Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем
Осмислено теоретичні аспекти діалектичної наступності в процесі освоєння світового економічного простору. Обґрунтовано, що перехід до нової моделі геоекономічного простору здійснюється на принципах ринкової економіки, що потребує переосмислення теоретичних положень маркетингу розширеної взаємодії і...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150559 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем / С.В. Іванов // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 2 (35). — С. 79–89. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859790387058573312 |
|---|---|
| author | Іванов, С.В. |
| author_facet | Іванов, С.В. |
| citation_txt | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем / С.В. Іванов // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 2 (35). — С. 79–89. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Осмислено теоретичні аспекти діалектичної наступності в процесі освоєння світового економічного простору. Обґрунтовано, що перехід до нової моделі геоекономічного простору здійснюється на принципах ринкової економіки, що потребує переосмислення теоретичних положень маркетингу розширеної взаємодії і маркетингу взаємин у рамках економічної системи. Показано, що в процесі взаємодії в умовах геоекономічного простору необхідно вимірювати характеристики кожного етапу цього процесу. Розглянуто стан стійкості позиції національної економіки в умовах світової господарської системи при узгодженості трьох стратегічних компонентів: ситуації в Україні, що складається у зовнішній сфері; стану системи національних інтересів і пріоритетів; становища національної та регіональної економік України. Обґрунтовано, що введення в структуру функції економічного простору маркетингової функції диктується необхідністю реплікації економічного простору.
Осмыслены теоретические аспекты диалектической преемственности в процессе освоения мирового экономического пространства. Обосновано, что переход к новой модели геоэкономического пространства осуществляется на принципах рыночной экономики, что требует переосмысления теоретических положений маркетинга расширенного взаимодействия и маркетинга взаимоотношений в рамках экономической системы. Показано, что в процессе взаимодействия в условиях геоэкономического пространства необходимо измерять характеристики каждого этапа этого процесса. Рассмотрено состояние устойчивости позиции национальной экономики в условиях мировой хозяйственной системы при согласованности трех стратегических компонентов: ситуации в Украине, которая происходит во внешней сфере; состояния системы национальных интересов и приоритетов; положения национальной и региональной экономик Украины. Обосновано, что введение в структуру функции экономического пространства маркетинговой функции диктуется необходимостью репликации экономического пространства.
The theoretical aspects of dialectical continuity in the process of development of the world economic space are comprehended. It is substantiated that the transition to a new model of geoeconomic space is carried out on the principles of a market economy, which requires a rethinking of the theoretical positions of marketing of enhanced interaction and marketing of relations within the framework of the economic system. It is shown that in the process of interaction in conditions of geoeconomic space it is necessary to measure the characteristics of each stage of this process. The state of stability of the position of the national economy in the conditions of the world economic system under consideration of the three strategic components is considered: the situation in Ukraine, which is formed in the external sphere; the state of the system of national interests and priorities; the position of the national and regional economies of Ukraine. t is substantiated that the introduction into the structure of the function of the economic space of the marketing function is dictated by the need for replication of the economic space.
|
| first_indexed | 2025-12-02T11:37:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІВАНОВ С. В.
2018/№2 79
2. Kapinos H.I., Babii I.V. (2013). Operatsiinyi
menedzhment [Operational Management]. Kyiv, Center of
Educational Literature [in Ukrainian].
3. Hrynova V.M., Salun M.M. (2009). Orhanizatsiia
vyrobnytstva [Organization of production]. Kyiv, Znannia
[in Ukrainian].
4. Krykovtseva N.O., Sarkisian L.H., Bilenkyi O.Yu.,
Kortielova N.V. (2012). Marketynhova tovarna polityka
[Marketing Commodity Policy]. Kyiv, Znannia [in
Ukrainian].
5. Zavadski Ya., Shatanova A., Hvizdova E. (2017).
Upravlinnia zviazkamy z hromadskistiu v seredovyshchi
Internet [Public relations management in the Internet en-
vironment]. Ekonomichnyi chasopys-ХХI — Economic
annals-XXI, 165(5-6), рр. 124-127 [in Ukrainian].
6. «Position Classification Standard for Quality
Assurance Series, GS-1910» (PDF). US Office of
Personnel Management. March 1983. Retrieved 21
December 2012.
7. Systemy upravlinnia yakistiu. Osnovni polozhennia
ta slovnyk terminiv [Quality management systems. Basic
Terms and Glossary]. (2015). DSTU ISO 9001-2015 (ISO
9000:2015, IDT) [in Ukrainian].
8. Milash V.S. (2015). Hospodarske pravo [Commer-
cial Law]. Xarkiv: Pravo [in Ukrainian].
9. Systemy upravlinnia yakistiu. Vymohy [Quality
Management Systems. Requirements]. (2001). DSTU ISO
9001-2015 (ISO 9001:2015, IDT) [in Ukrainian].
10. Horbonos F.V., Cherevno H.V., Pavlenchyk N.F.,
Pavlenchyk A.O. (2010). Ekonomika pidpryiemstv [Business
Economics]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
11. Phillips, Joseph (November 2008). «Quality
Control in Project Management». The Project
Management Hut. Retrieved 21 December 2012.
12. Bilousova A.Yu., Tek K.M. (2017). Sertyfikatsiia
turystychnykh posluh v Ukraini [Certification of travel ser-
vices in Ukraine]. Ekonomika i rehion — Economy and re-
gion, 6(67), рр.109-113 [in Ukrainian].
13. Polinkevych O.M. (2016). Chynnyky formuvannia
vyperedzhalnoho rozvytku pidpryiemstv v umovakh
hlobalnoi svitovoi kryzy [Factors of formation of the out-of-
date development of enterprises in the conditions of global
global crisis]. Ekonomichnyi chasopys-ХХI — Economic
annals-XXI, 156(1-2), рр. 59-62 [in Ukrainian].
14. Tsymbaliuk H.S. (2017). Kliuchovi aspekty systemy
upravlinnia yakistiu produktsii na etapakh yii vyrobnytstva
[Key aspects of the quality management system at the stages
of its production]. Ekonomika: realii chasu — Economics: re-
alities of time, 1 (29), рр. 129-134 [in Ukrainian].
15. Shuhrova M., Shedik P., Kubelakova A.,
Svetlikova V. (2017). Vplyv yakosti produktsii na
zadovolenist spozhyvachiv i korporatyvnyi brend [Effect of
product quality on consumer satisfaction and corporate
brand]. Ekonomichnyi chasopys-ХХI — Economic annals-
XXI, 165(5-6), рр. 133-137 [in Ukrainian].
С. В. Іванов
чл.-кор. НАН України
академік АЕН України
ORCID 0000-0002-1205-3797,
Придніпровська державна академія
будівництва та архітектури, м. Дніпро
ГЕОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МАРКЕТИНГУ
РОЗШИРЕНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У РАМКАХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
Постановка проблеми, актуальність. З виходом на
світову арену будь-яка національна економіка стика-
ється з такими параметрами всесвітнього господар-
ського розвитку, облік яких зумовлює відповідь на ко-
рінне питання — чи впишеться національна економіка
в систему світових господарських зв'язків.
До таких параметрів, перш за все, відносяться:
— перше — основна кількість зовнішнього середо-
вища, яке слід врахувати при включенні в геоеконо-
мічний простір — єдність світової економічної сис-
теми, її цілісність.
— друге — модифікація товарного виробництва в
геоекономічному просторі. Тут необхідно звернути
увагу на ключові моменти і зробити наступне:
a) усвідомити нові грані сучасного механізму ін-
тернаціоналізації;
б) постійно звіряти зовнішньоекономічну діяль-
ність з розвитком такої основоположної економічної
категорії, як суспільний поділ праці, що важливо з ба-
гатьох причин;
в) враховувати діалектичну єдність двох різно-
спрямованих процесів. З одного боку, посилення ін-
тернаціоналізації суспільного виробництва, а з ін-
шого — поглиблення поділу праці.
— третє — нові атрибути навчання. Вони склада-
ють, відповідно до положень парадигми Е. Г. Коче-
това, геоекономічний каркас світової системи. Вза-
ємне переплетіння відтворювальних процесів, ство-
рення принципово нових технологій, «інтелектуаліза-
ція» міжнародного обміну — все це не могло не відби-
тися на світовому товарному обігу. Об'єктивні законо-
мірності в розвитку світової господарської системи
(СГС) підштовхує суб'єктів світового господарського
спілкування до пошуку відповідних методів на світо-
вому ринку з метою забезпечення максимального
ефекту [1, c. 16-17].
Інтернаціоналізація спричинила якісно новий
стан — господарську глобалізацію, і це вже далеко не
проста сума національних структур. Інтегрована сис-
тема запрацювала за своїми законами жорстко і дина-
мічно. Саме тут виформовується нова роль зовнішньої
політики і зовнішні її компоненти, місце останньої в
стратегічному світовому балансі сил та інтересів, а
вони від геополітичних переходять до геоекономічних.
