Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України

В статье проанализировано современное кризисное состояние предприятий угольной промышленности в системе топливно-энергетического комплекса Украины. Определено, что ключевыми факторами повышения эффективности работы угледобывающих предприятий является концентрация угольного производства, уменьшение...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Адоньев, Е.А.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15101
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України / Е.А. Адоньев // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 79. — С. 36-38. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859947774202609664
author Адоньев, Е.А.
author_facet Адоньев, Е.А.
citation_txt Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України / Е.А. Адоньев // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 79. — С. 36-38. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
description В статье проанализировано современное кризисное состояние предприятий угольной промышленности в системе топливно-энергетического комплекса Украины. Определено, что ключевыми факторами повышения эффективности работы угледобывающих предприятий является концентрация угольного производства, уменьшение количества низкозагруженных лав и ввод в эксплуатацию продуктивных очистительных забоев с внедрением нового горного оборудования. На уровне отрасли необходимо активизировать трансформацию угольных предприятий путем корпоратизации государственных предприятий и приватизации открытых акционерных обществ. В статті проаналізований сучасний кризовий стан підприємств вугільної промисловості в системі паливно-енергетичного комплексу України. Визначено, що ключовими факторами підвищення ефективності роботи вуглевидобувних підприємств є концентрація гірничого виробництва, зменшення кількості низько- навантажених лав та введення в дію продуктивних очисних вибоїв з впровадженням нового гірничого обладнання. На рівні галузі необхідно активізувати структурну трансформацію вугільних підприємств шляхом корпоратизації державних підприємств та приватизації відкритих акціонерних товариств. The modern crisis state of mining industry enterprises in the system of Ukraine's fuel and energy complex has been analysed. It has been determined that one of the key factors of work effectiveness rise of coal mining enterprises is the mining production concentration, low-loaded drifts quantity reduction and introduction purifying faces with the introduction of new modern mining equipment. At the industry's level it is necessary to activize structural transformation of mining enterprises corporatization and privatization of open joint-stock companies.
first_indexed 2025-12-07T16:15:16Z
format Article
fulltext Адоньев Е.А. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 36 Адоньев Е.А. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ Постановка проблеми Нинішній стан усіх без винятку галузей паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України характеризу- ється кризовими явищами, обумовленими передусім загальною економічною ситуацією, що склалася в пе- ріод переходу до ринкових відносин. У 2000 р. обсяги виробництва скоротилися порівняно з 1991 р. в усіх енергетичних галузях: виробницт- во електроенергії складало 165,9 млрд. кВт⋅год., або 61% від рівня 1991 р., видобуток нафти (разом з газо- вим конденсатом) – 3,69 млн. т (75%), природного газу – 17,89 млрд. м куб. (73%). Але найбільше падіння обсягів виробництва відбулося у вугільній промисловості. У 2000 р. вуглевидобування порівняно зросло і досягло 81,05 млн. т. (близько 60% 1991 р.) [1]. Для забезпечення країни у 2002 році було вироблено 172,2 млрд. кВт⋅год. електроенергії, у тому числі ТЕС - 48,7%, ГЕС - 7, АЕС - 44,3%, іншими джерелами - 6,3%. Монопольні енергозберігаючі компанії по- ставили на ринок 94% електроенергії. Згідно з прогнозами, споживання теплової енергії галузями промис- ловості до 2010 р. зросте у 1,5 рази і складе 135-140 млн. Гкал з урахуванням рівнів впровадження тепло- зберігаючих заходів. При цьому діючі шахти України можуть досягти видобутку вугілля в обсязі 150 млн. т. на рік. За рахунок власного видобутку Україна забезпечує себе лише на 24% від загального споживання га- зу і 12% - нафти. У той же час Україна має резерв транзитних поставок газу в країни Центральної і Західної Європи на 20-25 млрд. м3 