Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень

В статье осуществлен анализ формально-семантического и коммуникативного уровней организации асимметрических утвердительных безлично- инфинитивных предложений, которые выражают отрицательное значение: не- желательности, нецелесообразности, невозможности осуществления действия. Для них характерны п...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Шкіцька, І.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15097
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень / І.Ю. Шкіцька // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 78. — С. 111-113. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859620087452925952
author Шкіцька, І.Ю.
author_facet Шкіцька, І.Ю.
citation_txt Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень / І.Ю. Шкіцька // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 78. — С. 111-113. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
description В статье осуществлен анализ формально-семантического и коммуникативного уровней организации асимметрических утвердительных безлично- инфинитивных предложений, которые выражают отрицательное значение: не- желательности, нецелесообразности, невозможности осуществления действия. Для них характерны препозиция и акцентуализация модальных слов, форма несовершенного вида инфинитива в составе предикативного минимума, контаминация модальных и оценочных значений, доминирование негативной оценки, которая сопровождается экспрессивностью высказывания. Безлично- инфинитивные предложения, утвердительная форма которых выражает отрицательное значение, употребляются в контексте осуждения и иронии. Стаття присвячена аналізу формально-семантичного та комунікативного рівнів організації асиметричних стверджувальних безособово-інфінітивних речень, які виражають заперечний зміст. Такі конструкції непрямо передають зна- чення небажаності, непотрібності та неможливості здійснення дії. Їм притаманні препозиція й акцентуалізація модальних слів, форма недоконаного виду інфінітива в складі предикативного мінімуму, контамінація модальних та оцінних значень, домінування негативної оцінки, що корелює з експресивністю висловлення. Безособово-інфінітивні речення, стверджувальна форма яких виражає заперечний зміст, уживаються в контекстах осуду й іронії. The article is dedicated to the analysis of formal semantic and communicative levels of organization of asymmetric affirmative impersonal infinitive sentences that express negation. Such structures render indirectly the meaning of unwillingness, inexpediency and incapability of an action. They are characterized by the preposition and accentualization of modal words, the indefinite form of infinitive as a component of the predicative, contamination of modal and evaluative meanings, domineering of negative evaluation correlating with exspessiveness of the utterance. Impersonal infinitive sentences, affirmative form of which renders negation, are used in the context of disapproval and irony.
first_indexed 2025-11-29T01:49:33Z
format Article
fulltext Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 111 10. Дом-музей И. Л. Селъвинского в Симферополе. Книга поступлений № 2740. 11. Л. Л. Сельвинскии и литературный процесс XX века: Материалы Пятой Междунар. науч. конф. – Сим- ферополь, 2000. 12. Корман Б. О. Лирика Некрасова. – Ижевск, 1978. 13. Крымские пенаты. №. 2. Тематический выпуск к 100–летию со дня рождения И. Л. Сельвинского. – Сим- ферополь, 1996. 14. Литературная энциклопедия терминов и понятий. / Под ред. А. Н. Николюкина. – М.. 2003. 15. Лотман Ю. М. Структура художественного текста. – М., 1970. 16. 0 Сельвинскиом. Воспоминания. – М., 1982. 17. Сельвинскии И. Собр. соч. В 6 т. Т.1 / Вступ. ст. и примеч. О. Резника. – М., 1971. 18. Сельвинскии И. Стихотворения; Царевна-Лебедь: Трагедия. – М., 1984. 19. Теория литературы: Основные проблемы в историческом освещении. – М., 1962–1965. 20. Теория литературы: Учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений: В 2 т. / Под ред. Н. Д. Тамарченко. – Т. 2: Бройтман С. Н. Историческая поэтика. – М., 2004. 21. Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра. – Л., 1936. 22. Хализев В. Е. Теория литературы: Учебник / В. Е. Хализев. – М., 2002. Шкіцька І.Ю. ВИРАЖЕННЯ ЗАПЕРЕЧНИХ МОДАЛЬНИХ ЗНАЧЕНЬ У СТРУКТУРІ СТВЕРДЖУВАЛЬНИХ БЕЗОСОБОВО–ІНФІНІТИВНИХ РЕЧЕНЬ У сучасних синтаксичних дослідженнях актуальним є погляд на речення як на багатоаспектну одини- цю, згідно з яким воно розглядається на формально-синтаксичному, семантичному та комунікативному рів- нях. Водночас формально–синтаксична й семантична організації речення вирізняються своєю відносною автономністю, що нерідко виявляється в їх асиметрії. Поняття асиметрії мовного знака було запроваджено С. Карцевським [2]. Воно застосовується для вивчення всіх мовних рівнів, у тому числі синтаксичного [5; 1; 4; 3]. Асиметричний дуалізм виявляється в здатності одного синтаксичного зразка (схеми) оформляти різні смислові структури в залежності від лексичного матеріалу та, навпаки, – у можливості для різних синтакси- чних структур наповнюватися тим самим лексичним матеріалом і формувати однотипний смисл. Так, поряд із конструкціями, зміст яких відповідає їх синтаксичній будові, функціонують асиметричні речення – конс- трукції, лексико–семантична організація яких не підтримує схемну семантику. Асиметрія притаманна й бе- зособово–інфінітивним реченням – безособовим конструкціям із суб’єктивно–модальним компонентом та постпозитивним інфінітивом. Симетричними безособово-нфінітивними є речення на зразок: [Я думав, і] дуже хотілось мені надрукувать ваші козацькі імена рядочком гарненько... (Т. Шевченко); [Тепер слухай мене, Марусю: не раз тобі казав, що дівкою тобі зоставатись не можна,] треба заміж іти (Г. Квітка- Основ’яненко); [Як же у городі було аж три прихода, а у кожному по два дяка та сьомий сільський, так де зійдуться, так-так!] Є чого послухати, [як стануть розказувати] (Г. Квітка-Основ’яненко). Такі стру- ктури характеризуються модальною співвіднесеністю між суб’єктом та його потенційною дією й передають значення можливості/неможливості, необхідності/непотрібності, бажаності/небажаності. Асиметрія форми та змісту стосовно безособово-інфінітивних речень виявляється в тому, що їх синтаксична структура здатна виражати модальні значення, властиві іншим реченнєвим одиницям. Це стосується й стверджувальних ре- чень, які виражають заперечні модальні значення. Такі конструкції не були об’єктом синтаксичних дослі- джень і потребують лінгвістичної розвідки. Метою статті є виявлення заперечних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень шляхом аналізу формально-семантичного та комунікативного рівнів організації цих реченнєвих оди- ниць. Безособов-інфінітивні речення на зразок Треба мені з вами розмовляти! Хочеться мені з вами по вули- цях ходити! постають як конструкції, де заперечна семантика виражається стверджувальною структурою. Пор. із конструкціями, у яких аналогічний зміст передається заперечною структурою: "Не треба мені з вами розмовляти!", "Не хочеться мені з вами по вулицях ходити!". Окреслені асиметричні безособово-інфінітивні речення вирізняються тим, що в них модальна інтерпре- тація події обтяжена негативною оцінкою недовіри, іронії. Водночас нетипова для їх структури заперечна семантика маркує своєрідність формальної організації, зокрема препозицію суб’єктивно-модального ком- понента стосовно обов’язкового суб’єктного поширювача. Пор.: Треба мені з вами розмовляти! (асиметри- чна стверджувальна конструкція) – Мені не треба з вами розмовляти! (симетрична заперечна конструкція); Хочеться мені з вами по вулицях ходити! (асиметрична стверджувальна конструкція) – Мені не хочеться з вами по вулицях ходити! (симетрична заперечна конструкція). З іншого боку, важливим чинником подібної семантичної модифікації в безособово-інфінітивних ре- ченнях є також акцентоване вимовляння препозитивного модального компонента, пор.: Хо´четься мені з тобою по вулицях ходити (асиметрична конструкція) – Хочеться мені з тобою по ву´лицях