ІВАНОВ С. В.
80 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Модифікується поняття «держава і її роль», визрівають
нові піддержавні і державні утворення, проявляються
їх незвичайні властивості та риси (невизначеність, ін-
теграція на різних ярусах геоекономічного простору
тощо).
Будь-яка національна економіка є нерозривною
частиною єдиного світового господарства і вже в силу
цього бере участь в світовому відтворювальному про-
цесі. Однак парадокс у тому, що можна бути нероз-
ривною частиною СГС і, тим не менш, не брати
участь у світовому відтворювальному процесі. У будь-
якій національній економіці, у тому числі в економіці
України, інтернаціоналізація перевищила атрибути су-
часного світового господарства, але розпорядитися
ними ефектно здатна далеко не кожна економіка.
Причин тут багато. Одна з них, і дуже суттєва — від-
сутність розуміння того, що ці атрибути в рамках на-
ціональної економіки необхідно вибудовувати в сис-
тему зовнішньоекономічних зв'язків, адекватну сучас-
ному розвитку світової системи.
У той же час, перехід до нової моделі господар-
ського розвитку на принципах ринкової економіки ви-
магає безперервної орієнтації на інноваційні техноло-
гії виробництва і обґрунтовані управлінські рішення.
Кількісна і якісна оцінка змін, що відбуваються в про-
цесі глобальних бізнес-комунікацій, викликає необ-
хідність просторового мислення і розуміння ринкових
процесів, багатовимірного їх сприйняття з орієнтацією
на територіальну ефективність розміщення продук-
тивних сил, на процес їх просторового впливу з век-
тором бізнес-комунікацій, які формуються взаємовід-
носинами суб'єктів конкурентного ринку [2].
Просторовий концепт погляд на господарські
зв'язки передбачає в рамках СГС дослідження і вико-
ристання системних властивостей складних і великих
систем, до яких відносять енергетику, економіку, еко-
логію, природокористування, маркетинг, логістику
і т.д. Як зазначено у роботі Г. Л. Багієва [3, с. 219-224],
простір характеризується не тільки обсягом і протяж-
ністю. Для прикладних наук, в тому числі і для марке-
тингу, простіру — це сукупність відносин, що виража-
ють координацію взаємодії бізнес суб'єктів в конкуре-
нтному середовищі ринку в рамках СГС. Маркетинг
як філософія та інструментарій підприємництва і біз-
несу в рамках процесів глобальної економіки продов-
жує свій еволюційний розвиток.
Когнітивна концепція маркетингу (О. У. Юлда-
шева, 2005) в поєднанні з концепцією маркетингу
розширеної взаємодії (Х. Хоканссон, 1994) націлює
маркетингову діяльність у рамках СГС на просування
технології споживання продукту, на створення пев-
ного стилю і стандарту споживання, тісно пов'язаних
зі стилем життя суспільства та індивіда в умовах про-
цесів глобалізації. При цьому, потрібно розуміння, що
в рамках СГС креативний маркетинг — це сплав кон-
цепцій взаємодій (Л. Г. Багієва, Х. Хоканссон та інші),
вплив і взаємовідносини (Х. Мефферт, В. Фрітц,
А. Длігач, Х. Прахалад, О. Третяк, Е. Гуммессон,
Ф. Котлер та ін.) і когнітивності. Така модель креа-
тивного маркетингу в рамках СГС змушує по-новому
розглядати проблеми організації і економіки марке-
тингу.
Україна повинна розвиватися в контексті світо-
вих тенденцій до зближення з ЄС, інтернаціоналізації,
взаємозбагаченню всіх сфер життя. Майбутнє Укра-
їни, її національні інтереси в гармонійному злитті
передової науково-технологічної та інтелектуально-
духовної сфер, відтворенні якості життя кожної діяль-
ної особистості, сім'ї, суспільства в цілому. Це відкри-
ває новий горизонт цивілізаційного геоекономічного
розвитку. Виходячи з центральних посилів, які ви-
світлюють глобальні процеси в рамках СГС, необхід-
ний розгляд теоретико-прикладних положень теорії
маркетингу взаємодії в контексті виміру та оцінки
якості маркетингового забезпечення в рамках форму-
вання концепції маркетингу просторової взаємодії з ура-
хуванням положень маркетингу взаємовідносин.
Також представляється актуальним розгляд прин-
ципу реплікаційного маркетингу взаємодії, як актора
модернізації та створення реновіруваних єдностей, які
володіють системними властивостями базової органі-
заційної структури в умовах геоекономічного про-
стору.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботі
видатного вченого-маркетолога, професора Г. Л. Багі-
єва розглянуто проблеми формування концепції мар-
кетингу просторової взаємодії з позицій процесу ево-
люційного розвитку концепцій маркетингу і необхід-
ності, в рамках СГС, впровадження інформаційного
маркетинг-менеджменту з метою більш орієнтованого
використання інформаційного ресурсу в умовах глоба-
льної економіки [3]. У фундаментальному дослідженні
Х. Мефферта, Г. Л. Багієва, розглянуті теоретичні по-
ложення маркетингу взаємодії: концепція, стратегія,
ефективність [4]. У роботі О. А. Біякова досліджується
положення теорії економічного простору в умовах
МХС [5]. У дослідження К. Прахалада, М. С. Кріш-
нана аналізується проблема створення цінності спіль-
но з потребами в рамках простору бізнес-інновацій [6].
У роботі В. Доналдсона і Т. О'Тула досліджується тео-
ретичний і прикладний аспект розвитку маркетингу
взаємодій [7]. Проблеми маркетингу взаємодії на про-
мислових ринках розглянуті в роботі С. П. Куща [8].
Серед досліджень виконаних закордонними вченими,
після 2000 року слід відзначити роботи Р. Моргана
і Ш. Ханта [9], Д. Шета, А. Парватіяра і М. Сінхи [10],
А. Кокса [11], Ч. Гренпоса [12 ], Дж. Егана [13].
Метою роботи є розгляд теоретичних положень
маркетингу розширеної взаємодії в контексті процесу
розвитку соціально економічної системи в параметрах
впливу світової господарської системи і понять про-
сторової економіки.
Виклад основного матеріалу. Україна увійшла в
смугу глибокого поновлення, реформування всіх сфер
суспільно-економічного життя. Реформи стали «сти-
лем» української дійсності. Реально вони відобража-
ють реструктуризацію світової системи, що вступила
на шлях якісно нової моделі розвитку. На наш погляд,
необхідно усвідомити, що здається чисто «український
хаос» є проявом загальних глобальних (геоекономіч-
них, геополітичних) тенденцій властивих сучасній сві-
товій системі. У даній ситуації, в умовах трансформа-
ції СГС перед Україною і регіонами виникають прак-
тичні питання:
— що взяти в якості орієнтирів (враховуючи, що
Україна прагне бути безпосереднім учасником глоба-
льних процесів) при проведенні реформ і відпрацю-
ванні поведінки господарюючих суб'єктів на зовніш-
ній арені бізнесу;
— які можливості і умови прориву українських
структур до світового доходу;
ІВАНОВ С. В.
2018/№2 81
— наскільки застосовні для України постіндустрі-
альні моделі і чи може Україна виступати передвісни-
цею нових моделей розвитку в групі країн, що розви-
ваються і в умовах СГС?
На наш погляд, Україна «виломилась» зі старого
структурного моноліту, поступово виходячи з політич-
ного і економічного заціпеніння, відмовляючись від
застарілих стратегічних установок. Це пов'язано з
центральною довготривалою стратегічною метою, в
основі якої оновлення по широкому спектру сфер ді-
яльності як внутрішніх, так і зовнішніх:
— що стосується внутрішніх проблем, то на прак-
тиці виправдовує себе стратегія рівноважно-поступа-
льного просування шляхом реформ. У вирішенні задач
сьогодення простежується глибинний стратегічний пі-
дтекст, а саме: оновлення економічної політики в ра-
мках положення глобальної економіки і сфер еконо-
мічної діяльності;
— з певною наполегливістю і послідовністю по-
винна вибудовуватися стратегія національного роз-
витку, співвіднесення з зовнішньої сферою. У сучас-
них умовах глобалізації ця сторона приймає важливе
значення: будь-яка національна економіка «дивиться»
у зовнішній світ через своєрідну «призму» — систему
національних інтересів, пріоритетів і відповідно зов-
нішньоекономічних інститутів.
Стійкість позиції національної економіки в су-
часній СГС зумовлюється узгодженістю трьох страте-
гічних компонентів: ситуацією, що складається у зов-
нішній сфері; станом системи національних інтересів
і пріоритетів; становищем в національній економіці.
