Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України

У статті наголошується важливість створення індустріальних парків в Україні з метою прискорення економічного та регіонального промислового розвитку. Проведено порівняльний аналіз «спеціального пільгового режиму» індустріальних парків в країнах, що розвиваються, та Україні. Проаналізовано чинне закон...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Authors:	Ляшенко, В.І., Ляшенко, А.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Series:	Економічний вісник Донбасу
Subjects:	Міжнародна та регіональна економіка
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151405
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України / В.І. Ляшенко , А.Ю. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 1 (55). — С. 57-68. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-151405
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1514052025-02-09T09:41:28Z Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України Зарубежный опыт предоставления таможенных льгот предприятиям-участникам индустриальных парков: выводы для Украины Foreign experience of granting customs privileges to enterprises in the industrial parks: conclusions for Ukraine Ляшенко, В.І. Ляшенко, А.Ю. Міжнародна та регіональна економіка У статті наголошується важливість створення індустріальних парків в Україні з метою прискорення економічного та регіонального промислового розвитку. Проведено порівняльний аналіз «спеціального пільгового режиму» індустріальних парків в країнах, що розвиваються, та Україні. Проаналізовано чинне законодавство, що стосується діяльності індустріальних парків в Україні. Особливу увагу приділено дослід¬женню митних пільг в індустріальних парках в Україні та за кордоном. Розглянуто нормативно-правові акти, що мають на меті врегулювати діяльність індустріальних парків, з позиції наявності в них стимулів для підприємницької діяльності. Надано характеристику пільговому режиму в митній сфері в Україні порівняно з іншими країнами, що розвиваються. Запропоновано подальші напрями дослідження цієї теми. В статье отмечается важность создания индустриальных парков в Украине с целью ускорения экономического и регионального промышленного развития. Проведен сравнительный анализ «специального льготного режима» в индустриальных парках в развивающихся странах и Украине. Проанализировано действующее законодательство, касающееся деятельности индустриальных парков в Украине. Особое внимание уделено исследованию таможенных льгот в индустриальных парках в Украине и за рубежом. Рассмотрены нормативно-правовые акты, имеющие цель урегулировать деятельность индустриальных парков с позиции наличия в них стимулов для предпринимательства. Дана характеристика льготному режиму в таможенной сфере в Украине в сравнении с другими развивающимися странами. Предложенные дальнейшие направления исследования по этой теме. The article emphasizes the importance of the creation of industrial parks in Ukraine in order to accelerate economic and regional industrial development. The authors carried out a comparative analysis of the "special privileged regime" of the industrial park in developing countries and Ukraine. The current legislation concerning industrial park activity in Ukraine is analyzed. Particular attention is paid to the study of customs privileges in the industrial parks in Ukraine and abroad. An analysis of regulatory acts aimed at regulating industrial park activity from the standpoint of availability of incentives for entrepreneurship. The characteristics of the preferential regime in the customs sphere in Ukraine are given in comparison with other developing countries. Further research directions on this topic are proposed. 2019 Article Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України / В.І. Ляшенко , А.Ю. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 1 (55). — С. 57-68. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-57-68 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151405 339.168.8:338.45(477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Ляшенко, В.І. Ляшенко, А.Ю. Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України Економічний вісник Донбасу
description	У статті наголошується важливість створення індустріальних парків в Україні з метою прискорення економічного та регіонального промислового розвитку. Проведено порівняльний аналіз «спеціального пільгового режиму» індустріальних парків в країнах, що розвиваються, та Україні. Проаналізовано чинне законодавство, що стосується діяльності індустріальних парків в Україні. Особливу увагу приділено дослід¬женню митних пільг в індустріальних парках в Україні та за кордоном. Розглянуто нормативно-правові акти, що мають на меті врегулювати діяльність індустріальних парків, з позиції наявності в них стимулів для підприємницької діяльності. Надано характеристику пільговому режиму в митній сфері в Україні порівняно з іншими країнами, що розвиваються. Запропоновано подальші напрями дослідження цієї теми.
format	Article
author	Ляшенко, В.І. Ляшенко, А.Ю.
author_facet	Ляшенко, В.І. Ляшенко, А.Ю.
author_sort	Ляшенко, В.І.
title	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України
title_short	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України
title_full	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України
title_fullStr	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України
title_full_unstemmed	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України
title_sort	зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/151405
citation_txt	Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України / В.І. Ляшенко , А.Ю. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 1 (55). — С. 57-68. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT lâšenkoví zarubížnijdosvídnadannâmitnihpílʹgpídpriêmstvamučasnikamíndustríalʹnihparkívvisnovkidlâukraíni AT lâšenkoaû zarubížnijdosvídnadannâmitnihpílʹgpídpriêmstvamučasnikamíndustríalʹnihparkívvisnovkidlâukraíni AT lâšenkoví zarubežnyjopytpredostavleniâtamožennyhlʹgotpredpriâtiâmučastnikamindustrialʹnyhparkovvyvodydlâukrainy AT lâšenkoaû zarubežnyjopytpredostavleniâtamožennyhlʹgotpredpriâtiâmučastnikamindustrialʹnyhparkovvyvodydlâukrainy AT lâšenkoví foreignexperienceofgrantingcustomsprivilegestoenterprisesintheindustrialparksconclusionsforukraine AT lâšenkoaû foreignexperienceofgrantingcustomsprivilegestoenterprisesintheindustrialparksconclusionsforukraine
first_indexed	2025-11-25T10:23:32Z
last_indexed	2025-11-25T10:23:32Z
_version_	1849757495858298880
fulltext	В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 57 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 УДК 339.168.8:338.45(477) doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-57-68 В. І. Ляшенко, доктор економічних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605, А. Ю. Ляшенко, аспірант, Інститут економіки промисловості, м. Київ ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД НАДАННЯ МИТНИХ ПІЛЬГ ПІДПРИЄМСТВАМ-УЧАСНИ- КАМ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Актуальність розвитку та просування ідеї ін- дустріальних парків в Україні зумовлена необхідні- стю пришвидшення загального економічного, а та- кож регіонального розвитку, загальносвітовими тенденціями регіоналізації, тобто поступовим на- буттям регіоном первинного значення в процесах інноваційного та промислового розвитку. Індустріа- льні парки можуть стати «точками зростання», під- тягуючи до себе не тільки фінансові, але й трудові ресурси і знання, допомагаючи подолати таким чи- ном негативні тенденції, що склались останніми ро- ками на ринку праці. Метою статті є дослідження досвіду діяльності індустріальних парків в країнах, що розвиваються; порівняння