Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів
У статті розглянуто системи сертифікації інженерів, окремий розділ присвячено післядипломній освіті як важливій складовій загальної системи. Крім того, запропоновано авторське бачення модифікації існуючої системи сертифікації, яка дозволить охопити майже всю інженерну спільноту. Надано пропозиції що...
Saved in:
| Published in: | Наука, технології, інновації |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150778 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів / М.М. Кірюхін // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 70-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150778 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кірюхін, М.М. 2019-04-16T07:04:05Z 2019-04-16T07:04:05Z 2017 Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів / М.М. Кірюхін // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 70-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150778 366 У статті розглянуто системи сертифікації інженерів, окремий розділ присвячено післядипломній освіті як важливій складовій загальної системи. Крім того, запропоновано авторське бачення модифікації існуючої системи сертифікації, яка дозволить охопити майже всю інженерну спільноту. Надано пропозиції щодо імплементації модифікованої системи, насамперед, у нашій країні. В статье рассмотрены существующие системы сертификации инженеров, отдельный раздел посвящен последипломному образованию как важной составляющей общей системы. Кроме того, предложено авторское видение относительно модификации существующей системы сертификации, которая разрешит охватить практически все инженерное сообщество. Предоставлены предложения относительно имплементации модифицированной системы, прежде всего, в нашей стране. The main part of this article is the survey about existing system of certification of engineers and Continuing Professional Development as the key certification element. The modification of existing certification system is also proposed. Modified system could cover almost all categories of engineers. The last part of the article is the proposal for implementation of proposed system, mainly in Ukraine. uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Проблеми освіти та акредитації Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів Сертификация инженеров и акредитация инженерных программ. Система независимой европейской аккредитации инженеров Certification of engineers and accreditation of engineering programs. The system of independent European certification of engineers (Second part) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів |
| spellingShingle |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів Кірюхін, М.М. Проблеми освіти та акредитації |
| title_short |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів |
| title_full |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів |
| title_fullStr |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів |
| title_full_unstemmed |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів |
| title_sort |
сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. система незалежної європейської сертифікації інженерів |
| author |
Кірюхін, М.М. |
| author_facet |
Кірюхін, М.М. |
| topic |
Проблеми освіти та акредитації |
| topic_facet |
Проблеми освіти та акредитації |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука, технології, інновації |
| publisher |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Сертификация инженеров и акредитация инженерных программ. Система независимой европейской аккредитации инженеров Certification of engineers and accreditation of engineering programs. The system of independent European certification of engineers (Second part) |
| description |
У статті розглянуто системи сертифікації інженерів, окремий розділ присвячено післядипломній освіті як важливій складовій загальної системи. Крім того, запропоновано авторське бачення модифікації існуючої системи сертифікації, яка дозволить охопити майже всю інженерну спільноту. Надано пропозиції щодо імплементації модифікованої системи, насамперед, у нашій країні.
В статье рассмотрены существующие системы сертификации инженеров, отдельный раздел посвящен последипломному образованию как важной составляющей общей системы. Кроме того, предложено авторское видение относительно модификации существующей системы сертификации, которая разрешит охватить практически все инженерное сообщество. Предоставлены предложения относительно имплементации модифицированной системы, прежде всего, в нашей стране.
The main part of this article is the survey about existing system of certification of engineers and Continuing Professional Development as the key certification element. The modification of existing certification system is also proposed. Modified system could cover almost all categories of engineers. The last part of the article is the proposal for implementation of proposed system, mainly in Ukraine.
|
| issn |
2520-6524 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150778 |
| citation_txt |
Сертифікація інженерів та акредитація інженерних програм. Система незалежної європейської сертифікації інженерів / М.М. Кірюхін // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 70-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kírûhínmm sertifíkacíâínženerívtaakreditacíâínženernihprogramsistemanezaležnoíêvropeisʹkoísertifíkacííínženerív AT kírûhínmm sertifikaciâinženeroviakreditaciâinženernyhprogrammsistemanezavisimoievropeiskoiakkreditaciiinženerov AT kírûhínmm certificationofengineersandaccreditationofengineeringprogramsthesystemofindependenteuropeancertificationofengineerssecondpart |
| first_indexed |
2025-11-26T10:12:32Z |
| last_indexed |
2025-11-26T10:12:32Z |
| _version_ |
1850618564276387840 |
| fulltext |
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 370
УДК 366
м.м. кірюхін, канд. фіз.-мат. наук
сертиФікаЦія інЖенерів
та акредитаЦія інЖенерних ПроГрам.
система незалеЖної ЄвроПеЙської
сертиФікаЦії інЖенерів
(Першу частину статті читайте у № 2 журналу “наука, технології, інновації” за 2017 р.)