Реалізація цього важливого завдання диктує необхід-
ність, в рамках геоекономічного та геополітичного
простору, засвоєння економічними інститутами геое-
кономічних підходів, бо Україна невіддільна від глоба-
льної системи. Для вирішення цього завдання слід
сприйняти глобальні зрушення і відповідно до них ви-
будувати свою національну систему зовнішньоеконо-
мічних зв'язків. І тут важливо звернути увагу на ряд
новацій, що приймаються, і пов'язаних з ними проце-
сів:
— трансформацію закону вартості, відхід від його
класичної інтерпретації, що пояснюють умови товар-
ного господарства, адекватного національно-держав-
ним економікам;
— формування геоекономічного простору на
зміну світового ринку, як результат взаємопроник-
нення між геоекономікою, геоуправлінням, геофінан-
сами, геоусвідомленням, етнокультурою, правовими
системами та іншими компонентами;
— масову заміну публічних суб'єктів міжнарод-
ного спілкування (держав, регіонів) на приватні (від-
творювальні анклави нових світогосподарських струк-
тур);
— на якісний стрибок економічно-соціальної си-
стеми, в рамках СГС, в якій світове господарство пе-
ретворюється в пульсуючий організм з мінливими ко-
ординатами (центрами світової активності) під впли-
вом «блукаючих» відтворювальних ядер, циклів тощо
[2].
При цьому, слабшає увага держави до націона-
льно-історичних, реліктованих елементів господар-
ських контактів, що змушує осіб, які живуть на різних
континентах, але мають спільні національні корені
(наприклад, українська діаспора в Канаді), самостійно
будувати економічні зв'язки через різні позадержавні
форми і «вплітати» національний фактор в відтворю-
вальні цикли.
Ми згодні з точкою зору провідних вчених, серед
них Г. Л. Багієв, Є. Г. Кочетов, Р. Буш, Р. Макке-
нанн, О. Я. Біяков, що з практичної точки зору гео-
економіку в контексті теорії взаємодій і взаємин в
умовах СГС можна назвати вченням про техніку на-
ціонального оперування в геоекономічному просторі з
метою своєчасного перегрупування сил для виходу на
найбільш сприятливі умови формування та перерозпо-
ділу світового доходу.
Простір і час в рамках СГС — основні форми
буття, і в цьому понятті час — сукупність відносин, які
виражають координацію станів взаємодіючих бізнес-
суб'єктів, послідовність і тривалість цих станів. В ро-
боті О. Я. Біякова, показано, що в науці досліджу-
ються різні види просторів: фінансові, інформаційні,
соціальні, маркетингові, інноваційні та інші. При
цьому існує точка зору О. Я. Біякова, Е. Гуммессона,
Р. Моргана, що системоутворюючим, що поглинає в
себе інші простори, є економічний простір. Основою
для формування термінології економічного простору
слід вважати концепцію, в рамках якої існує еконо-
мічна система. У зв'язку з цим поняття і теорія «еко-
номічного простору» формувалася в залежності від
географічної, геополітичної, стандартної, регіонаціо-
нальной концепції (В. Дергачов).
У даний час економічний простір розглядається в
рамках концепцій глобалізації (Е. Кочетов, К. К. Пра-
халад, І. П. Фаминський), просторових промислових
кластерів (М. Портер, С. І. Соколенко, М. П. Война-
ренко ), концепції «сукупної причинної обумовлено-
сті» (П. Кругман), концепції «високих інформаційних
технологій» (К. Шуллер) і мережевої концепції
(Г. Шібусава, Х. Хоканссон).
Аналіз точок зору на економічний простір в умовах
глобальної економіки і геоекономічного простору до-
зволяє виділити чотири підходи щодо дослідження цієї
категорії: територіальний (А. Г. Гранберг), ресурсний
(В. В. Радаєв, І. П. Булєєв, І. А. Кугін, В. В. Чекма-
рьов, Ю. Є. Кошурнікова, В. Фрітц, А. А. Длигач), ін-
формаційний (Г. Хакер, Є. Іванов, І. Сироежін), про-
цесний (V-процес, по О. Я. Біякову, А. О. Шульга,
Г. Л. Багієв, А. Г. Аганбегян).
Економічний простір, що розглядається як соці-
ально-економічна система і як субстанція, має влас-
ний життєвий цикл, тривалість якого залежить від
рівня розвитку інституціонального середовища і гло-
бальних чинників будь-якого ринку — попиту і пропо-
зиції. Тобто необхідною умовою формування еконо-
мічного простору є «наявність певного рівня узгодже-
ності економічних суб'єктів господарювання» [14,
с.220].
На думку Г. Л. Багієва і М. Міфферта, В. Фрітца
введення в структуру функції економічного простору
маркетингової функції диктується необхідністю реплі-
кації економічного простору і часу під впливом НТП,
нововведень, зміни навколишнього середовища, реа-
лізації положень соціально-етичної відповідальності
бізнесу в зв'язку з постійними змінами потреб і флук-
туації попиту та пропозиції в рамках глобальної еко-
номіки.
В умовах глобалізації та формування геоеконо-
мічного простору співпраця світового співтовариства,
різних соціально-економічних систем переростає у
взаємодію різнорівневих кількісних структур. Так
ІВАНОВ С. В.
82 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
К. К. Прахалад [15], розглядаючи простір бізнес-інно-
вацій, орієнтує на процес створення унікальної цінно-
сті спільно зі споживачем. Таким чином підвищується
роль споживача, оскільки він втягується в співучасть
створення споживчої цінності. При цьому межі ком-
панії (фірми) стають прозорими і динамічними.
Можна погодитися з думкою авторів роботи [16], що
в ході такої взаємодії економічні інтереси суб'єктів
господарювання, інституційне середовище ініціює ди-
версифікацію економічного простору, і, як резуль-
тат — початок нового життєвого циклу економічного
(геоекономічного) простору, але в іншій якості.
Окремі вчені (О. Я. Біяк, А. О. Шульга, М. І. Бе-
лявцев, І. П. Булєєв) розглядають економічний простір
як синергетичну систему і виділяють її властивості:
фрактальності, неоднорідності, самоорганізації. При
цьому, ми згодні з уточненням, зробленим А. О. Шу-
льгою, що з позиції великих систем, яким належить
економічний простір, доцільно додатково виділяти
такі системні властивості, як: інерційність, динаміч-
ність, сумісність, багатокритеріальність вибору станів,
цілісність та ін. [17].
У концепті просторової економіки процеси вироб-
ництва і відтворення в повному обсязі відбивають пер-
шопричину, сутність іманентної властивості тієї чи ін-
шої великої системи. Як стійкого, в часі і просторі,
механізму створення єдності одного і того ж класу
може виступати процес реплікації, який являє собою
послідовність відновлення, створення реновірованних
єдностей, що володіють системними властивостями
базової організаційної структури [14, с. 220].
Визначаючи граничну місію маркетингу як забез-
печення оптимальної швидкості узгодження попиту
і пропозиції, тобто такої швидкості, при якій поєдну-
валися б найбільш вигідні темпи появи ідей, їх вті-
лення в товар, його виробництва, розподілу і реалізації
при мінімальних витратах на всіх стадіях просування
товару від виробника до споживача, слід орієнтуватися
на оцінювання реплікаційних параметрів. У такому
випадку маркетингова метрика повинна формуватися
і оптимізуватися на базі таких показників.
1. Час циклічного обороту зі створенням у ре-
зультаті нової структурної одиниці нових відносин.
Наприклад: час, необхідний для перетворення ідеї в
прототип; час між отриманням інформації про по-
треби і моментом її задоволення. Очевидно, що міні-
мізація даного показника сприяє ефективності.
2. Об'єктивна репліцируємість — як здатність бути
присутнім одночасно в різних місцях, будучи пред-
ставленим однорідним товаром або відносинами в ко-
мунікації. Дана метрика реалізується безпосередньо:
на механізмі аутопоезу як способу створення самопо-
дібних єдностей, здатних відтворити економічні відно-
сини (на основі маркетингу взаємодії і взаємин) між
суб'єктами; на мінімізації граничних витрат; мініміза-
ції потенційної енергії суб'єкта — тобто оптимізації
розміру суб'єкта (бізнес-одиниці); економії від масш-
табу; максимізації знання про структуру ландшафту
(середовища) функціонування.
3. Здатність до збереження структурної визначе-
ності безпосередньо: оптимізації структури матеріаль-
них активів; створення бренду — родового елементу
бізнесу, що гарантує ефективну інформаційну спряже-
ність з зовнішнім середовищем.
Реплікаційна властивість маркетингу взаємодії,
який (за концепцією Г. Л. Багієва) розглядає катего-
рію валентності в маркетингових процесах, створює
кожну еволюційну модель розвитку варіативності, зу-
мовлену неоднорідністю реально існуючого простору.