спеціального пільгового режиму опо- даткування в індустріальних парках різних країн; а також надання характеристики спеціального ре- жиму оподаткування в митній сфері в ІП, передба- ченого діючим законодавством України. Економічні зони: промислові парки, спеціальні економічні зони (СЕЗ), еко-індустріальні парки, технологічні парки та інноваційні райони (класифі- кація UNIDO), просувалися в якості фундаменту стратегій економічного розвитку в країнах всього світу. Підходи до створення економічних зон від- різняються в кожній країні, але сильно залежать від загального рівня розвитку. У той час, як менш роз- винені країни прагнуть за допомогою СЕЗ залучити якомога більше іноземних інвестицій, більш розви- нені економіки використовують даний інструмент для залучення інновацій та технологічної модерніза- ції виробництв, причому незалежно від країни похо- дження відповідних інвестицій. Під індустріальним парком (ІП) слід розуміти територію, спеціально виділену для використання групою промислових підприємств. Парк являє со- бою «ділянку землі, розроблену і розділену на час- тини відповідно до комплексного плану, забезпе- чену дорогами, транспортом і комунальними послу- гами з або без забудованих (заздалегідь) заводів, іноді з загальними промисловими об'єктами» [1, с. 12]. «Індустріальні парки є найпростішою формою планових утворень, метою якої є місцевий еконо- мічний розвиток. Для країн, що розвиваються, трьома основними цілями створення індустріальних парків є: 1) сприяння економічному зростанню та зайнятості на національному, регіональному та міс- цевому рівнях; 2) залучення прямих іноземних інве- стицій (ПІІ); 3) стимулювання промислової дина- міки» [1, с. 22]. Згідно дослідження UNIDO стимули індустрі- альних парків включають, але не обмежуються: (1) коротко- та довгострокове кредитування за піль- говими ставками; (2) зменшення або скасування мит та податків; (3) збудовані заводи, пільгова орендна плата; (4) знижена вартість землі/оренди; (5) піль- гові тарифи на воду та електрику; (6) преференційні тарифи на телекомунікаційні послуги; (7) спро- щення регуляторних процедур/«єдине вікно» з адмі- ністративних питань; (8) колективне використання виробничих потужностей та послуг; (9) створення житлової інфраструктури для працівників, їх розсе- лення /створення індустріальних містечок [1, с. 23]. Успішність діяльності індустріальних парків в Україні здебільшого залежить від того, чи вдасться сьогодні створити привабливі умови для інвесторів та таким чином виграти в конкурентній боротьбі за інвестиції у інших країн, що розвиваються. Метою держави також є створення таких стимулюючих умов розвитку, які б надавали дієві переваги вітчиз- няним промисловим підприємствам та експортерам. «Визначення індустріального парку як терито- рії дозволяє вживати вираз «правовий режим індус- тріального парку» та вказує на те, що такий режим є територіально обмеженим спеціальним режимом господарської / інвестиційної діяльності» [2, с. 138]. Спеціальний режим господарської діяльності перед- бачає надання учасникам ІП певних фіскальних пільг, регуляторних спрощень, а також прямої фі- нансової допомоги при заснуванні ІП та здійсненні промислової діяльності. Це досягається шляхом розробленням та впровадження системи пільг та об- межень, які б відповідали одночасно інтересам дер- жави і промисловців. Особливої уваги в цьому до- слідженні надано митним пільгам, які широко засто- совуються в ІП країн, що розвиваються. Ключовим аспектом спеціального правового (або пільгового) режиму індустріальних парків є по- легшення регуляторного тягаря для учасників ін- Міжнародна та регіональна економіка В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 58 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 дустріальних парків. Зменшення регуляторного впливу може відбуватись у вигляді зниження кіль- кості регуляторних бар’єрів для здійснення промис- лової діяльності в ІП. Закон України «Про індустрі- альні парки» приділяє цьому небагато уваги [2]. Чинним законодавством передбачена пряма (фінансова) та непряма (фіскальна) підтримка гос- подарської діяльності в межах індустріальних пар- ків. Прямій державній підтримці присвячена ст.34 ЗУ «Про індустріальні парки» під назвою «Дер- жавна підтримка облаштування індустріальних пар- ків». Відповідно до ч. 4 цієї статті, «з метою дер- жавної підтримки створення та функціонування ін- дустріальних парків керуючим компаніям та ініціа- торам створення ‒ суб’єктам господарювання за ра- хунок коштів, передбачених законом про Держав- ний бюджет України на відповідний рік, надаються безвідсоткові кредити (позики), цільове фінансу- вання на безповоротній основі облаштування індус- тріальних парків» [3]. Але фактично, цей інструмент не працює через відсутність механізму його застосу- вання. Непряма підтримка індустріальних парків у ви- гляді митних пільг передбачена ч.6 ст.287 Митного Кодексу України. При ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняються: «устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться ініціаторами створення ‒ суб’єктами господарювання, керуючи- ми компаніями індустріальних парків для облашту- вання індустріальних парків; устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що не виробляються в Україні, та не є підак- цизними товарами, які ввозяться учасниками індус- тріальних парків для здійснення господарської дія- льності у межах індустріальних парків. Переліки такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів з визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, порядок та обсяги ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України» [4]. Законопроекти стосовно внесення змін до По- даткового та Митного кодексів України щодо роз- витку вітчизняного виробництва шляхом стимулю- вання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки (2554а-д та 2555а-д від 25.04.2016 р.) передбачають кілька по- даткових преференцій (п. 2 списку пільг UNIDO: зменшення або скасування мит та податків), а саме: звільнення на 5 років від податку на прибуток та на наступні 5 років половинна ставка (9%) за умови ре- інвестування цих коштів у розвиток виробництва; звільнення від ввізного мита на обладнання та ус- таткування для облаштування та здійснення госпо- дарської діяльності в межах ІП; розстрочка на 5 ро- ків імпортного ПДВ на обладнання та устаткування для облаштування та здійснення господарської дія- льності в межах ІП; можливість отримання фіскаль- них стимулів з податку на нерухоме майно, земель- ного податку та орендної плати за користування зе- мельною ділянкою державної чи комунальної форми власності, на якій створено ІП, за рішенням місцевої влади [5]. Розглянемо пільги індустріальним паркам, що діють в різних країнах світу (табл. 1). Таблиця 1 Пільги індустріальним паркам в країнах, що розвиваються Країна Пільги для індустріальних парків 1 2 Україна • Звільнення на 5 років від податку на прибуток та на наступні 5 років половинна ставка (9%) і лише за умови реінвестування цих коштів у розвиток виробництва; • звільнення від ввізного мита на обладнання та устаткування для облаштування та здійснення госпо- дарської діяльності в межах ІП; • розстрочка на 5 років імпортного ПДВ на обладнання та устаткування для облаштування та здійс- нення господарської діяльності в межах ІП; • можливість отримання фіскальних стимулів з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної форми власності, на якій створено ІП, за рішенням місцевої влади [3, 5] Румунія Стимулювання розміщення виробництва в ІП: • звільнення від плати за зміну призначення землі; • звільнення від сплати земельного збору; • звільнення від податків за видачу містобудівних сертифікатів та будівельних дозволів; • звільнення від сплати місцевих податків (податку на