Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства
В статье рассматриваются методические аспекты обоснования оценки конкурентоспособности предприятия по показателям учетной и отчетной информации. У статті розглядаються методичні аспекти обгрунтування оцінки конкурентоспроможності підприємства за показниками облікової і звітної інформації. Methodica...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15066 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства / В.А. Павлова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 122-126. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859630326916055040 |
|---|---|
| author | Павлова, В.А. |
| author_facet | Павлова, В.А. |
| citation_txt | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства / В.А. Павлова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 122-126. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статье рассматриваются методические аспекты обоснования оценки
конкурентоспособности предприятия по показателям учетной и отчетной информации.
У статті розглядаються методичні аспекти обгрунтування оцінки конкурентоспроможності підприємства за показниками облікової і звітної інформації.
Methodical aspects of substantiation of enterprise competitiveness evaluation
with indicators of accounting and reporting data.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:10:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Озарина О.В., Северина А.Ю.
ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ТЕНЕВОЙ ЭКОНОМИКИ В УКРАИНЕ
122
низм такого контроля должен быть основан на данных о правонарушениях в сфере экономики, что облегча-
ет выбор партнера в деловых отношениях.
Источник и литература
1. Варналій З.С.Детінізація економіки як чинник забезпечення фінансової безпеки держави// Вісник КНУ
ім.. Шевченка. Економіка. – 2004. - № 69. – С.29-32.
2. Грошовик Ю. Зовнішньоекономічна діяльність як сфера тіньових відносин та об’єкт організаційно-
правового забезпечення соціального контролю // Право України. – 2004. – №1. – С. 55-58.
3. Мазур І.І. Детінізація економіки в контексті глобалізації // Вісник КНУ ім.. Шевченка. Економіка. –
2005. - № 73. – С. 30-32.
4. Озерська А. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності // Економіка. Фінанси.
Право. – 2004. - № 1. – С. 32-36.
Павлова В.А.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Постановка проблеми. Одним з складних завдань, які виникають при формуванні стратегії розвитку
підприємств, є оцінка його конкурентного потенціалу та конкурентоспроможності. Від якості її вирішення
значною мірою залежить ефективність обраної стратегії. В той же час невизначеність ряду вихідних даних,
що є характерною особливістю сучасної інформації, доступної користувачам та замовникам, ускладнюють
процес оцінювання діяльності підприємства і його конкурентів. Відсутність стандартизованої методики
розрахунку конкурентоспроможності призводить до різного трактування цього процесу і затрудняє розроб-
ку конкурентоорієнтованої стратегії сучасних підприємств.
Аналіз останніх досліджень. Проведений аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможно-
сті підприємств показав, що на сучасному етапі немає загальноприйнятої методики. Створити таку методи-
ку досить складно за причин специфіки діяльності підприємств окремих галузей; особливих вимог до оцін-
ки, що випливають з цієї специфіки; обмеженим доступом до інформації підприємств-конкурентів та рівнем
менеджерів, що зобов’язані оцінювати конкурентоспроможність своєї компанії як підґрунтя ефективного
управління нею.
Слід погодитися з думкою Н. Павловою, що в основу методики оцінки конкурентоспроможності під-
приємств сфери обслуговування повинна бути покладена думка покупців [1, с. 120-121]. Автор пропонує
оцінювати досліджувану категорію як сукупність характеристик, що мають значення з точки зору спожива-
ча, а саме: асортимент товарів; комплекс послуг; рівень цін та динаміка їх зміни; місце розташування під-
приємства, його доступність; режим роботи; рівень обслуговування; внутрішня атмосфера за результатами
анкетного опитування, де ступінь задоволеності оцінюється від 1 до 5. Методика є достатньо простою для
всіх рівнів менеджменту, але досить суб’єктивною, оскільки для розрахунків не залучаються об’єктивні
статистичні дані.
І. Дзахмишева пропонує оцінювати конкурентоспроможність за п’ятьма комплексними показниками:
якість товарів, що реалізуються підприємством; раціональність асортименту, культура обслуговування;
умови обслуговування, доступність послуги, які розраховуються на основі експертних оцінок [2, с. 94]. Ця
методика теж достатньо проста, більш об’єктивна, оскільки як експерти залучаються фахівці; показників
оцінки досить багато, проте без використання офіційної статистичної бази така оцінка вбачається досить
приблизною.
