Формування оптимального плану розвитку підприємства
В работе планирование развития предприятия рассматривается, как комплексная проблема формирования оптимального портфеля проектов, который достигает эффекта синергии на основании прогноза развития рынков продукции и сырья. Критерием эффективности выступает максимизация маржинальной прибыли. Построен...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15084 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування оптимального плану розвитку підприємства / В.В. Оглих// Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 79. — С. 56-60. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15084 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Оглих, В.В. 2011-01-11T10:09:01Z 2011-01-11T10:09:01Z 2006 Формування оптимального плану розвитку підприємства / В.В. Оглих// Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 79. — С. 56-60. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15084 В работе планирование развития предприятия рассматривается, как комплексная проблема формирования оптимального портфеля проектов, который достигает эффекта синергии на основании прогноза развития рынков продукции и сырья. Критерием эффективности выступает максимизация маржинальной прибыли. Построен комплекс взаимосвязанных математических моделей, предложены подходы к решению. В роботі планування розвитку підприємства розглядається, як комплексна проблема формування оптимального портфелю проектів, який досягає ефекту синергії, на підставі прогнозу розвитку ринків продукції та сировини. Критерієм ефективності виступає максимізація маржинального прибутку. Побудовано комплекс взаємозв'язаних математичних моделей, запропоновано підходи до розв'язання. In work planning of development of enterprise is considered, as a complex problem of construction optimum portfolio of projects, which achieves an effect of synergy on the basis of prognosis of development of markets of products and raw material. Maximization marginal of income is criterion of efficiency . A complex is built of associate mathematical models, approaches are offered to the decision. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Формування оптимального плану розвитку підприємства Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування оптимального плану розвитку підприємства |
| spellingShingle |
Формування оптимального плану розвитку підприємства Оглих, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Формування оптимального плану розвитку підприємства |
| title_full |
Формування оптимального плану розвитку підприємства |
| title_fullStr |
Формування оптимального плану розвитку підприємства |
| title_full_unstemmed |
Формування оптимального плану розвитку підприємства |
| title_sort |
формування оптимального плану розвитку підприємства |
| author |
Оглих, В.В. |
| author_facet |
Оглих, В.В. |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
В работе планирование развития предприятия рассматривается, как
комплексная проблема формирования оптимального портфеля проектов, который достигает эффекта синергии на основании прогноза развития рынков продукции и сырья. Критерием эффективности выступает максимизация маржинальной прибыли. Построен комплекс взаимосвязанных математических моделей, предложены подходы к решению.
В роботі планування розвитку підприємства розглядається, як комплексна проблема формування оптимального портфелю проектів, який досягає ефекту синергії, на підставі прогнозу розвитку ринків продукції та сировини. Критерієм ефективності виступає максимізація маржинального прибутку. Побудовано комплекс взаємозв'язаних математичних моделей, запропоновано підходи
до розв'язання.
In work planning of development of enterprise is considered, as a complex
problem of construction optimum portfolio of projects, which achieves an effect of
synergy on the basis of prognosis of development of markets of products and raw
material. Maximization marginal of income is criterion of efficiency . A complex is built
of associate mathematical models, approaches are offered to the decision.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15084 |
| citation_txt |
Формування оптимального плану розвитку підприємства / В.В. Оглих// Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 79. — С. 56-60. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT oglihvv formuvannâoptimalʹnogoplanurozvitkupídpriêmstva |
| first_indexed |
2025-11-26T20:27:48Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:27:48Z |
| _version_ |
1850773474041135104 |
| fulltext |
Жаворонкова О.Р., Кислый С. А.
АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БАНКА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
56
Кредиты 0 1710,5 2560 1406,75
1. представители третей сегментной группы открывают валютные счета на суммы приблизительно в 6
раз большие по сравнению с представителями второй сегментной группы, а счета до востребования
приблизительно в два раза большие;
2. на большие суммы выдаются кредиты представителям третей сегментной группы.