нерухомість) за рішенням місцевих органів влади. З 1 жовтня 2013 р. реалізуються дві схеми державної допомоги: • схема №1: забезпечує підтримку компаній, що здійснюють діяльність в індустріальному парку, шля- хом звільнення від місцевих податків. Компанії можуть отримати до 200 тис. євро протягом трьох наступних фінансових років, максимальний бюджет схеми – 2,5 млн дол.; • схема №2: надання регіональної державної допомоги для підтримки впровадження початкових ін- вестицій в індустріальному парку шляхом звільнення від місцевих податків: компанії можуть отри- мати понад 50% витрат за проектом, максимальний бюджет схеми – 4,65 млн дол. США [6; 8] В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 59 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 Продовження табл. 1 1 2 Угорщина Власники компаній, що працюють в ІП, можуть отримати підтримку, звернувшись до спеціальних фондів, визначених в Оперативній програмі економічного розвитку та Оперативній програмі регіо- нального розвитку. Загальна сума коштів, виділених на ці цілі на період 2007-2013 рр. склала близько 1 млрд євро [6; 8] Словач- чина Інструменти державної підтримки: • державна підтримка становить до 50% від вартості проекту; • податкові пільги та преференції для інвесторів надаються залежно від обсягу інвестицій; • компенсація витрат на створення робочих місць; • часткова компенсація капітальних витрат інвесторів [6] Польща Перелік пільг, наданих учасникам у Високотехнологічному індустріальному парку «Штарґрад Ще- цинський»: • звільнення від податку на нерухомість (земельні ділянки, будівлі, споруди або їх частини, що приз- начені для ведення господарської діяльності); • державна допомога для впровадження нових інвестицій (інвестиції на суму понад 100 тис. євро, завершення інвестиційного проекту протягом 48 місяців від подачі заяви); • державна допомога при купівлі компанії, яка знаходиться в стадії ліквідації та створення нових ро- бочих місць (не менше 50 нових робочих місць в придбаній компанії протягом 12 місяців від дня подачі заявки); • державна допомога для створення нових робочих місць при реалізації нового інвестиційного про- екту (не менше 50 нових робочих місць протягом 3 років). Виробники в індустріальних парках, розташованих в СЕЗах, можуть отримати пільги: • звільнення від сплати корпоративного податку або податку на доходи фізичних осіб; • часткове звільнення від податку на майно; • підтримка створення нових робочих місць – розмір залежить від проекту і може сягати 15 600 злотих (4 тис. дол. США) за одне робоче місце; • компенсація вартості навчальних програм, спрямованих на підвищення кваліфікації персоналу (до 70% вартості) [5, 6] Туреч- чина Підприємствам надаються такі пільги: Фіскальні стимули першого рівня (доступні для всіх організованих індустріальних зон (ОІЗ): • звільнення від ПДВ при придбанні землі; •звільнення від сплати податку на об’єднання та/або поділ земельних ділянок; •звільнення від податку на нерухомість на наступні 5 років після завершення будівництва; •звільнення від муніципального податку на будівництво та експлуатацію промислового підприємс- тва; •звільнення від муніципального податку на тверді відходи (якщо ОІЗ не користується відповідними муніципальними послугами); Фіскальні стимули другого рівня для резидентів ОІЗ (залежно від соціально-економічного розвитку регіону): •звільнення від сплати ПДВ для машин і устаткування (вітчизняних та імпортованих); • звільнення від ввізного мита на імпортне обладнання; •звільнення від сплати митних зборів на імпортні машини та обладнання; •зниження ставки корпоративного податку (до 2%) зі встановленою часткою капіталу, на яку вона поширюється (до 65%); •звільнення від сплати прибуткового податку (до 10 років) у відношенні до створених робочих місць; • покриття державою внесків на соціальне страхування строком до 12 років; •повернення ПДВ, понесеного за витратами на будівництво; Фінансові стимули: •покриття урядом відсоткової ставки по кредитам; • зниження вартості зв’язку та пільгові комунальні платежі; Організаційні стимули: •коротші терміни отримання ліцензій та дозволів на діяльність ОІЗ та підключення до комунікаційних мереж; •спільні закупівлі; •тренінги персоналу [7, с. 112-114] Російська Федерація Підприємствам надається особливий режим здійснення підприємницької діяльності: • може застосовуватися митна процедура вільної митної зони; • знижена ставка податку на прибуток для компаній в частині платежів до регіональних бюджетів суб’єктів РФ на визначений період; • нульова ставка транспортного податку; В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 60 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 Продовження табл. 1 1 2 • витрати компаній НДДКР відносять до затрат; • зміни податкового законодавства, що погіршують умови для платників податків, за винятком актів, що стосуються оподаткування підакцизних товарів, не застосовуються щодо резидентів таких зон протягом терміну дії угоди про ведення техніко-впроваджувальної діяльності; • створення об’єктів інфраструктури за рахунок державної фінансової підтримки (суб’єктам РФ на- даються субсидії з федерального бюджету) [6] Білорусь Надається пряме державне фінансування та податкові преференції: • звільнення від сплати корпоративного податку, податку на нерухомість та земельного податку на 10 років. На наступні 10 років застосовується половинна ставка цих податків; • знижена ставка податку на прибуток – 10 % при загальній ставці 18 %; • звільнення від сплати ПДВ при імпорті; • звільнення від сплати ввізного мита; • пільгова ставка з податку на доходи фізичних осіб (працівників); • пільги по соц. внескам; • звільнення від обов’язкового продажу валютної виручки та компенсаційних виплат за шкідливий вплив на довкілля [5] Молдова Дія спеціального режиму економічної діяльності терміном не більше 25 років. Можливість отримання на конкурсній основі фінансування в рамках державних програм і про- ектів зі сфери науки та інновацій, в тому числі для створення та/або розвитку інноваційної інфрастру- ктури. Фіскальні стимули застосовувались до 2012 р., коли були скасовані: • звільнення від сплати ПДВ; • звільнення від сплати мита на імпортовані товари та послуги; • звільнення від сплати прибуткового податку на три податкових періоди [6; 8] Чехія • Звільнення від сплати корпоративного податку терміном до 10 років та на 5 років звільнення від податку на майно; • державні гранти до 300 тис. крон (12 тис. дол. США) за створення нового робочого місця на тери- торії індустріального парку [5] Македо- нія • Звільнення від сплати корпоративного податку, ПДФО, ПДВ, податку на нерухомість та акцизів на 10 років; • звільнення від сплати мит на сировину та обладнання при імпорті на територію ІП [5; 8] Азербай- джан • Звільнення фізичних і юридичних осіб , які є резидентами ІП від сплати корпоративного податку на прибуток і ПДФО терміном на 7 років; • звільнення частини доходів керуючої організації і оператора ІП, спрямовані на будівництво та ут- римання інфраструктури ІП, від податку на прибуток без часового обмеження; • звільнення керуючої організації, оператора і резидентів ІП від земельного і майнового податків; • звільнення від ПДВ при імпорті техніки, технологічного обладнання та установок, які ввозяться з метою будівництва інфраструктури і виробничих площ в ІП [9, c. 65] В’єтнам Для проектів, включених до Переліку галузей зі спеціальними інвестиційними стимулами, проектів в районах із складними соціально-економічними умовами, в економічних зонах та в високотехноло- гічних зонах резидентним компаніям надаються такі пільги: • знижена ставка податку на прибуток в розмірі 10% на перші 15 років і ставка в 28% в наступні роки; • звільнення від сплати податку на прибуток на термін 2-4 роки з дати отримання першого прибутку, а