Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу
У статті розглянуто результати моніторингу реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Проведено аналіз динаміки створення і впровадження науково-технічної продукції за період 2013–2017 рр. Частка видатків на ДіР в Україні становить менше 0,9% від ВВП країни, що є загальноприйнятою но...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука, технології, інновації |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150895 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, О.П. Кочеткова // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 4 (8). — С. 36-46. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150895 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Писаренко, Т.В. Куранда, Т.К. Кочеткова, О.П. 2019-04-18T15:56:37Z 2019-04-18T15:56:37Z 2018 Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, О.П. Кочеткова // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 4 (8). — С. 36-46. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150895 330.322.1:001+519.252:336.1 У статті розглянуто результати моніторингу реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Проведено аналіз динаміки створення і впровадження науково-технічної продукції за період 2013–2017 рр. Частка видатків на ДіР в Україні становить менше 0,9% від ВВП країни, що є загальноприйнятою нормою, аби держава реалізовувала основні функції: пізнавальну, економічну, соціальну та оборонну. Як наслідок, вагомий спад економіки України зумовлений недостатнім і диспропорційним фінансуванням науки, неефективною системою управління наукою, відірваністю науки від виробництва, низькою інноваційною активністю підприємств і бізнесу, що обумовлює низьку затребуваність результатів наукових досліджень економікою. В статье рассмотрены результаты мониторинга реализации приоритетных направлений развития науки и техники. Проведен анализ динамики создания и внедрения научно-технической продукции за период 2013–2017 гг. Часть расходов на НИР в Украине составляет менее 0,9% от ВВП страны, что является общепринятой нормой, чтобы государство реализовывало основные функции: познавательную, экономическую, социальную и оборонную. Как следствие, весомый спад экономики Украины обусловлен недостаточным и диспропорциональным финансированием науки, неэффективной системой управления наукой, оторванностью науки от производства, низкой инновационной активностью предприятий и бизнеса, что объясняет низкую востребованность результатов научных исследований экономикой. The article analyzes the creation and implementation of scientific and technical products dynamics from 2013 to 2017. Part of the cost of R&D in Ukraine is less than 0.9% of the country’s GDP, which is the generally accepted norm for the state to implement the main functions: cognitive, economic, social and defense. As a result, a significant decline in the Ukrainian economy is due to insufficient and disproportionate financing of science, an inefficient system of science management, isolation of science from production, low innovative activity of enterprises and businesses, which explains the low demand for scientific research by the economy. uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Інноваційна економіка Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу Финансовое обеспечение и результаты научной деятельности в Украине по итогам мониторинга Financial supply and results of scientific activity by monitoring in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу |
| spellingShingle |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу Писаренко, Т.В. Куранда, Т.К. Кочеткова, О.П. Інноваційна економіка |
| title_short |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу |
| title_full |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу |
| title_fullStr |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу |
| title_full_unstemmed |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу |
| title_sort |
фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в україні за підсумками моніторингу |
| author |
Писаренко, Т.В. Куранда, Т.К. Кочеткова, О.П. |
| author_facet |
Писаренко, Т.В. Куранда, Т.К. Кочеткова, О.П. |
| topic |
Інноваційна економіка |
| topic_facet |
Інноваційна економіка |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука, технології, інновації |
| publisher |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Финансовое обеспечение и результаты научной деятельности в Украине по итогам мониторинга Financial supply and results of scientific activity by monitoring in Ukraine |
| description |
У статті розглянуто результати моніторингу реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Проведено аналіз динаміки створення і впровадження науково-технічної продукції за період 2013–2017 рр. Частка видатків на ДіР в Україні становить менше 0,9% від ВВП країни, що є загальноприйнятою нормою, аби держава реалізовувала основні функції: пізнавальну, економічну, соціальну та оборонну. Як наслідок, вагомий спад економіки України зумовлений недостатнім і диспропорційним фінансуванням науки, неефективною системою управління наукою, відірваністю науки від виробництва, низькою інноваційною активністю підприємств і бізнесу, що обумовлює низьку затребуваність результатів наукових досліджень економікою.
В статье рассмотрены результаты мониторинга реализации приоритетных направлений развития науки и техники. Проведен анализ динамики создания и внедрения научно-технической продукции за период 2013–2017 гг. Часть расходов на НИР в Украине составляет менее 0,9% от ВВП страны, что является общепринятой нормой, чтобы государство реализовывало основные функции: познавательную, экономическую, социальную и оборонную. Как следствие, весомый спад экономики Украины обусловлен недостаточным и диспропорциональным финансированием науки, неэффективной системой управления наукой, оторванностью науки от производства, низкой инновационной активностью предприятий и бизнеса, что объясняет низкую востребованность результатов научных исследований экономикой.
The article analyzes the creation and implementation of scientific and technical products dynamics from 2013 to 2017. Part of the cost of R&D in Ukraine is less than 0.9% of the country’s GDP, which is the generally accepted norm for the state to implement the main functions: cognitive, economic, social and defense. As a result, a significant decline in the Ukrainian economy is due to insufficient and disproportionate financing of science, an inefficient system of science management, isolation of science from production, low innovative activity of enterprises and businesses, which explains the low demand for scientific research by the economy.