ходити (симет- рична конструкція, де стверджувальна форма виражає стверджувальну семантику). Заперечення, що вини- кає в семантиці асиметричних безособово-інфінітивних реченнєвих одиниць, стосується саме того змісто- вого компонента, який інтонаційно акцентується, зокрема – модального реалізатора. Акцентованому вимо- влянню модальної лексеми відповідає загальна оклична інтонація реченнєвої структури. Вона ж корелює з негативно–оцінними значеннями, суміжними з модальністю непотрібності та небажаності. Негативна оцін- ка стає підґрунтям для створення іронії як мовного прийому, наприклад: [– Боюсь брати на вечірку свою Шкіцька І.Ю. ВИРАЖЕННЯ ЗАПЕРЕЧНИХ МОДАЛЬНИХ ЗНАЧЕНЬ У СТРУКТУРІ СТВЕРДЖУВАЛЬНИХ БЕЗОСОБОВО–ІНФІНІТИВНИХ РЕЧЕНЬ 112 наречену: ти ще захочеш з нею танцювати] – Треба мені з нею танцювати! (з усного мовлення). Цим же зумовлене використання таких речень у контексті осуду, наприклад: [За цю роботу у нас на фірмі не пла- тять ні копійки.] Хочеться тобі порпатись у цих папірчиках! (з усного мовлення). Для розвитку заперечення в структурі стверджувальних безособово–інфінітивних речень релевантним є вид інфінітивного компонента. Так, аналізуючи поєднання експресії висловлення з видовими значеннями дієслова, Д.М. Шмельов доходить висновку, що "...дієслово доконаного виду звичайне при "прямому" стве- рджувальному значенні висловлення, а дієслово недоконаного виду частіше виступає при експресивно- іронічному вираженні заперечення" [6, с. 65]. Можна стверджувати, що вид інфінітива є суттєвим для осми- слення безособово–інфінітивних конструкцій поза контекстом. Наприклад, пор.: Треба мені радитись з то- бою! (формування заперечної семантики у стверджувальній структурі з інфінітивним компонентом недоко- наного виду) – Треба мені порадитись з тобою (стверджувальна конструкція з інфінітивом доконаного ви- ду). У цілому виділені ознаки безособово-інфінітивних речень – препозиція модального компонента, його акцентоване вимовляння, експресія висловлення, уживання дієслівних форм недоконаного виду – забезпе- чують вираження в структурі суб’єктивно-модальних значень, протилежних тим, що стверджуються, а са- ме: значень небажаності та непотрібності, наприклад: [В очах чомусь запекло. Ну от іще,] бракувало розкле- їтись (Л. Романчук) – пор.: "Не можна розклеюватись"; [– "Як татко" – це як, донечко? – Ну, п’яна і рум’яна. Софія спаленіла. Оце дожилася. Як татко. Заховала коньяк подалі від гріха.] Ще тільки "як тат- ко" бракувало! (Л. Романчук) – пор.: "Не треба бути (напиватись) як татко"; [– Вся робота нашого відділу висвітлена у звіті, можете ознайомитися з ним]. – Треба мені вашу макулатуру читати! (з усного мов- лення) – пор.: "Мені непотрібно читати вашу макулатуру"/"Мені не хочеться читати вашу макулатуру". З огляду на те, що значення небажаності та непотрібності виражаються не прямо (лексично), а в результаті дії специфічного мовного механізму, є підстави вважати їх непрямими, а конструкції, у яких ці значення реалі- зуються, – асиметричними. Безособово-інфінітивні речення допускають вираження непрямих значень небажаності, непотрібності й неможливості. При цьому своєрідно виявляють себе дієслівні, прислівникові та прономінальні структури. Значення небажаності дії виражають стверджувальні дієслівні безособово-інфінітивні конструкції з бе- зособовими дієсловами хотіти, бракувати, які знаходяться в препозиції щодо інших складових предикати- вного мінімуму. Такі речення є часто вживаними в розмовному мовленні, наприклад: Хочеться мені з то- бою по барах розсідатися! (з усного мовлення). Значення непотрібності здійснення дії в непрямий спосіб часто передається прислівниковими безособо- во–інфінітивними реченнями з препозицією слів треба та варто, наприклад: [– Відтак... відтак знов буде- мо робити і чей якось прожиємо між добрими людьми. – Добрими?] ...Ну, ну, варто між ними жити! [Ні вже, нічого з того не буде] (І. Франко) – пор.: "Не варто між ними жити". Властива аналізованим конструк- ціям емоційність може підсилюватись кількісно–означальними прислівниками дуже, сильно і т.