в наступні 3-9 років зниження ставки на 1/2; • звільнення від ПДВ експортної продукції; • товари та послуги, що поставляються місцевими компаніями на експортно-виробничі підприємства, для виробництва продукції з метою її подальшого експорту, розцінюються як експортні та звільня- ються від сплати ПДВ; • звільнення від сплати імпортних мит окремих товарів. Для високотехнологічних проектів і крупномасштабних проектів, які отримали схвалення прем'єр- міністра країни, діють такі пільги: • ставка податку на прибуток корпорацій у 10% протягом всього терміну реалізації проекту; • податкові канікули на 4 роки з дати отримання першої оголошеної прибутку і зниження ставки по- датку на прибуток на 50% протягом наступних 9 років. При інвестуванні в проекти промислового виробництва (за винятком включених до переліку галузей з особливими інвестиційними стимулами, і проекти в депресивних регіонах): • ставка податку на прибуток в 15% в перші 12 років з дати початку виробництва і в 28% в наступні роки; В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 61 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 Закінчення табл. 1 1 2 • податкові канікули на 3 роки з дати отримання першого оголошеного прибутку і в наступні 7 років знижена ставка податку на прибуток на 50%. При інвестуванні в інші проекти в промислових парках і експортно-промислові зони (ЕПЗ) В'єтнаму діють такі податкові пільги: • податок на прибуток в 20% в перші 10 років з дати початку виробництва; • податкові канікули терміном на 2 роки з дати отримання першого оголошеного прибутку і зниження ставки податку на прибуток на 50% в наступні 6 років. Пільги щодо імпортного мита: • відносно сировини і матеріалів, що не виробляються в країні і використовуються для цілей проми- слового виробництва в промислових парках і ЕПЗ, для промислового виробництва в економічних зонах діють податкові канікули терміном на 5 років; • щодо продукції, яка бере участь у формуванні активів інвестиційних проектів в промислових пар- ках, ЕПЗ і економічних зонах, надаються податкові канікули на весь період реалізації про- екту. Податкові пільги, що охоплюють ПДВ і акцизні збори: •ставка ПДВ дорівнює 0% по відношенню до товарів, що імпортуються в ЕПЗ, і/або імпорту експор- тно-орієнтованими підприємствами; • звільнення від сплати ПДВ засобів громадського транспорту, в тому числі автобусів, трамваїв, які ввозяться в промислові парки і ЕПЗ; • ставка ПДВ в 0% по відношенню до товарів, що імпортуються в безмитні зони, що входять до складу економічних зон В'єтнаму, і вироблені усередині країни або на території спеціальної митної зони; • звільнення від сплати ПДВ і акцизного збору товарів, вироблених в безмитній зоні, або імпортова- них в безмитну зону, що включена до економічної зони. Інші стимули інвесторам в залежності від специфіки проекту: – на розвиток інфраструктури: • компенсація витрат на будівництво інфраструктурних об'єктів в депресивних районах; • надання технічної інфраструктури; • компенсація мешканцям сільських районів, які були виселені зі своїх земель, що використовуються під економічні зони; • надання в оренду зайнятим особам житлових будинків з правом користування землею на території зон; • однакові ставки орендної плати для іноземних і національних підприємців; – на будівництво житлових будинків: • звільнення від сплати орендної плати за землю осіб, зайнятих в промислових парках; • знижені прибуткові податки, знижені ставки імпортних мит і ін., зазначені в переліку галузей спе- ціальних інвестиційних стимулів; • пільгове кредитування; – на будівництво виробничих підприємств: • звільнення від сплати за оренду землі; • пільги з податку на прибуток корпорацій, експортного податку щодо галузей, включених до Пере- ліку галузей з особливими інвестиційними стимулами; • пільгове кредитування; • виділення коштів з державного бюджету на будівництво заводу в економічній зоні, на спорудження систем водопостачання заводу в депресивних галузях [10] Грузія • Звільнення від податку на прибуток, отриманий в промисловій зоні; • звільнення від ПДВ при імпорті; • нерухоме майно та власність на території промислової зони не обкладається податком на майно; • імпорт товарів не обкладається митом; • ввезення вироблених у промисловій зоні промислових товарів на територію країни не обкладається митом. До пільг також можна віднести спрощення процедур, пов’язаних із будівництвом на території про- мислової зони, а також скасування ліцензування багатьох видів економічної діяльності. Слід зауважити, що ввезення грузинських товарів на територію промислової зони буде розглядатися як експортна операція [8, с. 32] Серед розглянутих країн найбільша кількість пільг надається ІП в Туреччині та В’єтнамі. Слід від- значити, що для цих двох країн також характерна значна диференціація пільгових умов в залежності від соціально-економічного становища регіону роз- ташування ІП (див. дані табл. 1). У Туреччині в В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 62 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 2012 р. відбулось поділення регіонів на 6 груп за рівнем соціально-економічного розвитку від розви- нутих до відсталих. Залежно від групи регіону (І–VI) на кожній території діє система пільг [7]. Слід від- значити, що система фіскальних стимулів у Туреч- чині еволюціонувала від однорівневої (однакової для всіх суб’єктів господарювання) ОІЗ до дворівне- вої диференційованої, яка базується на поєднанні однакових для всіх суб’єктів господарювання ОІЗ преференцій із додатковими, чисельність та інтен- сивність яких залежить від провінції та регіону (І– VI) розташування ОІЗ та обраної схеми стимулю- вання капіталовкладень [7]. Еволюція системи сти- мулів відбувалась в залежності від виявлених про- блем, визначених потреб та цілей [7, с. 112]. Також в Туреччині існують 4 схеми стимулювання інвести- цій залежно від обсягу капіталовкладень та/або сек- тора (галузі) [7, с. 114]. У В’єтнамі також діє поєднання галузевого принципу надання спеціального режиму оподатку- вання (відокремлюють галузі «зі спеціальними інве- стиційними стимулами») та територіального (для «районів із складними соціально-економічними умовами», «економічних зон», «високотехнологіч- них зон»). В табл. 2 наведено перелік діючих пільг (за гру- пами пільг) для учасників ІП деяких країн, що роз- виваються, у тому числі в Україні. Таблиця 2 Перелік пільг учасникам індустріальних парків в деяких країнах, що розвиваються Спеціальний режим (Пільга) Країна Оподаткування землі та нерухомості Румунія, Туреччина, Польща, Білорусь, Македонія, В´єт- нам, Азербайджан, Україна (за рішенням місцевої влади), Грузія Корпоративний податок на прибуток (або ПДФЛ) Білорусь, Росія, Польща, Туреччина, Чехія, Македонія, В´єтнам, Україна, Азербайджан, Грузія Державна підтримка (початкові інвестиції/ ком- пенсація капітальних витрат інвесторів) Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща, Молдова Державна фінансова допомога при створенні ро- бочих місць Польща, Словаччина, Чехія Митні (ПДВ та/або мито при імпорті) Росія, Білорусь, Туреччина (обладнання), Македонія (сиро- вина, обладнання), В´єтнам, Азербайджан, Україна, Грузія Акциз Македонія, В´єтнам Розвиток інфраструктури за державний кошт (або надання субсидій/компенсацій) Росія, Молдова, В´єтнам, Азербайджан Компенсація вартості підвищення кваліфікації персоналу, тренінги персоналу Польща, Туреччина Внески на соціальне страхування Туреччина, Білорусь Комунальні платежі Туреччина Компенсація переселеним з територій ІП, на- дання житла в оренду працівникам ІП В´єтнам Транспортний податок Росія Виплати за шкідливий вплив на довкілля Білорусь Пільгове кредитування В´єтнам, Україна, Туреччина Складено авторами за даними [6-10; 16-20]. Найпоширенішими податковими інвестицій- ними стимулами, що