За думкою І. Максимової, зручним для оцінки є показник інтегральної конкурентоспроможності під-
приємства, який визначається за формулою [3, с. 33-39]:
К = i
N
i
i KW∑
=1
, (1)
де Кі – часткові показники конкурентоспроможності окремих сторін діяльності підприємства загальним
числом N, а W – вагомість окремих факторів у загальній сумі.
Для оцінки автор використовує коефіцієнти: значення критерію ефективності виробничої діяльності
підприємства; фінансового стану; ефективності організації збуту та просування товару на ринку; конкурен-
тоспроможності продукції. Через відсутність офіційної інформації деякі показники визначаються експерт-
но, що викликає сумнів стосовно реальності результатів.
Інші автори в основу оцінки конкурентоспроможності пропонують покласти конкурентоспроможність
окремих ресурсів підприємства (основні засоби, фінансовий менеджмент, кадровий і виробничий потенці-
ал) та кількість факторів зовнішнього середовища (частка ринку, що займає підприємство та темпи зрос-
тання частки ринку) [4, с. 18]. Проте виникає питання щодо обмеження офіційної статистичної інформації
про ресурси підприємств для репрезентативної вибірки даних про діяльність досліджуваних підприємств, а
вагомість окремих показників, яка залежить від цілей і стратегії окремого підприємства та прийнята авто-
рами як максимально відповідна для всіх об’єктів, безумовно говорить про суб’єктивність підходу.
В. Шкардун конкурентоспроможність підприємства оцінює за складовими: конкурентоспроможність
пропозиції на ринку, конкурентоспроможність ресурсів підприємства; конкурентоспроможність менеджме-
нту та підприємницької ідеї (передбачення) [5, с. 38-50]. Діагностика передбачає маркетинговий підхід до
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
123
виміру конкурентоспроможності і використання методів, основаних на даних фінансової і статистичної зві-
тності та експертної інформації, що в цілому більш точно зможе відбити результати. Однак постає питання
про об’єктивність оцінки конкурентоспроможності менеджменту та підприємницької ідеї, які за показника-
ми, що пропонує автор, може оцінити лише особа, яка має безпосереднє відношення до конкретної фірми. У
такому випадку виникає сумнів порівняння результатів досліджень у різних підприємств-конкурентів.
Аналіз конкурентоспроможності підприємств за параметрами його економічного стану (завантаження
потужностей, забезпеченість замовленнями, фінансовий стан) дозволив групі авторів виявити, що більш ви-
сокий рівень конкурентоспроможності мають ті підприємства галузі, які інтенсивно проводять інноваційну
діяльність, а найбільш впливовими факторами розвитку є економічна політика уряду; вплив конкуренції,
банків-кредиторів та споживачів [6, с. 42-52].
На особливу увагу заслуговують дослідження науковців Фасхієва і Попової, які пропонують оцінювати
конкурентоспроможність машинобудівного підприємства за 77 показниками, об’єднаними у шість груп: фі-
нансово-господарської діяльності (28 показників); виробничі (11); якості (10); розвитку (12); персоналу та
соціальної сфери (13); рівня досконалості управління (2) [7, с. 61-68].
Інтегральний показник розраховується за формулою:
К =
1
2...2 132
1
−
+++++ −
n
YYYYY n
n
, (2)
де n – число показників; Y1,Y2,Y3,Yn-1,Yn – значення показників конкурентоспроможності за групами.
Розрахунки проводяться за декілька років, що для конкретного підприємства дає можливість реального
управління конкурентоспроможністю. Для порівняльної конкурентоспроможності підприємств галузі за-
стосування такої методики потребує великого обсягу інформації, частина якої є конфіденційною. Нормати-
вні показники частіше всього є умовними, що теж може привести до помилкового управлінського рішення.
В самій роботі, де наведено практичний аспект апробації, незрозуміло яким чином для розрахунку коефіці-
єнтів у інтервальних рядах динаміки була використана формула (2), призначена для аналізу моментних ря-
дів.
Постановка завдання. Метою статті є обгрунтування об’єктивного методу вимірювання конкуренто-
спроможності підприємства за показниками, що кількісно відображаються в обліковій і звітній документа-
ції підприємства та простого у використанні на будь-якому рівні менеджменту.
Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективність управління підприємством в цілому і його
конкурентоспроможністю зокрема, значною мірою залежить від інформаційного забезпечення та уміння
використовувати інформацію в процесі прийняття управлінських рішень.
