Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України

Процес росту сфери біотехнологій у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, спрямований на розв’язання глобальних соціально-економічних проблем, включаючи розробку інноваційних біофармацевтичних препаратів і медичного обладнання для діагностики та поліпшення здоров’я людини, метаболічної інжен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Наука, технології, інновації
Datum:2017
1. Verfasser: Груздова, Т.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150769
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України / Т.В. Груздова // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 3-12. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860197641722265600
author Груздова, Т.В.
author_facet Груздова, Т.В.
citation_txt Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України / Т.В. Груздова // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 3-12. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наука, технології, інновації
description Процес росту сфери біотехнологій у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, спрямований на розв’язання глобальних соціально-економічних проблем, включаючи розробку інноваційних біофармацевтичних препаратів і медичного обладнання для діагностики та поліпшення здоров’я людини, метаболічної інженерії для виробництва стійких видів палива та хімічних речовин, біотехнологій для захисту сільськогосподарських культур тощо. Просування біотехнологій як успішної галузі порушує багато проблем, пов’язаних із високими витратами на дослідження і розробки, недостатнім державним регулюванням, браком наукових ресурсів і кваліфікованих кадрів, а також безпекою і охороною інтелектуальної власності. У цьому контексті державно-приватне партнерство є одним із інструментів, що доповнює дефіцитні державні ресурси, створює конкурентне середовище, сприяє підвищенню ефективності та зменшенню витрат. Для розв’язання вище перерахованих проблем запропоновано напрями державних ініціатив щодо активізації державно-приватного партнерства у сфері біотехнологічних виробництв в Україні. Процесс роста сферы биотехнологий в развитых и развивающихся странах направлено на решение глобальных социально-экономических проблем, включая разработку инновационных биофармацевтических препаратов и медицинского оборудования для диагностики и улучшения здоровья человека, метаболической инженерии для производства устойчивых видов топлива и химических веществ, биотехнологий для защиты сельскохозяйственных культур и т.д. Продвижение биотехнологий как успешной отрасли ставит перед собой много проблем, связанных с высокими затратами на исследования и разработки, недостаточным государственным регулированием, отсутствием научных ресурсов и квалифицированных кадров, а также обеспечением безопасности и охраны интеллектуальной собственности. В этом контексте государственно-частное партнерство является одним из инструментов, который дополняет дефицитные государственные ресурсы, создает конкурентную среду, способствует повышению эффективности и сокращению расходов. Для решения перечисленных проблем предложены направления государственных инициатив по активизации государственно-частного партнерства в сфере биотехнологических производств в Украине. In developed and developing countries current state in the field of biotechnology are aimed to solving global socio-economic problems, including the development of innovative biopharmaceuticals and medical equipment for the diagnosis and improvement of human health, metabolic engineering for the production of sustainable fuels and chemicals, biotechnology for the protection of crops, etc. Promotion of biotechnology as a successful industry poses many challenges in terms of high research and development costs, inadequate state regulation, lack of scientific resources and skilled personnel, as well as security and protection of intellectual property. In this context, public-private partnership is one of the tools which complement scarce public resources, create a competitive environment and contribute to efficiency increase and cost reduction. To solve these problems, author proposed the directions of state initiatives for activating the public-private partnership in the field of development of biotechnological productions in Ukraine.
first_indexed 2025-12-07T18:09:01Z
format Article
fulltext Проблеми науково-технічної діяльності ProblemS of Scientific and technological activitieS 3 УДК 334.7: 330.341.1 т.в. Груздова, м.н.с. дерЖавно-Приватне Партнерство у сФері біотехнолоГічних виробниЦтв україни* Резюме. Процес росту сфери біотехнологій у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, спрямований на розв’язання глобальних соціально-економічних проблем, включаючи розробку інноваційних біофар- мацевтичних препаратів і медичного обладнання для діагностики та поліпшення здоров’я людини, мета- болічної інженерії для виробництва стійких видів палива та хімічних речовин, біотехнологій для захисту сільськогосподарських культур тощо. Просування біотехнологій як успішної галузі порушує багато проб- лем, пов’язаних із високими витратами на дослідження і розробки, недостатнім державним регулюванням, браком наукових ресурсів і кваліфікованих кадрів, а також безпекою і охороною інтелектуальної власності. У цьому контексті державно-приватне партнерство є одним із інструментів, що доповнює дефіцитні держав- ні ресурси, створює конкурентне середовище, сприяє підвищенню ефективності та зменшенню витрат. Для розв’язання вище перерахованих проблем запропоновано напрями державних ініціатив щодо активізації державно-приватного партнерства у сфері біотехнологічних виробництв в Україні. Ключові слова: державно-приватне партнерство, науково-технічна діяльність, сфера біотехнологій, про- мислові біотехнології, біотехнологічні виробництва. встуП Розвиток сфери біотехнологій є одним із ключових факторів створення сучасної еконо- мічної системи різних країн світу, що забезпечує основу для значних конкурентних переваг, сти- мулюючи економічне зростання та появу нових робочих місць. Розробки в сфері біотехнологій застосовуються в багатьох галузях промисло- вості, включаючи сільське та лісове господар- ство, харчову промисловість, охорону здоров’я, екологічні галузі, енергетику тощо. За експерт- ними оцінками, у 2015 р. обсяг ринку світових біотехнологій становив 330,36 млрд дол. США, а за прогнозами до 2024 р. досягне 775,20 млрд дол. США. Найбільша питома вага на світовому ринку біотехнологій належить США, що стано- вить майже 45%, а країнам ЄС — майже 30%. Провідним сегментом біотехнологічної галузі є біофармацевтика, у 2014 р. він становив майже 60% від загальної вартості на світовому ринку біотехнологій, за