застосовуються країнами для розвитку ІП, є: пільгові ставки з податку на прибу- ток (Нідерланди, Чехія, Туреччина, Китай); звіль- нення від ввізного мита на обладнання й устатку- вання (Туреччина, Нідерланди, Азербайджан, Рес- публіка Білорусь, Узбекистан); звільнення від сплати податку на нерухомість (Польща, Нідерла- нди, Туреччина, Тайвань, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Республіка Білорусь); звільнення від податку на землю (Туреччина, Тайвань, Китай); звільнення від податку на оренду землі або нерухо- мого майна (Литва, Туреччина); звільнення від сплати місцевих податків і зборів (Угорщина); за- стосування пільгових суттєво знижених тарифів на комунальні послуги (Туреччина, Угорщина); дер- жавні гарантії від несприятливої зміни законодав- ства про податки і збори (діють у багатьох країнах та передбачають збереження умов діяльності в разі прийняття законів, які погіршують умови в частині митного, податкового та інших режимів) [11]. Як бачимо, митні стимули є одним з найбільш поширених видів пільг, вони застосовуються біль- шістю країн, що розвиваються. Розглянемо окремо митні пільги, що застосову- ються в ІП деяких країн, що розвиваються (табл. 3). Ці пільги було класифіковано таким чином: звіль- нення від ПДВ, звільнення від мита при імпорті, звільнення від акцизного збору, звільнення від мит- них зборів. Серед країн, наведених в табл. 3, найбільша кількість митних пільг надається учасникам ІП в Ту- В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 63 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 Таблиця 3 Митні пільги, що надаються учасникам ІП при імпорті в різних країнах світу Країна Звільнення від ПДВ Нульова ставка імпортного мита Звільнення від сплати акцизу Звільнення від сплати митних зборів товарні/часові обмеження товарні/часові обмеження Україна Устаткування, облад- нання та комплектуючі до них (крім підакциз- них товарів) – запропо- нована розстрочка на 5 років. 1) Ст.287 Митного Кодексу (діюча редакція) устатку- вання, обладнання та компле- ктуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними това- рами (ст287); 2) ст.287 ч.6 (запропонована редакція) устаткування, обла- днання та комплектуючі до них (крім підакцизних това- рів), якщо компанія відпові- дає критеріям 49.1 пункту 49 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового ко- дексу України та та якщо таке устаткування, обладнання та комплектуючі до них (крім підакцизних товарів) будуть використані ними для здійс- нення господарської діяльно- сті у сфері переробної про- мисловості, а також науково- дослідної діяльності, діяльно- сті у сфері інформації і теле- комунікацій Туреччина Машини, устаткування Імпортне обладнання Імпортні машини, об- ладнання Грузія Ввезення грузинських товарів на територію промислової зо- ни розглядається як експор- тна операція Білорусь Росія Діє режим ОЕЗ Молдова (до 2012 р) Азербайджан Техніка, технологічне обладнання та устано- вки, які ввозяться з ме- тою будівництва інфра- структури і виробничих площ в ІП Македонія 10 років з початку дія- льності Сировина, обладнання 10 років В’єтнам Засоби громадського транспорту, в т.ч. авто- бусів, трамваїв, які вво- зяться в ІП і ЕПЗ, а та- кож сировина, напівфа- брикати, що використо- вуються при виробниц- тві продукції на екс- порт 1) Сировина, матеріали, що не виробляються в країні -пода- ткові канікули 5 років; 2) формування активів ІП – без часових обмежень Для без- митних зон, що включені до переліку економічних зон ‒ стимул (пільга у вигляді скасування податку); ‒ обмеження (стягнення податку). В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 64 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 реччині та В’єтнамі. В деяких країнах застосову- ються часові та товарні обмеження до стягнення ПДВ та мита, що також відображено в табл. 3. Розглянемо діючі митні пільги в українських ІП. Найбільш вагомі пільги в індустріальних парках у митній сфері в Україні, згідно діючого законодав- ства, стосуються звільнення від імпортного мита деяких товарів (ст.287 ч. 6 Митного Кодексу Укра- їни) (див. вище). Законопроектом «Про внесення змін до Мит- ного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інве- стицій у реальний сектор економіки через індустрі- альні парки» (№2555а-д від 25 квітня 2016 р.) вста- новлено такі обмеження до користувачів пільг щодо імпортного мита (зміни до ст. 287 ч. 6 Митного Ко- дексу України): «6. При ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняються устатку- вання, обладнання та комплектуючі до них (крім підакцизних товарів), що ввозяться керуючими ком- паніями індустріальних парків, включених до Ре- єстру індустріальних парків, для облаштування ін- дустріальних парків та/або для подальшого здійс- нення учасниками таких індустріальних парків, які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 49.1 пункту 49 підрозділу 10 розділу ХХ Податко- вого кодексу України, господарської діяльності в їх межах; учасниками індустріальних парків, якщо такі учасники індустріальних парків відповідають крите- ріям, встановленим підпунктом 49.1 пункту 49 під- розділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу Укра- їни, та якщо таке устаткування, обладнання та ком- плектуючі до них (крім підакцизних товарів) будуть використані ними для здійснення господарської дія- льності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері ін- формації і телекомунікацій» [12]. Перелік критеріїв для компаній-учасників ІП, передбачених 49.1 пунктом 49 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які можуть бути звільнені від мита (Законопроект «Про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Подат- кового кодексу України щодо розвитку вітчизня- ного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через інду- стріальні парки» № №2554а-д 25 квітня 2016 р.): «49. Особливості оподаткування учасників ін- дустріальних парків, ініціаторів створення індуст- ріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків. 49.1. Особливості оподаткування, передбачені цим пунктом, мають право застосовувати суб’єк- ти господарювання-учасники індустріальних пар- ків, ініціатори створення індустріальних парків та керуючі компанії індустріальних парків, які здійсню- ють господарську діяльність у межах індустріаль- них парків, включених до Реєстру індустріальних парків у порядку, встановленому Законом України «Про індустріальні парки». 49.1.1. Учасником індустріального парку для цілей цього Кодексу визнається юридична особа, яка відповідно до Закону України «Про індустріальні парки» набула статус учасника індустріального па- рку, включеного до Реєстру індустріальних парків, та відповідає одночасно таким критеріям: а) сума доходів від здійснення господарської ді- яльності у сфері переробної промисловості, а та- кож науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, 58-63 та роз- діл 72 КВЕД 009:2010) в межах індустріального парку за останній річний звітний період становить не менш як 70 відсотків доходів від реалізації про- дукції (товарів, робіт, послуг) за такий період за да- ними фінансової звітності; б) розмір нарахованої за кожний місяць звіт- ного періоду середньої заробітної плати (доходу) штатних працівників, які перебувають з учасником індустріального парку у трудових відносинах та безпосередньо задіяні у здійсненні господарської ді- яльності у сфері переробної промисловості, а та- кож науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, 58-63 та роз- діл 72 КВЕД 009:2010) у межах індустріального па- рку, є не меншим, як три мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом на 1 січня звітного (податкового) року; в) середньооблікова кількість штатних праців- ників, які безпосередньо задіяні у здійсненні госпо- дарської діяльності у сфері переробної