Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності

У статті показано, що нині в Китаї вже розроблено і впроваджено багато офіційних документів і нормативних актів, що визначають основні напрями інноваційного розвитку промисловості. Доведено, що для стійкого зростання промисловості на основі створення сприятливих умов для інноваційно-інвестиційної ді...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наука, технології, інновації
Дата:2017
Автор: Прудка, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150844
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності / О.В. Прудка // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 4 (4). — С. 35-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860128510877630464
author Прудка, О.В.
author_facet Прудка, О.В.
citation_txt Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності / О.В. Прудка // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 4 (4). — С. 35-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Наука, технології, інновації
description У статті показано, що нині в Китаї вже розроблено і впроваджено багато офіційних документів і нормативних актів, що визначають основні напрями інноваційного розвитку промисловості. Доведено, що для стійкого зростання промисловості на основі створення сприятливих умов для інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств необхідним є сприяння держави в спрямуванні інвестиційних ресурсів у інноваційні проекти, а також потрібна розробка програм із підтримки інноваційної діяльності окремих галузей і регіонів. В статье показано, что в настоящее время в Китае уже разработано и внедрено большое количество официальных документов и нормативных актов, определяющих основные направления инновационного развития промышленности. Доказано, что для устойчивого роста промышленности на основе создания благоприятных условий для инновационно-инвестиционной деятельности предприятий необходимо содействие государства в направлении инвестиционных ресурсов в инновационные проекты, а также требуется разработка программ по поддержке инновационной деятельности отдельных отраслей и регионов. The article shows that at present, China has developed and implemented a large number of official documents and regulations that determine the main directions of innovative development of industry; it was demonstrated that in order to ensure sustainable growth of the economy on the basis of creating favorable conditions for innovation and investment activity of enterprises, it is necessary to find effective tools to stimulate it; state assistance in mobilizing investment resources in innovative projects; the development of programs to support innovation activities of individual industries and regions.
first_indexed 2025-12-07T17:43:30Z
format Article
fulltext інноваЦіЙна економіка innovative economy 35 t.K. Kuranda, Head of Department o.P. Kochetkova, Head of Section a.b. osadcha, Senior Researcher financial SUPPort of Scientific and technical PrioritieS in the World and UKraine Abstract. The article analyzes the state of financial support of scientific research and development in the leading countries of the world according to information from foreign sources and Ukraine according to the monitoring of the implementation of priority directions of science and technology development. Keywords: scientific research and development, priority direction, financial support, monitoring, scientific and technical products. т.к. куранда, зав. отдела е.П. кочеткова, зав. сектора а.б. осадчая, с.н.с. Финансовое обесПечение научно-технических Приоритетов в мире и украине Резюме. В статье проанализировано финансовое обеспечение научных исследований и разработок в ведущих странах мира по данным информационных зарубежных источников и в Украине — по данным мо- ниторинга реализации приоритетных направлений развития науки и техники. Ключевые слова: научные исследования и разработки, приоритетное направление, финансовое обеспе- чение, мониторинг, научно-техническая продукция. інФормаЦія Про авторів куранда тетяна костянтинівна — зав. відділу Українського інституту науково-технічної експертизи та інфор- мації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-02; kuranda@uintei.kiev.ua кочеткова олена Петрівна — зав. сектору УкрІНТЕІ, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-29; kochetkova@uintei.kiev.ua осадча анастасія борисівна — с.н.с. УкрІНТЕІ, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-29; osadcha@ukrintei.ua information aboUt the aUthorS Kuranda t.K. — Head of Department of Ukrainian Institute of Scientific, Technical Expertise and Information, 180, Antonovуcha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-02; kuranda@uintei.kiev.ua Kochetkova o.P. — Head of Section of UkrISTEI, 180, Antonovуcha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-29; kochetkova@uintei.kiev.ua osadcha a.b. — Senior Researcher of UkrISTEI, 180, Antonovуcha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-29; osadcha@ukrintei.ua инФормаЦия об авторах куранда т.к. — зав. отделом УкрИНТЭИ, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-02; kuranda@uintei.kiev.ua кочеткова е. П. — зав. сектором УкрИНТЭИ, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00- 29; kochetkova@uintei.kiev.ua осадчая а. б. — с.н.с. УкрИНТЭИ, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-29; osadcha@ ukrintei.ua УДК 338.24; 338.723 о.в. Прудка, с.н.с. китаЙськиЙ досвід дерЖавноГо стимулЮвання інноваЦіЙної діяльності Резюме. Основним фактором сталого економічного зростання є конкурентоспроможність, яка спирається на інноваційну активність бізнесу. Розвиток національної економіки все частіше обумовлюється оновленням технологій, освоєнням нових ринків і організаційними нововведеннями (інституційними інноваціями). Оскіль- ки реалізація цього курсу вимагає вироблення механізмів та інструментів підтримки державою інноваційної наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 4 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 436 встуП В умовах глобалізації перед країнами ста- виться завдання забезпечення конкурентоспро- можності національної економіки. Найбільш успішними в цій ситуації стають країни з розви- нутою науковою, технологічною та фінансовою інфраструктурою, здатні виготовляти наукоємну продукцію. Активізація інноваційної діяльності сприяє підйому і подальшому розвитку еконо- міки, її технологічній і соціальній модернізації. За допомогою інновацій створюються нові та розширюються діючі виробництва, з’являються додаткові робочі місця, забезпечується освоєн- ня і вихід на ринок нових товарів і послуг. Отже, проблеми підвищення ефективності економі- ки та конкурентоспроможності продукції тісно пов’язані з прискореним розвитком інновацій- ної сфери. Тенденції розвитку сучасної економіки зу- мовлюють певну еволюцію форм організації ін- новаційної сфери. Ефективними формами все частіше стають інтегровані утворення, які забез- печують взаємодію науково-технічного, освіт- нього і виробничого потенціалів, прискорен- ня інноваційного процесу та підвищення його результативності, а також стимулюють комер- ціалізацію науково-дослідних та інноваційних розробок. До основних інтегрованих утворень відносяться технопарки, які за умови відповід- ної