Проведенный анализ на основе базы данных позволяет сделать ряд выводов:
1. Наиболее привлекательна для банка является третья сегментная группа, как по качественным, так и
по количественным показателям. Именно этот сегмент пользуется большим спектром банковских
услуг, приобретает большее их количество и обеспечивает больший денежный поток.
2. Первая сегментная группа незначительна как по количеству приобретенных услуг, так и по суммам.
Данный сегмент необходимо рассматривать как будущий потенциал. Банку необходимо установить
партнерские отношения с данным сегментом, что обеспечит в будущем расширение второго сег-
мента и соответственно увеличение денежного потока.
3. Второй сегмент привлекателен для банка по накопительным счетам, поскольку, несмотря на мень-
шее количество приобретенных данных услуг, именно этот сегмент обеспечивает больший поток
денежных средств. Банку необходимо расширять приобретение депозитных счетов во второй сег-
ментной группе, поскольку средние суммы, на которые открываются счета максимальные из всех
сегментных групп.
4. Четвертую сегментную группу целесообразно привлечь к приобретению валютных счетов в связи с
достаточно высокой средней суммой, на которую открывается счет.
Источники и литература
1. Гончарова Н.П., Перерва П.Г. Маркетинг инновационного процесса. – К.: ВИРА-Р, 1999. – 266 с.
2. Завадська Д.В. Формирование системы банковского маркетинга. – Одесса: ОНПУ, 2003. – 77 с.
3. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции. – М.: Банки и
биржи, 1995. – 287 с.
Оглих В.В.
ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Вступ. Проблеми господарювання на підприємствах є складними її багатосторонніми, що обумовлено
соціально-економічною нестабільністю, застарілими технологіями і устаткуванням, низькою культурою
менеджменту та маркетингу, тощо. Велика кількість різних чинників, які надають різнонаправлений вплив
на економічну ефективність підприємства. У той же час у більшості підприємств відсутній теоретичний і
практичний досвід управління, який би відповідав вимогам сьогодення по ефективній організації бізнесу.
Підвищення стійкості та ефективності господарчої діяльності може бути досягнуто за рахунок формалізації
економічних процесів. Використання моделювання надає нові можливості, пов’язані з об’єктивізацією інту-
їтивних уявлень, з можливістю критичного аналізу чітко сформульованих гіпотез та кількісною оцінкою ре-
зультатів прийнятих господарських рішень.
Аналіз переваг та недоліків підходів та моделей щодо формування плану розвитку підприємств [1,2],
показав, існуючі підходи вимагають розвитку. Це обумовлено тим, що вони або стосуються окремих сфер
інноваційно-інвестиційної діяльності і тому враховують тільки деякі аспекти діяльності у відриві від зага-
льної стратегії, або недостатньо формалізовані, не враховують специфіку підприємства. Саме тому робота,
яка має за мету комплексне моделюванню процесів формування плану розвитку підприємства є актуаль-
ною.
Постановка задачі. Підприємству, яке має деякий обсяг інвестиційних ресурсів та планує розширити на
протязі деякого періоду часу свою присутність на ринку шляхом реалізації серії інноваційних проектів, по-
трібно, на підставі аналізу та оптимізації своїх можливості і перспектив ринку на якому вона оперує, вибра-
ти сукупність проектів (портфель проектів) і розподілити ці проектів у часі таким чином, щоб прибуток від
портфеля був максимальним.
Якщо відомо, що кожний проект, який належить до множини альтернатив сформованої експертами і
може бути включеним до портфелю, характеризується такими властивостями:
- обсягом грошових коштів, потрібних для його реалізації;
- терміном реалізації;
- сценаріями розвитку. Кожний проект має декілька сценаріїв, які відбуваються з певною імовірністю та
забезпечують підприємству певний чистий грошовий потік.
Результати. Визначення обсягу виробництва неможливе без достатньо точного прогнозу на майбутні
періоди попиту на продукцію, вартості матеріалів, ринкових цін.
В роботі прогнозування параметрів ринку продукції і ринку сировини в роботі пропонується провести
за допомогою нейронних мереж. Задача полягає в прогнозуванні значення параметру ринку zt+1 на момент
часу (t+1) підставі відомих значень параметра zt за попередні Т періоди (t=1,...,Т).