промислово- сті, а також науково-дослідної діяльності, діяльно- сті у сфері інформації і телекомунікацій (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, 58-63 та розділ 72 КВЕД 009:2010) у межах індустріального парку, за кожний місяць попереднього календарного кварталу становить не менш як 30 працівників. Для новостворених суб’єктів господарювання, державна реєстрація створення яких проведена в поточному податковому звітному році, та які на- були статус учасника індустріального парку, вклю- ченого до Реєстру індустріальних парків, в поточ- ному звітному кварталі цього ж року, чотири по- слідовних податкових звітних квартали, починаючи з кварталу, в якому такий суб’єкт господарської ді- яльності набув статус учасника індустріального парку, застосовуються особливості оподатку- вання, визначені цим пунктом без врахування крите- ріїв, визначених підпунктом 49.1.1 цього пункту. Центральний орган виконавчої влади, який реа- лізує державну податкову та митну політику, веде Реєстр учасників індустріальних парків. Порядок ведення такого Реєстру (в тому числі порядок включення та виключення учасників індустріальних парків з Реєстру), а також форми документів встановлюються Кабінетом Міністрів України. В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 65 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 Центральний орган виконавчої влади, який реа- лізує державну податкову та митну політику, пуб- лікує дані з Реєстру учасників індустріальних парків на своєму офіційному веб-сайті в порядку, встанов- леному Кабінетом Міністрів України. Виключною підставою для застосування учас- ником індустріального парку, особливостей опода- ткування, передбачених цим пунктом, є одночасна відповідність такого учасника (з урахуванням ви- ключень, передбачених абзацом п’ятим підпункту 49.1.1 цього пункту) критеріям, визначених під- пунктом 49.1.1 цього пункту (незалежно від наявно- сті такого учасника в Реєстрі учасників індустріа- льних парків)» [13]. Таким чином, Законопроект №2555 а-д відмі- няє наступне обмеження до підприємств, яким нада- ються митна пільга у вигляді нульової ставки ім- портного мита: «устаткування, обладнання та ком- плектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні», натомість запроваджуються такі додат- кові вимоги (обмеження) до імпортерів: 1) вимоги до підприємств щодо включення в Реєстр індустріальних парків. Встановлюються до- даткові критерії: (1) мінімальна сума доходів від здійснення господарської діяльності у сфері пере- робної промисловості, а також науково-дослідної ді- яльності, діяльності у сфері інформації і телекому- нікацій; (2) мінімальний розмір нарахованої за кож- ний місяць звітного періоду середньої заробітної плати (доходу) штатних працівників; (3) середньо- облікова кількість штатних працівників, які безпосе- редньо задіяні у здійсненні господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково- дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій; 2) вимоги до подальшого використання устат- кування (« устаткування, обладнання та комплекту- ючі до них (крім підакцизних товарів) будуть вико- ристані ними для здійснення господарської діяльно- сті у сфері переробної промисловості, а також на- уково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інфо- рмації і телекомунікацій») [12]. У разі змінення відповідності учасника ІП вста- новленим критеріям або нецільового використання впродовж 5 років з моменту ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих, ставка мита нарахо- вується в повному обсязі: «такий учасник індустріа- льного парку зобов'язаний сплатити суми нарахова- ного ввізного мита, що мали бути сплачені із зазна- чених товарів у момент ввезення таких товарів на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зо- бов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання» [12]. Таким чином, вимога щодо надання пільг ім- портерам на ввезення обладнання такого, що не ви- робляється в Україні скасована, перелік обмежень для підприємств, що можуть бути отримувачами та- кої пільги та цільового призначення обладнання сут- тєво доповнений. Стягнення ПДВ. Україна є однією з небага- тьох країн, в якій сплачується ПДВ на імпортні то- вари в ІП. В якості стимулу зі сплати ПДВ україн- ським імпортерам пропонується розстрочка (до 5 років) на певних умовах, вказаних в 49.3.1 Законо- проекту №2554а-д, при цьому: «залишок суми зо- бов’язань зі сплати податку на додану вартість під- лягає забезпеченню виконання відповідно до роз- ділу X Митного кодексу України або банківською гарантією, виданою відповідно до законодавства України, або шляхом застави устаткування, облад- нання та комплектуючих до них (крім підакцизних товарів), що ввозяться відповідно до цього пункту» [13]. Світова практика оподаткування в індустріаль- них парках свідчить про широке використання в якості стимулу повне звільнення від стягнення ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплек- туючих до них. Звільнення від ПДВ при імпорті ма- шин та технологічного обладнання або сировини діє у Туреччині, Грузії, Білорусі, Азербайджані, Маке- донії, В´єтнамі. Акциз та митні збори. В Україні при імпорті товарів в індустріальні парки, як і в більшості роз- глянутих країн акциз та митні збори підлягають сплаті. Однак у Туреччині, наприклад, при імпорті машин та обладнання в ОІЗ митні збори не сплачу- ються; у В’єтнамі товари, які ввозяться до безмитної зони, що включена до переліку економічних зон, не підлягає стягненню акцизний збір. Отже, порівняння переліку митних пільг в ін- дустріальних парках в Україні та в деяких країнах світу дозволяє зробити наступні висновки. Як і в більшості країн, що розвиваються, ну- льова ставка ввізного мита на устаткування, облад- нання та комплектуючі до них матеріали є дієвим стимулом розвитку та модернізації виробництва в ІП. В Україні попри наявність такої пільги діє до- датковий перелік критеріїв-вимог до її отримувачів, який з одного боку має на меті обмеження кількості зловживань при імпорті обладнання, але з іншого ‒ значно обмежує кількість промислових підпри- ємств – потенційних користувачів такої пільги. Розповсюдження нульової ставки мита на об- ладнання та комплектуючі з будь-якої країни похо- дження передбачена законопроектом №2555 а-д (щодо країни-виробника), тобто виключення з ви- мог до товарів, що звільняються від мита, формулю- вання «що не виробляються в Україні» знижує пози- тивний вплив на вітчизняних виробників устатку- вання. Звільнення від стягнення ПДВ в Україні не за- стосовується, на відміну від більшості країн, що розвиваються, наприклад, Туреччина, Грузія, Біло- русь, Росія, Азербайджан, Македонія, В’єтнам. На- томість українським учасникам ІП надається роз= В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 66 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 строчка зі сплати ПДВ терміном до 5 років під бан- ківську гарантію або під заставу імпортованого об- ладнання, устаткування, комплектуючих. Митні збори сплачуються імпортерами в ІП в Україні в повному обсязі, так само як акцизний збір. Таким чином, режим оподаткування в митній сфері для учасників індустріальних парків України, зважаючи на сукупність стимулів та обмежень, та порівнюючи його із сукупністю подібних інстру- ментів інших країн, можна охарактеризувати як нейтральний, або з мінімальною кількістю митних податкових стимулів. Відмічаємо недостатнє вико- ристання стимулюючих заходів в частині митного оподаткування та відсутність диференціації пільг залежно від галузі або рівня розвитку території роз- ташування ІП. Законодавство України в сфері діяль- ності ІП розроблене в «традиційному стилі і спира- ється на засоби, що обмежують» [14, с. 54]. Таким чином, можна зробити висновок, що система регу- ляторного стимулювання в ІП в Україні «відстає від потреб соціально-економічного та політичного роз- витку, повільно набуває відповідної форми» [14, с. 54]. Україна, як і більшість країн, що розвиваються, має шанси до збільшення темпів промислового роз- витку за допомогою такого інструменту пожвав- лення економічної активності, як індустріальні пар- ки. Але з метою ефективного використання такої форми стимулювання інвестицій, необхідно удоско- налювати набір фіскальних (у вигляді надання пільг) та нефіскальних стимулів в ІП. Важливим є використання досвіду країн з успішною практикою діяльності ІП (Туреччина, В’єтнам). Перспективним для України є використання досвіду Туреччини в сфері диференціації пільг залежно від соціально- економічного становища регіону, що вимагає роз- роблення додаткової методики класифікації регіо- нів. Метою подальших досліджень має стати ви- вчання закордонного досвіду та розроблення прак- тичних рекомендацій зі стимулювання промисло- вого розвитку в ІП в Україні, розроблення класифі- кації регіонів за ступенем соціально-економічного розвитку та рекомендації стосовно системи пільг та обмежень, у тому числі в митній сфері, тобто спеці- альних режимів в ІП, які б враховували інтереси держави і бізнеса, а також створювали привабливі умови для інвестування. Показниками ефективності функціонування такого режиму може стати приплив інвестицій та пришвидшення темпів економічного зростання на відповідній території. Література 1. Economic zones in the ACEAN / UNIDO Country office in Viet Nam. August, 2015. 111. p. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/2015-08/UCO_ Viet_Nam_Study_FINAL_0.pdf. 2. Поєдинок В.В. Пра- вовий режим індустріальних парків в Україні. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». 2013. Т. 26 (65). №2-2. С.138-143. 3. Про індустріальні парки: Закон України № 5018-VI за станом: 21 червня 2012 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5018-17. 4. Митний Кодекс України №4495-VI від 13.03.2012 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/4495-17/stru. 5. Галасюк В.В. Індустріальні па- рки: міфи та реалії. URL: https:// www.segodnya.ua/ opinion/galasukcolumn/ndustraln-parki-mfi-ta-real-7624 86.html. 6. Індустріальні парки в Україні: що це таке і чи вдасться їх реанімувати. URL: https://mind.ua/publi- cations/20186816-industrialni-parki-v-ukrayini-shcho-ce- take-i-chi-vdastsya-yih-reanimuvati. 7. Єгорова О.О., Манав Е. Організовані індустріальни зони Туреччини: фіскальне стимулювання. Науковий вісник Ужгород- ського національного університету. 2016. Вип. 6, ч. 1. С. 109-116. 8. Індустріальні парки в Україні: про- блеми становлення та перспективи розвитку: моногра- фія / І.Ю. Єгоров, О.М.Бойко, В.Ю. Грига; наук. ред. Єгоров І.Ю.; НАН України, ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»; Міністерство економі- чного розвитку і торгівлі України, науково-дослідний економічний інститут. Київ, 2015. 140 с. 9. Europe and Central Asia regional conference on industrial parks as a tool to foster local industrial development: conference re- port (17-18 April 2012, Baku, Azerbaijan, UNIDO, 2012. 80 p. URL: https://www.unido. org/ sites/default/files/ 2015-11/Europe_and_Central_ AsiaIndustrial_Park_ Com pendium_1__0.pdf. 10. Костюнина Г.М. Cвободные экономические зоны в практике Вьетнама. Юго-Во- сточная Азия: актуальные проблемы развития. 2018. Том 1, №2 (39). С.121-135. 11. Сай-Боднар Л. Індуст- ріальні парки: нові можливості. Вісник: офіційно про податки. 2016. № 23 (881). URL: http://www.visnuk. com.ua/ ua/pubs/id/ 9929? issue=276. 12. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку віт- чизняного виробництва шляхом стимулювання залу- чення інвестицій в реальний сектор економіки через ін- дустріальні парки»: Проект Закону України №2555а-д: за станом на 25 квітня 2016 р. URL: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58869. 13. Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні поло- ження" Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання за- лучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки: Проект Закону України №2554а- д: за станом на 25 квітня 2016 р. URL: http://w1. c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58867. 14. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / НАН Укра- ины, Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2012. 370 с. 15. Лекарь С.І. Міжнародні та вітчизняні реалії функ- ціонування індустріальних парків. Економіка промис- ловості. №1. 2017. С.80-94. 16. Амоша А.И., Дуби- нина М.В., Кацура С.Н., Ляшенко В.И., Марченко В.Н. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности. Экономист. 2005. №12. С. 62-74. 17. Ляшенко В.И., Павлов К.В. Наноэкономика, наноиндустрия, нано- технологии: проблемы и перспективы развития и управления в славянских странах СНГ: монография. В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 67 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 Апатиты: КНЦ РАН, 2007. 263 с. 18. Ляшенко В.І., Котов Є.В. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або «крах проекту»: монографія. Київ: ІЕП НАН Укра- їни, 2015. 196 с. 19. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing pro- spects of small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 20-25, http://soskin.info/userfiles/ file/Economic- Annals-pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf. 20. Pająk, K., Kamińs- ka, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization con- ditions. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217, http://fkd.org.ua/article/ view/91052/92128. References 1. Economic zones in the ACEAN / UNIDO Country office in Viet Nam. August, 2015. 111 p. unido.org. Retrieved from https://www.unido.org/sites/default/files/ 2015-08/UCO_Viet_Nam_Study_FINAL_0.pdf. 2. Poiedynok V.V. (2003). Pravovyi rezhym industrialnykh parkiv v Ukraini [Legal regime of industrial parks in Ukraine]. Uchenyye zapiski Tavricheskogo natsional'nogo universiteta im. V.I. Vernadskogo. Seriya «Yuridicheskiye nauki» – Scientific notes of the Tauride National University. IN AND. Vernadsky. Series "Juridical Sciences", Vol. 26 (65), №2-2, рр. 138-143 [in Ukrainian]. 3. Pro industrialni parky: Zakon Ukrainy № 5018-VI za stanom: 21 chervnia 2012 roku [About industrial parks: Law of Ukraine № 5018-VI as of: June 21, 2012]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/5018-17 [in Ukrainian]. 4. Mytnyi Kodeks Ukrainy №4495-VI vid 13.03.2012 r. [Customs Code of Ukraine № 4495-VI dated March 13, 2012]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/4495-17/stru [in Ukrainian]. 5. Halasiuk V.V. Industrialni parky: mify ta realii [In- dustrial parks: myths and realities]. (n.d.). segodnya.ua. Retrieved from https:// www.segodnya.ua/opinion/galasuk column/ndustraln-parki-mfi-ta-real-762486.html [in Ukrainian]. 6. Industrialni parky v Ukraini: shcho tse take i chy vdastsia yikh reanimuvaty [Industrial parks in Ukraine: what is it and whether they can be resuscitated]. (n.d.). mind.ua. Retrieved from https://mind.ua/publications/ 20186816-industrialni-parki-v-ukrayini-shcho-ce-take-i- chi-vdastsya-yih-reanimuvati [in Ukrainian]. 7. Yehorova O.O., Manav E. (2016). Orhanizovani industrialny zony Turechchyny: fiskalne stymuliuvannia [Organized industrial zones of Turkey: fiscal stimulation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu – Scientific herald of Uzhgorod National Uni- versity, Issue 6, part 1, р. 109-116 [in Ukrainian]. 8. Yehorov I.Yu., Boiko O.M., Hryha V.Yu. (2015). Industrialni parky v Ukraini: problemy stanovlennia ta perspektyvy rozvytku [Industrial parks in Ukraine: prob- lems of formation and prospects of development]. Kyiv, N.p. [in Ukrainian]. 