Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
У статті показано еволюцію та організаційне оформлення науко вих досліджень з історії науки і техніки в Національній академії наук України, пов’язаних зі створенням відповідних структурних підрозділів і діяльністю визначних науковців. В статье показаны эволюция и организационное оформление научных и...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150697 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України / А.С. Литвинко, О.Г. Луговський // Наука та наукознавство. — 2018. — № 4. — С. 125-147. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859647933882826752 |
|---|---|
| author | Литвинко, А.С. Луговський, О.Г. |
| author_facet | Литвинко, А.С. Луговський, О.Г. |
| citation_txt | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України / А.С. Литвинко, О.Г. Луговський // Наука та наукознавство. — 2018. — № 4. — С. 125-147. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | У статті показано еволюцію та організаційне оформлення науко вих досліджень з історії науки і техніки в Національній академії наук України, пов’язаних зі створенням відповідних структурних підрозділів і діяльністю визначних науковців.
В статье показаны эволюция и организационное оформление научных исследований по истории науки и техники в Национальной академии наук Украины, связанные с созданием соответствующих структурных подразделений и деятельностью выдающихся ученых.
The evolution and institutionalization of science and technology history studies in the National Academy of Sciences of Ukraine is shown. It concerns with the organization of departments and activities of distinguished scientists.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:30:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 125
© ЛИТВИНКО А.С.,
ЛУГОВСЬКИЙ О.Г.,
2018
У статті показано еволюцію та організаційне оформлення науко вих
досліджень з історії науки і техніки в Національній академії наук Ук-
раїни, пов’язаних зі створенням відповідних структурних підрозділів і
діяльністю визначних науковців. Докладно висвітлено основні етапи
цього процесу: виникнення ідей щодо структуризації досліджень з іс-
торії науки і техніки та розуміння її необхідності; організацію Комісії
з історії природознавства в 1934 р., яка існувала до 1942 р; створення
при Президії АН УРСР Комісії з вивчення історії вітчизняної науки і
техніки в 1948 р., яка мала координувати свою роботу з науково-до-
слідницькими закладами СРСР і вузами та сприяти розгортанню в
них досліджень з історії науки і техніки; створення двох інших струк-
тур — Комісії з історії техніки та відділу історії техніки в Інститу-
ті теплоенергетики АН УРСР (1949 р.); пропозиції щодо створення
Інституту історії техніки (1948 р.) та Сектору історії вітчизняної
техніки в складі Відділу технічних наук АН УРСР (1950 р.); організа-
цію Сектору історії природознавства і техніки в складі Інституту
історії АН УРСР (1963 р.); формування в першій половині 60-х рр. окре-
мого наукового напряму — наукознавства та заснування у 1984 р.
Центру досліджень науково-технічного потенціалу Ради з вивчення
виробничих сил Української РСР, яку в 1986 р. було об’єднано із Секто-
ром історії природознавства і техніки, що склало основу Центру до-
сліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР.
Надано значний обсяг джерел та інформації щодо публікаційної діяль-
ності з історії науки і техніки.
УДК 625.1 (09) А.С. ЛИТВИНКО, доктор історичних наук,
провідний науковий співробітник ДУ «Інститут
досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»,
e-mail: litvinko@ukr.net
О.Г. ЛУГОВСЬКИЙ, кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник ДУ «Інститут
досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»,
e-mail:aglugovskij.1951@gmail.com
ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ
В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
126 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
Поколіннями науковців України закладено глибокі традиції вітчизняних
досліджень з історії науки і техніки, одержано суттєвий науковий доробок і
налагоджено викладання й підготовку фахівців у цій галузі. Зважаючи на
100-річний ювілей створеної 14 листопада 1918 р. Національної академії
наук України та суттєві результати фундаторів історії науки й техніки в Ук-
раїні доцільно узагальнити набутий досвід та етапи розвитку цього напряму.
Окремі ідеї та розуміння необхідності структурувати дослідження з іс-
торії науки і техніки виникли в Україні у 20-х рр. ХХ ст. Це був час індустрі-
алізації, і керівництво СРСР приділяло значну увагу популяризації історії
технологічного розвитку. Про це, зокрема, йдеться у статтях Ю.О. Храмова
та С.А. Хорошевої «Дослідження з історії природознавства і техніки в НАН
України» та «Відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-
технічного потенціалу і історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України — 50
(короткий історичний нарис)» [1—2].
Перший президент ВУАН В.І. Вернадський розглядав історію науки
як світоглядну дисципліну та у 1921 р. ініціював створення в АН СРСР Ко-
мі сії з історії знань. Весною 1928 р. вчений-правознавець, академік ВУАН
І.О. Ма линовський запропонував створити в Академії аналогічну комісію.
5 липня 1928 р. він зробив доповідь на зборах Ради ВУАН, де вказав на зна-
чення історії науки, єдність науки і культури, тривалість розвитку науки, де
найважливішу роль відіграє спадковість знання, характерні риси історії на-
уки України як складової частини світової науки. Вчений запропонував
програму досліджень з історії соціально-економічних наук: «1. ВУАН як
вища наукова установа на Україні має поставити перед собою завдання —
вивчати історію знань на Україні; 2. Це дійсно природне завдання вже ви-
конується окремими кафедрами та іншими установами ВУАН, проте без
загальної системи і загального плану, від випадку до випадку; 3. Роботу по
вивченню історії знань слід проводити систематично та планово, тому для
належного планування роботи необхідно створити при Раді ВУАН спеці-
альну Постійну комісію з представників всіх Відділень Академії» [3]. Проте
намір І.О. Малиновського не було реалізовано. 1929 р. у ВУАН поширила-
ся хвиля масових репресій, після процесу «Спілки визволення України»
вченого як представника дореволюційної інтелігенції було піддано крити-
ці та виключено зі складу ВУАН, а 12 січня 1932 р. він помер.
Наступним етапом розвитку досліджень з історії науки і техніки стала
організація 13 лютого 1934 р. згідно з постановою Президії ВУАН «Про вве-
дення нової організаційної структури в Академії» Комісії з історії природо-
знавства, яка існувала до 1942 р. [4]. Подальший розвиток напряму відбу-
Ключові слова: історія науки і техніки, історія техніки, Комісія з історії техні ки,
Українське відділення Радянського національного об’єднання істориків
природознавства, Сектор історії природознавства і техніки, Центр
до сліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР.
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 127
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
вався в АН УРСР після Другої світової війни.
19 березня 1948 р. при Президії АН УРСР бу ло
створено Комісію з вивчення історії віт-
чизняної науки і техніки, яка мала координу-
вати свою роботу з науково-дослідницькими
зак ладами СРСР і вузами та сприяти розгор-
танню в них досліджень з історії науки і тех-
ніки. Головою Комісії було призначено ака-
деміка АН УРСР А.В. Думанського, заступ ни-
ком — директора Інституту історії АН УРСР
О.К. Ка сименка, вченим секретарем — канди-
дата еко номічних наук І.Н. Романенка, чле на-
ми Комісії — академіка АН УРСР О.І. Ду шеч-
кіна, членів-кореспондентів АН УРСР Ф.П. Бє-
лянкіна, Б.В. Гнєденка, М.П. Семененка,
Д.Л. Фердмана, Р.Є. Кавецького, доктора біо-
логічних наук В.А. Мовчана, від львівських
ус танов — П.І. Гнипа [5].
Значний внесок у розбудову історії науки
і техніки України належить відомому історику
техніки, першому академіку АН УРСР з іс-
торії техніки Віктору Васильовичу Данилев-
ському, який значно сприяв консолідації на-
ціонального наукового співтовариства з історії
науки і техніки та викладанню історії техніки
у вищих навчальних закладах. Вчений у 1925—
1928 рр. працював у Харківському історично-
му музеї, де організував Український техніч-
ний музей і науковий центр із лабораторією,
майстернями, науковими відділами. 1928 р.
