Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік

На основі зведених показників Глобального індексу інновацій за 2017 р. розглянута динаміка інноваційної активності в міжнародному масштабі, проведений порівняльний аналіз, визначені відносні переваги та слабкі ланки національних інноваційних систем, визначено місце України, стан інноваційної діяльно...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Наука, технології, інновації
Date:	2017
Main Author:	Андрощук, Г.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2017
Subjects:	Інноваційна економіка
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150773
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік / Г.О. Андрощук // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 30-39. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150773
record_format	dspace
spelling	Андрощук, Г.О. 2019-04-16T06:41:38Z 2019-04-16T06:41:38Z 2017 Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік / Г.О. Андрощук // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 30-39. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150773 338.24 На основі зведених показників Глобального індексу інновацій за 2017 р. розглянута динаміка інноваційної активності в міжнародному масштабі, проведений порівняльний аналіз, визначені відносні переваги та слабкі ланки національних інноваційних систем, визначено місце України, стан інноваційної діяльності. На основе сводных показателей Глобального индекса инноваций за 2017 г. рассмотрена динамика инновационной активности в международном масштабе, проведен сравнительный анализ, определены относительные преимущества и слабые звенья национальных инновационных систем, определено место Украины, состояние инновационной деятельности. On the basis of consolidated indicators of the Global Innovation Index for 2017, the dynamics of innovation activity on an international scale are considered, a comparative analysis was carried out, relative advantages and weak links of national innovation systems were determined, the place of Ukraine, the state of innovation activity were determined. uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Інноваційна економіка Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік Оценка уровня иновационного развития национальных экономик Evaluation of the level of innovative development of national economies Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік
spellingShingle	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік Андрощук, Г.О. Інноваційна економіка
title_short	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік
title_full	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік
title_fullStr	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік
title_full_unstemmed	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік
title_sort	оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік
author	Андрощук, Г.О.
author_facet	Андрощук, Г.О.
topic	Інноваційна економіка
topic_facet	Інноваційна економіка
publishDate	2017
language	Ukrainian
container_title	Наука, технології, інновації
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Оценка уровня иновационного развития национальных экономик Evaluation of the level of innovative development of national economies
description	На основі зведених показників Глобального індексу інновацій за 2017 р. розглянута динаміка інноваційної активності в міжнародному масштабі, проведений порівняльний аналіз, визначені відносні переваги та слабкі ланки національних інноваційних систем, визначено місце України, стан інноваційної діяльності. На основе сводных показателей Глобального индекса инноваций за 2017 г. рассмотрена динамика инновационной активности в международном масштабе, проведен сравнительный анализ, определены относительные преимущества и слабые звенья национальных инновационных систем, определено место Украины, состояние инновационной деятельности. On the basis of consolidated indicators of the Global Innovation Index for 2017, the dynamics of innovation activity on an international scale are considered, a comparative analysis was carried out, relative advantages and weak links of national innovation systems were determined, the place of Ukraine, the state of innovation activity were determined.
issn	2520-6524
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150773
citation_txt	Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік / Г.О. Андрощук // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 30-39. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT androŝukgo ocínkarívnâínnovacíinogorozvitkunacíonalʹnihekonomík AT androŝukgo ocenkaurovnâinovacionnogorazvitiânacionalʹnyhékonomik AT androŝukgo evaluationofthelevelofinnovativedevelopmentofnationaleconomies
first_indexed	2025-11-25T20:40:33Z
last_indexed	2025-11-25T20:40:33Z
_version_	1850526671274246144
fulltext	наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 330 встуП У сучасному світі інновації розглядаються як найважливіший каталізатор довгостроково- го економічного розвитку. Останніми роками поширилася практика зіставлень інноваційної діяльності країн у міжнародному масштабі на основі зведених індексів. Найбільш відомими з них є такі: Глобальний індекс конкурентоспро- можності (Global Competitiveness Index), Гло- бальний індекс інновацій — Global Innovation Index (INSEAD); Індекс інноваційного розвитку ЄС — The Summary Innovation Index (European Commission); Індекс технологічного розвитку — The Technology Readiness Index (World Economic Forum); Індекс готовності до економіки знань — The Knowledge Index (World Bank), Індекс люд- ського розвитку (Human Development Index), Глобальний індекс талантів (The Global Talent Index, ГІТ). Для порівняльного аналізу, визначення від- носних переваг і слабких ланок національних ін- новаційних систем (НІС) варто використовувати результати позиціонування країн на основі ба- гатого й унікального набору даних. Дослідження науковців [1–8] показують, що серед основних параметрів виміру НІС найбільш уживаними є: ступінь централізації учасників інноваційного процесу; обсяги й структура фінансових, кадро- вих і матеріальних ресурсів; результати іннова- ційної діяльності у вигляді об’єктів інтелектуаль- ної власності — винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау, нових технологій і продуктів, наукових публікацій. Постановка Проблеми Питанням інноваційного розвитку економіч- них систем, дослідженню інновацій як фактору стійкого зростання й підвищення конкуренто- спроможності країни в умовах глобалізації, фор - муванню НІС присвятили численні роботи відо- мі закордонні економісти: П. Друкер, М. Кас- тельс, Ф. Ніксон, П. Фішер, Й. Шумпетер, Л. Абал- кін, А. Аганбегян, А. Варшавський, Л. Гохберг, Р. Грінберг, М. Делягін, В. Іноземцев, Н. Івано- ва, Б. Кузик, Д. Львов, та українські науковці Л. Антонюк, Ю. Бажал, В. Базилевич, О. Бутнік- Сіверський, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Гусєв, О. Жилінська, І. Єгоров, О. Кузьмін, Л. Лігоненко Б. Маліцький, І. Макаренко, В. Мунтіян, В. Пар- хоменко, В. Соловйов, В. Сіденко, Н. Чухрай, Л. Федулова, А. Яковлєв та ін. Водночас багато- гранність і комплексний характер цієї пробле- матики, динамічність змін у світі вимагають по- дальших наукових досліджень. У підготовленій НАН України Національній доповіді “Інноваційна Україна 2020”, зокрема, констатується: “відсутність в Україні зацікав- леності в інноваційному розвитку на політич- ному рівні, гальмування підтримки інноваційної діяльності, а то і пряма протидія їй основних міністерств в умовах, коли оточення України інтенсивно розвиває науково-технічну сферу УДК 338.24 Г.о. андрощук, канд. екон. наук, доцент оЦінка рівня інноваЦіЙноГо розвитку наЦіональних економік Інновація відрізняє лідера від послідовника Стів Джобс Резюме. На основі зведених показників Глобального індексу інновацій за 2017 р. розглянута динаміка інноваційної активності в міжнародному масштабі, проведений порівняльний аналіз, визначені відносні переваги та слабкі ланки національних інноваційних систем, визначено місце України, стан інноваційної діяль ності. У ГІІ Україна досягла поставленого урядом завдання — 50 місце. Кількість інвестицій в інноваційні компанії в 2016 р. зросла на 32%. Українські компанії залучили понад 400 млн дол. інвестицій. Проведено оцінку прогресу в досягненні поставлених цілей, виявлені процеси, які стимулюють і стримують інновації, запропоновані заходи інноваційної політики дій уряду, регіонів, міністерств і відомств із регулювання ін- новаційного розвитку економіки. Зроблено висновки, що Україна при досить високому рівні досліджень і розробок, винахідницької активності має низькі позиції за рівнем комерціалізації і захисту об’єктів інте- лектуальної власності. Для перетворення науково-технічних досягнень у конкурентний науково-технічний продукт потрібно розвивати всю інфраструктуру ринку інтелектуальної власності, завершити формування національної інноваційної системи. Ключові слова: інновації, інноваційна активність, національна інноваційна система, глобальний інновацій- ний індекс, індикатор, інтелектуальна власність, інфраструктура, рейтинг. інноваЦіЙна економіка innovative economy 31 (насамперед держави — члени ЄС), вимагає аналізу соціальних та економічних причин та- кого становища. Основна причина невиконан- ня законодавства у сфері науки та інновацій в Україні, складнощі його розроблення та ухва- лення пов’язані з тим, що нормативно-право- ві акти ухвалюються за відсутності інновацій- ної спрямованої економічної стратегії України” [1, с. 239]. Стан інноваційної діяльності потребує спе- ціального аналітичного дослідження, яке пе- редбачає визначення індикаторів інноваційної діяльності, проведення самого аналізу та вияв- лення основних трендів розвитку. Особливістю такого дослідження є комплексна характерис- тика інновацій як складного, динамічного й не- лінійного процесу. Викликає значний інтерес вивчення досвіду країн світу щодо моніторин- гу індикаторів інновацій, оскільки цей процес дуже динамічний і перебуває під впливом нових тенденцій розвитку: глобалізації, формування економіки знань, відкритих інновацій. Одним із найбільш широко вживаних ін- дексів інновацій є Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index — GII), розроблений у співробітництві з фахівцями швейцарської бізнес-школи (Business School for theWorld — INSEAD), Всесвітньої організації інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organi- zation — WIPO), Корнельським університетом (Cornell University). метою статті є дослідження динаміки інно- ваційної активності в міжнародному масштабі на основі зведених показників Глобального ін- дексу інновацій за 2017 р., визначення в ньому місця України, стану інноваційної діяльності та прогресу в досягненні поставлених цілей для кращого розуміння процесів, які стимулюють або стримують інновації, та розробки заходів політики дій уряду, регіонів, міністерств і ві- домств із регулювання інноваційного розвитку економіки. виклад основноГо матеріалу інформація про “Глобальний інновацій- ний індекс”. Доповідь “Глобальний інновацій- ний індекс” (ГІІ) у 2017 р. випускається вже вде- сяте. Вона є спільним виданням Корнельського університету, школи бізнесу INSEAD і Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ — спеціалізованої установи системи Організації Об’єднаних Націй). ГІІ, який публікується щоріч- но з 2007 р., нині служить головним орієнтиром для керівництва компаній, директивних органів та інших бажаючих отримати уявлення про ін- новаційні процеси у світі. Розробники політики, лідери бізнесу та інші зацікавлені сторони ви- користовують ГІІ на постійній основі для оцінки досягнутого прогресу. У підготовці дослідження взяли участь такі партнери в сфері знань: Кон- федерація індійської промисловості, підрозділ PwC “Strategy &”, Національна конфедерація промисловості Бразилії (CNI) і Бразильська служба підтримки мікро- і малих підприємств (Sebrae), а також Консультативна рада міжна- родних експертів. Основу доповіді ГІІ становить рейтинг країн світу за потенціалом інноваційної діяльності та її результатів. ГІІ включає показники, які виходять за рамки традиційних індикаторів інноваційної діяльності — таких, як рівень НДДКР, що служить визнанням тієї важливої ролі, яку відіграють ін- новації як рушійна сила економічного зростання і процвітання, а також відображає необхідність формування широкого бачення інноваційних процесів у розвинутих країнах і країнах з рин- ком, що формується. Для сприяння обговоренню питань іннова- цій на міжнародному рівні, розробки заходів політики та виявлення передової практики не- обхідні показники, що дозволяють оцінити рі- вень інноваційної активності та ефективність політики в цій галузі. ГІІ дозволяє на постійній основі проводити оцінку факторів, що вплива- ють на інноваційну діяльність. Зокрема, він має такі характеристики: • огляди по 127 країнах, включаючи статис- тичні дані, місце в рейтингу, сильні та слабкі сторони; • 81 таблиця з даними за показниками, отрима- ними з більш ніж 30 міжнародних державних і приватних джерел, включаючи 57 таблиць із фактичними даними, 19 таблиць із комп- лексними показниками та п’ять таблиць із результатами опитувань; • прозора і відтворена методика розрахунків при 90%-му