Принцип побудови нейронної мережі для цих параметрів однаковий і не буде розглядатися окремо для
кожної характеристики ринку zt і полягає у наступному. Формуються вхідні навчальні сигнали для ней-
тронної мережі, яка буде являти собою багатошаровий перспетрон з k вхідними нейронами і одним
вихідним. Кожний нейрон має свій ваговий коефіцієнт w∈[0,1]. Аналогічно обирають граничні рівні. Скла-
дається перша навчальна вибірка для нейтронної мережі
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
57
z1=(z1,z2,…,zk).
На виході нейронної мережі слід отримати значення
yk+1=f(z1,z2,…,zk)=zk+1.
Аналогічно формуємо дальші навчальні вибірки:
z2=(z2,z3,…,zk+1), yk+2=f(z2,z3,…,zk+1)=zk+2;...;
zl-k=(zl-k,zl-k+1,…,zl-1), yl=f(z2,z3,…,zk+1)=zl
Кількість схованих шарів дорівнює половині суми вхідних і вихідних шарів [3]. В якості активаційної
функції вибрано сигмоід
NETe1
1OUT
−+
= . Стандартизація вхідних даних, яка дозволяє отримати значення,
що належать [0,1] проведена за допомогою перетворення
minmax
min
xx
xx'x
−
−
= [3]. Для навчання нейтронної ме-
режі для розв’язання задачі прогнозування параметрів продукції і ринку сировини застосовано метод зво-
ротного розповсюдження помилки [4,5], алгоритм якого полягає в такому.
На вхід мережі подана одна з навчаючих вибірок .1t;k,..,1i},x{x i ===
Визначення .k,..,1i,xy i
)0(
i ==
Розрахунок послідовно значень виходу n-го шару (n=1,2,…)
).s(fy
,wys
)n(
j
)n(
j
)n(
ij
k
1i
)1n(
i
)n(
j
=
= ∑
=
−
Розрахунок величини δ(N)
i для нейронів вихідного шару за формулою
i
i
i
)N(
i
)N(
i ds
dy)dy( −=δ та визначення )N(
jkw∆ .
Розрахунок δ(n)
j через δ(n+1)
k i
)n(
ijw∆ для всіх попередніх шарів
.1,...,2N,1Nn
,yw
,
ds
dy
w
)1n(
i
)n(
j
)n(
ij
j
j)1n(
ik
K
1k
)1n(
k
)n(
j
−−=
−=∆
=
−
+
=
+∑
ηδ
δδ
Коректування ваги в нейронній мережі )t(w)1t(ww )n(
ij
)n(
ij
)n(
ij ∆+−= .
Обчислення E=E(w(t)). Якщо E(w(t))<ε, то кінець, інакше t=t+1 та перехід на крок 1.
Після навчання мережі проводяться розрахунки прогнозних значень попиту на продукт i в періоді t
i
tq , ринкової ціни і-го продукту в періоді t Rt
i, вартості одиниці матеріалу m в періоді t Mt
m на основі
синоптичних ваг, які були отримані на останній ітерації навчання.
Потреба у визначенні оптимального обсягу виробництва (реалізації) за умов задовольняння обмежень
за виробництвом, реалізацією, постачанням, фінансів вимагає розв’язання задачі оптимізації в який кри-
терій оптимізації відповідає задачі розвитку фірми шляхом розширення діяльності бо максимізує грошові
ресурси для здійснення комплексу інвестиційних проектів.
Потрібно максимізувати грошовий потік за маржинальним прибутком за всі періоди планування:
.,...,1,,...,1,,...,1max,),,(
,,,
MmIiTtQsMwLqRQswqf
mt
m
t
m
t
it
i
t
i
t
it
i
t
i
t
m
t
i
t
i
t ===→−−= ∑∑∑
за наявності обмежень на:
- потужності T,...,1t,L,...,1l,Bw l
t
i,t
i
t
li
t ==≤∑ β ;
- баланс попиту і пропозиції i
t
i
t qq ≤ ,
Оглих В.В.
ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
58
;T,...,1t,I,...,1i),wq(SpSp
,Spwq
i
1t
i
1t
i
1t
i
t
i
t
i
t
i
t
==−−=
≤−
−−−
- на обсяги закупівель матеріалів ;T,...,1t,M,...,1m,QsQs
m
t
m
t ==≤
- баланс наявних матеріалів та потреб
;I,...,1i,T,...,1t,M,...,1m
),Qsw(SS
,SQsw
i
m
1t
i
1t
mi
t
m
1t
m
t
m
t
i
m
t
i
t
mi
t
===
−−=
≤−
∑
∑
−−− ρ
ρ
- обмеження за фінансами
;M,...,1m,I,...,1i,T,...,1t
),QsMwLqR(СС
,СQsMwLqR
m,t
m
t
m
t
i,t
i
t
i
t
i,t
i
t
i
t1tt
t
m,t
m
t
m
t
i,t
i
t
i
t
i,t
i
t
i
t
===
++−−=
≤++−
∑∑∑
∑∑∑
−
- умова невід'ємності
.M,...,1m,I,...,1i,T,...,1t
0Qs,0w,0q m
t
i
t
i
t
===
≥≥≥
Визначивши інвестиційні можливості підприємства, необхідно сформувати портфель проектів.
Орієнтація саме на роботу з портфелем проектів випливає з принципу досягнення ефекту від синергії, коли
ціле виявляється більш вигідним суми частин.
Синергетичний ефект у рамках портфеля виявляється через:
• з'єднання новітніх розробок і виграшу у якості за рахунок поділу робіт відповідно до найкращих успіхів
учасників, зростання довіри споживачів до кінцевого результату;
• економії витрат за рахунок спільного використання ресурсів і виключення дублювання витрат, найкра-
щих умов залучення позикового капіталу через високий авторитет учасників програми та масштабу
впровадження кінцевих результатів;
• створення переваги при поліпшенні в керівництві, погодженості термінів окремих проектів та за раху-
нок виграшу часу через поділ робіт.
Класифікацію параметрів моделі наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Класифікація параметрів задачі оптимізації виробництва
Відомі параметри Параметри, що прогнозуються Параметри, що оптимізуються
Bt
l виробничі потужності обладнання l
-го продукту в періоді t
i
tq
попит на продукт i в пері-
оді t
wt
i обсяг виробництва і-го
продукту в періоді t
βt
li питома вага одиниці обладнання l в
виробництві і-ої продукції
Rt
i ринкова ціна і-го продукту
в періоді t
Qs
t
m
обсяг закупок т-го проду-
кту в періоді t
Spt
i запаси продукції і на почато періоду
t.
Mt
m вартість одиниці матері-
алу m в періоді t
qt
i обсяг реалізації і-го проду-
кту в періоді t
m
tQs
обсяг закупок т-го продукту в пері-
оді t
ρt
mi витрати матеріалу m на виробницт-
во одиниці продукції виду і
Sm
t запаси матеріалу m на початок пе-
ріоду
Ct грошові кошти на початок періоду,
який планується
Lt
i плата працівникам за одиницю виро-
бленого і-го продукту в періоді t
У принципі всі синергетичні ефекти можна описати трьома змінними: збільшення прибутку в грошово-
му вираженні, зниження оперативних витрат і зниження потреби в інвестиціях. Усі три змінні нерозривно
пов'язані з часом. Тому четвертим синергетичним ефектом можна вважати прискорення змін цих змінних.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
59
Формування портфелю проектів вимагає максимізації зваженої за кількістю проектів суми зважених
сум чистих дисконтованих потоків ресурсів:
max
))t(r1(
)t(CF)t(xpw
)x(ERNPV
S
1s
R
1r
T
1t
J
1j
t
d
s,r,jjsr →
+
= ∑∑∑∑
= = = =
,
де )t(CF s,r,j
– потік ресурсу r проекту j, j=1,…,J в період t за сценарієм s, коли здійснюється рішення x.
xj(t)– змінна, що відображає вибір чи відхилення проекту xj(t)={0;1};
)(trd – норма дисконту в період t;
r , R – індекс ресурсу та загальна кількість ресурсів, відповідно;
rw - вага ресурсу r в цільовій функції;
s, S – індекс сценарію та кількість сценарії, відповідно;
sp - ймовірність розвитку сценарію s.