|
| issn |
2520-6524 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150895 |
| citation_txt |
Фінансове забезпечення та результати наукової діяльності в Україні за підсумками моніторингу / Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, О.П. Кочеткова // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 4 (8). — С. 36-46. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pisarenkotv fínansovezabezpečennâtarezulʹtatinaukovoídíâlʹnostívukraínízapídsumkamimonítoringu AT kurandatk fínansovezabezpečennâtarezulʹtatinaukovoídíâlʹnostívukraínízapídsumkamimonítoringu AT kočetkovaop fínansovezabezpečennâtarezulʹtatinaukovoídíâlʹnostívukraínízapídsumkamimonítoringu AT pisarenkotv finansovoeobespečenieirezulʹtatynaučnoideâtelʹnostivukrainepoitogammonitoringa AT kurandatk finansovoeobespečenieirezulʹtatynaučnoideâtelʹnostivukrainepoitogammonitoringa AT kočetkovaop finansovoeobespečenieirezulʹtatynaučnoideâtelʹnostivukrainepoitogammonitoringa AT pisarenkotv financialsupplyandresultsofscientificactivitybymonitoringinukraine AT kurandatk financialsupplyandresultsofscientificactivitybymonitoringinukraine AT kočetkovaop financialsupplyandresultsofscientificactivitybymonitoringinukraine |
| first_indexed |
2025-11-24T04:41:09Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:41:09Z |
| _version_ |
1850841680067952640 |
| fulltext |
нАукА, теХноЛоГІЇ, ІнноВАцІЇ • 2018, № 4
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 436
УДК 330.322.1:001+519.252:336.1
т.В. ПИСАРенко, канд. техн. наук
т.к. куРАнДА, заввідділу
о.П. коЧеткоВА, заст. заввідділу
ФІнАнСоВе ЗАБеЗПеЧеннЯ
тА РеЗуЛЬтАтИ нАукоВоЇ ДІЯЛЬноСтІ В укРАЇнІ
ЗА ПІДСуМкАМИ МонІтоРИнГу
Резюме. У сучасному суспільстві організація та фінансування наукових досліджень і розробок (ДіР) стають
все більш істотними чинниками розвитку економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Аналіз обсягів
фінансування ДіР у країнах світу показує, що в шістку країн-лідерів за обсягами національних бюджетів на
ДіР у 2018 р. увійдуть США, Китай, Японія, Німеччина, Південна Корея та Індія, сукупна частка витрат на
ДіР яких у 2018 р. становитиме 68,6%. На тлі країн-лідерів бюджет України на ДіР може виявитися некон-
курентоспроможним. У статті здійснено аналіз сучасного стану та ефективності фінансового забезпечення
наукових ДіР в Україні, виявлено основні тенденції та недоліки. Одним з основних показників ефективності
використання бюджетних коштів на науку є науково-технічна продукція, створена в процесі виконання науко-
вих і науково-технічних робіт та впроваджена у практику. У статті розглянуто результати моніторингу реалі-
зації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Проведено аналіз динаміки створення і впровадження
науково-технічної продукції за період 2013–2017 рр. Частка видатків на ДіР в Україні становить менше 0,9%
від ВВП країни, що є загальноприйнятою нормою, аби держава реалізовувала основні функції: пізнавальну,
економічну, соціальну та оборонну. Як наслідок, вагомий спад економіки України зумовлений недостатнім
і диспропорційним фінансуванням науки, неефективною системою управління наукою, відірваністю науки
від виробництва, низькою інноваційною активністю підприємств і бізнесу, що обумовлює низьку затребува-
ність результатів наукових досліджень економікою.
Ключові слова: наукова сфера, наукові дослідження і науково-технічні розробки, фінансове забезпечення,
державний бюджет, пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, наукова (науково-технічна) продукція.
ПоСтАноВкА ПРоБЛеМИ
У Стратегії сталого розвитку “Україна —
2020” питанням вітчизняного наукового потен-
ціалу відведено значну роль. Наука має стати
одним із основних елементів вирішення масш-
табних завдань модернізації країни, забезпе-
чення необхідної обороноздатності та націо-
нальної безпеки [1].
Успіх переходу до інноваційної моделі роз -
витку української економіки багато в чому за-
лежить від ефективності функціонування сфе-
ри наукових досліджень і розробок. Порівню-
ючи розвиток вітчизняної наукової й науково-
технічної діяльності з тенденціями у провідних
країнах світу, слід відзначити, що Україна протя-
гом останніх років загрозливо наближається до
стану відсталої держави. При цьому, за оцінками
західних експертів, Україна володіє значними
конкурентними перевагами — високим рівнем
освіти, науки і загальної культури населення.
В умовах дефіциту бюджетних коштів на на-
уку в Україні гострішими стають питання контр-
олю за їхнім витрачанням, обліку результатів
наукових і науково-технічних робіт бюджетного
фінансування. Систематичний моніторинг та
аналіз стану фінансового забезпечення науко-
вої та науково-технічної діяльності, результатів
наукових досліджень і розробок, реалізації ви-
значених державою пріоритетних напрямів роз-
витку науки і техніки є важливим етапом конт-
ролю за ефективністю використання науково-
технічного потенціалу держави.
АнАЛІЗ ДоСЛІДЖенЬ І ПуБЛІкАцІЙ
Аналіз останніх досліджень і публікацій свід-
чить про актуальність та важливість фінансового
забезпечення наукових досліджень і розробок.
Питання державної політики у сфері науки роз-
глянуто у працях таких відомих науковців, як
А. Абдулов, А. Безбородов, Г. Волков, Л. Гохберг,
Н. Гордєєва, Г. Добров, Д. Каркавін, С. Мику-
линськй, О. Попович.
Проблеми фінансування науки вивчали як
українські вчені І. Булкін, В. Геєць, В. Кремень,
В. Локтєв, Б. Маліцький [2], С. Ніколаєнко,
Б. Патон, так і зарубіжні — Р. Барро, Д. Веіл,
Р. Лукас, Д. Нортон, Д. Ромер. У своїх працях
вони акцентували увагу на здійсненні фінансо-
вого регулювання наукової та науково-технічної
діяльності, оптимізації системи розподілу бю-
д жетних коштів на наукові цілі, пошуку альтер-
нативних джерел фінансування наукових дос-
ліджень і розробок.
ІнноВАцІЙнА еконоМІкА
innovative economY 37
В опублікованих працях Б. Маліцького [3],
І. Булкіна [4], М. Бургіна, В. Соловйова, О. По-
повича та інших авторів багато уваги приділено
концепції науково-технічної політики, формам
і методам фінансування науки, тенденціям і ста-
ну розвитку науки в Україні. Автори детально
досліджують застосування окремих фінансових
важелів у науковій сфері. Науковці здійснили
спробу визначити кількісний орієнтир бюджет-
ного фінансування науково-технічної діяльності
в Україні.
У праці О. Другова та В. Сухаревича наголо-
шується, що курс на ріст конкурентоспромож-
ності економіки потребує системного підходу
до інтелектуалізації економіки країни та побу-
дови ефективного ланцюга фінансування нау-
кової діяльності [5]. Питання пошуку економічно
обґрунтованих умов для фінансування науки
в Україні при економічній кризі, висвітлення
альтернативних джерел фінансування освіти і
науки в Україні, спираючись на досвід розви-
нутих країн світу, досліджено у праці Т. Ілля-
шенко, І. Радіонова [6]. У статті С. Хвалінського,
М. Осипчук визначено основні проблеми фі-
нансового забезпечення наукової діяльності
в Україні та шляхи їх розв’язання у контексті
євроінтеграції [7]. У праці академіка Я. Яцкі-
ва розглядається стан науково-технологічної
сфери України, пропонується стратегія її роз-
витку та розроблено спробу передбачення її
майбутнього [8].
Мета статті — висвітлення результатів
моніторингових досліджень щодо фінансового
забезпечення науки в Україні порівняно зі сві-
товими показниками, результатів вітчизняних
наукових досліджень і розробок.