довірчому інтервалі для рейтингів за кожним індексом (ГІІ, субіндекси витрат і результатів), а також аналіз факторів, що впливають на річні зміни рейтингів [9]. Рейтинг ГІІ 2017 р. є середнім двох субіндек- сів. Субіндекс інноваційних витрат (Іnnovatіon Іnput) дозволяє оцінювати елементи національ- ної економіки, в яких протікають інноваційні процеси, в розбивці за п’ятьма основними гру- пами: (1) інститути; (2) людський капітал і дослі- дження; (3) інфраструктура; (4) рівень розвитку ринку; і (5) рівень розвитку бізнесу. Субіндекс інноваційних результатів (Іnnovatіon Output) ві- дображає фактичні результати таких зусиль у розбивці по двох основних групах: (6) резуль- тати в галузі знань і техніки; і (7) результати творчої діяльності. Підсумковий індекс — це співвідношення витрат й ефекту, що дозволяє наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 332 об’єктивно оцінити ефективність зусиль з роз- витку інновацій у тій або іншій країні. Зазначимо, що Індекс представляє собою сукупні дані про результативність інноваційної діяльності з 127 країн і економік світу, на які припадає 92,5% від населення планети і 97,6% від світового ВВП. У ньому розглядається 81 показник розвитку інновацій у найширшому їх розумінні — від стану інфраструктури до ситу- ації в політичному середовищі, бізнесі та освіті. Індекс представляється в Спільний дослідниць- кий центр Європейської комісії для проведення незалежної статистичної перевірки. Заванта- жити повну версію доповіді (463 с.) можна за посиланням: www.globalinnovationindex.org. Згідно з доповіддю “Глобальний інновацій- ний індекс” 2017 р. рейтинг провідних країн- інноваторів очолюють Швейцарія, Швеція, Ні- дерланди, США і Велика Британія, а група країн, в яку входять Індія, Кенія і В’єтнам, випереджає країни, які досягли того ж рівня розвитку. Серед основних висновків доповіді слід на- звати становлення Індії як інноваційного цент- ру, який формується в Азії, високу порівняно з рівнем розвитку інноваційну активність у краї- нах Африки на південь від Сахари і можливості зміцнення інноваційного потенціалу в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. Щорічно в ГІІ здійснюється моніторинг при- близно 130 країн за десятками параметрів, від кількості патентних заявок до обсягу витрат на освіту, в результаті чого директивні органи мають можливість отримати узагальнене уяв- лення про динаміку інноваційної активності, яка більшою мірою стає однією з рушійних сил соціально-економічного зростання. У новому, спеціальному розділі ГІІ аналізуються “гарячі точки інновацій” у всьому світі, де вище за все щільність винахідників, які фігурують у міжна- родних патентних заявках. Автори десятого випуску доповіді — ГІІ 2017 р. — відзначають розрив, що зберігається в інноваційних можливостях розвинутих країн і країн, що розвиваються, та низькі темпи підви- щення активності в сфері досліджень і розробок (НДДКР) як у державному секторі, так і на рівні корпорацій. лідери і аутсайдери нового рейтингу. Найвищий інноваційний індекс автори нового дослідження в сьомий раз поспіль відзначили за Швейцарією. За нею йдуть Швеція, Голлан- дія, США і Велика Британія. Лідер низки ІКТ- рейтингів — Південна Корея — на 11 місці. Гір- ше за всіх із інноваціями з досліджених країн ситуація в Ємені (127 місце). Не набагато кращі позиції в Гвінеї, Того, Замбії, Нігерії, Бурунді та Зімбабве. Перші 25 позицій у рейтингу: 1. Швейцарія (№ 1 в 2016 р.) 2. Швеція (2) 3. Нідерланди (9) 4. Сполучені Штати Америки (4) 5. Сполучене Королівство (3) 6. Данія (8) 7. Сінгапур (6) 8. Фінляндія (5) 9. Німеччина (10) 10. Ірландія (7) 11. Республіка Корея (11) 12. Люксембург (12) 13. Ісландія (13) 14. Японія (16) 15. Франція (18) 16. Гонконг (Китай) (14) 17. Ізраїль (21) 18. Канада (15) 19. Норвегія (22) 20. Австрія (20) 21. Нова Зеландія (17) 22. Китай (25) 23. Австралія (19) 24. Чеська Республіка (27) 25. Естонія (24) У 2017 р. Швейцарія сьомий рік поспіль очо- лює загальний рейтинг, в якому 24 з перших 25 місць належить країнам з високим доходом (Китай, який займає 22 місце, є винятком). З 2016 р. Китай став першою країною із серед- нім рівнем доходу, що увійшла в число провідних двадцяти п’яти країн інноваційного рейтингу. “Докладаючи зусиль для скорочення іннова- ційного розриву, потрібно спочатку допомогти країнам з ринковою економікою, щоб зрозуміти сильні і слабкі сторони своєї інноваційної діяль- ності та розробити відповідну політику і систему координат, — зазначив Сумитра Дутта, декан Вищої школи управління ім. Самюеля Кертіса Джонсона при Корнельському університеті. — Саме з цією метою вже більше десяти років випускається ГІІ” [9]. Показники групи країн із середнім і низьким рівнями доходів істотно перевищують ті пара- метри, про які можна було б говорити, виходячи з досягнутого ними рівня розвитку: в поточному році в групу “динамічних інноваторів” входить 17 країн, тобто трохи більше, ніж у 2016 р. Дев’ять з них, в тому числі Кенія і Руанда, розташовані в регіоні Африки на південь від Сахари, і три — в Східній Європі. У розділ “Лідери інновацій” за регіонами (серед країн з рівнем доходу нижче середнього) потрапили три країни: В’єтнам, Україна і Монголія. До таких інноваційних гігантів, як Китай, Японія і Республіка Корея, підступає група дер- інноваЦіЙна економіка innovative economy 33 жав Азії, зокрема Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни і В’єтнам, які активно вдо- сконалюють свої інноваційні екосистеми і до- магаються високих результатів за важливими показниками, зокрема, щодо розвитку сфери освіти, НДДКР, темпів зростання продуктивності праці й експорту високотехнологічної продукції. Регіональні лідери у сфері інновацій наведені у табл. 1. У 2017 р. автори рейтингу особливу увагу приділили інноваціям у сільському господарстві та продовольчих системах. “У найближчі деся- тиліття сільське господарство і продовольчий сектор зіткнуться з величезним зростанням сві- тового попиту і посиленням конкуренції за об- межені природні ресурси через наслідки зміни клімату, — йдеться в звіті. — Інновації — це ключ до стійкого зростання продуктивності праці, необхідної для задоволення цього зростаючого попиту” [9]. Тема ГІІ 2017 р. “Інновації годують світ” дає змогу проаналізувати стан інноваційної діяль- ності в рамках агропродовольчих систем. У май- бутні десятиліття агропродовольчий сектор зіт - кнеться з колосальним зростанням світового попиту і загостренням конкурентної боротьби за обмежені природні ресурси. Крім того, йому потрібно буде адаптуватися в умовах зміни клі- мату і пом’якшувати процес таких змін. Інновації виступають ключовим інструментом підтрим- ки зростання