системи управління та державної підтримки сприяють ефективній реалізації інноваційного потенціалу країни. Постановка Проблеми За умови визнання на державному рівні важ ливості створення, збереження і підтрим- ки технопарків як ефективних форм організації інноваційної діяльності, де втілюється стратегія стимулювання економічного зростання, перехід до інноваційної економіки відбудеться природ- но. Така стратегія потребує науково обґрунто- ваного підходу до оцінки національної практики та досвіду економічно розвинутих країн із роз- робки і реалізації заходів державної підтримки діяльності інноваційних підприємств. Досвід розвинутих країн із функціонування зон інноваційних підприємств (технопарків) під- тверджує їх ключову роль у створенні науково- технічної бази для вирішення соціально-еконо- мічних завдань. У зв’язку з цим дослідження й оцінка іноземного досвіду створення механізмів державної підтримки таких підприємств, осо- бливостей становлення та керування їх розвит- ком набуває актуальності. Аналіз іноземного досвіду надає узагаль- нену картину кращих практик, які довели свою дієвість, підходів до комплексного механізму державної підтримки інноваційних підприємств. Розв’язання проблеми державної підтримки інноваційних підприємств із метою переходу до інноваційної економіки є актуальною для України. аналіЗ дослідЖень і ПублікаЦіЙ Дослідженнями китайського підходу зі створення інноваційних підприємств займа- ється численна кількість дослідників, наукових установ різних країн та установ, пов’язаних із КНР. Зок рема, геополітичне становище Росій- ської Федерації зумовлює підвищену цікавість суб’єктів підприємницької та науково-технічної діяльності до досвіду КНР у сфері інноваційно- го підприємництва. Наприклад, Міністерство зовнішньоекономічної діяльності надає систе- матизовану інформацію щодо діючого законо- давства, стану економіки та актуальну інформа- цію про основні вільні економічні зони Китаю. Торгові представництва РФ у КНР готують що- річні огляди стану та ефективності економіки й основних напрямів зовнішньоекономічної діяль- ності Китаю. Технопарки РФ приділяють увагу складанню відповідних аналітичних довідок й оглядів для запозичення відповідного досвіду [1–3]. У своїх дослідженнях Є. Клочіхін розглядає історичні та культурні особливості китайської нау ки і техніки, ключові параметри інституцій- ного та політичного розвитку Китаю в сфері науки та інновацій з метою зрозуміти причини значних економічних успіхів КНР. При цьому до- діяльності суб’єктів економіки, необхідно вивчати успішний світовий досвід. Особливо цінним є аналіз досві- ду з організаційних нововведень, використання яких дозволяє істотно просунутися у сфері інновацій, підви- щити конкурентоспроможність підприємств реального сектору економіки та національної економіки загалом. У статті показано, що нині в Китаї вже розроблено і впроваджено багато офіційних документів і нормативних актів, що визначають основні напрями інноваційного розвитку промисловості. Доведено, що для стійкого зростання промисловості на основі створення сприятливих умов для інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств необхідним є сприяння держави в спрямуванні інвестиційних ресурсів у інноваційні проекти, а також потрібна розробка програм із підтримки інноваційної діяльності окремих галузей і регіонів. Ключові слова: Китай, інноваційна діяльність, державна підтримка, технопарки, пільговий режим роботи, зона високих технологій. інноваЦіЙна економіка innovative economy 37 сягнення КНР порівнюються з успіхами інших держав, включаючи країни BRICS і США [4]. Досвід Китаю детально аналізували й все- світні організації, наприклад, ОЕСР. В своєму останньому огляді організація розглядає саме вплив політики на зміцнення науково-технічного потенціалу країни, підвищення її конкуренто- спроможності та підтримки економічного і соці - ального розвитку. Також, ОЕСР акцентує ува- гу на тому, що Китай визнає необхідність по- дальшого вдосконалення своєї системи науки, розробок та інновацій, яка повинна відповідати запровадженій у 2012 р. Національній стратегії розвитку інновацій та виключити дублювання цілей, їх дисперсію та недосконалість [5]. Отже, різні аспекти формування та здійс- нення науково-технічної та інноваційної політи - ки розроблялися багатьма дослідниками, уста- новами та організаціями, але цілісного теоре- тичного уявлення про роль інституційних форм підтримки інноваційного розвитку галузі ще не вироблено. До теперішнього часу в науко- вій літературі недостатньо глибоко розглянуто формування інфраструктурного середовища інноваційного розвитку високотехнологічного сектору Китаю як основи нової промислової та економічної політики. мета роботи — дослідження та аналіз ки- тайського підходу зі створення інноваційних підприємств. реЗультати дослідЖень У 80-ті роки ХХ ст. у Китаї порушили питан- ня подолання науково-технічного відставання від розвинутих країн, що стимулювало запрова- дження у 1982 р. програми інновацій у соціаль- но-економічній сфері на основі ідеї створення наукових парків. Оскільки було необхідно реалізовувати ве- ликомасштабні інноваційні та науково-технічні проекти, уряд КНР розпочав утілення широкої програми зі створення наукових парків, бізнес- інкубаторів і спеціальних технологічних зон для забезпечення експортного виробництва. Так, у 1985 р. в м. Шеньчжені уряд безоплатно ви- ділив землі (316 га) і профінансував роботи зі створення першого наукового парку. Місце в парку надавалося за умови виконання кількох умов. Наприклад, фірма, яка претендувала на ділянку, повинна була мати права власності на передові або нові технології і можливості для їх впровадження, а її виробництво мало бути експортноорієнтованим. Цим фірмам уряд КНР надавав значні пільги (наприклад, податкові канікули, привілеї у сфері експорту та імпорту, науково-технічні гранти тощо). Фірмам-учасницям кредити виділяли державні банки під низькі відсотки. За десять років роботи парку “Шеньчжень” було розроб- лено понад 90 нових технологій і продуктів, ба- гато з яких завоювали міжнародне визнання. Основною організаційною формою інфра- структурної підтримки інноваційного розвитку підприємництва є так звані Зони нових і високих технологій (ЗНВТ) — China National High-Tech Industrial Development Zone або технопарки. Під “технопарком” у китайських джерелах зазвичай розуміють зону вільного економічного розвитку, основне завдання якої — розробка нових технологій і розвиток сучасних інновацій- них виробництв. Як правило, технопарки існу- ють у формі вільної економічної зони, де об’єд- нуються сили науки, освіти, держави і ділового світу. Останніми роками перед технопарками країни гостро постало питання комерціалізації власної продукції та розробок. Особливість китайських технопарків полягає в тому, що всі учасники розташовуються безпо- середньо на його території. Технопарки Китаю включають виробничу зону і науковий центр. Завдяки цьому в одному місці концентруються науковий і підприємницький потенціали, венчур- ний капітал. У результаті їх взаємодії істотний розвиток отримують галузі прикладної науки, на базі яких виростає безліч наукоємних висо- котехнологічних компаній. У березні 1986 р. уряд Китаю затвердив державну “Програму 863” з розвитку науки і техніки, яка пріоритетними напрямами