очолив першу в Україні кафедру історії техні-
ки у Харківському технологічному (нині — політехнічному) інституті. У
1930—1932 рр. викладав історію техніки в Українському поліграфічному ін-
ституті у Харкові, 1932—1933 працював у Інституті історії науки і техніки в
Ленінграді, 1933—1936 керував секцією історії техніки на Ленінградському
металічному заводі — ВТУЗі, 1936—1960 завідував кафедрою історії техніки
Ленінградського політехнічного інституту. В.В. Данилевський очолював від-
діл історії техніки в Інституті теплоенергетики Академії наук Української
РСР (1949—1953) та академічну Комісію з історії техніки (1949—1954). Опу-
блікував понад 500 наукових праць, серед яких 50 монографій, зокрема під-
ручник «Історія техніки» (1962). Проаналізував особливості технічної лі-
тератури, апарат технічної книги. Починаючи з 1929 р. дослідив ос новні
райони СРСР, пов’язані з розвитком машинобудівного виробництва, орга-
В.В. ДАНИЛЕВСЬКИЙ
І.О. МАЛИНОВСЬКИЙ
128 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
нізував експедиції з вивчення стародавніх рудників, гідротехнічних та
військово-інженерних споруд [6]. У Києві В.В. Данилевський працював,
періодично приїжджаючи з Ленінграда, мав намір переїхати у Київ, проте
не переїхав. Цей період діяльності В.В. Данилевського на основі віднайде-
них архівних матеріалів детально висвітлено у статті О.Г. Луговського «Не-
легкі часи. З історії Відділу техніки Інституту теплоенергетики» [7].
В.В. Данилевський виступив із пропозицією щодо створення в системі
АН УРСР Інституту історії техніки. 18 грудня 1948 р. Президія АН УРСР по-
годилась із цим і вирішила просити Раду Міністрів УРСР дозволити акаде-
мії організацію Інституту зі штатом у 36 осіб. Основними науковими зав-
даннями установи мали стати дослідження історії техніки та технічних наук
з давніх часів, перш за все історії вітчизняної техніки, історичної техноло гії,
історії технічної освіти, історії технічної літератури та історії технічної тер-
мінології [8]. Рішення про створення в академії Інституту історії техніки на
31 січня 1949 р. знаходилось у стадії оформлення, про що зазначалося у По-
данні Президії АН УРСР до Ради Міністрів УРСР з обґрунтуванням необ-
хідності збільшення кількості штатних співробітників установ академії [9].
11 березня 1949 р. як проміжний етап було вирішено створити дві інші
структури. За пропозицією Відділу технічних наук Президією АН УРСР
організовано Комісію з історії техніки у складі: академік АН УРСР В.В. Да-
нилевський (голова), члени: академіки АН УРСР — М.М. Доброхотов,
М.В. Луговцов, К.К. Хрєнов, О.М. Фролов, М.М. Давиденков, М.Е. Омелья-
новський, Ф.П. Бєлянкін, П.П. Будников, С.О. Лебедєв, Г.Ф. Проскура,
В.М. Корецький, А.О. Василенко, В.М. Свєчников; члени-кореспонденти
АН УРСР — П.С. Кучеров, Г.Й. Сухомел, В.Ю. Васильєв, професор І.Т. Швець,
с. н. с. Г.В. Карпенко; М.М. Хотимченко, І.Л. Повх, М.Я. Рудинський та
П.І. Гнип (вчений секретар). Було затверджено план роботи, наукових від-
ряджень та експедицій, кошторис комісії. Цією постановою в Інституті
теп лоенергетики АН УРСР було створено й відділ історії техніки також під
керівництвом академіка АН УРСР В.В. Данилевського. На Комісію з історії
техніки та відділ історії техніки було покладено такі завдання: сприяння по-
дальшому розвитку історико-технічних досліджень в АН УРСР та інших
наукових установах; публікація найбільш цінних виконаних робіт з історії
науки і техніки; популяризація історії вітчизняної науки і техніки, досяг-
нень науково-технічного прогресу; підтримка досліджень у галузі історії тех-
ніки та природничих наук у інших відділеннях Академії; встановлення нау-
кових зв’язків з окремими дослідниками — істориками техніки; залучення
вчених та інженерів до участі в регулярному науковому семінарі Комісії;
розгортання робіт з виявлення та збирання інформації, а також організації
охорони речових пам’яток вітчизняної науки і техніки.
Для практичної реалізації завдань з історії науки і техніки було виріше-
но створити комісію з вивчення життя першодрукаря Івана Федорова (голо-
ва — академік АН УРСР В.В. Данилевський) та Державний заповідник у
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 129
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
Львові, закріпивши за АН садибу колишнього монастиря Св. Онуфрія, де
в 1573 р. Іван Федоров заснував першу українську друкарню [10]. Плану-
валось одразу ж перетворити Комісію з історії техніки на Інститут історії
техніки АН УРСР, проте через скорочення кошторису АН УРСР на 1950 р.
це не було виконано [11]. Невдовзі за пропозицією академіка АН УРСР
Є.О. Патона Комісію з історії техніки було підпорядковано Відділенню тех-
нічних наук АН УРСР.
На засіданні Президії АН УРСР від 25 січня 1950 р. було заслухано до-
повідь академіка В.В. Данилевського про роботу Комісії з історії вітчизня-
ної науки і техніки та затверджено такий її склад: акад. В.В. Данилевський
(голова), акад. В.М. Корецький, д. т. н. І.Т. Швець (заст. голови), к. і. н. О.К. Ка-
сименко (заст. голови), к. т. н. П.І. Гнип (вчений секретар) та 5 представни-
ків від бюро Відділів АН. Було відзначено також, що робота в установах АН
з питань історії вітчизняної науки і техніки незадовільна, оскільки низка
установ АН не внесла до своїх тематичних планів цю тематику, а план ви-
дань АН не передбачає публікацій з цієї проблематики. Було вирішено
зобов’язати керівників академічних установ до 5 лютого 1950 р. здійснити
відповідні доповнення до планів, підготувати до друку в 1951—1952 рр. три-
томник з історії вітчизняної науки і техніки, розпочати видання окремих
збірників праць з історії науки і техніки 1950—1951 рр., створити аспіранту-
ру, провести 10—15 травня 1950 р. сесію з історії вітчизняної науки [12].
15 грудня 1950 р. відбулася наступна подія на шляху інституалізації до-
сліджень з історії техніки. Надаючи виняткового значення розвитку в Укра-
їні робіт з історії вітчизняної техніки, особливо історії технічного розвитку
Донбасу, цього дня Президія АН УРСР постановила організувати в скла ді
Відділу технічних наук АН УРСР Сектор історії вітчизняної техніки зі
штатом 25 працівників, про що просити Раду Міністрів УРСР. У структурі
сектору передбачалися відділ історії техніки, відділ історичної технології,
ла бораторія історико-технологічних досліджень і адміністративно-гос по-
дар ча частина. Цією ж постановою порушувалось клопотання про дозвіл
готувати наукові кадри при Секторі історії вітчизняної техніки через докто-
рантуру та аспірантуру, а також про надання приміщення площею 200 м2
та чотирьох двокімнатних квартир для співробітників, що будуть запроше-
ні з Ленінграда до Києва (Е.Ф. Радулов, В.Г. Семибратов, П.Н. Батуров,
Б.В. Веселовський) [13]. Проте такий сектор створено не було, натомість
у Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Кривому розі та Одесі ор-
ганізовано філії Комісії з історії техніки.
У 1951 р. Комісія підготувала та провела в Києві наукову сесію Відді-
лення технічних наук (ОТН) АН УРСР, присвячену вивченню історії віт-
чизняної науки і техніки. На сесії заслухано доповіді Б.Є. Патона «Роботи
Академії наук Української РСР з розвитку радянської техніки у галузі елек-
трозварювання», М.В. Луговцова «Макіївський завод в історії металургії
півдня СРСР», М.М. Доброхотова «М.О. Львов — визначний фахівець з опа-
130 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
лення та вентиляції будівель кінця ХVIII століття», А.О. Василенка «Осно-
вні етапи та підсумки технічного переозброєння сільського господарства
УРСР», Ф.П. Бєлянкіна «Історія розвитку Інституту будівельної механіки
АН УРСР», П.П. Нестерова «Роботи М.М. Федорова та його учнів з роз-
витку гірничої механіки», В.О. Коробчанського «Розвиток техніки коксо-
хімічного виробництва в Донбасі», В.О. Васильєва «В.П. Іжевський і зна-
чення його праць для металургії». Проведена сесія ОТН АН УРСР сприяла
розширенню історико-технічних досліджень в інститутах Академії і бага-
тьох інших установах, зокрема в технічних вузах, з якими мали тісний зв’я-
зок вчені Академії наук УРСР.