У цьому контексті економічний простір можна ха-
рактеризувати як простір станів. Ця позиція співвід-
носиться з методологічним підходом маркетингу взає-
модії — враховуючи імовірнісний характер зв'язків,
ієрархічність взаємодії, можливості самоорганізації
суб'єктів ринку [5]. При цьому слід враховувати, що
функції маркетингу єдині за своїм призначенням. А в
рамках орієнтації на споживача — це наука про те, як
залучити споживача у взаємодії, в процес виявлення і
задоволення його потреб, а не мистецтво переконання
споживача в придбанні виробленого або розподіле-
ного кимось товару. Споживач (за Х. Меффертом,
В. Фрітцом) в умовах просторової економіки і марке-
тингу просторової розширеної взаємодії є ключовим ак-
тором у виявленні, виробництві, розповсюдженні та
використанні унікальної цінності.
У зв'язку з цим маркетинг просторової взаємодії —
це процес формування, розвитку та оптимізації про-
сторової ієрархії соціально-економічних відносин між
господарюючими суб'єктами з приводу пошуку, ви-
робництва, розподілу та споживання унікальних цін-
ностей з урахуванням факторів розвитку потреб, ра-
ціонального використання ресурсів та соціального
розвитку.
На думку авторів дослідження [14, с. 221] марке-
тинг взаємодії створює просторове уявлення ринкових
відносин не просто на території, в регіоні, країні, а
в світовому планетарному просторі (в рамках геоеко-
номіки), яке на відміну від території, як місця прожи-
вання, націлене на взаємодію світів, реальність яких
існує незалежно від нас.
На думку авторів [16], перехід до маркетингу про-
сторової взаємодії у взаємодії з маркетингом взаємовід-
носин потребує модернізації наявної маркетингової ін-
формаційної системи. Ми згодні з авторами робіт [11;
12], що тоді буде потрібен перехід до інформаційного
маркетинг-менеджменту, роль якого розглядається в
якості реплікатора взаємодії маркетингової системи з
інформаційним простором бізнесу. Інформаційний
простір при цьому розглядається як сукупність відно-
син і суб'єктів ринку при формуванні та використанні
інформаційних ресурсів. Маркетингова інформаційна
система (як підсистема соціально-економічної сис-
теми), таким чином, виступає інтерфейсом у системі
просторової взаємодії бізнес-суб'єктів в рамках гео-
економіки.
З огляду на те, що просторова економіка розкри-
ває недостатність теорії розміщення і регіонального
розуміння бізнес процесів, виникає необхідність роз-
глядання багатовимірної системи відносин і процесів,
тобто, тоді простір економіки в середовищі геоеконо-
міки може розглядатися як простір варіантів станів. А
принцип реплікації в управлінні системи маркетингу
вказує на необхідність постійної модернізація цієї си-
стеми з метою адаптації до змінного середовища біз-
несу і збереженню структурної визначеності і ефек-
тивного розвитку [14, с. 222-223].
Маркетинг просторової взаємодії як актор гео-
економіки, тим самим, висуває необхідність вивчення
показників поведінки маркетингу як великої системи
(системи глобальної економіки). Зокрема, просторова
метрика таких показників, як свідчать дослідження
А. О. Шульги і А. В. Пінчука, повинна включати:
ІВАНОВ С. В.
2018/№2 83
— вимірювання і характеристики просторової ре-
пліцируванності — здатності товару (відносин) бути
присутнім одночасно в різних місцях;
— вимір і характеристики тимчасової реплікова-
ності — час створення нових відносин у рамках кон-
цепції Х. Хоканссон — маркетингу розширеного взає-
модії в умовах глобального маркетингу (за К. Холлен-
соном);
— вимір і характеристики здатності до збереження
структурної визначеності.
Таким чином, щоб стати цілісною, система по-
винна відтворити власну сутність як свого результату
розвитку. У цьому контексті економічні виміри, на не-
обхідність яких вказували І. М. Сироєжин і М. М. За-
харченко, вимагають в умовах маркетингу просторової
взаємодії додаткового вивчення процесу взаємодії в
частині дослідження взаємної причинності систем, які
співвідносяться одна з одною, і існуючих в просторі та
часі.
Тобто, на думку І. А. Сафронова, взаємодія сис-
тем в рамках геоекономіки повинна розглядатися як
процес звернення їх причинних відносин.
У цілому, уявлення маркетингового простору як
сукупності взаємопов'язаних і взаємодіючих відносин
з приводу створення, розподілу і використання уніка-
льних цінностей (тобто як цілісної системи) дозволяє
виміряти і оцінити ефективність взаємодії, що входить
до цього простору маркетингових акторів, з єдиною
концептуальною позицією. Як зазначено в дослі-
дженні Л. Г. Багієва, А. В. Пінчука, Є. Г. Сєрова,
А. О. Шульги [14] вимір результатів маркетингової ді-
яльності окремих суб'єктів ринку в кінцевому підсумку
формує можливість вимірювання траєкторії поведінки
маркетингової системи. Це визначається, на думку ав-
торів, зростанням і складністю маркетингової сис-
теми, що функціонує в умовах геоекономіки, і її за-
лежності від внутрішніх і зовнішніх зв'язків, які фор-
мують маркетинговий простір взаємодії.
Прикладом достатньо ефективного використання
принципу просторової реплікованості у рамках еконо-
мічної діяльності на ринках ЄС слід відмітити реаліза-
цію програми кластеризації економіки Словенії.
У процесі економічної гомогенізації, що асоці-
юється з паралельними глобалізацією і регіоналіза-
цією, у Європі здійснюється послідовне розширення
ЄС, причому в цій трансформації серед перших по-
стійно є Словенія. Будучи розташованою в Південно-
Східній Європі, на Балканах, тобто в зоні найбільш
схильній до регіональних конфліктів, Словенія опини-
лася біля джерел дезінтеграції Югославської федерації,
вигравши першу і найкоротшу (10 днів) з балканських
воєн 90-х років і чітко визначивши напрям свого роз-
витку у бік західних цінностей. Геополітично Словенія
виявилася в безпечнішій позиції, ніж інші п’ять членів
СФРЮ, знаходячись у безпосередній близькості від
Австрії й Італії і будучи етнічно більш однорідною по-
рівняно з іншими республіками.
Використовуючи виниклі можливості, Словенія
зуміла досягти на початку ХХІ ст. винятково високих
результатів. Незважаючи на глобальний економічний
спад, показники, що характеризують економіку Сло-
венії, незмінно були позитивними.
Зростання ВНП у 2001 р. становило 3.6%, ВНП у
розрахунку на душу населення за своєю купівельною
спроможністю становив 72% від середньозваженого
показника по ЄС, що являє собою найкращий показ-
ник серед усіх десяти кандидатів до вступу в ЄС у
2004 р. (відповідний показник у другої після Словенії
держави Нової Європи — Чеської Республіки стано-
вить лише 58%).
Значною мірою це було досягнуто завдяки ряду
конструктивних кроків, вжитих у Словенії. Одним з
них було прийняття в 1996 р. «Стратегій підвищення
конкурентоспроможності промисловості Словенії»,
що у 1998-2000 рр. була скоригована з метою поліп-
шення загального ділового клімату і підвищення кон-
курентних можливостей економіки країни [21, с. 330].
На початку ХХІ ст. у Словенії були застосовані
інноваційні методи порівняльного аналізу продуктив-
ності різних промислових секторів. Це дозволило по-
рівняти їхню конкурентоспроможність з конкуренто-
спроможністю у відповідних галузях ЄС і на цій основі
ідентифікувати сильні сторони конкретних словен-
ських галузей.
Іншим результатом цих досліджень стало активне
впровадження в практику розвитку економіки країни
специфічного ділового феномену, відомого під термі-
ном — «кластеризація» або формування груп фірм. Усе
більша кількість місцевих компаній воліють відійти від
практики індивідуального виходу на ринки і перейти
до розвитку й удосконалення взаємодоповнюючих
значущих групових ділових зв'язків. До того ж, подібна
практика кластеризації є вираженням здорового ба-
жання гармонізувати розвиток своєї економіки з зага-
льноєвропейською на порозі вступу Словенії до ЄС,
що наближається.
З метою підвищення конкурентоспроможності
промисловості Словенії і подолання існуючого роз-
риву в рівні продуктивності праці з передовими дер-
жавами в країні була створена національна програма
розвитку кластерів на 1999-2003 рр., що складалася з
трьох етапів.
1. Ідентифікація потенційних кластерів (листопад
1999 р. — березень 2000 р.).
2. Розвиток кластерної політки (червень 2000 р. —
2001 р.).
3. Реалізація програми (травень 2001 р. — грудень
2003 р.).
Під час 1-го етапу була проведена робота щодо
створення кластерів з 55 тис. компаній з 46 галузей
промисловості, розосереджених у 12 регіонах країни.
У цілому програма одержала підтримку як центральної
влади, так і регіонів (рис. 1).
Поглиблений аналіз реалізованої програми пока-
зав:
— співробітництво підприємств і мережеві зв’язки
поки ще дуже слабкі. Лише 21 мережева система була
заснована на даному етапі на базі встановлених кри-
теріїв (підбирається 6 партнерів, з яких 3 — у вироб-
ничому і 3 — у постачальницькому ланцюзі).
