційних товарів на регіональному рівні та за видами економічної діяльності за такими ознаками, як: рівень новизни інноваційної продукції, джерело фінансування, масштаб впровадження, вимоги технологічних підприємців, вимоги кінцевих споживачів; б) розробити структурну модель мотивації до розвитку внутрішнього ринку інноваційних товарів на базі запропонованого класифікатора інноваційних товарів.
Актуальность. Исследование тенденций развития отечественной экономики с учетом инновационного вектора влияния на хозяйственные процессы свидетельствует о том, что ее характерной чертой является разорванность инновационного цикла технологического предпринимательства, когда наблюдается организационная несогласованность между маркетинговыми исследованиями и непосредственной коммерциализацией инноваций. Это значительно препятствует формированию инновационных моделей управления экономикой региона с учетом инновационного вектора развития, ведет к необходимости оперативных корректировок инновационного процесса или формирования специфических механизмов управления, которые позволяют прогнозировать будущие инновационные изменения. Одной из причин вышеупомянутой ситуации является отсутствие информации об инновационной продукции, соответствующей требованиям как технологических предпринимателей, так и ее конечных потребителей.
Целью статьи является разработка методического подхода к формированию классификатора инновационных товаров в контексте развития технологического предпринимательства.
Результаты. Развит понятийно-категориальный аппарат теории национальной экономики в части предоставления определения таких понятий, как «всеукраинский классификатор инновационных товаров» (как систематизированный перечень классификационных группировок, наименований и кодов видов инновационных товаров на основе наиболее характерных признаков рынке инновационных товаров) (далее – ВУКИТ), «классификационный признак инновационного товара» (как качество или свойство объекта, по которому осуществляется классификация), «инновационные товары» (как новые изделия, созданные технологичными предпринимателями на основе новых идей с целью удовлетворения требований потребителей этих продуктов). Предложен методический подход к определению основных групп инновационных товаров по таким классификационным признакам, как: уровень новизны, источник финансирования, масш¬таб внедрения, требования технологических предпринимателей, требования конечных потребителей, которые позволяют ускорить процесс определения уровня инновационных товаров в зависимости от новизны к результативности их воплощения; определены основные этапы построения ВУКИТ, его потенциальных потребителей, сферы использования.
Выводы. Одной из причин того, что инновационная модель социально-экономического развития Украины не работает является отсутствие информации об инновационной продукции, соответствующей требованиям как технологических предпринимателей, так и ее конечных потребителей. Источником для накопления такой информации является классификатор инновационных товаров, но он в Украине отсутствует. Предлагается: а) рекомендовать Государственной службе статистики Украины ввести отчетность инновационных товаров на региональном уровне и по видам экономической деятельности по таким признакам, как: уровень новизны инновационной продукции, источник финансирования, масштаб внедрения, требования технологических предпринимателей, требования конечных потребителей; б) разработать структурную модель мотивации к развитию внутреннего рынка инновационных товаров на базе предложенного классификатора инновационных продуктов.
Topicality. The study of trends in the development of the domestic economy, taking into account the innovative vector of influence on economic processes, shows that the characteristic feature of the domestic economy is the breakdown of the innovation cycle of technological entrepreneurship, when there is an organizational mismatch between marketing research and direct commercialization of innovations, which significantly impedes the formation of innovative management models of the region's economy taking into account the innovative development vector, leads to the need for operational adjustments of the innovation process or the formation of specific management mechanisms that allow predicting future innovation changes. One of the reasons for the above-mentioned situation is the lack of information on innovative products that would meet the requirements of both technology entrepreneurs and their end-users.
The purpose of the article is to develop a methodical approach to the formation of a classifier of innovative goods in the context of the development of technological entrepreneurship.
Research results. The conceptual-categorical apparatus of the theory of the national economy is developed in terms of the definition of such concepts as: "All-Ukrainian Classifier of Innovative Goods" (as a systematized list of classification groups, names and codes of types of innovative goods on the basis of the most characteristic features of the market of innovative goods) (hereinafter referred to as the ZUKIT), "Classification characteristic of an innovative product" (as a quality or a property of the object, according to which the classification is carried out), "Innovative products" (as new products created by technological entrepreneurs on the basis of new ideas in order to meet the requirements of consumers of these products). The methodical approach to determining the main groups of innovative products based on such classification features as: novelty level, source of financing, scale of implementation, requirements of technological entrepreneurs, requirements of end users, which allow to accelerate the process of determining the level of innovative products, depending on novelty and the effectiveness of their implementation; the basic stages of construction of the ZUKIT, its potential consumers, sphere of use are defined.
Conclusions. One of the reasons why the innovative model of Ukraine's socio-economic development is not working is the lack of information on innovative products that meets the requirements of both technology entrepreneurs and their end-users. The source for the accumulation of such information is the classifier of innovative goods, but it is absent in Ukraine. Therefore, it is proposed to: a) recommend the State Statistics Service of Ukraine to introduce the reporting of innovative products at the regional level and by economic activity based on such features as: the level of novelty of innovative products, source of funding, scale of implementation, requirements of technological entrepreneurs, requirements of end users; b) to develop a structural model for motivating the development of the domestic market for innovative products based on the proposed classifier of innovative products.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150518 |
| citation_txt |
Класифікатор інноваційних товарів: методичний аспект / А.І. Бутенко, Т.В. Уманець, Л.С. Шаталова // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 2 (35). — С. 36–43. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT butenkoaí klasifíkatorínnovacíinihtovarívmetodičniiaspekt AT umanecʹtv klasifíkatorínnovacíinihtovarívmetodičniiaspekt AT šatalovals klasifíkatorínnovacíinihtovarívmetodičniiaspekt AT butenkoaí klassifikatorinnovacionnyhtovarovmetodičeskiiaspekt AT umanecʹtv klassifikatorinnovacionnyhtovarovmetodičeskiiaspekt AT šatalovals klassifikatorinnovacionnyhtovarovmetodičeskiiaspekt AT butenkoaí classifierofinnovativegoodsmethodologicalaspect AT umanecʹtv classifierofinnovativegoodsmethodologicalaspect AT šatalovals classifierofinnovativegoodsmethodologicalaspect |
| first_indexed |
2025-11-26T00:08:37Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:08:37Z |
| _version_ |
1850589949787635712 |
| fulltext |
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
36 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
А. І. Бутенко
д-р екон. наук, проф.