Якщо говорити про загальнодоступну традиційну інформацію, що подається в статистичних збірниках,
то вона є досить узагальненою за показниками і напрямками, інші ж статистичні дані в широкому масштабі
не подаються. Складність одержання статистичної інформації про виробничо-господарську та фінансову ді-
яльність підприємств у зв’язку з наявністю елементів комерційної таємниці призводить до незадоволення
інформаційних потреб користувачів. Багато процесів, які відбуваються на підприємствах, залишаються поза
межами їх статистичної оцінки для порівняння результатів діяльності з аналогічними результатами підпри-
ємств-конкурентів.
Отже, для забезпечення можливості підприємства конкурувати та протистояння впливу несприятливого
конкурентного середовища необхідно мати певний рівень доступу до інформаційних ресурсів виробничо-
господарської та фінансової звітності в органах статистики. Це дозволить провести діагностику стану гос-
подарюючого суб’єкту, визначити вплив конкуренції на його діяльність, взаємозалежність між конкурента-
ми.
Крім того, така інформація потрібна іншим користувачам, які зацікавлені в конкурентоспроможності
підприємств, наприклад, потенційним інвесторам, кредиторам, споживачам, державним органам тощо.
Таким чином, важливою проблемою у становленні методології оцінки конкурентоспроможності під-
приємства є наявність або відсутність інформаційного забезпечення, тобто таких показників, які відповіда-
ли б вимогам: достатність, рівень деталізації, зрозумілість, співставленість.
Звичайно, якісне забезпечення інформацією користувачів може бути здійснено лише за умови спільної
роботи центральних органів владних структур, що визначають перелік показників звітності підприємств, які
не являють собою комерційної таємниці, та місцевих органів, які відповідають за формування показників і
відображення їх у певних формах.
Оцінка конкурентоспроможності являє складне багатоаспектне завдання, вирішення якого пов’язано з
визначенням системи показників конкурентоспроможності підприємства та їх інтегруванням.
Кожен напрям діяльності підприємства можна уявити як сукупність показників, зміна рівня яких при-
зводить до зміни характеристики певного напряму. На підставі показників господарської діяльності визна-
чається інструментарій інтегрованої оцінки конкурентоспроможності підприємств.
Одним з моментів є уточнення двох категорій, які важливі для підприємства, але мають, на наш погляд,
різний економічний зміст. Загальноприйнято, що конкурентні переваги має підприємство з більш високим
конкурентним потенціалом. Під останнім розуміється здібність виробляти і збувати на конкретних сегмен-
тах ринку конкурентоспроможну продукцію, яка порівняно з аналогами користується більшим попитом у
споживачів. Чим більший обсяг продажу, тим вищі фінансові результати діяльності підприємства.
Отже, конкурентоспроможність продукції прямо впливає на фінансові показники діяльності підприємс-
тва і є важливим чинником конкурентоспроможності підприємства в цілому. Ця категорія означає, що під-
приємство, маючи високий конкурентний потенціал, спроможне вести успішну діяльність на певному рин-
Павлова В.А.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
124
ку в умовах конкурентної боротьби.
За нашою думкою, оцінка конкурентоспроможності включає кілька етапів, які враховують специфіку
діяльності досліджуваного об’єкту і умовно можуть бути подані алгоритмом (рис. 1).
Рис. 1. Алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємства
Структуризація понять і виявлення їх взаємозв’язку обумовлює певний підхід до оцінки конкурентосп-
роможності:
• основними конкурентами є підприємства, що функціонують на конкретному ринку, подібні за характе-
ристиками і стратегією розвитку;
• конкурентне середовище вивчається постійно, оскільки реакція на його зміну у різних підприємств про-
являється по-різному, тому передбачення поведінки конкурентів є стратегічною необхідністю;
• менеджери повинні вміти оцінювати ранг підприємства серед конкурентів.
На першому етапі визначається перелік показників, що характеризують основні напрями діяльності
підприємства, виходячи з можливостей статистичної інформації, яка доступна для користувача та є одно-
манітною і порівнюваною.
Для підприємств-виробників кондитерської продукції до таких показників слід віднести наявні в інфо-
рмаційному просторі параметри потенціалу підприємства за функціональними блоками (табл. 1).
Для наступного етапу введемо середньорічні темпи зміни показників кондитерської фабрики „Квітень”
(Ф), що належить до недавно створених підприємств, та найближчого конкурента (К), які було розраховано
за середньою геометричною за трирічний період з моменту становлення досліджуваного підприємства.