— слабка інфраструктура і відсутність досвіду
розвитку кластерів.
— сформовано 10 перспективних кластерів у та-
ких галузях, як транспорт, будівництво, електронна
оптика, виробництво запчастин, меблі, текстиль, ту-
ризм, фармацевтика, побутове обладнання.
Головна мета національної програми формування
кластерів — створити модель відкритої суспільної сис-
теми.
Для досягнення цієї мети уряд повинен активно
підтримувати ініціативу формування мережевих сис-
тем. У даний час уже на стадії реалізації знаходяться
130 проектів створення мереж.
ІВАНОВ С. В.
84 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рис. 1. Дві взаємопов’язані програми промислового розвитку Словенії (2003-2013 рр.)
Джерело: Slovenia Business Report, 2013 (URL: www.sigov/zzs/).
Велика увага в програмі приділяється просу-
ванню інвестицій і створенню необхідної інфраструк-
тури, підготовці менеджерів. У 2000 р. було здійснено
перший випуск 60 тренерів-консультантів і менедже-
рів.
У 2001 р. в Словенії стартували нові пілотні
кластерні програми розвитку.
З перших кроків трансформації своєї економіки
Словенія, тісно співпрацюючи з організаціями сис-
теми ООН, обрала технологічні парки (ТП) як одну з
найважливіших форм підтримки і заохочення розвит-
ку ділової активності на основі передових технологій.
Найбільш показовим може служити технологічний
парк у столиці країни Любляні, що надає підтримку
підприємствам шляхом створення для них сприятли-
вих умов і надання допомоги при розробці нових тех-
нологій, видів товарів і послуг, а також щодо полег-
шення їх доступу на ринки. Сама методика роботи ТП
забезпечує зниження ризиків, підвищення ефективно-
сті, субсидування операцій і оптимальне використання
капіталовкладень. Крім того, до інших завдань ТП
можна віднести:
— створення стимулів і умов для розвитку під-
приємств на основі власних ноу-хау;
— заохочення само працевлаштування;
— створення позитивного іміджу підприємця;
— надання підприємцям всебічної інформації;
— створення нових робочих місць у регіоні;
— ефективне залучення регіонального потенціалу
до підприємницької діяльності;
— створення для регіональних високотехнологіч-
них підприємств можливостей виходу на світові ринки
через іноземних партнерів і міжнародні коопераційні
мережі.
Значну роль у прискоренні трансформації еконо-
міки Словенії відіграли також спеціальні підприємни-
цькі зони, що сприяли підвищенню конкурентоспро-
можності компаній, що беруть участь у них. Резуль-
тати їхньої діяльності залежать як від умов, пропоно-
ваних самою зоною, так і від зусиль стратегічних
партнерів, що беруть участь у розвитку цих зон. З
факторів і умов, надаваних зонами, найбільш значущі
такі:
— низький рівень необхідних початкових інвести-
цій;
— значно коротший, ніж раніше, стартовий пе-
ріод для інвестування;
— атмосфера партнерства і співробітництва (роз-
виток разом з діловим оточенням регіону);
— більш низькі операційні витрати (економія за
рахунок ефекту масштабу);
— налагоджене матеріально-технічне забезпе-
чення (оптимально сформована логістика);
— відкриті шляхи передання технологій (від стра-
тегічних партнерів чи СП);
— одержання певних пільг, що знижують опера-
ційні витрати;
— вигоди, одержані в результаті взаємовідносин з
діловим оточенням (від спільного вирішення екологі-
чних проблем до спільних PR-акцій);
— сприяння підвищенню добробуту регіону [21,
с. 333].
Не можна не зазначити, що в Словенії було до-
кладено воістину великомасштабних зусиль щодо
впровадження в практику активної передової промис-
лової політики, спрямованої на підвищення конкурен-
тоспроможності, створення інноваційного ділового
навколишнього середовища, формування високого
освітнього рівня і соціальної єдності через розвиток
ініціатив кластеризації. В ідентифікації відносин між
підприємствами, інститутами, університетами й уря-
дом взяло участь велике число аналітиків і дослідни-
Програма розвитку
підприємництва та конку-
рентоспроможності
Програма підтримки структурної
перебудови виробництва до нових
вимог ринку та реструктуризації,
яка включає 4 субпрограми:
Зростання продуктивності Конкурентоспроможності на рівні компанії
Інтернаціоналізації та інвестиції Кооперації, утворення мереж розвитку
кластерів
Спочатку субпрограми були розроблені переважно як ініціативи розвитку кластерів
ІВАНОВ С. В.
2018/№2 85
ків. Головним завданням цих досліджень було вияв-
лення горизонтальних зв'язків між підприємствами,
визначення найбільш ефективних постачальників по-
слуг, ідентифікація конкурентів. Крім дослідження
функціонування понад 1700 підприємств та організа-
цій і підготовки на цій базі відповідного огляду, було
взято інтерв’ю з провідними підприємцями й експер-
тами, а також здійснено аналіз патентного потенціалу
різних галузей, більшості дослідницьких проектів і
програм, рівня професійної майстерності працівників.
Основною кластерною методикою був визначений
графічний аналіз. Усі ці роботи підтримувались як
професійно, так і фінансово Міністерством економіч-
них справ і Інститутом менеджменту і консалтингу
(ІТЕО). Для прискорення процесу розвитку кластер
них структур Міністерство економічних справ оголо-
сило тендер серед груп компаній і організацій, що ви-
разили бажання взяти участь у формуванні кластерів.
Із шести груп компаній, що взяли участь у тендері,
були відібрані три найбільш перспективні для класте-
ризації групи:
1. Кластер постачальників компонентів для авто
індустрії ACS (Automotive Claster of Slovenia).
2. Кластер транспортування і логістики (STLG,
Slovenian Transportation & Logistics).
3. Кластер виробників інструментів (рис. 2).
Рис. 2. Основи кластерної стратегії Словенії (2010-2013 рр.)
Джерело: Slovenia Business Report, Spring 2013.
Уважне вивчення різноманітного досвіду класте-
ризації економіки Словенії дозволяє зробити такі ви-
сновки.
1. Для формування кластерів необхідна розробка
національної стратегії розвитку кластерів (з покладан-
ням відповідальності на блок економічних мініс-
терств).
2. Є необхідною інтеграція програми розвитку
кластерів у єдину генеральну програму економічного
розвитку країни. В даний час п’ять міністерств Слове-
нії (у тому числі економічних справ, праці, освіти,
промисловості, екології) залучені в ці процеси з метою
забезпечення стабільного розвитку країни.
Стан конкурентоспроможності та готовності Сло-
венії до створення мереж показано в таблиці.
Створення цінності, в процесі якої беруть участь
маркетинг, тісно пов'язана з раціональним пошуком
і використанням матеріальних ресурсів, енергії та ін-
формації. Щоб керувати процесом створення цінності
його потрібно вимірювати. Ми згодні з Г. Л. Багієвим,
що вимір можна розглядати як процес взаємодії вимі-
рюваної системи та системи, що вимірює в певний мо-
мент їх стан у потоці часу і в просторі. Виміру підля-
гають всі процеси, які включені в потік створення до-
даної вартості.
Це не тільки фінансові, а й логістичні, матеріа-
льні, енергетичні, інформаційні, маркетингові та інші
потоки, які представляють «нервову» систему комер-
ційної структури. У цій структурі потоків, у тому числі
в рамках геоекономіки, маркетингові потоки виступа-
ють ключовими, інтегруючими, оскільки відкривають
можливість вивчити причини та визначити шляхи під-
вищення ефективності діяльності як на конкретному,
так і світовому ринках.
Відомий вчений І. М. Сироєжин запропонував
основи теорії господарських систем, в рамках яких ви-
ділені наступні особливості економічних вимірювань,
у тому числі і для великих геоекономічних систем:
1. Цілеспрямованість кожного елемента (компо-
нента) господарської системи, що створює «плава-
- довіра, впевненість
- організація
- стратегія
- проекти
Кластер STLC
логістики
Кластер компонентів
ACS Slovenski
avtomobilski grozd
Інструментальний кластер
А. Існуюча кооперація (в маркетингу, R&D, якості, навчанні)
В. Обізнаність про переваги мережевих моделей та ефекту синергії
С. Організаційна структура та ресурси
РИНОК – економічна ефективність – навчання/інновації
ІВАНОВ С. В.
86 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ючий» характер понять керуючої і керованої підсис-
тем. Вони як би міняються місцями від мети здійс-
нення тієї чи іншої функції, завдання, управління.
2. Самоналаштованність, можливість адаптації в
ході перебудови структури господарської системи.
3. Невизначеність функціонування господар-
ських систем (випадковість, ймовірність, імітацій-
ність). Активізація інноваційних процесів посилює
значимість цієї особливості економічних вимірювань.