на рік. Теоретичний потенціал енергозбереження в Україні складає 145-170 млн. т у. п., або 42-48% обсягу споживання первинних енергетичних ресурсів [1]. Останнім часом значно зростає роль вугільної промисловості в структурі ПЕК України. Це зумовлене, насамперед, тим, що вугілля власного видобутку є частковою альтернативою імпортним енергоносіям, які постійно дорожчають. Однак, вітчизняна вугільна промисловість знаходиться в скрутному стані, продукція є нерентабельною. Так, з 164 шахт, які діяли у 2004 році, 45 шахт (27%) видобували менше 300 т/добу, 50 шахт (31%) – від 300 до 700 т/добу, 21 шахта (13%) – від 700 до 1500 т/добу; тобто 71 % українських шахт мали видобуток менше, ніж середнє навантаження на один забій у Росії (близько 1600 т/добу). Тільки по 8 шахтам (5%) обсяг видобутку був більше 4 тис. т/добу. Продуктивність праці робітника з видобутку вугілля в Україні (у 2004 році – 27,4 т/міс.) у 5 разів нижча, ніж у Росії (132,9 т/міс.) [2, 3]. Враховуючи кризовий стан ПЕК України, загострення питання поставок імпортних енергоносіїв (особ- ливо, газу), проблема забезпечення України власним дешевим вугіллям є особливо актуальною. Зважаючи на чисельні застарілі проблеми, вугільна галузь потребує системного реформування та модернізації. Для розробки ефективної стратегії реформування галузі, необхідний аналіз її сучасного стану, динаміки та ос- новних тенденцій розвитку. Аналіз публікацій Над проблемою відродження вітчизняної вугільної промисловості працює велика кількість вчених, по- літиків, фахівців-практиків. За дослідженнями О. Амоші, А. Кабанова, Л. Стариченко, вітчизняні вугільні поклади характеризуються дуже складними геологічними умовами експлуатації, матеріальна база галузі знаходиться в критичному стані: 95% шахт не реконструювались більше 20-ти років, дві третини обладнан- ня експлуатується більше нормативного терміну, тільки третина забійного обладнання відповідає сучасно- му рівню [3]. На думку М.Н. Кібкало, основними напрямами розвитку шахт є диверсифікація їх діяльності шляхом поєднання видобутку та переробки вугілля в рамках єдиного виробництва з метою створення за- мкненого циклу [4]. Як зазначає В. Єрмоленко, вугільне машинобудування, як одна з базових галузей еко- номіки України, випускає гірниче обладнання світового рівня, однак, цей ринок фактично монополізований трьома виробниками. Виправити цю ситуацію повинна зважена державна політика [5]. Невирішені проблеми Незважаючи на велику кількість пропозицій, висунутих вченими, фахівцями-практиками щодо покра- щення стану вугільної промисловості, остання знаходиться в кризовому стані. В державі практично відсутні ефективна стратегія розвитку та дієва економічна політика відродження та розвитку галузі. Про це свідчить, зокрема, і той факт, що на найбільш збиткові шахти, які дають лише 10% видобутку, припадає третина всіх державних дотацій. Мета та задачі Зважаючи на вищевказане, метою дослідження є визначення основних орієнтирів розвитку вугільної промисловості як структурного елементу в системі ПЕК України на підставі аналізу динаміки її роботи за останні роки, виявлення позитивних і негативних тенденцій, ключових проблем та інноваційного потенціа- лу. Результати досліджень Вугільна промисловість - одна з найстаріших галузей в Україні, що має більш ніж двохсотрічну істо- рію. Проте з кінця 70-х рр. XX ст. інвестиції у вугільну промисловість України стали значно скорочуватися через її "безперспективність" у порівнянні з нафто- та газодобувною промисловістю колишнього СРСР. Ця тенденція продовжується і після розпаду єдиного союзного народногосподарського комплексу і початку реформування економіки України. На початку 90-х рр. шахтний фонд виявився вкрай зношеним, технічно відсталим, а його експлуатація характеризувалася підвищеною небезпекою. Внаслідок цих причин, а також розробки вугілля з несприятливими гірничо-геологічними умовами залягання, його видобуток став збитко- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 37 вим і почав скорочуватися. Так, з 1990 р. по 1996 р. він скоротився в 2,2 раза (з 164,8 млн. т до 74,8 млн. т), і лише в наступні роки почалося поступове збільшення видобутку (до 81,0 млн. т в 1999 р.) [1]. У 2002 р. об- сяг видобутку рядового вугілля порівняно з 2001 р. знизився на 1,7%, а за 2003 р. - на 2,7% (у 2003 р. видо- буток вугілля склав 80,2 млн. т порівняно з 82,5 у 2002 р.) [2]. Видобуток вугілля продовжує залишатися