Показники маркетингового потенціалу у даному випадку відображають параметри конкурентоспромо-
жності товару, який виробляється на досліджуваних підприємствах. Практично всі дослідники категорії
конкурентоспроможності вказують на методику її оцінки органолептичними, фізико-хімічними, експертни-
ми методами, при цьому дотримуючись правила, що товари конкурентів повинні бути вивчені за тими ж
параметрами.
Автор вважає, що виходячи з теорії ринкової конкуренції, конкурентоспроможність товару на практиці
не завжди залежить від його об’єктивної технічної досконалості, а частіше від суб’єктивного сприйняття
усвідомленої цінності споживачем. Менш якісна продукція популярніша у споживачів.
Таблиця 1. Наявні показники оцінювання конкурентоспроможності підприємства*
Середньорічні коефіцієнти
зміни
Показники потенціалу за функціональними блоками
Ф К
1. Показники фінансового потенціалу
1.1. Рентабельність продаж, % 1,035 1,38
1.2. Рівень витрат виробництва, % 0,98 1,015
2. Показники виробничого потенціалу
2.1. Середньорічні темпи зростання ринку, % 1,11 1,18
2.2. Темпи зростання обсягу продукції на одного працівника, % 1,05 1,078
2.3. Коефіцієнт фондовіддачі 1,117 1,25
2.4. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів 0,95 0,98
Визначення системи показників,
необхідних і достатніх для оцінки
Визначення формул для розрахунків окремих показників
Числове значення показника Розрахунок коефіцієнта конкурентоспромо-
жності за окремим напрямом
Розрахунок інтегрального коефіцієнта конкуренто-
спроможності
Порівняння інтегрального коефіцієнту
за ряд років
одного підприємства –
конкурентний потенціал
різних підприємств –
конкурентоспроможність
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
125
2.5. Коефіцієнт придатності основних засобів 0,96 0,95
3. Показники маркетингового потенціалу
3.1. Питома вага сегменту ринку у регіоні, % 1,08 1,18
3.2. Питома вага аналогічних асортиментних різновидів за номенклатурою конкурен-
тів у загальному асортименті, %** 1,05 1,18
3.3. Питома вага продажу товарів-аналогів у товарній структурі найбільших спожива-
чів, % 1,008 1,015
4. Показники організаційного потенціалу та менеджменту
4.1. Рівень заробітної плати до обсягу продажу, % 0,95 0,98
4.2. Питома вага працівників з вищою освітою, що відповідає сфері діяльності, % 1,1 1,0
4.3. Коефіцієнт постійності кадрів 1,03 1,05
4.4. Питома вага управлінців в загальній кількості працівників, % 0,98 0,99
*Розраховано за формами звітності – „Фінансовий звіт” (Додаток до Положення (стандарту) бухгалтер-
ського обліку 25), 2-м та оперативними даними управлінського обліку.
**Вивчалися борошняні кондитерські вироби.
Тому, приведені у табл.. 1 показники більш точно відображають момент переваги споживачів у виборі
продукції того чи іншого виробника. Проте, це питання є дискусійним і автор не претендує на абсолютність
твердження.
Інтегральний показник конкурентоспроможності може бути визначено за формулою:
Кi = КФ*VФ + КВ*VВ + КМ*VМ +КО*VО , (3)
де КФ, КВ, КМ, КО – коефіцієнти конкурентоспроможності за відповідними блоками фінансового, вироб-
ничого, маркетингового, організаційного потенціалу та менеджменту; VФ, VВ, VМ, VО – коефіцієнти вагомості
кожного блоку.
Показник Кi є інтегральною чисельною характеристикою конкурентоспроможності. Чим більше зна-
чення Кi, тим вище конкурентоспроможність підприємства, виходячи з наявного конкурентного потенціалу.
Запропонована методика оцінки є досить простою, спирається на загальновідомі статистичні методи
екстраполяції і є зручною для розрахунків і розуміння її менеджерами всіх рівнів управління.
Звичайно, суттєвим недоліком середнього коефіцієнту зростання показників є те, що його значення
значно залежить від крайніх рядів динамічного ряду. Проте якщо замовнику, потрібна буде більша вірогід-
ність результатів, вказаний недолік можна усунути шляхом аналітичного вирівнювання.
Вагомість функціональних блоків і порядок їх розташування за значущістю визначалися за типовою іє-
рархією внутрішніх змінних галузевих ключових факторів успіху [8, с. 89-91] та результатами опитування
п’яти керівників вищої ланки кожного підприємства. Вагомість склала для підприємства (Ф) 35, 32, 21 і
12% відповідно, а для підприємства (К) – 30, 28, 25 і 17%.