Урахування можливих варіантів реалізації проектів пропонується провести за рахунок введення додат-
кових проектів та обмежень.
Достатність ресурсів для кожного періоду формує обмеження
t,s,r,0A)t(CF s,rs,r ∀∀∀≥+ , )t(C))1t(A)1t(CF()t(A rs,rs,rs,r +−+−=α ,
де )t(A s,r
– сукупний обсяг ресурсу r, наявного на початок періоду t;
)t(CF s,r
- сукупний потік ресурсу r за сценарієм s в період t;
)(tCr - вхідний обсяг ресурсу r в період t;
α – дисконтний множник.
Відкладання проекту
jP на t періодів пізніше досягається через введення додаткового проекту
t
jP та обмеження 1xx t
jj ≤+ , де t
jj x,x - рішення за першим та другим проектами відповідно.
t
jP ідентичний jP , але потік ресурсів та початок проекту
t
jP відбувається на t періодів пізніше,
ніж jP .
Ефект синергії та взаємозв’язку між проектами. Для проектів, яких стосується ефект синергії розгля-
даються додатково модифікації проектів – *P i
j
. Прийняття рішення за цих умов зображується за допомо-
гою обмежень: 1*xx i
jj ≤+ , n,...,1i = ; *x*x*x n21
jjj
=== K .
Врахування послідовності виконання проектів досягається за рахунок введення обмеження
∑
=
≤
n
1i
iz xnx , де zx – залежне рішення, яке залежить від рішень ix , n,...,1i = .
Була проведена апробація наведеного підходу до оптимізації виробничої діяльності та портфеля проек-
тів на прикладі підприємства з виробництва цементно-піщаної черепиці. На підставі даних про:
- асортимент продукції, обсяги реалізації продукції в минулому році та ринкову ціну на продукцію за да-
ними минулого року;
- обсяги готової продукції на складі на початок планового періоду;
- витрати матеріалу на виробництво одиниці продукції, ціни на матеріали за місяцями минулого року та
запаси матеріалів на складі на початок планового періоду і граничний обсяг закупівлі матеріалів;
- виробничі потужності обладнання та питому вагу одиниці обладнання у виробництві продукції;
- витрати часу на виробництво одиниці продукції;
- витрати на оплату праці за годину для виробництва одиниці продукції;
- грошові кошти на початок планового періоду, які мають бути спрямовані суто на реалізацію плану ви-
робничої діяльності підприємства
було проаналізовані інвестиційні можливості підприємства і стан ринків ресурсів і продукції на яких
оперує підприємство ринку, з урахуванням яких для аналізу внутрішнього середовища виробничої кампанії
був побудований план діяльності на певний період часу при існуючих потужностях за напрямками: програ-
Оглих В.В.
ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
60
ма збуту; програма виробництва; програма постачання.
За допомогою нейронної мережі були отримані прогнозні дані по місяцях про попит i
tq та ринкову ці-
ну Rt
i на продукцію, вартість одиниці кожного типу матеріалу Mt
m .
Результатом розв’язання задачі оптимізації плану виробництва в умовах ринків сировини і продукції
було сформовано план закупівлі матеріалів, визначені обсяги виробництва та обсяги продажу кожного виду
черепиці, які забезпечили максимум маржинального прибутку.
Аналіз динаміки обсягів готової продукції на складі, ступеню задоволення попиту та використання ви-
робничих потужностей показав, що виробничих потужностей підприємства не вистачає для повного задо-
волення попиту.