продуктивності, необхідним для задоволення згаданого зростаючого попиту, і сприяння розширенню мережевих комплексів, які об’єднують стійке виробництво, обробку, розподіл і споживання продуктів харчування, видалення та переробку відходів і отримали назву продовольчих систем. “На наших очах у всьому світі вже народжу- ється “цифрове сільське господарство” з без- пілотними літальними апаратами, супутнико- вими датчиками і польовою робототехнікою, — зазначив Бруно Ланвен, виконавчий директор Відділення глобальних індексів школи бізнесу INSEAD. — Зараз гостро відчувається необхід- ність “розумного сільського господарства” для оптимізації виробничо-збутових і розподільчих систем і стимулювання впровадження творчих нових бізнес-моделей, які зводять до мінімуму навантаження на земельні, енергетичні та інші природні ресурси, водночас дозволяючи при- діляти увагу потребам найбіднішого населення світу”. “За наявними оцінками до 2050 р. чисель- ність населення досягне 9,7 млрд. У результаті перед світовим аграрним сектором постають колосальні завдання. Виникає загроза глобаль- ної продовольчої кризи, яка може вибухнути, якщо директивним органам та іншим зацікав- леним сторонам не вдасться забезпечити впро- вадження сільськогосподарських інновацій, знач но підвищуючи продуктивність”, — підкрес- лив Баррі Джарузельскі, керівник консалтин- гової фірми “Strategy &”, що входить в мережу PwC [9]. Північна америка. Характерною особли- вістю двох північноамериканських країн — США (четверте місце за сукупністю показників) і Канади (18 місце в світі) — є добре розвину- ті фінансові ринки та висока активність вен- чурного капіталу, що допомагає стимулювати економічну діяльність приватного сектору. До Таблиця 1 регіональні лідери у сфері інновацій регіон/ рейтинг країна місце в глобальному рейтингу Гіі 2017 р. Північна америка 1 Сполучені Штати Америки 4 2 Канада 18 країни африки на південь від сахари 1 Південна Африка 57 2 Маврикій 64 3 Кенія 80 латинська америка і карибський басейн 1 Чилі 46 2 Коста-Ріка 53 3 Мексика 58 Центральна і Південна азія 1 Індія 60 2 Іран, Ісламська Республіка 75 3 Казахстан 78 Північна африка і західна азія 1 Ізраїль 17 2 Кіпр 30 3 Об’єднані Арабські Емірати 35 Південно-східна азія, східна азія і океанія 1 Сінгапур 7 2 Республіка Корея 11 3 Японія 14 Європа 1 Швейцарія 1 2 Швеція 2 3 Нідерланди 3 наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 334 сильних сторін також відносяться: функціону- вання першокласних університетів і компаній, що займаються дослідженнями і розробками (НДДКР) у глобальних масштабах; висока якість наукових публікацій; здійснення витрат на роз- робку програмного забезпечення та інновацій- них кластерів. Канада виділяється простотою процедур організації нового бізнесу і якістю наукових пуб- лікацій, високих оцінок удостоюються політич- не середовище, режим регулювання і діловий клімат країни. Канада наполегливо удоскона- лює систему освіти. Європа. У рейтингу ГІІ за поточний рік 15 з 25 перших місць займають країни Європи. Особ ливо сильні позиції Європи щодо людсько- го капіталу, наукових досліджень, інфраструк- тури та рівня розвитку бізнесу. Європейські країни попереду майже з поло- вини показників, на базі яких розраховується ГІІ, зокрема, за часткою висококваліфікованих фа- хівців у загальній зайнятості, співпраці універ- ситетських і галузевих дослідницьких структур, кількості патентних заявок і науково-технічних статей, за якістю наукових публікацій. Південно-східна азія, східна азія і океа- нія. Республіка Корея зберігає вищі рейтинги з патентування та інших показників у сфері інте- лектуальної власності, займаючи друге місце за рівнем розвитку людського капіталу та наукових досліджень, причому значний внесок у НДДКР робить підприємницький сектор країни. Третя за регіональним рейтингом країна — Японія — входить у першу десятку країн світу з наукових досліджень і розробок, інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ), торгівлі, конку- ренції, масштабами ринку та освоєння, ство- рення та поширення знань. Завдяки гарним показникам розвитку бізне- су, технологій і економіки знань стійко зростає загальний рейтинг Китаю за ГІІ (в поточному році — 22 місце). У нинішньому році Китай де- монструє високі результати з низки показни- ків, включаючи присутність компаній, що здійс- нюють НДДКР у глобальних масштабах, штат дослідницького персоналу на підприємствах, кількість патентних заявок та інші змінні в сфері інтелектуальної власності. У рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) перші місця за більшістю показників належать Сінгапуру, за кількома істотними ви- нятками: з експорту послуг ІКТ лідирують Філіп- піни, а за видатками на цілі освіти — В’єтнам. Сильними сторонами Таїланду є експорт продукції творчої праці та висока частка вало- вих внутрішніх капіталовкладень у НДДКР, що фінансуються підприємницьким сектором — за цими позиціями країна вийшла на п’яте і шосте місця у світі. В’єтнам знаходиться на другому місці в ре- гіоні за видатками на освіту, домагаючись та- кож хороших результатів за темпами зростання продуктивності праці, загальнонаціональними інвестиціями та чистим притоком прямих іно- земних інвестицій. Високим є рейтинг Малайзії з позицій ім- порту та експорту високотехнологічної продук- ції, співпраці університетських і галузевих дос- лідницьких структур і кількості випускників тех- нічних вищих навчальних закладів. Центральна і Південна азія. Індія — 60 місце в світі — очолює рейтинг країн Централь- ної і Південної Азії і вже сьомий рік поспіль ви- ходить на перше місце за показником іннова- ційної діяльності порівняно з ВВП на душу насе- лення. Позиції Індії поліпшуються за більшістю показників, включаючи інфраструктуру, рівень розвитку бізнесу, розвиток економіки знань і технологій та випуск продукції творчої праці. Індія займає 14 місце в світі за показником присутності компаній, що здійснюють НДДКР у глобальних масштабах, значно випереджаючи зіставні групи у нижньому і верхньому сегмен- тах країн із середнім рівнем доходу. Крім того, в розрізі ресурсів інновацій Індія перевершує більшість інших країн із середнім рівнем до- ходу за кількістю випускників технічних ВНЗ, валовим нагромадженням капіталу, валовим внутрішнім вкладенням підприємств у НДДКР, штатом дос лідницького персоналу, а в розрізі результатів інновацій — за якістю наукових пуб- лікацій, темпами зростання ВВП на одного пра- цівника, експортом високотехнологічних послуг і послуг ІКТ, експортом продукції творчої праці, виробниц твом високотехнологічної готової про- дукції та надходженнями від інтелектуальної власності. “Державна політика відіграє