РеЗуЛЬтАтИ ДоСЛІДЖенЬ
Сьогодні для України особли-
во актуальним є формування кон-
курентоспроможного і ефективно
функціонуючого сектору наукових
досліджень і науково-технічних
розробок (далі — ДіР), який забез-
печив би повною мірою процеси
технологічної модернізації україн-
ської економіки.
Недостатність фінансового за-
безпечення наукової діяльності по-
роджує низький економічний ефект
від наукових досліджень при наяв-
ному значному науково-технічному
потенціалі країни. Належне фінан-
сове забезпечення наукової діяль-
ності є матеріальною основою для реалізації
наукових ідей, необхідною умовою їх втілення
в науково-технічну продукцію.
За даними звіту Національного наукового
фонду* США “Наукові та інженерні індикатори,
2018” (Science&Engineering Indicators, 2018),
динаміка фінансування науки в світі має пози-
тивну тенденцію. Якщо у 2000 р. на ДіР було
витрачено $ 722 млрд, у 2010 р. — $ 1,415 трлн,
то у 2015 р.– $ 1,918 трлн. На початку століття
Європа і США разом здійснювали 65% загально-
світових витрат на ДіР. Сьогодні їх частка ста-
новить менше 50% [9].
В аналітичному огляді “2018 Global R&D
Funding forecast”, який підготовлено на замов-
лення Інституту індустріальних досліджень США
(Industrial Research Institute — IRI) і журналу
“R&D Magazine” та опубліковано на початку
2018 р., проведено аналіз фінансування ДіР
у 2017 р. і запропоновано прогноз обсягів ви-
датків на виконання ДіР у різних країнах світу
в 2018 р., які розраховуються як сума держав-
них і недержавних витрат на ДіР за паритетом
купівельної спроможності (ПКС).
Так, загальносвітовий бюджет на ДіР у
2017 р. оцінювався у $ 2,1 трлн, 78% якого ста-
новили інвестиції усього 10 країн, а більше по-
ловини цього бюджету припадало лише на три
країни: США, Китай і Японію. Лідируючі позиції
у витрачанні коштів на ДіР належать США —
25,6% від загальносвітового бюджету на ДіР
($ 537,59 млрд), частка видатків на ДіР Китаю
становила 21,2%, Японії — 8,8%, Німеччини —
5,5%. Обсяг фінансування ДіР в Україні є значно
меншим (рис. 1).
* Національний науковий фонд США кожні два роки зобо в’язаний оцінювати стан наукових досліджень та інновацій.
У 2018 р. ННФ підготував черговий звіт “Наукові та інженерні індикатори, 2018” (SCIENCE & ENGINEERING INDICATORS,
2018) для подання Конгресу США і президенту.
Рис. 1. Видатки загальносвітового бюджету на ДіР за краї-
нами у 2017 р., $ млрд
Джерело: Global R&D Funding forecast, 2018 [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: https://www.rdmag.com/article/2018/03/2018-global-r-
d-funding-forecast-snapshot.
нАукА, теХноЛоГІЇ, ІнноВАцІЇ • 2018, № 4
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 438
Упродовж понад 50 років США витрачають
на науку більше, ніж будь-яка інша країна світу.
Однак частка США у загальносвітовому бюджеті
зменшилась майже з третини всіх грошових
коштів, витрачених десять років тому, до 25,6%
у 2017 р. Інвестиції США та країн Європи в ДіР
як частка загальносвітових витрат на ДіР про-
тягом останніх десяти років зменшуються, тоді
як інвестиції країн Азії, особливо у Китаї, зрос-
тають. Частка азіатського регіону з науково-
дослідними потужностями Китаю, Японії, Пів-
денної Кореї та Індії дорівнює 43% від загаль-
ного обсягу світових інвестицій у ДіР. Китай,
починаючи з порівняно невеликих інвестицій
20 років тому, останніми роками вкладає знач-
ні кошти в ДіР і очікується, що Китай протягом
десяти років перевищить США за витратами
на ДіР. Як зазначено в поточному п’ятирічному
плані Китаю, щорічні інвестиції в науку та роз-
виток залишаються значними (зі збільшенням
на 7% в рік або більше).
Прогноз фінансування науки у 116 країнах,
які мають значні інвестиції (більше $ 20 млн)
у ДіР, передбачає, що у 2018 р. видатки на ДіР
у світі зростуть на 4,14% ($ 2,190 трлн за по-
казниками ПКС) [10]. Світова практика показує,
що вплив науково-технічного по-
тенціалу на соціально-економічний
розвиток країни корелює з часткою
ВВП, яка витрачається на ДіР.
Аналіз частки витрат на ДіР у
ВВП за країнами свідчить, що най-
більш “наукоємними” є економіки
Ізраїлю (4,25%), Південної Кореї
(4,23%), Швеції (3,25%), Японії
(3,14%) (рис. 2).
Наукоємність ВВП України у
2010–2014 рр. становила 0,60–
0,75%, з 2015 р. — менше 0,6%.
У 2017 р. питома вага загально-
го обсягу витрат у ВВП становила
0,45% (рис. 3) [11].
Недостатнє фінансування ук-
раїнської науки призвело до різ-
кого погіршення її ресурсної бази.
Зокрема, зменшилася чисельність дослідників,
істотно скоротився приплив молодих учених.
Спостерігається постійний “витік мізків” до
розвинутих країн світу, які об’єктивно є конку-
рентами України на світовому ринку сучасних
технологій. Загострилася проблема підтримки
і розвитку дослідної бази науки. Тривалий час
не забезпечувалися необхідні масштаби виве-
дення з експлуатації застарілих наукових при-
ладів та обладнання.
Бюджетне фінансування науки є ключовим
державним інструментом, за допомогою якого
здійснюється підтримка наукової та науково-
технічної діяльності організацій, регулюється
розвиток пріоритетних напрямів науки і техно-
логій. Стан наукової сфери, її результативність
для економіки країни визначається достатністю
коштів, необхідних для виконання конкуренто-
спроможних ДіР, що мають попит як на внутріш-
ньому, так і зовнішньому ринках.
Інформаційною основою аналізу фінансу-
вання ДіР України за рахунок коштів державного
бюджету в 2017 р. є дані головних розпоряд-
ників бюджетних коштів, надані Міністерству
освіти і науки України на виконання вимог, пе-
редбачених Порядком формування і виконання
замовлення на проведення фунда-
ментальних наукових досліджень,
прикладних наукових досліджень і
виконання науково-технічних (екс-
периментальних) розробок за ра-
хунок коштів державного бюджету,
затвердженим постановою Кабіне-
ту Міністрів України від 25.08.2004
№ 1084.