Резюме. У статті розглянуто системи сертифікації інженерів, окремий розділ присвячено післядипломній
освіті як важливій складовій загальної системи. Крім того, запропоновано авторське бачення модифікації
існуючої системи сертифікації, яка дозволить охопити майже всю інженерну спільноту. Надано пропозиції
щодо імплементації модифікованої системи, насамперед, у нашій країні.
Ключові слова: інженери, сертифікація, післядипломна підготовка.
встуП
Перші асоціації, які виникають у більшості
людей при словах “наука та фізика”, це імена
Арістотеля, Альберта Ейнштейна, Льва Ландау.
Так само слово “інженер” пов’язується з імена-
ми Томаса Едісона, Альфреда Нобеля, Вернера
фон Сіменса, наших співвітчизників Сергія Ко-
рольова, Ігоря Сікорського, Євгена Патона.
Хоча ця стаття присвячена сертифікації ін -
женерів, вона починається зі слів “наука та фі -
зика” не випадково. Бо це дає можливість під-
креслити різницю в процедурі сертифікації.
Фі зик-науковець (це стосується також пред-
ставників інших спеціалістів у галузі природни-
чих наук) може підтвердити свою кваліфікацію
досить легко. Для цього йому(їй) досить над-
рукувати статтю в авторитетному науковому
журналі. Міжнародна процедура прийняття до
друку є такою, що автоматично підтверджує
професійний рівень.
На жаль, для інженерів картина виглядає
більш складною. Відомі інженерні проекти — це
праця великих колективів і виділити “свою част-
ку” не зовсім легко. Більш того, більшість інже-
нерів працює з/на обладнанні, яке неможливо
“покласти в кишеню” та принести на інтерв’ю,
як це легко зробити з копією наукової статті.
Тому для підтвердження рівня кваліфікації
інженера використовуються “непрямі методи”,
а саме — незалежна сертифікація. В рамках цієї
статті аналізуються існуючі процедури, а також
надається авторське бачення щодо їхнього по-
кращення та імплементації в нашій країні.
виклад основноГо матеріалу
найбільш відомі системи сертифікації
інженерів та їх співвідношення. Однією з най-
більш популярних є міжнародна/європейська
система сертифікації інженерів, започаткована
Європейською федерацією національних інже-
нерних асоціацій (FEANI). Про цю систему вже
йшлося в попередній статті [1]. Нагадаємо ос-
новні положення цієї системи. Вона складається
з трьох елементів: 1) реєстру інженерних про-
грам INDEX; 2) Європейського паспорту інжене-
ра (Engineering Card); 3) інженерного титулу EUR
ING. Усі ці елементи включені як тестувальний
етап програми Європейської Комісії “Mobility”.
Дуже приємно ще раз підкреслити, що Україна
є учасником цього тестувального етапу (тринад-
цята в Європі і перша поза межами ЄС).
У Радянському Союзі була система спеці-
альної підтримки так званих “молодих спеціа-
лістів” (на жаль, втрачена в незалежній Україні).
Ця система ефективно працювала, насампе-
ред, на промислових підприємствах. Протягом
трьох років від дня закінчення ВНЗ молодим
фахівцям допомагали стати справжнім спеці-
алістом їхні досвідчені колеги. По закінченні
трьох років молода людина визнавалася пов -
ноцінним фахівцем за умовчанням (без відпо-
відного сертифіката). Європейська система
Engineering Card певною мірою є повторенням
цього досвіду. Тільки, на відміну від радянської
системи, Engineering Card не включає власне
тренінгу, а тільки підтверджує факт закінчення
“стажування молодого спеціаліста”.
EUR ING є сертифікатом для вже сформо-
ваного фахівця, рівень компетентності якого
оцінюється спочатку на національному, а потім
на європейському рівні через аналіз досягнень
апліката за напрямами:
• застосування наукового підходу, математич-
них знань у виконаних аплікантом інженерних
проектах, а також результати, які демонстру-
ють широке розуміння терміну “інжиніринг”;
Проблеми освіти та акредитаЦії
ProblemS of edUcation and accreditation 71
• інженерний аналіз;
• наукові дослідження та їх застосування в ро-
боті апліката;
• інженерне проектування;
• упровадження результатів, вплив (позитивний
та негативний) інженерних рішень на повсяк-
денне життя;
• комунікація в колективі, участь у комплексних
проектах.
У багатьох країнах Європи діє система не-
залежного ліцензування інженерів будівельних
спеціальностей, про що також йшлося в [1].
Додамо до цих європейських систем сертифі-
кації ще одну міжнародну: це сертифікати для
інженерів-нафтовиків, які видаються Міжнарод-
ним товариством інженерів-нафтовиків [2].