ключову роль у створенні сприятливих умов для інноваційної діяльності. Протягом останніх двох років в Індії ведеться серйозна робота на базі ГІІ, наприк- лад, створена Цільова група високого рівня з інновацій та проходять консультації з питань ін- новаційної політики та вдосконалення системи показників інноваційної діяльності”, — заявив генеральний директор Конфедерації індійської промисловості Чандраджіт Банерджі [9]. В Ісламській Республіці Іран (75 місце в сві- ті) прекрасно розвинута система вищої освіти, і країна посідає друге місце в світі за кількіс- тю випускників технічних ВНЗ. Таджикистан (94 місце в світі) випереджає всіх з мікрофінан- сування, а Казахстан (78 місце) займає перше місце в світі за середньою кількістю учнів на інноваЦіЙна економіка innovative economy 35 одного викладача і третє — за простотою про- цедури захисту міноритарних інвесторів. Північна африка і західна азія. П’ятий рік поспіль в авангарді країн регіону перебуває Із- раїль (17 місце в світі) та Кіпр (30 місце). Ізраїль поліпшив свої показники за валовими асиг- нуваннями на НДДКР і експортом ІКТ-послуг, зберігаючи провідні позиції в світі за кількістю науково-дослідних працівників, операціями з венчурним капіталом, валовим внутрішнім вкла- денням підприємств у НДДКР і штатом дослід- ницького персоналу на підприємствах. На третьому місці в регіоні знаходяться Об’єднані Арабські Емірати (35 місце в світі), які реалізують зростаючі можливості отриман- ня даних, активно залучають фахівців із вищою освітою і розвивають інноваційні кластери та інноваційну діяльність на базі моделі організа- ції бізнесу з використанням ІКТ. Шістнадцять з дев’ятнадцяти країн регіону Північної Африки і Західної Азії входять у першу сотню країн за рейтингом ГІІ, в тому числі Туреччина (43 місце), Катар (49 місце), Саудівська Аравія (55 місце), Кувейт (56 місце), Вірменія (59 місце), Бахрейн (66 місце), Грузія (68 місце), Марокко (72 міс- це), Туніс (74 місце), Оман (77 місце), Ліван (81 місце), Азербайджан (82 місце) і Йорданія (83 місце). латинська америка і карибський басейн. У найбільших країн регіону Латинської Америки і Карибського басейну лишаються особливо міцні позиції щодо розвитку інституційних структур, інфраструктури і бізнесу. Хороших результатів домагаються Чилі, Мексика, Бразилія і Аргентина за показниками в сферах розвитку людського по- тенціалу та наукових досліджень, наприклад, за такими, як якісний рівень університетів, кількість студентів ВНЗ, компаній, що здійснюють НДДКР у глобальних масштабах, а також у ІКТ — завдяки високим показникам використання он-лайнових послуг у державних органах і населенням. Останніми роками суттєвого підвищення рейтингів регіону з ГІІ не спостерігалося і жодна країна Латинської Америки і Карибського ба- сейну не добивалася випереджаючого зростан- ня показників інноваційної діяльності порівняно з досягнутим рівнем розвитку. “Оскільки в Латинській Америці, особливо Бразилії, намітилось повернення до позитив- них темпів зростання, вкрай важливо закласти основи інноваційного розвитку, який є головною метою програми мобілізації бізнесу в інтересах інновацій (MEI)”, — зазначили президент CNI Робсон Андраде і технічний директор Sebrae Елоїза Менезес [9]. країни африки на південь від сахари. Вище всього рейтинги країн Африки на південь від Сахари за показниками стану інституційної структури та розвитку ринку, за якими Маврикій, Ботсвана, Південна Африка, Намібія, Руанда і Буркіна-Фасо не поступаються деяким країнам Європи і Південно-Східної Азії, Східної Азії та Океанії, що знаходяться на тому ж рівні розви- тку, або випереджають їх. Починаючи з 2012 р., в країнах Африки на південь від Сахари налічується більше держав, що входять у групу “динамічних новаторів”, ніж у будь-якому іншому регіоні. У поточному році, як і не раз попередніми роками, “динамічними новаторами” стали Кенія, Руанда, Мозамбік, Уганда, Малаві, Мадагаскар і Сенегал. На цей раз у групу динамічних новаторів увійшли Бу- рунді й Об’єднана Республіка Танзанія. Нині ключове значення має збереження і нарощу- вання темпів інноваційної діяльності в країнах Африки на південь від Сахари. україна в Глобальному інноваційному індексі — 2017. Україна зайняла 50 місце зі 127 країн світу, піднявшись на шість рядків по- рівняно з 2016 р. Сусідами України по рейтингу є такі країни, як Чорногорія, Катар, Таїланд і Монголія. Із сусідніх до нас країн найкращий показник у Словаччини (34 місце). Польща має 38, Угорщина — 39, Румунія — 42, Російська Федерація — 45 місце. З країн колишнього СРСР найкращий показник — у Естонії, яка по- сіла 25 місце. Серед європейських країн Украї- на зайняла 33 позицію. У 2017 р. Росія не змогла продовжити бага- торічне сходження в світовому рейтингу інно- ваційних країн, втративши в ньому дві позиції і перемістившись на 45 місце. За спиною Росії в списку також Молдова (54), Вірменія (59), Грузія (68), Казахстан (78), Азербайджан (82), Білорусь (88), Таджикистан (94), Киргизія (95). У світовому рейтингу найбільш інноваційних країн, який складає Агентство Bloomberg, Росія опустилася на 14 позицій, відкотившись з 12 на 26 місце. Головною причиною цього є наслідки від застосування економічних санкцій і падіння цін на нафту. Сильними для України індикаторами є “Кое- фіцієнт ефективності інновацій” (11), “Людський капітал і дослідження” (41), “Освіта” (30), спів- відношення студент-учитель (2). За індексом “Знання та технологічні результати” Україна займає — 32 місце, показниками “Створення знань” — 16, “Патенти” — 18, “Патентні заявки PCT” — 37, “Корисні моделі” — 1. Зазначимо: щодо трьох останніх показників, то тут нема чим пишатись. Кількість заявок на корисні моделі в Україні у 2,3 разу перевищує кількість заявок на винаходи, а кількість вида- них патентів на корисні моделі у 3,2 разу пере- наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 336 вищує кількість виданих патентів на винаходи. Протягом року майже 75% патентів національ- них власників втрачає чинність через несплату зборів за підтримання чинності патентів на ви- находи і корисні моделі. Крім Глобального інноваційного індексу, ви- значається рейтинг країн за Індексом іннова- ційної ефективності, який розраховується на основі тих же показників і підіндексів, що й ГІІ, шляхом рейтингування відношення Інновацій- ного вихідного індексу до Інноваційного вхід- ного індексу. Індекс інноваційної ефективності характеризує створення сприятливих умов для інноваційної результативності. За цим показ- ником у 2017 р. Україна на 11 місці, що на одну позицію вище, ніж у 2016 р. Це свідчить про зростання ефективності інноваційної діяльності в країні. З аналізу