Загальний обсяг видатків дер-
жавного бюджету, спрямований
на фінансування наукової сфери
Рис. 2. Витрати на ДіР у ВВП за країнами у 2016 р., %
Джерело: https://data.oecd.org/rd/gross-domestic-spending-on-r-d.
htm.
Рис. 3. Динаміка наукоємності ВВП України, %
ІнноВАцІЙнА еконоМІкА
innovative economY 39
України у 2017 р. за 44 бюджетними програма-
ми 23 головними розпорядниками бюджетних
коштів (далі — головні розпорядники), становив
5083,17 млн грн. У структурі видатків бюджету
на наукову сферу найбільша частка (81,83%)
припадає на виконання наукових досліджень
і науково-технічних (експериментальних) роз-
робок (рис. 4).
При збільшенні фінансування у 2017 р. у по-
точних цінах (на 27,1% більше, ніж у 2016 р.) ре-
альні обсяги видатків (із врахуванням інфляції)
значно нижчі (рис. 5).
Аналіз структури видатків бюджету на ви-
конання ДіР за напрямами бюджетного фінан-
сування свідчить про збереження тенденції
найбільшого фінансування фундаментальних
наукових досліджень (далі — фундаменталь-
ні НД) (62,70% від загального обсягу видатків
бюджету на виконання ДіР) і прикладних ДіР
(34,14%). Частка ж видатків бюджету на до-
слідження, проведені за напрямами винятково
програмно-цільового фінансування (ДЦНТП,
розробки за держзамовленням, проекти у меж-
ах міжнародного науково-технічного співробіт-
ництва), залишається вкрай незначною (3,16%)
(рис. 6).
Найбільші частки видатків бюджету на ДіР
у 2017 р. виділено на фінансування НАН —
56,20% (2016 р. — 54,98%), МОН — 16,05%
(2016 р. — 14,95%), НААН — 7,75% (2016 р. —
7,66%), НАМН — 5,27% (2016 р. — 5,87%).
У 2017 р. на фундаментальні НД НАН було
виділено 1840,82 млн грн (70,6% від загаль-
ного обсягу фінансування цього напряму) та
на прикладні ДіР — 489,36 млн грн (34,5%)
(табл. 1).
При обмежених державних коштах під час
вибору інструментів фінансування наукових до-
сліджень потрібно враховувати дві групи чин-
ників. З одного боку, необхідно підтримувати
накопичений потенціал науки. З іншого боку, є
потреба в результативній науці, тому зростання
бюджетних витрат на наукові дослідження має
давати реальну віддачу. Рішення про вибір від-
повідного інструменту бюджетного
фінансування наукових досліджень
продовжує бути неоднозначним
і при його прийнятті (і подальшій
оцінці результативності викорис-
тання) слід виходити з поставленої
мети.
Світовий досвід показує, що рі-
вень фінансування науки відіграє
важливу роль у забезпеченні доб-
робуту держави, тому важливим є
фінансування як фундаментальних,
так і прикладних наукових дослі-
джень. Наука — найбільш ефективна сфера ка-
піталовкладень. У світовій практиці прийнято
вважати, що прибуток від капіталовкладень у
цю сферу становить 100-200% і набагато пе-
ревищує прибутки інших галузей. Один долар,
витрачений на науку, приносить від 4 до 7 до-
ларів прибутку. Але збільшення обсягу видатків
не може бути абсолютним порятунком для віт-
чизняної економіки та науки. Отже, розв’язання
проблеми фінансування ДіР в Україні потребує
критичного аналізу результатів наукових дос-
ліджень [12].
Прийнятим у світі стандартним критерієм
активності досліджень є кількість наукових пуб-
лікацій. Видатки на дослідження, очевидно, ко-
релюють із результатами, оскільки більше всіх
публікацій мають США і Китай.
Українські вчені в рік друкують статей у між-
народних виданнях трохи більше 5000. Це не так
багато, але якщо врахувати, що обсяг видатків
на вітчизняну науку в рік у 30 разів менше, ніж
у Росії, і в 300 разів менше, ніж у США, то умов-
на вартість однієї публікації в Україні буде на
порядки менше. Тобто позитивний потенціал
української науки за даним критерієм значно
вище, ніж у США [13].
Рис. 4. Структура видатків бюджету на науко-
ву сферу України у 2017 р., млн грн (%)
Рис. 5. Динаміка бюджетного фінансування ДіР, млн грн
нАукА, теХноЛоГІЇ, ІнноВАцІЇ • 2018, № 4
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 440
Ще одним з основних показ-
ників ефективності досліджень є
створення нових знань та продуктів
і успішне передавання їх на ринок.
В Україні за результатами ДіР бю-
джетного фінансування у 2017 р.
створено найбільшу кількість на-
укової (науково-технічної) про-
дукції (далі — НТП) за п’ятирічний
період, а саме близько 17 тис. од.
НТП, що на 35,5% більше порівня-
но з 2016 р. (рис. 7).
Аналіз НТП за видами показує,
що порівняно з 2016 р. найбільше
(на 71,8%) зросла кількість НТП
виду “Інше” (методичні, норма-
Таблиця 1
Видатки бюджету на виконання ДіР у розрізі головних розпорядників
за напрямами бюджетного фінансування у 2017 р., %
Головні розпорядники
бюджетних коштів
напрями бюджетного фінансування
Фунда-
ментальні
нД
Прикладні
ДіР
ДцнтП
Розробки за
державним
замовлен-
ням
Проекти у ме-
жах міжнарод-
ного науково-
технічного спів-
робітництва
Державне управління
справами 0,1 4,1
Міністерство внутрішніх
справ України 3,3
Міністерство економічного
розвитку і торгівлі України 2,5
Міністерство освіти і науки
України 13,7 19,2 2,4 100 100
Міністерство охорони
здоров’я України 0,3 3,5
Міністерство соціальної
політики України 6,4
Міністерство аграрної
політики та продовольства
України 5,5
Державне космічне
агентство України 82,7
Національна академія наук
України 70,6 34,5 7,9
Національна академія
педагогічних наук України 3,0 2,5
Національна академія
медичних наук України 2,3 11,2 0,6
Національна академія
аграрних наук України 8,7 6,8
Інші головні розпорядники 1,3 6,9 0 0 0
Рис. 6. Розподіл обсягу видатків бюджету на виконання ДіР
за напрямами бюджетного фінансування, млн грн
ІнноВАцІЙнА еконоМІкА
innovative economY 41
Таблиця 2
кількість нтП, створеної за результатами ДіР бюджетного фінансування у 2017 р.,
у розрізі головних розпорядників, од.