Хоча кінцева мета всіх перелічених вище
систем одна — привести до єдиного знамен-
ника кваліфікацію інженерів — на практиці всі
вони працюють абсолютно не узгоджено. В ми -
нулому році була спроба розробити єдину сис-
тем хоча б для Європи, а саме — об’єднати сис-
теми FEANI та сертифікацію будівельників [3].
У проекті взяли участь усі основні гравці: FEANI,
ECEC, ECCE та ін. На жаль, ця спроба виявила -
ся не досить вдалою.
обов’язкова професійна перепідготовка
інженерів. Європейський та світовий досвід.
Останніми роками в системах підготовки/оці-
нювання кваліфікації (особливо в країнах ЄС та
Північної Америки) з’явився новий тренд. Цей
тренд поглиблюється та поширюється з кож-
ним роком. Йдеться про післядипломну підго-
товку кадрів. В україномовній версії ми будемо
користуватися саме таким визначенням: “піс-
лядипломна підготовка”. Але більш точним є
англо мовний еквівалент Continuing Professional
Development — CPD, бо він включає викорис-
тання багатьох інструментів, про що йтиметься
далі.
Звичайно, післядипломна підготовка була
актуальною і раніше (30–50 років тому), але за-
раз їй у розвинутих країнах світу приділяється
значно більша увага. Насправді, це природна
тенденція: людина вчиться у ВНЗ близько п’яти
років, закінчує його в 22–23 роки, а подальша
професійна кар’єра продовжується щонаймен-
ше наступні 30 років. Зрозуміло, що первинна
інформація, одержана в університеті, поступово
стає застарілою (іноді навіть архаїчною) за ці 30
років. Тому без постійного підвищення кваліфі-
кації неможливо обійтися. Очевидна важливість
післядипломної підготовки перебуває в разючо-
му контрасті з вимогами стандартних резюме:
дані про первинну вищу освіту серед перших
вимог; післядипломна підготовка — в кращому
разі в кінці анкети.
Яскравим підтвердженням тези про підви-
щення ролі післядипломної освіти може служи-
ти історія Міжнародної асоціації з післядиплом-
ної інженерної освіти (International Association
for Continuing Engineering Education — IACEE).
IACEE — це загальносвітовий координатор прог -
рам післядипломної підготовки інженерів, ство-
рений у 1973 р. з ініціативи ЮНЕСКО [4]. До по-
чатку 2000-х це була одна з багатьох міжнарод-
них організацій. Її роль різко зросла після того,
як до її складу ввійшли провідні університети
США: Масачусетський технологічний інститут;
Каліфорнійській університет; Університет Джон-
са Хопкінса та ін. Розкриття теми CPD потребує
значно більшого обсягу, ніж один розділ у статті,
тому ми плануємо присвятити цьому напряму
окреме дослідження/огляд. Але обсяг статті
дозволяє надати деякі практичні рекомендації
щодо CPD.
По-перше, перелічимо загальні рекомен-
дації Європейської федерації національних ін-
женерних асоціацій (FEANI) для європейських
інженерів [5]. На думку фахівців FEANI, євро-
пейському інженеру необхідно:
• інвестувати в CPD шляхом: а) формулювання
цілі у власній професійній кар’єрі та б) роз-
робки індивідуального Плану розвитку ком-
петентності;
• обговорити з роботодавцем свій CPD-план,
який повинен реалістичними та систематич-
ними кроками будувати компетентність авто-
ра, гарантуючи йому якісне виконання зав-
дань і даючи можливість кар’єрного зрос-
тання;
• систематично працювати над реалізацією
власного CPD-плану та оновлювати його по-
ложення, щоб можна було б (постійно) демон-
струвати свою професійну компетентність;
• докладати зусилля для підвищення якості
власного CPD-плану та використовувати різні
механізми підвищення кваліфікації (профе-
сійні курси; академічне навчання; ознайомчі
візити до профільних компаній; навчання на
робочому місті та ін.).
По-друге, наведемо таблицю, яка на думку
фахівців FEANI є дуже важливою при створенні
власного CPD-плану (табл. 1). Хоча тут наведені
тільки загальні терміни, вона дійсно допомагає
систематизувати власні думки.
І, по-третє, надамо корисні, на наш погляд,
посилання на онлайн-курси дистанційного на-
вчання для інженерів певних категорій (буді-
вельників; машинобудівників; інженерів-елект-
риків та інженерів-хіміків) [6].
кому це потрібно в україні та що ми має-
мо сьогодні. Наша організація (СНІО України)
розпочала роботу з європейської сертифікації
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 372
інженерів у вересні 2009 р. Саме тоді відбув-
ся перший візит до нашої країни керівництва
FEANI та презентація найважливіших ініціатив
Європейської федерації інженерів. Після озна-
йомлення з практикою впровадження єдиних
критеріїв оцінки кваліфікації інженерів акаде-
мік Б.Є. Патон рекомендував впровадити її в
Україні.