ним слідує сегмент продо- вольства та сільського господарства. Витрати на науково-дослідні роботи у сфері біотехноло- гій у 2016 р. досягли рекордного рівня та ста- новили 45,7 млрд дол. США, що на 12% більше за попередній рік. Найбільші витрати бізнесу на дослідження і розробки на засадах ДПП у сфері біотехнологій були понесені біотехнологічними компаніями США (38,6 млн дол. США), Франції (3,3 млн дол. США), Швейцарії (2,5 млн дол. США) [1]. Виробництво складних біохімічних речо- вин, включаючи лікарські засоби, діагностику тощо — дуже складний і дорогий процес. Цей високотехнологічний сектор більш ніж будь- який інший залежить від тісних зв’язків із ака- демічними інститутами — як на початку, так і упродовж усього етапу життєвого циклу об’єкта (дослідження, розробки, впровадження тощо). Наукове співтовариство має значний досвід у галузі геноміки, молекулярної біології тощо. Водночас біотехнологічна промисловість зо- середжує увагу на комплексному тестуванні (клінічних дослідженнях) об’єкта, біоінформа- тиці, маркетингу тощо. Тому академічному та приватному секторам вигідно вибудовувати партнерські зв’язки у сферах спільного інтересу та потреб, в яких зацікавлені сторони можуть узгодити цілі та завдання. Постановка Проблеми Уряди багатьох країн здійснюють системну роботу з розвитку біотехнологій, втілюють по- тужні національні стратегічні програми із зас- тосуванням механізму державно-приватного партнерства (ДПП), що забезпечує розвиток науково-технічної діяльності сфери біотехно- логій та впровадження її результатів у госпо- дарську діяльність підприємств. Державно-при- ватне середовище може значно вплинути на зростання сектору біотехнологій в Україні, а розвиток вітчизняної біотехнологічної промис- ловості сприятиме розв’язанню низки нагальних * Публікацію підготовлено в межах відомчої наукової теми ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: “Розвиток інноваційної системи України в європейсько- му науково-технологічному просторі” (реєстраційний но мер 0115U001424). наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 34 соціально-економічних проблем: поліпшення здоров’я, виробництва енергії з низьким вміс- том вуглецю, ресурсо- і енергоефективності та скорочення промислового забруднення тощо. У зв’язку з цим виникає необхідність удоскона- лити механізми державного регулювання щодо активізації державно-приватного партнерства у сфері біотехнологічних виробництв в Україні, що сприятиме здійсненню орієнтованих на потреби промисловості науково-дослідних і дослідно- конструкторських розробок й пришвидшенню їх комерціалізації. аналіз дослідЖень і ПублікаЦіЙ Значну увагу питанням ДПП у сфері розвитку біотехнологій приділяють міжнародні організа- ції, експерти проводять дослідження, де аналі- зують стан і прогнозують перспективи співпраці [1; 4; 6]. Формування державно-приватного парт нерства як інструмента державного регулю- вання економіки, спрямованого на забезпечен- ня довгострокового соціально-економічного розвитку, розглянуто у працях багатьох вітчиз- няних учених, серед яких: І. Запатріна, Т. Єфи- менко, Л. Черевиков, К. Павлюк та ін. [22; 23]. Перспективи розвитку та впровадження біотех- нологій у різних галузях національної економіки в Україні досліджено у працях Т. Кваши, О. Па- ладченко, Л. Марчука та ін. [15; 16; 18; 20]. результати дослідЖень У багатьох країнах світу розроблено нор ма- тивно-правову базу, зокрема, стратегічні прог- рами на довгострокову та короткостроко ву пер- спективу щодо розвитку державно-приватного партнерства у сфері біотехнологій. Наприклад, найбільшою програмою у країнах ЄС з дослі- джень та інновацій для сприяння ДПП є “Го- ризонт 2020”, бюджет якої становить майже 80 млрд євро, розрахована на сім років (з 2014 до 2020 рр.) [2]. Біотехнології у цій програмі відіграють провідну роль щодо створення про- мислових технологій (LEIT), які будуть розви- ватися за трьома напрямами: 1 — передові біотехнології як майбутній драйвер зростання інновацій для забезпечен- ня лідируючих позицій у середньостроковій і довгостроковій перспективі; 2 — біотехнології на основі промислових процесів — драйвер зростання конкурентоспро- можності та стійкості для збереження європей- ського лідерства в галузі промислових біотех- нологій; 3 — інноваційні та конкурентоспроможні технологічні платформи для розробки нових технологічних платформ, пов’язаних із біоката- лізом і біодизайном, для промислового засто- сування у широкому спектрі галузей. Кількість підприємств, що займаються біотехнологіями, у країнах ЄС становить понад 1700, з них 180 — публічні компанії. Для виконання програми “Го- ризонт 2020” було створено з метою подолання “долини смерті” на шляху від проведення до- сліджень до реалізації на ринку нове інституці- олізоване державно-приватне партнерство на основі біопромисловості (BBI) [3]. Проекти зі створення промислових біотех- нологій у програмі “Горизонт 2020” (табл. 1) фінансуються за трьома темами: 1 — синте- тична біологія — будівництво організмів для нових продуктів і процесів; 2 — розширення промислового застосування ферментативних Таблиця 1 Проекти зі створення промислових біотехнологій у програмі “Горизонт 2020” на засадах дПП назва проекту завдання вартість проекту, євро термін виконання учасники біологія — будівництво організмів для нових продуктів і процесів EmPowerPutida Розвиток трьох основних чинників у галузі біотехноло- гії: 1 — дозволяє перехід від нафтохімії до біоекономіки; 2 — урізноманітнення нових продуктів, процесів та ринків; 3 — забезпечення міцної, ви- сокого рівня платформи для нових промислових підпри- ємств, яким впроваджувати нові технології занадто об- тяжливо 6 839 673 01.05.2015 р. – 30.04.2019 р. Промислові підприємства, наукові організації Німеччини, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Великої Британії Проблеми науково-технічної діяльності ProblemS of Scientific and technological activitieS 5 назва проекту завдання вартість проекту, євро термін виконання учасники MycoSynVac Розробка універсальної My- coplasma chassis, яку можна було б використовувати для вакцинації тварин проти різ- них видів мікоплазм. Очіку- вані результати проекту: 1 — зменшення рівня інфекції, ви- кликаної мікоплазмами; 2 — покращення безпеки тварин; 3 — економічно вигідні вакци- ни; 4 — захист від нових па- тогенних мікроорганізмів; 5 — захист з першого разу засто- сування 8 056 677 01.04.2015 р. – 31.03.2020 р. Промислові підприємства, наукові організації Нідерландів, Франції, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Данії P4SB Біотрансформація пластико- вих відходів (наприклад, по- ліетилентерефталат і поліуре- тан) в альтернативні матеріа - ли, такі як біорозкладні плас- тикові полігідроксіалканоати 7 056 968,75 01.04.2015 р. – 