доповіді ВОІВ World Intellectual Property Report Breakthrough Innovation and Eco- nomic Growth [10] можна дійти висновку, що Україна входить до 20 країн-лідерів за кількістю патентів у сфері революційних технологічних інновацій: 3-D друку (11 місце) і робототехніки (17 місце). Інші показники: “Витрати на комп’ютерні програми” (6), “Творчі результати” (49), “Торгові марки” (12), “Промислові зразки” (11), Кількість працюючих жінок з вищою освітою (3), “Платежі за інтелектуальну власність” (46), “Дослідниць- кий талант” (42). Найбільш слабкими показниками для Украї- ни є: “Політичне середовище” (122), “Політична стабільність та безпека” (124), “Інститути” (101); “Інфраструктура” (90); “Стан розробки клас- терів” (114) “Створення ІКТ та бізнес-моделі” (112). Щодо останнього показника також ви- никає питання. Адже за підрахунками ауди- торської компанії — Pricewaterhouse Coopers, Україна входить до ТОП-20 найбільших екс- портерів IT-послуг у світі. Понад 70% експорту IT-послуг України становить розробка програм- ного забезпечення на замовлення. У рамках ГІІ аналітики розподіляють країни на три сегменти — лідери, успішні та країни- аутсайдери — залежно від розміру ВВП на душу населення при оцінці впливу на нього іннова- ційних ринків. Україна перебуває в ближче до центру кривої в сегменті “процвітаючих” ефек- тивних інноваторів. висновки за Глобальним індексом інновацій украї- на досягла поставленого урядом завдання — 50 місце. Кількість інвестицій в інноваційні компанії в 2016 р. зросла на 32%. Українські компанії залучили понад 400 млн дол. [11]. Але при цьому низькими є показники інсти- туціонального розвитку (101 місце, як і у минуло- му році) та розвитку інфраструктури (90 місце) у зв’язку з політичною нестабільністю і непо- слідовністю проведення реформ. Законодавча база та методи державної підтримки інновацій- ного розвитку залишаються недосконалими. Україна увійшла до трійки країн з найвищою тіньовою економікою. Про це свідчить дослі- дження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів. Обсяг тіньової еко- номіки в Україні становить 45,96% від торішньо- го ВВП країни або 1 трлн 95,3 млрд грн [12]. Антикорупційна громадська ініціатива Trans- parency International оприлюднила результати опитування Барометр світової корупції (Global Corruption Barometer) жителів Європи і країн Центральної Азії щодо розвитку корупції та бо- ротьби з нею. Україна увійшла до п’ятірки країн, де більше половини населення (56%) вважають корупцію проблемою, яка заважає розвиватися економіці. Головною проблемою українці на- звали стан економіки. Результати дослідження свідчать про те, що найбільш корумпованими в нашій країні є органи влади, суди, правоохо- ронні органи і бізнес-менеджмент [13]. Україна, маючи досить високий рівень дос- ліджень і розробок та патентної активності, зай- має низькі позиції за рівнем комерціалізації та захисту об’єктів інтелектуальної власності. За даними Держслужби статистики України в еко- номіці використовується близько 4 тис. об’єктів промислової власності, зокрема 1,8 тис. вина- ходів (близько 7% від загальної кількості чин- них патентів), 2,4 тис. корисних моделей (6%), 393 промислові зразки (4%). Отже, більшість захищених охоронними документами об’єктів промислової власності у виробництві не вико- ристовуються і припиняють свій життєвий шлях відразу ж після розробки і отримання правової охорони. Середній вік винахідника становить 46,4 року [5; 6]. Високий рівень досліджень і розробок та па- тентної активності є необхідною, але недостат- ньою умовою розвитку інноваційної економіки країни. Для перетворення науково-технічних досягнень у конкурентний науково-технічний продукт потрібен розвиток усієї інфраструктури ринку інтелектуальної власності, завершення формування НІС. Оцінюючи ефективність НІС України у сфері ресурсного забезпечення науки й інноваційної діяльності за індикаторами, необхідно виділити її сильні й слабкі сторони. Зокрема, сильними сторонами є: збереження людського потенціа- лу для побудови економіки знань — освіченої молоді й кваліфікованих кадрів, слабкими — інноваЦіЙна економіка innovative economy 37 анклавність наукової системи країни, її недос- татня інтегрованість у міжнародний науковий простір, недофінансування науки, архаїчність організаційної структури. Погіршення позиції України в Індексі люд- ського розвитку свідчить про необхідність ефек- тивних дій із покращення економічної ситуації в країні, оскільки значення ВНД на душу населен- ня зараз навіть нижче, ніж у 1990 р. Україна не повною мірою використовує людський потен- ціал, тому значно відстає від країн із подібними умовами і проблемами. Про це ж свідчить і по- гіршення позиції України у Глобальному індексі конкурентоспроможності талантів. Крім того, Україна порівняно з минулим роком втратила шість позицій за рівнем конкурентоспромож- ності. Причиною цього є погіршення показників “розвитку фінансового ринку”, “рівня розвитку бізнесу”, “інфраструктури”. Як зазначають в аналітичній доповіді екс- перти УкрІНТЕІ [3], шлях до процвітання лежить через зростання економіки, зростання економі- ки залежить від конкурентоспроможності про- дукції, конкурентоспроможність продукції — від інновацій, а інновації — від ступеня підтримки розвитку талантів у країні. За Глобальним індексом конкурентоспро- можності талантів позиція України в загально- му рейтингу погіршилася. Основною причиною є недосконалість регуляторного середовища, бізнес-середовища і ринку праці. У Глобально- му індексі талантів слабкими місцями України також визначено “якість середовища для під- готовки кваліфікованих кадрів”, “мобільність і відносна відкритість ринку праці”. Так, для продукування інновацій в Україні необхідно, перш за все, створити ефективне інституціональне середовище, яке забезпе- чить економічне зростання та розвиток талантів [3, с. 21]. Отже, Україна має високий освітній і нау- ковий потенціал, здатний продукувати різнома- нітні новації у вигляді ідей, наукових розробок, патентів, однак при цьому механізм впрова- дження їх у сферу економічної діяльності за- слабкий. У зв’язку з цим, насамперед, необхідно розробити дієвий механізм упровадження ре- зультатів інноваційної діяльності та створити ефективне інституціональне середовище, яке забезпечить розвиток талантів і підвищення рів- ня людського розвитку. Все це має забезпечити подальше зростання рівня життя населення. Безальтернативною для України є переорі- єнтація на високотехнологічний шлях подаль- шого розвитку. При цьому держава має зробити ставку суто на якісний людський капітал, вклю- чити конкурентоспроможну науку, передову освіту та високотехнологічний бізнес в основні драйвери своєї економіки [2, с. 132]. сПисок використаних дЖерел 1. Інноваційна Україна 2020: національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця та ін.; НАН України. — К., 2015. — 336 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2 015/07/%D0%86%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D 0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0% BD%D0%B0-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B 0%D1%97%D0%BD%D0%B0-2020++.pdf. 2. Форсайт економіки України: середньостроко- вий (2015–2020 роки) і довгостроковий (2020– 2030 роки) часові горизонти / наук. керівник проекту акад. НАН України М.