академік АЕНУ
ORCID 0000-0001-9745-5316,
Т. В. Уманець
д-р екон. наук, проф.
академік АЕНУ
ORCID 0000-0002-8852-4540,
Інститут проблем ринку та економіко-
екологічних досліджень НАН України,
Л. С. Шаталова
канд. екон. наук
ORCID 0000-0003-2671-5138,
Одеський національний економічний університет
КЛАСИФІКАТОР ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
Постановка проблеми та її зв’язок з важливими на-
уковими та практичними завданнями. Джерелом для на-
копичення інформації щодо інноваційної продукції є
класифікатор інноваційних товарів, але його наявність
в Україні відсутня. Найбільш повну інформацію щодо
даного питання можна отримати завдяки даним ста-
тистичного збірнику «Наука та інноваційна діяльність
України» як в регіональному аспекті, так і за видами
економічної діяльності, але опосередковано через кі-
лькісні та відносні показники підприємств, що харак-
теризують виробництво або використання інновацій-
ної продукції та технологій. Це обумовлює необхід-
ність розробки єдиного загальноукраїнського класифі-
катора інноваційних товарів. Пожвавлення зацікавле-
ності до вищезазначеної проблеми можна обґрунту-
вати також і тим, що надія на те, що ринкова еконо-
міка автоматично приведе до вибуху інноваційної дія-
льності і на її основі буде спостерігатись економічне
зростання, на жаль, не виправдалась.
Таким чином, можна зробити висновок, що пи-
тання розробки методичного підходу до формування
класифікатора інноваційних товарів в контексті роз-
витку технологічного підприємництва сьогодні вкрай
актуальне, оскільки в сучасних умовах саме техноло-
гічне підприємництво стає вирішальним фактором
розвитку економіки регіону.
Аналіз останніх публікацій по проблемі. Виділення
невирішених раніше частин загальної проблеми. До-
слідженням класифікацій інновацій присвячено праці
таких вчених, як: Ю. Бажал, В. Воронкова, М. Йохна,
Р. Косцик, Г. Менш, О. Молчанова, Н. Сиротинська,
В. Соловйов, В. Стадник, Л. Федулова, Й. Шумпетер.
Проте в реаліях сьогодення дана проблема вимагає
свого подальшого опрацювання, тому що питання ви-
окремлення інновацій за різними ознаками досі зали-
шаються дискусійними. В першу чергу, це стосується
методичних основ дослідження ознак інноваційних то-
варів в контексті розвитку технологічного підприєм-
ництва.
Виклад основних результатів та їх обґрунтування.
У фахових наукових працях питанню класифікації
інновацій приділяється багато уваги, але єдиного зага-
льноукраїнського класифікатора інноваційних товарів
як систематизованого переліку класифікаційних угру-
пувань, найменувань та кодів видів інноваційних то-
варів на основі найбільш характерних ознак ринку
інноваційних товарів на сьогодні не існує. Такий кла-
сифікатор, з одного боку, дозволив би надати узагаль-
нення відомих підходів і показав би найбільш значимі
ознаки класифікації, з іншого, він являв би собою від-
криту систему, що може доповнюватись та змінюва-
тись. Розробка такого класифікатору дозволяє приско-
рити визначення рівня інноваційних товарів за значи-
містю на кожному етапі впровадження з метою прий-
няття оперативних та обґрунтованих організаційних
і управлінських рішень стосовно інноваційної діяль-
ності.
Побудова єдиного загальноукраїнського класифі-
катора інноваційних товарів передбачає такі етапи:
Етап 1 — Контент-аналіз класифікаційних ознак
інновацій.
Етап 2 — Визначення категорії ринку інновацій.
Етап 3 — Визначення категорії «інноваційні то-
вари».
Етап 4 — Відбір ознак, за якими доцільно здійс-
нювати класифікацію інноваційних товарів відповідно
до статистичної звітності.
Етап 5 — Розробка єдиного загальноукраїнського
класифікатора інноваційних товарів (далі — ЗУКІТ)
Отже, більш детально розглянемо наповнення
кожного етапу.
Етап 1.
Слово «інновація» походить від латинського
слова «innovatio», що в перекладі означає «оновлення»,
за змістом є аналогічним слову «нововведення». Дане
поняття має ряд понять-синонімів:
— автори Великого економічного словника вва-
жають, що інновація і нововведення — це одне й теж
[1, с. 541];
— відповідно до змісту Великого тлумачного слов-
ника для бізнесу (Collins) інновація, нововведення
і наукові дослідження та дослідно-конструкторські
розробки (НДДКР) — поняття синонімічні [2, с. 172;
283; 296].
Відповідно до законів України «Про інноваційну
діяльність» та «Про наукову і науково-технічну діяль-
ність» інновація — це новостворені (застосовані) і (чи)
вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
2018/№2 37
або послуги, а також організаційно-технічні рішення
виробничого, адміністративного, комерційного або ін-
шого характеру, що істотно поліпшують структуру та
якість виробництва і (або) соціальної сфери [3; 4].
Контент-аналіз категорії «інновація» свідчить про
те, що сьогодні не існує єдиного погляду на сутнісне
наповнення даної категорії (табл. 1).
Таблиця 1
Контент-аналіз категорії «інновації»
Автор Сутність категорії «інновації»
В. Ковальов [5,
с. 35]
Це кінцевий результат інноваційної діяльності, який здобув реалізацію у вигляді нового
або вдосконаленого продукту, що реалізується на ринку, нового або вдосконаленого
технологічного процесу, який використовується у практичній діяльності
Котлер Ф.
[6, с. 589]
Це ідея, товар чи технологія, запущена в масове виробництво та представлена на ринку,
яку споживач сприймає як абсолютно нову чи таку, що володіє певними унікальними
якостями
Санто Б.
[7, с. 8]
Це такий суспільно-техніко-економічний процес, який через практичне використання
ідей та винаходів приводе до створення кращих за своїми якостями виробів, технологій,
та у випадку, якщо інновація орієнтована на економічну вигоду, прибуток, її поява
може принести додатковий дохід
Соловьев В.П.
