Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Наука, технології, інновації
Date:2017
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2017
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150781
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 78. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150781
record_format dspace
spelling 2019-04-16T07:10:37Z
2019-04-16T07:10:37Z
2017
Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 78. — укр.
2520-6524
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150781
uk
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука, технології, інновації
Трансфер технологій
Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
spellingShingle Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
Трансфер технологій
title_short Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
title_full Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
title_fullStr Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
title_full_unstemmed Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
title_sort екологія. геоінформаційна система (гіс) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища
topic Трансфер технологій
topic_facet Трансфер технологій
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Наука, технології, інновації
publisher Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format Article
issn 2520-6524
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150781
citation_txt Екологія. Геоінформаційна система (ГІС) еколого-аналітичного контролю стану компонентів навколишнього природного середовища // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 3 (3). — С. 78. — укр.
first_indexed 2025-11-26T20:27:41Z
last_indexed 2025-11-26T20:27:41Z
_version_ 1850773469460955136
fulltext наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 3 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 378  еколоГія ГеоінФормаЦіЙна система (Гіс) еколоГо-аналітичноГо контролю стану комПонентів навколишньоГо ПриродноГо середовища Розробка може бути використана для оцінки ступеня забруднення (атмосферного повітря, ґрунтів, води) та управління екологічною безпекою на регіональному рівні. сфери застосування: безпека життєдіяльності; екологічна безпека; геотехнічна і гірнича механіка. На основі одержаних результатів графічно зображуються поля забруднення хімічними речови- нами (прогнозна оцінка) та зони з відповідними рівнями екологічної небезпеки. У разі негативного прогнозу для навколишнього середовища виноситься рішення щодо відповідних заходів зі змен- шення рівнів екологічної небезпеки. За допомогою блоку відправки інформації дані про збільшення рівня екологічної небезпеки спрямовується на підприємства для невідкладних дій. Розширюються функціональні можливості системи моніторингу забруднення компонентів нав- колишнього природного та технічного середовища. В автоматичному режимі отримується інфор- мація про стан навколишнього та виробничого середовища, надається прогнозна оцінка про стан забруднення. Відправляється відповідна інформація на підприємства з метою мінімізації викидів (скидів). Виноситься рішення щодо управління рівнями екологічної безпеки та ступенями еколо- гічного ризику, а як результат створюються умови для впливу на техногенно небезпечну ситуацію промислово навантажених територій. Переваги. Оцінка характеристик впливу об’єктів проектованої діяльності здійснюється по- рівняно з існуючими підходами у чотири етапи: • класифікація підприємств із застосуванням нормативного переліку небезпечних підприємств, зокрема аварійно-небезпечних виробництв і технологій; • інвентаризація джерел забруднення із застосуванням мікроконтролерів-датчиків з кожного класу речовин за кожним технологічним процесом у часі; • ідентифікація небезпеки за отриманими значеннями ризиків; • визначення ступенів ризику і зонування відповідних територій за значеннями ризиків із за- стосуванням розробленого програмного забезпечення. Створена база аналітичних показників забруднення атмосферного повітря та поверхневих природних вод. Масив початкових даних містить інформацію 20 підприємств за показниками неорганічного та органічного забруднення. стадія готовності: готово до впровадження. Пропозиції щодо співробітництва: спільне доведення до промислового рівня. �сПосіб неЙтралізаЦії токсичних ГазоПодібних Продуктів детонаЦії вибухових речовин Використання каталізаторів різної хімічної природи та структури з метою зниження об’ємів газоподібних продуктів при детонації вибухових речовин. Створення конструкцій свердловинних зарядів задля повного хімічного перетворення вибухових речовин у фронті детонаційної хвилі з поліпшенням якості дроблення гірських порід. сфери застосування: геотехнічна і гірнича механіка; техногенно-екологічна безпека; охорона праці та безпека життєдіяльності. Каталітичне прискорення вторинних реакцій вибухового перетворення знижує кількість токсич- них викидів до атмосферного повітря. Подрібнення каталізаторів, їх застосування в колоїдному стані, збільшення шершавості їх поверхні призводять до зростання їх каталітичної активності не тільки за рахунок збільшення площі взаємного контакту субстрату з каталізатором, а й у результаті зростання числа активних центрів. Особливе значення для вторинних реакцій вибухового перетворення має каталітичне приско- рення процесів окислення та відновлення солями та оксидами важких металів. При цьому засто- совано змішані каталізатори, які збільшують вибірковість дії активних речовин — добавки оксиду хрому (Cr2O3) до оксиду заліза (Fe2O3), додавання оксиду міді (CuO) і двооксиду марганцю (MnO2). Як каталізатори також застосовані солі лужних металів, оксиди та солі перехідних металів. Розроблені, випробувані та впроваджені у промислових умовах Рижівського гранітного кар’єру, кар’єру Полтавського ГЗК конструкції зарядів із шаховим, діагональним та асиметричним розта- шуванням зарядів вибухових речовин і каталізаторів. стадія готовності: впроваджено у виробництво. Пропозиції щодо співробітництва: продаж патентів; реалізація готової продукції.