збитковим, що поглиблює кризу галузі. Через наявність ба- сейнів з більш якісним вугіллям та кращими економічними показниками (Кузнецький, Кансько-Ачинський, Екібастузький та ін.) не отримали необхідного розвитку українські вугільні басейни. Енергетичне господар- ство України було зорієнтоване на переважне використання природного газу. У результаті використання цього дорогого (значною частиною імпортованого) палива переважає застосування дешевого вугілля влас- ного виробництва. У сукупності становище, що склалося, призводить до великих обсягів споживання окре- мих видів ПЕР. Залишаються великими обсяги кредиторської та дебіторської заборгованостей. Серед основних причин такого становища є те, що темпи зростання цін на вугільну продукцію значно відстають від темпів зростан- ня цін на спожиті шахтами матеріальні ресурси і послуги. З січня 2000 по листопад 2003 рр. собівартість 1 т готового вугілля збільшилася на 37,6%, а її ціна - лише на 26,7%. Наслідком удосконалення порядку надан- ня державної підтримки підприємствам вугільної промисловості та підвищення ефективності її викорис- тання стало скорочення у 2,5 раза дефіциту коштів на покриття витрат із собівартості 1 т вугільної продук- ції. У 2003 р. підприємствами вугільної галузі за рахунок власних джерел фінансування було освоєно 18212 млрд. грн. капіталовкладень. Зростання загальних обсягів капіталовкладень порівняно з відповідним показником 2002 р. становило 17,6%. З позицій системного підходу, вугільну промисловість необхідно розглядати як підсистему в складній ієрархічній структурі ПЕК України зі спільними взаємозв’язками та зовнішніми умовами. Аналіз сучасного стану ПЕК, зокрема, в регіонах півдня України показує, що основними причинами та- ких деструктивних процесів, як скорочення виробництва електроенергії, видобутку вугілля, природного га- зу і нафти стали: • відсутність цілеспрямованої політики щодо реформування енергетичної галузі, переведення її на заса- ди конкурентно-ринкових відносин; • криза платежів, необгрунтована податкова та амортизаційна політика, значна частка фізично зноше- них та морально застарілих основних фондів обумовила стагнацію виробництва та погіршення основ- них економічних показників; • безсистемне (хаотичне) реформування системи управління ПЕК, впровадження ринкових механізмів регулювання діяльності в умовах відсутності або недосконалості законодавчої бази, що призводять до зниження керованості та ефективної цільності підприємств; • значна монопольна залежність від імпорту енергоносіїв з Росії обумовлює сплату за природний газ і нафту необгрунтовано високої ціни; • незадовільний стан науково-методичного забезпечення ПЕК України. В таких умовах головною формою ефективного розвитку енергетики областей півдня України є впро- вадження інноваційної концепції розвитку регіонів, яка передбачає відведення головної ролі нововведенням (інноваціям). Можливість застосування інноваційної концепції розвитку економіки регіонів розглядалась і підтримується багатьма українськими вченими [6]. Для досягнення стану довгострокового економічного зростання, на їх думку, слід розробити власну концепцію стратегічного розвитку економіки, зокрема відно- влення і розвитку окремих енергетичних ресурсів в умовах збитковості їх виробництва. Якщо звернути увагу на регіональний аспект розвитку енергетичних галузей, дослідження показують, що один з основних фінансових показників - рентабельність виробництва та розподілення електроенергії, газу і тепла, наприклад, в Миколаївській області в 2000 р. становив мінус 4,4%, в 2001 р. - мінус 10,7%, тобто реформування паливно-енергетичного сектора (реорганізація оптового ринку електроенергії, збіль- шення частки грошових розрахунків та інше) не дало очікуваних результатів. Усі споживачі (крім населен- ня) в Україні розраховуються за електроенергію за ринковими тарифами. Проте чинні тарифи для населен- ня відшкодовують лише до 63% ринкового тарифу. Економічний аналіз динаміки рентабельності продукції паливно-енергетичного комплексу країни пока- зує, що залишається нерентабельним виробництво вугілля. За 1996-2001 рр. рентабельність виробництва і споживання нафти збільшилася в 2,5 раза, зменшилась рентабельність натурального газу (у 2000 р. вона становила 156,8% порівняно з 227,7% у 1996 р.). Усталено рентабельними є виробництво і споживання ав- томобільного бензину та дизельного пального. В той же час рентабельність