Таблиця
Показники конкурентоспроможності та готовності
Словенії до створення мережевих систем (2011 р.)
№ Рейтинги, індекси,
субіндекси
Місце в світо-
вому рейтингу
І Індекс зростання конкурен-
тоспроможності
31
1. Індекс технології 30
— субіндекс передання
технологій (з 51 неосновних
країн)
14
2. Індекс громадських ін-
ституцій
30
3. Індекс макроекономіч-
ного середовища
39
— кредитний рейтинг кра-
їни
27
4. Індекс поточної конку-
рентоспроможності
32
— стратегія і структура ком-
паній
28
ІІ Індекс готовності до ство-
рення мереж
29
— доступ до мереж 37
— мережева політика 39
— мережеве співтовари-
ство
27
— мережева економіка 34
Джерело: WEF Knowledge Navigator — Slovenia, 2013
(URL: www.weforum.org.sl).
На наш погляд, концептуальним висновком щодо
предмета соціально-економічних досліджень і вимірю-
вань у процесі їх проведення, є те, що предмет вимі-
рювання являє собою відносини людей, навіть якщо
вони приховані в товарі та проявляються через відно-
сини, комунікації людей. При цьому неаддитивність
і різнорідність властивостей особливо гостро ставлять
проблему узагальнення (згортки й агрегування) даних
(метрики) для подання неспостережуваних змінних.
Це слід віднести і до вимірювання відносин, комуні-
кацій, адекватності та сумісності, які необхідно об-
ґрунтувати. А для цього необхідно впорядкувати та
вдосконалити інструментарій вимірювання економіч-
них величин.
Також важливою є проблема конструювання ви-
мірників, яка стосовно маркетингу взаємодії означає
конструювання відносин (у контексті парадигми мар-
кетингу взаємин за Ч. Гронроосом), які можливо оці-
нити числовою інтерпретацією. Це суттєво, тому що
з'являється, в рамках економічного простору, можли-
вість опосередкувати пізнавальну та управлінську
функції.
Суттєвим для об'єктивної оцінки є питання про
набір найважливіших показників і їх достатності в
процесі оцінки результатів (витрат) маркетингової ді-
яльності. Показники, на думку авторів [19], повинні
відображати і бути пов'язані системою показників
ефективності діяльності компанії (фірми), тобто ха-
рактеризувати узагальнюючі показники ефективності,
показники ефективності живої праці, використання
основних фондів, оборотних і капітальних вкладень,
ефективності матеріальних ресурсів, ефективності но-
вої техніки, і в цілому, результативності маркетингу
взаємодії в економічному просторі.
Ефективне функціонування великих систем мар-
кетингу вимагає створення багаторівневої ієрархії,
розробки раціональних механізмів побудови і уз-
годження управлінських рішень. Управління вели-
кими системами маркетингу, в рамках економічного
простору геоекономіки, забезпечує певні переваги при
реалізації основних цілей маркетингової мегасистеми,
але в той же час створює значні труднощі в організації
процесу управління і узгодження приватних рішень.
У цьому сенсі виникає проблема побудови раціо-
нальної ієрархії великої маркетингової системи
(ВМС), ґрунтуючись на розробці і дослідженні збіж-
ності математичних моделей поведінки ВМС. Це ви-
магає класифікації рішень за рівнями ієрархії і систе-
мами маркетингу, введення узагальнюючих метрик —
показників, обліку міжсистемних і міжгалузевих вер-
тикальних і горизонтальних зв'язків. Особливо необ-
хідно звернути увагу, що управління ВМС — це в першу
чергу управління людьми, їх колективами (у розрізі
компанії, корпорації та ФПГ), які здійснюють у кор-
поративному економічному просторі процес просу-
вання товарів і послуг споживачеві. І тут не слід забу-
вати про можливість дублювання функцій управління
по горизонталі і по вертикалі. Це особливо важливо
для модернізації існуючих систем маркетингу, коли не
слід розробляти нову, ідеальну ієрархію управління, а
на основі діючої провести роботу по її вдосконаленню.
У зв'язку з цим в маркетинговій діяльності всере-
дині та поза ВМС, як однієї з форм бізнесу, в рамках
економічного простору геоекономіки, доцільно, з на-
шої точки зору, досліджувати фактори успіху штуч-
ного інтелекту, запропонованих в дослідженнях на-
укової школи професора Г. Л. Багієва (рис. 3) [3].
Таким чином, створюються сприятливі умови для
дизайну, розробки, виробництва, розподілу та спожи-
вання товарів і послуг, включаючи управління марке-
тинговою діяльністю серед економічного простору, де
потрібен постійний моніторинг (особливо в середо-
вищі геоекономіки) узгодження прийнятих рішень з
великою кількістю суб'єктів ВМС, а також простих
маркетингових систем.
Узгодження моделей поведінки в рамках ВМС, є
одним з методів адаптації цих систем і їх компонентів
до можливих збурень.
Іншим, не менш ефективним засобом адаптації
ВМС і простих маркетингових систем до зміни умов
функціонування і розвитку систем маркетингу і їх
компонентів, є економічне маневрування, тобто процес
цілеспрямованого превентивного впровадження різ-
них маркетингових заходів, які активно змінюють по-
ведінку системи при наявності збурень [20]. У тимча-
совому аспекті економічне маневрування в середовищі
економічного простору може бути оперативним і по-
точним, а також стратегічним, довгостроковим. Вже,
на стадії розробки плану маркетингу; при виборі мо-
делі маркетинг — мікс; інтенсивності маркетингової
ІВАНОВ С. В.
2018/№2 87
політики, заснованої на інструментарії маркетингу
взаємодії і маркетингу взаємин; при виборі технології
маркетингових комунікацій здійснюється, як правило,
прогнозне орієнтування потреби в різних додаткових
ресурсах, які можуть вплинути на керуючі змінні.
Слід думати, що економічне маневрування, в се-
редовищі економічного простору (в рамках геоеконо-
міки), виступає процесом отримання нового збалансо-
ваного, упорядкованого стану ВМС при умовах, що
змінилися. В цілому, економічне маневрування в рам-
ках ВМС спрямовано на мінімізацію витрат з ураху-
ванням витрат на боротьбу з збуреннями, в умовах се-
редовища економічного простору.
Рис. 3. Фактори успіху штучного інтелекту в умовах маркетингової діяльності у рамках ВМС
Висновки. Україна та її регіони повинні розвива-
тися в контексті світової тенденції інтернаціоналізації,
в рамках геоекономічного простору, а також реалізації
національних інтересів в гармонійному злитті на-
уково-технологічної та інтелектуально-духовної сфер,
відтворення якості життя, суспільства в цілому. Це
відкриває нові горизонти цивілізаційного неоеконо-
мічного розвитку.
Світова система вступила в фазу реструктуризації,
коли йде пошук нової точки динамічної рівноваги од-
ночасно в трьох напрямках: в геоекономічному, гео-
політичному і геостратегічному. Разом з тим, на цей
процес накладається новий процес: зародження циві-
лізаційної моделі — неоекономічної. Щоб прояснити
витоки грандіозних змін, які спостерігаються в націо-
нальних рамках в багатьох сферах в умовах геоеконо-
мічного простору, є необхідною переоцінка поглядів
на процеси, що відбуваються, новий підхід до тради-
ційно усталених категорій. Іншими словами, потрібна
нова система методологічних підходів.
Геоекономіка включає три взаємообумовлені і
взаємозалежні блоки: світова господарська система (її
внутрішній економічний «регламент»); технологія дії в
світогосподарчому просторі (високі геоекономічні
технології; зовнішньоекономічна модель); генезис си-
стеми взаємозв'язків і взаємовідносин національної
(регіональної) економіки з зовнішнім середовищем
геоекономічного простору.
Техногенна фаза постіндустріалізму призводить в
рамках економічного простору в рух світові відтворю-
вальні цикли, поглинаючи інтелектуальні, виробничі,
природні та інші ресурси. Глобальна економіка потра-
пила в фазу «вимотування». Для України це становить
загрозу вищого рангу — техногенним вимотування.
Ідеями постіндустріалізму намагаються продовжити
життя постіндустріальної машини, в середовищі гео-
економічного простору, в її вищій, техногенній фазі,
і одна з таких спроб — концепція «сталого розвитку»,
тобто процес поглинання ресурсів повинен прийняти
стійкий характер для подальшого функціонування
глобальних відтворювальних ланок, де формується
і перерозподіляється світовий дохід між вузькою гру-
пою «розвинених країн», без участі «сторонніх» держав
з їх сировинними, людськими, інтелектуальними ре-
сурсами.
Таким чином, система нових геоекономічних орі-
єнтирів дозволяє Україні розробити практичні реко-
мендації і відповісти на поставлені глобальні питання:
відповіді лежать в площині геоекономічного простору.