[8, с. 21]
Це не дія з досягнення якогось результату, а сам результат — новація, нововведення
Твисс Б.
[9, с. 21]
Це процес, в якому винахід чи ідея отримують економічний зміст
Шарко М.
[1, с. 17]
Це нова вигода .… кінцевий результат, який представляє собою матеріалізацію нових
знань
Шумпетер Й.
[11, с. 156]
Це нова науково-організаційна комбінація виробничих факторів, мотивована підприє-
мницьким духом
Отже, як свідчать вищенаведені визначення
«інновації» дану категорію доцільно розглядати в яко-
сті інноваційного процесу тобто «послідовного лан-
цюгу подій, у ході яких інновація визріває від ідеї до
конкретного продукту, технології або послуги і поши-
рюється в господарській практиці» [12, с. 36]. Процес
просування нововведення на ринок прийнято нази-
вати процесом комерціалізації [13, с. 15]. Період часу
між появою нововведення й втіленням його в новов-
ведення (інновацію) називається інноваційним лагом
[14, с. 178].
Обов’язковими властивостями інновації є науко-
во-технічна новизна, виробнича застосовність та ко-
мерційна реалізованість. Відсутність кожної з них не-
гативно позначається на інноваційному процесі.
Комерційна реалізуємість визначає інновацію як
економічну необхідність, що усвідомлюється через по-
треби ринку. Науково-технічна інновація характеризує
кінцевий результат науково-виробничого циклу, що
виступає як особливий товар — науково-технічна про-
дукція — та є матеріалізацією новітніх наукових ідей та
знань, відкриттів, винаходів та розробок у виробництві
з метою комерційної реалізації, для задоволення кон-
кретних потреб ринку.
Таким чином, науково-технічні інновації повинні
мати такі характеристики, як: новизна; спроможність
задовольняти ринковому попиту та приносити прибу-
ток виробникові.
Основними фазами інноваційного процесу є:
— процес «дослідження — виробництво»: включає
період фундаментальних досліджень (вони відносяться
до невиробничої сфери й можуть мати своїм результа-
том цілий клас інновацій у різних областях);
— науково-виробничий цикл: процес створення,
освоєння й поширення конкретної інновації.
Згідно з проектом «Oslo Manual», розробленим
під егідою Фонду розвитку промисловості країн Пів-
нічної Європи у 1992 р.: «інновація, яка спрямована
на створення нових видів продукції, або інноваційна
продукція (product innovation) − це комерціалізація
продукції, яка втілює в собі технологічні зміни. Тех-
нологічні зміни мають місце в тому випадку, якщо
проектно-конструкторські характеристики змінюють-
ся таким чином, що в результаті споживач здобуває
можливість задоволення і нових, і традиційних потреб,
але вже на найкращому ступені. Інновація, спрямо-
вана на створення нових процесів, або інновація про-
цесів (process innovation), має місце в тому випадку,
якщо наявна значна зміна технології виробництва
якого-небудь виду продукції. Це матиме на увазі ство-
рення нового обладнання, розробку нових методів уп-
равління й організації або ж те і інше одночасно» [15].
Контент-аналіз існуючих класифікацій інновацій
за різними ознаками (на сьогодні їх більше 50) свід-
чить про дискусійність даного питання та необхідність
подальших досліджень.
Отже, більш детально розглянемо класифікаційні
ознаки інновацій і відповідно групи, що вони утворю-
ють:
1. За рівнем новизни (класифікація Г. Менша) [16]:
1.1. Базові: інновації, що змінюють техніко-тех-
нологічний рівень виробництва, дозволяють створю-
вати принципово нові товари та послуги.
1.2. Поліпшуючі: мають дещо менший за базові
рівень новизни.
1.3. Псевдоінновації: характеризують незначні
удосконалення якості товару або послуги, при яких не
змінюється техніко-технологічний рівень виробни-
цтва.
2. За кінцевим результатом або за видом об’єкту
[17; 18, с. 190; 18, с. 317-318; 19, с. 9-10; 20, с. 255]:
2.1. Продуктові: впровадження товару або по-
слуги, що є новими або значно поліпшеними за його
властивостями або способами використання. Сюди
входять значні вдосконалення в технічних характе-
ристиках, компонентах і матеріалах, у вбудованому
програмному забезпеченні, у рівні сумісності з корис-
тувачем або в інших функціональних характеристиках.
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
38 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
2.2. Процесні: впровадження нового або значно
поліпшеного способу виробництва або доставки про-
дукту. Сюди входять значні зміни в технології, вироб-
ничому устаткуванні й/або програмному забезпеченні.
2.3. Організаційні: впровадження нового органі-
заційного методу в діяльності підприємства (організа-
ції), в організації робочих місць або зовнішніх зав’яз-
ків.
2.4. Маркетингові: провадження нового методу
продажу, включаючи значні зміни в дизайні або упа-
ковці продукту, його складуванні, просуванні на ри-
нок або в визначенні продажної ціни, що націлені на
краще задоволення потреб споживача, відкриття но-
вих ринків або завоювання нових позицій для про-
дукції підприємства на ринку з метою збільшення об-
сягу продажу.
3. За причинами виникнення [19, с. 317-318;22,
с. 26-27]:
3.1. Реактивні (поліпшувальні): забезпечують ви-
живання та конкурентоспроможність фірми на ринку,
виникаючи як реакція на нові перетворення, що
здійснюються конкурентами. Вони проводяться в
межах розвитку та удосконалення напрямів діяльності.
3.2. Стратегічні: їх впровадження має випереджу-
вальний характер з метою отримання вирішальних
конкурентних переваг у перспективі. Вони створюють
нові напрями діяльності або забезпечують успішне
функціонування існуючих напрямів на тривалий час.
4. За масштабом впровадження [18, с. 191-193; 19,
с. 317-318],:
4.1. Міжнародні: нові на міжнародних ринках.
4.2. На рівні країни: нові на рівні країни.
4.3. На рівні галузі (виду економічної діяльності):
нові на рівні певної галузі (виду економічної діяль-
ності).
4.4. На рівні підприємства (фірми): нові на рівні
підприємства (фірми).