розвит- ку наукоємних галузей визначала: мікроелек- троніку та інформатику, аерокосмічну сферу, оптико-волоконний зв’язок, генну інженерію і біотехнологію, нові енергозберігаючі технології, природоохоронну техніку й обладнання для за- хисту довкілля та медичне обладнання [6]. У 1988 р. була прийнята генеральна про- грама “Факел”, спрямована на розвиток науки і техніки для якнайшвидшого впровадження у ви - робництво передових національних розробок. У рамках цієї програми підприємствам надава- лась допомога в комерціалізації інноваційних розробок, які сприяють зростанню виробництва високотехнологічних товарів [7]. Практично ця програма стала продовжен- ням “Програми 863”. Протягом наступних 10 років було засновано 2500 підприємств і орга- нізацій, які працювали на основі високих і нових технологій, освоєно близько 4000 видів науко- ємної продукції. До реалізації програми залучи- ли промислові потужності оціночною вартістю в 25,8 млрд дол. США, які стимулювали прибуток від проведення експортних операцій у розмірі 4,3 млрд дол. США. У результаті успішної реа- лізації програми “Факел” до кінця 1995 р. було наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 4 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 438 додатково вироблено промислової продукції на суму 79,5 млрд юанів, прибуток від продажу становив 69,2 млрд юанів, податкові надхо- д ження — 13,8 млрд юанів, надходження від експорту продукції — 1,08 млрд дол. США [3]. Етапи еволюціонування законодавства КНР, яке регулює державну підтримку науково- технічної та інноваційної сфер, за період 1982– 2005 рр. представлено на рис. 1. Для подальшої активізації інноваційної ді- яльності в діловому інноваційному секторі, зок- рема на малих і середніх підприємствах (МСП), у 1987 р. уряд Китаю ініціював упровадження інкубаторів науково-технічних підприємств для пошуку та підтримки інноваційних проектів із подальшою їх реалізацією через створення ви- сокотехнологічних МСП. Наступним етапом науково-технічного роз- витку Китаю було створення у 1988 р. Пекінської експериментальної зони нових і високих техно- логій, що є найбільшим технологічним парком країни. На його території в 100 км2 функціону- ють десятки навчальних закладів, 130 нау ко- во-дослідних інститутів і лабораторій, в яких зайнято понад сто тисяч фахівців. Другий за ве- личиною технопарк Китаю — “Наньху” — розта- шований у м. Шеньяні та займає площу в 22 км2. На його території знаходиться 12 ВНЗ, 30 науко- во-дослідних інститутів, 220 підприємств висо- ких технологій, зокрема, 30 компаній з участю іноземного капіталу в розмірі понад 7 млрд дол. США. Технопарк “Наньху” спеціалізується на виробництві сенсорної техніки, цифрової конт- рольно-вимірювальної апаратури, робототехні- ки. Необхідно відзначити досить високу ефек- тивність функціонування цього технопарку. За підрахунками китайських фахівців, на кожен вкладений юань у “Наньху” припадає близько шести юанів вартості готової продукції. У 1990 р. почав діяти державний план пріо- ритетного впровадження науково-технічних до- сягнень, джерелами фінансування якого стали в основному державні кредити, капітальні ін- вестиції, власні кошти підприємств, громадські заощадження, кошти галузей або провінцій. Це значною мірою сприяло розвитку інноваційного підприємництва в діючих і новостворюваних технопарках. Нині в Китаї технопарки функ- ціо нують по всій країні та в них діє приблизно 16,5 тисячі підприємств, зайнятих дослідною та впроваджувальною діяльністю. Завдяки дер- жавній підтримці вже на початку 1990 р. в Китаї почали створюватися так звані “Зони високих технологій” (технопарки), які є одним із видів адміністративно-економічних утворень з пільго- вими режимами роботи. Вони мають державну підтримку та пільгові режими роботи, встанов- лювані владою відповідної провінції. Загальна типологія існуючих у КНР адмі ніст- ративно-економічних утворень із пільговими режимами роботи наведена на рис. 2. Згідно з останніми даними на території Ки- таю діють такі основні адміністративно-еконо- мічні утворення з пільговими режимами [1; 8]:   п’ять спеціальних економічних зон (сеЗ): Шеньчжень, Чжухай, Шаньтоу, Сямень, Хай- нань, а також прирівняний до них за статусом Новий район Пудун (Шанхай). П’ять СЕЗ були створені на східному узбережжі Китаю на початку 80-х років із метою залучення іно- земних інвестицій. Нині СЕЗ продовжують відігравати значну роль у розвитку місцевої рис. 1. Еволюція законодавства КНР Еволюція програм державної підтримки інноваційних підприємств у КНР 1982 20051995 Програма інновацій в соціально- економічній сфері на основі ідеї створення наукових парків Науково-технічна програма соціального розвитку до 2010 року Генеральна програма “Факел” Закон “Про пайові спільні підприємства китайського та іноземного капіталу” Державна “Програма 863” Закон “Про сприяння малим і середнім підприємствам” Державний план пріоритетного впровадження науково-технічних досягнень Державний план середньо- і довгострокового розвитку в галузі науки і техніки на 2006–2020 роки інноваЦіЙна економіка innovative economy 39 економіки. У 2013 р. сумарний обсяг зовніш- ньої торгівлі цих зон збільшився на 14,7% порівняно з 2012 р. і становив 699,83 млрд дол. США, зокрема, експорт — 394,98 млрд дол. США (+13,6%), імпорт — 304,85 млрд дол. США (+16,2%);   90 зон техніко-економічного розвитку державного рівня: у містах Пекін, Шанхай, Гуанчжоу, Тяньцзінь, Далянь, Харбін, Урумчі, Ухань, Чунцін, Ханчжоу, Шеньян, Чанчунь, Інкоу й інших великих містах;   114 зон нових і високих технологій, зок- рема, найбільш відомі з них: • технопарк “Чжунгуньцунь” в Пекіні; • парк високих технологій “Чжанцзян” в районі Пудун м. Шанхай; • парк високих технологій у м. Тяньцзінь; • відкрита зона високих технологій у м. Нанкін; • відкрита зона високих технологій у м. Ченду; • відкрита зона високих технологій у м. Гуанчжоу.   13 вільних митних зон: у містах Шанхай, Тяньцзінь, Далянь, Гуанчжоу, Нінбо, Чжанцзя- ган, Хайкоу, Сямень, Фучжоу, Циндао, Шань- тоу, Чжухай, Шеньчжень.   14 зон прикордонного економічного спів- робітництва державного рівня: у містах Хейхе, Суйфеньхе (провінція Хейлунцзян), Маньчжоулі, Ерлянь (Автономний район Вну- трішня Монголія), Хуейчунь (провінція Цзі- лінь), Даньдун (провінція Ляонін), Інін, Боле, Тачен (Синьцзян-Уйгурський автономний район), Пінсян, Дунсінь (Гуансі-Чжуанський автономний район), Жуйлі, Ваньтін, Хекоу (провінція Юньнань).   шанхайська зона вільної торгівлі. Крім пільгових умов, які надаються цент- ральним урядом, місцеві адміністрації та Ко- мітети з управління справами зони також роз- робляють додаткові пільгові пропозиції для за- охочення і залучення національних та іноземних інвесторів. Наприклад, підприємства в зоні освоєння нових і високих технологій “Харбіні” користуються такими додатковими пільгами: 1. Підприємства (з дати акредитації) повніс- тю звільняються від прибуткового податку за перші три роки, 50% податку (за тарифом 7,5%) оплачують за наступні три роки, і починаючи з сьомого року вони платять прибутковий податок повністю (за тарифом 15%*). * Закон КНР “Про податок на прибуток підприємств” пе- редбачає єдину ставку податку на підприємства з іно- земним капіталом і власно китайським підприємствам. Ставка податку становить 25%. Налог на прибыль предприятий // Консалтинговая груп- па “Окно в Китай”, 2017 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://chinawindow.ru/china/legal-information- china/chinese-taxation/enterprise-tax/. рис. 2. Типологія адміністративно-економічних утворень КНР із пільговими режимами роботи Зони техніко- економічного розвитку державного рівня Спеціальні економічні зони Зони нових і високих технологій Зони прикордонного економічного співробітництва державного рівня Шанхайська зона вільної торгівлі Вільні митні зони АдміНіСтРАтиВНо-ЕКоНомічНі утВоРЕННя КНР іЗ пільгоВими РЕжимАми наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 4 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 440 2. Підприємства, вартість виробництва на експорт яких перевищує 50% від річної валової продукції, оплачують прибутковий податок за тарифом 10%. 