На початку цього процесу було багато сум-
нівів, найважливіший серед яких такий: раптом
така ініціатива буде сприяти відтоку мізків з
України? Але більш детальне вивчення та по-
чаток практичної реалізації відкинув ці сумніви.
Сьогодні ініціатива схвалена Міністерством ос-
віти і науки України, підтримується Національ-
ною академією наук України та Державним кос-
мічним агентством України. Більшість провідних
технічних асоціацій і громадських об’єднань
України, серед яких Український союз промис-
ловців та підприємців, Будівельна палата Укра-
їни, Фізичне товариство України, Аерокосмічне
товариство України, Асоціація ректорів техніч-
них університетів України та багато інших, не
тільки схвалили ідею, а й приймають безпосе-
редню участь у її реалізації.
Вивчення потреб вітчизняної промисловості
показало, що європейський паспорт інженера
найбільш потрібен експортно-орієнтованим
ком паніям і потреба в цьому “продукті” значно
зросла саме останніми роками, коли промис-
ловість переорієнтується на ринки ЄС. Пере-
лік типів компаній, які зацікавлені в одержанні
Європейського паспорта інженера, можна сис-
тематизувати. У такому документі зацікавленні
наступні організації:
• українські компанії, які модернізують власні
виробничі потужності під європейські стан-
дарти, насамперед, підприємства ПЕК;
• українські компанії, які виходять зі своєю
продукцією на європейський ринок (або пла-
нують розширити свою присутність), насам-
перед, у галузі машинобудування;
• українські експортно-орієнтовані компанії,
які планують (або вже надають) послуги єв-
ропейським клієнтам, насамперед, проекту-
вання та будівництво;
• європейські компанії, які планують створити
(або розширюють) свої філії в Україні;
• українські фахівці, які хочуть легально пра-
цювати в Європі.
Нагадаємо, що в України п’ятеро фахівців
уже одержали Європейський паспорт інженера
та Б.Є. Патон нагороджений титулом EUR ING.
Наша організація отримує запити про видачу
Engineering Card майже щодня. Але масштабне
впровадження цієї ініціативи гальмується фор-
мальними вимогами FEANI. Більшість технічних
спеціалістів пишається рівнем освіти в нашій
країні. Водночас цей рівень — це (абсолют-
на) terra incognita для європейських фахівців.
Достатньо сказати, що українська інженерна
програма (КПІ ім. І. Сікорського) з’явилася в
загальноєвропейському реєстрі вперше тіль-
ки в 2016 р. До цього часу українські технічні
університети мали тільки (!) двосторонні угоди
з деякими західними ВНЗ. У зв’язку з браком
Таблиця 1
корисний перелік термінів для створення cPd-плану
бізнес Фінансування менеджмент
Лідерство Продаж та маркетинг Навички з комунікації
Комунікація з іншими
фахівцями
Іноземні мови Викладання
Особистий тренінг Керівництво тренінгами Керівництво проектами
Написання директивних
документів
Підготовка наукових
публікацій
Вивчення нормативної
літератури
Закордонна культура Патентування Торгові марки
Права на інтелектуальну
власність
Якість продукції Охорона навколишнього
середовища
Безпека Формування мережі
спілкування
Кадрові питання
Примітка. Рекомендації експертів FEANI: Життя вимагає від інженерів бути компетентними в багатьох галузях знань.
Перелік термінів, наведений вище, на нашу думку, допоможе при створенні індивідуального CPD-плану. Будь ласка,
перегляньте цей перелік і виберіть ті сфери, які є найважливішими саме для вас.
Проблеми освіти та акредитаЦії
ProblemS of edUcation and accreditation 73
інформації на Заході про вищу технічну освіту в
нашій країні FEANI тимчасово встановила більш
жорсткі правила подання заявок (так звана,
“пакетна заявка”) для України порівняно з ін-
шими країнами. Пакетна заявка включає роз-
ширену аплікацію до європейського реєстру
FEANI INDEX та (одночасно) не менше десяти
аплікацій для одержання паспортів інженера.
Крім того, остаточне рішення про українську
аплікацію приймається в Брюсселі (на відміну
від інших країн). Зрозуміло, що самотужки СНІО
України не в змозі виконати весь обсяг робіт.
Тому при підтвердженні для FEANI якості укра-
їнської інженерної освіти ми працюємо разом
із Асоціацією ректорів технічних університетів
України.
Пропозиції на майбутнє. багаторівнева
система акредитації інженерів.
Існуючі системи сертифікації інженерів.
Описані вище типи сертифікації інженерів мож-
на схематично відобразити залежно від рівня
кваліфікації (рис. 1).