З використанням геоекономічних підходів для Укра-
їни відкривається широкий стратегічні простір: фор-
мування орієнтирів для системи національної (регіо-
нальної) економічної безпеки; гармонізації національ-
ної господарської структури; впровадження в прак-
тичну діяльність підходу щодо розробки методології
маркетингу розширеної взаємодії і маркетингу взає-
мин.
У рамках економічного простору можна вважати,
що тривалі взаємини національних бізнес-суб'єктів є
базою для більш ефективної і надійної їх взаємодії в
умовах глобальної конкуренції. Це випливає з природи
глобального ринку, яка наділяє ринкові процеси: не-
обхідністю розвитку механізмів координації і коопера-
ції з взаємодіючими суб'єктами; залежністю результа-
тів маркетингу взаємодії від ступеня невизначеності
умов здійснення процесу обміну цінностями, що, як
правило, вимагає в рамках геоекономічного простору,
дотримання принципу — зменшення ступеня цієї не-
визначеності.
Фактор успіху штучного інтелекту
Можливість будування та оптимізації алгоритмів
маркетингових рішень
Здійснення розпізнавання образів
Визволення діяльності від рутинних робіт у небез-
печних середовищах та вивчення природних мов
Можливість рішення складних задач за короткий
час та з меншими витратами
Здатність здійснювати імітацію прийняття рішень
та їх оцінку
Акумулювання інформації у активній формі та мо-
більне її використання у маркетинговій діяльності
Підвищення об’єктивності прийняття рішень завдяки непідвладності, устрімлення чутливості,
емоцій страху та перевтомлення у праці
ІВАНОВ С. В.
88 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
У цілому, час підтверджує актуальність і пер-
спективність концепції маркетингу взаємодії в купі з
маркетингом взаємовідносин, оскільки вона знаходить
використання в науці і практиці. Для того, щоб процес
взаємодії в умовах геоекономічного простору здійсню-
вався ефективно, необхідно вимірювати характерис-
тики кожного етапу цього процесу. При цьому об'єк-
том купівлі-продажу, обміну цінностями в рамках гло-
бальної економіки стають відносини, як результат зба-
лансованої, за попитом і пропозицією, взаємодії.
На думку авторів даного дослідження доцільно
продовжити роботу по розробці методології розшире-
ної взаємодії в рамках розвитку соціально-економіч-
них систем в умовах геоекономічного простору.
Список використаних джерел
1. Кочетов Э.Г. Геоэкономика (освоение миро-
вого экономического пространства): учебник. Москва:
Издательство БЕК, 1999. 480 с.
2. Дубницький В. I., Чуприна Н. М., Ганжела
I. П. Глобальна економiка: навч. посіб. Днiпропет-
ровськ, УДХТУ, 2015. 588 с.
3. Багиев Л.Г. Маркетинг взаимодействия: учеб-
ник для магистров. СПб.: СПбГУ ЭФ, 2012. 410 с.
4. Багиев Л.Г., Мефферт Х. Маркетинг взаимо-
действия. Концепция. Стратегия. Эффективность.
СПб.: изд-во СПбГУЭФ, 2009. 342 с.
5. Бияков О.А. Теория экономического про-
странства: методологические и региональные аспекты.
Томск: изд-во ТГУ, 2004. 152 с.
6. Прахалад К.К., Кришнан М.С. Пространство
бизнес-инноваций: создание ценности совместно с
потреблением. Москва: Альпина Поблишер, 2010.
258 с.
7. Donaldson B., O’Toole T. (2007) Strategic Mar-
ket Relationship: John Weley & Sons. 332 p.
8. Кущ С.А. Маркетинг взаимодействия на
промышленных рынках: 2-е изд. СПб.: изд. СПбГУ,
2008. 272 с.
9. Морган Р., Хант Ш. Теория приверженности
и доверия в маркетинге взаимоотношений. Российский
журнал менеджмента. 2004. Т. 2. № 2. С. 73-110.
10. Шет Д., Парватияр А., Синха М. Концепту-
альные основы маркетинга взаимоотношений. Россий-
ский журнал менеджмента. 2013. Т. 11. №1. С. 63-94.
11. Cox А. (2004) The act of possible. Relationship
management in power regimes and supply chains. Supply
chain management. An International journal. 9(5). 346-
356.
12. Gronroos Ch. (1996) Relationship Marketing.
Strategic and tactical implications. Management Decisions.
34(3). 5 — 14.
13. Egan J. (2004) Relationship Мarketing Exploring
Relational Strategies in Marketing. N.Y.: Prentice Hill.
412 p.
14. Багиев Г.Л, Пинчук А.В., Серова Е.Г., Шульга
А.О. К вопросу формирования концепции маркетинга
пространственного взаимодействия. Проблемы совре-
менной экономики: раздел - Проблемы маркетинга.
Логистика: СПбГУ ЭФ, 2012. С. 219-224.
15. Prahalad C.K. Venkat Ramagwany (2004) The fu-
ture of competition. Harvard Business School Оress. Bos-
ton.
16. Lacey R., Morgan R. (2009) Customer advocacy
and the impact of B2B loyalty programs. Journal of
Business & Industrial. 41-59 p.
17. Шульга А.О. Экономическое измерение и
оценка восприятия рекламы геронтопокупателями /
под науч. ред. проф. Г.Л. Багиева. СПб.: СПбГУ ЭФ,
2011.
18. Багиев Г.Л., Шульга А.О., Пинчук А.В. К во-
просу формирования системных свойств маркетинга.
Проблемы современной экономики. 2011. № 4(40). С. 4 -
12.
19. Sherrel D., Gollier J. (2008) Managing appreciat-
ing and depсecating customer assets. Marketing Manage-
ment journal. 18(1). 39-53.
20. Багиев Г.Л., Длигач А.А., Меффер Х., Фритц
В. Диверсификация функций маркетинга и восприя-
тия потребителем товарных ценностей: Форсайд-тех-
нологии маркетинга в условиях пространственной и
системной экономики. Проблемы современной эконо-
мики. Проблемы маркетинга. Логистика. СПб.: СПбГУ
ЭФ. 2014. № 3(51). С. 205-210.
21. Соколенко С. І. Кластери в глобальній еконо-
міці: монографія. Київ: Логос, 2004. 848 с.
22. Дубницький В.І., Федулова С.О. Парадигма
функціонування ринкових процесів в умовах трансфо-
рмації регіонів. Вісник економічної науки України. 2016.
№ 1 (30). С. 45-49.
References
1. Kochetov E.G. (1999). Geoekonomika (osvoyeniye
mirovogo ekonomicheskogo prostranstva) [Geoeconomics
(development of the world economic space)]. Moscow:
BEK Publishing House [in Russian].
2. Dubnytskyi V. I., Chupryna N. M., Hanzhela I. P.
(2015). Hlobalna ekonomika [Global Economics].
Dnipropetrovsk [in Ukrainian].
3. Bagiyev L.G. (2012). Marketing vzaimodeystviya:
uchebnik dlya magistrov [Interaction Marketing: A Masters
Tutorial]. Saint Petersburg, SPbU [in Russian].
4. Bagiyev L.G., Meffert H. (2009). Marketing
vzaimodeystviya. Kontseptsiya. Strategiya. Effektivnost'
[Marketing Interaction. Concept. Strategy. Efficiency].
Saint Petersburg, SPbU [in Russian].
5. Biyakov O.A. (2004). Teoriya ekonomicheskogo
prostranstva: metodologicheskiye i regional'nyye aspekty
[The theory of economic space: methodological and re-
gional aspects]. Tomsk: TSU publishing house [in Russian].
6. Prakhalad K.K., Krishnan M.S. (2010).
Prostranstvo biznes-innovatsiy: sozdaniye tsennosti
sovmestno s potrebleniyem [The space of business
innovation: value creation together with consumption].
Moscow: Alpina Poblisher [in Russian].
7. Donaldson B., O’Toole T. (2007). Strategic Market
Relationship: John Weley & Sons. 332 p.
8. Kushch S.A. Marketing vzaimodeystviya na
promyshlennykh rynkakh [Marketing Interaction in Indus-
trial Markets]. 2nd ed. St Petersburg, SPbSU [in Russian].
9. Morgan R., Hunt S. (2004). Teoriya priverzhen-
nosti i doveriya v marketinge vzaimootnosheniy [Theory of
commitment and trust in relationship marketing].
Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta Russian Journal of Man-
agement, Vol. 2, No 2, рр. 73-110 [in Russian].
10. Shet D., Parvatiyar A., Sinkha M. (2013).
Kontseptual'nyye osnovy marketinga vzaimootnosheniy
[Conceptual foundations of relationship marketing].
ІВЧЕНКОВА О. Ю., ГАРБУЗ О. А.
2018/№2 89
Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta Russian Journal of Man-
agement, Vol. 11, No 1, рр. 63-94 [in Russian].
11. Cox А. (2004) The act of possible. Relationship
management in power regimes and supply chains. Supply
chain management. An International journal. 9(5). 346-
356.