найменування
головного розпорядника
кількість
нтП,
усього
у тому числі за видами продукції
види
виробів
техно-
логії
мате-
ріали
сорти
рослин
та породи
тварин
методи,
теорії
інше
Державне управління
справами 341 — — — — 19 322
Міністерство економічного
розвитку і торгівлі України 443 25 — — — 1 417
Міністерство освіти і науки
України 4922 123 311 224 3 1936 2325
Міністерство охорони
здоров’я України 456 — 9 — — 223 224
Міністерство соціальної
політики України 95 22 14 — — 17 42
Міністерство аграрної
політики та продовольства
України 209 2 4 — — 5 198
Державне космічне
агентство України 10 4 1 — — — 5
Національна академія наук
України 3868 287 212 321 19 1032 1997
Національна академія
педагогічних наук України 2760 — — — — — 2760
Національна академія
медичних наук України 674 — 73 — — 598 3
Національна академія
аграрних наук України 2677 32 127 16 133 153 2216
Інші головні розпорядники 376 — — — — 17 359
Разом 16831 495 751 561 155 4001 10868
тивні, керівні, прогнозно-аналітичні документи,
програмно-технологічна документація тощо).
Збільшилась також кількість “Видів виробів”
— на 18,7% та “Матеріалів” — на
22,8%. Водночас зменшилась кіль-
кість створених “Сортів рослин та
порід тварин” — на 30,2%, “Техно-
логій” — на 14,7%, “Методів, тео-
рій” — на 3% (рис. 8).
Із загальної кількості НТП 84,5%
створено за рахунок коштів чоти-
рьох головних розпорядників: МОН
(29,2%); НАН (23%); НАПН (16,4%)
та НААН (15,9%) (табл. 2).
Найбільшу кількість “Видів ви-
робів” та “Матеріалів” у 2017 р.
створено за кошти НАН (58% та
57,2% відповідно), “Технологій” та
“Методів, теорій” — МОН (41,4%
та 48,4%), “Сортів рослин та порід тварин” —
НААН (85,8%).
Рис. 7. Динаміка створення НТП в Україні, од.
нАукА, теХноЛоГІЇ, ІнноВАцІЇ • 2018, № 4
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 442
Упровадження — це досягнення практичного
використання результатів теоретичних і експе-
риментальних досліджень, прогресивних ідей,
відкриттів, інновацій. З 16831 од. НТП, створе-
ної у 2017 р., за результатами ДіР бюджетного
фінансування, впроваджено 61,5% (10345 од.
НТП).
Найвищий рівень впровадження мали такі
види НТП, як: “Інше” — 64,8 %, “Методи, теорії” —
61,9 %, “Технології” — 53,5 % (рис. 9).
Найважливішою умовою забезпечення
ефективного науково-технологічного розвитку
є обґрунтований вибір пріоритетів і концентра-
ція наукового потенціалу, фінансових і матері-
альних ресурсів на їх реалізації. Пріоритетні
напрями науково-технічного розвитку включа-
ють основні сфери досліджень, розвиток яких
здатен привести до створення нових технологій
і виробництв, що сприяють розвитку національ-
ної економіки та соціальної сфери.
Аналіз динаміки обсягів фінансування ДіР
за науково-технічними пріоритетами, визна-
ченими Законом України “Про пріо-
ритетні напрями розвитку науки і
техніки” (обсяг видатків бюджету
в 2017 р. становив 92,1% від за-
гального обсягу видатків на вико-
нання ДіР), свідчить, що тенденція
розподілу коштів протягом 2014–
2017 рр. залишається незмінною:
– понад дві третини видатків
призначено для ДіР за пріоритет-
ним напрямом “Фундаментальні
наукові дослідження з найбільш
важливих проблем розвитку нау -
ково-технічного, соціально-еконо-
мічного, суспільно-політичного,
людського потенціалу для забез-
печення конкурентоспроможності
України у світі та сталого розвитку суспільства
і держави” (далі — “Фундаментальні наукові до-
слідження”);
– на рівні 7–11% залишаються видатки для
виконання ДіР за пріоритетними напрямами
“Раціональне природокористування” та “Науки
про життя, нові технології профілактики та ліку-
вання найпоширеніших захворювань”
– на рівні 5% — для виконання робіт за
пріоритетними напрямами “Інформаційні та
комунікаційні технології” та “Нові речовини і
матеріали”;
– найменшу частку видатків (менше 4%)
спрямовано для виконання ДіР за пріоритетним
напрямом “Енергетика та енергоефективність”
(рис. 10).
У 2017 р. за пріоритетними напрямами роз-
витку науки і техніки створено 15409 од. НТП,
що становить 91,6% від загальної кількості ство-
реної за бюджетні кошти НТП. Упроваджено
близько 60% створеної НТП (9061 од.).
Найбільша частка створеної НТП (68,8%)
припадає на пріоритетний напрям
“Фундаментальні наукові дослі-
дження”. Найвищий рівень упро-
вадження (90,1%) має НТП, яку
створено за пріоритетним напря-
мом “Науки про життя, нові тех-
нології профілактики та лікування
найпоширеніших захворювань”
(рис. 11).
Із шести пріоритетних напрямів
один визначено як вид (етап) на-
укового процесу (фундаментальні
наукові дослідження), а п’ять ін-
ших — за тематичною спрямова-
ністю прикладних досліджень і роз-
робок. Суттєве домінування одно-
го з напрямів засвідчує невиправ -
даність вибору пріоритетів на осно-
Рис. 8. Динаміка створення НТП за видами продукції, од.
Рис. 9. Стан упровадження НТП, створеної у 2017 р. за ре-
зультатами НТР бюджетного фінансування
ІнноВАцІЙнА еконоМІкА
innovative economY 43
ві поєднання різних критеріїв від-
бору.
Це обумовлює певні труднощі
з віднесенням наукових і науково-
технічних робіт до того чи іншого
пріоритетного напряму науки і тех-
ніки, оскільки для їх класифікації
використано різні ознаки, що уне-
можливлює якісне проведення мо-
ніторингу реалізації пріоритетних
напрямів розвитку науки і техніки.
Більш доцільним вбачається
обрання тематичної спрямованос-
ті пріоритетів, що дає змогу біль-
шою мірою реалізувати цільовий
принцип фінансування. Водночас
визначення пріоритетом процесу,
яким по суті є “фундаментальні до-
слідження”, ускладнює керованість
і можливість адекватного оцінюван-
ня результативності виділених бю-
джетних коштів.
ВИСноВкИ
Ефективна організація та опти-
мальне фінансування наукових до-
сліджень стають усе більш істотним
фактором розвитку економіки та
підвищення її конкурентоспромож-
ності. Аналіз світових тенденцій
свідчить про стрімке зростання ін-
вестицій у науку, зміни у структурі
фінансування світової науки, ви-
соку концентрацію фінансових ре-
сурсів у обмеженій кількості країн,
що конкурують за майбутні ринки
збуту товарів і послуг. Наукоємність
ВВП цих країн становить від 2 до
понад 4%.