д., напри- клад: Хлопець: [– Ходімо до мене в гості, покажу тобі свій комп’ютер. Дівчина: – Не піду. Почнеш ще чіп- лятись до мене. Хлопець:] – Дуже треба мені до тебе чіплятись! (з усного мовлення). Як правило, значен- ня непотрібності здійснення дії супроводжується відтінками образи, обурення, іронії, глузування тощо. У плані вираження значення непотрібності та неможливості виділяються форми прономінальних безо- собово–інфінітивних конструкцій зі значенням ірреальної модальності бажального способу, наприклад: [Ні- чим він не став, крім як жіночим пришийхвостом, цяцькою в руках маленької дівчини] Та хоч би було за що! (В. Підмогильний) − пор.: "Не було за що ставати" → "Не треба було ставати"; [– А повен ротяка новісінь- ких зубів! Та ще й твій довгий язик між ними поміщається! –] Було б що тими зубами жувати. [Акти- віст!] (В. Яворівський) – пор.: "Нема що тими зубами жувати" → "Неможливо жувати". Механізм семантичної видозміни в цих реченнях дещо інший, ніж у структурі дієслівних і прислівни- кових безособово–інфінітивних конструкцій. Передусім форми прономінального компонента в таких струк- турах є обмеженими. Так, суб’єктивно-модального значення непотрібності здійснення дії в непрямий спосіб не виражають прономінальні безособово-інфінітивні речення із займенниковими прислівниками куди, де, коли, як. Робочою картотекою зафіксовано приклади лише із займенниками що та хто, які активно вжива- ються в розмовному мовленні: Було б чого плакати! [Молоко розлилось! Теж мені горе – не корова ж здох- ла!] (з усного мовлення); Було б за ким страждати! [Ні серця, ні розуму!] (з усного мовлення). Акцентно виділеним у прономінальних безособово-інфінітивних конструкціях є інфінітивний компонент, наприклад: Було б чого пла´кати! – пор.: Тре´ба мені плакати! У реченнях, де заперечення не виникає, акцентованим виявляється передусім зв’язково-модальний компонент, пор.: Було´ б іще з ким по чарочці "Асканії" випити –[ і майже свято] (Н. Тисовська). Важлива роль у формуванні непрямих модальних значень небажаності, непотрібності в структурі про- номінальних безособово-інфінітивних конструкцій належить мотиваційному компоненту, який спирається на оцінні значення, що імплікуються наступним контекстом. Наприклад, речення Було б чого плакати! [Молоко розлилось! Теж мені горе – не корова ж здохла!] (з усного мовлення) супроводжує мотиваційний компонент: молоко розлилося – не причина для сліз, отже, не треба плакати, оскільки це не так погано, як, наприклад, коли здохла корова. У конструкції Було б за ким страждати! [Ні серця, ні розуму!] (з усного мовлення) непотрібність дії аргументується тим, що винуватець страждань суб’єкта не має “ні серця, ні ро- зуму”, отже, не вартий страждань. Сприйманню модальності непотрібності, притаманній реченню І хоч би було що охороняти!, сприяє зміст наступного речення: [А то за весь тиждень тунелем не пройшла жодна машина (Ю. Дольд–Михайлик). Мовець, повідомляючи про відсутність об’єкта для охорони, дає тунелю Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 113 негативну оцінку як не вартому уваги й тим самим засуджує тих, хто змусив його виконувати марну роботу. Таким чином, асиметричні безособово-інфінітивні конструкції, стверджувальна форма яких виражає заперечний зміст, характеризують такі ознаки: непрямий спосіб вираження значень небажаності, непотріб- ності та неможливості здійснення дії; препозиція й акцентуалізація модальних слів; форма недоконаного виду інфінітива в складі предикативного мінімуму; контамінація модальних та оцінних значень; домінуван- ня негативної оцінки, що корелює з експресивністю висловлення; вживання в контекстах осуду й іронії. Перспективою для подальших наукових студій може бути дослідження структурно-семантичної та ко- мунікативної організації безособово-інфінітивних речень, у яких асиметрія виявляється в інший спосіб. Джерела та література 1. Арват Н.М. Про асиметрію простого речення // Мовознавство. – 1978. – № 2. – С. 37–43. 2. Карцевский С.О. Об ассиметрическом дуализме лингвистического знака // Звегинцев В.