31.03.2019 р. Промислові підприємства, наукові організації Німеччини, Іспанії, Ірландії, Великої Британії, Франції урізноманітнення нових продуктів, процесів і ринків ROBOX Демонстрація техніко-еконо- мічної життєздатності біоло- гічних перетворень чоти- рьох типів стійких окисних ферментів: монооксигена- зи (450), Байєра-Віллігера моно оксигеназну (BVMOs), алкогольдегідрогенази (АДГ) і алкогольоксидази (AOX), реакції яких вже були пере- вірені в лабораторних умо- вах у фармацевтиці, харчовій промисловості тощо. Впрова- дження процесів біоокислен- ня ROBOX, як очікується, при- веде до істотного зниження вартості (до –50%), викорис- тання енергії (–60%), хімічних речовин (–16%) і ПГ-викидів (–50%) 11 388 753,09 01.04.2015 р. — 31.03.2019 р. Промислові підприємства, наукові та освітні заклади Швейцарії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Чехії, Австрії, Італії, Іспанії, Великої Британії CARBAZYMES Створення міждисциплінар- ного і міжгалузевого консор- ціуму. Міждисциплінарний підхід буде включати: 1 — широку платформу 4 типів унікального С-С-зв’язку, що утворюють ферменти; 2 — здатність швидко розвива- тися, працювати в промис- 9 251 355 01.04.2015 р. — 31.03.2019 р. Промислові підприємства, наукові та освітні заклади, Іспанії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Продовження таблиці 1 наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 36 процесів; 3 — наступні процеси розблокування біотехнологічних перетворень. Із викладеного вище можна дійти висновку, що проекти зі створення промислових біотех- нологій у країнах ЄС в основному зосереджені на: застосуванні сучасної синтетичної біології для заповнення основних технічних та наукових прогалин у біотехнологічній промисловості Єв- ропи; розширенні промислового використання робастних окислювальних біокаталізаторів для перетворення і виробництва спиртів; створенні міждисциплінарних і міжгалузевих консорціумів як потужного синергетичного інструмента для просування інновацій у сфері формування біо- каталітичних платформ з метою забезпечення конкурентоспроможності європейської хіміч- ної і фармацевтичної промисловості; розробці профілактичних вакцин із невисокою вартістю продукції, що будуть поєднувати в собі нано- і біоінновації. В Україні правовідносини у сфері державно- приватного партнерства регулюються Законом України “Про державно-приватне партнерство”, який визначає організаційно-правові засади взаємодії державних і приватних партнерів та основні принципи такого партнерства на дого- вірній основі [5]. Для впровадження механізмів реалізації цього Закону в 2011–2013 рр. прий- нято низку нормативних актів щодо методик і процедур [6]. Але на засадах ДПП не було реа- лізовано жодного проекту, пов’язаного із роз- витком сфери біотехнологій. За даними звіту про діяльність Міністерства економічного роз- витку і торгівлі, на 1 січня 2017 р. на засадах ДПП реалізувалося 186 проектів. В основному вони виконувались у таких сферах господар- ської діяльності: оброблення відходів, що ста- новило 60,5% від загальної кількості проектів; збір, очищення та розподілення води — 20%; будівництво та/або експлуатація автострад, до- ріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеро - дромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і мет- рополітенів, морських і річкових портів та їх інф- раструктури — 8,6%; виробництво, транспорту- вання і постачання тепла — 3,2% та ін. [7]. Такий стан, безумовно, пов’язаний із: • відсутністю стратегії розвитку сфери біотех- нологій на короткострокову та довгострокову Продовження таблиці 1 назва проекту завдання вартість проекту, євро термін виконання учасники лових умовах за допомогою нових ферментних панелей і масивних методів скринінгу; 3 — застосування мікроре- акторних технологій для біо- технологічних характеристик; 4 — демонстраційні заходи Великої Британії Процеси розблокування біотехнологічних перетворень DiViNe Розробка профілактичних вак- цин різної природи, які будуть поєднувати в собі нано- і біо- інновації: глікокон’югатів, біл- кових антигенів та оболонко- вих вірусів 7 632 281,25 01.03.2015 р. – 29.02.2020 р. Промислові підприємства Франції, Данії, Німеччини, Португалії, Італії NextBio PharmaDSP Реалізація інтегрованої ви- робничої платформи для біо- подібних моноклональних антитіл, заснованої на безпе - рервній хроматографії в по- єднанні з одноразовими ме- тодами SingleUse для всіх одиничних операцій послідов- ності DSP разом із сучасними аналітичними інструментами 10 569 662,50 01.03.2015 р. – 28.02.2019 р. Промислові підприємства, наукові та освітні заклади Франції, Австрії, Німеччини, Словенії, Італії джерело: складено за даними [4]. Проблеми науково-технічної діяльності ProblemS of Scientific and technological activitieS 7 перспективу, зокрема програми державно- приватного партнерства для біотехнологіч- ної промисловості. У проекті “Про схвалення стратегії розвитку високотехнологічних галу- зей до 2025 року та затвердження плану за- ходів щодо її реалізації” до переліку основних високотехнологічних напрямів для України (розвиток інноваційної екосистеми; розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ); застосування ІКТ в АПК, енергетиці, транспорті та промисловості; високотехно- логічне машинобудування; створення нових матеріалів; розвиток фармацевтичної та біо - інженерної галузі) [8] не включено розви- ток біотехнологічної сфери, яка включає не тільки біоінженерну галузь. У “Концепції розвитку фармацевтичного сектору галу- зі охорони здоров’я України на 2011–2020 роки” [9] та основних державних програ- мах (ДП) у сфері профілактичної та клініч- ної медицини попередніх років, наприклад, ДП “Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 р.”; “Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворювання- ми на 2007–2016 рр.”; “Загальнодержавна програма імунопрофілактики та захисту на- селення від інфекційних хвороб на 2007р.” тощо), про розширення напрямів досліджень із застосуванням біотехнологічних процесів і методів для розроблення біопрепаратів не йдеться. Хоча і наголошено на матеріально- технічному та інформаційному забезпеченні підготовки фахівців у сфері фармацевтичних біотехнологій з метою прискорення форму- вання біотехнологічного напряму у фарма- цевтичному секторі галузі охорони здоров’я України; • невідпрацьованістю механізмів укладання до- говорів між державним і приватним сектором на довгострокове співробітництво у сфері ДПП, оскільки в Україні наразі трирічне бю- джетне планування, і державний партнер не може взяти на себе зобов’язання, наприклад, на 10–15 років, а саме стільки, за підрахун- ками експертів, триває розробка абсолютно нового лікарського засобу; • браком механізмів державного стимулюван- ня суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана зі сферою біотехнологій шляхом надання податкових стимулів та отримання на пільгових умовах кредитів банку для іні- ціювання та реалізації проектів ДПП. Адже біотехнологічні виробництва для здійснення інноваційної діяльності в основному викорис- товують власні кошти: витрати підприємства за цією діяльністю сягають понад 70% і більше (залежно від звітного періоду). Наприк лад, у 2015 р. на виробництво основних фармацев- тичних продуктів і фармацевтичних препа- ратів підприємства використали понад 95% власних коштів, кредитів — 23,5% [10]. Май- же немає державної підтримки інноваційної діяльності (з держбюджету виділяється лише 1%, у 2015 р. на виробництво фармацевтич- ної та хімічної продукції взагалі — 0%). Немає великих витрат на тривалий і складний про- цес організації виробництва біотехноло гічної продукції на основі комерціалізації результа- тів науково-технічної розробки, як правило, терміни окупності такої продукції — тривалі. Не здійснюється прямих інвестицій на ви- робництво біотехнологічної продукції з ви- користанням науково-технічних розробок. Вкладення іноземних інвесторів, наприклад, у фармацевтичне виробництво, попередніми роками перебували лише на рівні 0,3–0,4% від загального обсягу інвестицій. Світова практика показує, що введення податкових і неподаткових стимулів для біотехнологічних виробництв сприяє залученню нових і збе- реженню вже існуючих компаній у державі, підвищує впевненість інвесторів та забез- печує фінансування проектів. У таких краї- нах світу, як США [11], Індія [12], Китай [13], деяких країнах ЄС [14] розроблено комплекс програм для стимулювання інноваційної ді- яльності у сфері біотехнологій, а саме — по- даткових і неподаткових стимулів у вигляді: надання податкових кредитів на інвестиції (зменшення суми податку залежно від суми інвестицій) для проведення досліджень і роз- робок біотехнологічної продукції; зниження ставки оподаткування прибутку біотехноло- гічних виробництв, одержаного від реалі- зації інноваційних проектів, для здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності й виготовлення біотехнологічної продукції; механізмів застосування прискореного мето- ду амортизації на програмне забезпечення, обладнання, нерухомість та ін., що буде ви- користовуватися при реалізації біотехнологіч- них проектів; податкових канікул для пілотних проектів у сфері біотехнологій; звільнення від оподаткування видатків на науково-технічні розробки у сфері біотехнологій; повного або часткового (на два роки та зниження на 50% протягом наступних трьох років) звіль- нення від податку на оренду або придбання земельних ділянок для розташування біотех- нологічних виробництв; фінансових субсидій, наданих державою у вигляді інвестицій у дос- лідження та виробництво біотехнологічної продукції, а також на навчання та розвиток людських ресурсів у сфері біотехнологій наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 38 (безкоштовні тренінги, що проводяться уря- дом, 50% на зовнішні тренінги); формування держзамовлення на виробництво вітчизняної біотехнологічної продукції в різних галузях національної економіки; • браком кваліфікованих кадрів із досвідом залучення приватного партнера до започат- кування та реалізації проектів ДПП у сфері біотехнологій; • недостатнім розвитком відповідної інновацій- ної інфраструктури, необхідної для зростання науково-інноваційних підприємств. Досить потужну інфраструктуру для розвитку сфери біотехнологій створено в Індії, Китаї, краї- нах ЄС та інших країнах світу. Сьогодні в Індії функціонує 30 біоінкубаторів і біотехнологіч- них парків, які забезпечують стійкі зв’язки між промисловістю, науково-дослідними інсти- тутами і науковими колами у сфері біотехно- логій та виробництво нових біотехнологічних продуктів. У перспективі до 2020 р. плануєть- ся збільшити кількість біоінкубаторів до 50 [12]. У Великій Британії функціонують наукові парки та інноваційні містечка, наприклад, уні- верситетські містечка (кампуси) досліджень “Бабрахам” та “Буш”, які є кластерами для об’єднання інститутів і приватних компаній, що спрямовують свою науково-дослідну ді- яльність на створення інновацій у галузі біо- логічних наук [15]. У Китаї є прибережний індустріальний парк “Чангва” для розробки і комерціалізації високоякісних біотехноло- гічних продуктів (вакцини проти гепатиту В, діагностичних наборів, лікарських препара- тів) [13]; • низькою підготовкою фахівців у вищих нав- чальних закладах III-IV рівнів акредитації за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ОКР) “ба- калавр”, “спеціаліст” і “магістр” за напрямом підготовки “Інженерна механіка” за спеці- альностями “Обладнання фармацевтичних та біотехнологічних виробництв” та “Облад- нання фармацевтичної та мікробіологічної промисловості”. Так, на початок 2014–2015 навчального року чисельність студентів за спеціальністю “Обладнання фармацевтич- них та біотехнологічних виробництв” за ОКР “спеціаліст” становила 23 особи, за ОКР “ма- гістр” — 10 осіб. Водночас спостерігається позитивний тренд у підготовці фахівців за напрямом “Біотехнологія” — на 7,8% та “Біо- медична інженерія” — на 15,4% проти 2013– 2014 н.р. Але загалом кількість підготовлених фахівців є досить низькою [16]; • скороченням у 2015 р. проти 2006 р. у галузі біологічних наук загальної кількості виконаних наукових, науково-технічних робіт на майже 60%, а саме: створення нових видів виробів — на 62%; створення нових видів технологій — на 20,5% [10]; • низькою винахідницькою активністю у сфері біотехнологій, про що свідчить показник роз- поділу заявок на винаходи та корисні моде- лі, поданими національними заявниками. За статистичними даними у 2015 р. біотехнології становили лише 0,7% [17]. Варто зазначити, що сьогодні Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) розпочало ши- рокомасштабну кампанію з дослідження, впро- вадження та вдосконалення механізмів ДПП у сфері охорони здоров’я, зокрема в галузі ви- робництва та застосування лікарських засобів та імунобіологічних препаратів вітчизняного ви- робництва. У фармацевтичній промисловості частка вітчизняного виробництва на ринку іму- нобіотехнологічних препаратів становить лише 9%, а сектор промислової біотехнології розви- нутий ще менше. На українському ринку лікар- ських засобів сьогодні переважають імпортні пробіотики, і частка продукції зарубіжних ком- паній становить понад 70% [18]. МОЗ України розробляє заходи для залучення приватних партнерів до спільної взаємовигідної спів праці на довгостроковій основі заради розвитку та ефективної реалізації програм і проектів у галузі охорони здоров’я [19]. Це свідчить про перші кроки на шляху розвитку ДПП у сфері охорони здоров’я. У вітчизняній харчовій промисловості біо- технології застосовуються, зокрема, для ви- робництва