операційної діяльності промис- лових підприємств Запорізької області за 2001 р., зокрема виробництво та розподілення електроенергії, га- зу, тепла та води, характеризується такими показниками: затрати операційної діяльності склали 5776,7 млн. грн. (26,8% від загальних затрат), результат від операційної діяльності - мінус 1696,4 млн. грн., рівень рен- табельності - мінус 29,4% при рівні рентабельності всієї промисловості мінус 6,3%. Виявлені тенденції збе- рігаються всі останні роки. Висновки На підставі дослідженої динаміки розвитку вугільної промисловості за останні роки можна зробити такі висновки. Для поліпшення економічного стану галузі необхідно активізувати структурну трансформацію вугільних підприємств шляхом корпоратизації державних підприємств та передачі відкритих акціонерних товариств з випуску вугільної продукції на приватизацію, завершити ліквідацію неперспективних вуглеви- добувних і вуглепереробних підприємств. Адоньев Е.А. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 38 Нагальним є впровадження інноваційної концепції розвитку регіонів, яка передбачає відведення голо- вної ролі нововведенням (інноваціям). Необхідно запровадити акредитивні форми оплати енергетичного вугілля, що забезпечить у повному обсязі розрахунки за вугільну продукцію грошима, підвищити ефективність використання вугільними під- приємствами бюджетних коштів. Одним з ключових факторів підвищення ефективності роботи вуглевидобувних підприємств для наро- щування обсягу видобутку вугілля є концентрація гірничого виробництва, зменшення кількості низькона- вантажених лав та введення в дію продуктивних очисних вибоїв з високим рівнем навантаження, який до- сягається впровадженням нового гірничого обладнання сучасного рівня. Джерела та література 1. Статистичний щорічник України за 2002 рік. – К.: Вид. “Консультант”, 2003. – С. 107. 2. Статистичний щорічник України 2004. Державний комітет статистики України. За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2005. – 590 с. 3. Амоша А. и др. Особенности и ориентиры развития угледобычи в Украине: некоторые параллели с рос- сийским опытом. // Енергетична політика України. – 2005. – №12. 4. Кибкало М.Н. Определения направлений развития шахт Украины при диверсификации их деятельно- сти. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Економіко- математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – 184 с. 5. Ермоленко В. Угольное машиностроение Украины: в ожидании реформы углепрома. // Енергетична політика України. – 2005. – №12. 6. Волошин Д. Впровадження концесійних схем на енергоринку України як фактор технологічної модер- нізації енергогенеруючих потужностей // Регіональні перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. нак. пр. – Тернопіль: "Економічна думка", 2002. – Вип. 6. – С. 56-59. Алексахина Л.В. ПОДХОДЫ К ОЦЕНКЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯМИ РЫБНОГО ХОЗЯЙСТВА НА ОСНОВЕ КРИТЕРИЯ СОБЛЮДЕНИЯ ИНТЕРЕСОВ СОБСТВЕННИКОВ Постановка проблемы – в современных условиях актуально рассмотрение вопросов реформирования института собственности в Украине применительно к предприятиям разных отраслей. При этом логически оправдана необходимость совершенствования методологических основ оценки эффективности управления предприятиями с точки зрения ключевого вопроса – вопроса собственности на средства производства для проведения аналитических процедур. Анализ последних исследований – в последних исследованиях деятельности рыбодобывающих и ры- бообрабатывающих предприятий рассматриваются различные аспекты оценки эффективности их деятель- ности, в частности относительно оценочных показателей, в целом современного состояния и процедур ре- формирования собственности предприятий отрасли, но применительно к предприятиям прибрежного лова коллективной формы собственности, в такой интерпретации вопросы эффективности не разрабатываются. Цель статьи – рассмотреть возможности применения методики оценки эффективности деятельности предприятий рыбного хозяйства на основе учета интересов собственников предприятий и защиты их прав. Для этого предложим вариант методики для оценки предприятий рыбного хозяйства с целью дальнейшего использования в дополнение к традиционному подходу оценки эффективности. Основная часть. Для измерения эффективности деятельности предприятия следует определить критерии и сформиро- вать соответствующие им системы показателей. Но для этого определимся