Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств

Статья посвящена проблемам участия банков в финансировании инновационной деятельности малых предприятий. Выделены основные формы участия банков в стимулировании инновационного развития в Украине. Предложены рекомендации по переориентации современной банковской системы на финансирование реального сек...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Гусакова, Н.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Subjects:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15053
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств / Н.Ю. Гусакова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 30-33. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859519107982950400
author	Гусакова, Н.Ю.
author_facet	Гусакова, Н.Ю.
citation_txt	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств / Н.Ю. Гусакова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 30-33. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Статья посвящена проблемам участия банков в финансировании инновационной деятельности малых предприятий. Выделены основные формы участия банков в стимулировании инновационного развития в Украине. Предложены рекомендации по переориентации современной банковской системы на финансирование реального сектора экономики через малые предприятия, которые внедряют инновации. Стаття присвячена проблемам участі банків в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств. Окреслені основні форми участі банків в стимулюванні інноваційного розвитку в Україні. Запропоновані рекомендації щодо переорієнтації сучасної банківської системи на фінансування реального сектору економіки через малі підприємства, що впроваджують інновації. This article is about problems of participation banks in financing innovation activity of small enterprises. The main forms of bank's participation in supporting innovation development in Ukraine are defined. Recommendations for reorientation modern bank's system on financing real sector of economy across small enterprises implemented innovations are suggested.
first_indexed	2025-11-25T20:49:31Z
format	Article
fulltext	Гришанков В.Г. ИННОВАЦИОННО-КАПИТАЛИСТИЧЕСКИЙ СПОСОБ РАЗВИТИЯ И ЕГО ОСНОВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ 30 7. Регионы: самостоятельная игра или пляска под одну дудку // Зеркало недели. – 2006. – №10. – С. 12. Гусакова Н.Ю. ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧАСТІ БАНКІВ В ФІНАНСУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ В умовах сучасного розвитку суспільства високі технології відіграють дедалі все більшу роль, тому бі- льшість держав приділяє увагу саме інноваційній складовій економічного росту. При цьому мале підприєм- ництво визнається як приоритетний сектор економіки, на базі якого реалізуються інновації. Активізація інноваційної діяльності малих підприємств в умовах ринкової економіки, передусім, пов’язана з пошуком джерел i форм інвестування, які повинні забезпечити баланс між інноваційними ви- тратами та фінансовими можливостями. На сьогодні вибір малими підприємствами способів фінансування необмежений: від формування власного капіталу до різних форм запозичення, однак не завжди прийнятний. Проблемам інноваційної складової економічного росту в Україні, та сприянню розвитку малого підпри- ємництва, зокрема за рахунок фінансового стимулювання привернута увага багатьох вітчизняних вчених, таких як О.І. Волкова, М.П. Денисенко, Е.Н. Забарна, Ю.В. Генералова, Н.О. Кульбака, І.П. Федоренко, В.В. Зянько, А.Н. Дук, та ін, а також іноземних, наприклад, Стівена Роджерса, професора провідної бізнес- школи США J.L. Kellog School of Management Northwestern University. Так, за думкою О.І. Волкова та М.П. Денисенко розвиток інноваційної діяльності на всіх рівнях органі- заційного управління від окремого підприємства до держави в цілому – передбачає створення й ефективне функціонування чіткої системи фінансування на всіх стадіях інноваційного циклу. За таких умов, як відмі- тив Стівен Роджерс, стає можливим ініціювання підприємницької діяльності, що має своєрідний мульти- плікативний ефект спрямований як на економічне зростання взагалі, так і на інноваційну стратегію розвит- ку.