5. За частотою застосування [18, с. 191; 19, с. 317-
318; 23, с. 12]:
5.1. Разові: застосовуються тільки в тій сфері, для
якої вони спочатку і розроблялися.
5.2. Повторювані (дифузія інновацій): процес по-
ширення вже один раз освоєної, реалізованої іннова-
ції, тобто застосування інноваційних продуктів, по-
слуг, технологій в нових місцях і умовах.
6. За місцем в системі підприємства [19, с. 317-
318;22, с. 25]:
6.1. «На вході» в підприємство.
6.2. «На виході» з підприємства.
6.3. Інновації структури підприємства.
7. За змістом діяльності [19, с. 317-318; 22, с. 25]:
7.1. Технологічні.
7.2. Виробничі.
7.3. Економічні.
7.4. Торговельні.
7.5. Соціальні.
7.6. Управлінські.
7.7. Інфраструктурні.
7.8. Культурні.
7.9. Політичні.
7.10. Комплексні.
7.11. Екологічні.
7.12. Інформаційні.
8. За значенням для реального напряму діяльності
[24, с. 40]:
8.1. Фундаментальні: радикально змінюють ста-
лий або формують новий напрям діяльності.
8.2. Модифікувальні: здійснюються в межах удо-
сконалення та розвитку фундаментальних.
8.3. Псевдоінновації: зовнішні неістотні зміни
продуктів або процесів, що не мають принципової но-
визни і не створюють жодних додаткових переваг для
споживачів.
9. Залежно від значущості [ 25, с. 419]:
9.1. Великі: ґрунтуються на відкриттях та великих
винаходах, формують нове покоління техніки.
9.2. Середні: створюють нові моделі вже існуючої
техніки та розширюють сферу їх застосування.
9.3. Дрібні: покращують виробничі або споживчі
параметри існуючої техніки на основі дрібних винахо-
дів та раціоналізаторських пропозицій.
10. За формою [18, с. 191; 19, с. 317]:
10.1. Винаходи, патенти.
10.2. Раціоналізаторські пропозиції.
10.3. Ноу-хау.
10.4. Товарні знаки, торгові марки, емблеми.
10.5. Нові документи, що описують технологічні,
виробничі, управлінські процеси, конструкції, струк-
тури та методи.
11. За суб’єктом створення [18, с. 191-192]:
11.1. Розроблені на підприємстві.
11.2. Розроблені у ВНЗ.
11.3. Розроблені у технопарку.
11.4. Розроблені у технополісі.
11.5. Розроблені у науковому парку.
11.6. Розроблені в інноваційному інкубаторі.
11.7. Розроблені фізичною особою.
12. За типом інновацій [21, с. 255]:
12.1. Технологічні: пов’язані із розробкою та
впровадженням як технологічно нових, так і значно
технологічно удосконалених продуктів (продуктові
інновації) і процесів (процесові інновації).
12.2. Не технологічні: маркетингові та організа-
ційні інновації.
13. За напрямками комерціалізації (класифікація
Шумпетера) [11, с. 157-158]:
13.1. Спрямовані на використання нових матері-
алів і компонентів.
13.2. Спрямовані на використання нових проце-
сів.
13.3. Спрямовані на відкриття нових ринків.
13.4. Спрямовані на використання нових органі-
заційних форм.
13.5. Спрямовані на відкриття нових джерел си-
ровини.
14. За джерелом ідеї нового товару:
14.1. Нові товари, що «втягуються попитом»: ви-
кликані до життя попитом, який спостерігається на
ринку.
14.2. Нові товари, що «вштовхуються лаборато-
рією»: які базуються на фундаментальних досліджен-
нях і можливостях технології.
Європейські та американські дослідження секто-
рів промисловості показують, що приблизно 60-80%
вдалих нововведень має ринкове походження проти
20-40%, які створюються в лабораторіях (НДІ, КБ).
15. За рівнем стратегічної ролі нових технологій
(класифікація фірми «Артур Д. Літтл»):
15.1. Ключові технології: освоєні фірмою прогре-
сивні маловідомі технології, які забезпечують їй кон-
курентоспроможність і стан лідера на даний момент.
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
2018/№2 39
Це «радикальні інноваційні продукти» або «хайтек-
продукти» (високотехнологічні продукти).
15.2. Базові технології: добре відпрацьовані та
широко відомі сучасні технології, які забезпечують
фірмі прийнятну якість продукції.
15.3. Виникаючі технології: технології, що знахо-
дяться ще на стадії експериментів, але в перспективі
спроможні забезпечити добрі позиції щодо змін у кон-
курентній боротьбі.
15.4. Закриваючі технології: деякі технології із-за
радикальної новизни просто «закривають» деякі галузі
та їх робочі місця. На приклад, поява автомобіля «за-
крила» гужовий транспорт, поява транзисторних
приймачів «закрила» галузь лампових приймачів.
16. Залежно від глибини змін фізичних або сприйня-
тих окремих характеристик товару (класифікація
Шоффре та Доре):
16.1. Оригінальні товари: ті, в яких переважають
суттєві ознаки новизни за конструкцією, новими
елементами, принципом дії, характеристиками, які
можна віднести до радикальних інноваційних продук-
тів.
16.2. Оновлені товари: ті, в яких при збереженні
базових характеристик змінюються деякі фізичні па-
раметри.
16.3. Товари з новим позиціонуванням: змінені
тільки характеристики, що сприймаються.
Розглянемо тепер поняття високотехнологічної та
науково-технічної продукції. Під високотехнологіч-
ною продукцією ми будемо розуміти продукцію мате-
ріального виробництва, у витратах на створення до-
слідного зразка якої значну частку становлять витрати
інтелектуально-наукової праці. Для визначення висо-
котехнологічних галузей зазвичай розраховується спів-
відношення середньорічного обсягу витрат на до-
слідження і розробки до річного обсягу реалізації про-
дукції галузі.
У табл. 2 наводиться класифікація галузей оброб-
ної промисловості країн, що входять в Організацію з
економічного і соціального розвитку (ОЕСР), за сту-
пенем наукоємності (відношення витрат на дослід-
ження і розробки до обсягу відвантаженої продукції,
%) [26].