білково-вітамінних концентратів. Ви- робництво електроенергії України за рахунок використання біомаси у складі відновлюваль- них джерел енергії становить менше 1%, у той час як у країнах ЄС показник сягає 74%. Розро- блені вітчизняні передові біотехнології для пе- реробки відходів майже не використовуються. У країні працює лише один завод із переробки сміття й сім малопотужних біогазових установок з переробки відходів тваринництва. При цьо- му в Україні щорічно нагромаджується 270 млн тонн відходів, а загальна їх кількість становить 35 млрд тонн [20]. Це свідчить про низький рі- вень застосування біотехнологій у різних галу- зях національної економіки України. Окрім того, приватним підприємствам, ді- яльність яких пов’язана із виготовленням біо- технологічної продукції, варто звернути увагу на дослідження і розробки, що проводяться нау- ковими установами Національної академії наук України. В рамках цільових програм наукових досліджень НАН України у 2015 р. проводились дослідження і розробки в інтересах державних підприємств (ДП) та конструкторських бюро Проблеми науково-технічної діяльності ProblemS of Scientific and technological activitieS 9 (КБ) як за укладеними НАН України угодами про науково-технічне співробітництво, так і за пря- мими договорами. Така взаємодія підтвердила свою ефективність. Так, за підсумками цього року лише для ДП “КБ “Південне” було виконано робіт за договорами обсягом понад 16 млн грн. Велику увагу приділено проведенню наукових медико-біологічних і хімічних досліджень, які охоплюють ключові напрями сучасної медицини (діагностика, лікування, профілактика). Тіль- ки за останні 10–15 років в установах Академії створено десятки препаратів для профілактики та лікування серцево-судинних, шлунково-киш- кових, неврологічних, інфекційних, онкологічних захворювань, порушень імунної системи. Роз- роблено, зареєстровано та внесено до Дер- жавного реєстру лікарських засобів України оригінальний снодійний і анксіолітичний пре- парат Левана® ІС (Циназепам), організовано виробництво лікарської форми препарату на промисловому підприємстві ТДВ “Інтерхім” [21]. Здійснення досліджень, спрямованих на роз- в’язання найактуальніших науково-технічних проблем у сфері біотехнологій, та проведення їх на засадах ДПП буде сприяти зменшенню вит- рат державного і приватного сектору економіки на розробки, забезпеченню якості та розширен- ню асортименту продукції, який стане конкурен- тоспроможним не тільки на внутрішньому, а й зовнішніх ринках різних країн світу. висновки Світовий і вітчизняний досвід свідчать, що біотехнології займають одне із чільних місць у системі сучасних цінностей та якості життя, забезпеченні продовольчої та національної без- пеки. Стратегічне значення для біотехнологічної промисловості у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, набуває державно-приватне партнерство, яке приводить до зростання при- ватних інвестицій з метою розробки нових тех- нологій, продуктів і послуг, котрі дозволяють національній промисловості зайняти лідируючі позиції на світових ринках. Застосування біо- технологій у промисловості України дозволить створювати безліч нових продуктів (зокрема біофармацевтичні препарати, продукти харчу- вання, корми для тварин, біополімери, біопа- ливо та ін.). Державно-приватне партнерство забезпечить підтримку науково-технічної роз- робки від початку проведення дослідження до реалізації на ринку, що дозволить скоротити час між розвитком технології та досягненням спо- живача. У свою чергу це сприятиме розв’язан - ню соціально-економічних проблем та зростан- ню конкурентоспроможності держави. Перс- пективними напрямами активізації ДПП для сфери біотехнологічних виробництв в Україні має стати: • розширення інноваційної інфраструктури сфери біотехнологій через створення індуст- ріальних парків, інноваційних містечок, біоін- кубаторів, малих і спільних підприємств, що сприятиме формуванню наукових колективів висококваліфікованих спеціалістів із різних галузей науки і техніки для вирішення комп- лексних завдань галузей економіки. Відомо, що три чверті загальної чисельності виконав- ців наукових досліджень і розробок працюють у сфері вищої освіти та науки, у приватному секторі зосереджено лише 4% від їхньої кіль- кості. Цей процес позитивно позначиться на збільшенні науково-технічних розробок для модернізації виробництва з виготовлення інноваційних продуктів, на пришвидшенні процесів комерціалізації результатів науково- технічної діяльності, зростанні конкуренто- спроможної продукції власного виробництва на зовнішньому ринку та імпортозаміщення на внутрішньому ринку; • розроблення програми державно-приватного партнерства для розвитку біотехнологічної промисловості, яка буде забезпечувати під- тримку на усіх стадіях розробки інноваційних досліджень і пришвидшить їх упровадження в господарську діяльність підприємств; • інформування суспільства та бізнесу про ус- піхи у розробці біотехнологій із демонстра- цією впровадження її результатів на підпри- ємствах різних галузей для залучення по- тенційних учасників до започаткування та реалізації проектів на засадах ДПП; • передбачення кожного року в Законі Украї- ни “Про Державний бюджет України” коштів на реалізацію програм і заходів, що будуть спрямовані на розвиток інноваційної сфери біотехнологій; • розроблення нормативно-правового доку- мента для розв’язання проблеми руху дер- жавних коштів на рівні Бюджетного кодексу України з метою забезпечення довгостроко- вих зобов’язань державного партнера у сфері розвитку біотехнологій; • стимулювання державою суб’єктів господа- рювання, діяльність яких пов’язана зі сферою біотехнологій, через встановлення податко- вих пільг із залученням зарубіжного досвіду з урахуванням особливостей національної еко- номіки, надання на пільгових умовах кредитів банків, відстрочення платежів за цими креди- тами для реалізації інноваційних проектів або здійснення науково-технічної чи інноваційної діяльності на засадах ДПП тощо із внесенням змін до Податкового кодексу України; наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 310 • створення фінансової інституції (наприклад, Фонду з розвитку державно-приватного парт- нерства) з участю державних, корпоративних українських і міжнародних фінансових уста- нов, промислових підприємств для фінансу- вання науково-технічної діяльності у сфері біотехнологій та впровадження її результатів у господарську діяльність підприємств че- рез внесення змін до Закону України “Про державно-приватне партнерство”; • розроблення заходів, спрямованих на залу- чення молоді до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації за напрямом “Біотехнологія”, що охоплює біотехнологічні процеси та апарати вироб- ництва біологічно-активних речовин та біо- технологічних продуктів, та “Біомедична інже- нерія”, що вивчає стан здоров’я та лікування людини за допомогою біомедичних техно- логій. Наведені напрями державних ініціатив щодо активізації ДПП для розвитку біотехнологічних виробництв в Україні дозволять у перспективі створити інвестиційно привабливу та конкурен- тоспроможну біотехнологічну промисловість. сПисок використаних дЖерел 1. EY’s Global Biotech Report 2017 [electronic re- source]. — Access: http://www.ey.com. 2. Портал програми Horizon 2020 в Україні. Ратифі- кація Угоди про науково-технологічне співробіт- ництво [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://h2020.link/ratifikaciya-ugodi-pro-naukovo- texnologichne-spivrobitnictvo. 