3. Імпортовані прилади та обладнання, при- значені для проведення досліджень й освоєння високих технологій, які не випускає місцева про- мисловість, звільняються від митного імпорт- ного мита. 4. Підприємства користуються пільговими умовами при проведенні капітального будівни- цтва на території зони. Деяким технопаркам надають спеціальні пільги для певних видів діяльності: фармацев- тики, сільського господарства, інформаційних технологій тощо. У Китаї немає пільг по ПДВ, як правило, вони негативно впливають на роз- виток ринку [9]. Варто зазначити, що на території китай- ських адміністративно-економічних утворень із пільговими режимами чітко регламентовано питання вкладення капіталу залежно від виду утворення або видів діяльності всередині са- мої зони. Інвестор чітко знає, на яких умовах йому доведеться працювати, наприклад, який характер митних пільг, термін і вартість орен- ди землі, розмір податкових пільг тощо. Також важливим є те, що система управління в самих зонах побудована як на внутрішньому, так і на макроекономічному рівнях. Усі рівні адміністру- вання спрямовані на створення максимально зручних для вкладників інструментів вирішення виникаючих питань [10]. У 1992 р. в Китаї за рішенням уряду почали організовувати “Центри виробничої підтримки МСП”. У 1995 р. у країні була створена націо- нальна асоціація “Центрів виробничої підтрим- ки”, що представляє інтереси всіх структур роз- витку МСП. Діяльність центрів спрямована на збільшення продуктивності підприємств сектору МСП і на підвищення їх конкурентоспроможнос- ті. Згідно з останніми даними нині в Китаї ство- рено 1218 таких центрів, що діють у всіх регіонах і в багатьох містах країни. Ці центри спеціалізу- ються на машинобудуванні, матеріалознавстві, хімічній промисловості, сільському господар- стві, аерокосмічній техніці, легкій промисловості тощо. Такі центри надають консультаційні пос- луги, впроваджують нові технології, здійснюють випробування продукції, забезпечують інформа- ційне обслуговування МСП, надають площі для інкубування нових МП, проводять навчання та підбирають фахівців для роботи на різних під- приємствах. Загальна вартість основних фондів цих центрів досягла 16 млрд дол. США, а на їх фінансову підтримку з держбюджету щорічно виділяється 12,5 млн дол. США. У 1996 р. було розпочато реалізацію науко- во-технічної програми соціального розвитку до 2010 р., спрямовану на підвищення якості життя та поліпшення якості довкілля, гармоні- зацію відносин людини з природою і сприяння науково-технічному прогресу в соціальній сфе- рі. Ця програма охоплювала охорону здоров’я, вдосконалення комунального господарства, раціональне використання природних ресурсів і охорону довкілля, поліпшення екологічного середовища і захист від стихійних лих. У 1998 р. уряд КНР виділив близько 120 млн дол. США на створення Фонду середніх і ма- лих підприємств науково-технічного профілю, призначеного для формування механізмів ри- зикових інвестицій і трансформації науково- тех нічних досягнень у реальне виробництво. Отже, передбачалося забезпечити швидкий технологічний розвиток МСП, які виробляють складну продукцію, найбільш затребувану на світових ринках. Важливим етапом для розкриття науково- технічного потенціалу сектору МСП стало ство- рення національної системи розвитку іннова- ційної діяльності, заснованої на: 1) розробці загальної стратегії щодо інно- ваційних МСП; 2) створенні адміністративного органу з коор динації інноваційної діяльності в секторі МСП; 3) наданні податкових преференцій для МСП, що модернізуються; 4) створенні системи фінансової підтримки інноваційного розвитку; 5) забезпеченні інформаційного, консуль- таційного та технічного обслуговування інно- ваційних МСП; 6) створенні бізнес-інкубаторів, технопарків і спеціальних технологічних зон для підтримки МСП, що швидко розвиваються; 7) сприянні в організації венчурних фондів для МСП. Враховуючи виявлені недоліки політики сти- мулювання минулих років, уряд Китаю з 2000-х рр. розширив спектр підприємств, що мають право на податкові пільги. Для отримання податко- вих пільг більше не потрібно бути резидентом технопарку або виробляти продукцію на екс- порт. Акцент у політиці зроблений на підтримку ново створених підприємств. Систему податко- вого стимулювання доповнено інструментами, які стимулюють участь приватних інвесторів у венчурному фінансуванні інноваційних підпри- ємств. Державне регулювання діяльності науково- технічних організацій, технопарків та інженерних центрів проявляється, перш за все, у визначенні інноваЦіЙна економіка innovative economy 41 напрямів досліджень і в розвитку високотех- нологічних виробництв, а також у бюджетному фінансуванні стратегічно важливих розробок. Успіх у розвитку технологічних парків і бізнес- інкубаторів сприяв стрімкому розширенню ін- новаційної активності, особливо в сфері малого бізнесу. Це стало потужним імпульсом для фор- мування в КНР ринку венчурного капіталу. У 2004 р. в країні діяло приблизно 500 біз- нес-інкубаторів, серед них — понад 200 різних інкубаторів науково-технічних підприємств. При цьому 109 бізнес-інкубаторів є сертифіковани - ми національними центрами підтримки МСП, серед яких 24 спеціалізуються на програмному забезпеченні, а ще 58 є науково-технічними центрами при університетах і коледжах. Бізнес- інкубатори мають у своєму розпорядженні 1515,1 млн м2 виробничих та офісних площ, на яких розташовано близько 3 млн МСП, що ста- новить майже 25% від усіх МСП країни. Урядове агентство з управління інкубаторами перебуває в складі Міністерства науки і технологій, тому більшість інкубаторів Китаю надають послуги компаніям, які займаються технологіями. Основ- на частина інкубаторів розташована у великих містах. У країні ефективно діє система державної і суспільної підтримки та розвитку інноваційних МСП, яка передбачає: • надання фінансової підтримки МСП для ком- пенсації можливих ризиків, надання оборот- ного капіталу та субсидій відповідно до чин- ного “Закону про підтримку МСП” [11]. До державного бюджету введено статті витрат на створення спеціальних фондів для роз- витку МСП і надання допомоги фінансовим інститутам обслуговуючим МСП; • зменшення можливих підприємницьких ри- зиків, особливо на ранніх етапах розвитку підприємств, збільшуючи їх шанси на досяг- нення успіху. Особлива увага приділяється можливості швидкого залучення в сектор МСП приватного венчурного капіталу на до- сить вигідних умовах із урахуванням пільго- вого оподаткування; • надання