Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття

У статті досліджено зміни публікаційної активності дослідників НАН України з віком. Проаналізовано перелік наукових публікацій 118 дійсних членів НАН України і кількох десятків докторів наук, які не є членами Академії. Встановлено, що максимум публікаційної активності вчених настає в середньому у...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Вашуленко, О.С., Костриця, О.П., Попович, О.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Наукометрія і видавнича справа
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150746
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття / О.С. Вашуленко, О.П. Костриця, О.С. Попович // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 79-84. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150746
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1507462025-02-09T14:45:03Z Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття Evolution of the dependence of publication activity of researchers from age for the last half of century Эволюция зависимости публикационной активности ученых от возраста за последние полвека Вашуленко, О.С. Костриця, О.П. Попович, О.С. Наукометрія і видавнича справа У статті досліджено зміни публікаційної активності дослідників НАН України з віком. Проаналізовано перелік наукових публікацій 118 дійсних членів НАН України і кількох десятків докторів наук, які не є членами Академії. Встановлено, що максимум публікаційної активності вчених настає в середньому у віці 55–65 років, тобто на 20–25 років пізніше, ніж це спостерігалося у першій половині ХХ ст. На основі аналізу хронологічних показників друкованих праць зроблено висновок, що найбільш цитовані роботи здебільшого публікуються у віці від 55 до 59 років. Автори пояснюють це тим, що за останні півстоліття у характері наукової праці і в самій науці відбулися істотні зміни, які потребують внесення певних коректив в управління науковими колективами та кадрову політику в науці. This paper is devoted to changes in the publication activity of researchers of the National Academy of Sciences of Ukraine due to age. For this, the list of scientific publications of 118 full members of the National Academy of Sciences of Ukraine and several dozens of Doctors of Science who are not members of the Academy is analyzed. It has been established that peak of publication activity occurs between 55 and 65 years old, that is, 20-25 years later than it was observed in the first half of the twentieth century. Analysis of the data shows that the most cited works are mainly published between 55 and 59 years old. The authors explain this by the fact that for more than half of a century since the publication of the mentioned works there have been significant changes in the nature of scientific activity and in science itself, which require making certain corrections to the management of research teams and science policy. 2019 Article Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття / О.С. Вашуленко, О.П. Костриця, О.С. Попович // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 79-84. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2019.03.079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150746 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа
spellingShingle	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа Вашуленко, О.С. Костриця, О.П. Попович, О.С. Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття Вісник НАН України
description	У статті досліджено зміни публікаційної активності дослідників НАН України з віком. Проаналізовано перелік наукових публікацій 118 дійсних членів НАН України і кількох десятків докторів наук, які не є членами Академії. Встановлено, що максимум публікаційної активності вчених настає в середньому у віці 55–65 років, тобто на 20–25 років пізніше, ніж це спостерігалося у першій половині ХХ ст. На основі аналізу хронологічних показників друкованих праць зроблено висновок, що найбільш цитовані роботи здебільшого публікуються у віці від 55 до 59 років. Автори пояснюють це тим, що за останні півстоліття у характері наукової праці і в самій науці відбулися істотні зміни, які потребують внесення певних коректив в управління науковими колективами та кадрову політику в науці.
format	Article
author	Вашуленко, О.С. Костриця, О.П. Попович, О.С.
author_facet	Вашуленко, О.С. Костриця, О.П. Попович, О.С.
author_sort	Вашуленко, О.С.