8 липня 1953 р. було затверджено новий представницький склад Комі-
сії з історії техніки з 14 осіб під головуванням академіка АН УРСР В.В. Да-
нилевського, серед яких доктор технічних наук, професор М.А. Кондак
(заступник голови), академіки АН УРСР К.К. Хрєнов, М.М. Доброхотов,
Г.Ф. Проскура, Г.Й. Сухомел, Ф.П. Бєлянкін, І.Т. Швець, М.В. Луговцов,
М.В. Корноухов, О.П. Чекмарьов, члени-кореспонденти АН УРСР Б.Д. Гро-
зін та П.С. Кучеров [14]. Результатом роботи Комісії була публікація низки
монографій і брошур; регулярне видання збірників її праць; систематичне
проведення захистів дисертацій з історико-технічних дисциплін; створення
постійного наукового семінару з історії техніки при Відділі технічних наук
АН УРСР. Завдяки цим зусиллям в УРСР розроблялося понад 200 науково-
дослідницьких тем з історії науки і техніки.
8—11 грудня 1954 р. у приміщенні Київського будинку вчених відбулася
Перша республіканська координаційна нарада з історії техніки (фактично
Перший з’їзд істориків науки і техніки України), яку організувала Комісія з
історії техніки з метою подальшої консолідації істориків науки і техніки в
Україні, узгодження тематики та планів досліджень, координації зусиль ко-
лективів, які працюють над загальними науковими проблемами, обговорен-
ня методології наукової роботи та широкої пропаганди досягнень вітчиз-
няної науки і техніки. У зібранні взяли участь близько 130 представників
73 установ з 12 областей УРСР.
Голова комісії академік АН УРСР І.Т. Швець виступив із доповіддю
«Стан та завдання роботи з історії техніки в Українській РСР». Про резуль-
тати відділу історії техніки Відділення технічних наук АН УРСР та план ро-
боти на 1955 р. доповів к. т. н. Ю.О. Анісімов, повідомлення щодо планів
роботи філій Комісії з історії техніки АН УРСР, кафедр історії техніки вузів,
музеїв та архівів УРСР зробили їх представники. Присутніх зацікавили до-
повіді «Історія розвитку в Україні науки про метали» члена-кореспондента
АН УРСР К.Ф. Стародубова (Інститут чорної металургії АН УРСР), «Деякі
питання історії розвитку порошкової металургії в Україні» члена-корес-
пондента АН УРСР І.М. Францевича (Лабораторія спеціальних сплавів АН
УРСР), «До історії відкриття та вивчення залізорудних родовищ Криворізь-
кого басейну» д. техн. н. Г.М. Малахова (Криворізький гірничорудний інс-
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 131
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
титут), «Основні шляхи розвитку загальної неорганічної та фізичної хімії в
Україні до 1917 р.» к. х. н. Я.І. Турченка (Київський технологічний інститут
легкої промисловості), к. і. н. В.А. Богусевича «Київські склоробні майстер-
ні XI століття» (Інститут археології АН УРСР).
У рішення наради входили клопотання про створення при Президії АН
УРСР на базі відділу історії техніки Сектору історії природознавства і техні-
ки, який має стати об’єднуючим центром усіх дослідників історії природо-
знавства УРСР; активізація роботи філій Комісії з історії техніки АН УРСР
і організація її нових філій у Сімферополі, Миколаєві та інших великих міс-
тах; збільшення кількості та обсягу видань праць з історії техніки, перш за
все в АН УРСР; пришвидшення укладання та публікації бібліографічних
оглядів друкованих видань з історії науки і техніки; звернення до керівних
органів щодо включення досліджень з історії техніки до офіційних планів
наукових робіт та організації у Києві республіканського Будинку техніки з
Музеєм історії техніки при ньому для сприяння пропаганді передових до-
сягнень вітчизняної науки і техніки; пропозиція поновити в Одесі Дім мор-
ської техніки з Музеєм історії морської техніки; активізація популяризації
досягнень вітчизняної науки і техніки через лекційну роботу та підготовку
науково-популярних видань для масового читача [15].
23 листопада 1956 р. затверджено план заходів для розгортання робіт з
історії техніки, поданий В.В. Данилевським. Основну увагу було вирішено
зосередити на комплексному розробленні проблем за участю інститутів АН
УРСР та проведенні експериментальних досліджень. Було затверджено та-
кож Комісію з історії техніки у такому складі: академіки АН УРСР В.В. Да-
нилевський (голова), Ф.П. Бєлянкін, В.Г. Бондарчук, М.М. Доброхотов,
К.К. Хрєнов, І.Т. Швець, член-кореспондент АН УРСР З.І. Некрасов, док-
тори наук О.О. Алентьєв і С.М. Бібиков, кандидати наук Ю.О. Анісімов,
В.А. Дядиченко, П.І. Гнип (вчений секретар), А.Ю. Голян-Нікольський та
Ю.П. Нельговський. Затверджено редколегію видань з історії науки і техні-
ки у складі: В.В. Данилевський (головний редактор), Ф.П. Бєлянкін, К.К. Хрє-
нов, І.Т. Швець, О.О. Алентьєв, П.І. Гнип. Постановили розпочати з 1957 р.
публікацію біографічної серії «Вчені АН УРСР. Відділ технічних наук» [16].
Зазначимо, що у 1954—1956 рр. Комісію з історії техніки очолював академік
АН УРСР І.Т. Швець, з 1957 р. — академік АН УРСР К.К. Хрєнов.
Водночас із дослідженнями з історії техніки у другій половині 50-х рр. в
Україні формувалась також галузь досліджень з історії математичного при-
родознавства. При Інституті математики АН УРСР розпочав роботу науко-
вий семінар з історії математики та математичних знань (пізніше — Респуб-
ліканський семінар), з 1956 р. науковим керівником якого став академік
АН УРСР Й. З. Штокало. З 1968 р. у Харкові почала працювати філія Респу-
бліканського семінару. Постановою Президії АН УРСР від 13 липня 1956 р.
при Інституті математики АН УРСР з 1 вересня 1956 р. створено відділ іс-
торії математики у складі 5 осіб, завідувачем якого призначено також акаде-
132 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
міка Й.З. Штокала [17]. Слід зазначити, що
26 червня 1965 р. Й.З. Штокала було обрано
членом-кореспондентом Міжнародної ака-
демії історії науки, 21 червня 1978 р. — по ч ес-
ним членом. 26 червня 1965 р. членом-ко рес-
пондентом цієї академії обрано й Г.М. Доб-
рова, у подальшому першого керівника Цент-
ру досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки АН УРСР. 1981 р. почесним
членом академії обрано також О.Ю. Ішлінсь-
кого, директора Інституту ма тематики АН
УРСР у 1948—1955 рр. 1971 р. за чотиритом-
ну працю в 5 книгах «Історія віт чизняної ма-
тематики» академік АН УРСР Й.З. Штокало
(відповідальний редактор), член- кореспондент
АН УРСР О.М. Боголюбов (заступник від-
повідального редактора) та ака демік Між-
народної академії історії науки (1961), пре-
зидент Міжнародної академії історії науки
(1965—1968) А.П. Юшкевич (заступник від-
повідального редактора) були відзначені ме-
даллю Койре.
23—24 травня 1958 р. відбулася нарада
Оргкомітету з організації національної гру пи
істориків природознавства і техніки при Пре-
зидії АН УРСР, на якій було створено Укра-
їнське відділення Радянського національного
об’єднання істориків і техніки. Постановою
Президії АН УРСР від 26 вересня 1958 р. зат-
верджено обране на нараді бюро комітету у
складі: академік АН УРСР К.К. Хрєнов (го-
лова), академік АН УРСР Й.З. Штокало (зас-
тупник голови), академік АН УРСР В.В. Да-
нилевський, академік АН УРСР Б.К. Делімарський, к. т. н. Ю.О. Анісімов
(секретар) [18]. Відділення об’єднало понад 400 осіб, серед яких 51 академік
і член-кореспондент АН УРСР, 240 докторів і кандидатів наук. При Відді-
ленні почали працювати секції: історії енергетики (керівник — І.Т. Швець),
історії математики (керівник — Й.З. Штокало), історії гірничої справи та
металургії (М.М. Доброхотов), історії механіки і машинобудування (А.А. Ва-
силенко), історії будівельної техніки та архітектури (Г.В. Головко), історії
авіації та космонавтики (М.А. Кочегура), з початку 60-х рр. — історії біоло-
гії (В.Г. Касьяненко, пізніше О.П. Маркевич), історії геології (В.Г. Бондар-
чук), комплексних проблем наукознавства (Г.М. Доб ров), історії фізики
О.М. БОГОЛЮБОВ
Й.З. ШТОКАЛО
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 133
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
(Г.Г. Кордун), історії хімії і хімічних техноло-
гій (Ф.Д. Овчаренко) [19].