безоплатної державної технологічної підтримки МСП, включаючи надання резуль- татів науково-технічних розробок, викона- них у державних НДІ і лабораторіях, а також своєчасної інформаційної та консультаційної підтримки підприємців; • державну підтримку в забезпеченні сталої взаємодії МСП із великими підприємствами при одночасному використанні ресурсів у їх реструктуризації та оптимізації. Особлива увага приділяється кращому розміщенню в секторі МСП державних замовлень на това- ри і послуги. Політика уряду спрямована на підтримку експортних можливостей МСП при одночасному стимулюванні підприємців до інвестицій за кордоном. У рамках спеціальної програми розвитку високотехнологічного сектору, розробленої Мі- ністерством науки і технологій Китаю, тільки на початковому етапі її реалізації в фундаментальні та прикладні дослідження щорічно вкладалося близько 13 млрд дол. США. Ці кошти спрямо- вувались на допомогу академічним інститутам і малим інноваційним компаніям для комерціалі- зації результатів фундаментальних досліджень і НДДКР у сфері електроніки та інформаційних технологій. Уряд надав китайським виробникам комп’ютерів і електроніки податкові пільги і зна- чною мірою захистив їх інтереси від зару біжних конкурентів. З метою стимулювання проник- нення високих зарубіжних технологій в Китай, був прийнятий закон [12], за яким іноземні ком- панії могли вийти на китайський ринок, тільки засну вавши спільне підприємство з китайською фірмою. Американські, європейські, японські та тайванські виробники електронного устаткуван- ня масово почали розміщувати на території КНР власні виробництва і надавати великі підряди місцевим компаніям, що дозволило Китаю у 2007 р. вийти на друге місце в світі після США за обсягом виробництва електронного облад- нання. Умовою надання спеціальних пільг націо- нальним підприємствам і СП є отримання ними статусу високотехнологічного підприємства. Статус встановлюється на п’ять років (для тех- нологій із тривалим періодом освоєння — на сім років). Ставка прибуткового податку для ви- сокотехнологічних підприємств становить 15%, зокрема, для підприємств, що експортують не менше 70% продукції, — 10%. Передбачені також і “пільгові канікули”: для національних підприємств — терміном на один рік, для СП — на два роки. Надалі зниження податків також можливо, наприклад, якщо компанія отримала статус “високотехнологічного підприємства”. За китайськими законами в статутному ка- піталі СП інноваційного підприємства (ІП) іно- земні інвестиції повинні становити не менше 25%. Учасники ІП мають пільги з оподаткування: перші два роки вони повністю звільняються від податку на прибуток, наступні три роки — на 50% [13; 14]. Варто зауважити, що влада Китаю не зупи- няється в прагненні досягти стійкого рівня роз- витку економіки. З цією метою проводиться по- літика постійного вдосконалення діючого зако- нодавства країни, зокрема, 29 серпня 2015 р. вступила в дію нова редакція Закону КНР “Про наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 4 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 442 впровадження наукових та технологічних до- сягнень”. Згідно з законом передбачено заходи державної підтримки при впровадженні науко- вих і технологічних досягнень у виробництво як у загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Закон передбачає: створення спеціалізо- ваних фондів; проведення пільгової податкової політики щодо наукових установ, які впроваджу- ють свої досягнення у виробництво; підтримку венчурних стартапів; надання адміністративної підтримки проектам, які виконують визначені Законом функції. Документ є базовим норма- тивним актом, на основі якого місцеві органи державної влади розробляють конкретні заходи з підтримки НДДКР. В “Основних положеннях державного плану середньо- і довгострокового розвитку в галузі науки і техніки на 2006–2020 рр.” [15] наголо- шується на необхідності подальшого посилення інноваційної та наукової діяльності. Передбача- ється, що до 2020 р.: частка капіталовкладень у наукові дослідження та відкриття у валовому внутрішньому продукті Китаю зросте до 2,5%; більш ніж до 60% зросте коефіцієнт вкладу нау - ки і техніки в економіку; до 30% знизиться зов- нішня технічна залежність. Для цього уряд Китаю послідовно збільшує вкладення в дослідження і розробки. Міністерство науки і техніки КНР передба- чає, що до 2020 р. Китай стане державою інно- ваційного типу, до яких відносяться, зокрема, США, Японія, Республіка Корея і Фінляндія. Це буде забезпечуватися створенням цілісної науко - во-технічної системи розвитку інноваційної ді- яльності в країні. Нині в науково-технічній сфері КНР зосереджено 38,5 млн осіб. За чисельністю зайнятих у науково-технічній сфері працівників Китай посідає провідне місце в світі [16]. З прийняттям довгострокової програми роз- витку науки і техніки до 2020 р. розміри подат- кових пільг для китайських інноваційних підпри- ємств значно збільшилися. Як і деякі інші країни (США, Південна Корея), Китай став більшу увагу приділяти не зменшенню розмірів податків на прибуток, а відрахуванням із оподатковуваної бази і податкових кредитів. Китайські технопарки добре вбудовані в регіон або місто і працюють у тісному контакті з місцевою адміністрацією. Держава здійснює політичне керівництво і фінансову підтримку, забезпечує управління парками, податкові та інші привілеї, які залучають іноземних інвесто- рів. Стають помітнішими зрушення від соціаліс- тичних адміністративних методів до західного менеджменту. У 2016 р. були опубліковані “Основні поло- ження державної стратегії інноваційного розви- тку”, що визначили завдання і напрями іннова- ційного розвитку країни на середньострокову перспективу. Згідно з документом до 2018 р. повинні бути визначені зразкові центри з роз- витку підприємництва і майданчики підтримки масового підприємництва [2]. Підсумовуючи викладене вище, можна ска- зати, що основною метою створення адмініст- ративно-економічних утворень із пільговими режимами роботи, зокрема технопарків, є імп- лементація однієї із основних стратегічних задач китайського уряду, закладеної в загальнодер- жавній науково-виробничій програмі “Факел”: запобігання дублюванню і поглиблення спеціа- лізації та кооперації між технопарками. Крім того, метою також є комерціалізація результатів науково-дослідної та інноваційної діяльності, підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку, створення нових робочих місць і підвищення добробуту населення країни. висновки У результаті проведеного дослідження мож- на зробити наступні висновки та узагальнення. 1. В умовах глобалізації світової економі- ки державна підтримка розвитку інноваційної діяльності набуває особливої значущості. Ін- струменти державної підтримки інноваційної діяльності поширюються на організації як дер- жавної, так і приватної форм власності залежно від значущості наукових досліджень. Підвищу- ється результативність застосування методів стимулювання і активізації інноваційної діяль- ності. Простежується тенденція до зростання ролі державно-приватного партнерства для ак - тивізації інноваційної діяльності в результаті за- стосування заходів зі стимулювання інновацій. Позитивна динаміка показників інноваційної активності країн, що розвиваються, включаючи Китай, свідчить про активізацію інноваційної діяльності в світовій економіці. 