title	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття
title_short	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття
title_full	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття
title_fullStr	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття
title_full_unstemmed	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття
title_sort	еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Наукометрія і видавнича справа
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150746
citation_txt	Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття / О.С. Вашуленко, О.П. Костриця, О.С. Попович // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 3. — С. 79-84. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT vašulenkoos evolûcíâzaležnostípublíkacíjnoíaktivnostívčenihvídvíkuzaostannípívstolíttâ AT kostricâop evolûcíâzaležnostípublíkacíjnoíaktivnostívčenihvídvíkuzaostannípívstolíttâ AT popovičos evolûcíâzaležnostípublíkacíjnoíaktivnostívčenihvídvíkuzaostannípívstolíttâ AT vašulenkoos evolutionofthedependenceofpublicationactivityofresearchersfromageforthelasthalfofcentury AT kostricâop evolutionofthedependenceofpublicationactivityofresearchersfromageforthelasthalfofcentury AT popovičos evolutionofthedependenceofpublicationactivityofresearchersfromageforthelasthalfofcentury AT vašulenkoos évolûciâzavisimostipublikacionnojaktivnostiučenyhotvozrastazaposledniepolveka AT kostricâop évolûciâzavisimostipublikacionnojaktivnostiučenyhotvozrastazaposledniepolveka AT popovičos évolûciâzavisimostipublikacionnojaktivnostiučenyhotvozrastazaposledniepolveka
first_indexed	2025-11-26T23:47:38Z
last_indexed	2025-11-26T23:47:38Z
_version_	1849898681713557504
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 79 ЕВОЛЮЦІЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ПУБЛІКАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ВЧЕНИХ ВІД ВІКУ ЗА ОСТАННІ ПІВСТОЛІТТЯ У статті досліджено зміни публікаційної активності дослідників НАН України з віком. Проаналізовано перелік наукових публікацій 118 дійсних членів НАН України і кількох десятків докторів наук, які не є членами Ака- демії. Встановлено, що максимум публікаційної активності вчених настає в середньому у віці 55–65 років, тобто на 20–25 років пізніше, ніж це спо- стерігалося у першій половині ХХ ст. На основі аналізу хронологічних по- казників друкованих праць зроблено висновок, що найбільш цитовані робо- ти здебільшого публікуються у віці від 55 до 59 років. Автори пояснюють це тим, що за останні півстоліття у характері наукової праці і в самій науці відбулися істотні зміни, які потребують внесення певних коректив в управління науковими колективами та кадрову політику в науці. Дискусії щодо залежності наукової продуктивності вчених від віку точаться вже понад півстоліття. Розпочалися вони після публікації роботи Гарві Лемена [1], в якій він на основі ана- лізу публікаційної активності дослідників дійшов висновку, що максимум наукової продуктивності у більшості вчених і найбільш значущі їх відкриття припадають на вік близько 35–40 років (або трохи менший, або трохи більший), а після цього ймовірність таких відкриттів і публікаційна активність зменшується зі збільшенням віку. Характерно, що, як проде- монстрував Г.М. Добров [2], криві залежності продуктивнос- ті від віку практично збігалися для США, Німеччини, Італії і СРСР: попри деякі невеликі відхилення, вони демонструють, що найбільшу продуктивність у всіх названих країнах мали до- слідники в середньому у віці близько 35–40 років, а далі вона поступово спадала. Як зазначають Д. Пельц і Ф. Ендрюс [3], незважаючи на те, що спеціальні дослідження не підтверджу- ють зниження інтелектуального потенціалу людей з віком, по- ступове зменшення публікаційної активності все ж спостеріга- ється у багатьох дослідників. Водночас у роботі [3] наведено дані, які підтверджують, що крім максимуму публікаційної активності вчених в околі 40- ВАШУЛЕНКО Олександра Сергіївна — кандидат економічних наук, науковий співробітник Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України