У 1958 і 1960 рр. проведено конференції
Українського відділення Радянського націо-
нального об’єднання істориків природознав-
ства і техніки, які відіграли значну роль у роз-
витку в УРСР досліджень з історії науки і тех-
ніки. У конференції 1958 р. (Київ) взяли
участь 122 особи. К.К. Хрєнов зробив допо-
відь «Про Українське відділення Радянського
національного об’єднання істориків приро-
дознавства і техніки і перспективний план
на укових досліджень». Конференцією було
зат верджено Положення про Українське від-
ділення, де сформульовано його основні за-
вдання: встановлення контакту між науко-
вими організаціями, авторськими колективами і особами, які зай маються
історією природознавства і техніки, і надання їм допомоги в роботі; коор-
динація досліджень і планування наукових праць, сприяння їх підготовці
й публікації; організація нарад і конференцій з питань історії природо-
знавства і техніки, пропаганда досягнень вітчизняної науки і техніки.
У конференції Українського відділення 1960 р. брало участь 300 пред-
ставників Києва, Харкова, Львова, Донецька, Одеси, Дніпропетровська,
Миколаєва, Луганська, Полтави, Каменця-Подільського, Ужгорода, а та-
кож низки міст СРСР. 28—29 листопада 1972 р. відбувся Пленум Українсь-
кого відділення.
29—30 травня 1962 р. у Києві було проведено наукову сесію Відділен-
ня технічних наук АН УРСР на тему «Проблеми історії техніки», де з допо-
відями виступили керівник Відділення технічних наук АН УРСР, член-
кореспондент АН УРСР Г.В. Самсонов, академіки АН УРСР К.К. Хрєнов,
Ф.П. Бєлянкін і В.М. Глушков, член-кореспондент АН УРСР П.С. Кучеров,
доктор технічних наук О.М. Мілях, кандидати технічних наук Г.М. Добров,
А.Ю. Голян-Нікольський, Ю.О. Анісімов, О.М. Свенсон, Г.І. Швець, В.В. Ше-
верницкий, В.А. Оболончик, представники промисловості та вчені АН
СРСР. Висвітлювались питання етапів науково-технічного прогресу, місця
історії техніки в системі наук, філософії та соціології техніки, її значення
для підготовки інженерних кадрів, історичних аспектів розвитку гірничої
справи, електротехніки, електрозварювання, кібернетики. Матеріали сесії
опубліковано у збірнику «Проблеми історії науки і техніки» за редакцією
К.К. Хрєнова (1963).
4 січня 1963 р. Постановою Президії АН УРСР було вказано на недо-
статність роботи та відсутність науково-методичного центру з історії при-
родознавства і техніки. Вирішено для «забезпечення розвитку та належного
К.К. ХРЄНОВ
134 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
наукового рівня досліджень в галузі історії природознавства і техніки в
Ук раїні» на базі відділу історії математики Інституту математики АН УРСР
та відділу історії техніки Інституту теплоенергетики АН УРСР створити в
складі Інституту історії АН УРСР Сектор історії техніки і природознавства
(з 1970 р. — Сектор історії природознавства і техніки), в структурі якого
було 2 відділи — відділ історії природознавства та відділ історії техніки. Очо-
лив Сектор та відділ історії природознавства у ньому академік АН УРСР
Й.З. Штокало. Основним у роботі Сектору було визначено підготовку уза-
гальнюючих праць з історії природознавства і техніки із залученням широ-
кого кола кваліфікованих спеціалістів [20].
Згідно з річним звітом Сектору за 1964 р., його колектив розробляв три
основні теми: «Історія вітчизняної математики», «Історія технічного розвит-
АКАДЕМІЧНІ ВИДАННЯ З ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 135
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
ку вугільної промисловості Донбасу» та «Історія Академії наук УРСР». Для
їх виконання було створено авторські колективи, які налічу вали до 200 осіб
і включали наукових співробітників академічних, держав них і господар-
ських установ [21]. У 1982 р. структуру Інституту історії було приведено у
відповідність із загальноакадемічною, і Сектор історії приро дознавства і
техніки перетворено на відділення історії природознавства і техніки [22, с. 22].
Було видано монографії «Історія радянських вугледобувних комбай-
нів» (Г.М. Добров, 1958), «Історія академії наук Української РСР» (1967),
чотиритомну в 5 книгах монографію «Історія вітчизняної математики»
(1966—1970), «Технічний прогрес у машинобудуванні Української РСР. 1917—
1967» (1967), «Історія технічного розвитку вугільної промисловості Донба-
су» (1969), «Багатства надр України» (1969), «Електроенергетика Українсь-
136 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
кої РСР» (1970), «Науково-технічний прогрес в УРСР. 1960—1970» (1970),
«Розвиток хімічної технології в Україні» (1976, у 2 т.), «Розвиток неорганіч-
ної хімії в Україні (1987)», «Розвиток фізичної хімії в Україні» (1987), «Роз-
виток механізації та електрифікації сільського господарства Української
РСР» (1988), «Зварювання в СРСР» (1981, у 2 т.), «Розвиток металургії в Ук-
раїнській РСР» (1980), «Фізичне матеріалознавство в СРСР: історія, сучас-
ний стан, перспективи розвитку» (1986) та інші книги. Виходили також
збірники наукових праць: «Ювілеї науки» (1988—1991), «Нариси історії ві-
тчизняної астрономії. З найдавніших часів до початку ХХ ст.» (1992).
Слід зупинитись на періодичних виданнях з історії науки і техніки в
Україні. 1954 р. Комісія з історії техніки розпочала публікацію збірника
АКАДЕМІЧНІ ВИДАННЯ З ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 137
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
«Нариси з історії техніки» (відповідальний редактор — І.Т. Швець, з
1957 р. — К.К. Хрєнов, 1963 — Й.З. Штокало, 1987 — Ю.О. Храмов). 1962 р.
збірник було перетворено на друкований орган Українського відділення Ра-
дянського національного об’єднання істориків і техніки під назвою «На-
риси з історії техніки і природознавства» (з 1970 р. — «Нариси з історії при-
родознавства і техніки»), 1987 р. — на орган Українського товариства істо-
риків науки.
Інститут математики АН УРСР у 1959—2001 рр. видавав такі збірники
(відповідальний редактор член-кореспондент АН УРСР О.М. Боголюбов,
відповідальний секретар к. ф.-м. н. Т.М. Виврот): «Проблеми історії мате-
матики і механіки» (1977), «Питання історії математичного природознавст-
138 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
ва» (1979), «З історії розвитку фізико-математичних наук» (1981), «З історії
математичного природознавства» (1984), «Нариси з історії математичної
фізики» (1985), «Математичне природознавство в його розвитку» (1987),
«Ма тематичне природознавство: фрагменти історії» (1992), «Віхи розвитку
математичного природознавства» (1994), «Інститут математики. Нариси роз-
витку» (1997), а також «Математика і математичне природознавство в Ук-
раїні в ХХ ст.» (2001) та «Нариси з історії математики і математичного
природознавства» (2001), головний редактор А.М. Самойленко. Значну час-
тину публікацій збірників складали праці Семінару з історії математи ки
і механіки.
Серед джерел з історії науки і техніки в Україні також матеріали фахо-
вих щорічних конференцій — Всеукраїнської наукової конференції «Акту-
альні питання історії науки і техніки» (з 2002 р.), Всеукраїнської конферен-
ції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів (з 2003) та
Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції «Історія розви-
тку науки, техніки та освіти» (з 2003), і київських симпозіумів з наукознав-
ства та історії науки (з 1966 р.).