Існує загальноприйнята норма, що частка
видатків на ДіР на рівні менше 0,9% від ВВП
країни не дає змогу науковій сфері реалізувати
в державі свої основні функції: пізнавальну, еко-
номічну, соціальну та оборонну. В Україні про-
тягом останніх років спостерігається тенденція
постійного зниження реальних обсягів видат-
ків на ДіР (із врахуванням інфляції). У 2017 р.
поставлено 20-річний негативний “рекорд” у
фінансуванні ДіР — 0,45% ВВП, тобто наука про-
довжує втрачати функції впливу на соціально-
економічний розвиток держави.
Україна, маючи потужній науковий і науково-
технічний потенціал, відомі в світі наукові школи,
сьогодні наближається до групи найвідсталіших
країн у науково-технічній сфері. За даними що-
річного звіту Всесвітнього економічного форуму
про результати глобального дослідження країн
світу за показником економічної конкуренто-
спроможності, Україна у рейтингу за 2017–
2018 рр. посіла 81 місце серед 137 країн, тобто
перебуває у списку країн, в економіці яких спос-
терігається повільний спад [14].
Однією із вагомих причин спаду економіки
України є незадовільний стан наукової сфери,
значною мірою зумовлений недостатнім і дис-
пропорційним фінансуванням науки, неефек-
тивною системою управління наукою, нерозви-
неністю наукового менеджменту, відірваністю
науки від виробництва, відсутністю зв’язків на-
укової сфери з підприємствами та бізнесом,
недостатньо відпрацьованими механізмами
комерціалізації результатів ДіР, низькою інно-
ваційною активністю підприємств і бізнесу, що
обумовлює низьку затребуваність результатів
наукових досліджень економікою.
Рис. 10. Динаміка фінансування ДіР за пріоритетними на-
прямами, %
Примітка: Пріоритетні напрями: 1 — фундаментальні наукові дослі-
дження; 2 — інформаційні та комунікаційні технології; 3 — енергетика та
енергоефективність; 4 — раціональне природокористування; 5 — науки
про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших
захворювань; 6 — нові речовини і матеріали.
Рис. 11. Стан упровадження НТП, створеної за пріоритет-
ними напрямами розвитку науки і техніки у 2017 р.
нАукА, теХноЛоГІЇ, ІнноВАцІЇ • 2018, № 4
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 444
Залучення бізнесу до підтримки наукових
досліджень потребує створення сприятливих
умов для широкого використання досягнень
науки — забезпечення охорони об’єктів права
інтелектуальної власності, системи пільгового
оподаткування і корпоративного менеджменту
тощо.
Підвищення якості наукових досліджень, за-
безпечення конкурентоспроможності науки, її
затребуваності промисловістю та суспільством
обумовлює: необхідність створити оновлені
організаційно-правові та ресурсні умови для
стимулювання наукових досліджень, ефектив-
ний механізм визначення пріоритетних напря-
мів розвитку науки і техніки; формування дієвої
системи перетворення наукових знань на прак-
тичні результати; втілення результатів наукових
напрацювань у виробництво, що приведе до
можливості сконцентрувати ресурси і кошти на
пріоритетних сьогодні для держави напрямах
досліджень, посилити відповідальність вико-
навців науково-технічних розробок за результат.
Однак це все можливо зробити за умов, коли
результати наукових досліджень будуть потрібні
та цікаві державі.
СПИСок ВИкоРИСтАнИХ ДЖеРеЛ
1. Указ Президента України від 15.01.2015 № 5/2015
“Про Стратегію сталого розвитку “Україна —
2020” [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
https://www.president.gov.ua/documents/52015-
18245.
2. Маліцький Б.А. Прикладне наукознавство /
Б.А. Маліцький. — К. : Фенікс, 2007. — 464 с.
3. Маліцький Б.А. Раціональне фінансування науки
як передумова розбудови знаннєвого суспільства
в Україні / Маліцький Б.А., Попович О.С., Соло-
вйов В.П. та ін. — К. : Фенікс, 2004. — 32 с.
4. Булкін І.О. До питання визначення кількісного
орієнтиру обсягу бюджетного фінансування нау-
ково-технічної діяльності в Україні / І. О. Булкін //
Проблеми науки. — 2011. — № 6. — С. 2–10.
5. Другов О.О. Удосконалення фінансового забез-
печення сфери науки в Україні / О.О. Другов,
В.Т. Сухаревич [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/6458/
1/30.pdf.
6. Ілляшенко Т.О. Проблеми та перспективи фінан -
сування освіти і науки в Україні в умовах еко-
номічної кризи / Т.О. Ілляшенко, І.О. Радіонова //
Механізм регулювання економіки. — 2010. —
№ 1. — С. 223–228.
7. Хвалінський С. Фінансове забезпечення наукової
діяльності в Україні в контексті євроінтеграції /
С. Хвалінський, М. Осипчук // Світ фінансів. —
2014. — Вип. 4. — С. 116–125. — Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/svitfin_ 2014_4_16.
8. Науково-технологічна сфера України: загально-
статистичні дані та спроба передбачення /
Я.С. Яцків // Наука та наукознавство. — 2005. —
№ 3. — С. 19–27.
9. Science & Engineering Indicators, 2018 [Електрон-
ний ресурс]. — Режим доступу: https://www.nsf.
gov/statistics/2018/nsb20181/assets/nsb20181.
pdf.
10. Global R & D Funding forecast, 2018 [electronic
resource]. — Access: https://www.rdmag.com/
article/2018/03/2018-global-r-d-funding-forecast-
snapshot.
11. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : стат.
зб. — К. : Держкомстат України, 2018. — 305 с.
12. Ляшенко О.М. Результативність бюджетного фі -
нансування наукових досліджень в Україні. Націо -
нальний інститут стратегічних досліджень [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.
niss.gov.ua/ content/articles/files/biudzhet_fin-
58b32.pdf.
13. Максим Стріха: у нас економіка, якій наука не
потрібна. Український науковий портал [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://
labprice.ua/statti/ukrayinska-nauka-ta-suspilstvo-
zdobutki-problemi-perspektivi/maksim-striha-u-
nas-ekonomika-yakiy-nauka-ne-potribna.
14. The Global Competitiveness Report 2017–2018
[electronic resource]. World Economic Forum. —
Access: http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-
2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessRep
ort2017%E2%80%932018.pdf.
referenceS
1. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 15.01.2015 № 5/2015
“Pro Stratehiiu staloho rozvytku “Ukraina – 2020”
[Decree of the President of Ukraine dated January
15, 2015 № 5/2015 “On the Strategy of Sustain-
able Development “Ukraine-2020”]. Available at:
https://www.president.gov.ua/documents/52015-
18245.