Перший існуючий рівень — це Engineering
Card (на схемі — EC) або підтвердження того,
що його власник має всі формальні підтвер-
дження належності до інженерної професії. На
більш високому рівні розташовані три інші сис-
теми сертифікації: EUR ING, будівельні ліцензії
(CEL) і сертифікати для інженерів-нафтовиків.
Можна сперечатися, який із цих трьох докумен-
тів має бути розташований вище за інший, але
немає сумнівів: всі вони констатують те, що їхній
власник має підтвердження своєї кваліфікації в
інженерній справі. Оскільки в цій статті йдеться
про європейську сертифікацію, то сертифікати
інженерів-нафтовиків не показані на рис. 1.
Будівельні ліцензії — це підтвердження квалі-
фікації від держави, тому вони розташовані на
рис. 1 вище, ніж EUR ING.
Тільки ці три рівня кваліфікації не є достатні-
ми для всіх інженерів. Підтверджують це постійні
дискусії як всередині світового та європейсько-
го технічних співтовариств, так і на рівні офіцій-
них організацій (Європейська Комісія, ЮНЕСКО
тощо). Хоча Україна має досить скромні досяг-
нення щодо втілення перелічених (міжнародних)
вище типів сертифікації, загальний досвід нашої
країни у втіленні інженерних проектів і системній
підготовці кадрів протягом тривалого часу дає
можливість запропонувати більш розгалужену
систему сертифікації. Підкреслимо, що наступні
пропозиції не торкаються дуже важливої части-
ни роботи технічних товариств, яка пов’язана з
різного рівня почесними званнями.
Найвищий інженерний рівень. На наш по-
гляд, перш за все, до існуючої системи треба
додати рівень сертифікації, який вище рівнів
EUR ING та CEL. Це має бути рівень для тих інже-
нерів, які не тільки мають підтвердження своєї
кваліфікації, а й були керівником щонайменше
одного успішного інженерного проекту (PL на
рис. 1). Під окремим проектом ми розуміємо
закінчений цикл: креслення, розробка техноло-
гії, виготовлення. Зрозуміло, що можна спере-
чатися щодо специфічних критеріїв для обсягів
проекту. Скажімо, керівництво групою “дизайн
та креслення крила літака, що випускається се -
рійно” — це окремий проект? Але загальна ідея,
мабуть, зрозуміла: треба мати категорію (най-
вищу) для інженерів-керівників. Еквіваленти ча-
сів Радянського Союзу — це головний інженер
проекту в проектних організаціях або захист
дисертації на здобуття наукового ступеня кан-
дидата технічних наук на основі сукупності робіт
без написання дисертації.
Дворівневий європейський паспорт інже-
нера. Навіть невеликий досвід нашої організа-
ції щодо Engineering Card показав необхідність
певного удосконалення цієї системи. Головна
вада існуючої системи FEANI — це єдині критерії
для молодих інженерів із різних країн. Виглядає
досить демократично та повністю відповідає
головним принципам ЄС, але на практиці це
не повною мірою відображає реальну картину.
Скажімо, можна висловити досить обґрунтоване
припущення, що молодий болгарський інженер,
який працює в компанії малого бізнесу після за-
р
ів
е
н
ь
к
в
а
л
іФ
ік
а
Ц
ії
Pl
eUr ing
fe(U)
cel
ec
ec+
fe(S)
рис. 1. Різні рівні сертифікації інженерів за-
лежно від їхньої кваліфікації
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 374
кінчення болгарського технічного університету,
за своєю кваліфікацією відрізняється від пра-
цівника концерну BMW, який одержав ступінь
магістра в Мюнхенській політехніці. Ще більш
разюча різниця виникає при порівнянні україн-
ських інженерів із їхніми колегами з країн Єв-
росоюзу. Це, безумовно, не стосується базових
знань і навичок. За цими критеріями більшість
наших випускників має достатній рівень. Але
якщо до базових критеріїв додати дуже важливі
навички, а саме: знання європейських стан-
дартів та однієї з європейських мов (технічна
лексика), то “пересічний український інженер”
починає здавати позиції.