Новий науковий напрям — наукознавство — сформувався у межах до-
сліджень з історії техніки під керівництвом члена-кореспондента АН УРСР
Г.М. Доброва, який з грудня 1964 по травень 1966 очолював відділ історії
техніки, з травня 1966 по березень 1968 — відділ машинних методів обро-
блення історико-наукової інформації Сектору історії техніки і природо-
МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЙ З ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 139
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
знавства Інституту історії АН УРСР. З березня
1968 по квітень 1984 вчений був керівником
Відділення комплексних проблем наукознав-
ства та інформатики, яке діяло у складі Інсти-
туту математики (1968—1969), Ради з вивчен-
ня виробничих сил (1969—1971), Інституту
кібернетики (1971—1984) АН УРСР. У квітні
1984 підрозділ було перетворено на Центр до-
сліджень науково-технічного потенціалу Ради
з вивчення виробничих сил Української РСР.
Г. М. Добров закінчив механіко-маши но-
будівний факультет Київського політехніч-
ного інституту (1950) та аспірантуру за спеці-
альністю «Історія науки і техніки» відділу іс-
торії техніки Інституту теплоенергетики АН
УРСР під керівництвом С.В. Шухардіна (1953).
Цього ж року захистив дисертацію з історії
техніки гірничого машинобудування «Першість СРСР у створенні вугледо-
бувних комбайнів». Результати цього дослідження узагальнено у монографії
1958 р. «Історія радянських вугледобувних комбайнів». Після аспірантури
у 1953—1955 рр. Геннадій Михайлович працював на посаді наукового спів-
робітника відділу історії техніки, сюди він повернувся після 6-річної перер-
ви з 1955 по 1961 рік.
Ім’я вченого стало широко відомим після виходу його монографії
«Наука про науку» (1966) [23], де запропоновано концепцію розвитку нау-
кознавства як комплексної науки, розглянуто такі питан ня наукового по-
тенціалу як ефективність науки, прогнозування науково-технічного про-
гресу, моделювання наукової взаємодії. До історії науки і техніки Г.М. До-
бров повернувся у 1986 р., очоливши Центр досліджень науково-технічного
потенціалу та історії науки АН УРСР. 1987 р. вийшла праця вченого «Про
соціальне значення історії природознавства і техніки», а 1989 — його стаття
у співавторстві з В.І. Онопрієнком, Ю.О. Храмовим, Л.В. Матвєєвою та
Л.Д. Кістерською «Новий погляд на історію заснування Академії наук
Ук раїни» [24].
22 липня 1986 р. Сектор історії природознавства і техніки Інституту іс-
торії АН УРСР та Центр досліджень науково-технічного потенціалу Ради з
вивчення виробничих сил Української РСР АН УРСР було об’єднано та
створено Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки
АН УРСР. Першим керівником Центру став Г.М. Добров, з 1989 — доктор
економічних наук, професор Б.А. Маліцький. Від створення установи в ній
діяли відділи: історії природознавства (1986—1991), історії природознавства
і техніки (1992—1995), історії науки і техніки (1996—2016), історії та со-
ціології науки і техніки (завідувач доктор фізико-математичних наук, про-
Г.М. ДОБРОВ
140 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
фесор Ю.О. Храмов); історії техніки (1986—1991, завідувач доктор філософ-
ських наук, професор В.І. Онопрієнко), методології та соціології науки
(завідувачі: 1991—2015 — В.І. Онопрієнко, з 2016 — доктор філософських
наук, професор Л.В. Рижко).
5 липня 1989 р. Центру присвоєно ім’я Г.М. Доброва, 8 травня 1991 р.
Центр отримав статус науково-дослідницького інституту, який від 10 липня
2015 р. носить назву — Державна установа «Інститут досліджень науково-
тех нічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доб рова НАН України» (дирек-
тор — Б.А. Маліцький).
Нині напрями досліджень інституту охоплюють формування фунда-
ментальних ідей і теорій сучасного природознавства в історико-культурному
контексті; історико-науко знав чий аналіз розвитку, досвіду, стану та дослі-
джень перспектив розвитку НАН України та підвищення її ролі в суспільстві
на етапі трансформацій як вищої державної наукової організації України;
дослідження історії ра кетно-космічної науки і техніки в Україні, яке про-
водиться спільно зі спеціалістами КБ «Південне»; історичну біографістику;
історію наукових шкіл; хронологію, філософію, методологію та соціологію
науки; соціокультурні наслідки та ризики впровадження нових технологій.
Серед результатів колективу істориків науки і техніки останніх років відзна-
чимо такі: випущено низку монографій з історії НАН України: «Рання іс-
торія академії наук Ук раїни (1918—1921)» (Ю.О. Храмов, С.П. Руда, Ю.В.
Павленко, В.А. Кучмаренко, 1993), «Історія Національної Академії наук
України в суспільно-політичному контексті. 1918—1998» (С.В. Кульчиць-
кий, Ю.В. Павленко, С.П. Руда, Ю.О. Храмов, 2000),«Національна акаде-
мія наук України. 1918—2013. Хронологія» (керівник авторського колективу
Ю.О. Храмов, 2013), «Національна академія наук України. 1918—2013. Пер-
сональний склад» (В.М. Палій, Ю.О. Храмов, 2013) [25—28]. В 2013 р. ви-
пущено колективну монографію «Національна академія наук України.
Хронологія» — яка є анотованою хронологією основних подій і фактів, що
мали значний вплив на розвиток академічної науки та соціокультурне жит-
тя країни. Це фундаментальні ідеї, теорії, відкриття, винаходи та науково-
технічні розробки вчених Академії, постанови про створення академічних
наукових установ, інститутів, комісій; законодавчі акти, що сприяли розви-
тку НАН України. До 100-річчя НАН України готується значно розширене
та уточнене друге видання цієї монографії. Розроблено також концепцію
віртуального музею НАН України.
Ю.О. Храмовим було запропоновано модель наукової школи, згідно з
якою колективом істориків науки і техніки було ідентифіковано та дослід-
жено близько 90 наукових та науково-технічних шкіл, серед яких школи
М.М. Боголюбова, В.В. Єременка, В.Л. Германа, С.В. Пелетминського, І.Р. Юх-
новського, А.І. Кіпріанова, М.М. Амосова, В.М. Образцова, Л.В. Шубни-
кова, Б.Г. Лазарєва, Б.І. Вєркіна, О.О. Галкіна, О.І. Ахієзера, О.Г. Ситенка,
В.Г. Бар’яхтара, І.М. Ліфшиця, Н.Д. Моргуліса, В.І. Данилова, А.О. Слуцкі-
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 141
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
на, К.Д. Синельникова, А.К. Вальтера, С.І. Пекаря, О.С. Давидова, Г.В. Кур-
дюмова, В.І. Трефілова, І.В. Обреїмова, В.Є. Лашкарьова, В.П. Філатова,
М.Д. Стражеска, Г.М. Савіна, Г.Ф. Проскури, Л.В. Писаржевського, О.Г. Івах-
ненка, Ю.О. Митропольського.
У межах створення короткої історії ракетно-космічної науки і техніки
в Україні досліджено також науково-технічні школи в галузі ракетно-кос-
мічної техніки — школи М.Ф. Герасюти, М.К. Янгеля, В.М. Ковтуненка,
В.Г. Сергєєва, В.С. Будника, С. П. Парнякова, В.Ф. Уткіна.
В галузі методології історії науки і техніки Ю.О. Храмовим розвинуто
підхід до розгляду історії науки через її фундаментальні ідеї, теорії, відкрит-
тя (на прикладі історії фізики). Більш завершеної форми ця ідея набула у
монографіях вченого «Історія фізики» (2006) [29] і «Фізика. Історія фун-
даментальних ідей, теорій та відкриттів» (2012) [30], в останній для неї за-
пропоновану назву — інноваційна історія науки.
Трагічні події в українській фізиці в період репресій 30-х рр. висвітлено
у монографії «Справа УФТІ» Ю.В. Павленка, Ю.М. Ранюка та Ю.О. Храмо-
ва. Серед праць — Біографічний енциклопедичний словник «Зарубіжні вче-
ні-вихідці з України в галузі фундаментальних і технічних наук», у якому
вміщено понад 650 біографій українців, які з різних причин залишили Бать-
ківщину, ставши згодом за її межами відомими ученими в галузі фунда-
ментальних і технічних наук і збагативши непересічними результатами їх
окремі напрями.