[1,2] При цьому більша увага приділяється дослідженню механізмів самофінансування, або ж впливу держа- вного фінансування на розвиток інноваційної діяльності малих підприємств, менш розглянутою проблемою залишається використання залучених ресурсів. Успішність економічної діяльності малих підприємств в iнновацiйнiй сфері останнім часом дедалі тіс- ніше ставиться у залежність від ступеня залучення кредитних ресурсів банківських установ до системи фі- нансового забезпечення відтворювальних процесів. Таким чином, банки стають одним із учасників іннова- ційного процесу, забезпечуючи не тільки його фінансування, а й зв’язок між всіма учасниками — держа- вою, iнвестицiйно – інноваційними фондами, науково – технічними установами та споживачами. Метою статі є визначення напрямків та механізмів співпраці між банками та малими підприємствами, що впроваджують інновації. Для вирішення вказаної мети було проаналізовано стан інноваційного розвитку та його фінансування на сьогодні. Слід відзначити, що незважаючи на постійне зменшення чисельності спеціалістів в науково- технічній сфері, насиченість держави науковими кадрами порівняно з розвиненими країнами світу залиша- ється досить високою. У 2003р. в розрахунку на 1000 осіб зайнятого населення в Україні було 6,8 працівни- ків наукової сфери, в тому числі дослідників – 4,1 (в Німеччині – відповідно 12,5 і 6,7; Іспанії – 8,4 і 4,9; Польщі – 5,3 і 3,8; Угорщині – 6,1 і 3,7).[3] В Україні в 2003р. загальний обсяг фінансування наукових та науково-технічних робіт збільшився по- рівняно з 2002р. на 28,7%, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету – на 36,5%, підприємниць- кого сектору – на 35,6%, іноземних джерел – на 19,7%, власних коштів – на 45,6%. У 2004 році загальний обсяг фінансування вітчизняної науки продовжував зростати і у січні-вересні 2004 року збільшився проти відповідного періоду минулого року на 27,2%, у тому числі за рахунок коштів держбюджету на 35,6%, віт- чизняних замовників – на 28,2, іноземних коштів – на 15,0, власних – на 27,1%. [3] У 2003р. обсяг реалізованої інноваційної продукції становив майже 12,9 млрд. грн., або 5,6% загального обсягу промислової продукції (за 9 місяців 2004 року – 12,0 млрд. грн., або 5,2% ( проти 4,5% – у січні- вересні 2003р.)). Майже на кожному дев’ятому підприємстві частка інноваційної продукції в обсязі реалізо- ваної промислової становила більше 50%, майже на кожному п’ятому – 10-25% [3]. Таким, чином можна відмітити, що Україна має великі потенційні можливості інноваційного розвитку, але цим можливостям нажаль поки що не приділено достатньо уваги. Однією з причин такої незацікавлено- сті є фінансова обмеженість здійснення інноваційної діяльності. Серед основних перешкод створення відповідних ресурсів фінансового забезпечення інноваційної мо- делі економічного розвитку, як правило, визначають: • збереження можливостей отримувати високі доходи від традиційних видів економічної діяльності, що не сприяє розвитку ризикових інноваційних видів діяльності; • слабкий розвиток та неліквідність внутрішнього фондового ринку; • недостатня розвиненість небанківських фінансових інститутів (інституційних інвесторів); • труднощі з ефективним розміщенням фінансових ресурсів в банківській системі. Слід відмітити, що сучасний український фінансовий ринок організований за принципами банківсько- орієнтованої моделі, за умов якої банківський кредит відіграє більш важливу роль ніж інші форми фінансу- вання інвестицій. Кредитна політика українських банків дедалі виразніше стає інвестиційно-орієнтованою (рис. 1), що відповідає потребам розвитку економіки за інноваційно-інвестиційною моделлю. Незважаючи на уповільнення темпів приросту довгострокових позик (майже втричі), ці темпи залишаються вдвічі ви- щими порівняно з темпами збільшення кредитного портфеля загалом (відповідно 61,8 і 32,3 %). Частка дов- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 31 гострокових позик у портфелі зросла за одинадцять місяців 2005 року до 60,7% порівняно з 39,3%, що скла- дає короткострокове кредитування[4]. 0,00 0,20 0,40 0,60 0,80 1,00 1,20 19 92 19 93 19 94 19 95 19 96 19 97 19 98 19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 роки питома вага короткострокових позичок питома вага довгострокових позичок В свою чергу розвиток довгострокового інноваційного кредитування обмежується високим рівнем від- соткових ставок за банківськими кредитами; наявністю кредитного ризику та ризику зміни відсоткових ста- вок, низькою ліквідністю об’єктів застави, що можуть бути передані у забезпечення інноваційного кредиту; зацікавленістю банків у кредитуванні господарських операцій із швидким обігом грошових потоків; обме- женими можливостями рефінансування у НБУ. Проблеми впровадження та використання інноваційних позичок банківською системою України поля- гають як у відносно обмежених обсягах акумульованих ресурсів (неможливість кредитування великомасш- табних проектів), так і в порівняльній складності кредитування реального виробництва при відсутності не- обхідних технологій та досвіду ефективного проектного фінансування. Тому, в цьому випадку, кредитуван- ня за інноваційними програмами суб’єктів малого підприємництва є більш доцільним. Узагальнюючи світовий досвід та вітчизняну практику можна запропонувати наступні форми можливої участі банків в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств. (рис. 2) Як бачимо з наведеного рисунку, участь держави у фінансуванні довгострокового кредитування інно- ваційного