На нашу думку, проблему легко розв’язати,
якщо ввести дві категорії для Engineering Card,
а саме: власне Engineering Card та Engineering
Card+ (EC+ на рис. 1). Згідно з діючою проце-
дурою Engineering Card — це підтвердження ле-
гітимності всіх даних, які аплікант вказав у своїй
заявці, національною технічною федерацією,
що залишається без змін. Додатково пропону-
ється ввести новий рівень сертифікації, а саме
Engineering Card+. Новий рівень буде підтвер-
джувати відповідність кваліфікації Engineering
Card для аплікантів із іншої країни, тобто віді-
гравати роль своєрідного підтвердження відпо-
відності. Наприклад, чи відповідає рівень квалі-
фікації словацького інженера можливості вико-
нувати інженерні проекти в/для Німеччини; так
само для пари французький інженер/Румунія
або український інженер/Польща. Додатковий
рівень буде повною мірою еквівалентом визна-
ння університетських дипломів при одержанні
сертифіката EUR ACE [1]. В якості першого кроку
(своєрідна “нострифікація”) буде використову-
ватися “звичайний” Engineering Card. Тобто пе-
редумовою одержання Engineering Card+ є на-
явність Engineering Card, виданого відповідною
національною технічною федерацією. На нашу
думку, новий рівень Engineering Card+ може
бути досягнутий після успішного проходження
співбесіди з експертами Національного моніто-
рингового комітету країни, до якої подається за-
явка. Теми, які, на наш погляд, треба розглянути
на співбесіді — це рівень знань технічної мови
та європейських стандартів, а також питання
інженерної етики в країні, де аплікант планує
одержати Engineering Card+. Список тем, безу-
мовно, може бути розширений. Зрозуміло, що:
такі співбесіди повинні проводитися на плат-
ній основі; до роботи екзаменатором найбільш
природно залучати членів національної техніч-
ної федерації, які вже вийшли на пенсію; щоб
надати ваги цим співбесідам експерт повинен
після їх закінчення видати письмову рекомен-
дацію — оцінку рівня кваліфікації апліката; в
певних випадах Національний моніторинговий
комітет може прийняти рішення про автома-
тичне присвоєння Engineering Card+ для пре-
тендентів із певних країн.
введення в інжиніринг для школярів і
студентів. Нещодавно на одному з семінарів
була висловлена думка, що основні риси май-
бутнього інженера формуються в дитячому сад-
ку. Можливо, це перебільшення. Але, мабуть, усі
погодяться, що технічна творчість школярів, а
тим більше студентів значною мірою впливає
на їхню подальшу кар’єру. Україна має в цьо-
му напрямі дуже значні, без перебільшення,
унікальні напрацювання*. В нашій країні успіш-
но працюють щонайменше три великі “систе-
ми” залучення школярів до технічної творчості.
По-перше, це Мала академія наук України, при-
наймні та її частина, що пов’язана з природ-
ничими науками та технікою [7]. По-друге, це
система Будинків технічної творчості молоді,
яка, незважаючи на “тимчасові труднощі” (сфор-
мулюємо якомога м’якше), продовжує підтри-
мувати творчу молодь. І, нарешті, “космічний
тандем”: Національний центр аерокосмічної
освіти молоді ім. О.М. Макарова та Українське
молодіжне аерокосмічне об’єднання “Сузір’я”
[9], які досить успішно готують майбутні кадри
для аерокосмічної галузі країни.
Зараз наша організація розпочинає спіль-
ний проект з партнерами із Польської феде-
рації інженерів. Наші колеги протягом кількох
років розробляли шкільний курс “Введення в
інжиніринг” для молоді 7–8 класів. Польське
Міністерство освіти додало цей курс до шкіль-
ної програми як варіативний. Ми плануємо піти
далі та розробити обов’язковий шкільний курс.
Ця ініціатива отримала підтримку МОН України.
Більш детальну інформацію можна знайти на
сайті СНІО України [10].
Провідні технічні університети країни мають
в своєму арсеналі багато механізмів, спрямо-
ваних на підвищення інтересу студентів до тех-
нічної творчості. Наведемо такий яскравий при-
клад. На момент написання цієї статті в космосі
літає тільки один український супутник. На диво,
цей супутник був виготовлений не потужною
українською космічною галуззю, а студентами
Київської політехніки. Більш детальна інформа-
ція на відповідній веб-сторінці [11].
Дуже приємно, що Рада Європейських сту-
ден тів-техніків (BEST — Board of European Stu-
* Висновок щодо унікальності — не тільки думка автора.
Під час нещодавнього візиту до Києва керівництва Ки-
тайської асоціації з науки та технологій (об’єднує понад
90 млн членів) цей висновок був підтверджений китай-
ськими колегами [8].
Проблеми освіти та акредитаЦії
ProblemS of edUcation and accreditation 75
dents of Technology) “прийшла” в Україну. Від-
повідний регіональний підрозділ BEST був ство-
рений у Києві кілька років тому [12]. Нині молоді
ентузіасти працюють не тільки в столиці, а також
у Львові, Запоріжжі та Вінниці. Сподіваємось на
поширення цього руху й на інші технічні універ-
ситети нашої країни.