Співробітниками відділу випущено низку монографій з численних на-
прямів та аспектів історії науки і техніки в Україні у контексті розвитку
світової науки. Відзначимо «Природознавство в Україні до початку ХХ ст.
в історичному, культурному та освітньому контекстах» (Ю.В. Павленко,
С.П. Руда, С.А. Хорошева, Ю.О. Храмов, 2001), «Становлення статистичної
фізики в Україні (30—40 рр. ХХ ст.)» (А.С. Литвинко, 2009), «Микола Мико-
лайович Боголюбов та статистична фізика в Україні» (А.С. Литвинко, 2009),
«Історія зварювання. ХV — середина ХХ ст.» (О.М. Корнієнко, 2004), «Істо-
рія прикладної метрології в Україні (XVIII — середина XX ст.)» (О.Л. Хра-
мова-Баранова, 2010), «Історія досліджень бактеріозів рослин в Україні (кі-
нець ХІХ — початок ХХІ ст.)» (В.М. Гамалія, 2009), «Володимир Миколайо-
вич Образцов. 1874—1949» (С.С. Довганюк, 2010), «Внесок вчених у розвиток
технічних наук в Україні в 30-х роках ХХ ст.» (Л.І. Сухотеріна, 1999), «Рід
Rosa L. в Україні: генофонд, історія, напрями досліджень, досягнення та
перспективи» (О.Л. Рубцова, 2009), «Топологія науки» (Л.В. Рижко, 2009),
«Соціокультурний зміст мегатехнологій» (В.І. Онопрієнко, Л.В. Рижко,
С.М. Ягодзінський та інші, 2015), «Розвиток вчення про час у геології»
(В.І. Онопрієнко, К.В. Симаков, С.В. Мейен та інші, 1982), «Мінералогія:
минуле, сучасність, майбутнє» (В.І. Онопрієнко, О.С, Поваренних, 1985),
«Феодосій Миколайович Чернишев» (В.І. Онопрієнко, Ю.О. Анісімов, 1985),
«Становлення вищої технічної освіти в Україні» (В.І. Онопрієнко, Т.О. Щер-
142 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
бань, 1990), «Українське наукове товариство. 1907—1921 рр.» (В.І. Онопрі-
єнко, О.П. Реєнт, Т.О. Щербань, 1998).
До 100-річного ювілею Академії планується вихід видання «100 видат-
них досягнень вчених Академії НАН України за роки її діяльності», яке
готують академічні інститути, відділом історії та соціології науки і техніки
розроблено методичні рекомендації щодо підготовки цих матеріалів до
видання. На сторінках міжнародного наукового журналу «Наука та науко-
знавство» оприлюднено значний обсяг архівних документів зі вступом і
археографічним опрацюванням тексту, популяризацією нових розсекре-
чених архівних документів і матеріалів з історії діяльності НАН України
(О.Г. Луговський).
У 1993 р. з ініціативи відділу історії науки і техніки Центру досліджень
науково-технічного потенціалу ім. Г.М. Доброва засновано Українське то-
вариство істориків науки (голова — доктор фізико-математичних наук, про-
фесор Ю.О. Храмов), яке об’єднує в своєму складі науковців, що профе-
сійно займаються дослідженнями в галузі історії науки і техніки. Його
друкованим органом є періодичний збірник «Нариси історії науки і техні-
ки». У відділі діють докторантура та аспірантура зі спеціальності 032 — іс-
торія та археологія (напрям «історія науки і техніки»), що забезпечує онов-
лення складу істориків науки і техніки країни. 3 2005 по 2015 рік захищено
38 кандидатських та докторських дисертацій з історії науки і техніки.
Включення розроблюваних відділом міждисциплінарних курсів істо-
рико-наукового профілю в учбовий процес вищої школи та проведення
щорічних конференцій молодих істориків науки, техніки та освіти сприяє
фундаменталізації освіти й формуванню наукового світогляду науковців та
майбутніх спеціалістів.
В окреслених напрямах зосереджена діяльність декількох поколінь іс-
ториків науки і техніки в Україні: старшого покоління — В.В. Данилевський,
І.Т. Швець, К.К. Хрєнов, П.С. Кучеров, Ю.О. Анісімов, П.І. Гнип, М.М. Ма-
тійко, В.С. Сологуб, О.М. Боголюбов, В.О. Добровольський, Л.В. Матвєє-
ва; середнього покоління — Ю.О. Храмов, В.І. Онопрієнко, Е.Г. Циганкова,
Н.П. Курган, Т.П. Бабій, Л.Л. Коханова, Л.О. Боярська, І.Д. Зосимович,
Т.М. Виврот, Л.В. Ковальчук, С.А. Хорошева, С.П. Руда, Г.Г. Костюк,
Л.Д. Кістерська, О.Ф. Коновець, О.Г. Луговський, В.О. Константинов,
Л.К. Кухта; та молодшого покоління — Л.П. Депенчук, О.К. Янковський,
Л.В. Рижко, А.М. Глєбова, А.С. Литвинко, Ю.І. Мушкало, В.Г. Гармасар,
Г.Л. Звонкова.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Хорошева С.А., Храмов Ю.А. Исследования по истории естествознания и техники в
НАН Украины. Наука та наукознавство. 2008. № 4. С. 144—163.
2. Храмов Ю.А., Хорошева С.А. Отделу истории науки и техники Центра исследований
научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины —
50 (краткий исторический очерк). Наука та наукознавство. 2013. № 2. С. 63—77.
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 143
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
3. Протокол засідання Ради ВУАН № 1 від 5—6 липня 1928 р. / Архів Президії НАН
України, ф. 251, оп. 1, спр. 27, арк. 175 зв.
4. Витяг із протоколу засідання Президії ВУАН про введення нової організаційної
структури в Академії від 13 лютого 1934 р. / Архів Президії НАН України, ф. 251, оп.
1, спр. 56, арк. 42—45.
5. Протокол № 11 засідання Президії Академії наук УРСР від 19 березня 1948 р. / Архів
Президії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 274, арк. 113—138.
6. Хрєнов К.К., Гнип П.І. Віктор Васильович Данилевський. К.: Вид-во АН УРСР, 1963.
44 с.
7. Луговський О.Г. Нелегкі часи. З історії Відділу історії техніки Інституту теплоенер-
гетики. Наука та наукознавство. 2016. № 1. С. 135—140.
8. Протокол № 34 засідання Президії Академії наук УРСР від 18 грудня 1948 р. / Архів
Президії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 274, арк. 401—409.
9. Подання Президії АН УРСР до РМ УРСР з обґрунтуванням необхідності збільшен-
ня кількості штатних співробітників установ академії від 31 січня 1949 р. / ЦДАВО
України, ф. 2, оп. 7, спр. 9841, арк. 36—38.
10. Протокол № 9 засідання Президії Академії наук УРСР від 11 березня 1949 р. / Архів
Пре зидії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 311, арк. 173—189.
11. Інформація Президії АН УРСР до комісії РМ УРСР з розгляду бюджету на науко-
во-дослідні роботи про заходи АН у зв’язку із скороченням кошторису на 1950 рік від
14 січня 1950 р. / Архів Президії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 389, арк. 48—51.
12. Протокол № 3 засідання Президії Академії наук УРСР від 25 січня 1950 р. / Архів
Президії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 348, арк. 29—55.
13. Постанова Президії АН УРСР про організацію в складі Відділу технічних наук АН
УРСР сектора історії вітчизняної техніки від 15 грудня 1950 р. / Архів Президії НАН
України, ф. 251, оп. 1, спр. 349, арк. 437—438.
14. Витяг з протоколу № 20 и § 1 засідання Бюро Відділу технічних наук АН УРСР від 8
липня 1953 р. / ЦДАГО України, ф. 1, оп. 71, спр. 118, арк. 17.
15. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 71, арк. 273 280.
16. Протокол № 66 засідання Президії АН УРСР від 23 листопада 1956 р. / Архів Президії
НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 699, арк. 145—170.