розвитку країни є безспірною. Це підтверджується пропозицією створення за рахунок державних джерел Українського банку реконструкції та розвитку відповідно Указу Президента України від 21 січня 1998 р. Сутність цієї пропозиції полягає в наступному: НБУ вкладає кошти в облігації економічного розвитку, випущені державою. Держава у свою чергу направляє отримані ресурси на формування капіталу Українсь- кого банку реконструкції та розвитку. Крім того, капітал банку формується за рахунок бюджетних кошів, призначених для фінансування державних цільових наукових та науково-технічних програм, а також кош- тів отриманих від приватизації державного майна. Аналогічно можуть бути створені банки регіонального розвитку, специфіку діяльності яких визначати- муть високі ризики інвестування підприємств, що реалізують зазначені державні програми. Держава в особі запропонованого регіонального банку розвитку візьме частину ризиків на себе і забезпечить перспективні проекти фінансами на прийнятних умовах (процентна ставка не повинна значно перевищувати облікову). На нашу думку, перспективною формою залучення додаткових фінансових ресурсів для довгостроко- вого кредитування проектів з модернізації промисловості може стати випуск спеціалізованим державним банком довгострокових облігацій розвитку з розміщенням їх на фондових ринках. Для цього треба розроби- ти спеціальний порядок розміщення облігацій на внутрішньому і зовнішньому ринках, передбачивши мож- ливість придбання частини їх випуску за рахунок коштів бюджету розвитку. Такий банк зможе акумулювати обмежені бюджетні ресурси, що призначені для фінансування держав- них цільових наукових та науково-технічних програм і планів, заснованих виключно на найперспективні- ших дослідженнях. Це є слідством сучасної практики фінансування, яка сьогодні призводить не лише до розпорошення ресурсів, а й до нецільового використання бюджетних коштів. Велика кількість таких про- грам та відсутність належного контролю за їх виконанням дискредитують сам метод фінансування. Точка зору щодо створення спеціалізованого державного банку є досить обґрунтованою, але слід звер- нути увагу на формування ресурсів такого банку, особливо коли мова йде про кредитування високо ризико- вих інноваційних проектів. В розглянутій пропозиції передбачається формування ресурсів за рахунок залу- чених коштів від розміщення державних облігацій розвитку, однак, слід враховувати ризикованість опера- цій такого банку, та високу імовірність неповернення позичених коштів, що в свою чергу може спричинити Рис. 1. Інвестиційна орієнтованість банківської системи України [4] Гусакова Н.Ю. ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧАСТІ БАНКІВ В ФІНАНСУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ 32 неплатоспроможність банку в цілому. Фінансова стійкість банку залежить від успішності проектів, що фі- нансуються, що, за умов, як вже відзначалося, відсутності ефективних кредитних технологій ускладнює можливість безпомилкового визначення прибуткових проектів. Рис. 2. Форми участі банків в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств Вирішити проблему мінімізації високих ризиків кредитування, можливо завдяки участі спеціалізовано- го державного банку на ринку довгострокових позик (рефінансування облігацій підприємств, що здійсню- ють реструктуризацію; надання власних прямих позик). Державна участь у процесах кредитування можлива також із застосуванням ряду інших організаційно-економічних механізмів, насамперед створення кредит- них консорціумів, коли кредитний ризик розподіляється між державними інституціями (наприклад, спеціа- льно створеними для цього фондами). Важливим інструментом стимулювання розвитку кредитування інноваційної діяльності малих підпри- ємств може стати надання державних гарантій [5]. Однак, на нашу думку, організація та надання державних гарантій має здійснюватися після усунення певних недоліків. Так, участь держави може створювати певні перешкоди для фінансування більш прибуткових проектів, а отже, спотворювати умови конкуренції i може знизити загальну ефективність ведення господарства, тому що надання державних гарантій, як правило, ба- зується на прийнятій системі пріоритетів. Вибіркова підтримка визначених секторів економіки приводить до зміни відносних цін, а, виходить, i структури виробництва. яка у результаті перестає відповідати вимо- гам споживачів. Тому вдаватися до такої форми участі є доцільним лише тоді, коли завдяки гарантіям на ринку залишаються тільки ті підприємства, що мають шанси зберегти свою рентабельність протягом трива- лого часу. Найбільш відповідає умовам ринкової економіки активізація участі комерційних банків в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств. Формами такої участі, як наведено на рисунку 2 можуть бути як формування самостійних спеціалізованих банків, так і виділення