Таблиця 2
Класифікація за ступенем наукоємності
галузей обробної промисловості країн, що входять в ОЕСР
Галузі Наукоємність, %
Аерокосмічні 15,0
Комп'ютерні 11,5
Фармацевтика 10,5
Електронні комунікації 8,0
Середньовисокі технології
Наукове приладобудування 5,1
Технології наземного транспорту 3,4
Електрообладнання 2,8
Хімічні технології 3,2
Інший транспортний обладнання 1,6
Неелектричне обладнання 1,7
Середньонізкі технології
Суднобудування 0,7
Інше виробництво 0,6
Кольорові метали 0,9
Неметалеві мінеральні продукти 0,9
Металургія 0,6
Нафтопереробка 1,0
Чорна металургія 0,6
Низькі технології
Паперова промисловість і поліграфія 0,3
Текстиль, одяг і шкіра 0,2
Продукти харчування, напої і тютюн 0,3
Деревообробка і меблеве виробництво 0,2
Науково-технічна продукція визначається як су-
купність науково-технічної інформації, що має ко-
мерційне значення і реалізованої споживачеві пере-
важно в нематеріальній формі (у вигляді ліцензії або
науково-технічної послуги).
При класифікації високотехнологічної (науко-
місткої) і науково-технічної продукції за формою ви-
раження можна виділити такі групи: нові предмети
споживання; нові прилади та обладнання; нові техно-
логії; нові матеріали; нові стандарти; нові форми ор-
ганізації праці; нові проекти об'єктів соцкультпобуту і
капітальних будівель.
Науково-технічна послуга — це захід науково-
технічного характеру, пропонований споживачеві в
нематеріалізованному вигляді і якому притаманні такі
властивості, як: невіддільність від джерела; мінливість
якості.
Науково-технічні послуги можна класифікувати
за такими ознаками:
— джерела послуги: науково-технічний праців-
ник, науково-технічне обладнання і те й інше разом;
— за галузями науково-технічної діяльності: в га-
лузі лазерної технології, хімії малих об'єктів;
— за стадіями інноваційного циклу: послуги в га-
лузі прикладних НДР, послуги в області ОКР, послуги
з обробки промислової технології виробництва;
— за типами обслуговування нововведень: по-
слуги з розробки нових форм організація праці, по-
слуги замість розробки нових матеріалів.
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
40 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Етап 2.
Ринок інновацій, на думку авторів, слід розгля-
дати як сукупність трьох ринків: ринку ідей, ринку
інноваційних товарів, ринок інноваційних технологій.
В рамках тематики нашого дослідження ми увагу
зосереджуємо у даній статті на ринку інноваційних то-
варів, який з точки зору попиту представляє собою си-
стему організаційно-економічних відносин між техно-
логічними підприємцями, які створюють інноваційні
продукти на основі нових ідей, та споживачами цих
продуктів [27-29].
Етап 3.
Інноваційні товари у ЗУКІП будемо розглядати як
нові вироби, які створено технологічними підприєм-
цями на основі нових ідей з метою задоволення вимог
споживачів цих продуктів.
Етап 4.
Ключовим елементом вищезазначеного класифі-
катора є класифікаційна ознака інноваційного товару,
що характеризує якість або властивість об’єкту, за
яким здійснюється класифікація. Вона може мати як кі-
лькісне, так і якісне вираження. На думку авторів, у
зв’язку з тим, що паспорту інноваційних товарів та їх
статистики на макро-, мезо- та мікрорівнях не існує,
інформацію для заповнення ЗУКІТ доцільно отриму-
вати анкетним методом, залучаючи для цього в якості
експертів фахівців, діяльність яких пов’язана з інно-
ваціями.
Класифікація інноваційних товарів:
1. За рівнем новизни:
1.1. Нові на рівні підприємства.
1.2. Нові на ринку інновацій.
2. За джерелами фінансування:
2.1. Кошти центрального уряду.
2.2. Кошти місцевих і регіональних органів влади.
2.3. Залучені кошти.
2.4. Власні кошти
3. За масштабами впровадження:
3.1. На рівні підприємства.
3.2. На рівні регіону.
3.3. На рівні галузі.
4. За вимогами технологічних підприємців:
4.1. Підвищення продуктивності праці.
4.2. Зменшення матеріалів або води на одиницю
продукції.
4.3. Зменшення споживання енергії або вуглеце-
вого сліду.
4.4. Зменшення шуму, забруднення ґрунту, води
чи повітря.
4.5. Заміна частини матеріалів на менш забруд-
нюючі або небезпечні.
4.6. Заміна частини викопних джерел енергії на
відновлювальні.
4.7. Забезпечення рециркуляції відходів, води,
матеріалів для власного використання та продажу.
5. За вимогами кінцевих споживачів:
5.1. Енергозберігаючі.
5.2. Зменшення шуму, забруднення ґрунту, води
та повітря.
5.3. Довговічні.
5.4. Забезпечують полегшення утилізації продук-
ції після використання.
Етап 5.
Загальноукраїнський класифікатор інноваційних
товарів, який містить дві частини: вступ і класифіка-
цію інноваційних товарів.
ВСТУП
Загальноукраїнський класифікатор інноваційних
товарів є складовою частиною державної системи кла-
сифікацій на внутрішньому ринку інновацій.
Це систематизований перелік класифікаційних
угрупувань, найменувань та кодів видів інноваційних
товарів на основі найбільш характерних ознак ринку
інноваційних товарів.
Об’єктами класифікації є нові вироби, які ство-
рено технологічними підприємцями на основі нових
ідей з метою задоволення вимог споживачів цих про-
дуктів.
Він дозволяє прискорити визначення рівня інно-
ваційних товарів за значимістю на кожному етапі
впровадження з метою прийняття оперативних та об-
ґрунтованих організаційних і управлінських рішень
стосовно інноваційної діяльності.
Загальна структура цифрового коду ЗУКІТ відпо-
відає такій схемі:
Х — розділ (класифікаційна ознака);
ХХ — група (підклас).
На рівні класифікаційного угрупування «група»
забезпечується деталізація з урахуванням вимог націо-
нальної економіки, теорії інновацій та статистики. Рі-
вень підкласу має значення від «1» до «9» і завжди
означає іншу продукцію в межах конкретного розділу.