17. Протокол № 44, § 528 засідання Президії АН УРСР від 13 липня 1956 р. / Архів Пре-
зидії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 697, арк. 170—203.
18. Протокол № 52 засідання Президії АН УРСР від 26 вересня 1958 р. / Архів Президії
НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 810, арк. 113—175.
19. Рудая С.П. Украинское отделение. Организация в СССР исследований в области ес-
тествознания и техники. М.: Наука, 1989. С. 62—71.
20. Про заходи по розвитку в Академії наук УРСР досліджень з історії техніки і природо-
знавства (постанова Президії Академії наук УРСР від 4 січня 1963 р. Протокол № 1-б,
§ 1) / Архів Президії НАН України, ф. 251, оп. 1, спр. 1248, арк. 3—6.
21. Річний звіт про наукову роботу Сектора історії техніки та природознавства Інституту
історії за 1964 р. / Архів інституту історії України НАН України, оп. 1, спр. 41, 33 арк.,
арк. 1.
22. Інститут історії України НАН України. 1936—2006 / Відп. ред. В.А. Смолій; НАН
України. Інститут історії України. К.: Інститут історії України, 2006. 818 с.
23. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. М.: Наука, 1966. 271 с.
24. Добров Г.М., Онопрієнко В.І., Храмов Ю.О., Матвєєва Л.В., Кістерська Л.Д. Новий
погляд на історію заснування Академії наук України. Вісник АН УРСР. 1989. № 4.
С. 58—73.
25. Храмов Ю.О., Руда С.П., Павленко Ю.В., Кучмаренко В.А. Рання історія академії
наук України (1918—1921). К.: «Манускрипт», 1993. 248 с.
144 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
26. Кульчицький С.В., Павленко Ю.В., Руда С.П., Храмов Ю.О. Історія Національної
Академії наук України в суспільно-політичному контексті. 1918—1998. К.: «Фенікс»,
2000. 527 с.
27. Національна академія наук України 1918 2013. Хронологія. К.: Фенікс, 2013. 528 с.
28. Палій В.М., Храмов Ю.О. Національна академія наук України. 1918—2013. Персо-
нальний склад. 6-е вид., доп. і випр. К.: Фенікс, 2013. 444 с.
29. Храмов Ю.А. История физики. К.: Феникс, 2006. 1176 с.
30. Храмов Ю.О. Фізика. Історія фундаментальних ідей, теорій та відкриттів. К.: Фенікс,
2012. 816 с.
Одержано 12.09.2018
REFERENCES
1. Khorosheva S.A.. Khramov Yu.A. Issledovaniya po istoriiyestestvoznaniya i tekhniki v NAN
Ukrainy. Nauka ta naukoznavstvo. 2008. No 4. S. 144—163 [in Russian].
2. Khramov Yu.A.. Khorosheva S.A. Otdelu istorii nauki i tekhniki Tsentra issledovaniy
nauchno-tekhnicheskogo potentsiala i istorii nauki im. G.M. Dobrova NAN Ukrainy — 50
(kratkiy istoricheskiy ocherk). Nauka ta naukoznavstvo. 2013. No 2. S. 63—77 [in Russian].
3. Protokol zasidannia Rady VUAN No 1 vid 5—6 lypnia 1928 r. / Arkhiv Prezydii NAN Uk-
rainy, f. 251, op. 1, spr. 27, ark. 175 zv. [in Ukrainian].
4. Vytiah iz protokolu zasidannia Prezydii VUAN pro vvedennia novoi orhanizatsiinoi struktury
v Akademii vid 13 liutoho 1934 r. / Arkhiv Prezydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 56,
ark. 42—45 [in Ukrainian].
5. Protokol No 11 zasidannia Prezydii Akademii nauk URSR vid 19 bereznia 1948 r. / Arkhiv
Prezydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 274, ark. 113—138 [in Ukrainian].
6. Khrienov K.K., Hnyp P.I. Viktor Vasylovych Danylevskyi. K.: Vyd-vo AN URSR, 1963. 44 s.
[in Ukrainian].
7. Luhovskyi O.H. Nelehki chasy. Z istorii Viddilu istorii tekhniky Instytutu teploenerhetyky.
Nauka ta naukoznavstvo. 2016. No 1. S. 135—140 [in Ukrainian].
8. Protokol No 34 zasidannia Prezydii Akademii nauk URSR vid 18 hrudnia 1948 r. / Arkhiv
Pre zydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 274, ark. 401—409 [in Ukrainian].
9. Podannia Prezydii AN URSR do RM URSR z obgruntuvanniam neobkhidnosti zbilshennia
kilkosti shtatnykh spivrobitnykiv ustanov akademii vid 31 sichnia 1949 r. / TsDAVO Ukrainy,
f. 2, op. 7, spr. 9841, ark. 36—38 [in Ukrainian].
10. Protokol No 9 zasidannia Prezydii Akademii nauk URSR vid 11 bereznia 1949 r. / Arkhiv
Pre zydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 311, ark. 173—189 [in Ukrainian].
11. Informatsiia Prezydii AN URSR do komisii RM URSR z rozghliadu biudzhetu na nauko-
vo-doslidni roboty pro zakhody AN u zviazku iz skorochenniam koshtorysu na 1950 rik vid
14 sichnia 1950 r. / Arkhiv Prezydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 389, ark. 48—51 [in
Uk rainian].
12. Protokol No 3 zasidannia Prezydii Akademii nauk URSR vid 25 sichnia 1950 r. / Arkhiv
Pre zydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 348, ark. 29—55 [in Ukrainian].
13. Postanova Prezydii AN URSR pro orhanizatsiiu v skladi Viddilu tekhnichnykh nauk AN
URSR sektora istorii vitchyznianoi tekhniky vid 15 hrudnia 1950 r. / Arkhiv Prezydii NAN
Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 349, ark. 437—438 [in Ukrainian].
14. Vytiah z protokolu No 20 y § 1 zasidannia Biuro Viddilu tekhnichnykh nauk AN URSR vid
8 lypnia 1953 r. / TsDAHO Ukrainy, f. 1, op. 71, spr. 118, ark. 17 [in Ukrainian].
15. TsDAHO Ukrainy, f. 1, op. 71, ark. 273—280 [in Ukrainian].
16. Protokol No 66 zasidannia Prezydii AN URSR vid 23 lystopada 1956 r. / Arkhiv Prezydii NAN
Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 699, ark. 145—170 [in Ukrainian].
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 145
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
17. Protokol No 44, § 528 zasidannia Prezydii AN URSR vid 13 lypnia 1956 r. / Arkhiv Prezydii
NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 697, ark. 170—203 [in Ukrainian].
18. Protokol No 52 zasidannia Prezydii AN URSR vid 26 veresnia 1958 r. / Arkhiv Prezydii NAN
Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 810, ark. 113—175 [in Ukrainian].
19. Rudaya S.P. Ukrainskoye otdeleniye. Organizatsiya v SSSR issledovaniy v oblasti estest vo-
znaniya i tekhniki. M.: Nauka. 1989. S. 62—71 [in Russian].
20. Pro zakhody po rozvytku v Akademii nauk URSR doslidzhen z istorii tekhniky i pry-
ro doznavstva (postanova Prezydii Akademii nauk URSR vid 4 sichnia 1963 r. Protokol
No 1-b, § 1) / Arkhiv Prezydii NAN Ukrainy, f. 251, op. 1, spr. 1248, ark. 3—6 [in Uk-
rainian].
21. Richnyi zvit pro naukovu robotu Sektora istorii tekhniky ta pryrodoznavstva Instytutu is-
torii za 1964 r. / Arkhiv instytutu istorii Ukrainy NAN Ukrainy, op. 1, spr. 41, 33 ark., ark. 1
[in Ukrainian].
22. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 1936—2006 / Vidp. red. V.A. Smolii; NAN Ukrainy.
Instytut istorii Ukrainy. K.: Instytut istorii Ukrainy, 2006. 818 s. [in Ukrainian].
23. Dobrov G.M. Nauka o nauke. Vvedeniye v obshcheye naukovedeniye. M.: Nauka, 1966. 271 s.
[in Russian].
24. Dobrov H.M., Onopriienko V.I., Khramov Yu.O., Matvieieva L.V., Kisterska L.D. Novyi poh-
liad na istoriiu zasnuvannia Akademii nauk Ukrainy. Visnyk AN URSR. 1989. No 4. S. 58—73
[in Ukrainian].