3. Maximising the impact of KET Biotechnology. Report of the EC Workshop / European Commission. — 2015. — 29 р. 4. CORDIS is the Community Research and Develop- ment Information Service [electronic resource]. — Access: http://cordis.europa.eu/project/rcn/ 193340_en.html. 5. Закон України “Про державно-приватне парт- нерство” від 1 липня 2010 № 2404-VI, зі зміна- ми та доповненнями [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/2404-17. 6. Акти Кабінету Міністрів України щодо розвитку державно-приватного партнерства в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.ukrppp.com/uk/acts-of-the-cabmin. 7. Звіт про діяльність у 2016 р. Міністерства еко- номічного розвитку і торгівлі України [Електро- нний ресурс]. — Режим доступу: http://www.me. gov.ua. 8. Про схвалення Стратегії розвитку високотехно- логічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kno.rada. gov.ua. 9. Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України на 2011–2020 роки, затверджено наказом МОЗ України від 30.09.2013 р. № 843 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_ 20100913_769.html. 10. Cтатистичний збірник “Наукова та інноваційна ді- яльність України” за 2006, 2015 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua. 11. Bioscience economic development in the states: le- gislation and job creation best practices / Biotech- nology Industry Organization. — 2015. — 28 р. 12. Biotechnology Sector. Achievements Report 2017 / Department of Industrial Policy and Promotion, Department of Biotechnology. — 2017. — 7 р. 13. Investing in China’s Pharmaceutical Industry. — 2nd Ed. / PricewaterhouseCoopers. — 2009. — 38 р. 14. A Study on R&D Tax Incentives. Final Report / Euro- pean Commission. — 2014. — 130 р. 15. Юхновська Т.М. Стратегічні напрями розвитку біо- технологічної сфери деяких країн світу: орієнти- ри для України / Т.М. Юхновська, Т.В. Груздова // Український соціум. — 2015. — № 2 (53). — С. 50–63. 16. Імплементація високих технологій в економіку України : наукова доповідь / за ред. д-ра екон. наук, проф. І.Ю. Єгорова, д-ра екон. наук І.В. Одо- тюка, д-ра екон. наук О.Б. Саліхової ; НАН Украї- ни, ДУ “Інститут екон. та прогнозув. НАН Украї- ни”. — К., 2016. — 164 с. 17. Державне підприємство “Український інститут промислової власності”. Статистичний збірник “Промислова власність у цифрах за 2015 р.” [Електронний ресурс] — Режим доступу: http:// www.uipv.org. 18. Кваша Т.К. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму української економіки проблеми науко- во-технологічного та інноваційного розвитку / Т.К. Кваша, О.Ф. Паладченко // Науково-технічна інформація. — 2010. — № 3. — С. 14–18. 19. МОЗ запрошує фармвиробників долучитися до державно-приватного партнерства у сфері охо- рони здоров’я [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.apteka.ua/article/154404. 20. Марчук Л.П. Біотехнології у контексті сучасних інноваційних змін / Л.П. Марчук // Вісник аграр- ної науки Причорномор’я. — 2013. — Вип. 2. — С. 21–28. 21. Короткий річний звіт Національної академії наук України за 2015 р. [Електронний ресурс]. — Ре- жим доступу: http://www.nas.gov.ua/text/report/ 2015ua.pdf. 22. Державно-приватне партнерство в системі регу- лювання економіки : монографія / Єфименко Т.І., Черевиков Є.Л., Павлюк К.В. [та ін.] ; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ Т.І. Єфименко ; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2012. — 372 с. 23. Запатріна І. Публічно-приватне партнерство: по - тенціал для економік, що розвиваються : моно - графія / І. Запатріна ; [Lambert Academic Pub- lishing — Saarbrucken]. — 2013. — 197 с. referenceS 1. EY’s Global Biotech Report 2017. Available at: http:// www.ey.com. 2. Portal prohramy Horizon 2020 v Ukraini. Ratyfikatsiia Uhody pro naukovo-tekhnolohichne spivrobitnytstvo [Portal of the Horizon 2020 in Ukraine]. Available at: http://h2020.link/ratifikaciya-ugodi-pro-naukovo- texnologichne-spivrobitnictvo. 3. Maximising the impact of KET Biotechnology. Report of the EC Workshop. European Commission, 2015, 29 р. 4. CORDIS is the Community Research and Develop- ment Information Service. Available at: http:// cordis.europa.eu/project/rcn/193340_en.html. Проблеми науково-технічної діяльності ProblemS of Scientific and technological activitieS 11 5. Zakon Ukrainy “Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo” [The Law of Ukraine of 01 July 2010 no. 2404-VI On public-private partnership]. Available at: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2404-17. 6. Akty Kabinetu Ministriv Ukrainy shchodo rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini [Acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the deve- lopment of public-private partnership in Ukraine]. Available at: http://www.ukrppp.com/uk/acts-of- the-cabmin. 7. Zvit pro diialnist u 2016 r. Ministerstva ekonomich- noho rozvytku i torhivli Ukrainy [Report on the activi- ties of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine in 2016]. Available at: http://www. me.gov.ua. 8. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku vysokotekhnolo- hichnykh haluzei do 2025 roku ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii [On approval of the Strategy for the development of high-tech industries by 2025 and approval of a plan of mea- sures for its implementation]. Available at: http:// kno.rada.gov.ua. 9. Kontseptsiia rozvytku farmatsevtychnoho sektoru haluzi okhorony zdorovia Ukrainy na 2011–2020 roky [The Concept of the Pharmaceutical Sector Development in the Ukrainian Health Care Indus- try for 2011-2020, 30.09.2013, no. 843]. Available at: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20100913_ 769.html. 10. Statystychnyi zbirnyk “Naukova ta innovatsiina diial- nist Ukrainy” za 2006, 2015 rr. [Statistical collection “Scientific and innovative activity of Ukraine”, 2006, 2015]. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua. 11. Bioscience economic development in the states: le- gislation and job creation best practices. Biotech- nology Industry Organization, 2015, 28 р. 12. Biotechnology Sector. Achievements Report 2017. Department of Industrial Policy and Promotion, De- partment of Biotechnology, 2017, 7 р. 13. Investing in China’s Pharmaceutical Industry. 2nd Ed. PricewaterhouseCoopers, 2009, 38 р. 14. A Study on R&D Tax Incentives. Final Report. Euro- pean Commission, 2014, 130 р. 15. Yukhnovska T.M., Hruzdova T.V. (2015) Stratehichni napriamy rozvytku biotekhnolohichnoi sfery deia- kykh krain svitu: oriientyry dlia Ukrainy [Strategic directions for development of the biotechnology sector in some world countries: guidelines for Ukraine]. Ukrainskyi sotsium [Ukrainian Society], no. 2 (53), pp. 50–63. 16. Implementatsiia vysokykh tekhnolohii v ekonomiku Ukrainy: naukova dopovid (2016), ed. Dr. Econ. Sci- ences, prof. I.Iu. Yehorova, Dr. Econ. Sciences I.V. Odotiuka, Dr. Econ. Sciences O.B. Salikhovoi; SE “Institute of Economics and Forecasting” NAS of Ukraine. Kyiv (In. Ukr.), 164 р. 17. Derzhavne pidpryiemstvo “Ukrainskyi instytut pro- myslovoi vlasnosti”. Statystychnyi zbirnyk “Promys- lova vlasnist u tsyfrakh za 2015 r.” [SE “Ukrainian In- stitute of Industrial Property”. Statistical collection “Industrial Property in Figures for 2015”]. Available at: http://www.uipv.org. 18. Kvasha T.K., Paladchenko O.F. (2010) Rozvytok biotekhnolohii yak priorytetnoho napriamu ukrain- skoi ekonomiky problemy naukovo-tekhnolohich- noho ta innovatsiinoho rozvytku [Development of biotechnology as a priority area of the Ukrainian economy of the problem of scientific and tech- nological and innovative development]. Naukovo- tekhnichna informatsiia [Scientific and Technical Information], no. 3, рр. 14–18. 19. MOZ zaproshuie farmvyrobnykiv doluchytysia do derzhavno-pryvatnoho partnerstva u sferi okhorony zdorovia [MH invites pharmaceutical manufactur- ers to engage in public-private partnerships in the health sector]. Available at: http://www.apteka.ua/ article/154404. 20. Marchuk L.P. (2013) Biotekhnolohii u konteksti su- chasnykh innovatsiinykh zmin [Biotechnology in the context of modern innovation changes]. Vis- nyk ahrarnoi nauky Prychornomoria [Bulletin of the Agrarian Science of the Prychornomoria], Vol. 2, рр. 21–28. 21. Korotkyi richnyi zvit Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy za 2015 r. [The short annual report of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2015]. Available at: http://www.nas.gov.ua/text/ report/2015ua.pdf. 22. Derzhavno-pryvatne partnerstvo v systemi rehuliu- vannia ekonomiky (2012) [Public-private partner- ship in the system of regulation of economy: mono- graph] / Yefymenko T.I., Cherevykov Ye.L., Pav- liuk K.V. [at al.] ; Ed. T.I. Yefymenko ; SE “Institute of Economics and Forecasting” NAS of Ukraine. Kyiv (In. Ukr.), 372 р. 23. Zapatrina I. (2013) Publichno-pryvatne partnerstvo: potentsial dlia ekonomik, shcho rozvyvaiutsia [Pub- lic Private Partnership: The Potential for Develop- ing Economies: monograph]. [Lambert Academic Publishing — Saarbrucken], 197 р. t.v. нruzdova, Junior Researcher PUblic-Private PartnerShiP in the field of biotechnological manUfactUrerS in UKraine Abstract. In developed and developing countries current state in the field of biotechnology are aimed to solving global socio-economic problems, including the development of innovative biopharmaceuticals and medical equip- ment for the diagnosis and improvement of human health, metabolic engineering for the production of sustainable fuels and chemicals, biotechnology for the protection of crops, etc. Promotion of biotechnology as a successful industry poses many challenges in terms of high research and development costs, inadequate state regulation, lack of scientific resources and skilled personnel, as well as security and protection of intellectual property. In this context, public-private partnership is one of the tools which complement scarce public resources, create a com- petitive environment and contribute to efficiency increase and cost reduction. To solve these problems, author proposed the directions of state initiatives for activating the public-private partnership in the field of development of biotechnological productions in Ukraine. Keywords: public-private partnership, scientific and technical activity, sphere of biotechnology, industrial bio- technology, biotechnological production. наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 312 інФормаЦія Про автора Груздова тетяна валентинівна — м.н.с. ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, Україна, 01011; +38(044) 280-82-72; +38(093)552-17-41; gruzdova2012@ukr.net information aboUt the aUthor нruzdova t.v. — Junior Researcher, Institute of Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine, 26, Panas Mirnyі Str., Kyiv, Ukraine, 01011; +38 (044) 280-82-72; +38 (093) 552-17-41; gruzdova2012@ukr.net инФормаЦия об авторе Груздова т.в. — м.н.с. ГУ “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, Украина, 01011; +38(044) 280-82-72; +38(093)552-17-41; gruzdova2012@ukr.net т.в. Груздова, м.н.с. Государственно-частное Партнерство в сФере биотехнолоГических Производств украинЫ Резюме. Процесс роста сферы биотехнологий в развитых и развивающихся странах направлено на реше- ние глобальных социально-экономических проблем, включая разработку инновационных биофармацевтиче- ских препаратов и медицинского оборудования для диагностики и улучшения здоровья человека, метаболи- ческой инженерии для производства устойчивых видов топлива и химических веществ, биотехнологий для защиты сельскохозяйственных культур и т.д. Продвижение биотехнологий как успешной отрасли ставит пе- ред собой много проблем, связанных с высокими затратами на исследования и разработки, недостаточным государственным регулированием, отсутствием научных ресурсов и квалифицированных кадров, а также обеспечением безопасности и охраны интеллектуальной собственности. В этом контексте государственно- частное партнерство является одним из инструментов, который дополняет дефицитные государствен- ные ресурсы, создает конкурентную среду, способствует повышению эффективности и сокращению рас- ходов. Для решения перечисленных проблем предложены направления государственных инициатив по активизации государственно-частного партнерства в сфере биотехнологических производств в Украине. Ключевые слова: государственно-частное партнерство, научно-техническая деятельность, сфера био- технологий, промышленные биотехнологии, биотехнологические производства. УДК 303.71:336.1 т.в. Писаренко, канд. техн. наук т.к. куранда, зав. відділу в.м. Євтушенко, зав. сектору о.