с основными условиями, для ко- торых будем рассматривать данный подход. В рыночной экономике вопрос формы собственности является ключевым. В рыбном хозяйстве АРК среди предприятий, осуществляющих добычу рыбы-сырца в Азово-Черноморском бассейне, представлены субъекты хозяйствования частной, коллективной и государственной форм собственности. В общем объеме вылова рыбы и добычи морепродуктов предприятиями Крыма имеет тенденцию к росту доля добычи ры- бы-сырца предприятиями «Крымрыбакколхозсоюза», которая в 2004 г. превысила 50% (составила 53,87% против 34,1% в 2003 г.). Для нас представляет интерес уровень эффективности деятельности предприятий, обеспечивающих максимальную долю вылова в общей его структуре. Среди предприятий Крымрыбаккол- хозсоюза особое место занимают рыболовецкие колхозы, выступающие по организационно-правовой фор- ме деятельности производственными кооперативами. В современных литературных источниках много внимания уделяется исследованию вопросов эффек- тивного управления, в частности особенно актуально в условиях реформирования форм собственности кор- поративное управление, его специфика и факторы эффективности. Существуют различные точки зрения на вопрос о том, какие формы предпринимательских объединений относятся к корпорациям и понимания уче- ными характерных черт корпорации. Согласно одной из распространенных гипотез, которая соответствует континентальной системе права,
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-15101
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:15:16Z
publishDate 2006
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Адоньев, Е.А.
2011-01-11T11:32:30Z
2011-01-11T11:32:30Z
2006
Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України / Е.А. Адоньев // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 79. — С. 36-38. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15101
В статье проанализировано современное кризисное состояние предприятий угольной промышленности в системе топливно-энергетического комплекса Украины. Определено, что ключевыми факторами повышения эффективности работы угледобывающих предприятий является концентрация угольного производства, уменьшение количества низкозагруженных лав и ввод в эксплуатацию продуктивных очистительных забоев с внедрением нового горного оборудования. На уровне отрасли необходимо активизировать трансформацию угольных предприятий путем корпоратизации государственных предприятий и приватизации открытых акционерных обществ.
В статті проаналізований сучасний кризовий стан підприємств вугільної промисловості в системі паливно-енергетичного комплексу України. Визначено, що ключовими факторами підвищення ефективності роботи вуглевидобувних підприємств є концентрація гірничого виробництва, зменшення кількості низько- навантажених лав та введення в дію продуктивних очисних вибоїв з впровадженням нового гірничого обладнання. На рівні галузі необхідно активізувати структурну трансформацію вугільних підприємств шляхом корпоратизації державних підприємств та приватизації відкритих акціонерних товариств.
The modern crisis state of mining industry enterprises in the system of Ukraine's fuel and energy complex has been analysed. It has been determined that one of the key factors of work effectiveness rise of coal mining enterprises is the mining production concentration, low-loaded drifts quantity reduction and introduction purifying faces with the introduction of new modern mining equipment. At the industry's level it is necessary to activize structural transformation of mining enterprises corporatization and privatization of open joint-stock companies.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
Article
published earlier
spellingShingle Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
Адоньев, Е.А.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
title_full Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
title_fullStr Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
title_full_unstemmed Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
title_short Динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу України
title_sort динаміка розвитку вугільної промисловості як складової паливно-енергетичного комплексу україни
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/15101
work_keys_str_mv AT adonʹevea dinamíkarozvitkuvugílʹnoípromislovostíâkskladovoípalivnoenergetičnogokompleksuukraíni