З. Згуровський // Міжнародна рада з науки (ICSU); Комітет із системного аналізу при Президії НАН України; Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”; Інститут при- кладного системного аналізу НАН України і МОН України; Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку. — К. : НТУУ “КПІ”, 2015. — 136 с. 3. Аналітична довідка. Стан інноваційної діяльності та діяльності у сфері трансферу технологій в Україні у 2016 році. Міністерство освіти і науки України. Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. — К. : 2017. — 130 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// mon.gov.ua/content/%D0%94%D1%96%D1%8F% D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1 %82%D1%8C/ino_diyal/2017/stan2.pdf. 4. Андрощук Г.О. Національні інноваційні систе- ми: еволюція, детермінанти результативності : монографія / Г.О. Андрощук, С.А Давимука, Л.І. Федулова — К. : Парламентське видавницт- во, 2015. — 512 с. 5. Андрощук Г.О. Україна в Глобальному інно ва- ційному індексі / Проблеми та перспективи роз- витку інноваційної діяльності в Україні: X Міжна- родний бізнес-форум (Київ, 21 березня 2017 р.) / під. ред. А.А. Мазаракі. — К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2017. — 198 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.knteu.kiev.ua/file/ MzEyMQ==/7ae27cf3ff4a4d4b3ee985f220617 e75.pdf. 6. Андрощук Г.О. Глобальний інноваційний індекс 2016: місце України // Інтелектуальна власність в Україні. — 2016. — № 12. — С. 9–17. 7. Князевич А. Глобальний інноваційний індекс — оцінка інноваційного потенціалу України [Елек- тронний ресурс] // Режим доступу: http://dspace. tneu.edu.ua/bitstream/316497/9173/1/%D0%9A% D0%BD%D1%8F%D0%B7%D0%B5%D0%B2%D0 %B8%D1%87%20%D0%90..pdf. 8. Козлова А.І. Індикатори інноваційного розвитку економіки і промислових підприємств [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3760. 9. Global Innovation Index 2017 Innovation Feeding the World Author(s): Cornell University, INSEAD, WIPO / Publication year: 2017 [electronic resource]. — Access: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2017.pdf. 10. World Intellectual Property Report Breakthrough Innovation and Economic Growth [electronic re- source]. — Access: http://www.wipo.int/edocs/ pubdocs/en/wipo_pub_944_2015.pdf. 11. Украинские компании привлекли более 400 млн долларов [Электронный ресурс]. — Режим досту- наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 338 па: http://dengi.ua/business/298909-Ykrainskie- innovacii-privlekli-bolee-400-millionov-dollarov. 12. Україна увійшла до трійки країн з найвищою ті- ньовою економікою [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://expres.ua/main/2017/ 07/18/252794-ukrayina-uviyshla-triyky-krayin- nayvyshchoyu-tinovoyu-ekonomikoyu. 13. Названы самые коррумпированные сферы укра- инской экономики [Электронный ресурс]. — Ре- жим доступа: http://dengi.ua/business/291227- Nazvani-samie-korrympirovannie-sferi-ykrainskoi- ekonomiki. referenceS 1. Innovatsiina Ukraina 2020: natsionalna dopovid [Inno- vative Ukraine 2020: national report]; Ed. V.M. Gei- tsa and others; NAS of Ukraine. Кyiv (in Ukr.), 2015, 336 р. Available at: http://ief.org.ua/wp-content/ uploads/2015/07/%D0%86%D0%BD%D0%BD%D 0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B 9%D0%BD%D0%B0-%D0%A3%D0%BA%D1%80% D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-2020++.pdf. 2. Forsait ekonomiky Ukrainy: serednostrokovyi (2015– 2020 roky) i dovhostrokovyi (2020–2030 roky) cha- sovi horyzonty [Foresight of Ukraine’s economy: medium-term (2015-2020) and long-term (2020- 2030) time horizons]; Ed. M.Z. Zgurovskyі. Кyiv (in Ukr.), NTU of Ukraine “KPI”, 2015. — 136 p. 3. Analitychna dovidka. Stan rozvytku nauky i tekhniky, rezultaty naukovoyi i naukovo-tekhnichnoyi diyal- nosti za 2016 rik [Analytical Reference. Status of development of science and technology, results of scientific and scientific activity for 2016]. MES of Ukraine, UkrISTEI, Kyiv, 2017. Available at: http:// mon.gov.ua/content/ /na-sajt-mon-ad-kmu-11. 07.17.pdf. 4. Androshchuk H.O., Davymuka S.A, Fedulova L.I. Nat- sionalni innovatsiini systemy: evoliutsiia, determi- nanty rezultatyvnosti [National Innovation Systems: Evolution, Determinants of Effectiveness]: mono- graph. Кyiv (in Ukr.): Parlamentske vydavnytstvo Publ., 2015. — 512 p. 5. Androshchuk H.O. Ukraina v Hlobalnomu innovatsii- nomu indeksi / Problemy ta perspektyvy rozvytku innovatsiinoi diialnosti v Ukraini: X Mizhnarodnyi biznes-forum [Ukraine in the Global Innovation In- dex / Problems and Prospects for the Development of Innovation in Ukraine: X International Business Forum]. (Kуiv, March 21, 2017) Ed. A.A. Mazaraki — Кyiv (in Ukr.): KNUTE, 2017. — 198 p. Available at: https://www.knteu.kiev.ua/file/MzEyMQ==/7ae27 cf3ff4a4d4b3ee985f220617e75.pdf. 6. Androshchuk H.O. (2016) Hlobalnyi innovatsiinyi indeks 2016: mistse Ukrainy [Global Innovation In- dex 2016: Ukraine’s Place]. Intelektualna vlasnist v Ukraini [Intellectual Property in Ukraine], no. 12, рр. 9–17. 7. Kniazevych A. Hlobalnyi innovatsiinyi indeks — ot- sinka innovatsiinoho potentsialu Ukrainy [Global innovation index — an assessment of Ukraine’s innovation potential]. Available at: http://dspace. tneu.edu.ua/bitstream/316497/9173/1/%D0%9A %D0%BD%D1%8F%D0%B7%D0%B5%D0%B2% D0%B8%D1%87%20%D0%90..pdf. 8. Kozlova A.I. Indykatory innovatsiinoho rozvytku eko- nomiky i promyslovykh pidpryiemstv [Indicators of innovation development of economy and industrial enterprises]. Available at: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=3760. 9. Global Innovation Index 2017 Innovation Feeding the World Author(s): Cornell University, INSEAD, WIPO / Publication year: 2017. Available at: http://www. wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017. pdf. 10. World Intellectual Property Report Breakthrough In- novation and Economic Growth. Available at: http:// www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_944_ 2015.pdf. 11. Ukraynskye kompanyy pryvlekly bolee 400 mln dol- larov [Ukrainian companies have attracted more than 400 million dollars]. Available at: http://dengi. ua/business/298909-Ykrainskie-innovacii-privlekli- bolee-400-millionov-dollarov. 