Даний класифікатор розробляється як за видами
економічної діяльності, так і на регіональному рівні та
має такий вигляд (табл. 3).
Таблиця 3
Класифікація інноваційних товарів
Р
о
зд
іл
Г
р
у
п
а
Назва класифікаційного угрупування
Код виду
економічної
діяльності Н
а
зв
а
то
в
а
р
у
Р
е
гі
о
н
1 2 3 4 5 6
1 Рівень новизни
1.1 Нові на рівні підприємства
1.2 Нові на рівні ринку
2 Джерела фінансування
2.1 Кошти центрального уряду.
2.2 Кошти місцевих і регіональних органів влади
2.3 Залучені кошти
2.4 Власні кошти
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
2018/№2 41
Закінчення табл. 3
1 2 3 4 5 6
3 Масштаб (рівень) впровадження
3.1. На рівні регіону
3.2. На рівні виду економічної діяльності (галузі)
4 Вимоги технологічних підприємців
4.1. Підвищення продуктивності праці
4.2. Зменшення матеріалів або води на одиницю
продукції
4.3. Зменшення споживання енергії або вуглеце-
вого сліду
4.4. Зменшення шуму, забруднення ґрунту, води
чи повітря
4.5. Заміна частини матеріалів на менш забруд-
нюючі або небезпечні
4.6. Заміна частини викопних джерел енергії на
відновлювальні
4.7. Забезпечення рециркуляції відходів, води,
матеріалів для власного використання та
продажу
5 Вимоги кінцевих споживачів
5.1. Енергозберігаючі
5.2. Зменшення шуму, забруднення ґрунту, води
та повітря
5.3. Довговічні
5.4. Забезпечують полегшення утилізації продук-
ції після використання
Висновки. Однією з причин того, що інноваційна
модель соціально-економічного розвитку України не
працює є відсутність інформації щодо інноваційної
продукції, яка б відповідала вимогам як технологічних
підприємців, так і її кінцевих споживачів. Джерелом
для накопичення такої інформації є класифікатор
інноваційних товарів, але він в Україні відсутній. Тому
пропонується:
1. Рекомендувати Державній службі статистики
України запровадити звітність інноваційних товарів на
регіональному рівні та за видами економічної діяльно-
сті за такими ознаками, як: рівень новизни інновацій-
ної продукції, джерело фінансування, масштаб впро-
вадження, вимоги технологічних підприємців, вимоги
кінцевих споживачів.
2. Доцільно розробити структурну модель моти-
вації до розвитку внутрішнього ринку інноваційних
товарів на базі запропонованого класифікатора інно-
ваційних товарів.
Список використаних джерел
1. Большой экономический словарь / Под ред.
А.Н. Азрилияна. 5-е изд. Москва: Институт новой эко-
номики, 2002. 1280 с.
2. Пасс К., Б. Лоус, Э. Пендлтон, Л. Чедвик.
Большой толковый словарь бизнеса. Москва: Вече,
АСТ, 1998. 688 с.
3. Про інноваційну діяльність: Закон України від
04.07.2002 р. URL: zakon.rada.gov.ua.
4. Про пріоритетні напрями інноваційної діяль-
ності: Закон України від 16.01.2003 р. URL: za-
kon.rada.gov.ua.
5. Ковалев В.В. Финансовый анализ : методы и
процедуры. Москва : АО «Финстатинформ», 1995.
96 с.
6. Котлер Ф., Арметронг Г., Сондерс Дж., Вонг В.
Основы маркетинга / пер. с англ. [2-е европ. изд.].
С.- Пб.: ИД «Вильямс», 2000. 944 с.
7. Санто Б. Инновация как средство экономиче-
ского развития. Москва: Прогресс, 1990. 296 с.
8. Соловьев В.П.,Инновационная деятельность
как системный процесс в конкурентной экономике
(синергетические эффекты инноваций): монография.
Киев: Феникс, 2004. 560 с.
9. Твисс Б. Управление научно-техническими но-
вовведениями. Москва: Экономика, 1989. 281 с.
10. Шарко М.В. Формирование инновационного
потенциала предприятий: монография. Херсон: ФОП
Гринь Д.С., 2014. 288 с.
11. Шумпетер Й. Теория экономического разви-
тия. Москва: Прогресс, 1982. 456 с,
12. Поляков С.Г., Степнов С.Г. Модель инно-
вационного развития предприятия. Инновации. 2003.
№ 2-3 (59-60). С. 36-38.
13. Винарчик П. Спасение идей: Й. Шумпетер и
ключевые проблемы противоборствующих экономи-
ческих теорій. Экономика. 2003. №11. С. 15-27.
14. Завлин П.Н., Васильев А.В. Оценка эффекти-
вности инноваций. СПб. : Изд. дом «Бизнес-пресса»,
2007. 216 с.
15. Micklethwait J., Wooldridge A. AFuture Per-
fect.The Challengeand Hidden Promiseof Globaliza-
tion.William, 2004. 386 p.
16. Mensh G. Statement in Technology: innovation
overcome the depression. Gambridge: Mass,1979. 360 p.
17. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и
анализу данных по инновациям. Третье издание. Пе-
ревод с английского. Москва, 2006, 196 с. URL:
http://rii-vuz.extech.ru/doc/oslo.pdf.
18. Косцик Р.С. Види інновацій на промислових
підприємствах. Науковий вісник НЛТУ України. 2012.
Вип. 22.02. С. 185-194.
БУТЕНКО А. І., УМАНЕЦЬ Т. В., ШАТАЛОВА Л. С.
42 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
19. Сиротинська Н.М. Види інноваційних підп-
риємств промисловості. Вісник національного універси-
тету Львівська політехніка. Менеджмент та підприєм-
ництво в Україні: етапи становлення і проблеми розви-
тку. Львів, Львівська політехніка, 2012. № 727. С. 314-
319.
20. Соловйов В.П., Кореняко Г.І., Головатюк
В.М. Інноваційний розвиток регіонів: питання теорії
та практики: монографія. Київ: Фенікс, 2008. 224 с.
21. Наукова та інноваційна діяльність України,
2015 рік: статистичний збірник. Київ: Державна служ-
ба статистики, 2016. 258 с.
22. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і орга-
нізація інноваційної діяльності: навч. посіб. Київ: Ака-
демія, 2005. 400 с.