КОСТРИЦЯ Олена Петрівна — молодший науковий співробітник Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України ПОПОВИЧ Олександр Сергійович — доктор економічних наук, головний науковий співробітник Інституту досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2019.03.079НАУКОМЕТРІЯ НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВАІ ВИДАВНИЧА СПРАВА 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА річного віку спостерігається ще один макси- мум, який настає через 10–15 років після пер- шого. Враховуючи, що наведені в цитованих вище роботах результати ґрунтувалися на до- слідженнях публікаційної активності вчених, які працювали переважно в першій половині ХХ ст., постає питання, як змінилася ситуація за роки, що минули. Тим більше, що у зв’язку з пошуком оптимальних напрямів реформуван- ня науки в Україні дискусії щодо залежності продуктивності вчених від віку набули сьогод- ні нової актуальності. Метою нашого дослідження було вивчити залежності від віку публікаційної активнос- ті вчених України, які сьогодні продовжують працювати в науці або працювали впродовж останніх 50 років. На першому етапі було зроблено вибір- ку дійсних членів НАН України, обсяг якої (118 осіб) визначався можливістю отримати повний перелік їх наукових публікацій 1. До 1 Слід зазначити, що облік публікацій наших учених проводиться вкрай незадовільно: в багатьох особо- вих справах їх список обмежується датою обрання в академіки. Найповнішими і найзручнішими для до- слідження стали видання серії «Біобібліографія вче- них України», що публікується Видавничим домом «Академперіодика» НАН України. вибірки увійшли вчені, які вже зробили зна- чний внесок в українську науку і техніку або продовжують збагачувати її своїм доробком. Усі вони мають ступінь доктора наук, звання професора, дехто з них обіймає керівні посади в установах НАН України. Вибірка включає фахівців різних галузей науки: фізиків, астро- номів, математиків, механіків, кібернетиків та спеціалістів з інформатики, хіміків, біологів, медиків, матеріалознавців, геологів, економіс- тів, філософів, літературознавців, істориків, демографів. Найбільшу частку загальної кіль- кості вибірки становили видатні вчені в галузі природничих наук (майже 80 %). Для кожного вченого було підсумовано пу- блікації за періоди: до 29 років його життя; з 30 до 39; з 40 до 49; з 50 до 59; з 60 до 69; з 70 і далі, і визначено, який відсоток загальної кількості опублікованих цим автором робіт виконано у відповідному віковому інтервалі. Потім було обчислено середнє значення частки публіка- цій, виконаних у відповідному віковому інтер- валі, для всієї вибірки. На рис. 1. наведено ре- зультати цих розрахунків. Як бачимо, українські академіки демонстру- ють досить високу публікаційну активність у віці 40–59 років (у середньому 8–10 публіка- цій щороку) і при цьому її залежність від віку описується кривою з максимумом у віці 50–59 років, а не 35–40, як зазначено в [1]. При цьо- му максимум на кривій для тих членів вибірки, які народилися в період 1935–1958 рр., істотно зміщений у бік старшого віку. Детальніше вивчення динаміки публікацій- ної активності вчених, включених у вибірку, дає змогу виявити, що невелика частина з них (приблизно 11 %) все ж мали два максимуми своєї продуктивності подібно до того, як це за- значено в роботі [3]. Проте максимуми ці не завжди збігаються: залежно від особистої долі кожного з таких учених, вони спостерігалися у різному віці. Тому при спробах усереднити вибірку, до якої увійшли ці 11 %, вони втрача- ються. Лише 5 % з нашої загальної вибірки ма- ють близькі вікові інтервали для максимумів публікаційної активності. Середні їх значення наведено на рис. 2. Рис. 1. Залежність від віку середньої частки наукових робіт, опублікованих за десятиліття академіками НАН України, від загальної їх кількості у кожного автора для різних поколінь ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 81 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Слід зазначити, що понад 10 % академіків НАН України, які входили до нашої