12. Ukraina uviishla do triiky krain z naivyshchoiu tinovoiu ekonomikoiu [Ukraine became the top three coun- tries with the highest shadow economy]. Available at: http://expres.ua/main/2017/07/18/252794-ukray- ina-uviyshla-triyky-krayin-nayvyshchoyu-tinovoyu- ekonomikoyu. 13. Nazvany samyye korrumpirovannyye sfery ukrain- skoy ekonomiki [The most corrupt spheres of the Ukrainian economy are named]. Available at: http:// dengi.ua/business/291227-Nazvani-samie-korrym- pirovannie-sferi-ykrainskoi-ekonomiki. h.o. androshchuk, PhD in Economics, Associate Professor evalUation of the level of innovative develoPment of national economieS Abstract. On the basis of consolidated indicators of the Global Innovation Index for 2017, the dynamics of innova- tion activity on an international scale are considered, a comparative analysis was carried out, relative advantages and weak links of national innovation systems were determined, the place of Ukraine, the state of innovation activity were determined. According to the Global Innovation Index, Ukraine has achieved the government’s task — 50th place. The number of investments into innovative companies in 2016 increased by 32%. Ukrainian companies have attracted more than $ 400 million. The estimation of progress in achieving the set goals, the processes that stimulate and restrain innovations, the measures of the innovation policy of the government, regions, ministries and departments on the regulation of innovative economic development are proposed. It is concluded that Ukraine, having a rather high level of research and development and inventive activity, has low positions in the level of commercialization and protection of intellectual property objects. To transform scientific and technological advances into a competitive science and technology product, the development of the whole in- frastructure of the intellectual property market, the completion of the formation of the national innovation system, is needed. Keywords: innovations, innovation activity, national innovation system, global innovation index, indicator, intel- lectual property, infrastructure, rating. інноваЦіЙна економіка innovative economy 39 інФормаЦія Про автора андрощук Геннадій олександрович — канд. екон. наук, доцент, головний науковий співробітник, завідувач лабораторії правового забезпечення розвитку науки і технологій НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, вул. Казиміра Малевича, 11, корп. 4, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 200-08-76; h.androshchuk@ndiiv.org.ua information aboUt the aUthor androshchuk h.o. — PhD in Economics, Associate Professor, Chief Senior Researcher, Head of Laborato- ry of Legal Support of Science and Technology Research Institute of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine Intellectual Property, 11, Kazуmirа Malevуchа Str., Bldg. 4, Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 200-08-76; h.androshchuk@ndiiv.org.ua инФормаЦия об авторе андрощук Г.а. — канд. экон. наук, доцент, главный научный сотрудник, заведующий лабораторией правового обеспечения развития науки и технологий, Научно-исследовательский институт интеллектуальной собствен- ности Национальной академии правовых наук Украины, ул. Казимира Малевича, 11, корп. 4, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 200-08-76; h.androshchuk@ndiiv.org.ua Г.а. андрощук, канд. экон. наук, доцент оЦенка уровня инноваЦионноГо развития наЦиональнЫх Экономик Резюме. На основе сводных показателей Глобального индекса инноваций за 2017 г. рассмотрена динами- ка инновационной активности в международном масштабе, проведен сравнительный анализ, определены относительные преимущества и слабые звенья национальных инновационных систем, определено место Украины, состояние инновационной деятельности. В ГИИ Украина достигла поставленной правительством задачи — 50 место. Количество инвестиций в инновационные компании в 2016 г. выросло на 32%. Украин- ские компании привлекли более 400 млн дол. инвестиций. Проведена оценка прогресса в достижении по- ставленных целей, выявлены процессы, которые стимулируют и сдерживают инновации, предложены меры инновационной политики действий правительства, регионов, министерств и ведомств по регулированию инновационного развития экономики. Сделаны выводы, что Украина при достаточно высоком уровне иссле- дований и разработок, изобретательской активности имеет низкие позиции по уровню коммерциализации и защиты объектов интеллектуальной собственности. Для преобразования научно-технических достижений в конкурентный научно-технический продукт нужно развивать всю инфраструктуру рынка интеллектуальной собственности, завершить формирование национальной инновационной системы. Ключевые слова: инновации, инновационная активность, национальная инновационная система, глобаль- ный инновационный индекс, индикатор, интеллектуальная собственность, инфраструктура, рейтинг. УДК 330.341.42 а.м. исмаЙлова, диссертант ПерсПективЫ развития ненеФтяноГо сектора в азербаЙдЖане * Резюме. В статье исследована перспектива развития ненефтяного сектора в Азербайджане. Экономиче- ская политика страны направлена на сохранение устойчивости развития, а также обеспечение благопо- лучия граждан. Как положительную, так и отрицательную роль в “экономической судьбе” Азербайджана играют “природные силы”. Однако не каждая обладающая природным богатством страна смогла достичь перехода от периода богатства карбогидрогенного экспортера к устойчивому и конкурентоспособному развитию. В результате исследования экономики Азербайджана сделан вывод о способности высокого развития ненефтяного сектора благодаря ресурсам или нынешним кадровым и другим природным потен- циалам. Ведь никакой природный капитал лишь одним своим наличием не принес пользы человеку. При этом окружающая среда (экосистема) способна обеспечить благополучие людей. Образованное экспортом “природных сил” богатство обладает потенциалом превращения в благополучие на долгосрочный период, однако это означает долгий и совсем нелегкий путь. Ключевые слова: ненефтяной сектор, экспорт, природные ресурсы, конкурентоспособность, устойчивое развитие. * Данная работа выполнена при финансовой поддержке Фонда развития науки при Президенте Азербайджанской Рес- публики — Грант № EІF/GAM-3-2014-6(21)-24/24/5.

Оцінка рівня інноваційного розвитку національних економік

Institution

Similar Items