П. кочеткова, зав. сектору стан наукової і науково-технічної діяльності в україні за даними моніторинГу Резюме. До 90% зростання сучасних економік забезпечується за рахунок інтелектуальних ресурсів, насам- перед, використання результатів науково-технічної діяльності, та їх перетворення в інноваційні продукти. У зв’язку з цим всебічному об’єктивного аналізу стану науково-технічної діяльності та отриманих результатів у всьому світі приділяється пильна увага. У статті представлено результати авторських досліджень щодо фі- нансового забезпечення і результативності виконання наукових робіт в Україні у 2016 р., створення й упро- вадження результатів наукових досліджень і розробок. Показано стан патентної та публікаційної діяльності в країнах світу, позиції України у міжнародних рейтингах. Ключові слова: інноваційний розвиток, фінансове забезпечення, наукоємність ВВП, наукова (науково- технічна) продукція, публікаційна, патентна діяльність. встуП На сучасному етапі розвитку глобалізацій- них процесів у світовій економіці національ- ну безпеку держави, конкурентоспроможність її економіки і рівень життя людей визначають здатність до науково-технічного прогресу, умін- ня винаходити й масово освоювати результати інтелектуальної діяльності. Конкуренція між роз-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150769
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2520-6524
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:09:01Z
publishDate 2017
publisher Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format dspace
spelling Груздова, Т.В.
2019-04-15T19:09:19Z
2019-04-15T19:09:19Z
2017
Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України / Т.В. Груздова // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 3-12. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
2520-6524
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150769
334.7: 330.341.1
Процес росту сфери біотехнологій у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, спрямований на розв’язання глобальних соціально-економічних проблем, включаючи розробку інноваційних біофармацевтичних препаратів і медичного обладнання для діагностики та поліпшення здоров’я людини, метаболічної інженерії для виробництва стійких видів палива та хімічних речовин, біотехнологій для захисту сільськогосподарських культур тощо. Просування біотехнологій як успішної галузі порушує багато проблем, пов’язаних із високими витратами на дослідження і розробки, недостатнім державним регулюванням, браком наукових ресурсів і кваліфікованих кадрів, а також безпекою і охороною інтелектуальної власності. У цьому контексті державно-приватне партнерство є одним із інструментів, що доповнює дефіцитні державні ресурси, створює конкурентне середовище, сприяє підвищенню ефективності та зменшенню витрат. Для розв’язання вище перерахованих проблем запропоновано напрями державних ініціатив щодо активізації державно-приватного партнерства у сфері біотехнологічних виробництв в Україні.
Процесс роста сферы биотехнологий в развитых и развивающихся странах направлено на решение глобальных социально-экономических проблем, включая разработку инновационных биофармацевтических препаратов и медицинского оборудования для диагностики и улучшения здоровья человека, метаболической инженерии для производства устойчивых видов топлива и химических веществ, биотехнологий для защиты сельскохозяйственных культур и т.д. Продвижение биотехнологий как успешной отрасли ставит перед собой много проблем, связанных с высокими затратами на исследования и разработки, недостаточным государственным регулированием, отсутствием научных ресурсов и квалифицированных кадров, а также обеспечением безопасности и охраны интеллектуальной собственности. В этом контексте государственно-частное партнерство является одним из инструментов, который дополняет дефицитные государственные ресурсы, создает конкурентную среду, способствует повышению эффективности и сокращению расходов. Для решения перечисленных проблем предложены направления государственных инициатив по активизации государственно-частного партнерства в сфере биотехнологических производств в Украине.
In developed and developing countries current state in the field of biotechnology are aimed to solving global socio-economic problems, including the development of innovative biopharmaceuticals and medical equipment for the diagnosis and improvement of human health, metabolic engineering for the production of sustainable fuels and chemicals, biotechnology for the protection of crops, etc. Promotion of biotechnology as a successful industry poses many challenges in terms of high research and development costs, inadequate state regulation, lack of scientific resources and skilled personnel, as well as security and protection of intellectual property. In this context, public-private partnership is one of the tools which complement scarce public resources, create a competitive environment and contribute to efficiency increase and cost reduction. To solve these problems, author proposed the directions of state initiatives for activating the public-private partnership in the field of development of biotechnological productions in Ukraine.
Публікацію підготовлено в межах відомчої наукової теми ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: “Розвиток інноваційної системи України в європейському науково-технологічному просторі” (реєстраційний номер 0115U001424).
uk
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука, технології, інновації
Проблеми науково-технічної діяльності
Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
Государственно-частное партнерство в сфере биотехноло гических производств Украины
Public-private partnership in the field of biotechnological manufacturers in Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
Груздова, Т.В.
Проблеми науково-технічної діяльності
title Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
title_alt Государственно-частное партнерство в сфере биотехноло гических производств Украины
Public-private partnership in the field of biotechnological manufacturers in Ukraine
title_full Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
title_fullStr Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
title_full_unstemmed Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
title_short Державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв України
title_sort державно-приватне партнерство у сфері біотехнологічних виробництв україни
topic Проблеми науково-технічної діяльності
topic_facet Проблеми науково-технічної діяльності
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150769
work_keys_str_mv AT gruzdovatv deržavnoprivatnepartnerstvousferíbíotehnologíčnihvirobnictvukraíni
AT gruzdovatv gosudarstvennočastnoepartnerstvovsferebiotehnologičeskihproizvodstvukrainy
AT gruzdovatv publicprivatepartnershipinthefieldofbiotechnologicalmanufacturersinukraine