вибірки, взагалі не втрачали своєї публікаційної актив- ності навіть у досить похилому віці. З досліджуваної вибірки окремо було виді- лено вчених, які належать до галузей фізики, хімії, біології та соціогуманітарних наук. По- рівняння результатів аналізу їх публікаційної активності наведено на рис. 3. Цікаво, що максимум публікаційної актив- ності для фізиків настає дещо пізніше, ніж для інших спеціальностей, десь приблизно на 8–10 років (точніше за обраних вікових інтервалів та досить обмежених обсягів вибірок для кож- ної з галузей науки сказати не можна). Проте максимальні значення всіх кривих на рис. 3 все одно відповідають істотно старшому віку, ніж було зафіксовано в роботі [1]. Звичайно, 10-річні вікові інтервали, за якими проводилися розрахунки, зумовлю- ють певне згладжування наведених кривих, однак загальні тенденції вони демонструють доволі виразно. Певні сумніви щодо інтер- претації отриманих результатів викликало твердження деяких опонентів стосовно того, що академіки НАН України здебільшого є керівниками великих дослідницьких колек- тивів, і зростання їхньої публікаційної актив- ності може бути пов’язаним не з їхніми осо- бистими дослідженнями, а з роботою значної кількості співробітників. У зв’язку з цим, ко- ристуючись списками публікацій науковців інститутів НАН України в пошуковій системі «Бібліометрика української науки від Google Scholar і Scopus» [4], ми сформували вибірку, яка містить тільки докторів наук, які не є ке- рівниками наукових установ чи академіками НАН України. Для вибірки (28 осіб) ми скористалися роз- міщеними на сайті Академії списками докторів наук [5]. При цьому цілком випадковим чином обирали науковців, які народилися в інтервалі 1934–1947 рр. і працюють у науково-дослідних інститутах НАН України, що входять до від- ділень математики, інформатики, фізики і астрономії, фізико-технічних проблем матері- алознавства, ядерної фізики та енергетики, хі- мії, загальної біології 2. Ми виходили з того, що незважаючи на те, що списки наукових публі- кацій у цій системі не є повними [6], вони все ж відображають найбільш значущі роботи відпо- відних авторів і динаміку їх продуктивності. На рис. 4. наведено середні значення частки публікацій у відповідному віковому інтервалі відносно загальної кількості робіт, опублікова- них кожним із 28 докторів наук, які потрапили до нашої вибірки. Враховуючи, що до вибірки увійшли як ті, кому тільки-но виповнилося 70 років, так і ті, кому вже за 80, значення, що відповідає віку 70 не може бути надійною характеристикою 2 На жаль, далеко не всі з них входять до [4]. Рис. 2. Залежність від віку середнього значення част- ки наукових публікацій за десятиліття від загальної їх кількості у кожного автора (для 5%-ї вибірки) Рис. 3. Порівняння динаміки публікаційної активнос- ті академіків НАН України, які працюють у різних га- лузях науки 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА середньої публікаційної активності, адже в од- них випадках ідеться про кількість публікацій протягом 10–15 років, а в інших — за рік чи два. У більшості ж випадків щорічна кількість публікацій після 70 років поступово зменшу- ється, хоча, як уже зазначалося, є окремі нау- ковці, в яких вона продовжує зростати. Проте, поза всяким сумнівом, можемо констатувати, що в середньому найбільше наукових робіт учені публікують у віці від 55 до 64 років, а не в 35–40, як це було вказано в [1]. Пояснення цьому ми вбачаємо насамперед у тому, що самий характер праці в науці істотно змінився за останні півстоліття. Нові методи досліджень, комп’ютеризація наукового екс- перименту, використання сучасних інформа- ційних технологій при обробленні отриманих результатів, їх узагальненні та підготовці до публікації не могли не вплинути на продук- тивність роботи вчених. Крім того, процес формування науковця й виходу його на макси- мум своєї продуктивності потребує тепер біль- ше часу внаслідок стрімкого зростання об’єму інформації, яку необхідно засвоїти для того, щоб вільно почуватися на передньому фронті сучасної науки. Дія цього фактора посилила- ся також