На основі цього аналізу було прийняте рішення про необхідність реалізації портфеля інноваційних про-
ектів. Серед різноманітних альтернатив вкладення коштів експертами було вибрано три проекти, які мали
найкращі перспективи розвитку. Проект виготовлення високоякісної продукції різного асортименту реалі-
зувався в декілька стадії Для кожної стадії передбачалися два сценарії розвитку проекту (невдача, успіх) які
реалізуються з різними ймовірностями.
При побудові портфелю проектів також враховувалися такі особливі умови їх реалізації, як ефект сине-
ргії та неможливість зміни порядку виконання робіт за фазами.
Розв'язок задачі оптимізації підтвердив ефективність запропонованого підходу визначив оптимальний
склад портфелю, який дозволив підприємству збільшити обсяг реалізації продукції і максимізувати прибу-
ток.
Висновки.
Інвестиційні можливості підприємств України не досить значні. Саме тому потрібен ретельний прогноз
розвитку підприємства на основі аналізу внутрішнього середовища компанії, можливостей ринку. Для ана-
лізу потрібно розробити оптимальний план діяльності підприємства на певний період часу при існуючих
потужностях за наступними напрямками: програма збуту; програма виробництва; програма постачання.
Прогнозування ринкової відповідності параметрів в роботі пропонується проводити або за допомогою ней-
ронних мереж, або з використанням оптимізаційних моделей в залежності від етапу прогнозування та типу
продукту. В якості критерію оптимальності плану доцільно використати – максимум сумарного маржина-
льного прибутку. При формуванні портфелю проектів доцільно враховувати синергетичний ефект та немо-
жливість зміни порядку виконання робіт за фазами
Джерела та література
1. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. – К.: Скарби, 2002.
2. Романюха О.А., Шинкаренко О.П. Вибір інвестиційного портфелю та його календарне планування //
Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип.. 192: В 4 т. Том І.– Дніпропетровськ:
ДНУ, 2004.– С. 55-60.
3. Заенцев И.В. Нейронные сети: основные модели. – Воронеж, 1999.
4. Горбань А.Н. Обучение нейронных сетей.– М.: СП ПараГраф, 1990.
5. Wynne-Jones M. Node splitting: A constructive algorithm for feed forward neural networks // Neural
Computing and Applications, v.1, No.1, 1993, p.17-22
Ткаченко Т.І.
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В СФЕРІ
ТУРИЗМУ
Постановка проблеми.
Практика макроекономічного розвитку свідчить про те, що ефективне функціонування соціально-орієнтованого
ринкового механізму неможливе без активної державної підтримки та обґрунтованої соціально-економічної політики.
Основною причиною недостатньо ефективного розвитку туризму в Україні є відсутність філософії сталого розвитку
країни в цілому і, зокрема, туристичної індустрії. Механізм реалізації заходів, зазначених у "Державній програмі роз-
витку туризму на 2002-2010 роки" до теперішнього часу не розроблений, тому розвиток туристичних підприємств
здійснюється непланомірно та неорганізовано, без достатнього обґрунтування власної стратегії на локальному та між-
народному ринках.
Теорія стратегічного управління на сучасному етапі досить глибоко розроблена для первинної ланки економіки –
підприємства (корпоративна, ділова, функціональна і спеціалізована стратегії) [1,2,3,4,5,6]. У той же час питання стра-
тегічного розвитку дестинацій, як специфічних інституційних одиниць та суб’єктів господарювання в сфері туризму,
розглянуті недостатньо через відсутність належних теоретичних і методичних підходів до стратегічного управління на
різних ієрархічних рівнях.
Аналіз останніх досліджень і публікацій [2,7,8,9] свідчить, що розвиток суб’єктів туристичної діяльності відбу-
вається нестабільно, спонтанно, без довгострокових чітко виражених цілей, а, надалі, і стратегій різного рівня че-
рез недостатньо повний аналіз умов і змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі організації. Основ-
ними причинами такого становища є відсутність якісного моніторингу навколишнього середовища, недо-
статнє розуміння керівниками власного потенціалу організації, часова обмеженість горизонту стратегічного
планування 2-3 роками (цього явно не досить для підприємств такої складної галузі, як туристична), недос-
|