А. История язы- кознания ХІХ–ХХ вв. в очерках и извлечениях. – Часть 2. – М.: Просвещение, 1965. – С. 85–90. 3. Ломакович С.В. Займенниково-співвідносні речення в сучасній українській мові: Дисертація… д–ра фі- лол. наук: 10.02.01 / Терноп. держ. пед. ін–т. – Тернопіль, 1993. – 382 с. 4. Москальская О.И. Проблемы системного описания синтаксиса (на материале немецкого языка). – М.: Высшая школа, 1981. – 176 с. 5. Шведова Н.Ю. О соотношении грамматической и семантической структуры предложения // Славянское языкознание: VII Меджунар. съезд славистов. – М.: Наука, 1973. – С. 458–483. 6. Шмелев Д.Н. Экспресивно–ироническое выражение отрицания и отрица–тельной оценки в современном русском языке // Вопросы языкознания. – М.: Изд. АН СССР, 1958. – № 6. – С. 63–76. Яблоновська Н.В. ЕТНІЧНА ПРЕСА КРИМУ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ Преса етносів Криму – явище, яке відіграло значну роль в історії півострова, але, на жаль, дотепер за- лишається маловивченим. Серед чинників, які обумовили специфіку і водночас складність вивчення кримської етнічної преси, слід зазначити: 1) неоднозначність історичних трактувань певних періодів історії, сутність яких визначила – інформаційну і етнічну політику країни, а отже, стан і внутрішнє наповнення тогочасної етнічної періоди- ки; 2) малодослідженість внутрішньої логіки розвитку кожного етносу, події життя якого теж впливали на рівень і інтенсивність його періодичної преси. Тому мета нашої статті – опис літератури з питання формування та розвитку етнічної преси Криму. До завдань статті увійшло: окреслити основні кола літератури і джерел за темою преси етносів Криму, відо- кремити питання, які ще не були порушені у попередніх роботах і тому потребують дослідження. Великий внесок у формування нового, об'єктивного уявлення про історію краю і народів, які здавна на- селяють його, зробили наукові праці В. Возгріна [5], О.Г. і В.Г. Зарубіних [17], Д. Урсу [51], [52], В. Сергій- чука [48], В. Ганкевича [8], О. Непомнящого [40] й ін. Об'єктом уважного вивчення в останні роки стала і національна політика Кримської АРСР. До даного явища, яке безпосереднє стосується етнічної преси, зверталися М. Господаренко [11], Я. Фрідман [54], Д. Хованцев [55], Б. Змерзлий [19], В. Пащеня [44], В. Дьоннингхаус [14], О. Волобуєв [6] та ін. Однак ці до- слідники не приділили належної уваги явищу етнічної преси, недооцінивши її унікальну роль у національ- ному будівництві. На нашу думку, саме етнічні ЗМІ дають уявлення про живі процеси національного відро- дження, яке неможливо повністю розкрити за допомогою цифр. У даному зв'язку найбільш цікавим зали- шається питання про взаємозв'язок національної політики Криму 1921–1941 рр. із системою його етнічної преси, а конкретніше – вивчена в нашій роботі динаміка змін системи етнічної преси Кримської АРСР як відображення її національної політики. Довгий час забороненою темою для вчених була й окупаційна періодика. В останні роки ця заборона була переборена в ряді публікацій В. Гурковича [43], Р. Музафарова [30], О. Романька [46], а також у збір- нику «Крим у Великій Вітчизняній війні» [28], де дається загальне уявлення і про етнічні колабораціоніст- ські видання. Однак кримськотатарські окупаційні газета «Азат Кърым» і журнал «Ана юрт» до нашого звернення до них залишалися terra incognita вивчення як воєнного періоду, так і кримськотатарської історії в цілому [60]. Найбільш інтенсивними сьогодні залишаються дослідження, присвячені культурі й історії кримськота- тарського народу, зокрема, його боротьбі за свою національну самобутність – М. Губогло і С. Червонної [13], М. Кирюшка [22], Е. Оллвурта [61], Г. Зімона [69], Е. Киримала [64], Г. Киримли [65], П. Потічного [68], Е. Фішера [63] й ін. [70], а також історії і сучасній інтеграції в українське суспільство депортованих кримських вірмен, болгар, греків і німців [7]. У ряді зазначених робіт йдеться в тому числі і про сучасні пе- ріодичні друковані видання кримськотатарського народу, а також представників