2. Можна відзначити, що державна влада Китаю активно займається підтримкою різно- манітних інноваційних програм. Причому нині іс- нує значна кількість подібних програм, підтримка яких здійснюється в різних формах. Серед таких форм — і пряме субсидування, і різноманітні пільги, й інформаційна підтримка тощо. 3. Моделі державного стимулювання інно- ваційної діяльності КНР притаманні наступні специфічні риси: орієнтація на інтеграцію в гло- бальну інноваційну сферу; пріоритет державної політики в галузі науки і освіти, створення спри- ятливих інституційних умов для інноваційного бізнесу; ієрархічна система управління (у кожній провінції є своя комісія з питань науки і нових технологій, місцеві органи управління уповно- інноваЦіЙна економіка innovative economy 43 важені підлаштовувати державну політику під конкретні соціальні, економічні та географічні умови регіону). 4. Після 30 років реформ Китай досяг знач- них успіхів, зробивши істотний ривок в еконо- мічному розвитку. Починаючи з дуже низького вихідного рівня, КНР збільшила обсяг ВВП і зов- нішньої торгівлі у понад 100 разів і забезпечила високе зростання доходів населення. В іннова- ційному розвитку підприємств також досягнуто великого прогресу, але меншого, ніж у темпах економічного зростання. Але це заклало міцні основи для збереження стабільності економіч- ного розвитку. 5. Для структури під назвою “технопарк” оптимальною є організаційно-правова форма акціонерного товариства (АТ). Потім це АТ ви- ступає представником інтересів держави у від- носинах із комерційними компаніями. Для кож- ного інноваційного проекту створюється спіль- не підприємство з пайовою участю цього дер- жавного АТ і часткою комерційних компаній. За матеріалами огляду та аналізу китай- ського досвіду у взаємодії держави і приват- ного сектору можна виділити наступні ключові принципи, які будуть ефективними для вико - ристання в Україні при стимулюванні інновацій- ної діяльності: 1) Покращення якості бізнес-середовища через подолання проблеми неконкурентоспро- можного інвестиційного клімату. Останній ви- кликаний нерозвиненими умовами для спра- ведливої конкуренції на ринках і неефектив- ною державною підтримкою, а також значними бар’є рами для поширення в економіці нових технологій, зумовлених галузевим регулюван- ням, процедурами сертифікації, митним і по- датковим адмініструванням. 2) Удосконалення нормативно-правової ба- зи, законодавчого оформлення оригінальних управлінських рішень із урахуванням особливого статусу вчених і наукових організацій, можли- востей прямого і непрямого фінансування пе - редачі технологій і створення інфраструктури. Особлива увага повинна приділятись створенню організаційних механізмів, стимулюючих приват- ні компанії укладати договори на проведення до- сліджень із державними університетами та інсти- тутами, які в свою чергу отримують можливість займатися технічним консультуванням, працюва- ти керівними співробітниками в приватних компа- ніях і мати права на інтелектуальну власність, отриману за державними замовленнями. 3) Інноваційна політика України має роз- роблятися як горизонтальна стратегія та тор- катися усіх сфер діяльності, що впливають на інновації: освітньої, науково-технічної, промис- лової, інвестиційної тощо. Як результат — ре- алізовуватиметься не окрема інноваційна по- літика, а комплексна, сприятлива до інновацій, державна. 4) Інноваційна політика має базуватися на принципах системності й послідовності та при- діляти особливу увагу розвитку мережевих взає - модій між учасниками інноваційної системи. Діяльність інноваційної системи значною мірою зумовлюється інтенсивністю цих взаємозв’яз- ків, а нездатність до взаємодії, навпаки, галь- мує процес інновацій, знижує продуктивність системи загалом. 5) Інноваційна політика має відповідати рів - ню розвитку країни та враховувати її особли- вості. Україна має скористатися світовим до- свідом, особливо щодо механізмів реалізації інноваційної політики, але цілі та зміст націо- нальної моделі розвитку необхідно визначити самостійно. 6) На регіональному рівні ефективність дер- жавної інноваційної політики залежатиме як від рівня автономності регіональних органів влади у визначенні питань, пов’язаних із інноваціями, так і від успішності їх взаємодії з іншими регі- онами, координації з державною політикою та пріоритетами центральних органів влади. сПисок використаних дЖерел 1. Информация о специальных экономических зо- нах КНР // Портал внешнеэкономической инфор- мации Министерства экономического развития Российской Федерации, 2013 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ved.gov. ru/exportcountries/cn/about_cn/laws_ved_cn/ special_area_cn/. 2. Годовой обзор состояния экономики и основных направлений внешнеэкономической деятельно- сти Китайской Народной Республики в 2016 году // Портал внешнеэкономической информа ции Ми- нистерства экономического развития Россий- ской Федерации, 2016. — 161 с. [Электрон ный ресурс]. — Режим доступа: http://91.206.121. 217/TpApi/Upload/1ec16458-cabe-41bc-9873- f4cb5933cc19/obzor_economy_China_2017.pdf. 3. Аналитическая информация. Опыт функциони- рования технологических парков в Китае // Тех- нопарк “Новосибирск”, 1999 [Электронный ре- сурс]. — Режим доступа: http://tpark.ict.nsc.ru/ analitic/chinatpark.htm. 4. Клочихин Е. Научная и инновационная политика Китая / Е. Клочихин // Международные процес- сы. — М. : Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2013. — № 33. — Т. 11. — С. 37–55 [Электронный ресурс]. — Ре- жим доступа: http://www.intertrends.ru/thirty- third/Klochihin.pdf. 5. OECD (2016) “China” in OECD Science, Technology and Innovation Outlook // OECD Publishing, Paris [electronic resource]. — Access: http://dx.doi. org/10.1787/sti_in_outlook-2016-52-en. 6. National High-tech R&D Program (863 Program) [electronic resource]. — Access: http://www.most. gov.cn/eng/programmes1/index.htm. наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 4 Science, technologieS, innovationS • 2017, № 444 7. Программа “Факел” [Электронный ресурс]. — Ре- жим доступа: http://xn----7sbbgpkiact2d2af7p. xn--p1ai/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3% D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0- %D0%A4%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%BB- 773.html. 8. Лебедько С. “Свободная” экономика Китая / С. Лебедько // Финансовый директор. — 2008. — № 11–12. — С. 26–30 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://www.google.com.ua/url? sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad= r ja&uact=8&ved=0ahUKEwj9zYHEkIbXAhXCB sAKHXPaAAcQFggsMAE&url=http%3A%2F% 2Ffin2top.com%2Fdownload-article%2F449& usg=AOvVaw1M-ppySmcmc0dzLjhOMQ9y. 9. Бруман Ю.С. Технопарк в Китае / Ю.С. Бруман, В.Д. Смоляренко // Инновации. — 2006. — № 7 (94). — С. 35–37 [Электронный ресурс]. — Ре- жим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/ tehnopark-v-kitae. 10. Козлова Н.А. Функционирование свободных эко- номических зон в Китае / Н.А. Козлова // Вест- ник Приамурского государственного универ- ситета им. Шолом-Алейхема. — 2015. — № 4 (21). — С. 50–58 [Электронный ресурс]. — Ре- жим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/ funktsionirovanie-svobodnyh-ekonomicheskih- zon-v-kitae. 