9. Europe and Central Asia regional conference on in- dustrial parks as a tool to foster local industrial develop- ment: conference report (17-18 April 2012, Baku, Azerbai- jan, UNIDO. Retrieved from https://www.unido. org/ sites/ default/files/2015-11/Europe_and_Central_AsiaIndustrial _Park_Compendium_1__0.pdf. 10. Kostyunina G.M. (2018). Cvobodnyye ekono- micheskiye zony v praktike V'yetnama [Free economic zones in the practice of Vietnam]. Yugo-Vostochnaya Aziya: aktual'nyye problemy razvitiya – Southeast Asia: Actual Problems of Development, Vol. 1, №2 (39), р.121- 135 [in Russian]. 11. Sai-Bodnar L. (2016). Industrialni parky: novi mozhlyvosti [Industrial parks: new opportunities]. Visnyk: ofitsiino pro podatky – Bulletin: Officially about taxes, 23 (881). Retrieved from http://www.visnuk.com.ua/ ua/pubs/ id/ 9929? issue=276 [in Ukrainian]. 12. Pro vnesennia zmin do Mytnoho kodeksu Ukrainy shchodo rozvytku vitchyznianoho vyrobnytstva shliakhom stymuliuvannia zaluchennia investytsii v realnyi sektor ekonomiky cherez industrialni parky»: Proekt Zakonu Ukrainy №2555a-d: za stanom na 25 kvitnia 2016 r. [On Amendments to the Customs Code of Ukraine regarding the development of domestic production by stimulating the attraction of investments into the real sector of the economy through industrial parks ": Draft Law of Ukraine No. 2555a-d: as of April 25, 2016]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web proc4_1?pf3511=58869 [in Ukrainian]. 13. Pro vnesennia zmin do rozdilu KhKh "Perekhidni polozhennia" Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo rozvytku vitchyznianoho vyrobnytstva shliakhom stymuliuvannia zaluchennia investytsii v realnyi sektor ekonomiky cherez industrialni parky: Proekt Zakonu Ukrainy №2554a-d: za stanom na 25 kvitnia 2016 r. [On Amendments to Section XX "Transitional Provisions" of the Tax Code of Ukraine regarding the development of do- mestic production by stimulating the attraction of invest- ments into the real sector of the economy through industrial parks: Draft Law of Ukraine No. 2554a-d: as of April 25, 2016]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58867 [in Ukrainian]. 14. Lіashenko V.I. (2012). Finansovo-regulyatornyye rezhimy stimulirovaniya ekonomicheskogo razvitiya: vvedeniye v ekonomicheskuyu rezhimologiyu [Financial and regulatory regimes to stimulate economic develop- ment: an introduction to economic regimeology]. Donetsk, IІЕ of NAS of Ukraine [in Russian]. 15. Lekar S.I. (2017). Mizhnarodni ta vitchyzniani realii funktsionuvannia industrialnykh parkiv [Interna- tional and national realities of functioning of industrial parks]. Ekonomika promyslovosti – Economy of the indus- try, 1, рр. 80-94 [in Ukrainian]. 16. Amosha A.I., Dubinina M.V., Katsura S.N., Lyashenko V.I., Marchenko V.N. (2005). Regiony Ukrainy: otsenka konkurentosposobnosti [Regions of Ukraine: assessment of competitiveness]. Ekonomist – Economist, 12, рр. 62-74 [in Russian]. 17. Lyashenko V.I., Pavlov K.V. (2007). Nanoeko- nomika, nanoindustriya, nanotekhnologii: problemy i perspektivy razvitiya i upravleniya v slavyanskikh stranakh SNG [Nanoeconomics, nanoindustry, nanotech- nology: problems and prospects of development and ma- В. І. Ляшенко, А. Ю. Ляшенко 68 Економічний вісник Донбасу № 1(55), 2019 nagement in the Slavic countries of the CIS]. Apatity, KSC RAS [in Russian]. 18. Liashenko V.I., Kotov Ye.V. (2015). Ukraina KhKhI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu» [Ukraine XXI: Neo-industrial state or "crash of the pro- ject"]. Kyiv, IІEP of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 19. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small de- veloped African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), рр. 20-25. Retrieved from http://soskin.info/userfiles/ file/ Economic-Annals-pdf/DOI/ ea-V166-04.pdf. 20. Pająk, K., Kamińska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit ac- tivity: problems of theory and practice, 2(21), рр. 204-217. Retrieved from http://fkd.org.ua/article/ view/91052/ 92128. Ляшенко В. І., Ляшенко А. Ю. Зарубіжний до- свід надання митних пільг підприємствам- учасникам індустріальних парків: висновки для України У статті наголошується важливість створення ін- дустріальних парків в Україні з метою прискорення економічного та регіонального промислового роз- витку. Проведено порівняльний аналіз «спеціального пільгового режиму» індустріальних парків в країнах, що розвиваються, та Україні. Проаналізовано чинне за- конодавство, що стосується діяльності індустріальних парків в Україні. Особливу увагу приділено дослід- женню митних пільг в індустріальних парках в Україні та за кордоном. Розглянуто нормативно-правові акти, що мають на меті врегулювати діяльність індустріаль- них парків, з позиції наявності в них стимулів для під- приємницької діяльності. Надано характеристику піль- говому режиму в митній сфері в Україні порівняно з іншими країнами, що розвиваються. Запропоновано подальші напрями дослідження цієї теми. Ключові слова: індустріальний парк, «спеціаль- ний режим» індустріального парку, правовий режим, фінансово-регуляторний режим, пільгове оподатку- вання, регуляторне стимулювання, імпортне мито, ми- тні збори, ПДВ, акциз. Ляшенко В. И., Ляшенко А. Ю. Зарубежный опыт предоставления таможенных льгот предпри- ятиям-участникам индустриальных парков: вы- воды для Украины В статье отмечается важность создания индустри- альных парков в Украине с целью ускорения экономи- ческого и регионального промышленного развития. Проведен сравнительный анализ «специального льгот- ного режима» в индустриальных парках в развиваю- щихся странах и Украине. Проанализировано действу- ющее законодательство, касающееся деятельности ин- дустриальных парков в Украине. Особое внимание уделено исследованию таможенных льгот в индустри- альных парках в Украине и за рубежом. Рассмотрены нормативно-правовые акты, имеющие цель урегулиро- вать деятельность индустриальных парков с позиции наличия в них стимулов для предпринимательства. Дана характеристика льготному режиму в таможенной сфере в Украине в сравнении с другими развивающи- мися странами. Предложенные дальнейшие направле- ния исследования по этой теме. Ключевые слова: индустриальный парк, «специ- альный режим» индустриальных парков, правовой ре- жим, финансово-регуляторный режим, льготное нало- гообложение, регуляторное стимулирование, импорт- ная пошлина, таможенные сборы, НДС, акциз. Liashenko V., Liashenko A. Foreign experience of granting customs privileges to enterprises in the indus- trial parks: conclusions for Ukraine The article emphasizes the importance of the creation of industrial parks in Ukraine in order to accelerate eco- nomic and regional industrial development. The authors carried out a comparative analysis of the "special privi- leged regime" of the industrial park in developing countries and Ukraine. The current legislation concerning industrial park activity in Ukraine is analyzed. Particular attention is paid to the study of customs privileges in the industrial parks in Ukraine and abroad. An analysis of regulatory acts aimed at regulating industrial park activity from the stand- point of availability of incentives for entrepreneurship. The characteristics of the preferential regime in the customs sphere in Ukraine are given in comparison with other de- veloping countries. Further research directions on this topic are proposed. Keywords: industrial park, "special regime" of indus- trial park, legal regime, financial regulatory regime, pref- erential taxation, regulatory stimulation, import duty, cus- toms duties, VAT, excise. Стаття надійшла до редакції 24.01.2019 Прийнято до друку 28.03.2019

Зарубіжний досвід надання митних пільг підприємствам-учасникам індустріальних парків: висновки для України

Institution

Similar Items