23. Инновационный менеджмент /под ред. О.П.
Молчановой. Москва, 2001.
24. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: підруч-
ник. Київ: Либідь, 2006. 480 с.
25. Воронкова В.Г. Теоретичні засади управління
інноваційним процесом в Україні. Вісник Національ-
ного університету Львівська політехніка. Проблеми еко-
номіки та управління. 2008. № 628. С. 417-423.
26. Input-Output and BTD databases (DSTI, EAS di-
vision). OECD, ANBERD, STAN. URL: oecd.org//dsti/
sti/stat-ana/stats/cde/mi2-99.pdf.
27. Инновации, конкуренція и предприниматель-
ство / Под ред. С.Г. Светунькова. СПб: Изд-во
СПбГУЭФ, 2008. 96 с.
28. Концептуальные основы теории предприни-
мательских инноваций / пПод ред. С.Г. Светунькова.
СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2009.
29. Светуньков С.Г. Ищутин Р.В. Понятие
«рынок инноваций» и его определение. Развитие
российского и регіонального бизнеса в условиях ми-
рового финансового кризиса // Материалы Всерос-
сийской научно-практической конференции. Псков;
СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2009.
References
1. Azriliyan, A.N. (Eds.). (2002). .Large economic
dictionary [Big Economic Dictionary]. 5th ed. Moscow,
Institute of New Economics [in Russian].
2. Pass, K., Lous, B., Pendlton, E., &Chedvik, L.
(1998). Bolshoy tolkovyiy slovar [Large explanatory
dictionary of business].Moscow: Veche, AST [in Russian].
3. Pro innovacijnu dijaljnistj»: Zakon Ukrajiny vid
04.07.2002 [Law of Ukraine «On innovation activities»]
Retrieved from: zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
4. Pro priorytetni naprjamy innovacijnoji dijaljnosti:
Zakon Ukrajiny vid 16.01.2003 [Law of Ukraine “On pri-
ority directions of innovation activity”] Retrieved from za-
kon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
5. Kovalev, V.V. (1995). Finansovyj analiz: metody i
procedury [The financial analysis: methods and procedures].
Moscow, Finstatinform [in Russian].
6. Kotler, А., Armetrong, G.,Saunders, J., &Vong, V.
(2000). Osnovy marketinga [Marketing basics]. S.-Pt.,
Williams [in Russian].
7. Santo, B. (1990). Innovatciya kak sredstvo
ekonomicheskogo razvitiya [Innovation as a means of eco-
nomic development]. Moscow, Progress [in Russian].
8. Soloviev, V. P. (2004). Innovacionnaja dejatelnost
kak sistemnyj process v konkurentnoj ekonomike (sinergetich-
eskie effekty innovacij) [Innovation activity as a system pro-
cess in a competitive economy (synergistic effects of innova-
tion)]. Kiev, Phoenix [in Russian].
9. Tviss, B. (1989). Upravlenie nauchno-tehnicheskim
inovovvedenijami [Management of scientific and technical in-
novations]. Moscow, Economy [in Russian].
10. Sharko, M. V. (2014). Formirovanie
innovacionnogo potenciala predprijatij [Formation of innova-
tive potential of enterprises]. Kherson, FOP Grin D.S. [in
Russian].
11. Schumpeter, Y. (1982). Teorijaj ekonomicheskogo
razvitija [Theory of Economic Development]. Moscow, Pro-
gress [in Russian].
12. Polyakov, S.G., &Stepnov S.G. (2003). Model in-
novacionnogo razvitija predprijatija [Model of enterprise in-
novation development]. Innovacii -Innovation, 2-3, 36-38 [in
Russian].
13. Vinarchik, P. (2003). Spasenie idej: J. Shumpeter i
kljuchevye problemy protivoborstvujushhihj ekonomicheskih
teorіj [Salvation of ideas: J. Schumpeter and key problems of
opposing economic theories]. Ekonomika — Economy, 11, 15-
27 [in Russian].
14. Zavlin, P.N.,Vasiliev, A.V. (2007). Ocenka effek-
tivnosti innovacij [Evaluation of the effectiveness of innova-
tion]. S-Pb, Busines spress [in Russian].
15. Micklethwait J., Wooldridge A. AFuture Per-
fect.The Challengeand Hidden Promiseof Globalization.
William, 2004. 386 p.
16. Mensh G. Statement in Technology: innovation
overcome the depression. Gambridge: Mass,1979. 360 p.
17. Rukovodstvo Oslo. Rekomedatsii po sboru I ana-
lizu dannyih po innovatsiyam. (2006). Retrieved July 05,
2018, from http://rii-vuz.extech.ru/doc/oslo.pdf.
18. Koszik, R.S. (2012). Vydy innovacij na promyslo-
vykh pidpryjemstvakh [Types of innovations at industrial
enterprises]. Naukovyj visnyk NLTU Ukrajiny - Scientific
Bulletin NLTU of Ukraine, 22.02, 185-194 [in Ukrainian].
19. Sirotinska, N.M. (2012).Vydy innovacijnykh
pidpryjemstv promyslovosti [Types of Innovative Business
Entrepreneurship]. Visnyk nacionaljnogho universytetu
Ljvivsjka politekhnika. Menedzhment ta pidpryjemnyctvo v
Ukrajini: etapy stanovlennja i problem rozvytku - Bulletin of
the National University of Lviv Polytechnic. Management and
Entrepreneurship in Ukraine: Stages of Development and De-
velopment, Issues, 727, 314-319 [in Ukrainian].
20. Solovyov, V.P., Korenyako, G.I., & Golo-
vatyuk,V.M. (2008). Іnnovacіjnij rozvitok regіonіv: pitannja
teorії ta praktiki [Innovative development of regions: issues of
theory and practice]. Kiev: Phoenix [in Ukrainian].
21. Naukova ta innovatciyna dijaljnist Ukrajiny, 2015
rik : statystychnyy zbirnyk (2015).[Scientific and innovative
activity of Ukraine, 2015: statistical collection] (2016). State
Statistics Service. Kyiv [in Ukrainian].