На жаль, на нашу думку, дійсно унікальний
ентузіазм молоді часто залишається “річчю в
собі”: через кілька років тільки одиниці збері-
гають і використовують з користю інформацію
про власну технічну творчість у юності. З іншого
боку кожний роботодавець (ми впевнені в цьо-
му) із кількох рівних кандидатів вибере того,
хто займався технічною творчістю в школі та
університеті.
Для усунення цього протиріччя та підтрим-
ки творчої молоді пропонується ввести ще два
рівня сертифікації в систему: майбутні інженери
(школярі) та майбутні інженери (студенти) — по-
значки на рис. 1: FE(S) та FE(U) відповідно.
Багаторівнева система акредитації інже-
нерів. На рис. 1 всі перелічені в цьому розділі
рівні сертифікації розташовано згідно з природ-
ною ієрархією. Можна сперечатися, чи потрібні
всі перелічені рівні сертифікації, чи може треба
додати ще, але, здається, що запропонована
схема вже виглядає як зародок системи. Щоб
“вдихнути життя” в цю систему треба зробити
не досить багато:
• розробити єдині “правила гри” для всіх рівнів
(бажано розширити існуючі правила на всі
рівні);
• затвердити критерії відбору організацій, які
будуть здійснювати сертифікацію;
• створити реєстр одержувачів сертифікатів.
Останні два положення потребують певних
коментарів. На наш погляд, існуюча система
FEANI проведення сертифікації [1] є надійним
запобіжником корупційних схем. З іншого боку,
зайва централізація перешкоджає масовості.
Тестуючи різні схеми, треба буде обрати золоту
середину. Найважливішою “інновацією” системи
сертифікації, яка пропонується, на думку автора,
є створення єдиного реєстру. Трудова книжка
радянських часів — це, безумовно, рудимент.
Але певна інформація з цього документа — дуже
корисна, бо вона є незалежним підтвердженням
ступенів кар’єрного зростання. Електронний
реєстр, на нашу думку, повинен відтворити “най-
кращі риси” трудової книжки, але бути зорієнто-
ваним більше на рівень кваліфікації.
висновки
Плани щодо імплементації. Запропонова-
на в цій роботі ідея розширення кількості рівнів
сертифікації поки що залишається теоретичною
пропозицією. Для її імплементації наша органі-
зація намітила певні кроки, перелічені нижче.
По-перше, ми плануємо організувати ши-
року дискусію всередині країни та залучити як
союзників якомога більше активістів. Ми роз-
глядаємо цю статтю в якості першого кроку та-
кої дискусії.
По-друге, в жовтні–листопаді цього року
відбудеться низка конференцій, організованих
Європейськими інженерними федераціями, та
Генеральна асамблея Всесвітньої федерації ін-
женерних організацій. Ми плануємо презенту-
вати наші ідеї на цих заходах.
По-третє, наша організація вже розпочала
роботу зі створення реєстру сертифікованих ін-
женерів. Ми плануємо, що цей реєстр буде роз-
міщений в одній із країн ЄС з наступних причин:
як певний запобіжник можливим корупційним
схемам; для спрощення у залученні закордон-
них партнерів.
По-четверте, ми вважаємо, що в Україні є
унікальний досвід роботи з обдарованою молод-
дю. Саме з цієї категорії ми і плануємо масове
впровадження сертифікації/реєстру. Детальне
обговорення цього напряму планується в на-
ступних статтях цього циклу.
І наостанок. На жаль, національною тради-
цією все ще залишається теза: будь-який за-
кордонний продукт завжди краще українського.
Як відповідь апологетам такої тези, а також для
розширення географії ми плануємо організува-
ти двосторонню співпрацю з інженерними фе-
дераціями Чехії, Польщі, Китаю та інших країн.
сПисок використаних дЖерел
1. Кірюхін М.М. Сертифікація інженерів та акредита-
ція інженерних програм. Роль міжнародних і наці-
ональних інженерних федерацій / М.М. Кірюхін //
Наука, технології, інновації. — 2017. — № 2. —
С. 45–52.
2. Society of Petroleum Engineers, official web-site
[electronic resource]. — Access: https://www.spe.
org/en.
3. European Council of Engineering Chambers, offi-
cial web-site, інформація стосовно проекту, який
фінансувався ЄК [electronic resource]. — Access:
http://www.ecec.net/common-training-principles-
for-engineers/news.
4. International Association of Continuing Enginee ring
Education, official web-site [electronic resource]. —
Access: http://www.iacee.org/index.php.
5. European Federation of National Engineering As-
sociations, official web-site; загальна інформація
стосовно CPD; [electronic resource]. — Access:
http://www.feani.org/site/index.php?id=143.
6. European Federation of National Engineering As-
sociations, official web-site; корисні посилання
стосовно CPD; [electronic resource]. — Access:
http://www.feani.org/site/index.php?id=142.
7. Мала академія наук України, офіційний сайт [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://man.
gov.ua.