окремих підрозділів (так званих венчурних відділів) в організаційних структурах існуючих банків. Для сучасної банківської системи утворення таких підрозділів є більш економічно виправданим, по-перше, це новий напрямок діяльності, по-друге, завдяки цьому можна диверсифікувати кредитний портфель. Венчурні вкладення є ризиковими, але в разі успіху дають, як правило, більшу норму прибутку, ніж інвестиції у традиційні види діяльності. Таким чином, слід зробити висновок, що в розвитку української банківської системи намітилися пози- тивні тенденції, серед яких привернення уваги до кредитування об’єктів інвестиційно-інноваційного зна- чення та участь у фінансуванні становлення малого підприємництва в Україні. Для більш активного розвитку участі банків в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств слід визначити наступні заходи. По-перше, на державному рівні слід стимулювати створення спеціалізованих інноваційних банків. Цьому може сприяти: використання диференціації ставки податку на прибуток банків при кредитуванні ви- сокотехнологічних проектів, залежно від напрямів використання останніми ресурсів, з наданням привілеїв, і заохочення банків купувати акції інноваційних підприємств шляхом звільнення від оподаткування тієї час- тини прибутків банків, що інвестується в акції зазначених підприємств. Можливо також встановлення для банків, які здійснюють кредитування інноваційних проектів, зниженої норми обов’язкового резервування. Види діяльності С пе ці ал із ов ан ий д ер ж ав ни й ба нк (У кр аї нс ьк ий б ан к ре ко нс тр ук ці ї т а ро з- ви тк у) Ре гі он ал ьн і с пе ці ал із ов ан і д ер ж ав ні ба нк и С пе ці ал із ов ан і б ан ки з ча ст ко во ю уч ас тю д ер ж ав и У ча ст ь ба нк ів я к ін ве ст ор ів в с пе ці ал із о- ва ни х фі на нс ов их ін ст ит ут ах С пе ці ал із ов ан і ін ве ст иц ій но - ін но ва ці йн і б ан ки У ні ве рс ал ьн і б ан ки з і с пе ці ал із ов ан им и пі др оз ді ла ми (в ен чу рн е фі на нс ув ан ня ) довгострокове кредиту- вання короткострокове кредиту- вання надання/отримання гаран- тій Венчурне фінансування Державні банки Недержавні банки Форми участі банків в фінансуванні інно- ваційної діяльності малих підприємств Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 33 По-друге, слід запровадити механізм державного страхування кредитів, виданих малим підприємствам, які розробляють і впроваджують інноваційну високотехнологічну продукцію й діяльність яких пов’язана зі значним інвестиційним ризиком. По-третє, на рівні вітчизняних банків необхідно більшу увагу приділяти освоєнню та впровадженню нових кредитних технологій інноваційних проектів, розвитку венчурних відділів в їх структурі або окремих фондів за участю банків, розробці нових банківських продуктів для малих інноваційних підприємств. Джерела та література 1. Економіка й організація інноваційної діяльності/ під ред. О.І. Волкова, М.П. Денисенко – К.: ВД „Про- фесіонал”, 2004. – 960 с. 2. Steven Rogers The entrepreneur’s guide to finance and business. Wealth Creation Techniques for Growing a Business – USA: McGrow-Hill, 2003. – 340 p. 3. За інформацією Держкомстату соціально-економічна ситуація в Україні протягом 2002-2004 років ха- рактеризується такими фактами// www.minfin.gov.ua 4. www.bank.gov.ua 5. Долишня Б.О. Фінансова підтримка малого підприємництва //Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічні науки., 2005. – С. 404 Длігач А.О. СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО МАРКЕТИНГУ В сучасних ринкових умовах помітною стає тенденція до кризи зростання багатьох вітчизняних підпри- ємств. Інтенсифікація конкуренції обумовлює необхідність вдосконалення якостей маркетингових керівни- ків та застосування нових підходів до ведення бізнесу та конкурентної боротьби. Разом з цим, розвиток ба- гатьох товарних ринків в Україні свідчить про неефективність конкурентних стратегій вітчизняних підпри- ємств. Питання стратегічного маркетингу та формування стратегій конкурентної поведінки досить широко ви- світлено у працях відомих зарубіжних авторів, таких як Ігор Ансофф, Філіп Котлер, Малколм Мак- Дональд, Жан Жак Ламбен, а також у працях вітчизняних авторів Куденко Н.В., Старостиної А.О., Решет- нікової І.