2. Malitskyi B.A. (2007) Prykladne naukoznavstvo
[Applied science of science]. Kyiv (in Ukr.): Feniks
Publ., 464 p.
3. Malitskyi B.A., Popovych O.S., Soloviov V.P. at al.
(2004) Ratsionalne finansuvannia nauky yak pered-
umova rozbudovy znannievoho suspilstva v Ukraini
[Rational financing of science as a prerequisite for
the development of a knowledge society in Ukraine].
Kyiv (in Ukr.): Feniks Publ., 32 p.
4. Bulkin I.O. (2011) Do pytannia vyznachennia kilkisno-
ho oriientyru obsiahu biudzhetnoho finansuvannia
naukovo-tekhnichnoi diialnosti v Ukraini [On the
issue of determining the quantitative benchmark
for the budget financing of scientific and technical
activities in Ukraine]. Problemy nauky [Problems of
science], no. 6, рр. 2–10.
5. Druhov O.O., Sukharevych V.T. Udoskonalennia fi-
nansovoho zabezpechennia sfery nauky v Ukraini
[Improvement of financial provision of science
sphere in Ukraine]. Available at: http://ena.lp.edu.
ua/bitstream/ntb/6458/1/30.pdf.
6. Illiashenko T.O., Radionova I.O. (2010) Problemy ta
perspektyvy finansuvannia osvity i nauky v Ukraini
v umovakh ekonomichnoi kryzy [Problems and
Prospects of Financing Education and Science in
Ukraine in Conditions of Economic Crisis]. Mekha-
nizm rehuliuvannia ekonomiky [Mechanism of regu-
lation of economy], no. 1, pp. 223–228.
7. Khvalinskyi S., Osypchuk M. (2014) Finansove zabez-
pechennia naukovoi diialnosti v Ukraini v konteksti
yevrointehratsii [Financial support of scientific ac-
tivity in Ukraine in the context of eurointegration].
Svit finansiv [World Finance], no. 4, рр. 116–125.
Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svitfin_ 2014_
4_16.
8. Yatskiv Ya.S. (2005) Naukovo-tekhnolohichna sfera
Ukrainy: zahalnostatystychni dani ta sproba pered-
bachennia [Scientific and technological area of
Ukraine: general data and the attempt of predic-
ІнноВАцІЙнА еконоМІкА
innovative economY 45
tion]. Nauka ta naukoznavstvo [Science and sci-
ence of science], no. 3, pp. 19–27.
9. Science & Engineering Indicators, 2018. Available
at: https://www.nsf.gov/statistics/2018/nsb20181/
assets/nsb20181.pdf.
10. Global R & D Funding forecast, 2018. Available at:
https://www.rdmag.com/article/2018/03/2018-
global-r-d-funding-forecast-snapshot.
11. Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini (2018)
[Scientific and innovative activity in Ukraine]. Kyiv (in
Ukr.): State Statistics Committee of Ukraine, 305 p.
12. Liashenko O.M. Rezultatyvnist biudzhetnoho finansu-
vannia naukovykh doslidzhen v Ukraini. Natsionalnyi
instytut stratehichnykh doslidzhen [Effectiveness of
budget financing of scientific research in Ukraine.
National Institute for Strategic Studies]. Available
at: http://www.niss.gov.ua/ content/articles/files/
biudzhet_fin-58b32.pdf.
13. Maksym Strikha: u nas ekonomika, yakii nauka ne
potribna. Ukrainskyi naukovyi portal [Maxim Strikha:
We have an economy in which science is not need-
ed. Ukrainian Scientific Portal]. Available at: http://
labprice.ua/statti/ukrayinska-nauka-ta-suspilstvo-
zdobutki-problemi-perspektivi/maksim-striha-u-
nas-ekonomika-yakiy-nauka-ne-potribna.
14. The Global Competitiveness Report 2017–2018.
World Economic Forum. Available at: http://www3.
weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/
TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%
932018.pdf.
t. v. Pysarenko, PhD in Engineering, t. K. Kuranda, Head of Departament,
o. P. Kochetkova, Deputy Head of Department
financial SUPPlY and reSUltS of Scientific activitY bY monitoring in UKraine
Abstract. In modern society, the organization and financing of research and development (R&D) are becom-
ing increasingly important factors in economic development and enhancing its competitiveness. R&D amount
financed analysis by countries shows that in 2018 the six country-leaders in terms of R&D national budgets will
include the USA, China, Japan, Germany, South Korea and India, the total share of expenditures on R&D will be
68,6%. Against the background of the country-leaders, the R&D budget of Ukraine may prove to be uncompeti-
tive. The article analyzes the current state and effectiveness of financial support of scientific research institutes in
Ukraine. The main tendencies and shortcomings of financial support of scientific researches are revealed. One of
the main indicators of use efficiency of budget funds for science is the scientific and technical product, which was
created in the process of carrying out scientific and technical works and implemented in practice. The monitoring
results of implementation of priority areas are considered. The article analyzes the creation and implementation
of scientific and technical products dynamics from 2013 to 2017. Part of the cost of R&D in Ukraine is less than
0.9% of the country’s GDP, which is the generally accepted norm for the state to implement the main functions:
cognitive, economic, social and defense. As a result, a significant decline in the Ukrainian economy is due to
insufficient and disproportionate financing of science, an inefficient system of science management, isolation of
science from production, low innovative activity of enterprises and businesses, which explains the low demand for
scientific research by the economy.
Keywords: scientific sphere, research and development, financial support, state budget, priorities, scientific and
technical developments, scientific (scientific and technical) products, efficiency.