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 376
8. Національна Академія наук України, офіційний
сайт, архів новин [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/
News/Pages/Default.aspx.
9. Національний центр аерокосмічної освіти молоді
ім. О.М. Макарова, офіційний сайт [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://www.unaec.
dp.ua.
10. Сайт Спілки наукових та інженерних об’єднань
України [електронний ресурс]. — Режим досту-
пу: www.snio.org.ua.
11. Національний технічний університет України “Ки-
ївський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікор-
ського”, офіційний сайт [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://kpi.ua.
12. Board of European Students of Technology, official
web-site [electronic resource]. — Access: https://
www.best.eu.org/index.jsp.
referenceS
1. Kirіukhin М.М. (2017) Sertyfikatsiia inzheneriv ta
akredytatsiia inzhenernykh prohram. Rol mizhn-
arodnykh i natsionalnykh inzhenernykh federatsii
[Certification of engineers and accreditation of en-
gineering programs. Participation of international
and national technical associations]. Nauka, tekh-
nolohii, innovatsii [Science, technology, innova-
tion], no. 2, рр. 45–52.
2. Society of Petroleum Engineers, official web-site.
Available at: https://www.spe.org/en.
3. European Council of Engineering Chambers, offi-
cial web-site, information about EC funded project.
Available at: http://www.ecec.net/common-train-
ing-principles-for-engineers/news.
4. International Association of Continuing Engineering
Education, official web-site. Available at: http://
www.iacee.org/index.php.
5. European Federation of National Engineering As-
sociations, official web-site; general information
about CPD. Available at: http://www.feani.org/site/
index.php?id=143.
6. European Federation of National Engineering As-
sociations, official web-site; useful links related to
CPD. Available at: http://www.feani.org/site/index.
php?id=142.
7. Junior Academy of sciences of Ukraine, official web-
site. Available at: http://man.gov.ua.
8. National Academy of sciences of Ukraine, official web-
site; archive of news. Available at: http://new.nas.
gov.ua/UA/Messages/News/Pages/Default.aspx.
9. National Center of aerospace education of youth
named by A. Makarov; official web-site. Available
at: http://www.unaec.dp.ua.
10. Web-site of Union of scientific and engineering asso-
ciations of Ukraine. Available at: www.snio.org.ua.
11. National Technical University of Ukriane “Igor Sikor-
sky Kiev polytechnic institute”. Available at: http://
kpi.ua.
12. Board of European Students of Technology, official
web-site. Available at: https://www.best.eu.org/
index.jsp.
м.м. Kirіukhin, PhD in Physics and Mathematics
certification of engineerS and accreditation of engineering ProgramS.
the SyStem of indePendent eUroPean certification of engineerS
Abstract. The main part of this article is the survey about existing system of certification of engineers and Con-
tinuing Professional Development as the key certification element. The modification of existing certification system
is also proposed. Modified system could cover almost all categories of engineers. The last part of the article is the
proposal for implementation of proposed system, mainly in Ukraine.
Keywords: engineers, certification, continuing professional development.
н.м. кирюхин, канд. физ.-мат. наук
сертиФикаЦия инЖенеров и аккредитаЦия инЖенернЫх ПроГрамм.
система независимоЙ евроПеЙскоЙ аккредитаЦии инЖенеров
Резюме. В статье рассмотрены существующие системы сертификации инженеров, отдельный раздел
посвящен последипломному образованию как важной составляющей общей системы. Кроме того, пред-
ложено авторское видение относительно модификации существующей системы сертификации, которая
разрешит охватить практически все инженерное сообщество. Предоставлены предложения относительно
имплементации модифицированной системы, прежде всего, в нашей стране.
Ключевые слова: инженеры, сертификация, последипломная подготовка.
інФормаЦія Про автора
кірюхін микола михайлович — канд. фіз.-мат. наук, с.н.с., президент Спілки наукових та інженерних
об’єднань України, вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ, Україна, 04053; +38(044) 272-42-85; +380 44 272 4244;
snio@bigmir.net4; www.snio.org.ua
information aboUt the aUthor
Kirіukhin m.m. — PhD in Physics and Mathematics, Senior Researcher, president of Union of scientific and engineering
associations of Ukraine, 21, Sichovikh Striltsiv Str., Kуіv, Ukraine, 04053; +38(044) 272-42-85; +380 44 272 4244;
snio@bigmir.net; www.snio.org.ua
инФормаЦия об авторе
кирюхин н.м. — канд. физ.-мат. наук, с.н.с., президент Союза научных и инженерных объединений Украины,
ул. Сичовых Стрильцив, 21, г. Киев, Украина, 04053; +38(044) 272-42-85; +380 44 272 4244; snio@bigmir.net;
www.snio.org.ua
|