11. Закон КНР “О содействии малым и средним пред- приятиям” [Электронный ресурс]. — Режим до- ступа: http://chinalawinfo.ru/economic_law/law_ sme_promotion або http://www.russchinatrade. ru/assets/files/ru-useful-info/China_law_malyi_ biznes.pdf. 12. Закон КНР “О паевых совместных предприятиях китайского и иностранного капитала” [Электрон- ный ресурс]. — Режим доступа: http://china lawinfo.ru/economic_law/law_equity_joint. 13. От луна-парков к индустриальным паркам / Центр современного Китая “ТЯНЬСЯ ЛИНК” [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:// www.tianxia.link/ru/article/5757-ot-luna-parkov-k- industrial-nym-parkam. 14. Пинягин Ю. Технопарки как элемент инноваци- онной структуры страны / Ю. Пинягин, Л. Сяо- цзюань // Банкаўскі веснік. — Снежань 2016. — С. 48–55 [Электронный ресурс]. — Режим до- ступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rc t=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&ua ct=8&ved=0ahUKEwjUicS3lYbXAhVLKcAKHaTAB OoQFgglMAA&url=https%3A%2F%2Fwww.nbrb. by%2Fbv%2Farticles%2F10344.pdf&usg=AOvVa w0aaIB5BfRBdAhHYKu9r9AA. 15. Національна стратегія інноваційного розвит- ку Китаю [Електронний ресурс]. — Режим дос тупу: http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways_of_ development_of_Ukrainian_science/article/14066. 2.1.014.pdf. 16. Зарубежный опыт государственной поддержки инновационных малых и средних предприятий // Кировский областной Фонд поддержки предпри- нимательства (КОФПМСП МКК), 2016 [Электрон- ный ресурс]. — Режим доступа: https://kfpp.ru/ analytics/material/innovation.php. referenceS 1. Informatsiya o spetsialnykh ekonomicheskikh zonakh KNR (2013) [Information about the special eco- nomic zones of the PRC]. Portal vneshneekonomi- cheskoy informatsii Ministerstva ekonomicheskogo razvitiya Rossiyskoy Federatsii [Foreign Economic Information Portal of the Ministry of Economic De- velopment of the Russian Federation]. Available at: http://www.ved.gov.ru/exportcountries/cn/about_ cn/laws_ved_cn/special_area_cn/. 2. Godovoy obzor sostoyaniya ekonomiki i osnovnyih napravleniy vneshneekonomicheskoy deyatelnosti Kitayskoy Narodnoy Respubliki v 2016 godu (2016) [Annual review of the state of the economy and the main directions of foreign economic activity of the People’s Republic of China in 2016]. Portal vneshneekonomicheskoy informatsii Ministerstva ekonomicheskogo razvitiya Rossiyskoy Federatsii [Foreign Economic Information Portal of the Minist- ry of Economic Development of the Russian Federa- tion]. Available at: http://91.206.121.217/TpApi/ Upload/1ec16458-cabe-41bc-9873-f4cb5933- cc19/obzor_economy_China_2017.pdf. 3. Analiticheskaya informatsiya. Opyt funktsionirovaniya tekhnologicheskikh parkov v Kitae (1999) [Analyti- cal information. Experience in the operation of tech- nology parks in China]. Tekhnopark “Novosibirsk” [Technopark “Novosibirsk”]. Available at: http:// tpark.ict.nsc.ru/analitic/chinatpark.htm. 4. Klochikhin E. (2013) Nauchnaya i innovatsionnaya poli- tika Kitaya [Сhina’s science and innovation policy]. Mezhdunarodnye protsessy [International Process- es]. Moscow (in Russ.): Nauchno-obrazovatelnyy fo- rum po mezhdunarodnym otnosheniyam [Scientific and educational forum on international relations], no. 33, Vol. 11, pp. 37–55. Available at: http://www. intertrends.ru/thirty-third/Klochihin.pdf. 5. OECD (2016) “China”, in OECD Science, Technol- ogy and Innovation Outlook 2016, OECD Publish- ing, Paris. Available at: http://dx.doi.org/10.1787/ sti_in_outlook-2016-52-en. 6. National High-tech R&D Program (863 Program). Avai lable at: http://www.most.gov.cn/eng/ programmes1/index.htm. 7. Programma “Fakel” [“Torch” program]. Available at: http://xn----7sbbgpkiact2d2af7p.xn--p1ai/% D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80% D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0-%D0%A4% D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%BB-773.html. 8. Lebedko S. (2008) “Svobodnaya” ekonomika Kita- ya [China’s “free” economy]. Finansovyy direktor [Chief Financial Officer], Vol. 11–12, pp. 26–30. Available at: https://www.google.com.ua/url?sa= t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja &uact=8&ved=0ahUKEwj9zYHEkIbXAhXCBsAKHX PaAAcQFggsMAE&url=http://fin2top.com/down load-article/449&usg=AOvVaw1M-ppySmcmc0dz LjhOMQ9y. 9. Bruman Yu.S., Smolyarenko V.D. (2006) Tehnopark v Kitae [Тechnopark in Сhina]. Innovatsii [Innova- tions], Vol. 7 (94), pp. 35–37. Available at: https:// cyberleninka.ru/article/n/tehnopark-v-kitae. 10. Kozlova N.A. (2015) Funktsionirovanie svobodnykh ekonomicheskikh zon v Kitae [Functioning of spe- cial economic zones in China]. Vestnik Priamur- skogo gosudarstvennogo universiteta im. Sholom- Aleykhema [Bulletin of Priamur State University named after Sholom-Aleikhem], Vol. 4 (21), pp. 50– 58. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/ funktsionirovanie-svobodnyh-ekonomicheskih-zon- v-kitae. 11. Zakon KNR “O sodeystvii malym i srednim predpri- yatiyam” [The CPR Law “On Assistance to Small and Medium-sized Enterprises”]. Available at: http:// chinalawinfo.ru/economic_law/law_sme_promotion abo http://www.russchinatrade.ru/assets/files/ru- useful-info/China_law_malyi_biznes.pdf. 12. Zakon KNR “O paevykh sovmestnykh predpriyati- yakh kitayskogo i inostrannogo kapitala” [The CPR Law “On mutual joint ventures of Chinese and for- eign capital”]. Available at: http://chinalawinfo.ru/ economic_law/law_equity_joint. інноваЦіЙна економіка innovative economy 45 інФормаЦія Про автора Прудка ольга володимирівна — с.н.с. Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-09-67; olga_prudka@ukr.net; ORCID: http://orcid. org/0000-0001-6562-260X information aboUt the aUthor Prudka o.v. — Senior Researcher of Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information, 180, Antonovуcha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-09-67; olga_prudka@ukr.net; ORCID: http://orcid.org/0000- 0001-6562-260X инФормаЦия об авторе Прудкая о.в. — с.н.с. Украинского института научно-технической экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-09-67; olga_prudka@ukr.net; ORCID: http://orcid.org/0000-0001- 6562-260X o.v. Prudka, Senior Researcher chineSe eXPerience of State StimUlation of innovation activity Abstract. The main factor of sustainable economic growth at the moment is competitiveness, based on the inno- vative activity of the business. The development of the national economy is increasingly determined by the updat- ing of technologies; the development of new markets and organizational innovations (institutional innovations). Since the implementation of this program requires the development of mechanisms and tools to support the inno- vation activities of economic entities on the part of the state, it is necessary to study successful international expe- rience. Especially valuable is the analysis of the experience of the development of organizational innovations, the use of which allows a significant advance in the field of innovation and enhance the competitiveness of enterprises in the real sector of the economy and the national economy as a whole. The article shows that at present, China has developed and implemented a large number of official documents and regulations that determine the main directions of innovative development of industry; it was demonstrated that in order to ensure sustainable growth of the economy on the basis of creating favorable conditions for innovation and investment activity of enterprises, it is necessary to find effective tools to stimulate it; state assistance in mobilizing investment resources in innovative projects; the development of programs to support innovation activities of individual industries and regions. Keywords: China, innovation activity, state support, technology parks, preferential treatment, high technology zone. о.