12. Gronroos Ch. (1996) Relationship Marketing.
Strategic and tactical implications. Management Decisions.
34(3). 5 — 14.
13. Egan J. (2004) Relationship Мarketing Exploring
Relational Strategies in Marketing. N.Y.: Prentice Hill.
412 p.
14. Bagiyev G.L, Pinchuk A.V., Serova Ye.G.,
Shul'ga A.O. (2012). K voprosu formirovaniya kontseptsii
marketinga prostranstvennogo vzaimodeystviya [On the
formation of the concept of marketing spatial interaction].
Problemy sovremennoy ekonomiki — Problems of the modern
economy. St Petersburg, SPbSU [in Russian].
15. Prahalad C.K. Venkat Ramagwany (2004) The fu-
ture of competition. Harvard Business School Оress. Bos-
ton.
16. Lacey R., Morgan R. (2009) Customer advocacy
and the impact of B2B loyalty programs. Journal of
Business & Industrial. 41-59 p.
17. Shul'ga A.O. (2011). Ekonomicheskoye
izmereniye i otsenka vospriyatiya reklamy gerontopoku-
patelyami [The economic dimension and assessment of the
perception of advertising by the buyers]. St Petersburg,
SPbSU [in Russian].
18. Bagiyev G.L., Shul'ga A.O., Pinchuk A.V. (2011).
K voprosu formirovaniya sistemnykh svoystv marketinga.
[On the formation of systemic properties of marketing].
Problemy sovremennoy ekonomiki — Problems of the modern
economy, 4(40), рр. 4 -12 [in Russian].
19. Sherrel D., Gollier J. (2008) Managing appreciat-
ing and depсecating customer assets. Marketing Manage-
ment journal. 18(1). 39-53.
20. Bagiyev G.L., Dligach A.A., Meffer KH., Fritts
V. (2014). Diversifikatsiya funktsiy marketinga i
vospriyatiya potrebitelem tovarnykh tsennostey: Forsayd-
tekhnologii marketinga v usloviyakh prostranstvennoy i
sistemnoy ekonomiki [Diversification of marketing func-
tions and consumer perception of product values: Foreside
marketing technology in a spatial and systemic economy].
Problemy sovremennoy ekonomiki — Problems of the modern
economy, 3(51), рр. 205-210 [in Russian].
21. Sokolenko S. I. (2004). Klastery v hlobalnii
ekonomitsi [Clusters in the Global Economy]. Kyiv, Logos
[in Ukrainian].
22. Dubnytskyi V.I., Fedulova S.O. (2016). Paradyhma
funktsionuvannia rynkovykh protsesiv v umovakh
transformatsii rehioniv [Paradigm of the functioning market
transformation processes in the regions]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science
of Ukraine, 1 (30), рр. 45-49 [in Ukrainian].
О. Ю. Івченкова
канд. екон. наук
ORCID 0000-0003-4739-0192,
О. А. Гарбуз,
Донбаська державна машинобудівна
академія, м. Краматорськ
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. У сучасних умовах сільське
господарство України — це основна галузь національ-
ної економіки, що відіграє важливу роль у житті як
сільських, так і міських жителів. Однак високі темпи
виробництва ставлять під загрозу економічну безпеку
цієї галузі, оскільки ефективне управління сільсько-
господарським виробництвом та використання при-
родних ресурсів мають вирішальне значення для за-
безпечення сталого розвитку сільських територій.
Сільське господарство України є досить перспектив-
ною галуззю та одним із лідерів експорту продукції
рослинництва та тваринництва на світових ринках.
Окрім того, сільське господарство є основною рушій-
ною силою для розвитку економіки країни та забезпе-
чення добробуту населення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу
сучасного стану, проблем та перспектив розвитку сіль-
ського господарства присвятили свої праці дослід-
ники: А.Д. Радченко, М.Й. Хорунжий, Л.Ю. Мельник,
П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, Б.Й. Пасхавер,
Л.В. Молдован, Н.В. Стежко [1], Е. М. Лібанова,
Ю. М. Харазішвілі [2], В. І. Ляшенко [2], Т.О. Костюк
[12] та ін. Незважаючи на вагомі напрацювання, про-
блема визначення ключових напрямів подальшого
розвитку агропромислового комплексу потребує по-
глибленого вивчення.
Метою статті є аналіз сучасного стану сільського
господарства в Україні, визначення позитивних та не-
гативних тенденцій розвитку, а також основних стра-
тегічних напрямів розвитку галузі сільського господар-
ства.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сільське
господарство — галузь української національної еко-
номіки, яка є стратегічно важливою та забезпечує Ук-
раїні продовольчу незалежність і дає значній частині
сільського населення робочі місця, що не менш важ-
ливо. Валовий внутрішній продукт в аграрному секторі
економіки на кінець 2016 р. становив 127,3 млрд грн,
або 20%. Але економічні можливості аграрного сек-
тору України використовуються не повністю. Сільське
господарство забезпечує більше 50% фонду спожи-
вання населення та є одним із лідерів серед секторів
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150559 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T11:37:31Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іванов, С.В. 2019-04-09T14:56:44Z 2019-04-09T14:56:44Z 2018 Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем / С.В. Іванов // Вісник економічної науки України. — 2018. — № 2 (35). — С. 79–89. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150559 Осмислено теоретичні аспекти діалектичної наступності в процесі освоєння світового економічного простору. Обґрунтовано, що перехід до нової моделі геоекономічного простору здійснюється на принципах ринкової економіки, що потребує переосмислення теоретичних положень маркетингу розширеної взаємодії і маркетингу взаємин у рамках економічної системи. Показано, що в процесі взаємодії в умовах геоекономічного простору необхідно вимірювати характеристики кожного етапу цього процесу. Розглянуто стан стійкості позиції національної економіки в умовах світової господарської системи при узгодженості трьох стратегічних компонентів: ситуації в Україні, що складається у зовнішній сфері; стану системи національних інтересів і пріоритетів; становища національної та регіональної економік України. Обґрунтовано, що введення в структуру функції економічного простору маркетингової функції диктується необхідністю реплікації економічного простору. Осмыслены теоретические аспекты диалектической преемственности в процессе освоения мирового экономического пространства. Обосновано, что переход к новой модели геоэкономического пространства осуществляется на принципах рыночной экономики, что требует переосмысления теоретических положений маркетинга расширенного взаимодействия и маркетинга взаимоотношений в рамках экономической системы. Показано, что в процессе взаимодействия в условиях геоэкономического пространства необходимо измерять характеристики каждого этапа этого процесса. Рассмотрено состояние устойчивости позиции национальной экономики в условиях мировой хозяйственной системы при согласованности трех стратегических компонентов: ситуации в Украине, которая происходит во внешней сфере; состояния системы национальных интересов и приоритетов; положения национальной и региональной экономик Украины. Обосновано, что введение в структуру функции экономического пространства маркетинговой функции диктуется необходимостью репликации экономического пространства. The theoretical aspects of dialectical continuity in the process of development of the world economic space are comprehended. It is substantiated that the transition to a new model of geoeconomic space is carried out on the principles of a market economy, which requires a rethinking of the theoretical positions of marketing of enhanced interaction and marketing of relations within the framework of the economic system. It is shown that in the process of interaction in conditions of geoeconomic space it is necessary to measure the characteristics of each stage of this process. The state of stability of the position of the national economy in the conditions of the world economic system under consideration of the three strategic components is considered: the situation in Ukraine, which is formed in the external sphere; the state of the system of national interests and priorities; the position of the national and regional economies of Ukraine. t is substantiated that the introduction into the structure of the function of the economic space of the marketing function is dictated by the need for replication of the economic space. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем Геоэкономическое пространство: теоретические аспекты маркетинга расширенного взаимодействия в рамках экономических систем Geoeconomic Space: the Theoretical Aspects of Marketing of Implementation of Interaction within Economic Systems Article published earlier |
| spellingShingle | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем Іванов, С.В. Наукові статті |
| title | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем |
| title_alt | Геоэкономическое пространство: теоретические аспекты маркетинга расширенного взаимодействия в рамках экономических систем Geoeconomic Space: the Theoretical Aspects of Marketing of Implementation of Interaction within Economic Systems |
| title_full | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем |
| title_fullStr | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем |
| title_full_unstemmed | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем |
| title_short | Геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем |
| title_sort | геоекономічний простір: теоретичні аспекти маркетингу розширеної взаємодії у рамках економічних систем |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150559 |
| work_keys_str_mv | AT ívanovsv geoekonomíčniiprostírteoretičníaspektimarketingurozširenoívzaêmodííuramkahekonomíčnihsistem AT ívanovsv geoékonomičeskoeprostranstvoteoretičeskieaspektymarketingarasširennogovzaimodeistviâvramkahékonomičeskihsistem AT ívanovsv geoeconomicspacethetheoreticalaspectsofmarketingofimplementationofinteractionwithineconomicsystems |