у зв’язку з тим, що саме в цей період різко збільшилася кількість учених, наука пе- ретворилася на масову професію, а отже, від- соток людей з унікальними здібностями серед дослідників міг зменшитися. Певним чином впливає на продуктивність роботи вчених і збільшення тривалості життя людей, яке спостерігається за цей період 3. Крім того, все більш загальноприйнятою в сучасній науці стає колективна робота дослідників, і да- леко не завжди це можна пов’язати з примітив- ним паразитуванням старших на молодших. Найчастіше здоровий і плідно працюючий на- уковий колектив — це гармонійне поєднання вчених різного віку, в якому наукова творчість органічно поєднується з фазовою динамікою рольових функцій [7, 8] — з наростаючою з ро- ками функцією передачі знань і досвіду молод- шому поколінню від старшого. І все ж кількість публікацій не можна вва- жати однозначною характеристикою творчої спроможності науковця. Виходячи з гіпотези, що найвагомішими роботами дослідника слід вважати здебільшого ті, які найбільше циту- ють (хоча таке твердження, звичайно, також не можна вважати абсолютно незаперечним), ми проаналізували, в якому віці публікують такі роботи. Для цього ми скористалися дани- ми пошукової системи «Бібліометрика україн- ської науки від Google Scholar і Scopus» [4] для цілком випадково підібраних 28 докторів наук. Результати їх аналізу наведено на рис. 5. Як бачимо, понад 40 % найбільш цитованих робіт опубліковано вченими у віці від 55 до 59 років, що можна вважати ще одним підтвер- 3 З 1935 р. до нинішнього часу середня тривалість життя в Україні зросла приблизно на 18 років, а з 1950 р. — на 5–6 років. Рис. 4. Залежність публікаційної активності від віку для вибірки 28 докторів наук, які нині працюють в установах НАН України Рис. 5. Частка дослідників, які опублікували найбільш цитовану зі своїх робіт у відповідному віці ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2019, № 3 83 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА дженням того, що період найбільшої творчої спроможності і публікаційної активності зміс- тився саме до цього вікового інтервалу. Отже, за результатами проведеного дослі- дження встановлено, що за понад півстоліття, які минули після досліджень Г. Лемана [1], відбулися істотні зміни в залежності публіка- ційної активності вчених від їх віку: максимум такої активності припадає тепер у середньому на вік 55–65 років, тобто на 20–25 років пізні- ше, ніж це спостерігалося у першій половині ХХ ст. При цьому найбільш цитовані роботи здебільшого публікуються у віці від 55 до 59 років. Це підтверджується також при вивченні публікаційної активності наших провідних на- укознавців [9]. У цьому контексті особливо абсурдною ви- дається пропозиція деяких горе-реформаторів «омолодити» українську науку шляхом звіль- нення з науково-дослідних установ фахівців, які досягли 60 років. Вона є контрпродуктив- ною не лише в плані нинішньої ефективності вітчизняної науки, а й з точки зору перспектив відродження її кадрового потенціалу. В робо- тах [10–12] показано, що таке відродження потребує надзвичайно інтенсивного нарощу- вання притоку молодих вчених у науку, але для їх дозрівання і становлення необхідно по- вною мірою використати потенціал старшого покоління. Результати цього дослідження, на наше глибоке переконання, не можна не врахову- вати при управлінні науковими колективами, формуванні кадрової політики в установах, а також державної політики щодо науки та інно- ваційного розвитку економіки. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Lehman H.C. Age and Achievement. (Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1953). 2. Dobrov G.M. Nauka o nauke. Nachala naukovedeniya. (Kyiv: Naukova Dumka, 1989). [Добров Г.М. Наука о науке. Начала науковедения. (3-е изд.) К.: Наук. думка, 1989.] 3. Pelz D., Andrews F. Scientists in Organizations: Productive Climates for Research and Development. (University of Michigan, 1966). [Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. Об оптимальных условиях для исследований и разработок. М.: Прогресс, 1973.] 