т. В. Писаренко, канд. техн. наук, т. к. куранда, завотделом, о. П. кочеткова, зам. завотделом
ФИнАнСоВое оБеСПеЧенИе И РеЗуЛЬтАты нАуЧноЙ ДеЯтеЛЬноСтИ В укРАИне
По ИтоГАМ МонИтоРИнГА
Резюме. В современном обществе организация и финансирование научных исследований и разработок
(НИР) становятся все более существенными факторами развития экономики и повышения ее конкурен-
тоспособности. Анализ объемов финансирования НИР в странах мира показывает, что в шестерку стран-
лидеров по объемам национальных бюджетов на НИР в 2018 г. войдут США, Китай, Япония, Германия,
Южная Корея и Индия, совокупная доля расходов на НИР которых в 2018 г. составит 68,6%. На фоне стран-
лидеров бюджет Украины на НИР может оказаться неконкурентоспособным. В статье осуществлен анализ
современного состояния и эффективности финансового обеспечения НИР в Украине, выявлены основные
тенденции и недостатки. Одними из основных показателей эффективности использования бюджетных
средств на науку является научно-техническая продукция, созданная в процессе выполнения научных и
научно-технических работ и внедренная в практику. В статье рассмотрены результаты мониторинга реали-
зации приоритетных направлений развития науки и техники. Проведен анализ динамики создания и вне-
дрения научно-технической продукции за период 2013–2017 гг. Часть расходов на НИР в Украине состав-
ляет менее 0,9% от ВВП страны, что является общепринятой нормой, чтобы государство реализовывало
основные функции: познавательную, экономическую, социальную и оборонную. Как следствие, весомый
спад экономики Украины обусловлен недостаточным и диспропорциональным финансированием науки,
неэффективной системой управления наукой, оторванностью науки от производства, низкой инноваци-
онной активностью предприятий и бизнеса, что объясняет низкую востребованность результатов научных
исследований экономикой.
Ключевые слова: научная сфера, исследования и разработки, финансовое обеспечение, государственный
бюджет, приоритеты, научно-технические разработки, научная (научно-техническая) продукция, результа-
тивность.
нАукА, теХноЛоГІЇ, ІнноВАцІЇ • 2018, № 4
Science, technologieS, innovationS • 2018, № 446
ІнФоРМАцІЯ ПРо АВтоРІВ
Писаренко тетяна Василівна — канд. техн. наук, заступник директора з науково-аналітичної роботи Укра-
їнського інституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680;
+38 (044) 521-00-14; tvp@uintei.kiev.ua
куранда тетяна костянтинівна — заввідділу УкрІНТЕІ, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680;
+38 (044) 521-00-02; kuranda@uintei.kiev.ua
кочеткова олена Петрівна — заступник заввідділу УкрІНТЕІ, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680;
+38 (044) 521-00-29; kochetkova@uintei.kiev.ua
information aboUt the aUthorS
Pysarenko t.v. — PhD in Engineering, Deputy Director for Scientific and Analytical Work of Ukrainian Institute for
Scientific Technical Expertise and Information, 180, Antonovycha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-14;
pisarenko@uintei.kiev.ua
Kuranda t.K. — Head of Departament of UkrISTEI, 180, Antonovycha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044) 521-00-02;
kuranda@uintei.kiev.ua
Kochetkova o.P. — Deputy Head of Department of UkrISTEI, 180, Antonovycha Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044)
521-00-29; kochetkova@uintei.kiev.ua
ИнФоРМАцИЯ оБ АВтоРАХ
Писаренко т.В. — канд. техн. наук, зам. директора по научно-аналитической работе Украинского институ-
та научно-технической экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044)
521-00-14; pisarenko@uintei.kiev.ua
куранда т.к. — завотделом УкрИНТЭИ, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-02;
kuranda@uintei.kiev.ua
кочеткова е.П. — зам. завотделом УкрИНТЭИ, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-29;
kochetkova@uintei.kiev.ua
УДК 338.24; 338.723
о.В. ПРуДкА, с.н.с.
ЧІЛІЙСЬкИЙ ДоСВІД ФоРМуВАннЯ
тА МоДеРнІЗАцІЇ нАцІонАЛЬноЇ
ІнноВАцІЙноЇ СИСтеМИ
Резюме. Основним фактором сталого економічного зростання сьогодні є конкурентоспроможність, яка
спирається на інноваційну активність реального сектору економіки. Розвиток національної економіки все
частіше обумовлюється оновленням технологій, освоєнням нових ринків і організаційними нововведен-
нями (інституційними інноваціями). Оскільки реалізація цього курсу вимагає вироблення механізмів та
інструментів підтримки державою інноваційної діяльності суб’єктів економіки, необхідно вивчати успішний
світовий досвід. Особливо цінним є аналіз досвіду із розвитку організаційних нововведень, використання
яких дає можливість істотно просунутися у сфері створення інновацій, підвищити конкурентоспроможність
підприємств реального сектору економіки і національної економіки загалом. У статті наведено огляд чі-
лійської державної політики в сфері науки, техніки та інновацій, де національна інноваційна система (НІС)
використовується як точка відліку. Також продемонстрована динаміка зміни ключових показників, які ха-
рактеризують розвиток НІС. Показано еволюціонування чілійської НІС, яке спирається на розробку нових і
вдосконалення наявних офіційних документів і нормативних актів, що визначають основні напрями сталого
інноваційного розвитку країни. Зроблено висновки, що економіка Чілі потребує розвитку підприємницької
діяльності та інновацій, аби здійснити перехід від моделі виробництва та експорту природних ресурсів до
економічної моделі, заснованої на власних технологічних досягненнях.
Ключові слова: Чілі, національна інноваційна система, інноваційна політика.
ВСтуП
Чілі* позиціонує себе як країна з економі-
кою, яка швидко зростає, є ліберальною та
глобалізованою. Крім того, країна прагне по-
долати науково-технологічне відставання від
розвинутих держав світу. Цей напрям діяльності
є одним із національних пріоритетів уряду, який
розпочав вирішення довгострокового страте-
ЗМІСТ
Проблеми науково-технічної
діяльності
Євтушенко В.М.
Огляд бібліометричних індикаторів стану української науки 3
Паладченко О.Ф., Молчанова І.В.
Пріоритети у сфері охорони навколишнього середовища та їх відповідність світовим тенденціям 12
Інноваційна економіка
Андрощук Г.О.
Економічне шпигунство: зростання
масштабів і агресивності (Частина ІІ) 21
Кваша Т.К., Паладченко О.Ф.,
Молчанова І.В.
Інноваційні пріоритети: реалізація,
проблеми та шляхи їх розв’язання 27
Писаренко Т.В., Куранда Т.К.,
Кочеткова О.П.
Фінансове забезпечення та результати
наукової діяльності в Україні
за підсумками моніторингу 36
Прудка О.В.
Чілійський досвід формування
та модернізації національної
інноваційної системи 46
Інтелектуальна власність
Андрощук Г.О., Работягова Л.І.
Проблеми патентування винаходів
у фармацевтичній галузі:
економіко-правовий аспект (Частина І) 58
Технології для виробництва
Рижова О.П., Голеус В.І., Кислична Р.І.,
Нагорна Т.І., Науменко С.Ю.
Особливості виготовлення шихти
при отриманні склопокриттів білого
кольору 68
Трансфер: нові технології
Лазерна техніка; радіотехнічні
прилади і пристрої; будівництво;
радіофізика 77
Вітання
Пархоменко Володимир Дмитрович 80
|