інших кримських етносів. Роботи А. Кримського [27], І. Керімова [21], Р. Фазила і С. Нагаєва [53], Л. Климовича [23], В. Ганкеви- ча [8], Е. Лаззеріни [67], Р. Музафарова [30], С. Червонної [58], М. Веркальця [4], М. Улькюсала [71], К. Ча- праза [62], Х. Киримли [65], Г. Юксель [59], С. Гафарова [9], присвячені газеті І. Гаспринського «Терджи- ман» та іншим кримськотатарським виданням, поклали початок дослідженню кримськотатарської преси. Однак дотепер не був розроблений концептуальний підхід до її історії, не був простежений взаємозв'язок основних етапів її формування з провідними тенденціями розвитку етнічної преси Криму і загальнодержав- ної преси в цілому, а також із соціально–політичними процесами кожного виокремленого періоду.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15097
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-29T01:49:33Z
publishDate 2006
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Шкіцька, І.Ю.
2011-01-11T11:13:19Z
2011-01-11T11:13:19Z
2006
Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень / І.Ю. Шкіцька // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 78. — С. 111-113. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15097
В статье осуществлен анализ формально-семантического и коммуникативного уровней организации асимметрических утвердительных безлично- инфинитивных предложений, которые выражают отрицательное значение: не- желательности, нецелесообразности, невозможности осуществления действия. Для них характерны препозиция и акцентуализация модальных слов, форма несовершенного вида инфинитива в составе предикативного минимума, контаминация модальных и оценочных значений, доминирование негативной оценки, которая сопровождается экспрессивностью высказывания. Безлично- инфинитивные предложения, утвердительная форма которых выражает отрицательное значение, употребляются в контексте осуждения и иронии.
Стаття присвячена аналізу формально-семантичного та комунікативного рівнів організації асиметричних стверджувальних безособово-інфінітивних речень, які виражають заперечний зміст. Такі конструкції непрямо передають зна- чення небажаності, непотрібності та неможливості здійснення дії. Їм притаманні препозиція й акцентуалізація модальних слів, форма недоконаного виду інфінітива в складі предикативного мінімуму, контамінація модальних та оцінних значень, домінування негативної оцінки, що корелює з експресивністю висловлення. Безособово-інфінітивні речення, стверджувальна форма яких виражає заперечний зміст, уживаються в контекстах осуду й іронії.
The article is dedicated to the analysis of formal semantic and communicative levels of organization of asymmetric affirmative impersonal infinitive sentences that express negation. Such structures render indirectly the meaning of unwillingness, inexpediency and incapability of an action. They are characterized by the preposition and accentualization of modal words, the indefinite form of infinitive as a component of the predicative, contamination of modal and evaluative meanings, domineering of negative evaluation correlating with exspessiveness of the utterance. Impersonal infinitive sentences, affirmative form of which renders negation, are used in the context of disapproval and irony.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
Article
published earlier
spellingShingle Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
Шкіцька, І.Ю.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
title_full Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
title_fullStr Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
title_full_unstemmed Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
title_short Вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
title_sort вираження заперечних модальних значень у структурі стверджувальних безособово-інфінітивних речень
topic Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15097
work_keys_str_mv AT škícʹkaíû viražennâzaperečnihmodalʹnihznačenʹustrukturístverdžuvalʹnihbezosobovoínfínítivnihrečenʹ