22. Yohna M.A., &Stadnik, V.V. (2005). Ekonomika
i orghanizacija innovacijnoji dijaljnosti [Economics and or-
ganization of innovation activity]. Kyiv, Academy [in
Ukrainian].
23. Molchanova, O.P. (Eds.). (2001). Innovatsionnyy
menedzhment [Innovative management]. Moscow [in
Russian].
24. Fedulova, L.I. (2006). Innovacijna ekonomika [In-
novative economy]. Kyiv, Lybid [in Ukrainian].
25. Voronkova, V.G. (2008). Teoretychni zasady up-
ravlinnja innovacijnym procesom v Ukrajini [Theoretical
foundations of innovation process management in
Ukraine]. Visnyk Nacionalnoho universytetu Ljvivsjka
ГІТІС Т. П., НІКУЛІНА А. А.
2018/№2 43
Politekhnika. Problemy Ekonomiky Ta Upravlinnja - Bul-
letin of Lviv Polytechnic National University. Problems of
Economics and Management, 628, 417-423 [in Ukrainian].
26. Input-Output and BTD databases (DSTI, EAS di-
vision). OECD, ANBERD, STAN. URL: oecd.org//
dsti/sti/stat-ana/stats/cde/mi2-99.pdf [in English] Input-
Output and BTD databases (DSTI, EAS division). OECD,
ANBERD, STAN. URL: oecd.org//dsti/sti/stat-ana/stats/
cde/mi2-99.pdf.
27. Svetunkukova, S.G. (Eds.). (2008). Innovacii,
konkurencіja i predprinimatelstvo [Innovation, Competition
and Entrepreneurship]. S-Pb., SPbGUEF [in Russian].
28. Svetunkukova S.G. (Eds.). (2009). Konceptual'nye
osnovy teorii predprinimatel'skih innovacij [Conceptual foun-
dations of the theory of entrepreneurial innovations]. S-Pb.,
SPbGUEF [in Russian].
29. Svetunkukova, S.G., Ischutin R.V. (2009).
Ponjatie «rynokinnovacij» i ego opredelenie. Razvitie ros-
sijskogo i regional'nogo biznesa v uslovijah mirovogo fi-
nansovogo krizisa [The concept of "innovation market" and
its definition. Development of Russian and regional busi-
ness in the context of the global financial crisis]:Vse-
rossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija -All-Russian
Scientific and Practical Conference. Pskov: publishing house
SPSUEF [in Russian].
Т. П. Гітіс
канд. екон. наук
ORCID 0000-0002-4992-8438,
А. А. Нікуліна,
Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ
ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Постановка проблеми. Вперше поняття «трудові
ресурси» було сформульовано академіком С. Г. Струмі-
ліним, який визначив, що трудові ресурси — це «ос-
новний фонд, що живить собою всяке народне госпо-
дарство, жива робоча сила даної країни або народу.
Будь-яке скорочення або розширення цього фонду ро-
бить величезний вплив на загальний тип господар-
ського розвитку» [1]. Тобто, наявність та стан трудових
ресурсів безпосередньо впливає на рівень економіч-
ного розвитку країни, забезпечує ефективність вироб-
ництва та конкурентоспроможність суб’єктів господа-
рювання.
Згідно статистичних спостережень Державного
комітету статистики України станом на 1 лютого 2018
року в Україні проживало 42,4 млн осіб [2]. При цьому
спостерігається щорічне скорочення населення Укра-
їни. Науковці відмічають, якщо динаміка не змі-
ниться, то до 2050 року кількість населення скоро-
титься на 8,5 млн і складе 28,0 млн осіб. З таким рів-
нем спаду населення через 10-20 років в Україні ката-
строфічно не вистачатиме трудових ресурсів. Вже на
даний час в Україні економічно активне населення
складає 18 млн осіб при кількості економічно неак-
тивного населення — 18,5 млн осіб.
Подолання скорочення трудових ресурсів Укра-
їни неможливе без дослідження забезпеченості еконо-
міки держави трудовими ресурсами, аналізу їх стану та
ефективності використання.
Аналіз останніх досліджень. Питанням досліджен-
ня стану трудових ресурсів України, руху трудового ка-
піталу, пропозиції робочої сили та її відповідності по-
питу присвячені праці таких вітчизняних науковців,
як: О. І. Амоша [3], Т. В. Давидюк [4], Е. М. Лібанова
[5], C. О. Цимбалюк [6] та ін.
Розроблені наукові підходи та методології систе-
матизують оцінку трудових ресурсів за показниками,
об’єднаним за групами: забезпеченості трудовими ре-
сурсами, кваліфікації, руху трудових ресурсів, ефек-
тивності використання трудових ресурсів, забезпече-
ності заробітною платою.
До чинників, що впливають на стан трудових ре-
сурсів науковці відносять:
- наявність стратегії розвитку трудового потенці-
алу країни, яка має відповідати на актуальні для Укра-
їни виклики;
- економічний рівень розвитку країни та вартість
національної робочої сили;
- наявність системи навчання впродовж життя,
зокрема, дорослих осіб, орієнтованої на подовження
терміну їх продуктивної зайнятості;
- відтік за кордон працездатного населення та мо-
лоді;
- проведення системного аналізу структури за-
йнятих осіб на ринку праці;
- збалансованість попиту та пропозиції робочої
сили;
- підвищення престижності низькокваліфікова-
ної, але суспільно-необхідної праці;
- відповідність професійно-освітньої підготовки
працівників перспективним вимогам ринку праці.
Мета статті полягає в проведенні оцінки стану
трудових ресурсів в Україні, аналізу тенденцій роз-
витку ринку праці в розрізі оцінки попиту і пропозиції
трудових ресурсів та оцінки впливу на ефективність
економічної діяльності держави та суспільства в ці-
лому.
Виклад основного матеріалу дослідження. Як ві-
домо, кількість трудових ресурсів залежить від офі-
ційно встановлених вікових меж — верхнього і ниж-
нього рівнів працездатного віку, частки працездатних
серед населення працездатного віку, чисельності осіб,
що беруть участь у громадській праці, та тих, хто зна-
ходиться за межами працездатного віку. Провідну роль
при формуванні трудових ресурсів відіграє населення
в працездатному віці.
Проведений аналіз вікових рівнів працездатного
населення країн світу показав наступну середню три-
|