Використовуючи дані табл. 1, формулу середньої геометричної та (3) розрахуємо спочатку блокові по-
казники конкурентоспроможності, а потім інтегральні по кожному з підприємств (табл. 2).
Для підприємства (Ф) Кi
Ф складає 0,8, а для підприємства (К) Кi
К – 1,04.
Таким чином, аналіз конкурентоспроможності двох підприємств показує, що конкурентний потенціал у
(К) значно перевищує можливості (Ф). Тому останньому при формуванні системи реалізації обраної страте-
гії слід враховувати, що особливу увагу треба приділити блокам маркетингового і організаційного потенці-
алу та менеджменту. У розвитку і удосконаленні цих напрямах знаходиться найбільший потенціал підви-
щення конкурентоспроможності.
Таблиця 2. Зведені дані про блокові та інтегрований показники конкурентоспроможності підприємства
Значення коефіцієнтів Показник конкурентоспроможності
Ф К
КФ 0,98 1,01
КВ 1,035 1,082
КМ 1,046 1,096
КО 1,013 1,005
Кi 0,8 1,04
Вивчення динаміки конкурентного потенціалу кондитерської фабрики за ряд років дозволить виявити
шляхи його ефективного використання за показниками, які входять в означені блоки та визначити пріори-
тетні напрямки фінансових вкладень.
У цих дослідженнях наведено порівняння показників конкурентоспроможності з аналогічними показ-
никами одного конкурента – найбільш значущого для кондитерської фабрики. Це підприємство багато ро-
ків існує на кондитерському ринку, має технологію, що удосконалювалася роками, традиційних покупців,
які не змінюють постачальника. Тому менеджмент новоутвореного підприємства повинен мати і розвивати
здатності до прийняття важливих стратегічних рішень, народження нових ідей, яких потребує ринок конди-
терських виробів, готовність іти на ризик, оскільки в даній ринковій ситуації – це найважливіші фактори
конкурентоспроможності.
Слід враховувати і той факт, що в регіоні діяльності зароджуються нові підприємства, наприклад, ТМ
„Солодка мрія”, а також займають досить значний сегмент ринку кондитерська корпорація „ROSHEN”, ЗАТ
„АВК” (м. Донецьк), ЗАТ „Крафт Фудз Україна” (м. Тростянець), ЗАТ „Виробниче об’єднання „Київ-
Конті”, ЗАТ „Львівська кондитерська фабрика „Світоч”, ВАТ „Полтавкондитер”, ЗАТ „Кондитерська фаб-
рика „Харків’янка”.
Павлова В.А.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
126
Аналіз структури обсягів реалізації продукції підприємствами кондитерської промисловості свідчить
про конкуренцію на ринку кондитерських виробів України та загострення конкурентної боротьби. Отже,
підвищення конкурентоспроможності підприємств цієї галузі повинно стати пріоритетним завданням їх
розвитку.
Висновки та перспективи подальших досліджень. З огляду на вищенаведені міркування можна зро-
бити наступні висновки:
• стандартизована методика визначення конкурентоспроможності підприємства не опрацьована як у віт-
чизняній науці та практиці, так і у зарубіжному досвіді;
• в основу методики повинно бути покладено визначення набору показників, які в найбільшій мірі роз-
кривають конкурентний потенціал підприємства;
• система показників для кожного підприємств конкретної галузі – різна, оскільки кожна сфера діяльності
має свою специфіку, а тому зіставляти можна лише параметри суб’єктів, що діють на одному ринку і
мають близькі характеристики;
• має право на існування будь-яка запропонована або модифікована існуюча методика вимірювання кон-
курентоспроможності, вимоги практиків до неї поширюються у плані доступності до джерел інформації
та зрозумілості на різних рівнях менеджменту;
• більш досконалою є методика, яка передбачає використання діючого інформаційного забезпечення, що
дозволяє користувачам і замовникам одержувати реальні результати досліджень.
Подальші дослідження автора будуть спрямовані на розробку системи реалізації стратегії забезпечення
конкурентоспроможності підприємств.
Джерела та література
1. Павлова Н.Н. Маркетинговый подход к оценке конкурентоспособности магазина (сервиса) // Маркетинг
в России за рубежом. – 2005. – №1(45). – С. 120-123.
2. Дзахмишева И.Ш. Методика оценки конкурентоспособности услуги в розничной торговой сети // Мар-
кетинг в России за рубежом. – 2004. – №3(41). – С. 93-107.