в. Прудкая, с.н.с. китаЙскиЙ оПЫт ГосударственноГо стимулирования инноваЦионноЙ деятельности Резюме. Основным фактором устойчивого экономического роста в настоящее время является конкуренто- способность, опирающаяся на инновационную активность бизнеса. Развитие национальной экономики все чаще обусловливается обновлением технологий, освоением новых рынков и организационными нововведе- ниями (институциональными инновациями). Поскольку реализация этого курса требует выработки механиз- мов и инструментов поддержки инновационной деятельности субъектов экономики со стороны государства, необходимо изучать успешный мировой опыт. Особенно ценным является анализ опыта развития организа- ционных нововведений, использование которых позволяет существенно продвинуться в области инноваций, повысить конкурентоспособность предприятий реального сектора экономики и национальной экономики в целом. В статье показано, что в настоящее время в Китае уже разработано и внедрено большое количество официальных документов и нормативных актов, определяющих основные направления инновационного раз- вития промышленности. Доказано, что для устойчивого роста промышленности на основе создания благо- приятных условий для инновационно-инвестиционной деятельности предприятий необходимо содействие государства в направлении инвестиционных ресурсов в инновационные проекты, а также требуется разра- ботка программ по поддержке инновационной деятельности отдельных отраслей и регионов. Ключевые слова: Китай, инновационная деятельность, государственная поддержка, технопарки, льготный режим работы, зона высоких технологий. 13. Ot luna-parkov k industrialnym parkam. Tsentr sovre- mennogo Kitaya “TYaNSYa LINK” [From amusement parks to industrial parks. Center for Contemporary China “TIANXIA LINK”]. Available at: http://www. tianxia. link/ru/article/5757-ot-luna-parkov-k-indus- trialnym-parkam. 14. Pinyagin Yu., Syaotszyuan L. (2016) Tekhnopar- ki kak element innovatsionnoy struktury strany [Technology parks as part of the country’s in- novation infrastructure]. Bankaўski vesnik, Dec., pp. 48–55. Available at: https://www.google. com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web &cd=1&cad=r ja&uact=8&ved=0ahUKEwjUic S 3 l Y b X A h V L K c A K H aTA B O o Q F g g l M A A & u r l = h t t p s % 3 A % 2 F % 2 F w w w . n b r b . b y % 2 F b v % 2Farticles%2F10344.pdf&usg=AOvVaw0aaIB5BfR BdAhHYKu9r9AA. 15. Natsionalna stratehiia innovatsiinoho rozvytku Kytaiu [National Strategy for China’s Innovation Develop- ment]. Available at: http://www.nas.gov.ua/siaz/ Ways_of_development_of_Ukrainian_science/ article/14066.2.1.014.pdf. 16. Zarubezhnyy opyt gosudarstvennoy podderzhki in- novatsionnykh malykh i srednikh predpriyatiy (2016) [Foreign experience of state support of innovative small and medium-sized enterprises]. Kirovskiy oblastnoy Fond podderzhki predprinimatelstva [Kirov Regional Foundation for Entrepreneurship Support]. Available at: https://kfpp.ru/analytics/ material/innovation.php.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150844
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2520-6524
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:43:30Z
publishDate 2017
publisher Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format dspace
spelling Прудка, О.В.
2019-04-17T16:33:19Z
2019-04-17T16:33:19Z
2017
Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності / О.В. Прудка // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 4 (4). — С. 35-45. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
2520-6524
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150844
338.24; 338.723
У статті показано, що нині в Китаї вже розроблено і впроваджено багато офіційних документів і нормативних актів, що визначають основні напрями інноваційного розвитку промисловості. Доведено, що для стійкого зростання промисловості на основі створення сприятливих умов для інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств необхідним є сприяння держави в спрямуванні інвестиційних ресурсів у інноваційні проекти, а також потрібна розробка програм із підтримки інноваційної діяльності окремих галузей і регіонів.
В статье показано, что в настоящее время в Китае уже разработано и внедрено большое количество официальных документов и нормативных актов, определяющих основные направления инновационного развития промышленности. Доказано, что для устойчивого роста промышленности на основе создания благоприятных условий для инновационно-инвестиционной деятельности предприятий необходимо содействие государства в направлении инвестиционных ресурсов в инновационные проекты, а также требуется разработка программ по поддержке инновационной деятельности отдельных отраслей и регионов.
The article shows that at present, China has developed and implemented a large number of official documents and regulations that determine the main directions of innovative development of industry; it was demonstrated that in order to ensure sustainable growth of the economy on the basis of creating favorable conditions for innovation and investment activity of enterprises, it is necessary to find effective tools to stimulate it; state assistance in mobilizing investment resources in innovative projects; the development of programs to support innovation activities of individual industries and regions.
uk
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Наука, технології, інновації
Інноваційна економіка
Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
Китайский опыт государственого стимулирования иновационой деятельности
Chinese experience of state stimulation of innovation activity
Article
published earlier
spellingShingle Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
Прудка, О.В.
Інноваційна економіка
title Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
title_alt Китайский опыт государственого стимулирования иновационой деятельности
Chinese experience of state stimulation of innovation activity
title_full Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
title_fullStr Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
title_full_unstemmed Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
title_short Китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
title_sort китайський досвід державного стимулювання інноваційної діяльності
topic Інноваційна економіка
topic_facet Інноваційна економіка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150844
work_keys_str_mv AT prudkaov kitaisʹkiidosvídderžavnogostimulûvannâínnovacíinoídíâlʹností
AT prudkaov kitaiskiiopytgosudarstvenogostimulirovaniâinovacionoideâtelʹnosti
AT prudkaov chineseexperienceofstatestimulationofinnovationactivity