25. Khramov Yu.O., Ruda S.P., Pavlenko Yu.V., Kuchmarenko V.A. Rannia istoriia akademii
nauk Ukrainy (1918—1921). K.: «Manuskrypt», 1993. 248 s. [in Ukrainian].
26. Kulchytskyi S.V., Pavlenko Yu.V., Ruda S.P., Khramov Yu.O. Istoriia Natsionalnoi Akademii
nauk Ukrainy v suspilno-politychnomu konteksti. 1918—1998. K.: «Feniks», 2000. 527 s. [in
Ukrainian].
27. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy 1918—2013. Khronolohiia. K.: Feniks, 2013. 528 s. [in
Ukrainian].
28. Palii V.M., Khramov Yu.O. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. 1918—2013. Personalnyi
sklad. 6-e vyd., dop. i vypr. K.: Feniks, 2013. 444 s. [in Ukrainian].
29. Khramov Yu.A. Istoriya fiziki. K.: Feniks. 2006. 1176 s. [in Russian].
30. Khramov Yu.O. Fizyka. Istoriia fundamentalnykh idei, teorii ta vidkryttiv. K.: Feniks, 2012.
816 s. [in Ukrainian].
Received 12.09.2018
А.С. Литвинко, доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник
ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала
и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины»,
e-mail: litvinko@ukr.net
А.Г. Луговский, кандидат исторических наук, старший научный сотрудник
ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала
и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины»,
e-mail: aglugovskij.1951@gmail.com
ИНСТИТУАЛИЗАЦИЯ ИСТОРИИ НАУКИ И ТЕХНИКИ
В НАЦИОНАЛЬНОЙ АКАДЕМИИ НАУК УКРАИНЫ
В статье показаны эволюция и организационное оформление научных исследований по
истории науки и техники в Национальной академии наук Украины, связанные с созда-
нием соответствующих структурных подразделений и деятельностью выдающихся уче-
ных. Подробно отражены центральные события этого процесса: возникновение идей
относительно структуризации исследований по истории науки и техники и понимание
146 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 4 (102)
А.С. Литвинко, О.Г. Луговський
ее необходимости; организация Комиссии по истории естествознания в 1934 г., которая
существовала до 1942 г.; создание при Президиуме АН УССР Комиссии по изучению
истории отечественной науки и техники в 1948 г., которая должна была координировать
свою работу с научно-исследовательскими учреждениями СССР и вузами, способство-
вать развертыванию в них исследований по истории науки и техники; создание двух
других структур — Комиссии по истории техники и отдела истории техники в Институте
теплоэнергетики АН УССР (в 1949 г.); предложения о создании Института истории тех-
ники (1948 г.) и Сектора истории отечественной техники в составе Отдела технических
наук АН УССР (1950); организация Сектора истории естествознания и техники в составе
Института истории АН УССР (1963 г.); формирование в первой половине 60-х гг. отдель-
ного научного направления — науковедения и основание в 1984 г. Центра исследований
научно-технического потенциала Совета по изучению производительных сил Украинс-
кой ССР, который в 1986 г. был объединен с Сектором истории естествознания и техни-
ки, что составило основу Центра исследований научно-технического потенциала и ис-
тории науки АН УССР. Представлен значительный объем источников и информации о
публикационной деятельности по истории науки и техники.
Ключевые слова: история науки и техники, история техники, Комиссия по истории техни-
ки, Украинское отделение Советского национального объединения историков естествозна-
ния, Сектор истории естествознания и техники, Центр исследований научно-технического
потенциала и истории науки АН УССР.
А.S. Lytvynko, Dsc (History), leading researcher,
G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential
and Science History Studies of the NAS of Ukraine,
e-mail: litvinko@ukr.net
O.H. Luhovskiy, PhD (History), senior researcher,
G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential
and Science History Studies of the NAS of Ukraine,
e-mail: aglugovskij.1951@gmail.com
INSTITUTIONALIZATION
OF SCIENCE AND TECHNOLOGY HISTORY
IN THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE
The evolution and institutionalization of science and technology history studies in the National
Academy of Sciences of Ukraine is shown. It concerns with the organization of departments
and activities of distinguished scientists. The Ukrainian Academy of Sciences was founded on
14 November, 1918. In the spring of 1928, academician I. Malinovsky proposed to organize a
Commission on the History of Knowledge at the Academy. The Commission for History of
Natural Sciences was established on 13 February, 1934, and existed until 1942. In 1956, the
Department for History of Mathematics (headed by Y. Shtokalo) was organized at the Institute
of Mathematics. In December 1948, academician V. Danilevsky proposed to create the
Institute for History of Engineering, to study the history of national engineering and technical
sciences, technical education, technical literature, technical terminology. On 11 March, 1949,
the Department for Technology History at the Institute of Heat Power Engineering and the
Commission for Technology History (both headed by V. Danilevsky) were organized. It was
planned to transform the Commission into the Institute for Technology History, but the in ten-
tion was not realized due to lack of funds.
On 4 January, 1963, on the basis of the Department for History of Mathematics and the
Department for Technology History, the Sector for History of Natural Science and Techno lo gy
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 4 (102) 147
Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України
(originally called the Sector for History of Technology and Natural Science, headed by Y. Shto-
kalo) was organized.
In 1986, based on the Sector and the divisions of the Council for the Study of the Productive
Forces of Ukraine, the Center (now Institute) for Scientific and Technological Potential and
Science History Studies was organized (headed by G. Dobrov), where the Department for
History of Natural Science and Department of Technology were established (now the Department
of History and Sociology of Science and Technology).
The rich information about the publication activity on science and technology history
is given.
Keywords: science and technology history, technology history, Ukrainian Affiliation of the Soviet
National Association of Historians in Natural Science, Sector for Natural Science and Technology
History, Center for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National
Academy of USSR.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150697 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:30:24Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвинко, А.С. Луговський, О.Г. 2019-04-13T18:17:35Z 2019-04-13T18:17:35Z 2018 Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України / А.С. Литвинко, О.Г. Луговський // Наука та наукознавство. — 2018. — № 4. — С. 125-147. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150697 625.1 (09) У статті показано еволюцію та організаційне оформлення науко вих досліджень з історії науки і техніки в Національній академії наук України, пов’язаних зі створенням відповідних структурних підрозділів і діяльністю визначних науковців. В статье показаны эволюция и организационное оформление научных исследований по истории науки и техники в Национальной академии наук Украины, связанные с созданием соответствующих структурных подразделений и деятельностью выдающихся ученых. The evolution and institutionalization of science and technology history studies in the National Academy of Sciences of Ukraine is shown. It concerns with the organization of departments and activities of distinguished scientists. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство До 100-річчя Національної академії наук України Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України Институализация истории науки и техники в Национальной академии наук Украины Institutionalization of science and technology history in the National Academy of Sciences of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України Литвинко, А.С. Луговський, О.Г. До 100-річчя Національної академії наук України |
| title | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України |
| title_alt | Институализация истории науки и техники в Национальной академии наук Украины Institutionalization of science and technology history in the National Academy of Sciences of Ukraine |
| title_full | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України |
| title_fullStr | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України |
| title_full_unstemmed | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України |
| title_short | Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України |
| title_sort | інституалізація історії науки і техніки в національній академії наук україни |
| topic | До 100-річчя Національної академії наук України |
| topic_facet | До 100-річчя Національної академії наук України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150697 |
| work_keys_str_mv | AT litvinkoas ínstitualízacíâístoríínaukiítehníkivnacíonalʹníiakademíínaukukraíni AT lugovsʹkiiog ínstitualízacíâístoríínaukiítehníkivnacíonalʹníiakademíínaukukraíni AT litvinkoas institualizaciâistoriinaukiitehnikivnacionalʹnoiakademiinaukukrainy AT lugovsʹkiiog institualizaciâistoriinaukiitehnikivnacionalʹnoiakademiinaukukrainy AT litvinkoas institutionalizationofscienceandtechnologyhistoryinthenationalacademyofsciencesofukraine AT lugovsʹkiiog institutionalizationofscienceandtechnologyhistoryinthenationalacademyofsciencesofukraine |