3. Максимова И. Оценка конкурентоспособности промышленного предприятия // Маркетинг. – 1996. –
№3. – С. 33-39.
4. Зулькарнаев И.У. Метод расчета интегральной конкурентоспособности промышленных, торговых и
финансовых предприятий / И.У. Зулькарнаев, Л.Р. Ильясова // Маркетинг в России за рубежом. – 2001.
– №4(24). – С. 17-27.
5. Шкардун В. Интегральная оценка конкурентоспособности предприятия // Маркетинг. – 2005. – №1(80).
– С. 38-50.
6. Гурков И. Конкурентоспособность и инновационность российских промышленных предприятий/ И. Гу-
рков, Е. Авраамова, В. Тубалов // Вопросы экономики. – 2005. – №2. – С. 40-52.
7. Фасхиев Х.А. Как измерить конкурентоспособность предприятия? / Х.А. Фасхиев, Е.В. Попова // Мар-
кетинг в России и за рубежом. – 2003. – №4(36). – С. 53-68.
8. Мищенко А.П. Стратегическое управление: Учебное пособие. – Днепропетровск: Издательство ДУЭП,
2003. – 332 с.
Подольчак Н.Ю.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШЛЯХОМ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ
Постановка проблеми та її зв‘язок із науковими та практичними завданнями. Загальновідомими є пере-
ваги та недоліки малих та великих організацій. Чим більша організація, тим більший капітал, зокрема влас-
ний, чим ширша номенклатура продукції (послуг), тим воно менш чутливе до ризику і впливає на
інституції. Основна перевага малих організацій це гнучкість і мобільність систем управління, що дозволяє
швидше реагувати на зміни у зовнішньому середовищі. А отже, проблеми малих організацій у тому що во-
ни не володіють потужністю великих, а ті своєю чергою мобільністю малих. Для ліквідації цих недоліків
науковці та практики пропонують проводити децентралізацію великих організацій з метою підвищення
рівня керованості та об’єднувати малі для знаходження додаткових можливостей підвищення власної ефек-
тивності. Такі самі проблеми виникають у діяльності ВНЗів України. Децентралізація великих ВНЗів дасть
можливість синтезувати переваги незалежності невеликих організаційних структур та синергію крупної ор-
ганізації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі підвищення ефективності діяльності роботи ВНЗів
та системи освіти присвячено багато праць вітчизняних та іноземних науковців [1; 2; 3]. Науковцями про-
понується три основні напрямки підвищення ефективності функціонування ВНЗів та системи освіти: органи
державного управління освітою (фактор внутрішнього середовища); професорсько-викладацький склад
(фактор внутрішнього середовища); студенти (фактор внутрішнього середовища) [2, 231]. Однак вважаю,
що одним з найважливіших напрямів на сьогодні є проведення реформи системи менеджменту ВНЗів. Ос-
кільки, науковці стверджують, що основні вимоги досягнення ефективності такі: достатній обсяг
інформації, децентралізація управлінськи рішень і самостійність економічних агентів, зацікавленість в по-
шуку і реалізації вищого рівня ефективності рішень, конкуренція [2, 228]. Як іронічно зауважує С. Черни-
шова, університетські професори навчають своїх студентів сучасним концепціям маркетингу та менедж-
менту, але часто-густо самі університети не використовують ці концепції в своїй адміністративній діяль-
ності [3, 4].
На необхідність децентралізації управління в галузі освіти вказують наукові дослідження, вітчизняні та
міжнародні організації. При цьому, на думку учених, слід розрізняти адміністративні, бюджетну та децен-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15066 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:10:10Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павлова, В.А. 2011-01-10T17:09:33Z 2011-01-10T17:09:33Z 2006 Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства / В.А. Павлова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 80. — С. 122-126. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15066 В статье рассматриваются методические аспекты обоснования оценки конкурентоспособности предприятия по показателям учетной и отчетной информации. У статті розглядаються методичні аспекти обгрунтування оцінки конкурентоспроможності підприємства за показниками облікової і звітної інформації. Methodical aspects of substantiation of enterprise competitiveness evaluation with indicators of accounting and reporting data. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства Павлова, В.А. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства |
| title_full | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства |
| title_fullStr | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства |
| title_full_unstemmed | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства |
| title_short | Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства |
| title_sort | інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15066 |
| work_keys_str_mv | AT pavlovava ínformacíinometodičníaspektiocínkikonkurentnospromožnostípídpriêmstva |