4. Бібліометрика української науки. http://www.nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=poisk 5. Структура НАН України. http://www.nas.gov.ua/UA/Structure/Pages/default.aspx 6. Kostenko L.I., Simonenko T.V., Grachev O.A., Rybachuk V.P. Bibliometrics of national science: capabilities and limitations of application of the Google Scholar web-systems. Science and Science of Science. 2017. (3): 87. [Костенко Л.И., Симоненко Т.В., Грачев О.А., Рыбачук В.П. Библиометрика отечественной науки: возможно- сти и ограничения прикладного использования WEB-системы Google Scholar. Наука та наукознавство. 2017. № 3. С. 87–95.] 7. Malitskiy B.A. Formirovaniye vozrastnoy struktury nauchnykh kadrov na osnove metoda fazovogo balansa. (Kyiv, 1979). [Малицкий Б.А. Формирование возрастной структуры научных кадров на основе метода фазового баланса. К.: Ин-т кибернетики АН УССР, 1979.] 8. Dobrov G.M. et al. Nauchno-tekhnicheskiy potentsial: struktura, dinamika, effektivnost. (Kyiv: Naukova Dumka, 1988). [Добров Г.М. и др. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. К.: Наук. думка, 1988.] 9. Kavunenko L.F., Velenteychik T.N., Chernogaeva O.G. Bibliographic research of scientific activity of leading Ukrai- nian scholars. Science and Science of Science. 2018. (1): 43. [Кавуненко Л.Ф., Велентейчик Т.Н., Черногаева О.Г. Библиографическое исследование научной деятельности ведущих науковедов Украины. Наука та наукознавство. 2018, № 1. C. 43–60.] 10. Popovych O.S., Kostrytsa O.P. Restoring the Scientific Potential of Ukrainian Science: Necessity and Real Pros- pects. Nauka Innov. 2017. 13(4): 5. https://doi.org/10.15407/scin13.03.005 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2019. (3) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА [Попович О.С., Костриця О.П. Відновлення наукового потенціалу української науки: необхідність і реальні перспективи. Наука та інновації. 2017. Т. 13, № 4. С. 5–13.] 11. Popovych O.S., Kostritsa O.P. Assessment of the possibilities of restoring the personnel potential of the National Acad- emy of Sciences of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2018. (3): 67. https://doi.org/10.15407/visn2018.03.067 [Попович О.С., Костриця О.П. Оцінка можливостей відновлення кадрового потенціалу НАН України. Вісник НАН України. 2018. № 3. С. 67–72.] 12. Popovich A.S., Kostritsa Ye.P. Evolyutsiya kadrovogo potentsiala nauki: prognoz i regulirovaniye. (Lambert Academic Publishing RU, 2018). [Попович А.С., Кострица Е.П. Эволюция кадрового потенциала науки: прогноз и регулирование. Lambert Aca- demic Publishing RU, 2018.] O.S. Vashulenko, O.P. Kostritsa, O.S. Popovych Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of NAS of Ukraine (Kyiv) EVOLUTION OF THE DEPENDENCE OF PUBLICATION ACTIVITY OF RESEARCHERS FROM AGE FOR THE LAST HALF OF CENTURY This paper is devoted to changes in the publication activity of researchers of the National Academy of Sciences of Ukraine due to age. For this, the list of scientific publications of 118 full members of the National Academy of Sciences of Ukraine and several dozens of Doctors of Science who are not members of the Academy is analyzed. It has been established that peak of publication activity occurs between 55 and 65 years old, that is, 20-25 years later than it was observed in the first half of the twentieth century. Analysis of the data shows that the most cited works are mainly published between 55 and 59 years old. The authors explain this by the fact that for more than half of a century since the publication of the men- tioned works there have been significant changes in the nature of scientific activity and in science itself, which require making certain corrections to the management of research teams and science policy. Keywords: peak of publication activity, personnel policy, most cited publications, full members of the National Academy of Sciences of Ukraine, Doctors of Sciences.

Еволюція залежності публікаційної активності вчених від віку за останні півстоліття

Institution

Ähnliche Einträge