Компаративні аспекти становлення експресіонізму в українській літературі: новели В. Винниченка і мала проза Л. Андреєва

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2015
• 1. Verfasser: Брайко, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2015
• Schlagworte: Порівняльне літературознавство
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151088
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Компаративні аспекти становлення експресіонізму в українській літературі: новели В. Винниченка і мала проза Л. Андреєва / О. Брайко // Слово і час. — 2015. — № 2. — С. 21-39. — Бібліогр.: 32 назв. — укp.

У статті шляхом зіставлення поетикальних особливостей новел В. Винниченка “Ланцюг” і “Глум” з оповіданням Л. Андреєва “Прокляття звіра” й повістю “Червоний сміх” проаналізовано експресіоністичні тенденції в доробку українського письменника. Висвітлено як можливі контактно-генетичні зв’язки творів обох авторів, так і споріднені типологічні риси, реалізовані у творах незалежно від прямих міжлітературних запозичень. Водночас приділено увагу стильовому синкретизму аналізованих зразків. Through the comparison of the poetological peculiarities of short stories by V. Vynnychenko (“The Chain”, “The Scorn”) and L. Andreyev (“The Curse of Beast”, “The Red Laughter”), the paper explores the expressionist tendencies in the works of Ukrainian writer. The author analyzes possible genetic and contact relations between the works of both authors, as well as typological parallels between them which might have arisen without any direct contacts. On the top of that, the paper focuses on the syncretism of styles typical of the texts under scrutiny. В статье путем сопоставления нарративных и поэтикальних особенностей новелл В. Винниченко “Цепь” и “Глум” с рассказом Л. Андреева “Проклятие зверя” и повестью “Красный смех” проанализированы тенденции экспрессионизма в творчестве украинского писателя. Освещены как возможные контактно-генетические связи произведений обоих авторов, так и родственные типологические черты, реализованные независимо от прямых межлитературных заимствований. В то же время уделено внимание стилевому синкретизму анализируемых образцов.