Л. та інших фахівців. За визначенням Ф. Котлера, маркетингова стратегія - це логічна схема маркетингових заходів, за допо- могою якої компанія сподівається виконати свої маркетингові завдання. Вона складається з окремих страте- гій для цільових ринків, позиціонування, маркетингового комплексу і рівня витрат на маркетингові заходи. Маркетингова стратегія має уточнити сегменти ринку, на яких компанія планує зосередити свої зусилля. [1, 155] Жан-Жак Ламбен зазначає, що стратегічний маркетинг представляє собою систематичний та безперер- вний аналіз потреб та запитів основних груп споживачів, а також розробку та виробництво товару (надання послуги), що дозволить підприємству обслуговувати обрані групи або сегменти більш ефективно, ніж кон- куренти. При досягненні цих цілей компанія забезпечує собі стійку конкурентну перевагу. [3, 35] Розробляючи конкурентну стратегію, компанії прагнуть знайти і втілити спосіб вигідно і довготривало конкурувати в свій галузі. Універсальної конкурентної стратегії не існує; лише стратегія, що узгоджена з умовами конкретної галузі, досвідом та капіталом, яким володіє конкретна фірма, може принести успіх. [4, 52] Окремі питання, що не вирішені в обраній для дослідження проблемі Якщо базові конкурентні стратегії в більшому ступені відносяться до стратегії підприємств, то страте- гія конкурентної поведінки стосується окремих товарів, бізнес-одиниць, марок, напрямів діяльності – і в меншому ступені підприємств в цілому. На різних товарних або географічних ринках підприємство може застосовувати різні варіанти стратегії конкурентної поведінки. Питання вибору стратегії конкурентної поведінки з урахуванням особливостей українського ринку роз- глянуто недостатньо у вітчизняній літературі. Більшість джерел спираються на визначення та характерис- тики, запропоновані Філіпом Котлером. Цілі статті. Дана стаття має на меті вивчення взаємозв’язків між стратегією конкурентної поведінки компанії, її місцем та цілями на ринку, а також маркетинговою стратегією компанії, що є ключовими чин- никами успіху в конкурентній боротьбі. Виклад основного матеріалу статті Стратегія конкурентної поведінки визначає активність та напрям дій по відношенню до лідера відпові- дного ринку. Урахування в явній формі позицій і дій конкурентів представляє важливий компонент страте- гії розвитку. Аналіз конкурентоспроможності дозволяє оцінити масштаб конкурентної переваги підприємс- тва щодо найнебезпечніших конкурентів і зрозуміти спрямованість їх дій. На основі реалістичних оцінок діючих конкурентних сил розробляється стратегія та визначаються засоби досягнення поставленої стратегі- чної мети. Філіп Котлер [1, 604], виходячи з частки ринку, що належить підприємству, виділяє чотири типи кон- курентної стратегії: стратегії «лідера ринку», «виклика лідеру», «послідовника» і «фахівця» («нішера»). Наші дослідження вказують на наявність і можливість ефективного застосування ще двох варіантів конку- рентної поведінки – стратегія «домінатора» та стратегія «загарбника» (табл. 1). http://www.minfin.gov.ua http://www.bank.gov.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15053
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-0808
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T20:49:31Z
publishDate	2006
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Гусакова, Н.Ю. 2011-01-10T13:54:01Z 2011-01-10T13:54:01Z 2006 Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств / Н.Ю. Гусакова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 30-33. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15053 Статья посвящена проблемам участия банков в финансировании инновационной деятельности малых предприятий. Выделены основные формы участия банков в стимулировании инновационного развития в Украине. Предложены рекомендации по переориентации современной банковской системы на финансирование реального сектора экономики через малые предприятия, которые внедряют инновации. Стаття присвячена проблемам участі банків в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств. Окреслені основні форми участі банків в стимулюванні інноваційного розвитку в Україні. Запропоновані рекомендації щодо переорієнтації сучасної банківської системи на фінансування реального сектору економіки через малі підприємства, що впроваджують інновації. This article is about problems of participation banks in financing innovation activity of small enterprises. The main forms of bank's participation in supporting innovation development in Ukraine are defined. Recommendations for reorientation modern bank's system on financing real sector of economy across small enterprises implemented innovations are suggested. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств Article published earlier
spellingShingle	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств Гусакова, Н.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств
title_full	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств
title_fullStr	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств
title_full_unstemmed	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств
title_short	Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств
title_sort	визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15053
work_keys_str_mv	AT gusakovanû viznačennâmožlivosteiučastíbankívfínansuvanníínnovacíinoídíâlʹnostímalihpídpriêmstv

Визначення можливостей участі банків фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств

Institution

Similar Items